Формування ціннісних орієнтирів особистості в позакласній роботі з географії

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………	3
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ…..……	6
1.1. Мета і завдання позакласної роботи з географії, її значення………..……	6
1.2. Зміст і педагогічні вимоги до позакласної роботи з географії…………..	8
РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ  ПОЗАКЛАСНОЇ  РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ………………………………………………………………………	13
2.1. Форми і методи організації позакласної роботи з учнями……………….	13
2.2. Характеристика форм позакласної роботи з географії……………………	15
2.2.1. Географічні гуртки………………………………………………………….	15
2.2.2. Географічні факультативи…………………………………………………	18
2.2.3. Шкільні музеї…………………………………………………………….....	19
2.2.4. Географічні клуби……………………………………………………….….	21
2.2.5. Географічні олімпіади…………………………………………………..….	24
2.2.6. Географічні вечори………………………………………………………....	25
2.2.7. Проведення конференцій з географії……………………………………..	26
2.2.8. Усний журнал………………………………………………………...……..	27
2.2.9. Географічні вікторини та ігри………………………………………..……	29
2.2.10. Тиждень географії в школі…………………………………………..……	31
2.2.11. Шкільні географічні видання………………………………………….…	33
РОЗДІЛ ІІІ. ФОРМУВАННЯ ЦІННІСННИХ ОРІЄНТИРІВ ОСОБИСТОСТІ В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З ГЕОГРАФІЇ……………………………....……….	36
3.1. Тиждень географії у Мащанській ЗОШ І-ІІІ ступенів…………….……..….	36
3.2. Географічна вікторина……………………………………………….……..…	56
3.3. Географічні кросворди……………………………………………….……..…	69
3.3. Географічні ребуси та загадки…………………………………………….….	80
ПІСЛЯМОВА………………………………………………………………….……	89
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..….…..	91
ДОДАТКИ……………………………………………………………….………….	94

 

 

 

ВСТУП

У складному і багатогранному процесі підвищення ефективності навчання і виховання учнів важлива роль належить органічній єдності і тісній взаємодії навчальної та позакласної роботи. Вчителів географії завжди відрізняло прагнення розширити коло обов’язкових знань з предмета за рахунок позакласної роботи.

У другій половині XIX ст. бурхливо розвиваються географічні науки. У 1864 р. Д. Д. Семеновим, учнем К. Д. Ушинського, створена перша хрестоматія з географії – «Отечествоведение», в якій були підібрані оповідання та нариси мандрівників, письменників, які розкривають життя людей у ​​різних частинах імперії.

Поширення географічної літератури, хрестоматій дало можливість організовувати вчителями географії позакласне читання учнів, рекомендувати найбільш зацікавленим з них для вивчення географічну літературу. Таким чином, у дореволюційний час спостерігалися зачатки позакласної роботи з географії, причому розвивалася лише індивідуальна позакласна робота, головним чином колекціонування. У радянській школі позакласна робота з географії розгорнулася з перших днів радянської влади. Прийнята в 1918 р. Декларація про єдину трудову школу закликала вчителів розгортати дитячу ініціативу, творчість. З цією метою рекомендувалося організувати серед школярів гуртки, видавати газети, влаштовувати виставки і т. д. У Положенні про єдину трудову школу, прийнятому в 1918 р., на позакласні заходи відводилося два дні на тиждень, які використовувалися на походи, екскурсії, гуртки. Особливо активно розвивалася краєзнавча робота. Слід зазначити, що в цей період ще не було проведено чіткої межі між урочною та позакласною формою занять, тому багато вчителів переоцінювали роль позакласної роботи. У 20-х роках вийшло чимало книг з методики краєзнавства, методики проведення екскурсій та їх організації (Г. Г. Шенберг, Б. Є. Райков). З 1934 р. почав виходити журнал «Географія в школі», який став друкувати статті про проведення різних видів позакласної роботи з предмета.

Аналіз позакласної роботи з географії показує, що вона була завжди тісно пов’язана зі змістом географії в школі. У 30-ті роки велике місце у викладанні географії відводилося фактичному матеріалу. Такий же характер мав і зміст позакласної роботи.

У повоєнні роки позакласна робота з географії отримує подальший розвиток. Особливістю 50-х років є те, що в цей період спостерігається прагнення зблизити позакласну роботу з життям. Звертається увага на трудову та політехнічну спрямованість позакласної роботи з предмета. На перше місце висуваються проблеми практичного, народногосподарського значення: пошуки корисних копалин, проведення фенологічних спостережень і т. д.

У 60-х роках у школах зростає інтерес до питань історії географічних досліджень, вивчається внесок вітчизняних вчених і мандрівників в освоєння Землі. У 50-60-х роках активізується краєзнавча робота з географії. Велике місце приділяється організації географічних майданчиків, де проводяться багато заходів гуртків. У цей час з’являються такі форми позакласної роботи, як товариства географів, клуби географів. Особливого розвитку в цей період набуває природоохоронна діяльність (блакитні патрулі, зелені патрулі, шкільні лісництва).

Для виявлення індивідуальних здібностей учнів почали проводитися олімпіади з географії в масштабі не тільки шкіл, але і областей. Активізується екскурсійно-туристична робота. З кінця 60-х років в програмі з географії знайшли відображення світоглядні аспекти географії. Це відбилося і на позакласній роботі: поряд з цікавістю, розкриттям фактичного матеріалу важливе місце було приділено розкриттю теоретичних питань. У цей період удосконалюються форми позакласної роботи з географії, більше уваги приділяється самостійній роботі учнів.

За часів незалежної України позакласній географічній освіті також приділяється велика увага. Міністерством освіти і науки розроблено чимало програм для гуртків та факультативів природничого напрямку, у багатьох школах відкриті географічні секції, географічні клуби, туристичні гуртки; велика увага приділяється національно-патріотичному вихованню з географії.

 Географія як шкільний предмет може охоплювати дуже широке і різноманітне коло питань (наприклад, опис подорожей, спостереження цікавих явищ природи та ін.), на яких вчитель не має можливості зупинятися під час учбового процесу, а вони є дуже цікавими для учнів. Географія тісно пов”язана з навколишнім середовищем, з життям людей та з перебігом подій в нашій країні та за її межами. Все ці, безперечно, відкриває для позакласної роботи чималі можливості.

 Навчальна робота в школі за програмою обмежена в часі і тому вона не в змозі задовольнити усі різноманітні інтереси та потреби учнів.

 Вчитель не завжди в змозі викласти весь обсяг цікавого пізнавального матеріалу про окремі явища чи географічні об'єкти на уроках. Користуючись різними інформаційними джерелами учні дізнаються про. існування споріднених до географії наук: геології, вулканології, гляціології, океанографії тощо. Вчитель виявляє інтереси учнів, залучає їх до позакласної роботи, використовуючи для цього додаткову літературу та надаючи можливість практично застосувати здобуті знання у своїй діяльності.

 Позакласна робота є складовою частиною навчально-виховної роботи школи, головною метою якої є направлення самодіяльності і активності учнів на підвищення ії культурного рівня, на розвиток здібностей, розширення кругозору та поглиблення знань, на засвоєння корисних вмінь і навичок та організація дозвілля та розумних розваг учнів, а також формування ціннісних орієнтацій особистості.

 Предметом позакласної роботи є діяльність учнівських добровільних об’єднань.

Змістом позакласної роботи є сукупність і різноманітність пізнавальної, виховної та практичної діяльності учнівських об’єднань (наприклад, гурток, клуб, товариство, асоціація, факультативи).

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ

 

1.1. Мета і завдання позакласної роботи з географії, її значення

 

Успіх навчання багато в чому залежить не тільки від вибору ефективних методів і форм навчання в класі на уроці, а й від організації позакласної роботи з предмета. Досвідчені вчителі знають, що дуже часто інтерес до предмету, вибір професії відбувається під впливом позакласної роботи.

Результати творчих пошуків учителів географії допомогли накопичити багатий досвід з позакласної роботи. Вивчення учнями географії поза рамками навчального плану і вимог шкільної програми відрізняється, перш за все, від уроку, як основної форми організації процесу навчання з географії та головного елемента класно-урочної системи. Позакласна робота будується в порівнянні з уроками на іншому географічному матеріалі, проводиться в інших організаційних формах і більшою мірою ґрунтується на самостійності учнів і проводиться у позакласний час.

Мета позакласної роботи – забезпечення всебічного та гармонійного розвитку школярів. Ця вимога відповідає основній ідеї виховання – виховати людину, яка гармонійно поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Освітні та виховні завдання позакласної роботи з географії визначаються загальними цілями і завданнями навчання з предмета. Найважливішим завданням позакласної роботи з географії є ​​формування в учнів рис особистості: взаємодопомоги, дружби, вміння працювати в колективі та ін.

Одне із завдань позакласної роботи з географії полягає в збагаченні школярів новими, цікавими фактами, поняттями, що відображають різні сторони життя природи і суспільства.

Найважливішим завданням позакласної роботи з учнями по предмету є посилення їхнього інтересу до географічної науки. Розвиток пізнавального інтересу до географії на основі позакласної роботи забезпечується залученням засобів цікавості, знайомством з найважливішими досягненнями науки, екскурсіями в природу та на виробництво.

Позакласна робота з географії тісно взаємопов’язана з уроками. Як показали дослідження педагогів, інтерес до навчальної діяльності розвиває у школярів пізнавальні інтереси, які характеризуються прагненням учнів до глибокого пізнання нового в даному предметі, бажання не залишатися на поверхні явищ.

У взаємозв’язку навчальної та позакласної роботи провідне місце належить навчальній діяльності. Позакласна робота з географії пов’язана з діяльністю в певному колективі. Спільна робота, пізнання цінності власної праці і праці своїх товаришів виховує в учнів такі якості, як дисциплінованість, товариство, взаємодопомога. Тому значення позакласної роботи зводиться не тільки до розширення кругозору школярів і поглибленню знань з предмета, підготовки їх до майбутньої професійної діяльності, але і відіграє велику роль у становленні таких особистісних якостей, як самостійність, цілеспрямованість, вміння організувати свою діяльність.

Значення позакласної роботи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи безперервно зростає, так як вона сприяє широкому застосуванню теоретичних знань в житті, на практиктиці; формує професійні інтереси учнів. Реалізація поглибленого підходу до вивчення науки через різноманітні форми позакласної роботи дозволить розвинути творчі здібності учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, виробити стійкий інтерес до поповнення знаннями, прагнення працювати, навчити учнів самостійно користуватися різними джерелами географічної інформації.

 

 

 

 

 

 

1.2. Зміст і педагогічні вимоги до позакласної роботи з географії

 

Позакласна робота багато в чому визначається особливостями змісту програми з цього предмета. У змісті позакласної роботи можна виділити два основних напрями:

1) поглиблення основних питань змісту шкільного курсу, що викликають великий інтерес у школярів та мають велике освітньо-виховне значення;

2) формування умінь і навичок дослідницького характеру при проведенні практичних робіт на місцевості, при роботі з різними джерелами інформації в класі, при використанні приладів, а також ПК.

Слід зазначити, що і в тому і в іншому напрямку широко використовується краєзнавчий матеріал, розвиваються вміння школярів самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці.

Особливістю позакласної роботи з географії є ​​здійснення міжпредметних зв’язків з різними дисциплінами: біологією, історією, фізикою, хімією, літературою та ін. Реалізація міжпредметних зв’язків у позакласній роботі приводить до інтеграції і цілісності, комплексності в змісті й організаційних формах, що дозволяють висловити загальне в цілях всебічного розвитку особистості. Інтеграція форм і засобів у позакласній роботі дозволяє формувати в учнів узагальнені світоглядні ідеї. Крім того, реалізація міжпредметних зв’язків дозволяє більш успішно вирішувати завдання формування загальнонавчальних умінь, озброювати школярів знанням способів дій, а це значно підвищує їх самостійність.

Частка самостійної роботи учнів на позакласних заняттях повинна бути значною, але, щоб не перетворити позакласну роботу в подобу і продовження уроків, треба дбати про різноманітність форм і методів організації цих занять.

В позакласній роботі з географії важливо дотримуватися таких педагогічних вимог:

- суспільно корисна спрямованість;

- професійна спрямованість;

- екологічна спрямованість;

- краєзнавча спрямованість;

- сучасність змісту та форм позакласної роботи;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей інтересів учнів;

- поєднання педагогічного керівництва з самостійністю і добровільністю учнів;

- системність, безперервний розвиток позакласної роботи.

Суспільно корисна спрямованість позакласної роботи з географії вимагає від вчителя такту, поєднання вчительського керівництва з дитячим самоврядуванням, що забезпечує задоволення особистих інтересів і схильностей учнів. Суспільно корисна спрямованість здійснюється шляхом проведення учнями наукових досліджень, постановки дослідів і експериментів, роботи з охорони конкретних природних об’єктів і т. д.

Однак не можна учням нав’язувати форми суспільно корисної діяльності без урахування їхньої ініціативи. Професійна спрямованість учнів є найважливішою частиною позакласної роботи з географії. Професійна орієнтація учнів – це, перш за все, поєднання схильностей, здібностей особистості з інтересами суспільства. Знайомство з професіями здійснюється в ході лекцій, бесід, виступів фахівців, доповідей учнів, диспутів про професії, читання та обговорення літератури.

Важливе місце в професійній орієнтації учнів відводиться факультативам і географічним гуртках. Їх робота з метою профорієнтації повинна супроводжуватися завданнями суспільно корисного характеру, мати дослідну спрямованість. Ефективною формою профорієнтації в позакласній роботі з географії слід визнати проведення конференцій, присвячених різним професіям; організацію тематичного лекторію тощо.

У кабінеті географії з метою профорієнтації оформляють спеціальні куточки або вітрини, в яких розміщують матеріали про професії, пов’язані з географією, а також з професіями, де необхідні географічні знання та вміння.

З особливостей змісту сучасної географії випливає така вимога до позакласної роботи, як екологічна спрямованість. Вона пов’язана з формуванням ціннісного ставлення учнів до природи, яке будується на основі знань про цілісність природи, взаємозалежності і взаємозумовленості компонентів природи; формуванням елементарних навичок поведінки в природі, вмінням оцінювати результати впливу діяльності людини на нанавколишнє середовище. Розкриття взаємозв’язків людини і природи розглядається в позакласній роботі з географії на глобальному, регіональному та місцевому (локальному) рівнях.

Найважливішим вимогою позакласної роботи з географії є ​​сучасність її змісту та форм. Позакласна робота з предмету повинна відображати все нове: і виробничі досягнення в рідному краї, і нові напрями в розвитку економіки. В успіху позакласної роботи важливу роль відіграє ерудиція і інтереси вчителя. В позакласній роботі необхідно використовувати активні методи і форми: диспути, конференції, ділові ігри тощо. Саме вони дозволяють організувати активний обмін думками, сприяють формуванню оцінних суджень, умінь відстоювати свою точку зору. Вибір активних форм діяльності пов’язаний з віковими, психологічними і фізіологічними можливостями учня.

Важливим моментом у дотриманні вимоги врахування вікових та індивідуальних особливостей інтересів учнів є широке використання ігрових форм. Спираючись на дослідження відомого психолога Б. Г. Ананьєва, слід зазначити, що гру «багато фахівців у галузі дитячої психології перетворили на вікову форму діяльності, специфічну лише для дитини з першого року життя до початку систематичного навчання... Тим часом гра як особлива форма діяльності має свою історію розвитку, що охоплює всі періоди людського життя. У підлітковому і юнацькому, молодому і середньому, навіть літньому віці існують різноманітні її прояви». Ігри дають можливість відпрацьовувати конкретні вміння діяти в чітко окреслених реальних умовах. На їх основі формуються знання, вміння і навички в учнів. 

Наступна вимога до організації позакласної роботи з географії – поєднання педагогічного керівництва з самостійністю і добровільністю учнів. Ця вимога пов’язана з диференційованим підходом до учнів, суспільно-корисною спрямованістю позакласної роботи з географії і є похідним від них.

Необхідно, щоб основою залучення учнів у позакласну роботу з географії був не епізодичний інтерес, а пізнавальні намагання школярів. Тому організовувати і проводити позакласні заходи слід таким чином, щоб вони задовольняли допитливість, враховували інтерес учнів, вимагали прояви їх вольових якостей. Це підводить учнів до добровільної участі в позакласній роботі з географії.

Однією з вимог до організації позакласної роботи з географії є ​​системність. Системність забезпечується плануванням позакласної роботи з географії, наступністю форм змісту і методів її організації, традиціями школи. 
Проведення позакласної роботи з географії повинно враховувати вимогу безперервного розвитку позакласної роботи з географії. Наприклад, гурткова діяльність молодших школярів переростає в факультативні заняття або роботу клубів в старших класах.

Розвиток позакласної роботи з географії вимагає від вчителя постійного творчого підходу, переходу від простих форм занять до більш складних. В основі системності та розвитку позакласної роботи лежить знання вчителем учнів, вибір завдань, посильних для кожного конкретного колективу, врахування вікових та індивідуальних особливостей, схильностей та інтересів школярів.

Дотримання всіх зазначених вище вимог до організації та проведення позакласної роботи сприяє створенню системи позакласної роботи, яка характеризується наступними рівнями:

I рівень: використання позакласної роботи для ліквідації прогалин у знаннях і уміннях з географії. На цьому рівні позакласні форми роботи створюються і проводяться в основному з ініціативи вчителя. Організація самостійної діяльності учнів здійснюється на репродуктивному рівні. На даному етапі позакласна робота ведеться безсистемно, епізодично.

II рівень: більш широкий і поглиблений відбір матеріалу в порівнянні з програмою. На цьому рівні головне – розвинути, підтримати і підвищувати інтерес учнів до предмету. При організації заходів враховуються індивідуальні особливості учнів, забезпечується поєднання масових заходів з індивідуальними дорученнями, збільшується частка самостійної діяльності учнів. Для учнів характерний стійкий інтерес до проблем. Позакласні заходи проводяться систематично, кількість учасників досить стабільна.

III рівень: самостійна діяльність учнів під час вирішення різних проблем. Учні волоіють доступними методами наукового пізнання, вчитель здійснює спрямовуючу роль, звертає увагу на оволодіння раціональними способами пізнавальної діяльності. На цьому рівні учні можуть проводити експерименти, працювати в співдружності з співробітниками НДІ, геологічних загонів, науковцями географічних факультетів, працівниками лабораторій тощо. Інтерес учнів переростає в соціально-значиму мотивацію.

Слід зазначити, що жоден з названих рівнів у чистому вигляді не зустрічається, виділення їх досить умовне, але необхідне для того, щоб фіксувати справжній стан справ, прагнути до розвитку інтересів школярів, залученню більшої кількості їх до позакласної роботи, не упустити момент, коли від епізодичних форм слід переходити до систематичних.

 

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

З ГЕОГРАФІЇ

 

2.1. Форми і методи організації позакласної роботи з учнями

 

Шкільна географія належить до тих предметів, де завжди активно проводилася позакласна робота. Форми позакласної роботи можуть бути різні в залежності від кількості і періодичності проведення занять. Розрізняють фронтальну, групову та індивідуальну форми позакласної роботи з географії. Періодичність проведення занять обмежується рамками одного навчального року, тобто на термін, в який більшість вчителів планує позакласну роботу.

Між систематичною та епізодичною позакласною роботою немає великої грані. Багато епізодичних форм можуть перетворюватися на систематичні і навпаки, це залежить від захопленості вчителя. Але внаслідок масштабності і складності в підготовці такі форми, як олімпіади, тижні географії, вечори, звичайно є поодинокими заходами протягом року.

Систематичні форми позакласної роботи розраховані на поглиблену, тривалу роботу з постійним або змінним складом учнів: гуртки, лекторські групи і т. д. Цю форму роботи можна розділити на фронтальну, проведену з великим складом учасників, групову (гурткову), у якій бере участь невелика кількість школярів, і індивідуальну роботу з окремими учнями.

Епізодична позакласна робота розрахована на проведення окремих разових заходів, завдань. Це – вечори, походи, олімпіади, конференції. У ній також можна виділити фронтальну (масову), групову та індивідуальну форми позакласної роботи з географії.

Систематична і епізодична форми позакласної роботи з географії включають в себе масову, групову (з постійним і змінним складом учнів) та індивідуальну форми роботи. Форми позакласної роботи знаходяться в тісному взаємозв’язку.

Масові форми позакласної роботи – тиждень географії, географічні олімпіади, КВК, тематичні вечори, науково-практичні конференції, зустрічі з ученими, мандрівниками, дослідниками, відомими людьми рідного краю.

Групові форми позакласної роботи (факультативи, гуртки, екскурсії, експедиції, походи) охоплюють групу від 5 до 35 учнів. Для цієї форми позакласної роботи характерна активна діяльність кожного учасника.

Індивідуальна позакласна робота з географії відрізняється від групової. По-перше, це робота виконавського характеру: підготовка доповіді за планом, запропонованим вчителем, виготовлення стінгазети, створення проекту. Для такого роду роботи характерний незначний елемент творчої діяльності. По-друге, індивідуальна робота носить дослідницький характер.

Форми позакласної роботи з географії в залежності від цілей і змісту можуть бути різними. Важливо, щоб будь-яка форма організації позакласної роботи найбільш повно розкривала розвиток пізнавальних здібностей учнів. Важливо забезпечити комплексне поєднання різних форм в доцільній послідовності. Це підвищує інтерес учнів до предмета, розвиває творчість учнів.

Методи організації діяльності школярів у позакласній роботі багато в чому збігаються з методами організації діяльності учнів на уроці, оскільки вибір їх визначено, перш за все, специфікою досліджуваного матеріалу – географічними знаннями. До найбільш ефективних методів, виділених за джерелами географічного знання, належать: спостереження, робота з картографічними творами, зі статистичними матеріалами, з текстовими джерелами, з інтернет-ресурсами тощо. Але при роботі з будь-якими джерелами географічної інформації важливо врахувати ступінь самостійності школярів, оскільки використання одного й того ж джерела знань може бути як на рівні репродуктивному, так і на рівні самостійному, творчому.

Всі перераховані методи широко застосовуються при організації різних форм позакласної роботи.

Основні показники ефективності позакласної роботи з географії:

- підвищення якості географічних знань і умінь школярів;

- інтелектуальний та емоційний настрій учнів: підвищення інтересу до занять у класі та в позакласний час, читання додаткової літератури, активна участь у суспільно-корисній роботі і т. ін.;

- зростання самостійності школярів під час урочної та домашньої роботи;

- підвищення якості знань з інших предметів;

•                   на 75% збільшуються набуті уміння і навички роботи з різними джерелами інформації;
• на 75% підвищення загального рівня культури школярів.

Всі названі показники ефективності позакласної роботи з географії характеризують якісний рівень підготовки школярів. Визначити цей рівень можна при більш тісному знайомстві з учнями: в бесіді, при спостереженні, в ході анкетування, при вивченні самостійних (творчих) робіт школярів. Однак існують і інші показники ефективності роботи, що відображають зовнішню, організаційну сторону позакласної роботи.

Для масових форм показником ефективності служить охоплення учнів, залучених до роботи, порядок, дисципліна при проведенні заходу. Показником ефективності групових форм позакласної роботи служить стабільний склад у гуртках, колективна робота на заняттях. Показником ефективності індивідуальних форм є позитивні зміни в поведінці, знаннях, уміннях, поглядах учнів. 
 

2.2. Характеристика форм позакласної роботи з географії

2.2.1. Географічні гуртки

 

Однією з найбільш широко поширених форм позакласної роботи є географічні гуртки. Вони займають важливе місце і виконують функції, які не можуть забезпечити ніякі інші форми роботи, так як вони сприяють вихованню активності, самостійності, формують пізнавальні інтереси учнів, дають можливість системного поглибленого вивчення цікавих для них тем. Організувати географічний гурток можна з учнями різного віку, але все ж найбільш прийнятною ця форма роботи є для середньої ланки школярів. Активність учнів зростає у тому випадку, якщо робота у гуртку має суспільну значимість. Тому у роботі гуртка доцільно це врахувати і вибрати види суспільно корисної роботи: організацію краєзнавчого куточка, музею, виставки, озеленення ділянки і т. д.

Важливим етапом роботи є складання конкретних завдань для окремих гуртківців або групи учнів з урахуванням інтересів кожного учня. У процесі різноманітної за змістом і характером діяльності роботи учні опановують вміннями і навичками, які дозволяють їм проявити свою активність і інтерес. На гурткових заняттях можна проводити індивідуальну роботу з учнями, розвивати їх творчі здібності, орієнтувати на певні професії, пов’язані зі знанням географії. Учасники гуртка повинні стати активом при підготовці і проведенні масових заходів з предмета.

Географічні гуртки за змістом можна розділити на групи:

1. Цікаві. Їхнє основне завдання – залучення учнів до вивчення географії, прищеплення інтересу до предмета. Гуртки цієї групи формують лише поверхневий інтерес до географії, без поглибленого вивчення будь-яких питань. При організації подібного гуртка слід відрізняти цікавість від розважальності. Цікавість, впливаючи на емоційну сферу учнів, припускає залучення в аналітичну діяльність, сприяє виявленню різних зв’язків. Розважальне обмежується лише емоційним впливом на учнів. Якщо школярів не залучати до аналітичної роботи, то їх інтерес перейде тільки в прагнення до розважальності, не розвиваючи пізнавальний інтерес, не поглиблюючи знань з предмета.

2. Гуртки, зміст яких відповідає програмі основного курсу. Завданням цих гуртків є вдосконалення знань і умінь учнів, отриманих на уроці. Однак, щоб зберігався інтерес до досліджуваних географічних об’єктів і явищ, необхідно під час занять використовувати елементи зацікавленості: проведення змагань, ігор, вирішення завдань географічного характеру.

3. Гуртки, на яких перед учнями ставляться практичні завдання, пов’язані з формуванням умінь, навичок та знань з певних питань (метеорологічний, фенологічний і т.д.). Окрім практичних умінь і навичок, в учнів формуються пізнавальні інтереси. Такі заняття містять, перш за все, практичний характер, що повинно бути обов’язково значимим для учнів.

4. Гуртки, присвячені спеціальним питанням географії, що вивчаються на уроках, наприклад, етнографічний, з вивчення глобальних проблем людства тощо. Ці гуртки сприяють поглибленому вивченню якогось вузького розділу географії.

О. В. Даринський вважає, що будучи центром усієї позакласної роботи з предмета, гурток, однак, не є тією формою, з якої починається вся позакласна робота. Організація гуртка починається з виявлення інтересів, нахилів та вмінь учнів. Для цього доцільно провести анкетування. Кількісний склад гуртка не повинен перевищувати 15-18 осіб. Гуртки мають назву, статут.

Сформулюємо деякі загальні принципи роботи географічного гуртка:

а) керівна роль вчителя;

б) застосування дослідницького методу;

в) ретельна розробка теми, доведення розпочатої справи до кінця;

г) обов’язкове оформлення результатів гурткової роботи.

Ефективна робота гуртка можлива при чіткому плануванні роботи. У плані роботи гуртка необхідно відображати різні види діяльності учнів. Його зазвичай складають разом з активом гуртка, а потім обговорюють і затверджують на першому засіданні. Заняття гуртка зазвичай проводяться 1-2 рази на місяць, у встановлені адміністрацією школи дні та години. Звітно-виборчі збори гуртка проводяться в кінці навчального року.

Особливістю методики проведення занять географічного гуртка є поєднання колективних та індивідуальних форм роботи. Щоб не втрачати пізнавального інтересу до предмета, поглиблювати знання учнів з географії, слід чергувати теоретичні та практичні види діяльності.

 

2.2.2. Географічні факультативи

 

Розвиток факультативних занять багато в чому визначає поглиблене накопичення знань, сприяє розвитку індивідуальних інтересів школярів. Досвід проведення факультативів показує, що там, де географічні факультативи поставлені добре і ведуться досить кваліфіковано, вони незмінно викликають стійкий інтерес у школярів, підвищують якість їх знань і вмінь. Факультативні заняття з географії тісно пов’язані з основним програмним змістом предмета. Успішній і якісній підготовці учнів сприяють опора на знання, отримані у вивчених курсах географії, їх дофакультативна підготовка, а також облік вікових особливостей дітей.

За формами організації факультативні заняття можна розділити на класні і позакласні. До класних відносяться семінари, консультації, зустрічі з фахівцями та інші; до позакласних – екскурсії, практичні роботи на місцевості.

Великий інтерес в учнів викликає залучення до проведення факультативних занять різних фахівців-топографів, гідротехніків, геологів та інших науковців, що працюють у місцевих організаціях. Їх лекції та бесіди не тільки викликають інтерес, оживляють хід занять, але і мають величезний виховний та профорієнтаційний вплив.

Освітньо-виховне значення факультативів визначається не тільки тим, що вони поглиблюють знання учнів в порівнянні з програмними, знайомлять з професіями, а й тим, що вони озброюють учнів прийомами навчальної роботи, необхідними для подальшої освіти і самоосвіти. Наприклад, важливим видом є навчання учнів на факультативних заняттях прийомам конспектування лекцій. Це хороша підготовка до доповідей та самостійної роботи з літературою.

Вчителі ведуть заняття відповідно до затвердженої програми, проте спостерігається варіативність у виборі розділів програми. Структурно кожне заняття являє собою органічне поєднання теоретичних та практичних частин. Практичні заняття представляють найбільший інтерес і дають можливість активізувати діяльність учнів.

Географічні факультативи повинні сприяти вирішенню наступних завдань:

- розвитку географічного мислення;

- озброєння школярів більш повними знаннями про загальні географічні закономірності Землі, про населення земної кулі та його розміщення;

- озброєння школярів системою умінь роботи з різними джерелами географічної інформації (картами, довідниками і т.д.);

- знайомству з широким колом професій, що спираються на географічні знання та вміння.

Один з головних принципів факультативу – актуалізація географічного матеріалу, широка міжпредметна координація знань.

Таким чином, при всій різноманітності змісту факультативних занять спільним є те, що факультативи – це така форма позакласної роботи, яка нерозривно пов’язана з визначеними заняттями, продовжує і розвиває їх, впливає на їх якість. Для всіх факультативних курсів характерним є наступне: постійна опора на краєзнавчий матеріал, більша частка самостійних робіт учнів, широке застосування лекційно-семінарських методів.

Результатом занять школярів у різних факультативах є їх стабільні успіхи на уроках в школі, а також чітка професійна орієнтація вже в школі.

 

2.2.3. Шкільні музеї

 

Шкільний музей є однією з форм роботи з розвитку творчої самостійності та громадської активності учнів у процесі збору, дослідження, обробки, оформлення і пропаганди матеріалів – джерел з історії природи і суспільства, що мають виховну і науково-пізнавальну цінність. При організації музею необхідно враховувати, що це дослідницька і пошукова робота. Основою створення музею є краєзнавча робота, яка спирається на самоврядування і ініціативу учнів.

Рішення про створення шкільного географічного або краєзнавчого музею приймає педагогічна рада школи, вона підбирає учнів до складу ради музею. Діяльність музею повинна будуватися на основі самоврядування учнів, розвитку їх ініціативи, при вмілому педагогічному керівництві. До ради музею доцільно включити представників від кожного класу. Іноді за кожним розділом музею закріплюється окремий клас. На нього покладається турбота про поповнення фондів, організації екскурсій, збереження експонатів. Щоб залучити до роботи музею якомога більше учнів, при раді музею слід створити групи екскурсоводів, лекторів, різні сектори: оформлювальний, обліку та зберігання фондів, зв’язок з громадськістю та ін.

Зазвичай збір необхідних матеріалів починається з самостійного вивчення джерел. Шляхи збору матеріалів для музею різноманітні. Основний і найголовніший – краєзнавчий пошук. До краєзнавчої роботи залучаються учні та їх батьки, які допомагають поповнювати музей різними експонатами. У справі організації та розвитку шкільного географічного або краєзнавчого музею заслуговує на увагу питання забезпечення наступності активу музею. Тому необхідно, щоб у роботу музею були залучені учні різного шкільного віку – це запорука спадкоємності в його роботі, підтримки музейних традицій.

Необхідно звернути увагу на тісний зв’язок діяльності музею з навчальним процесом у школі. Слід продумати, які теми уроків можуть проводитися з використанням музейних експонатів або безпосередньо в самому музеї.

Розглянемо правила обліку, зберігання і експонування матеріалів музею. Основним документом обліку та охорони матеріалів шкільного музею є інвентарна книга, в якій записують попредметно всі матеріали музею. В інвентарній книзі кожен музейний предмет отримує свій інвентарний номер (порядковий номер по книзі). Для систематичного обліку музейних предметів, що допомагає швидко знаходити в фондах музею необхідні експонати, застосовують картотеки. Картотека складається з карток, на яких в короткій формі вказують дані по кожному музейному предмету: назва, опис, датування, шифр, місце зберігання.

При створенні шкільного музею вчитель географії тісно співпрацює з вчителями історії, хімії, біології, української мови та літератури, трудового навчання – саме тому на базі шкільного музею найбільш успішно реалізуються міжпредметні зв’язки. Дуже важливо, щоб при створенні шкільних музеїв враховувалася специфіка краю, особливості його природи та історії.

2.2.4. Географічні клуби

Клубна форма позакласної роботи визнається багатьма вчителями як одна з найбільш перспективних і цікавих для учнів. Від інших форм роботи вона відрізняється можливістю залучення учнів різного віку, великою різноманітністю у виборі змісту, широтою інформації, залученням фахівців з різних областей, необхідністю встановлення контактів з іншими організаціями.

Організаційна структура клубу така: на чолі стоїть голова, рада клубу (з керівників різних секцій), члени клубу. Зміст роботи клубу може мати наступні напрямки: клуби любителів природи, клуби цікавих зустрічей, клуби кіноподорожей.

Клуби любителів природи об’єднують усіх, хто цікавиться фізичною географією, проблемами охорони природи, захисту рослин і тварин, в першу чергу. При організації роботи цих клубів у тісному контакті взаємодіють вчителі географії та біології.

Мета роботи клубу – систематичне вивчення питань охорони природи, глибоке осмислення цих питань, набуття практичних навичок і вмінь по догляду за рослинами, тваринами, щодо практичного здійснення охорони природи рідного краю.

Завдання клубної роботи полягає у вихованні в учнів любові до природи, озброєнні їх науковими знаннями, які пояснюють, для чого і як охороняти природу, прищепленні навичок самостійної і практичної роботи у природі.

Основні форми занять шкільного клубу – лекції, семінарські заняття, практичні роботи, перегляди науково-популярних фільмів, конференції, екскурсії та ін. Члени клубу готують реферати та доповіді, проводять бесіди з молодшими школярами, читають лекції, виконують практичні роботи на місцевості, організовують виховні заходи.

Робота клубу проходить за планом. Засідання клубу здійснюється один раз на місяць. У плані заходів вказують терміни і відповідальних за їх проведення. 
Робота клубу грає велику роль у справі виховання екологічної культури випускників школи, в профорієнтаційній роботі, у вихованні любові до свого рідного краю, формуванні ціннісного ставлення до природи.

Туристично-краєзнавчі клуби об’єднують любителів походів і подорожей, які цікавляться природою та історією рідного краю. Організаторами таких клубів, як правило, бувають вчителя географії, історії, фізкультури. Робота в туристсько-краєзнавчих клубах ведеться протягом усього навчального року: турклуби організовують походи вихідного дня, туристичні зльоти, конкурси туристичної пісні, вечори «Чи знаєш ти свій край?» тощо.

Значення туристсько-краєзнавчих клубів важко недооцінити: вони вчать школярів дбайливо ставитися до природи, сприяють зміцненню їх здоров’я.

У роботі клубу найбільш чітко виділяються два напрями: спортивний туризм та краєзнавча робота під час походів. До походів слід готуватися протягом усього року. З цією метою проводять заняття, на яких відпрацьовують необхідні в поході вміння і навички. Заняття проводить учитель географії спільно з учителем фізкультури. Вони знайомлять школярів з правилами поведінки на маршруті, технікою безпеки в дорозі, вміннями надавати першу медичну допомогу, орієнтуванням за місцевими ознаками, правилами поведінки в природі, розведенням багаття і т. д. Ці теоретичні та практичні заняття можна проводити у формі ігор, змагань. На теоретичних заняттях учням дають потрібні інструкції, які можуть бути поміщені на стендах у кабінеті географії або в спортзалі.

Підготовка до походів починається зі знайомства з елементарними правилами. Всі ці правила відпрацьовують у походах вихідного дня. Маршрути походів обираються разом з учителем, починаючи з найбільш легких.

Мета походу: пізнавальна, суспільно-корисна і оздоровча. Пізнавальна мета включає знайомство з пам’ятками за маршрутом прямування та комплексні фізико-географічні спостереження. Суспільно-корисна – збір краєзнавчого матеріалу або виконання завдань інших організацій. Оздоровча мета важлива, тому що похід проводиться в канікулярний час, тому учні повинні повернутися відпочили.

Вчителі географії і фізкультури багато роблять для підготовки школярів до спортивного орієнтування. Підготовка до змагань зі спортивного орієнтування здійснюється протягом досить тривалого часу. Велику допомогу в цій роботі надають спеціальні стенди «Орієнтування на місцевості» або «Чи вмієш ти орієнтуватися?».

Коли школярі набудуть необхідні знання, можна перейти до відпрацювання і закріплення їх у вигляді географічних ігор, а потім вже переходити до змагань на місцевості. Ігри можна проводити як в приміщенні, так і на місцевості, в залежності від погодних умов.

Туристичний зліт є завершальним етапом всієї туристсько-краєзнавчої роботи в школі. У зльоті беруть участь всі члени клубу, а також інші учні. Зліт перевіряє, наскільки успішно займалися школярі в клубі, як вони оволоділи необхідними вміннями. Шкільні зльоти, як правило, тривають 1-2 дні.

Клуби цікавих зустрічей відрізняє різноманітність тематики. У цих клубах приймають участь школярі різного віку. Основний напрямок у роботі клубів – знайомство з представниками різних професій, людьми, що працювали за кордоном. Особливо ефективні для пропаганди різних професій гурткові форми роботи або організація спеціальних клубів: «Юний геолог», «Юний метеоролог» тощо.

Шкільні клуби кіноподорожей об’єднують учнів, які мріють про далекі країни. У цих клубах найбільшого поширення набули ігрові форми проведення занять. Учні по черзі виступають в ролях ведучих, журналістів, вчених, мандрівників. Кожне заняття клубу обов’язково супроводжується показом презентацій, кінофільмів, які в кінці заняття широко обговорюються.

До роботи будь-якого з названих клубів можна залучити батьків школярів, які можуть бути активними помічниками в поході, почесними гостями клубу цікавих зустрічей і т.п. Робота в контакті з батьками посилює виховний аспект.

При клубній формі роботи більше уваги приділяється практичній діяльності учнів, організації їхній суспільно корисній праці і менше уваги – теоретичним методам роботи з літературою, довідниками і т. д.

2.2.5. Географічні олімпіади

Однією з важливих форм позакласної роботи, що сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів до географії, є олімпіада. Шкільні олімпіади з географії – це масовий вид змагань учнів, мета проведення яких – залучення більшого числа учнів у позакласну роботу з даного предмету, підвищення їх інтересу до географічних знань, розвиток самостійності, вдосконалення загальнонавчальних і специфічних для географії вмінь і навичок учнів.

Поряд з розвитком пізнавального інтересу олімпіади дозволяють більш правильно вирішувати питання про вибір учнями географії як дисципліни для більш глибокого вивчення, що допоможе їм у подальшому визначити свою майбутню професію. Отже, географічні олімпіади служать вирішенню завдань профорієнтаційної роботи з учнями. Така форма проведення позакласної роботи, завдяки масовій участі в ній школярів, допомагає вивчити постановку географічної освіти на місцях.

Слід зазначити, що олімпіади з географії повинні підводити підсумки всієї позакласної роботи з предмета, тому проведення їх передує етап підготовки, що веде до більш чіткої організації навчально-виховного процесу, до підвищення рівня знань учнів з даного предмету, до більш цілеспрямованого розвитку інтересу до географії та пізнавальної самостійності школярів. Для підготовки до олімпіад необхідно випускати стінні газети з цікавим матеріалом, публікувати спеціальні тренувальні запитання та вправи, проводити вікторини, ігри на уроках, зі старшокласниками – географічні конференції, запрошувати до школи вчених-географів, лекторів.

Важливим моментом у підготовці олімпіад є складання питань і завдань. Основним положенням при складанні питань є зв’язок з програмним матеріалом з географії. Для виконання олімпіадних завдань учні використовують тільки ті теоретичні положення, практичні вміння, які визначені програмою з географії, що дозволяє уникнути перевантаження школярів. Виходячи зі специфіки предмета, обов’язковою умовою є включення питань краєзнавчого та природоохоронного характеру.

При проведенні краєзнавчих олімпіад необхідне поєднання науковості, проблемності і цікавості. Обов’язковою умовою є реалізація міжпредметних зв’язків з іншими предметами. Олімпіади можна проводити в кілька турів.

При організації олімпіад слід враховувати, що завдання для них повинні бути цікавими, змістовними, оригінальними, «нестандартними», змушувати застосовувати свої знання в нових умовах, вимагати не простого відтворення, а глибоких роздумів. Всі питання для олімпіад повинні бути побудовані таким чином, щоб принцип науковості поєднувався з принципом цікавості. Крім того, повинні бути питання як на перевірку фактів, знання теорій, встановлення відповідностей чи логічної послідвності так і на перевірку практичних умінь та навичок школярів.

При підготовці та проведенні олімпіади необхідно, щоб всі її учасники перебували в рівних умовах. Олімпіади повинні проводитися між учнями одного віку. У їхній зміст потрібно включати поряд зі складними завданнями і завдання більш доступні для більшості учасників.

 

2.2.6. Географічні вечори

 

Однією з найбільш поширених масових форм позакласної роботи є географічні вечори. Вони можуть проводитися і як самостійні заходи, і як складова частина шкільного тижня географії. Найчастіше тематика географічних вечорів пов’язана з якими-небудь ювілейними датами історії нашої країни чи ювілейними датами рідного краю.

Загальні методичні рекомендації з підготовки географічних вечорів можна сформулювати таким чином: визначення тематики вечора; підбір необхідної літератури з теми; підбір та підготовка оформлення; написання сценарію. Тематика вечора зазвичай визначається учнями, які займаються в географічних гуртках, за допомогою вчителя. Сценарій можуть готувати самостійно старшокласники. Якщо вечір готують вперше, основну роботу по підготовці сценарію виконує вчитель.

Робота починається за 1-1,5 місяці, щоб можна було без перевантаження підготувати всі необхідні матеріали, провести репетиції, оформити зал (або кабінет).

Особливе місце у змісті позакласної роботи приділяється знайомству школярів з життям і діяльністю видатних учених-географів, мандрівників. Саме ця тематика допомагає у більшій мірі формувати ціннісне ставлення до людей, рідного краю, культурних і духовних надбань рідного краю, розширити кругозір школярів, професійно зорієнтувати їх, розвинути інтерес до географічної науки.

Освітньо-виховне значення такого вечора богатоаспектне: це і професійна орієнтація, і знайомство з історією розвитку науки, і формування ціннісних орієнтирів. 
 

2.2.7. Проведення конференцій з географії

 

В позакласній роботі з географії приділяється увага проведенню конференцій як однієї з форм роботи. Це пов’язано з тим, що за їх допомогою вдається глибше вивчати цікавий і актуальний матеріал, залучати до самостійної роботи з різними джерелами знань велику кількість учнів, тісніше здійснювати зв’язок з навчальною роботою по предмету, систематизувати й узагальнювати знання і з інших шкільних предметів. Найчастіше конференції проводять з учнями старших класів.

Конференції з географії, що проводяться в позакласний час, можуть відрізнятися за змістом:

1. Конференції, узагальнюючі і систематизують знання з програмних тем.

2. Конференції, що розкривають практичне застосування отриманих знань.

3. Конференції, зміст яких розкриває життя та діяльність великих людей.

4. Конференції, на яких розкривається додатковий матеріал про об’єкт чи явище.

5. Конференції, на яких узагальнюються знання міжпредметного характеру (наприклад «Людина і навколишнє середовище»).

Проведенню конференцій передує тривала робота. Зазвичай за півтора-два місяці до її початку вчитель пропонує учням план конференції, список необхідної та додаткової літератури з проблеми, теми доповідей, призначає консультації. Активному залученню учнів до проведення конференції передує етап написання рефератів за темою конференції.

Успіху конференції сприяють виставка літератури з даної проблеми, випуск тематичної стінної газети, огляд кращих рефератів, схем, таблиць, виготовлених учнями презентацій, відеофільмів, які б наочно розкрили питання. Важливим виховним моментом є запрошення на конференцію відомих людей, ветеранів війни та праці, вчених, які знайомлять школярів з різними проблемами.

Конференції поводятся у формі ігор, коли учасникам пропонується роль журналіста, посла країни, туристичного агента, співробітника НДІ і т. д. У цьому випадку учням доводиться під керівництвом вчителя продумувати питання і знаходити за різними джерелами інформації відповіді на них (прес-конференція) або ж самостійно від імені якоїсь організації виступати з доповіддю та захищати поставлену проблему. Такого роду заходи відіграють велику виховну роль. Учням доводиться відстоювати свої погляди, думки, у них формується активна громадянська позиція, утверджуються погляди свідомого громадянина. Однак проводити конференції у формі гри можна в тому випадку, якщо учні зацікавлені темою і володіють уміннями самостійної роботи. Якщо вчитель сам розподілить ролі, роздасть необхідний матеріал, кілька разів репетирує «конференцію», користь від такої гри невелика.

 

2.2.8. Усний журнал

 

Проведення усних журналів з географії покликане задовольняти допитливість учнів. Від інших форм позакласної роботи він відрізняється широтою інформації. Усний журнал включає в себе елементи цікавості, наочності. Усні журнали з географії діляться на 2 типи: тематичні, якщо вони розкривають одну тему, і оглядові, якщо в них зачіпаються різні питання. Зазвичай усний журнал має назву «За сторінками підручника географії», «Краєзнавець» і т. д. Випуск одного усного журналу складається з 5-6 сторінок, кожна з яких має певну назву.

Проведення усного журналу вимагає від учнів великої роботи. Слід виділити відповідального за кожну сторінку, допомогти підібрати необхідну літературу, оформити її у вигляді повідомлення, сценки, монтажу, знайти виразні, яскраві ілюстрації. Зазвичай усний журнал проводить ведучий, який відкриває кожну сторінку невеликими вступами або музичною вставкою.

Цікавими є усні журнали, присвячені певній проблемі, наприклад охороні природи. Одну зі сторінок цього випуску доцільно присвятити знайомству з літературою з цього питання. Починається сторінка звичайно зі знайомства з автором книги, дається коротка анотація до неї, потім йдуть 2-3 повідомлення з найважливіших розділів книги. У багатьох школах до усного журналу випускають стінні газети, плакати, оформляють виставки книг.

Таким чином, усні журнали – ефективна форма позакласної роботи, що сприяє популяризації географії. Ця форма позакласної роботи тісно пов’язана з іншими формами: вікторинами, конференціями і т. д., вони за короткий час дають можливість познайомити учнів з багатьма питаннями географічної науки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.9. Географічні вікторини та ігри

 

Одними з популярних і улюблених в учнів ігор є вікторини. Їх основна мета – підвищити інтерес до предмета, закріпити і поглибити знання, отримані в процесі навчання географії. Географічні вікторини вважаються універсальною формою позакласної роботи, тому що вони включаються в проведення географічних вечорів, конференцій і т. д., крім того, вікторина дозволяє охопити значну кількість учасників.

Вчителю слід пам’ятати, що при проведенні вікторин слід враховувати вік учнів, інакше питання будуть недоступні для багатьох з них, а це знизить пізнавальний інтерес.

Географічні вікторини з географії поділяються на дві групи: тематичні і змішані. До тематичних відносять вікторини краєзнавчої тематики. Змішані вікторини містять питання з різних областей географічних знань. Подібні вікторини часто проводять на засіданнях географічного гуртка, під час походів, екскурсій. Змішані вікторини дають можливість розширити кругозір учнів, перевірити їхню ерудицію.

Найбільш поширеною формою географічних вікторин є усна вікторина. Відповідає той, хто першим піднімає руку. Основний недолік усних вікторин – нерівні умови для учасників. Але усні вікторини мають і переваги: ​​їх можна проводити в будь-яких умовах (у класі, поході).

Якщо є умови, краще проводити письмову вікторину. Зачитується питання, всім дається однаковий час на обдумування питання. Після кожної відповіді учні чекають наступного питання. Для економії часу учасники вікторини не записують питання, а проставляють порядковий номер. Якщо на питання учень не може відповісти, то проти порядкового номера проставляється прочерк. 

Найбільш відповідальною роботою в підготовці та проведенні вікторини є складання питань. За змістом і характером питання географічної вікторини неоднозначні, їх можна розділити на групи. До першої групи відносять питання на знання фактичного матеріалу: де на земній кулі вдень можна побачити Місяць і зірки? Друга група питань потребує від учнів правильного визначення понять, і, перш за все, зазначених у програмі: чим заповідник відрізняється від заказника? Що таке карст?  Третя група питань потребує знання географічної номенклатури: Назва якого населеного пункту України складається зі злаку і антоніма до слова «війна»? (Житомир). Наступна група питань потребує кмітливості, визначає кругозір, ерудицію учнів: у яких морях земної кулі вода прісна?

Проведення вікторин сприяє закріпленню знань учнів, розвиває пам’ять учнів. Вчитель у результаті проведення вікторин має можливість стежити за загальним розвитком школярів, їх начитаністю, допитливістю.

Географічні ігри дозволяють моделювати пошукову діяльність учнів, спрямовану на досягнення загальної значимої мети, отримання конкретних результатів.

У позакласний час зазвичай організовують ігри сюжетно-рольового характеру, що імітують різну діяльність: експедиції, подорожі, прес-конференції тощо. Метою проведення таких ігор є закріплення, поглиблення, узагальнення знань учнів, професійна орієнтація, виховання активної громадянської позиції. Для проведення та організації сюжетно-рольової гри необхідна значна підготовка, що включає кілька етапів.

Підготовчий етап. Визначення мети, програми, методики проведення гри. Вчитель підбирає необхідний матеріал, знайомить учнів з задумом і умовами гри. Учні, отримавши певне завдання, підбирають необхідну літературу, аналізують її.

Ігровий етап. Учитель виконує роль ведучого, будучи одночасно і учасником колективних дій. На початку гри вчитель знайомить учасників зі змістом, правилами гри, нагадує її тему і мету. Учні вирішують поставлені перед ними завдання, розігрують ситуації, обмірковують ігрові дії. У ролі ведучого може бути і учень.

Заключний етап. Аналіз отриманих результатів, висновки на майбутнє. Особливо важливо після кожної гри прийняти значиме рішення.

Не меншою популярністю користується географічна гра «Що? Де? Коли? », яка проводиться за аналогією з телепередачею. Основу гри складають питання, традиційні для географічних вікторин, але організовують цей захід дещо інакше. У грі-вікторині можуть брати участь учні і середніх, і старших класів. Складність питань відповідає рівню їх загальної підготовки. Питання для вікторини готують самі учні.

Наступною формою позакласної роботи з географії є ​​ігри-подорожі (так звані квести). У грі беруть участь команди з 10-15 чоловік. У кожного екіпажу є маршрут подорожі, краще, якщо ці маршрути не перетинаються, щоб на одній станції не накопичувалось відразу багато гравців. Пункт відправлення команд – школа. Тут вони виконують завдання, яке дає їм право вирушати в дорогу. На кожній станції за маршрутом прямування підготовлені завдання для команд. Кожна станція оформлюється учасниками гри заздалегідь. Кожна команда отримує маршрутний лист, за яким пересувається від станції до станції, де виконує завдання ведучого.

 

2.2.10. Тиждень географії в школі

 

Тиждень географії в школі є комплексним заходом, що поєднує в собі різноманітні форми позакласної роботи: вечори, конференції, огляди-конкурси географічних знань, конкурси газет, рефератів і т. д.

Своєрідність тижня географії полягає в тому, що вона включає в себе індивідуальну, групову, масову роботу з предмета, захоплює школярів пізнавальною стороною, емоційністю, можливістю проявити себе. Основне завдання проведення тижня географії – розвиток інтересу в учнів до географії, професійна орієнтація на географічні професії, виховання любові до своєї Батьківщини.

У тиждень географії включають наступні заходи:

- підготовку та оформлення плану проведення тижня;

- підготовку та проведення дня географії в кожному класі;

- конкурс рефератів з географії;

- випуск тематичних стінних газет, конкурс на кращу стінну газету;

- проведення екскурсій до музеїв, на підприємства, в інститути, на метеостанції;

- демонстрації відеофільмів;

- проведення географічних вечорів, ігор;

- проведення конференцій з географії;

- зустрічі з відомими людьми рідного краю.

План проведення тижня географії в школі вивішують у вестибюлі зазвичай за тиждень до початку свята. При підготовці до тижня географії кожен клас отримує завдання.

Кожен тиждень географії повинен мати свою тематику, наприклад, «Природа і мистецтво», «Наука на сторожі природи» тощо. Програма тижня географії залежить від конкретних можливостей школи і може включати в себе різні форми. Це може бути лекторій для учнів різного віку, де вчителі, батьки або самі учні читають лекції і проводять бесіди на теми: «Своєрідність природи нашого краю», «На карті світу».

Можуть бути організовані диспути, на яких обговорюють найбільш актуальні проблеми про взаємовідносини природи і суспільства, про дієвість і необхідності географічних знань. Диспути дають можливість виробляти в учнів здатність аргументовано і послідовно відстоювати свої погляди. Предметом диспуту може бути прочитана книга, стаття з географії, що викликає різні судження. Зазвичай обговорення переслідує твердження якоїсь важливої ​​ідеї. На закінчення диспуту підводять підсумки дискусії, стверджують головну ідею. Щоб в учнів не пропав інтерес до диспутів, не треба критикувати невдалі судження, вказувати на допущені помилки, але звертати увагу всіх на найбільш влучні судження, логіку викладу, аргументацію висновків.

Тиждень географії в школі слід максимально використовувати для пропаганди науково-популярної, художньої літератури, яка впливає на формування світогляду, пізнавальних інтересів учнів, збуджує інтерес до науки, впливає на вибір професії.

Конкурси рефератів з різних проблем географії сприяють підвищенню якості знань учнів, знайомству з науково-дослідницькою роботою з географії, вибору професії, пов’язаної з географією та суміжними з нею областями. 
Для організації конкурсу вчитель попередньо повинен провести певну роботу. Перш за все, в стінгазеті необхідно розповісти про проведення конкурсу, вказати основні теми рефератів.

Кожен школяр, який готує реферат з географії, повинен мати наукового консультанта та рецензента. Ними можуть бути вчитель географії, вчителі суміжних предметів, якщо тема реферату міжпредметного характеру, батьки учнів, і т. д. Реферат повинен супроводжуватися рецензією. Захищаючи реферат, учень повинен коротко (протягом 5-7 хв) повідомити основні положення роботи, використовуючи при цьому презентацію. Теми рефератів повинні бути актуальними, а також пов’язані з роботою із статистичним та краєзнавчим матеріалом, роботою безпосередньо в природі.

Підводячи підсумки вищесказаного, хочу зазначити, що обов’язковими умовами, що забезпечують успіх у проведенні тижня географії, є:

- чітке і своєчасне планування всіх заходів тижня;

- опора при організації та проведенні заходів на актив учнів різних класів, що працюють в географічних гуртках, клубах і т. д.;

- встановлення зв’язків з учителями інших предметів (історії, біології, образотворчого мистецтва, музики, трудового навчання, української мови та літератури, зарубіжної літератури, інформатики);

- вибір посильних завдань для учасників різного віку;

- поєднання різних форм і методів роботи.

Важливо з усього різноманіття позакласних заходів вибрати найцікавіші для учнів школи.

 

2.2.11. Шкільні географічні видання

 

Важко собі уявити позакласну роботу з географії без випуску стінних газет. 
Стінні газети розрізняють за змістом, призначенням та оформлення. Зазвичай стінні газети можна розділити на фотогазети, які випускають після проведених виховних заходів, екскурсій, походів, конкурсів; газети-монтажі і рукописні газети. Рукописні газети підрозділяють на чергові або робочі, святкові, тематичні та екстрені. До екстрених газетам можна віднести «блискавки».

Робочі номери газет відрізняються діловим стилем за змістом, оформленням матеріалу, манерою викладу. Тематичні газети зазвичай присвячують певній тематиці, наприклад «Краєзнавець», і т. д. Тематичні газети випускають не частіше 2-3 разів на рік. Екстрені стінні газети, що містять експрес-інформацію, мають особливу чіткість і точність думок, стислість викладу, яскравість і виразність оформлення.

Вчителю географії слід пам’ятати, що оформлення газети повинно відповідати її змісту. Стінні газети повинні випускатися, як правило, не рідше одного разу на місяць, а також при підготовці до масових заходів з географії.

При роботі над стінгазетою необхідно визначити її провідну ідею або тему, потім підбирати статті, а до них ілюстрації. Після цього слід скласти схему пропонованої газети, а потім оформити її. Одна із статей газети є головною, вона визначає ідею газети. Інші статті своїм змістом зазвичай доповнюють провідну ідею. Цю ж мету необхідно наслідувати і при художньому оформленні газети. Слід врахувати, що за традицією всі найбільш важливі та актуальні матеріали поміщають в лівій частині газети (це пов’язано зі звичкою читання зліва направо). Менш значні і розважальні статті – у правій, вони зазвичай доповнюють провідну ідею газети. Кожна газета повинна мати назву.

Окрім шкільних стінних газет, до числа шкільних географічних видань можна віднести журнали, збірники, альманахи, альбоми, щоденники, плакати. Підготовка цих видань – справа не тільки вчителя географії, а результат спільних зусиль ряду предметників: літератора, історика, біолога, вчителя образотворчого мистецтва. Така спільна робота над якоюсь певною темою значно збільшує педагогічний вплив позакласної роботи на учнів, сприяє більш успішному досягненню освітньо-виховних завдань, що стоять перед школою.

Шкільні географічні журнали випускають нечасто – два-три рази на рік. Тематика їх може бути досить різноманітною: або це підготовка і відображення знаменних подій в житті країни, рідного краю, або знаменні дати географічної науки, або висвітлення найбільш актуальних географічних проблем сучасності. Наприклад, основою для створення шкільного журналу може послужити тема твору «Природа в творах українських письменників», «Природа нашого краю». Кращі роботи учнів, з точки зору вчителів літератури та географії, складають основу журналу. Оформити ці роботи допомагає учитель образотворчого мистецтва. Як правило, журнали зберігають у кабінеті географії чи географічному музеї.

Також доступні всім, як і стінгазети, – плакати. У школах проводять тематичні огляди-конкурси плакатів «Бережіть природу!», «Брати наші менші». У цих конкурсах беруть участь школярі різного віку. Проведенню конкурсів або передує тиждень географії, щоб можна було використовувати кращі роботи для оформлення школи, або є одним із складових заходів цього тижня.

До числа географічних завдань можна віднести і оформлення альбомів з краєзнавства. За результатами роботи географічних краєзнавчих гуртків, факультативів створюють альбоми «Природа нашого краю», «Топоніміка нашого міста» і т. д. Це дуже цінний матеріал, який може бути широко використаний як на уроках географії, так і в позакласній роботі.

Випуск різних географічних видань має велике освітньо-виховне значення: допомагає оформити результати роботи учнів, зробити їх загальним надбанням, переконати і самих виконавців та інших школярів в корисності даної роботи, розвивати в учнів потяг до дослідницької роботи, прищеплювати любов до праці, формувати ціннісні орієнтири.

Досвід показує, що створення таких географічних видань при шкільному географічному кабінеті, при географічному клубі або гуртку є одним з кращих способів агітації школярів для участі в позакласній роботі з географії.

 

РОЗДІЛ ІІІ. ФОРМУВАННЯ ЦІННІСННИХ ОРІЄНТИРІВ ОСОБИСТОСТІ

В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З ГЕОГРАФІЇ

(З ДОСВІДУ РОБОТИ)

 

3.1. Тиждень географії у Мащанській ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 Мета: підвищувати інтерес до географічної науки, навколишнього середовища; розвивати навички добору географічної інформації з різних джерел географічних знань; формувати пізнавальні здібності, сприяти творчому розвитку особистості, вчити застосовувати свої знання, відстоювати власну точку зору; виховувати бережливе ставлення до природи, людей; виховувати пізнавальний інтерес до географічних знань.

 Очікувані результати: розвинутий інтерес, сформовані пізнавальні здібності школярів, їх творчий розвиток та вміння застосовувати знання з географії у повсякденному життя.

 

План проведення тижня географії

Понеділок

1. Відкриття Тижня географії.
2. Конкурс стінгазет на географічну тематику (протягом тижня).
3. Виставка географічної літератури у бібліотеці (протягом тижня).

 

Вівторок

1. Інтелектуальна географічна гра «Що? Де? Коли?» (7 клас).
2. Презентація «Сім чудес Костопільщини» (1 клас).

 

Середа

1. Перегляд відеофільму «Дика природа Амазонки» (5-6 класи).
2. «Географічний футбол» (10 клас).

 

Четвер

1. Брейн-ринг «Моя Україна» (9 клас).
2. Презентація «Сім чудес Костопільщини» (2 клас).

 

П’ятниця

1. Конкурс «Міс Географія» (6, 7, 8, 9, 10 класи).
2. Закриття Тижня географії.
3. Нагородження переможців.

 

 

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГЕОГРАФІЧНА ГРА

«ЩО? ДЕ? КОЛИ?»

 

 Мета: підвищувати інтерес до географічної науки, розвивати навички логічного мислення; закріпити знання учнів із географічних термінів, основних природних явищ та процесів, що у ній відбуваються; вчити застосовувати свої знання, відстоювати власну точку зору; виховувати бережливе ставлення до природи.

 Правила гри: участь приймають 7 учнів; на столі лежать 13 (від 0 до 12) секторів із запитаннями від учителів; учні за допомогою жеребу вибирають запитання і протягом хвилини готують відповідь; якщо учні не справляються із завданням за одну хвилину, то можуть взяти ще одну додаткову; якщо учні відповідають достроково, їм додається одна хвилина запасного часу на обдумування відповіді на інше запитання; у секторі «Бліц» розміщено 3 коротких запитання, відповісти на які також необхідно за одну хвилину; якщо хтось із учасників звернувся за підказкою, то він виключається із команди; за кожну правильну відповідь команда отримує один бал; під час проведення гри із глядачами учасники команди не втручаються в обговорення та не допомагають підказками.

 

1 сектор

Запитання від учителя образотворчого мистецтва.

 Традиційна писанка в українських святкових обрядах Великодня є уособленням сонця, що дає наснагу всьому живому й символізує життя, яке в образі курчати пробивається крізь шкарлупу. Дійсно, після певного дня сонце тільки набирає силу і його справді можна порівняти з новонародженим курчам. У географії цю дату називають днем весняного рівнодення. Назвіть цю дату.

 Відповідь: 21 березня.

 

2 сектор

Запитання від учителя християнської етики.

 У Біблії написано: «… а гора та горіла огнем аж до самих небес, а при тому була темрява, хмара та мряка». Або таке: «… і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою… А гора Сінай – уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні. І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла гора…». Яке природне явище тут описано?

 Відповідь: виверження вулкана.

 

 

 

 

 

3 сектор

Запитання від учителя української мови та літератури.

 Т. Г. Шевченко писав: «Тече вода в синє море, та не витікає…». Чи й справді вода, яка потрапляє до моря чи океану, ніколи звідси «не витікає», тобто не повертається назад на суходіл?

 Відповідь: вода, яка надходить до моря чи океану з річками, й насправді «не витікає», а повертається назад на суходіл завдяки коло обігу води в природі.

 

4 сектор

Запитання від учителя світової літератури.

 В африканській казці «Вовк, в якого не було серця» розповідається про те, що хворого царя звірів лева відвідували такі тварини: слон, тигр, мавпа, гієна… Визначте тут дійсно «казкову» для Африки тварину.

 Відповідь: тигр.

 

5 сектор

Запитання від учителя фізкультури.

 Ці гори стали місцем зародження одного з найпопулярніших і найнебезпечніших видів спорту. Що це за вид спорту, якщо його назва походить від назви найвищих гір у Європі?

 Відповідь: гори – Альпи, вид спорту – альпінізм.

 

6 сектор

Запитання від учителя хімії та біології.

 «На стрімкім пригірку, відділенім від інших страшними дебрями, порослім густо величезними буками та смереками, покритими ломами й обвалищами дерев, було віддавна головне летовище ведмедів… Відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на всі полонини». Це уривок з твору І. Я. Франка «Захар Беркут». Назвіть регіон України, зображений в уривку.

 Відповідь: Українські Карпати.

 

7 сектор

Запитання від учителя математики.

 Максим Рильський описав характерне для території України природне явище у вірші «Весняні води»:

Рожева між деревами вода

Не спить і спить. Останнє опада

Дубове листя, з осені зостале.

Дрозди уже в гаї поприлітали,

І вальдшнеп, довгоногий ласолюб,

У вогку землю застромляє дзюб.

Розлилися води

На чотири броди,

Веснонько, весна!

Ніби обезуміле,

Птаство дзвінкокриле

Небо протина.

 Поясніть, що це за природне явище і чим воно зумовлене?

 Відповідь: М. Рильський описав повінь – щорічне збільшення кількості води у річці, що спричинює підняття її рівня і зазвичай затоплення заплави; повінь в Україні настає навесні, коли тануть сніги.

 

8 сектор

Запитання від учителя фізики та астрономії.

 В одному з найвідоміших єгипетських міфів ідеться про те, що пітьма і зло породили велетенського змія, який жив під землею і хотів запанувати над світом. Але йому заважало сонце, якого змій вирішив позбутися. Вдень сонце пливло у човні по небу і освітлювало землю, а ввечері, пересівши на інший човен, мандрувало водами підземного Нілу. Знаючи про це, змій вирішив випити воду підземної річки. Адже тоді сонце вже ніколи не змогло б потрапити до царства пітьми. Однак сонце розпочало битву зі змієм. Здолавши його, сонце примусило змія повернути підземний Ніл – випустити воду зі свого черева. Проте великодушне світило не вбило змія, і той щоразу знову випиває підземний Ніл. Тому щодоби все повторюється знову і день змінює ніч. Поясніть справжню причину зміни дня і ночі.

 Відповідь: причиною зміни дня і ночі є обертання Землі навколо власної осі.

 

9 сектор

Запитання від учителя англійської мови.

 Платон Воронько один із своїх віршів («На Гринвічі») присвятив меридіану:

У Лондоні, на Гринвічі, вгорі

Вночі і вдень мигають ліхтарі,

Щоб люди знали в морок і туман,

Де йде меридіан.

 Що таке меридіан і чим відрізняється згаданий поетом меридіан від решти меридіанів?

 Відповідь: меридіани – це лінії на карті і глобусі у вигляді півкола, що з’єднують два полюси. За допомогою меридіана, який можна провести через будь-яку точку на земній поверхні, визначають географічну довготу – відстань у градусах від початкового меридіана до певного місця. Таким початковим (нульовим) меридіаном і є Гринвіцький меридіан, що проходить через містечко Гринвіч у Великобританії (Гринвіцьку обсерваторію) поблизу Лондона.

 

 

10 сектор

Запитання від учителя історії.

 На початку 90-их років ХХ століття поштова адміністрація ООН започаткувала серію марок, присвячену видам тварин, що зникають. Одним з героїв, зображених на чудових марках, створених художниками-анімалістами, став вомбат. На якому континенті мешкає ця тварина?

 Відповідь: у Австралії.

 

11 сектор

Запитання від педагога-організатора.

 На національному прапорі Бразилії символічно зображена лінія, яка поділяє Землю на дві півкулі. Сонце над цією лінією буває в зеніті двічі нарік. Як називається ця лінія?

 Відповідь: екватор.

 

12 сектор

Запитання від директора школи.

 Поясність, чому воду називають «білим вугіллям».

 Відповідь: воду називають «білим вугіллям» тому, що за допомогою неї також можна виробляти електроенергію.; для цього на гідроелектростанціях використовують не кам’яне або буре вугілля, а механічну енергію потоку води.

 

Сектор «Бліц»

 

1.               Який океан не омиває береги Антарктиди? (Північний Льодовитий океан).
2. Яка висота найвищої вершини світу гори Еверест (Джомолунгма)? (8848 м).
3. Який острів є найбільшим за площею у світі? (Острів Гренландія).

 

Запитання для гри з глядачами

 

 1. Стіни будинків в областях із спекотливим кліматом часто фарбують у білий колір. Наприклад, майже всі житлові будинки в Андалузії пофарбовані у білий колір, через що цей район часто називають «біла Іспанія». Подібні «білі» квартали можна побачити в Єрусалимі. Зі світлого матеріалу збудовано більшість споруд міста Алжир, Білий колір характерний для Тунісу, Марокко, Коста-Ріки, Гватемали тощо. Чому мешканці Півдня прагнуть фарбувати зовнішні стіни свого житла у білий колір?

 Відповідь: білий колір краще відбиває сонячне світло, тому у світлих будинках прохолодніше.

 

 2. Згідно із скандинавською міфологією, першими у світ прийшли морозні велетні, які тільки й чекають слушної нагоди, аби нашкодити людям. Саме через них у світ проникає холод. А яка насправді причина холоду та морозів на півночі Європи?

 Відповідь: головною причиною холоду на півночі Європи є розташування її на межі помірного та субарктичного кліматичних поясів, де порівняно малий кут падіння сонячних променів.

 

 3. У романі Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» між Паганелем і одним хлопчиком відбулася така розмова: «,,Учню Толіне, – мовив Паганель знову, – назвіть мені п’ять частин світу’’. – ,, Океанія, Азія, Африка, Америка і Європа’’, – відповів Толіне. – ,, Відмінно!’’». Чи й справді ця відповідь нині правильна? Назвіть всі частини світу.

 Відповідь: Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія, Антарктида.

 

 4. В індуїстській міфології розповідається про те, що кожний з континентів омивається своїм океаном. Чи й справді кожний континент омивається «своїм океаном», води якого не відомі іншим материкам?

 Відповідь: ні, жоден океан не омиває лише один континент.

 

 5. Фернану Магеллану споруджено пам’ятник у місті Лісабон (Португалія) та на Філіппінських островах. За що була удостоєна честі ця людина і чому пам’ятники йому споруджено у різних куточках світу?

 Відповідь: Фернан Малеллан – португальський мореплавець, який здійснив першу навколосвітню подорож. Він загинув поблизу острова Мактан, Філіппіни. Нині ім’я Ф. Магеллана, який приніс на Філіппіни християнство, священне у цій острівній країні.

 

 6. Відомий своїми жартами американський письменник Марк Твен під час подорожі Тихим океаном так згадує про острови Фіджі: «… зима була у повному розпалі й від сонячних променів ледь не спалахувало волосся, коли доводилося знімати капелюха для поклону». Чи й справді може бути спека взимку?

 Відповідь: острови Фіджі розташовані в Океанії (у південно-західній частині Тихого океану), у тропічних широтах Південної півкулі. Отже, коли у нас зима, тобто у грудні – лютому, там справді спека.

 

 

 

ГЕОГРАФІЧНИЙ ФУТБОЛ

 

Мета: в ігровій формі виявити знання учнів з географії; розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес, інтелектуальні здібності учнів, уміння працювати в команді; вчити учнів використовувати набуті на уроках географії знання та вміння у нестандартних ситуаціях; виховувати почуття гордості за рідну країну та любов до неї.

 

 Правила гри: участь приймають учні 10 класу; гра складається із 84 запитань, які поділені на три сектори (легкі, середні, складні); на дошці намальовані футбольні ворота, які поділені на 84 клітинки; учитель, кидаючи м’яч учневі, пропонує вибрати номер запитання; якщо учень відповідає правильно – гол, якщо учень не відповідає на запитання, або відповідає неправильно – гол не зараховується; гра триває 2 тайми по 20 хвилин.

 

15	49	29	42	58	21	11	39	74	17	60	34
36	6	64	72	8	79	63	70	3	82	25	78
45	69	18	47	33	55	69	27	51	9	54	13
10	26	52	1	40	14	77	22	37	46	32	66
61	31	67	23	80	2	84	73	19	62	83	57
4	50	56	35	71	65	16	30	81	5	48	43
12	76	44	7	28	59	38	20	53	41	75	24

 

 

Легкі запитання

33. Дата проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.).

55. Столиця Канади (Оттава).

68. Найменший за площею материк (Австралія).

27. Скільки годин в одній добі (24 години).

40. Третя планета від Сонця (Земля).

14. Автор музики Державного гімну України (Михайло Вербицький).

77. Найвища вершина України (гора Говерла, 2061 м).

22. Найбільший за площею материк Землі (Євразія).

80. Найбільший півострів України (Кримський).

2. Найдовша річка світу (Ніл).

84. Скільки океанів є на земній кулі? (4).

73. Cтолиця Польщі (Варшава).

 

 

 

Середні запитання

64. Коралове утворення вздовж східного узбережжя Австралії (Великий Бар’єрний риф).

72. Як називається форма, яку має Земля? (Геоїд).

8. Найбільший за площею острів на Землі (Гренландія).

79. Найбільший за площею півострів на Землі (Аравійський).

3. Найпотужніша течія Світового океану (Течія Західних вітрів).

82. Найбільша тварина, яка проживає на суші (Африканський слон).

18. Верхній родючий шар земної кори, сформований в результаті взаємодії природних компонентів (Ґрунт).

47. Багаторічний режим погоди, характерний для певної території (Клімат).

51. Найдовший відрізок геологічного часу, що поділяється на періоди (Ера).

9. Гірські породи та мінерали, які використовуються або можуть бути використані в господарській діяльності людини (Корисні копалини).

52. Сукупність нерівностей поверхні Землі (Рельєф).

1. Найменша за площею країна світу (Ватикан).

37. Обласний центр Закарпатської області (Ужгород).

46. Обласний центр Волинської області (Луцьк).

67. Найтепліша течія Світового океану (Гольфстрім).

23. Найвища тварина на Землі (Жирафа).

19. Хто здійснив першу навколосвітню подорож (Фернан Магеллан).

62. Столиця Австралії (Канберра).

56. Канал у Центральній Америці, що з’єднує Тихий та Атлантичний океани (Панамський).

35. Давня держава, що існувала на території сучасної України (Київська Русь).

71. Найдовша гірська система світу (Анди).

65. Провідна галузь сільського господарства, яка займається вирощуванням сільськогосподарських культур (Рослинництво).

16. Провідна галузь промисловості, яка забезпечує випуск різноманітних машин і устаткування для багатьох галузей господарства і населення (Машинобудування).

30. Базова галузь промисловості, яка виробляє, передає і трансформує електроенергію (Електроенергетика).

81. Проживання людей за межами етнічної батьківщини (Діаспора).

5. Море без берегів, яке належить до басейну Атлантичного океану (Саргасове море).

 

Складні запитання

15. В’їзд до країни громадян іншої держави на тривалий період чи постійне проживання (Імміграція).

49. Історико-етнографічна область в Україні, що простягнулась із заходу на схід у північній частині нашої держави; охоплює північ Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської і Чернігівської областей (Полісся).

29. Найдовша річка Азії (Янцзи).

42. Стан забруднення навколишнього середовища (Геоекологічна ситуація).

58. Наймілкіше море у світі (Азовське).

21. Процес руйнування водою та вітром верхнього шару ґрунту, змив чи розвіювання його частинок (Ерозія).

11. Пристосування організмів до нових умов навколишнього середовища (Акліматизація).

39. Наука, що вивчає форми рельєфу Землі та їх походження (Геоморфологія).

74. Тектонічна структура у західній частині України, розташована на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської складчастої області, якій у рельєфі відповідають Волинська і Подільська височини (Волино-Подільська плита).

17. Найсолоніше море земної кулі (Червоне).

60. Найглибше озеро світу (Байкал).

34. Найширший водоспад на земній кулі (Ігуасу).

36. Найбільший і найважчий птах на Землі (Африканський страус).

6. Найбільша ягода на Землі (Кавун).

25. Найбільший за площею економічний район України (Причорноморський).

78. Вивезення товарів із країни, надання іноземному партнеру послуг виробничого і споживчого характеру (Експорт).

45. Сукупність галузей господарства, діяльність яких спрямована на задоволення матеріальних і духовних потреб людей (Інфраструктура).

69. Процес зростання кількості міського населення та підвищення ролі міс у розвитку суспільства (Урбанізація).

54. Велетенська ділянка земної кори, що безперервно рухається по астеносфері (Літосферна плита).

13. Сукупність розвіданих запасів корисних копалин, що використовуються чи можуть бути використані в господарській діяльності (Мінерально-сировинні ресурси).

10. Невеликі форми рельєфу, що виникають у розчинених природними водами гірських породах (Карст).

26. Кількість сонячного тепла і світла, що надходять на земну поверхню (Сонячна радіація).

32. Порівняно короткочасне підняття рівня води, яке викликане сильними дощами чи активним таненням снігу (Паводок).

66. Найбільше за площею озеро України (Сасик).

61. Закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів з висотою (Висотна поясність).

31. Закономірна зміна природних зон у напрямку від екватора до полюсів унаслідок зміни надходження кількості сонячного тепла та вологи на земну поверхню (Широтна зональність).

83. Система заходів, що сприяють підвищенню родючості ґрунтів та боротьбі з водною та вітровою ерозією (Меліорація).

57. Найбільший артезіанський басейн на території України (Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн).

4. Держаний документ, що містить узагальнені відомості про рідкісні, зникаючі та вже зниклі види тварин і рослин України (Червона книга України).

50. Відрив і переміщення мас гірських порід схилами під дією сили тяжіння, внаслідок чого руйнуються будівлі, пошкоджуються шляхи сполучення (Зсуви).

48. Територія, на якій усі компоненти природи пов’язані між собою та взаємодіють (Природно-територіальний комплекс або ландшафт).

43. Природно-територіальний комплекс, значно змінений господарською діяльністю людини (Антропогенний ландшафт).

12. Найпростіший природно-територіальний комплекс, що утворився в межах одного елемента рельєфу (Фація).

76. Природні і соціальні ресурси, які забезпечують відпочинок, відновлення здоров’я та працездатності населення (Рекреаційні ресурси).

44. Єдиний процес збирання, узагальнення, оцінювання, аналізу й публікації демографічних, економічних і соціальних відомостей про населення регіону або країни (Перепис населення).

28. Частина населення країни, яка має необхідний для трудової діяльності професіональний і освітній рівні та відповідні фізичний розвиток і стан здоров’я (Трудові ресурси).

59. Комплекс галузей гірничодобувної промисловості, що видобувають і переробляють різні види палива (Паливна промисловість).

38. Країна, що посідає перше місце у світі за виробництвом сталі (Китай).

20. Механічна обробка деревини (Деревообробка).

53. Тонкоподрібнений порошок штучної неорганічної в’яжучої речовини, що виробляється з вапняку й мергелю, і який у разі змішування з водою спочатку гусне, потім – твердіє (Цемент).

41. Населений пункт, у якому перетинаються декілька неоднорідних транспортних шляхів (Промисловий вузол).

75. Сукупність напрямків, форм, методів і засобів співробітництва між країнами з метою раціонального використання міжнародного поділу праці (Зовнішні економічні зв’язки).

24. Природне, природно-антропогенне або тільки антропогенне явище, яке має загальносвітове значення, вимагає міжнародного співробітництва та негайного вирішення (Глобальна проблема).

 

БРЕЙН-РИНГ «МОЯ УКРАЇНА»

 

 Мета: розширити знання учнів про географію України, природні явища та процеси, що відбуваються на її території; вчити працювати у команді, розвивати логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи, України, людей; виховувати почуття патріотизму та гордості за Україну та її досягнення.

 

 Правила гри: участь приймають учні 9 класу, які поділені на дві команди; гра триває п’ять геймів, кожен з яких має свою структуру та відповідні завдання; кожен гейм оцінюється по-різному (1 гейм – по одному балу за правильну відповідь, 2 гейм – по одному балу за правильну відповідь, 3 гейм – по одному балу за правильну відповідь, 4 гейм – від одного до п’яти балів за виконане завдання, 5 гейм – від одного до десяти балів за правильну відповідь).

 

 

 

І гейм

«Шифрограма»

 

 Командам необхідно відгадати назву зашифрованого міста.

 

1 команда:  О Д Е У Н П І Д Р Н Р Н (Дніпрорудне);

   П Л І Т О Р Ь О Н Е (Тернопіль).

 

 

 2 команда:  Д В О Ч Г О А Р Е Н Р (Червоноград);

   І С О Ь К О Л Т П (Костопіль).

 

 

 

ІІ гейм

Географічні задачі-кросворди

 

 Командам необхідно розгадати задачу-кросворд, щоб у першому стовпці вийшла назва українського географічного об’єкта.

 

 

 

 

1 команда                        2 команда

 

1Б	О	Р	И	С	П	І	Л	Ь
2Е	Н	Е	Р	Г	О	Д	А	Р
3Р	О	С	Т	А	В	И	Ц	Я
4Д	О	Н	Е	Ц	Ь	К	И	Й
5А	Б	О	Р	И	Г	Е	Н	И

 

1І	М	М	І	Г	Р	А	Н	Т
2Н	О	В	О	А	Й	Д	А	Р
3Г	Е	О	Г	Р	А	Ф	І	Я
4У	К	Р	А	Ї	Н	Е	Ц	Ь
5Л	У	Г	А	Н	С	Ь	К	А

 

 

 

1. Найбільший аеропорт України.

2. Місто у Запорізькій області.

3. Річка у Житомирській області.

4. Найсхідніший економічний район України.

5. Корінне населення території.

 

 

 

 

 

 

1. Людина, яка в’їхала на територію іншої держави.

2. Місто у Луганській області.

3. Наука про Землю.

4. Житель України.

5. Найсхідніша область України.

ІІІ гейм

Міні-вікторина

 

 Командам зачитується запитання. Якщо хтось із учасників команди знає відповідь, повинен підняти руку, щоб відповісти на запитання.

1. Найбільша за площею область України (Одеська область).

2. Найменша за площею область України (Чернівецька область).

3. На гербі якої області зображено лева? (На гербі Львівської області).

4. Найсхідніша область України (Луганська область).

5. Обласний центр Закарпатської області (Ужгород).

6. Область, у якій розташований географічний центр України (Черкаська область).

7. На території якої області розташований острів Хортиця? (На території Запорізької області).

8. У якій області народився перший президент України Леонід Кравчук? (У Рівненській області).

9. Яка область України межує зі Словаччиною? (Закарпатська область).

10. У якій області розташована столиця України? (У Київській області).

 

ІV гейм

Конкурс капітанів

 

 Капітани команд отримують завдання на картках, де вказано, які об’єкти географічної номенклатури необхідно показати на фізичній карті України.

1 команда	2 команда
1. Каховське водосховище. 2. Кременецькі гори. 3. Мис Херсонес. 4. Донецький кряж. 5. Придніпровська низовина.	1. Волинська височина. 2. Феодосійська затока. 3. Мис Казантип. 4. Полтавська рівнина. 5. Закарпатська низовина.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V гейм

Зашифровані висловлювання

 

 Командам пропонується відгадати зашифроване висловлювання, розгадавши міні-кросворд.

    1 команда

 

			Я	Л	Т	А
О	Р	Е	Л
			Ю	Н	Г	А
Х	Л	І	Б
			Л	І	Т	О
М	Е	Н	Ю
			У	Д	А	Р
Б	А	Н	К
			Р	О	С	А
В	О	Д	А
			Ї	Ж	А	К
К	Р	А	Н
			У	Д	А	В

    1. Курортне місто у Криму.

    2. Хижий птах.

    3. Матрос на флоті.

    4. Усьому голова.

    5. Найтепліша пора року.

    6. Список страв у ресторані.

    7. У братів Кличко він дуже міцний.

    8. Фінансова установа.

    9. Ранкові крапельки на траві.

    10. Без неї нема життя.

    11. Колючий клубок.

    12. І на будівництві, і у ванній, і на кухні.

    13. Дуже довга змія.

 

 

2 команда

 

			У	Л	А	С
Т	А	Н	К
			Р	У	Т	А
М	А	Щ	А
			Ї	Ж	А	К
І	В	А	Н
			А	З	І	Я
С	Т	О	П
			О	Л	І	Я
О	В	Е	Н
			А	Р	І	Я
Г	Р	А	Д
			У	К	О	Л
К	У	Р	С
			Е	Л	Ь	Ф

 1. Ім’я відомого письменника Самчука.

 2.  Бойова машина.

 3. Пісня Софії Ротару «Червона …».

 4. Село, в якому розташована наша школа.

 5. Колючий клубок.

 6. Чоловіче ім’я.

 7. Сусідка Європи.

 8. Дорожній знак.

 9. Її виготовляють і з соняшника, і оливок.

 10. Знак зодіаку.

 11. Пісня в опері.

 12. Атмосферне явище.

 13. Його роблять у лікарні та поліклініці.

 14. Напрям руху корабля.

 15. Казковий карлик.

 

 

КОНКУРС «МІС ГЕОГРАФІЯ»

 

Мета: розширити знання учнів про географію, природні явища та процеси; ознайомити учнів із країнами світу, їхніми звичаями та традиціями, кухнею народів світу; поглибити навички та вміння працювати з фізичною та політичною картою; розвивати логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до природи,, людей.

 Місце проведення: Мащанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

 Обладнання: карта світу, карта України, глобус, матеріали для конкурсів.

 

ХІД КОНКУРСУ

 

 Звучить музика. Виходить ведучий.

 Ведучий: Любі друзі, шановні колеги, гості! Ми раді вас вітати всіх у цій залі! Вам дуже пощастило бути присутніми в цей час і в цьому місці! Адже саме сьогодні вперше в стінах Мащанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів відбудеться чудове свято – Свято краси й жіночності, елегантності й ерудиції і, звичайно ж, справжнє свято знань – конкурс «Міс Географія»!

 Чому саме географія? А як же інакше? Адже саме ця наука, що описує Землю, охопила безліч різноманітних знань: з математики та економіки, з історії та літератури, ботаніки та зоології, іноземної мови, музики, співів, інших видів мистецтва і навіть кулінарії!

 А зараз ми радо зустрінемо наших чарівних учасниць, які будуть змагатися за право отримати титул «Міс Географія»!

 

 На сцену виходять учасниці. Представлення учасниць.

 

 Ведучий: Наш конкурс буде оцінювати компетентне і об’єктивне журі (представлення журі). Уболівальники, звичайно, підтримують усіх учасниць, але не заважають їм.

 За вікном приємна, тепла, чарівна весна. До літа залишилось зовсім небагато. Оскільки літо – пора мандрів, подорожей і пригод. Це саме з ними у багатьох асоціюється слово «географія». Як же хочеться повернутися до цих спогадів! Сьогодні ми допоможемо вам у цьому. І все нездійсненне стане реальністю. Скільки таємниць, загадок, чудес приховано в безкраїх просторах Землі… Ми допоможемо розгадати їх і потрапити в найдивовижніші місця на різноманітних континентах і в різних країнах.

 Ви зможете здійснити найпотаємніші мрії: побувати в кратері вулкана і зазирнути в скарби Нептунового царства, потрапити на коралові острови й піднятися на засніжені вершини Гімалаїв.

 Ви готові до нашої подорожі?! Отже починаємо…

Перший конкурс. «Презентація».

 

 Ведучий: А допоможуть нам ці чудові гіди, які яскраво, цікаво, з почуттям гумору і, звичайно, з досконалістю і обізнаністю справжнього географа презентують різні країни.

 Виступи учасниць.

 Україна

Україно, мій краю єдиний,

Як без тебе на світі прожить?

Україно моя солов’їна,

Мені сяєш, як неба блакить.

Україно, моя рідна ненько,

Ти для мене на світі одна.

І щоразу у гаю раненько

Соловейко тобі проспіва.

 

 Великобританія

Я представляю вам Туманний Альбіон,

Відомий в світі науковий і освітній регіон.

Британія Велика зветься ця країна,

«Роллс-Ройсів» і футболу батьківщина.

Багато є чудес тут загадкових:

Це Лох-Несське чудовисько і Стоунхендж чудовий,

Біг-Бен годинник, Тауерський міст,

Це ель хмільний, а ще волинок мелодійний свист.

Тут графи, лорди, лицарі живуть,

А пери службу у Вестмінстері несуть.

Це батьківщина багатьох людей відомих,

І музикантів, і письменників усім знайомих:

Джон Леннон, Пол Маккартні, Герберт Веллс,

Шекспір, Дефо, Ньютон, Джон Максвел, Майкл Фарадей.

Цей список безкінечний ще не весь,

Оскільки Англія є батьківщиною ще багатьох потрібних нам речей.

Вже дякувати мабуть мені час,

Я інгліш-ґьорл, чекаю оплесків від вас!

 

 США

На увесь світ відома ця країна,

Хот-догів, чіпсів, кока-коли батьківщина.

Ковбої, індіанці, дипломати –

Я ще багато хочу вам про Штати розказати.

В Нью-Йорку Статуя Свободи є,

Якийсь провінціал в Лас-Вегасі мільйони виграє

Доріжка ще червона в Голівуді простелилась

І я на врученні там «Оскара» повеселилась.

А Ніагарський водоспад, а Кордильєри, Аппалачі,

Хто їх не бачив – той нехай заплаче.

На пляжах Флориди в Маямі треба побувати,

У Сан-Франциско, у Чикаго, в Бостон завітати.

У будь-якому місті лиш почуйте «Вільна каса!», –

Замовте гамбургер й картоплю фрі одразу.

Американська дівчина я просто клас,

Чекаю оплесків гучних від вас!

 

 Франція

Достоїнств є багато в цій країні.

Про них я розказати хочу нині.

Найперше – Ейфелева вежа – це найвідоміша краса,

Проте крім неї у Франції є й інші чудеса.

Вином чудовим славиться країна,

На фестивалі в Каннах їздять всі на лімузинах.

Французький сир відомий в світі дуже,

А «Сітроен», «Пежо», «Рено» тобі також знайомі, друже.

Середньовічні замки і фортеці:

Як їх побачиш, то назавжди пам’ять в серці.

Крім того є ще тут висока мода,

Є круасани, є парфуми для всього народу.

А музика французька – це є бальзам на душу…

Ось ніби все… Вже дякувати ніби мушу…

Шановні друзі, мою країну серцем ви відчуйте.

Я представляю Францію, мені ви аплодуйте!

 

 Італія

На карті світу – чобіт ця країна,

Митців відомих батьківщина.

Вам всім відомі Мікеланджело, да Вінчі і Карузо,

Але й про інше розповісти хочу дуже.

Мабуть усі у залі піццу куштували

І макаронами із сиром смакували.

Італія – ну майже сирна королева.

Ви уявіть: і пармезан, і фета, й моцарелла.

А ще автомобілі є відомі в цій країні:

«Феррарі», «Мезератті», «Ламборджині»…

Це батьківщина гладіаторських боїв:

Боролись воїни із левом, щоб він їх не з’їв.

Столиця Рим на семи пагорбах стоїть,

Зруйнований там Колізей ще височить.

Душею й серцем ви Італію відчуйте.

Я сеньйорита-італьяно, мені ви аплодуйте!

 

Другий конкурс. «Най-, Най-, Най-».

 

 Ведучий: У цьому конкурсі ви дізнаєтесь про найвищі, найнижчі, найглибші, найбільші, найпотужніші географічні об’єкти світу, окремих материків, океанів.

 

 Учасниці повинні показати на карті та розповісти про Течію Західних вітрів, Ніагарський водоспад, річку Амазонку, пустелю Сахару, Тибетське нагір’я.

 

Третій конкурс. «Мозаїка».

 

 Ведучий: Учасниці вибирають конверти, в яких містяться завдання зібрати з окремих фрагментів цілісний контур материка, острова, півострова, країни, океану тощо.

 

 У конвертах знаходяться фрагменти материків Африка, Австралія, Апеннінського півострова, Атлантичного океану, Рівненської області.

 

Четвертий конкурс. «Улюблена  квітка».

 

 Ведучий: Прикрашають життя людини різнобарвні квіти! Адже в багатьох країнах світу квіти та інші рослини відіграють особливу роль – роль оберегів та символів. Пригадаємо їх.

 Україна – калина, верба.

 Голландія і Туреччина – тюльпан.

 США, Англія, Болгарія – троянда.

 Німеччина – волошка.

 Швейцарія – едельвейс.

 Індія – лотос.

 Італія, Франція, Іспанія – лілія.

 Китай – півонія.

 Японія – імператорська хризантема, сакура.

 Ведучий: Кожна жінка й дівчина теж має свою найулюбленішу квітку, яку вона й обере серед запропонованих.

 Вам необхідно на першу літеру назви квітки назвати географічний об’єкт, явище природи, чи навести якийсь цікавий факт, що стосується географії.

 

П’ятий конкурс. «Дружна сімейка».

 

 Ведучий: У кожній папці – представники тваринного світу певних материків, але серед них є «чужинці». Ваше завдання – знайти «зайвих» тварин.

 

 Африка – панда, Австралія – зебра, Південна Америка – слон, Північна Америка – лама, Євразія – жираф.

 

 Ведучий: Поки журі підраховує результати, хіба не час нам зробити цікаву паузу.

 Конкурс для вболівальників «Музика народів світу». Глядачам необхідно назвати країну, з якої родом та чи інша музична композиція, що лунає.

 

Шостий конкурс. «Домашнє завдання».

 

 Ведучий: Епіграфом до нашого останнього конкурсу можуть бути слова американського поета Уолта Уїтмена:

Вітаємо вас, країни сосни й дуба,

Вітаємо вас, країни лимону, інжиру,

Вітаємо вас, країни золота!

Вітаємо вас, країни маїсу, пшениці,

Вітаємо вас, країни винограду,

Вітаємо вас, країни цукру й рису.

Вітаємо вас, країни бавовни, країни картоплі,

країни вугілля, міді, цинку, олова, свинцю та заліза…

 У цьому конкурсі наші чарівні учасниці будуть представляти страви тієї, чи іншої країни, а журі оцінить шедеври кулінарного мистецтва, які готували найкращі кухарі країн, які репрезентовані на нашому святі!

 Презентація страв.

 Україна – вареники, борщ з пампушками.

 Великобританія – вівсянка.

 США – хот-дог або гамбургер.

 Франція – круасани або заварні тістечка.

 Італія – піцца або паста.

 Ведучий: Через декілька хвилин ми врешті-решт дізнаємося про остаточні підсумки як останнього конкурсу, так і всього змагання загалом.

 Наступає найурочистіша хвилина, заради якої ми всі тут зібралися. Вітаємо найчарівніших та найерудованіших дівчат! Я вважаю, що, не зваючи на результати, свято сьогодні відбулося – свято юності, краси, інтелекту!

 Журі оголошує результати конкурсу «Міс Географія».

 Нагородження учасниць.

 Ведучий: Пройшло дуже небагато часу, коли ми – всі земляни – переступили межу третього тисячоліття. Якою зустріне прийдешні покоління наша планета? Блакитною і прекрасною чи сплюндрованою і знівеченою? Це залежить від кожного з нас… Тому пригадаймо мудрі слова одного з вождів північноамериканських племен сіу: «Земля не належить нам, це ми належимо Землі».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Географічна вікторина

 

6 клас

Земля на плані і карті

1. Назвіть найдовшу паралель Землі. (Екватор)
2. Як називають умовну лінію, де небо сходиться  з землею? (Горизонтом)
3. Число, що показує, у скільки разів відстань карті менша за відстань на місцевості. (Масштаб)
4. Як називається кут між істинним і магнітним  азимутом? (Магнітним схиленням)
5. Як називають всі нерівності земної поверхні? (Рельєфом)
6. Що означає «глобус» в перекладі з латині? (Модель)
7. Найпростіший прилад для визначення відносних висот на місцевості. (Нівелір)
8. Як називаються лінії на плані місцевості та  карті, що з'єднують точки з однаковою висотою над рівнем моря? (Горизонталі)
9. Столиця якої європейської держави лежить на Грінвічському меридіані? (Столиця Великобри­танії)
10. Як називають умовні лінії, які за найкоротшою відстанню з'єднують два географічні полюси Землі? (Меридіани)

11. Яким кольором на карті позначають гори? (Ко­ричневим)

12. Як називається масштаб, записаний у вигляді дробового числа? (Числовий)

13. Географічну довготу починають обчислювати від лінії ... (нульового меридіана).

14. Умовні лінії паралелей і меридіанів на карті і глобусі утворюють ... (градусну сітку).

15. Кут .між напрямком на північ і напрямком на даний предмет. (Азимут)

16. Лінії на карті і глобусі, проведені паралельно екватору. (Паралелі)

17. Величини, що виражені в градусах широти і довготи, які визначають положення точки на земній поверхні, відповідно на географічній карті. (Географічні координати)

18. День літнього сонцестояння. (22 червня)

19.Як називають перевищення точки земної по­верхні над рівнем моря? (Абсолютна висота)

Літосфера

1. Під дією яких сил Землі виникають землетруси? (Внутрішніх)
2. Гірські породи, утворені під дією високої тем­ператури й тиску, називаються ... (метамор­фічними).
3. До яких корисних копалин належать нафта, кам'яне вугілля, торф? (До горючих)
4. Як називається область у надрах Землі, де ви­никають землетруси? (Гіпоцентр або осередок землетрусу)
5. Гірські породи, утворені в результаті застиган­ня магми  називаються ... (магматичними).
6. Під дією яких сил Землі формуються яри? (Зовнішніх)
7. Як називається канал вулкану, яким магма піднімається на поверхню Землі? (Жерло вул­кана)
8. Рівнини з висотами від О до 200 м називають­ся ... (низовинами).
9. У районах вулканічної діяльності фонтанують гарячі джерела, які називаються ... (гейзе­рами).
10. Розплавлена, насичена газами маса, що утворю­ється в астеносфері, називається ... (магмою).
11. Земна кора з верхнім шаром мантії до глибини 150-200 м називається ... (літосферою).
12. Де розташована астеносфера? (У верхньому шарі мантії)
13. До якого класу корисних копалин належать вапняк, мармур, фосфор? (До нерудних)
14. Де найбільша товщина земної кори? (Під гір­ськими масивами)
15. Як змінюється температура гірських порід з глибиною? (Збільшується)
16. Як називається прилад для визначення сили землетрусу? (Сейсмограф)
17. Як називається ера  сучасного життя? (Кайно­зойська)
18. Які гори найвищі у світі? (Гімалаї)
19. Сукупність різноманітних за формою нерівно­стей земної поверхні називається ... (рельє­фом).
20. Як називається процес виходу лави з надр Землі на її поверхню? (Вулканізм)
21. Частина платформи, де кристалічний фунда­мент перекритий осадовим чохлом? (Плита)
22. Яким кольором на карті позначають гори? (Ко­ричневим)
23. Найвища точка України. (Говерла)

Атмосфера

1. Стан нижнього шару атмосфери в даний час у даному місці? (Погода)
2. Повітряна оболонка Землі, пов'язана з нею силою тяжіння, яка бере участь у її добовому і річному русі. (Атмосфера)
3. Сила, з якою повітря тисне на земну поверхню. (Атмосферний тиск)
4. Різниця між найвищою і найнижчою темпера­турами повітря. (Амплітуда)
5. Як називається прилад, яким вимірюють атмо­сферний тиск? (Барометр)
6. Який газ складає найбільшу частину атмосфер­ного повітря? (Азот)
7. Як називається нижній шар атмосфери? (Тро­посфера)
8. Який тиск у центрі циклону? (Низький)
9. Де найпотужніший шар тропосфери? (На еква­торі)
10. Де знаходиться озоновий шар? (У страто­сфері)
11. Чим вимірюють температуру? (Термометром)
12. Графічне зображення інформації про вітри. (Роза вітрів)
13. Елемент погоди, що характеризує ступінь на­грівання приземного шару повітря. (Темпера­тура)
14. Вітри, які двічі на рік змінюють свій напрямок. (Мусони)
15. Дата весняного рівнодення. (21 березня) 16.Горизонтальний рух повітря з області високого тиску в область низького тиску називається ... (вітром).
16. Як називаються лінії на кліматичній карті, які з'єднують точки з однаковою температурою? (Ізотерми)
17. Прилад, яким вимірюють напрямок вітру? (Флюгер)
18. Як називається перехід води з твердого або рід­кого стану в газоподібний? (Випаровування)
19. Як називається наука, яка займається вивчен­ням клімату? (Кліматологія)
20. Чим вимірюють товщину снігу? (Сніговою рейкою)
21. Як називається наука, що вивчає зміни основ­них показників стану повітря? (Метеорологія)
22. Що визначають за допомогою гігрометра? (Від­носну вологість)

Гідросфера

1.Водна оболонка Землі. (Гідросфера)

2.Вода у твердому стані. (Лід)

3.Найбільший за площею океан. (Тихий)

4.Найсолоніше море. (Червоне)

5.Хвилі, викликані підводними землетрусами. (Цунамі)

6.Найпотужніша тепла течія. (Гольфстрім)

7.Морський цар. (Нептун)

8.Одиниця солоності води. (Проміле)

9.Найширша і найглибша протока. (Дрейка)

10.Яке море в Середньовічній Європі називали Янтарним? (Балтійське)

11.Найглибше озеро у світі. (Байкал)

12.Яку країну називають країною «озер»? (Фінляндію)

13.Як називається море без берегів? (Саргасове)

14.Озеро, що складається з двох частин, в одні з яких — вода прісна, а в іншій — солоне (Балхаш)

15.Як називають частину океану, що глибоко врізається в сушу? (Затока)

16.Назвіть протоку між Африкою і Європою. (Гібралтарська)

17.Якими морями омивається територія України (Чорним і Азовським)

18.Бог океану. (Посейдон)

19.Протока, яка сполучає Чорне і Мармурові моря? (Босфор)

20.Яку пошту доставляють морські течії? (Пляшкову)

21.Хто дав назву найбільшому океанові? (Магеллан)

22.Вузька смуга води, що з'єднує океани й моря та розділяє ділянки суші? (Протока)

23.Місце початку річки. (Витік)

24. Плаваюча крижана гора материкового похо­дження. (Айсберг)
25. Прилад для визначення глибини. (Ехолот)
26. Яка найдовша річка у світі. (Ніл)
27. Якими іншими словами називається штучна річка? (Канал)
28. Яке найбільше за площею озеро у світі? (Кас­пійське)
29. Як називається місце, де річка впадає в море, озеро, океан? (Гирло)
30. Де зосереджена основна частина гідросфери? (У Світовому океані)
31. Основною причиною утворення кругообігу води в природі є ... (енергія Сонця).
32. Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою. (Острів)
33. Середземне море окраїнне чи внутрішнє? (Вну­трішнє)
34. Назвіть океан, до басейну якого належить Чорне море. (Атлантичний)
35. На якому материку протікає річка Конго? (Аф­рика)
36. Який відсоток поверхні земної кулі вкриває Світовий океан? (71%)
37. Скупчення островів називається ... (архіпела­гом).
38. Причиною припливів і відпливів є ... (Мі­сяць).
39. До якого виду ресурсів Світового океану на­лежать скумбрія, омари, тюлені? (Біологічних)
40. Видатний дослідник океанічних глибин XX сто­ліття. (Жак ів  Кусто)
41. Найнижчий рівень води в річці. (Межень)
42. Природна заглибина на суходолі, заповнена водою. (Озеро)
43. Річка, яка впадає в іншу річку. (Притока)
44. Головною річкою нашої держави є ... (Дніпро).
45. Які утворюються озера в результаті прогинань земної кори? (Тектонічні)
46. Як називається лінія, вище якої сніг не встигає розтанути? (Снігова)
47. Найменший океан. (Північний Льодовитий)
48. Що спільного між Лабрадорською, Бенґальською та течією Західних Вітрів? (Вони холодні)
49. Яке найбільше озеро Австралії? (оз. Ейр)
50. Що таке «кріки»? (Висохлі русла річок у Ав­стралії)

51.Пристрій для занурення на невеликі глибини називається  (аквалангом).

52.Межа, що відокремлює річкові басейни,— ... (вододіл).

 53.Підводний апарат для дослідження морських глибин називається ... (батискафом).

 

 

7 клас

Океани

1.Який  океан  найбільший  за  площею? (Тихий)

2. Найбільша  западина  світового океану? (Маріанський  жолоб)

3. Який  океан найтепліший? (Індійський)

4. В  якому  океані  знаходиться  Бермудський  трикутник? (Атлантичному)

5. Який  океан  займає  4%  площі   Світового  океану? (Північний  Льодовитий)

6. До  якого  океану  відносяться  моря:  Охотське,  Берингове,  Південнокитайське,  Коралове,  Тасманове?  (Тихого)

7. Хто  дав  назву  Тихому  океану? (Фернан  Магеллан)

8. в  якому  океані  знаходиться  Філіппінський  жолоб? (Тихому)

9. В  якому  океані  рухається  течія  Гольфстрім? (Атлантичному)

10. Який  океан  має  найбільший  з  океанів  шельф? (Північний  Льодовитий)

 

Африка

1.В якій частині екватор перетинає Африку? (Майже по середині)

2.Крайня північна точка материка, (м. Рас- Енгела)

3.Рослина, з якої стародавні єгиптяни робили папір. (Папірус)

4.Найдовша річка світу. (Ніл)

5.Пустеля на березі Атлантичного океану. (Наміб)

6.Найбільший острів, розташований поблизу бе­регів Африки. (Мадагаскар)

7.Низькорослі люди, для яких найбільший гріх — крадіжка. (Пігмеї)

8.Як називають сухі русла річок в Африці? (Ваді)

9.Дерево-велетень, священний символ Африки. (Баобаб)

10.Найвища вершина Африки. (влк. Кіліман­джаро)

11. Одна з найдавніших держав світу. (Єгипет)
12. Країна — експортер арахісу, найбільша за кіль­кістю населення в Африці. (Нігерія)
13. Якщо зустрінете стадо зебр, значить непода­лік ... (вода).
14. Річка, що двічі перетинає екватор. (Конго)
15. Чоловіки якого народу купують жінок на база­рі? (Бербери)
16. Як називають зону вологих екваторіальних лісів? (Гілея)
17. Який канал розділяє Африку і Євразію? (Суецький)
18. Який півострів називають «африканським рогом»? (Сомалі)
19. Хто першим перетнув пустелю Калахарі і від­крив водоспад Вікторія? (Лівінгстон)
20. Як називають кам'янисті пустелі? (Гамади)
21. Найбільша затока, що врізається в материк. (Гвінейська)
22. Найбільша за площею пустеля. (Сахара)
23. Хто є «санітарами» саван? (Гієни та грифи)
24. Найвища тварина планети. (Жираф)
25. Найбільше за площею озеро? (Вікторія)
26. Південна точка Африки, (м. Агульяс)
27. До басейну якого океану відноситься річка Зам­безі? (Індійського)
28. Назвіть полюс спеки. (Тріполі)
29. Яке місце посідає материк за площею? (Друге)
30. Яке найглибше озеро на материку? (Танганьїка)

 

Австралія

1.Назвіть крайню південну точку Австралії (м. Південно-Східний)

2.Яке найвище дерево? (Мигдалевий евкаліпт, 100-150 м)

3.Хто відкрив Австралію? (Голландці)

4.Яка найбільша річка материка Австралія? (Мюррей)

5.Найвища вершина Австралії. (г. Косцюшко)

6.Як називалась Австралія до 1814 року? (Нова Голландія)

7.Столиця Австралійського союзу. (Канберра)

8.Яке озеро вважається «мертвим серцем Австралії»? (Ейр)

9.Хто є символом Австралії? (Кенгуру)

10.Які тварини стала справжнім лихом у 1859 р на материку Австралія? (Кролі)

 11.Яка затока омиває північні береги Австралії (Карпентарія)

12.Найближчий материк до материка Австралія (Євразія)

 

Антарктида

1.Як називають птахів Антарктиди, що не літають? (Пінгвіни)

2.Кому належить Антарктида? (Нікому)

3.Хто відкрив материк Антарктида? (Ф. Беллінсгаузен і М.Лазарєв)

4.Яка середня товща льоду на материку (2000 м)

5.Найнижча температура зафіксована на материку Антарктида, становить...

(-89,2°С).

6.Яку  назву  має  українська  наукова  станція  в  Антарктиді? («Академік Вернадський»)

7.Назвіть діючий вулкан Антарктиди. (Еребус)

8.Хто першим досяг Південного полюса (Р. Амундсен)

9. Які  гори  простягаються  через  весь  материк?

(Трансантарктичні)

10.Назвіть найбільший шельфовий льодовик у світі? (Льодовик Росса)

11.Які тварини ніколи не залишають Антарктиду (Імператорські пінгвіни)

12. Яка  найвища  точка  материка? (Масив  Вінсон)

Південна Америка

1.Найбільша рівнина земної кулі. (Амазонська),

2.Найвища вершина Анд. (г. Аконкагуа)

3.Холодний штормовий вітер на півдні  материка (Памперо)

4.Як називається в Південній Америці те, що в Росії називають степом, а в Північній Аме­риці — прерія? (Пампа).

5. Найбільша  низовина  світу.  (Амазонка)

6.Нащадки від шлюбів європейців та індіанців. (Метиси)

7.Південноамериканський верблюд. (Лама)

8.Мова, якою розмовляє більшість населення на материку? (Іспанська)

9.Полюс сухості Південної Америки. (Атакама)

10.Найбільший птах Південної Америки. (Кон­дор)

11.В якому лісі водяться 38 видів мавп, живуть деревні жаби, плазуни, лінивці, ягуар, анакон­да? (Сельва)

1.   Дерево з щільною деревиною, не тоне у воді  і не гниє. (Кебрачо)

13.Гори, які перуанці називають мідними. (Анди)

14.Вулкан — «сяюча гора». (Котопахі)

15.Річка, яку корінне населення називає «матір'ю моря». (Парана)

16.Країна, назва якої в перекладі означає «срібна». (Аргентина)

17.Нащадки від шлюбів індіанців і негрів. (Самбо)

18.Каучукове дерево. (Гевея)

19.Найбільший острів біля берегів Південної Аме­рики. (Вогняна Земля)

20. Як називає місцеве населення хвилю амазону? (Гримлива вода)

21.Що  з’єднує  материк  з  Північною  Америкою? (Панамський  перешийок)

22.Яке живлення має більшість річок Південної Америки? (Дощове)

23.Нащадки від шлюбів негрів та європейців. (Му­лати)

24.З кори якого дерева виготовляють препарат для лікування малярії? (Хінного дерева)

25.Країна, названа на честь першовідкривача час­тини світу — Америки. (Колумбія)

36.Мова, якою розмовляє населення найбільшої країни материка. (Португальська)

27.Найменша пташка у світі. (Колібрі)

28.Тварина-санітар Південної Америки. (Бронено­сець)

29.Найбільше високогірське озеро у світі. (Тіті­кака)

30.Який найвищий водоспад світу? (Анхель)

31.Найменша країна на материку. (Сурінам)

32.Водоспад на притоці р. Парана, висота якого

82 м. (Ігуасу)

33.Холодна течія поза західним узбережжям ма­терика. (Перуанська)

34.Як називають савани на півночі материка? (Льянос)

 

Північна Америка

1.Яка рослина зображена на державному прапорі Канади? (Кленовий листок)

2.Крайня південна точка, (м. Мар'ято)

3.Площа материка. (24 млн кв.км)

4.Океан, що омиває материк зі сходу. (Атлан­тичний)

5.Материк, що знаходиться на півдні. (Південна Америка)

6.Яке море омиває материк на півдні? (Карибське)

7.В якій півкулі розташований материк відносно екватора? (Північній)

8.Протока, яка розділяє Північну Америку та Єв­разію. (Берінгова)

9.Яка тепла течія омиває східні береги? (Гольф­стрім)

10.Півострів, що був куплений США у Росії. (Аляска)

11.Першовідкривачі Північної Америки. (Нор­мани)

12.Річка, що впадає в Каліфорнійську затоку. (Ко­лорадо)

13.Який найбільший острів земної кулі? (Ґренлан­дія)

14.Назвіть столицю США. (Вашингтон)

15.Крайня північна точка.  (м. Мерчісон)

16.Яке місце посідає материк за площею? (Третє)

17.Канал, що розділяє Північну та Південну Аме­рику. (Панамський)

18.Океан, що омиває західний берег. (Тихий)

19.Який материк знаходиться на заході? (Євра­зія)

20.Найвища точка материка, (г. Мак-Кінлі)

21.Які за віком гори Аппалачі? (Старі)

22.Водоспад між озерами Ері та Онтаріо. (Ніагарський) 

23.Які гори розміщені на заході материка? (Кордильєри)

24.Яку затоку називають «мішок з кригою»? (Гудзонову)

25.Яка найбільша річка на материку? (Міссісіпі)

26.Якого кліматичного поясу немає на материку? (Екваторіального)

27.Найбільша країна материка. (Канада)

28.Як називаються степи в Північній Америці? (Прерії)

29.Яка річка утворює Великий Каньйон? (Коло­радо)

30.Найрозвинутіша в економічному відношенні країна Північної Америки. (США)

31. Як перекладається назва острова Ґренландія? («Зелена країна»)
32. Через який штат США проходить Північне по­лярне коло? (Аляска)

 

 

8  клас

1. Крайня точка території України на сході? (село Червона Зірка)
2. Україна має кордони з скількома державами? (7)
3. На західному схилі Східноєвропейської платформи розташована, яка плита? (Волино- Подільська)
4. Скіфська платформа молода чи давня за віком? (Молода)
5. Які моря омивають територію України? (Чорне, Азовське)

 6. Скупчення невідсортованих гірських порід – це…  (Морени) 
7. Скільки відсотків території України займають височини? (25%)
8. Найвищою точкою всієї Східноєвропейської рівнини є …? (г. Берда 515)
9. Найвища точка Українських Карпат? (Говерла)
10. До кліматотвірних чинників відносять: …  1) кількість сонячної радіації; 2) циркуляція атмосфери;  3) (підстилаюча поверхня)
11. Сонячна радіація, що безпосередньо надходить на земну поверхню називається ? (Пряма)
12. Перехідна зона між теплими і холодними повітряними масами, це...? (Атмосферний фронт)
13. Пора року, коли починаються грози і сильні дощі,  це - ? (Весна)
14. Короткочасні інтенсивні дощі це - ? (Зливи)
15. За характером течії Дністер, Тиса, Прут є якими річками?  (Гірсько-рівнинними)
16. За походженням Шацькі озера належать до? (Карстових)

17. Площа України становить? (603,7км.кв)
18. Геометричний центр України знаходиться - ? (На околиці селища Добровеличівка)
19. Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є? (Східноєвропейська платформа)
20. Західноєвропейська платформа молода чи давня за віком? (Молода)
21. Яка складчаста система знаходиться на крайньому заході країни (Карпатська)
22. Водно-льодовикові відклади (піски, супіски, суглинки, глини, галечник) утворювалися внаслідок чого? (діяльності талих вод льодовиків)
23. Скільки відсотків території України займають гори? (5%)
24. Яка низовина займає північну частину України? (Поліська)
25. Найвища вершина  Кримських гір? (Роман-Кош 1 545)
26. В якому кліматичному поясі перебуває вузька смуга південного берегу Криму? (Субтропічному)
27. Сонячна радіація, що розсіюється наявними в атмосфері водяною парою, пилом, газами, а також хмарами називається…  (Розсіяна)
28. Відношення відбитої радіації до сумарної називається...? (Альбедо)
29. Найхолодніша пора року це - ? (Зима)
30. Бездощовий період з високою середньодобовою температурою це - ? (Спека)
31. За характером течії більшість річок Карпат є якими річками? (Гірськими)
32. За походженням озеро Ялпуг належать до? (Заплавних)

33. Крайня точка території України на півдні? (Сарич)
34. Найдовший державний кордон Україна має з -? (Росією)
35. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока (Дніпровсько- Донецька западина)
36. Східноєвропейська платформа молода чи давня за віком? (Давня)
37. Яка складчаста система знаходиться на півдні нашої країни? (Складчасто-брилова споруда Гірського Криму)
38. Що формує алювіальні відклади (піски, супіски, суглинки, глини, гравій, галечник) (Постійні водні потоки)
39. Скільки відсотків території України займають низовини? (70)
40. Яка низовина займає південну частину України? (Причорноморська)
41. Під час якої гороутворюючої епохи утворились Карпати та Кримські гори? (Альпійської)
42. Більша частина території України перебуває в якому кліматичному поясі? (Помірному)
43. Пряма і розсіяна радіація, що надходить на земну поверхню, називається? (Сумарна)
44. Смуга підвищеного атмосферного тиску, яка проходить уздовж лінії Луганськ –Дніпропет-ровськ - Балта називається...? (Вісь Воєйкова)
45. Найтепліша і найвологіша пора року це - ? (Літо)
46. Зниження температури повітря або ґрунту до 0 градусів і нижче це - ? (Заморозки)
47. За характером течії Дніпро, Сіверський Донець є якими річками? (Рівнинними)
48. За походженням озеро Синевир належить до? (Завальне)

49.  Найбільше  за  площею  озеро  України? (Ялпуг)

50.  Найглибше  озеро  України? (Світязь).

51. Найвисокогірніше  озеро  України? (Бребенескул).

52. Назвіть  водосховища  на  р. Дніпро.

57. Яка  річка  протікає  на  сході? (Сіверський  Донець)

59. Яка  річка  має  довжину  806  км? (Південний Буг)

3.3. Географічні кросворди

 

1				2					3		4		5				6
7						8							9		10
													11
						12

 

По горизонталі: 1. Містечко в Японії, у південній частині префектури Каґосіма, східній частині однойменного острова з островів Рюкю. 5. Будівля, кам'яна споруда прямокутної форми в центрі Священної Мечеті (аль-Масждид аль-Харам) у Мецці, головне святилище ісламу, яке мусульмани називають аль-Баіт аль-Харам, що означає «священний дім». 7. Адміністративно-територіальна одиниця в Непалі. 8. Військово-адміністративна одиниця у Османській імперії (інше значення - санджак). 9. «Країна дракона-громовержця», королівство в південно-східній Азії. 11. Солоне озеро в Центральній Туреччині. 12. Озеро на плоскогір’ї Барга  в Автономному районі Внутрішня Монголія в північно-східній частині Китаю.

 

По вертикалі: 1. Тектонічна низовина, що знаходиться довкола та на південь міста-оазиса Турфан в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі на північному заході Китаю, у відрогах Східного Тянь-Шаню; довжина близько 200 км., ширина близько 70 км., абсолютна глибина до — 154 м (найглибша в Центральній Азії); площа близько 50 000 км². 2. Місто у Непалі. 3. Антекліза, яка займає північно-східну частину Сибірської платформи. 4. Держава в Центральній Азії, не має виходу до моря, разом з Ліхтенштейном, є однією з двох країн світу, якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави. 5. Місто на півдні Таджикистану в Хатлонській області, адміністративний центр Кулябського району. 6. Країна Усами бін Ладена. 10. Місто в Азербайджані, розташоване в 360 км від Баку на лівому березі річки Таузчай. 11. Пустеля на північному заході Індії та південному сході Пакистану.

 

1				2			3			4				5		6				7		8				9
10																11
																										12
									13					14						15

 

По горизонталі: 1. Найзахідніша область Російської Федерації. 6. Море на заході Тихого океану, в Індонезії, між островами Малайського архіпелагу, є частиною так званого Австрало-Азіатського Середземного моря. 8. Країна, що складається з 322 островів Меланезії і Полінезії в південно-західній частині Тихого океану, столиця – Сува. 10. Гірський масив на заході Румунії між ріками Крішул-Алб на півдні та Крішул-Репеде на півночі, найбільша висота — гора Кукурбета, 1849 м. 11. Місто в Німеччині, яке стало культурною столицею Європи в 2010 році. 13. Бик з довгою вовною, поширений на території Гімалаїв та навколишніх районів. 14. Річка в Південній Азії, яка витікає з Тибету й впадає в Індійський океан, проходячи територіями Китаю, Індії та Пакистану. 15. Столиця Мавританії.

 

По вертикалі: 1. Найбільше місто і найбільший порт Марокко. 2. Голландія. 3. Найбільша затока на південному сході Куби. 4. Місто обласного значення в Донецькій області, назване на честь Залізного Фелікса. 5. Острови, архіпелаг у Вест-Індії (Центральна Америка). 6. Найсхідніша і найменш населена федеральна земля в Австрії. 7. Проблемна країна на півдні Центральної Азії. 8. Третій за розміром та наймолодший за геологічним віком острів Галапагоського архіпелагу. 9. Річка в Удмуртії й Татарстані, Росія. 12. Місто в Бельгії, провінція Ено.

 

 

 

 

 

 

1				2		3				4		5				6		7				8		9				10		11
						12												13
14												15												16
				17						18						19						20						21

 

По горизонталі: 1. Гора давньогрецьких богів. 5. Столиця Гани. 9. Військовий статус гусара. 12. Казахський кефір. 13. Відомий бельгійський шансоньє. 14. Французький фізик, який створив теорію феритів, лауреат Нобелівської премії (1970 р.). 15. Рай у пустелі. 16. Швейцарський футбольний клуб з міста Арау. 17. Органи зору. 18. Популярне англійське темне пиво. 19. Блакитне паливо. 20. Настінний світильник. 21. Буржуйський фрукт.

 

По вертикалі: 1. Атмосфера, інтер’єр, антураж. 2. Амбасада. 3. Справжнє прізвище вождя всіх народів. 4. Підставка для зберігання японських мечів. 5. Невеликий відкритого типу підводний човен з запасом повітря, призначений для переміщення водолазів з аквалангами в спорядженні без залізного шолома. 6. Настільна боротьба однією рукою. 7. Захворювання людей і тварин, що розвиваються внаслідок тривалого недостатнього забезпечення одним або кількома вітамінами. 8. Той, хто любить природу. 9. В геометрії – побудова квадрата, площа якого дорівнює площі заданої фігури. 10. Субарктичний тип ландшафту, в якому на межиріччях пригноблені рідколісся чергуються з чагарниковою або типовою тундрою. 11. Грошова одиниця Веймарської республіки, Третього рейху та післявоєнної Німеччини з 1924 по 1948 роки.

 

 

 

 

 

 

1						2				3		4				5		6				7		8			9
10				11		12																		13				14
												15						16		17
18																		19				20						21

 

По горизонталі: 1. Тропічний фрукт, один з національних символів в Індії і Пакистану. 3. Машина, призначена для стрижки газонів. 9. Велике листопадне дерево з колоноподібним стовбуром, висотою 25-40 м. 10. Рід трав’янистих рослин родини ранникових (Scrophulariaceae). 12. Родючі південноамериканські рівнини зі степовою рослинністю. 13. Тварина, яку розводять для отримання цінного хутра. 15. Рослина, що широко використовується для виробництва текіли. 16. Рід рослин сімейства тутових, вічнозелених дерев або чагарників. 18. Водяна комахоїдна рослина родини Росичкових (Droseraceae). 19. Сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище. 20. Улюблена квітка наркоманів. 21. Форма рельєфу з крутими схилами.

 

По вертикалі: 1. Квітка роду багаторічних рослин із сімейства Айстрові. 2. Аборигенний кримський сорт яблуні домашньої середньо-пізнього строку дозрівання. 3. Примітивна комахоїдна рослина. 4. Рід родини айстрових із яскраво-жовтими квітками. 5. Рід рослин (кущ або невелике дерево) родини жимолостевих. 6. Багаторічна рослина сімейства лілійних з листям у вигляді лусок і сильно розвиненим кореневищем, дуже корисна діабетикам. 7. Горіх-кеш’ю. 8. Перша весняна квітка. 9. Одно- та дворічна, перехреснозапильна трав’яниста рослина родини амарантових (Amaranthaceae), овочева, кормова і цукрова культура, основний інгредієнт борщу. 11. Сік, що виділяється квітковими рослинами для залучення обпилювачів. 14. Рід дерев і чагарників сімейства мімозових. 17. Сорт винограду.

 

1				2		3					4			5			6			7					8
																	9
10
																				11
12				13
													14					15
16

 

По горизонталі: 1. Український гідролог, кандидат географічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 3. Іспанський мореплавець, першовідкривач Америки (Багамських та Антильських островів, узбережжя Центральної та Південної Америки). 5. Російський радянський географ та біолог, створив вчення про географічний ландшафт як предмет вивчення фізичної географії. 7. Столиця Іраку. 9. За словами Гесіода та Фалеса (грецьких філософів) — це первісний елемент, з якого витворені всі речі, і з якого вони переважно й складаються. 10. Перша жінка, яка підкорила Еверест. 11. Місто в Росії, адміністративний центр однойменного району Ханти-Мансійського автономного округу. 12. Невелике парусне судно. 14. Кантон на півночі Швейцарії. 16. Російський природодослідник, член Петербурзької Академії наук (1782) і Російської академії (1783), у 1814 році встановив місце витоку Волги.

По вертикалі: 1. Муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Кастилія-Ла-Манча, у провінції Сьюдад-Реаль. 2. Річка в Австралії. 3. Колишня назва міста обласного значення в Україні, Володимирецький район Рівненська область. 4. Норвезький полярний дослідник та натураліст (1864 — 1934). 5. Гірська область в південній Італії на узбережжі Іонічного моря, розподілена на провінції Потенца й Матера. 6. Затока у Атлантичному океані, біля берегів Екваторіальної Африки. 7. Місто на північному заході Венесуели, столиця та найбільше місто штату Лара. 8. Адміністративно-територіальна одиниця Франції. 13. Річка на північному сході Китаю, впадає в Ляодунську затоку Жовтого моря. 14. Мис на Південному березі Криму, на південному сході від Балаклави. 15. Столиця Башкортостану.

1			2				3			4		5			6			7		8		9		10		11		12		13		14		15
																						16
			17																													18
															19					20				21
																																22
			23																											24

По горизонталі: 1. Куля з картографічним зображенням на поверхні, що передає наочно у зменшеному вигляді форму об’єкта, зберігає геометричну подібність контурів, співвідношення площ і єдність масштабів в усіх напрямах. 3. Одна з 27 офіційних мов Індії (в штаті Джамму й Кашмір). 5. Королівська резиденція в Лондоні. 10. Найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності. 14. Місто обласного значення в Дніпропетровській області України, Кривий … 16. Річка в Європейській частини Росії, найбільша з правих приток Волги. 17. Етнічна група у Південно-Східній Азії, більшість представників якої проживають в Таїланді та Лаосі. 18. Столиця Італії. 19. Адмірал російського флоту, дослідник Арктики, очолював експедицію, яка досліджувала північне узбережжя Сибіру (1820—1824). 20. Рід отруйних змій, поширений в пустелях Північної Африки, Південно-західної, Південної і Середньої Азії. 21. Пустеля з малюнками у Перу. 22. Найменше з п’яти Великих озер на кордоні  Канади та США. 23. Проблемна країна на півдні Центральної Азії. 24. Третє за розмірами містом Сербії після Белграда та Нові Сада.

По вертикалі: 1. Одиниця вимірювання температури. 2. Найвища гора Алтаю. 3. Вулкан та гірський хребет в Забайкальському краї Росії. 4. Плато в Центральній Азії (Казахстан, Узбекистан), розташоване між Мангишлаком і затокою Кара-Богаз-Гол на заході, Аральським морем і дельтою Амудар’ї на сході. 5. Невелике море у Філіппінському архіпелазі між островами Масбате на півночі, Лейте на сході і південному сході, Себу і Негрос на півдні і Панай на заході. 6. Держава №4 серед країн-карликів (площа 26 км²). 7. Повіт в Японії, в префектурі Тотіґі. 8. Місто в центральній частині Іспанії, адміністративний центр автономної спільноти Кастилія-Ла-Манча, в минулому – столиця держави Вестготів. 9. Залізничні, шосейні або ґрунтові дороги в прифронтовій смузі, що проходять паралельно лінії фронту. 10. Місто на Лазурному узбережжі, в якому щорічно проводиться всесвітньо відомий кінофестиваль. 11. Одне з найдавніших міст у світі, давні єгиптяни називали його Уасет, що означає скіпетр, греки – Фіви, а римляни — Dios Polis Magina. 12. Певний простір, район, територія, що характеризуються спільними ознаками. 13. Річка в Західній Азії, якою проходить кордон між Ізраїлем з одного боку і Йорданією з іншого. 14. Промисловий район Німеччини. 15. Країна в Західній Африці, з півночі, сходу і півдня оточена Сенегалом, на заході омивана Атлантичним океаном, столиця – місто Банжул. 22. Друге за населенням місто герцогства Люксембург.

1					2				3		4				5		6						7				8		9
																	10				11		12
			13						14								15												16

 

По горизонталі: 1. Країна, яка у 1958—1976 рр. мала назву Малагасійська Республіка. 4. Адміністративна одиниця Франції, а також Беніну, Болівії, Аргентини, Гондурасу, Сальвадору, Нікарагуа, Гватемали, Гаїті, Камеруну. 8. Нейтральна держава в Центральній Європі. 10. Адміністративно-територіальна одиниця у тюркських і монгольських народів. 12. Французький дослідник Світового океану, фотограф, винахідник, автор великої кількості книг і фільмів, першовідкривач. 13. Історична провінція Японії у регіоні Тюбу у центрі острова Хонсю, відповідає сучасній префектурі Яманасі. 14. Річка в Північній Америці, яка з’єднує озера Ері та Онтаріо та відділяє американський штат Нью-Йорк від канадської провінції Онтаріо. 15. Головний порт і друге за величиною та економічним значенням місто Єгипту. 16. Найбільша за площею країна Африки.

 

По вертикалі: 1. Ісламська Республіка на північному заході Африки зі столицею Нуакшот. 2. Штучні печери поблизу м. Керч (АР Крим). 3. Найбільший за площею штат Індії. 4. Шкідлива комаха ряду двокрилі; на Укpaїнi зустрічається пoвcюднo, за винятком Криму. 5. Форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний строк, з окресленими законом повноваженнями, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову. 6. Антекліза, що займає північно-східну частину Сибірської платформи, має два зведення з виходом фундаменту на поверхню. 7. Древнє місто в Криму, яке в літописах називається Сурож. 8. Прилад для визначення широти i довготи в астрономії та навігації, а також затока острова Нова Гвінея на березі Маклая. 9. Інша назва Джомолунгми. 11. Прилад для орієнтування на земній поверхні і в гірничих виробках відносно напряму магнітного або географічного меридіана.

 

 

 

1				2		3			4				5				6		7				8			9			10				11		12				13
14
						15				16			17						18																19
													20				21
				22
23										24																			25

 

По горизонталі: 1. Адміністративно-територіальна одиниця в древній Естонії. 4. Столиця Башкортостану. 5. Місто у Швейцарії, місце проведення Всесвітнього економічного форуму. 7. Російська антарктична наукова станція, розташована в південно-східній частині оазису Ширмахера на узбережжі Землі Королеви Мод, приблизно у 80 км від моря Лазарєва. 12. Країна на заході Азії на узбережжі Середземного моря, столиця – Дамаск. 14. Містечко в Японії, в однойменному повіті префектури Тотіґі, розташоване на півночі Кантоської рівнини, у верхньому басейні річки Нака. 15. Держава-архіпелаг в південно-західній частині Тихого океану, названа Джеймсом Куком у 1773 році «Островами дружби». 17. Найдовша річка Євразії, третя за довжиною у світі (після Нілу і Амазонки). 18. Місто-курорт у Верхньому Єгипті, значний центр коптської і нубійської культури. 19. Діючий вулкан в центральній частині острова Хонсю в Японії, висота 2 542 м. 20. Важкодоступний скелястий мис в Охотському морі, південно-східний край Тоніно-Анівського півострова і всього острова Сахалін. 23. Острівна держава в південно-західній частині Тихого океану в Мікронезії, має спеціальний статус у Співдружності націй. 24. Найхолодніший материк земної кулі. 25. …-Здруй — бальнеологічний та грязьовий курорт на півдні Польщі, у Сондецьких Бескидах.

По вертикалі: 1. Найбільше в світі сховище давньовірменських рукописів і науково-дослідний інститут в Єревані, створений в 1920 році на базі націоналізованої колекції рукописів Ечміадзінського монастиря. 2. Муніципалітет у Франції, у регіоні Овернь, департамент Альє. 3. Адміністративна одиниця Аргентини, Франції, Гондурасу та ряду інших країн. 4. Найвища гірська вершина  західної частини півострова Мала Азія. 5. Історична держава, входить до складу Індонезії як однойменний особливий округ. 6. Старі гори у Південно-Західній Польщі і Північній Чехії, найвища вершина - г. Снєжка (1602 м). 7. Мис на південному заході Австралії. 8. Одна з двох країн світу (разом з Узбекистаном), якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави. 9. Найбільший півострів Азії. 10. Місто в Росії на березі Цимлянського водосховища, між Ростовом-на-Дону і Волгоградом. 11. Архіпелаг із 150 дрібних острівців у західній частині Індійського океану поблизу Африки загальною площа близько 83 км², належать державі Сейшели. 12. Діючий стратовулкан, розташований на однойменному острові біля Кюсю в японській префектурі Кагосіма. 13. Один із Великих Антильських островів. 16. Найпівнічніший штат США. 21. Гори, що тягнуться вздовж узбережжя Тихого океану, від Карибського моря до архіпелагу Вогняна Земля. 22. Департамент на сході Франції, один з департаментів регіону Франш-Конте, адміністративний центр — Безансон.

1						2				3		4				5		6				7		8				9		10				11
						12						13																		14
15
						16				17
18																		19										20

 

По горизонталі: 1. Найвідоміший вулкан Ісландії. 2. Бальнеологічний курорт на крайньому півдні Франції, в Центральних Піренеях, в долині р. Гав де Котре (бас. р. Адур). 4. Місто в Норвегії, столиця XVII Зимових Олімпійських ігор. 8. Місто у Черкаській області України, де похований Т.Г. Шевченко. 10. Місто районного значення в Одеській області, адміністративний центр Балтського району. 12. Королівство у Європі, до складу якого входить найбільший у світі острів. 13. Курорт в Чорногорії, підпорядкований общині Херцеґ Нові. 14. Місце проведення Всесвітнього економічного форуму. 15. Один з найбільших художніх музеїв світу, розташований в Парижі. 16. Муніципалітети у Франції, у регіоні Овернь, департамент Альє, та у регіоні Бургундія, департамент Йонна. 19. Місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Сицилія, давньогрецька назва — Занкла. 20. Найбільше місто України, яке не є обласним центром, Кривий … .

По вертикалі: 1. Провінція в центральній Іспанії у складі автономного співтовариства Кастилія — Ла-Манча. 2. Муніципалітет в Італії, у регіоні Лаціо, провінція Вітербо, а також назва пагорба в місті Неаполь, де побудували палац для короля Неаполя і Сицилії Карла 7-го Бурбона. 3. Острів в Егейському морі, другий за величиною після Криту, іноді острів називають «грецьким страусом» через схожість його контурів на цього птаха. 4. Місто в Німеччині, в землі Мекленбург — Передня Померанія. 5. Місто в Фінляндії, друге за величиною місто країни; розташоване на півдні держави, на березі Фінської затоки Балтійського моря, на захід від Гельсінкі. 6. Напрям в мистецтві, проти якого Н. Хрущов боровся бульдозерами. 7. Графський і князівський рід козацького походження з Черніго-Сіверщини. 8. Сучасна назва першого з музеїв Санкт-Петербургу, який також входить в п’ятірку найдавніших музеїв світу. 9. Королівська резиденція в Лондоні. 10. Федеральна земля на сході Німеччини, столиця — Потсдам. 11. Місто в Румунії, адміністративний центр жудця Телеорман, розташоване у Мунтенії (Південна Румунія), на р. Ведя. 17. Річка у Центральній та Південній Україні, у межах Кіровоградської та Миколаївської областей, ліва і найбільша притока Південного Бугу.

1			2		3			4		5							6			7				8		9				10
										11
12					13																					14		15
16								17
18																	19							20

 

По горизонталі: 1. Держава в Західній Африці, відома раніше під назвою Золотий Берег. 3. Другий за величиною острів Естонії. 7. Третє по величині прісноводне озеро в Китаї, після Поянху і Дунтінху. 9. Яничар за національністю. 12. Столиця Південної Кореї. 13. Третій за величиною острів архіпелагу Гаваї і найбільший за населенням у штаті Гаваї (США). 14. Найвища частина Карпатських гір, загальною площею 785 км². 18. Найвища вершина Землі. 19. Найбільша здравниця в Криму. 20. Один з головних курортних центрів Французької Рів’єри.

 

По вертикалі: 1. Народ Африки. 2. Форма правління державою, за якої верховна влада (суверенітет тощо) належить одній особі. 3. Викопна тварина, вимерла напівриба. 4. Російська річка, у якої 150 000 приток. 5. Найпівденніший материк. 6. Довгий і вузький півострів на заході Мексики, що омивається Тихим океаном. 7. Найдовше та одне з найглибших озер на Землі. 8. Одна з двох країн світу (разом з Ліхтенштейном), якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави. 9. Найвище на Землі нагір’я. 10. Найбільша за простяганням гірська система на Землі. 15. Місто і річка (ліва притока р. Юкон) на Алясці. 16. Департамент на півдні Франції, один з департаментів регіону Лангедок-Руссільйон, адміністративний центр — Каркассонн. 17. Мис на північно-західному узбережжі півострова Контантен у Франції.

 

По діагоналі (зліва направо): 11. Західна сусідка Айови та Міннесоти.

 

 

 

 

 

 

 

1		2				3				4		5				6		7							8		9				10		11				12
																		13
14				15
																16																					17
				18								19													20								21

По горизонталі: 2. Найменш помітне з 12 зодіакальних сузір’їв, можна спостерігати лише у ясну ніч між сузір’ями Лева і Близнят. 3. Залізний метеорит загальною масою понад 22 тонни, знайдений в Західній Австралії у 1911 році. 9. Спеціальне герметичне звукоізольоване приміщення зі слабким штучним освітленням і звуконепроникними стінками для проведення фізіологічних, психологічних та інших досліджень; як метод тренування використовується при підготовці космонавтів. 14. … Родоський, величезна статуя грецького бога Сонця Геліоса, споруджена між 292 та 280 роками до н. е. на вході до гавані острова Родос. 18. Космічна програма пілотованих польотів NASA, ухвалена 1961 року з метою висадки на Місяць. 19. Американський астронавт, побував на Місяці. 20. Фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення. 21. Точка небесної сфери, протилежна зеніту.

По вертикалі: 1. Шлях руху космічного апарату. 2. Найяскравіша зірка у сузір'ї Лева й одна з яскравіших зірок на нічному небі. 3. Російський космонавт українського походження, який одружився коли перебував на борту МКС; полковник, Герой Російської Федерації та Національний Герой Казахстану. 4. Військовий загін, який відповідає за зв’язок. 5. Зоря у сузір’ї Оріона, посідає 25 місце серед найяскравіших зір нічного неба, одна з 57 навігаційних зір ще з прадавніх часів. 6. Назва серії літаків авіаконструктора Антонова. 7. Ударний кратер в центральній частині провінції Квебек, Канада, який сформувався в результаті зіткнення з астероїдом діаметром 5 км. 8. Розріджена газова оболонка Сонця, що спостерігається під час сонячного затемнення. 9. Кількість випромінюваної астрономічним об’єктом - зіркою, галактикою тощо — енергії за одиницю часу. 10. Український льотчик-космонавт, полковник, Герой Російської Федерації, з 21 лютого по 2 вересня 1996 року – командир космічного корабля «Союз ТМ-23» та орбітальної станції «Мир». 11. Найяскравіша зірка у сузір’ї Тельця та одна з найяскравіших зір на нічному небі. 12. Майстер повітряного бою. 15. Астероїд головного поясу під номером 116, відкритий 8 вересня 1871 року. 16. Японська ракета-носитель. 17. Код авіакомпанії «ЮТейр-Експрес» згідно IATA.

По діагоналі (зліва направо): 13. Точка еліптичної орбіти небесного тіла, найвіддаленіша від центрального тіла, навколо якого здійснюється рух.

3.3. Географічні ребуси та загадки

АВСТРАЛІЯ

БРЕСТ

ВАРНА

ГРУДЕНЬ

 

 

 

 

 

            ҐРУНТ       ДОЩ

 

 

 

 

 

ЇЖАК

 

 

 

 

 

                    КАНАДА         КАРТА

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     КУБА      ПАНАМА

 

 

 

 

 

КИТАЙ

 

 

 

 

 

ПАРИЖ

 

 

 

 

СТОКГОЛЬМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНА

 

 

 

 

ПУСТЕЛЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

ХВИЛЯ