Формування ціннісного ставлення до себе на уроках фізичної культури

Трансформація суспільних відносин, яка зумовлена вступом людства на новий етап культурно-цивілізаційного процесу – глобалізованих інформаційних технологій – посилила інтелектуалізацію всіх сфер життєдіяльності, що викликала зниження зацікавленості людей до фізичних навантажень, занять фізичною культурою і позначилася стійкою тенденцією погіршення здоров’я різних категорій населення. Відповідно, втрачена і зацікавленість у собі, зникає цінність нормального фізичного стану.

Особливе занепокоєння викликає погіршення стану фізичного здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Так, за даними інституту гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, за останні 10 років рівень захворюваність серед дітей шкільного віку зріс на 26,8%. Тільки 6-8% випускників загальноосвітніх шкіл визнані здоровими.

Основними причинами стійкої тенденції зниження здоров’я у підростаючого покоління вченими вважаються інформатизація та інтенсифікація навчального процесу в системі шкільної освіти на тлі виразного психоемоційного напруження.

Також є об’єктом дослідження проблема ціннісних орієнтацій, в першу чергу формування ціннісного ставлення до себе, оскільки без виваженого педагогічного впливу є достатньо складною задачею.

Отже, наразі перед фахівцями фізкультурно-спортивної галузі знань постає завдання більш глибокого розкриття привабливості як цінності людини, в контексті занять спортом, так і цінності фізичної культури.

ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"  - це  вміння  особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я" передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу -думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню з неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.

Ціннісне ставлення, до свого соціального "Я" виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

Розробляючи виховні заходи, вчитель повинен знати, що характер ціннісного ставлення особистості до себе істотно змінюється з віком.

У молодшому шкільному віці розвивається рефлексія, формується вміння оцінювати себе як предмет змін.

Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.

У старшому шкільному віці актуалізується потреба у самовизначенні, оцінці своїх здібностей і можливостей; виникає процес визначення сенсу життя та свого місця в ньому.

Інтереси у старшокласників поступово стають зрілішими і водночас тривалішими, стійкішими, міцнішими. Класний керівник має враховувати те, що старшокласники, визначаючи систему цінностей, керуються планом свого індивідуального розвитку та соціальною значимістю життєвих цілей. Соціальні мотиви старшокласників стають більш диференційованими і дієвими, що зумовлює використання у роботі з ними відповідних форм діяльності.

Сьогодення вимагає кардинальної зміни самого процесу виховання, його форм і методів. Актуальності набуває не засвоєння окремих умінь і навичок, а розвиток індивідуальних особливостей; не педагогічні вимоги,а педагогічна підтримка, співробітництво і діалог вихователя з учнем; не об’єм знань,а цілісний розвиток, саморозвиток особистості учня, його включення у значиму діяльність та орієнтація на успіх.

Сучасний урок фізичної культури за формою організації може мати такі складові: фронтальне навчання, рухливі ігри, що включають в себе командні ігри, естафети, змагання з різних видів спорту (індивідальних), відповідно до навчального плану. Важливим фактором в плануванні навчально-виховного процесу є заохочення переможців та правильна мотивація учнів до участі у змаганнях. Тому сьогодні вчителю фізичної культури, окрім впровадження змагального методу, варто звернути увагу на окремі технології, як створення «ситуації успіху»; оцінка діяльності учня не лише за кінцевим результатом, а й під час процесу досягнення цього результату; здійснення узагальнення і систематизації матеріалів про досягнення учнів, власний приклад з метою створення позитивного ставлення до фізичної культури та спорту.  Зовсім не обовязково проводити виключно традиційні командні види спорту, змагальний метод є фундаментальним і у ряді рухливих ігор, наведених в Додатку. Між іншим, наведені приклади ігор можливо інтерпритувати відповідно до різних вікових катерогій.

Нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання спрямоване на розвиток, підвищення якості знань, формування працьовитості, потрібних у житті навичок та вмінь. Велике значення має емоційна сфера дитини, розвиток її природних задатків, удосконалення здібностей.

Адже висока якість підготовки та проведення уроку досягається саме шляхом упровадження інтерактивних технологій навчання.

Варто також розглянути і позакласну роботу. Вона будується на основі широкої громадської активності школярів, об'єднаних в колектив фізичної культури, при контролі і підтримці з боку адміністрації, вчителів та батьків;

-Педагогічне керівництво позакласною роботою набуває в більшій мірі інструктивно-педагогічний характер, стимулюючий прояв творчої ініціативи учнів. Знаючи всі ці особливості організації позакласної роботи з фізичного виховання, вчитель зможе організувати її так, щоб вона була ефективною і результативною в контексті питання щодо формування ціннісного ставлення до самого себе.

Позакласна робота проводиться в позаурочний час у вигляді занять з гімнастики, легкої атлетики, туризму, в секціях, групах, командах.

Основним змістом позакласних занять з дітьми є матеріал навчальної програми з фізичної культури, який використовується з метою вдосконалення умінь і навичок учнів у виконанні різних вправ як у звичайних умовах, так і в ускладнених, зокрема на місцевості.

Формами позакласної роботи вважаються прогулянки, екскурсії, походи, ігри, розваги, спортивні змагання, гуртки фізичної культури та спортивні секції.

Спортивні змагання є однією з найбільш цікавих, захоплюючих форм позакласної роботи з фізичного виховання у початковій школі. Вони сприяють залученню учнів до систематичних занять фізичними вправами вдома і в колективі фізкультури, підвищують фізичну підготовленість учнів, згуртовують дитячий колектив.

Змагання, як і інші види позакласної роботи, включаються в загальний річний план роботи школи. На початку навчального року точно визначаються термінипроведення, положення і програми змагань. З урахуванням цих термінів завчасно проводиться підготовка до змагань.

Педагогічний досвід та сприятливі умови, що створює адміністрація школи, дозволяє мені як вчителю фізичного виховання проводити позакласну роботу, як в рамках навчального закладу, так і поза ним. Мова йде про участь у змаганнях, як міського, так і обласного чи Всеукраїнського масштабу. Основна, визначальна риса змагань  - конкурентне зіставлення сил в умовах упорядкованого суперництва, боротьби за першість, що є запорукою виховання духу конкуренції і в той же час ціннісного ставлення до самого себе.

Наша молодь постійно залучена до участі у різного виду змаганнях, що робить шкільне життя більш насиченим та різностороннім. Варто почати з внутрішньошкільних змагань, таких як "Веселі старти", участь у Всеукраїнській акції "Олімпійське лелеченя", першість школи з футболу та легкої атлетики.

Наведемо коротку інформацію про участь у різномасштабних заходах наших школярів:

• Чемпіонат області серед юнаків з баскетболу 2000-2001 р.н. та 2001-2002 р.н. - І місце

• ІІ місце в обласних змаганнях "Нащадки козацької слави" 2013 р.

• І місце у Всеукраїнському турнірі з баскетболу, м.Фастів, 2013 р.

• І місце у Всеукраїнському турнірі з баскетболу, м. Біла Церква

• ІІ місце в обласних змаганнях з бскетболу, м. Житомир

• ІІ місце на обласному етапі змагань "Олімпійське лелеченя", 2014 р.

• І місце на обласному етапі змагань "Старти надій", 2012 р.

• І місце у Всеукраїнському турнірі з баскетболу серед юнаків 1999-2000р.н., 2012 р.

• ІІІ місце на обласному етапі змагань "Олімпійське лелеченя", 2013р.

• І місце на міських змаганнях з баскетболу серед юнаків 2000 р.н. в рамках акції "Спорт для всіх", 2014 р.

• ІІ місце у Всеукраїнському турнірі з баскетболу, м. Біла Церква, 2012 р.

• І місце на змаганнях з баскетболу, присвячених виводу військ з Афганістану, смт. Полонне, 2012 р.

• І місце у Всеукраїнському турнірі з баскетболу, м. Фастів, 2012 р.

• І місце у Всеукраїнських змаганнях з баскетболу "Залізка", 2012 р.

• І місце у Всеукраїнському турнірі з баскетболу, м. Бердичів, 2012 р.

• Всеукраїнські змагання "Старти надій" (МДЦ "Артек"), 8 місце - 2011 р., 7 місце - 2013 р.

• Участь у Всеукраїнському фестивалі "Біола - Ігри чемпіонів"

• 2011 - 2015 р.р. - чемпіони міста з плавання, легкої атлетики, баскетболу

• 2013 - 2015 р.р. - учасники Міжнародних Полонійних ігр шкільної молоді ім. Я.Степули (2014 р. - ІІ місце, 2015 р. - І місце)

Фактори суперництва в процесі змагань, а також умови їх організації та проведення (офіційно визначення переможця, заохочення за досягнуті результати пропорційно їх рівню, визнання суспільної значимості досягнень, відсів менш сильних при багатоступеневих змаганнях, першостях і т. д.) створюють особливий емоційний і фізіологічний фон, який посилює вплив фізичних вправ і може сприяти максимальному прояву функціональних можливостей організму, як правило, більш значного, ніж при зовні аналогічних НЕ змагальних навантаженнях (в даний час це показано багатьма дослідженнями). Можна говорити також і про більш інтенсивний розвиток особистості, що грунтується як на повазі і розуміння цінності самого себе, так і інших.

Результатом такої творчої співпраці є зміна психологічного настрою учня, його ставлення до уроків фізичної культури, підвищення рівня самооцінки учня, досягнення результатів не тільки в плані фізичному, а і в моральному (в даному випадку говоримо про формування ціннісного ставлення до себе), і водночас підвищення рівня навчальних досягнень з інших предметів.

Отже, саме оздоровча спрямованість фізичного виховання у поєднанні з інноваційними технологіями дасть змогу досягти очікуваного результату – сформовану, гармонійно розвинуту, впевнену особистість, здатну до самореалізації.