Естетичні почуття – це усвідомлені, стабільні, тривалі емоційні переживання, за своєю природою властиві тільки людині, які переживаються у зіткненні із будь-якими явищами навколишнього світу, у спілкуванні, або у будь-якій діяльності і сприяють саморозкриттю, самопізнанню і самовдосконаленню.
Природа – одне із важливих чинників естетичного розвитку особистості. Спілкування з природою — прекрасна школа виховання у дітей шляхетності, чуйності й інших добрих почуттів. Уміння бачити природу — перша умова виховання світовідчуття, єдності із нею. Воно досягається лише за постійного спілкування із самобутньою природою.
Педагогічні умови формування у дітей старшого дошкільного віку естетичних почуттів: гуманно-особистісний підхід до вихованців на основі врахування їх психолого-фізіологічних особливостей; розвиток сенсорної культури як основи почуттєво-естетичної реакції на довкілля; активізація художньо-образного мислення на матеріалі творчої інтерпретації емоційно-чуттєвих вражень; освоєння дітьми естетичного потенціалу природи у контексті поліхудожнього підходу; творча самореалізації кожного вихованця на основі системного розширення естетичного досвіду у освітньо-виховній діяльності.
Висновки. Естетичні почуття є своєрідною енергетичною основою творчого ставлення дитини до навколишнього середовища. Дослідження впливу природи на формування естетичних почуттів дає змогу констатувати, що вона є тим найпершим матеріалом, на основі якого починає формуватися багатогранна особистість. Отже, як говорив В. Сухомлинський: «Краса природи – це одне з джерел, що живить доброту, сердечність і любов». Тому, давайте виховувати дітей більш чутливими до навколишнього світу!