Формування інтелекту успіху на уроках хімії

Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну  вiд людини-виконавця, самостiйно мислити, генерувати оригiнальнi iдeї, приймати смiливi, нестандартнi рiшення. Але психологи констатують, що випускники шкiл часто не здатні самостійно розв'язувати проблеми, не можуть мислити дiалектично, системно, легко переходити вiд одного виду дiяльностi до iншого. Їм  бракує творчої уяви, iнiцiативи, винaxiдливоcтi. Такий стан справ потребує якiсно нового пiдходу у  підготовці молодi до життя. Орiєнтиром змiсту освiти є робота на особистiсть.

Ми, педагоги, повинні виховувати творчу особистість, упевнену у своїх силах, здатну до саморозвитку, самовиховання та самоосвіти. Для здійснення цього завдання вчитель повинен бути не тільки носієм інформації, але й педагогом, психологом, здатним здійснювати адекватну психологічну підтримку і корекцію особистості, яка формується в такий непростий період розвитку суспільства.

Учитель повинен формувати в здобувачів освіти надію, що вони самі здатні керувати своїм життям, допомогти навчитись приймати рішення, розвинути в собі сильні боки характеру, справлятися зі стресами – усе це є підґрунтям розвитку інтелекту успіху.

Тому метою моєї діяльності є пошук і створення системи методів та форм роботи, що формують в моїх вихованців інтелект успіху, який складається з трьох аспектів мислення : аналітичного, практичного і творчого.

Для розв’язання задач і тестів на уроках хімії, як і на інших уроках, має значення тільки аналітичний інтелект і, як правило, він визначається в школі як прояв розуму. Але для багатьох здобувачів освіти аналітичний інтелект може бути менш корисним в їх дорослому житті, ніж інтелект практичний і творчий.

Часто трапляється, що здобувач освіти, який відмінно встигав у школі, був улюбленцем вчителів, у реальному житті не досягає успіху. У чому причини його невдач?

Справа в тім, що розумові здібності передбачають, у першу чергу, не стільки кількість знань, скільки збалансоване уявлення про те, коли і як використовувати аналітичні, творчі та практичні здібності. Розумові здібності використовують під час пошуку шляхів для досягнення мети. Інтелект успіху спрямований на пошуки оптимального балансу своїх здібностей для досягнення мети особистості.

Необхідно, щоб учень досяг у своєму розвитку такого рівня, який дозволяв би йому не лише розв’язувати, а й самостійно знаходити в навколишньому світі проблеми і ставити на їхній основі власні завдання.

Саме завдяки таким навичкам людина в майбутньому стає більш пристосованою, орієнтованою на мінливе навколишнє середовище, тобто людиною з розвинутим інтелектом успіху, а отже, такою, яка приносить велику користь і собі й суспільству.

У  процесі  пошуків  шляхів  формування інтелекту успіху   на уроках переконалася, що  використання  інноваційних  технологій  набагато  збільшує  пізнавальну  активність  та  самостійність  учнів, мотивує  потребу  самовдосконалення. Елементи  інноваційних  технологій  використовую  на  кожному  уроці, бо  вважаю, що  це  справа  потрібна,  цікава  і  перспективна. Моїм  учням  подобається  працювати  в  експертних  та  перехресних  групах, у  парах, проявляючи  себе  в  таких  видах  діяльності,

«Коло ідей». Наприклад, у 8-му класі тема «Хімічні властивості кислот». З якими з цих речовин буде взаємодіяти HCl ?

-         ситуації успіху- обов’язкова відзнака учня і похвала

-         ситуація здивування – Наприклад: тема «Лужні метали», «Метали і неметали» метали, які "бігають" по поверхні води (лужні), або плавляться в долоні (галій, цезій).

-         незакінчена думка: «найпоширеніший елемент на Землі…    у космосі.....  у земній корі....»

-         виправ помилку: «сіль складається з металу і гідроксогрупи» З  цікавістю  школярі  працюють  над  створенням  різних  типів  проектів:

• інформаційних;
• дослідницьких;
• творчих.

Учні 10-х класів по завершенню вивчення кожної теми охоче виконують творчі завдання, такі як кроссенс -  це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу, який виконує такі функції: - навчальну (сприяє засвоєнню навчального матеріалу); - мотиваційну (забезпечує інтерес до навчальної теми); - комунікативну (створює мікро і макродіалогів між різними учасниками навчального процесу – учителем, учнями, підручником тощо); - соціальну (пояснює причини і закономірності певного явища, його елементи, протиріччя тощо). Так, на уроках узагальнення учні вміло складають і розгадують кроссенси з тем «Вуглеводні», «Оксигеновмісні органічні сполуки», «Вуглеводи», «Амінокислоти», «Білки» тощо.

Для розвитку пізнавального інтересу  молодших школярів є багато різних нестандартних прийомів. Також у своїй роботі використовую творчі домашні завдання.

Наприклад, для учнів сьомих класів під час вивчення хімічних та фізичних явищ пропоную поспостерігати за хімічними явищами, що відбуваються в природі, написати невеликий твір на тему: "Хімічні явища за вікном", скласти розповідь про хімічний елемент чи речовину і т.д. Або спробувати зобразити на малюнку хімічні реакції різних типів під час вивчення теми «Типи хімічних реакцій» чи придумати шкідливі правила поведінки  в кабінеті хімії.

    Однією з активних форм роботи є семінари та конференції. До них готуються виставки малюнків, реферативних повідомлень та фотоілюстрацій. Багато дітей «розкриваються» під час підготовки до таких занять, з «непомітних» раніше на уроках перетворюються на активних, допитливих учнів. При вивченні хімії практикую:

 • метод проектів,

• веб-квести, «Вітаміни» для учнів 11класу чи  «Синтетичні полімери»  для 9 класу – набільш вдалий спосіб використання інтернету на заняттях.

• уроки-дискусії широко застосовую при знайомстві дев’ятикласників з органічною хімією. Під час вивчення застосування тих чи інших органічних сполук або під час уроку «Природні джерела вуглеводнів»

• уроки-практикуми, мабуть, найулюбленіші в усіх школярів, особливо в семикласників, адже вони тільки знайомляться з предметом і для них хімія – це диво. А створити диво своїми руками – це найбільший успіх.       Тому окрім запланованих в програмі практичних та лабораторних робіт, завжди виділяю час для експерименту на уроці. Хімічний експеримент формує в учнів практичні вміння й уміння раціонально використовувати навчальний час; розвиває самостійність, дає можливість проведення робіт дослідницького характеру.

В період  змішаного навчання в пригоді стають програми з віртуальними дослідами, завдяки яким можна демонструвати досліди, виконання яких має обмеження в часі або  небезпечні для здоров’я досліди; демонструвати відеодосліди, якщо відсутні хімічні реактиви;               кілька разів повторювати найважливіші моменти; змінювати умови реакції та спостерігати зміни, що відбуваються при цьому.

            Гаджет на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів різної вікової категорії.

Застосування мультимедіа дозволяє об’єднати текст, звук, графічне зображення, відео, дає можливість дуже швидко опрацювати інформацію у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями.

Ефективним є використання наочності, інфографіки. Наприклад, за допомогою звичайного текстового редактора можна створити яскраві опорні схеми до будь-якого уроку, що полегшує роботу учнів та робить процес засвоєння матеріалу більш цікавим.

Викладання хімії пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування Інтернету особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді ментальних карт.

Використовую шаблони сервісів Wordwall, Classtime для створення інтерактивних вправ, які можна відтворювати за допомогою будь-якого девайсу. Ці шаблони включають знайомі класичні формати: вікторина, кросворд, відповідності, анаграми, вставити пропущені слова, кросворди, пазли, кроссенси і інші.

       Дають  позитивні  результати  для  формування інтелекту  успіху  уроки  узагальнення  й  систематизації  знань. Їх  особливість  полягає  в  тому, що  учні  не  тільки  оперують  уже  відомими  поняттями,  фактами, але  відкривають  для  себе  нові  зв’язки  між  ними. Формування інтелекту  успіху  забезпечується  також  і  тим, що  учні  протягом  уроку  мають  можливість  самі  обирати  завдання, оцінювати  себе  за  листами  контролю, звертатися  до  вчителя  як  до  консультанта.  Під час такої роботи, учень набуває почуття власної гідності, успіх приводить його до усвідомлення власної компетентності.

Для роботи з сучасними учнями необхідний постійний зворотній зв'язок. Навчаю їх відслідковувати власні відчуття, розуміти, що вони відчувають та чому. Для цього під час рефлексії чи на організаційному етапі уроку впроваджую техніки самоконтролю, розвитку емпатії, комунікативних навичок, мотивації, використовую вправи «Рожеві окуляри», «Ситуація успіху», «Видихни негатив». Важливим є допомогти дитині зрозуміти та інтерпретувати власні  емоції, використовувати цю інформацію для керування мисленням і діями, мотивувати на результативну діяльність. Адже від уміння адаптувати свою поведінку залежить успіх дитини.

Завдання учителя –  навчити учнів вірити навіть тоді, коли вони самі в себе не вірять. 

    Отже, педагогічне призначення ситуації успіху полягає в створенні умов особистого індивідуального розвитку учня. Питання про її створення не може підніматися педагогом, якщо ним не враховується перспектива її переходу в ситуацію успіху, якщо викладач не вірить у свого учня, не має оптимізму щодо його успіху. Задоволення від особистісних досягнень повинне супроводжувати його протягом досить значного періоду, можливо, навіть стати звичним для нього.

      При створенні ситуації успіху допомога вчителя має бути непомітною, ненав’язливою, для того, щоб учень був упевненим у тому, що успіху він досягнув лише завдяки власним зусиллям, наполегливості. Необхідно, щоб навіть найменші успіхи учнів, їхні зусилля та прагнення вчитися краще були помічені та підтримані вчителем.

     Обов’язковою умовою навчання є формування в учня почуття психологічної захищеності й безпеки, безумовне схвалення особистості учня в обстановці емпатії — прагнення педагога зрозуміти труднощі та проблеми, що хвилюють учня, вияву до нього щирої теплоти й сердечної участі. Навіть позитивна мімічна реакція педагога чи лаконічне схвалення — це чимало. Привітне та радісне обличчя педагога — це справді педагогічний внесок у формування ситуації успіху.

     Створення саме такої міжособистісної атмосфери успіху долає перешкоди на шляху продуктивного навчання. У результаті безумовно позитивного ставлення з боку педагога відбувається підвищення самооцінки учня, що сприяє повному розкриттю творчого потенціалу особистості. Впевненість учня у власній цінності для «значимих інших» дає йому можливість для повнішої подальшої самореалізації.

Діти, обдаровані інтелектом успіху, зовсім не обов’язково повинні мати високий рівень розумових здібностей у всіх трьох формах. Але вони в будь-якій обстановці, у школі чи на робочому місці, вміють компенсувати свої недоліки, отримувати максимум зі своїх здібностей (а це потребує наявності й творчого, і аналітичного, і практичного аспектів інтелекту).

Саме такий погляд на інтелект успіху ми повинні прийняти, і тоді ми можемо отримувати від своїх учнів найбільшу віддачу.

Інтелект успіху не народжується випадково: його можна і варто розвивати в школі, забезпечуючи учнів курсом навчання, який приділяє увагу як аналітичним навичкам, так і творчим і практичним. Я впевнена, що інтелекту успіху треба вчити, кінцевою ж метою повинна бути повна реалізація в житті того інтелектуального потенціалу, який ми всі маємо.