Посібник підготовлено вчителем біології Острозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Наталією Терентіївною Кухтою.
У посібнику окреслено формування ключових компетентностей учнів за допомогою технології розвитку критичного мислення. Представлено власне бачення автора щодо застосування методів і прийомів розвитку критичного мислення та використання міжпредметних зв'язків у формуванні ключових компетентностей учнів на уроках біології засобами ефективних технологій навчання життєвим навичкам – проектної, ігрової, тренінгової, які спрямовані на розвиток творчого мислення, комунікативної, психологічної компетентності учнівської молоді.
Методичний посібник призначено для вчителів біології.
УДК 371.135:371.315.6
ББК74.262.8
К 88
Розглянуто на засіданні предметної комісії та схвалено засіданням ради методичного кабінету Острозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, протокол №2 від 08.12.2021 року
Рецензент:
Штундер Н.І. – заступник директора з навчальної роботи Острозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.
Формування ключових компетентностей учнів при вивченні біології шляхом розвитку критичного та творчого мислення /[автор– укладач Н.Т.Кухта]; - Острог, 2022. – 184 с.
Посібник підготовлено вчителем біології Острозької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Наталією Терентіївною Кухтою.
У посібнику окреслено формування ключових компетентностей учнів за допомогою технології розвитку критичного мислення. Представлено власне бачення автора щодо застосування методів і прийомів розвитку критичного мислення та використання міжпредметних зв'язків у формуванні ключових компетентностей учнів на уроках біології засобами ефективних технологій навчання життєвим навичкам – проектної, ігрової, тренінгової, які спрямовані на розвиток творчого мислення, комунікативної, психологічної компетентності учнівської молоді. Методичний посібник призначено для вчителів біології.
УДК 371.135:371.315.6
ББК 74.262.8
© Н.Т.Кухта, 2022
І правомірно, що однією з шкільних дисциплін, яка розкриває перед формуючою особистістю секрети природи, є біологія - наука про життя на землі. А керує цим процесом пізнання, веде учнів по сходинках відкриття навколишнього світу вчитель біології. У старійшому навчальному закладі міста –
Острозькій загальноосвітній школі ІІІІ ступенів № 1, або просто – у першій школі – таким досвідченим біологом, багаторічним керівником
методичного об'єднання вчителів біології Острозького району, а нині – міста Острога, довгі роки є вчитель-методист, Відмінник народної освіти з безліччю нагород – Кухта Наталія Терентіївна.
«Бог, даруючи людині життя, дає їй право зіграти ту чи іншу роль, а яку - вона вибирає сама...». Понад 35 років назад симпатична і бойова старша вожата у рідній школі №1 подала документи у педвуз і вибрала фах біолога. Після школи, де найцікавішими предметами були біологія і хімія, що викладалися подружжям В.М і В.О Гущуків, для мене не стояло питання, у який інститут іти. Мама, Марія Степанівна, вчителька молодших класів, робота вожатої – усе це спрямовувало на педагогічний вуз. По закінченню Тернопільського педагогічного повернулася знову ж таки у рідну школу. Так що у трудовій книжці у мене один лише запис – Острозька середня школа № 1».
А у школі – один із кращих кабінетів протягом десятиріч – кабінет біології. Точніше – кабінет-оранжерея, бо коли вперше бачиш цей зелений рослинний живий дизайн класної кімнати, охоплює почуття захоплення.
- Я задоволена тим, що знайшла своє покликання у педагогічній роботі, у ролі вчителя біології, яку вибрала сама. Люблю дітей, розумію їхні душі. Ніколи не було конфліктних ситуацій, а, навпаки, в усіх моїх починаннях учні мені підтримують.
За десятиліття педагогічної праці провела безліч показових відкритих уроків, гідно зустрічала перевірки усіх рівнів. Переймала і застосовувала у роботі найновіші форми і методи. Вихованці є переможцями предметних олімпіад, призерами конкурсів шкільних наукових робіт, навчаються в медичних інститутах, викладають біологію.
Підручники з біології, ботаніки, зоології повинні бути цікавими, подібними на захоплюючу книгу про природу. І разом з тим подавати наукові узагальнення у простій, доступній формі. Підручник повинен допомагати учню, а не відокремлюватися від нього складною термінологією. Навколишній світ, відтворений на сторінках такої яскравої книги, повинен викликати захоплення і благоговіння перед природою та, її Творцем, бажання навчатися і пізнавати Всесвіт, місце людини в ньому.
ВПРОВАДЖЕННЯ АКТИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ
НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
Що можна зробити за один урок?
За ті 45 хвилин можна зробити дуже багато, або – нічого. Вже залежить від вчителя, його творчого підходу, від глибини його знань, досвіду, ефективності методів і форм навчання.
Протягом багатьох років я працюю над впровадженням активності форм навчання на уроках біології. З’явилися нові варіанти в організації навчальної роботи: пояснення матеріалу у вигляді лекції з послідуючим семінарським заняттям, організація дискусії по темі, проведення уроків-конференцій, уроків захисту рослин, тварин, ігрові уроки і т. ін.
Найважливіша вимога до сучасного уроку біології – створення проблемних ситуацій, намагаюся вчити учнів доводити, обґрунтовувати свої погляди, поняття. На кожному уроці продовжую переконувати учнів у необхідності для них знань з біології («бо вчитель – це не тільки професія, а й стан душі»).
Систематизація знань, засвоєнню біологічних понять, широкому впровадженню нових активних форм навчання сприяють уроки узагальнюючого типу. На цих уроках вчитель має можливість привернути увагу учнів до найбільш суттєвих питань теми чи розділу, далеко вийти за межі програми, познайомити їх з досягненнями науки.
Проведення таких уроків заставляють вчителя постійно шукати нові форми навчання і впроваджувати їх у практику роботи. На цих уроках учні можуть побувати в ролі експериментаторів, науковців, журналісті, юристів і т. д.
Дуже часто я проводжу уроки-конференції в своїй роботі, або наукові прес-конференції, куди запрошую до участі спеціалістів, вчителів хімії, фізики (матеріали розроблені і оформлені).
Я переконана, що допоможе вивчати біологію учням поезія, класичні музичні твори, картини художників. За роки роботи в школі я зібрала бібліотеку віршів, записів, які використовую на уроках. Так, при вивченні теми «Рослини і оточуюче середовище» починаю урок із запису сонати Бетховена («Лунная соната»). На фоні цієї музики звучать слова Сухомлинського «В світі є країни, де природа яскравіша наших полів, але рідна краса повинна стати для наших дітей самою дорогою…».
Наші учні складають казки, легенди, вірші в основу яких покладено науковість конкретної теми. (оформлена папка «Творчі роботи учнів»); розв’язують кросворди, чайнворди.
Ефективність узагальнюючих уроків залежить від вміння організовувати пізнавальну діяльність школярів , націлити їх на виділення головних питань теми, на засвоєння системи теми, на засвоєння системи знань навчального матеріалу, а не окремих фрагментів, на розуміння практичного значення біологічних знань.
До цих уроків учні підходять з певним об’ємами знань, засвоєних на попередніх уроках. Це і дозволяє вчителю, для активізації пізнавальної активності учнів, використати спеціальні дидактичні матеріали: аналітичні, порівняльні і узагальнюючі таблиці, набори колекцій, вологих препаратів і ін..
Я впевнена, що на уроках біології в будь-якому класі повинен бути присутній ігровий момент. Практика доводить, що будь-які завдання, які надаються в ігровій упаковці, діти вирішують з більшим інтересом і бажанням, ніж звичайні. На уроках з генетики у 11 кл. учні грали в генетиків, їм запропонували розроблені ігри: «Контрабандист», «Космічний природослідник», «Науковий консультант» і ін.
Для учнів середні класів розроблені такі ігри:
а) «Відгадай задуману рослину чи тварину»
б) «Зроби десять кроків і назви на кожен крок відому рослину з родини…»
в) Логічний ланцюжок «Що із чого складається» і т.д.
г) Знайди помилку у біологічному диктанті-небелиці (матеріали оформленні у кабінеті).
Викликає інтерес у дітей їх участь у рольових іграх, які проводяться на уроках біології. До проведення гри діти готуються попередньо і вчитель визначає коло питань, проблем, які необхідно обговорити на цьому уроці (урок прес-конференція). На уроці по темі «Гігієна і здоров’я» у 9 кл. дійові особи прес-конференції:
1) ведучий – «кандидат медичних наук»
2) представник міністерства охорони здоров’я
3) викладач педагогічного інституту
4) вчений генетик
5) лікар
6) тренер групи здоров’я
7) викладач кулінарного училища
8) кореспондент журналу «Наталі», «Факти», «Порадниці».
За роки роботи я зібрала багато загадок про природу, які використовую на уроках у 6 – 7 класах. Робота із загадками, на мій погляд, допомагає школярам розвивати спостережливість, кмітливість. Для того, щоб відгадати загадку учні повинні добре знати матеріал шкільної програми, читати додаткову літературу. Загадки застосовую при закріпленні нового матеріалу, на узагальнюючих уроках. При цьому прошу дітей не тільки відгадати загадку, але і дати відповідь на відповідне питання. Так, до загадок про рослин, що відносяться до різних родин квіткових рослин, пропоную наступні питання: до якої родини відноситься ця родина?; до якого класу?; що ви знаєте про цю рослину? та ін.
З метою перевірки знань і умінь застосовую часто роботу з посібниками, цифрові і біологічні диктанти, демонстрацію діапазонів, діафільмів, естові завдання. Тести розроблені і надруковані на окремих листках по варіантах до кожної теми. В процесі роботи прийшла до висновку про те, що в старших класах, де навчальний матеріал складний, дуже ефективно здійснювати контроль знань учнів за допомогою листів. Складені мною тексти містять по 10 питань, на кожне питання пропоную 2 варіанти відповідей. На додаткових заняттях учні дають відповідь на тестові завдання з Києво-Могилянської Академії. Практика показує: чим частіше учень бере участь в тих чи інших перевірочних завдань, тим краще він засвоює програмовий матеріал. В старших класах я практикую після теоретичних лекторіїв проведення або семінарських занять, або уроків-заліків. В цьому навчальному році після теоретичного лекторію по темі «Вища нервова діяльність людини»(лекції були розроблені кращими учнями), було проведено підсумкове залікове тестування, дані для розшифрування були закладені у комп’ютер. В учнів такі заняття викликали великий інтерес, бо вони носили характер практичних рекомендацій щодо кожного з них.
За роки роботи в кабінеті біології зібрано дуже багато реферативних робіт учнів, які постійно використовувалися іншими учнями для підготовки повідомлень до уроків. Вони служать інформаційним джерелом учням, особливо зараз.
Сьогодні для всіх не є секретом той факт, що учень повинен здобувати знання переважно в процесі самостійного пошуку, творчої дослідницької роботи, яку направляє вчитель.
З цією метою в нашій школі (у 8 і 9 класах) в минулому навчальному році семестрові контрольної роботи з біології проводиться по новому.
За півтора місяці учням було запропоновано замість відповідей підготувати заміну – «наукову працю» до запропонованих тем (об’єм – 10 друкованих листів, виготовити наочність, підготувати виступ-захист з цієї теми).
Перед вчителем стало завдання: проведення співбесід з учнями, індивідуальні консультації, а останнє – за учнями. Крім того, учням були запропоновані для розв’язку біологічні задачі. Вчителька побачила зрілість мислення учнів, вміння працювати з додатковою літературою, пресою.
Отож, перший експеримент пройшов вдало. Крім того, учні стали автоматично членами університету «Природа» і свої «наукові» роботи вони використовують при виступах в інших класах.
З метою повторення основних тем програми у 11класі – цих учнів я запрошую на їх уроки, запровадивши етап на уроці у випускному класі «нове – про старе».
Всім відомо, що 90% всієї інформації про оточуючий світ, людина сприймає за допомогою зору. На уроках біології ми маємо таку можливість: науковість матеріалу підтвердити дослідами, схемами, малюнками; демонструючи колекції, розбірні моделі і ін. Велике значення на уроках біології відводжу вихованню учнів. Важливо, щоб учні вміли сформулювати свою думку, вміли оцінювати діяльність людини в природі, обговорювати проблеми охорони здоров’я. Подібний підхід сприяє виробленню активної життєвої позиції. Саме головне для вчителя, щоб його уроки викликали бажання вивчати природу, розуміти місце людини в природі. Етапи на уроках «Цікаве про природу», «досягнення науки біології» дають можливість йти в «ногу з життям учням».
Під час планування. Стараюся знайти резерв часу на додаткові уроки на узагальнення знань по темах. На таких уроках вчитель зможе донести дітям народну мудрість, здобуту практикою і досвідом багатьох поколінь. В кабінеті біології зібрані присіві, легенди, прикмети, рецепти народної медицини, які містять корисні пораді і мудрі настанови проведення кроків.
Радість у момент інтелектуальної діяльності, захоплення світом живого сприяють постійному росту пізнання дитини. Часто на уроках намагаєшся створювати проблемні ситуації, вчу учнів доводити, обґрунтовувати свої погляди, поняття, коли дитина відчує радість перемоги: сьогодні вона досягла більшого, ніж учора, вона росте.
Я переконана, що в основі засвоєння знань повинні бути емоційні емоції – радість, зацікавленість, бажання дізнатися про щось нове.
Невід’ємним елементом структури уроків з використання стратегії критичного мислення є розминка. Розминка допомагає створити сприятливий психологічний клімат, налаштовує учнів на активну й плідну індивідуальну, прану, групову форми роботи. Опрацювавши літературу про інноваційні підходи до створення моделей сучасного навчального процесу, я змогла на основі добутих знань оцінити те, до чого дійшла під час власних пошуків.
Я переконалася, що евристичний (проблемно-пошуковий) підхід вимагає від педагога вміння визначити концептуальну основу власного пошуку, розробити систему діяльності на основі її результатів.
Серед великої кількості методик евристичного навчання я віддала перевагу когнітивно-креативним методам. На мою думку, саме вони найкраще підходять для біології, бо вона як предмет природничого циклу має широкі можливості для реалізації проблемно-пошукових методів навчання, оскільки містить велику кількість науково-експериментальних робіт. Та навіть на таких уроках, де неможливо провести експеримент, можна запропонувати учням проблему і розв’язати її теоретично, опираючись на наукові здобутки вчених. Я переконана, що шкільні знання мають стосуватися повсякденного життя, пов’язуючи вимоги екології із цінностями та етичними переконаннями молодої людини.
Вивчаючи основи екології учитель може ставити завдання – передати знання чи вплинути на свідомість. Різні цілі вимагають різних методів і підходів. Найчастіше використовується метод «Знання – свідомість - поведінка». Він базується на припущенні, що знання впливають на нашу свідомість і формування цінностей, що відповідно приводить до корекції поведінки. Зазвичай наша свідомість функціонує, як фільтр, приймаючи лише ті знання, які підтримують вже усталені погляди, а інші факти відфільтровуються. Якщо ж ми хочемо змінити свідомість і поведінку людей, то методи навчання повинні створювати можливість і бажання діяти, вирішувати екологічні проблеми.
Пропонуємо метод «Комбінована освіта», до якого входять чотири елементи: теорія, досвід, оцінка і дія.
І. Теорія – використовує традиційне навчання, передачу інформацію.
Мета: сприймання учнями фундаментальних знань; навчання термінології і ключових концепцій.
Методи: різні форми традиційного навчання, лекції, семінари, робота з літературою, проекти, бесіди тощо.
ІІ. Досвід – ключову роль відіграє власний досвід і запитання, що виникають у процесі навчання.
Мета: використати і об’єднати власний досвід молоді та її реакції на те, що вона вивчає, акумулювати новий досвід і погляди на предмет вивчення.
Методи: екскурсії, диспути, інсценування, спостереження, екологічні ігри.
ІІІ. Оцінка – вироблення особистого або у групі ставлення до предмета вивчення.
Мета: розвиток розуміння стандартів життя, можливих наслідків людської діяльності. Методи: робота в групах, захист проектів, диспути, рольові ігри.
ІV. Дія – стосується зв’язку між темою вивчення, конкретною особою і реальністю.
Мета: сприяти здатності й бажанню діяти.
Методи: демонстрації, виставки, участь в екологічних акціях.
Якщо навчання є повноцінним, тобто виробляє певну життєву позицію і дієву поведінку, воно повинне враховувати всі чотири описані елементи, які можуть застосуватися в іншому порядку.
Всі ми переконані, що навчання – клопітка праця, але ми повинні створювати такі ситуації, які б стимулювали наших учнів до пошуку знань і самоосвіти.
Я глибоко переконана, що біологічна безграмотність більш страшніша, ніж комп’ютерна. Екологічна і медична безкультурність куди гостріше ставить запитання: жити на Землі людині як виду, чи ні? Діти, як відомо, починають цінувати те, що важливе дорослим, які їх оточують. Тому моя емоційно-ціннісна сфера, як вчителя біології, є засобом формування у дітей емоційно-особистісного ставлення до явищ довкілля, до живої природи, яку ми вивчаємо.
Адже необхідно створити у дітей сприятливий емоційний фон, цікавість, позитивну мотивацію на здобуття певних знань. Тоді учень шукатиме розв’язання проблеми під впливом внутрішнього спонукання.
Потрібно навчитися не оцінювати, а цінувати досягнення учнів і перебувати з ними в постійній співпраці і співтворчості. Кожен педагог може обрати для себе різні методики і створити інші поєднання, побудувати свою траєкторію руху в освітньому процесі. Головне, щоб застосування інновацій допомогло кожному учневі зрости особистісно, інтелектуально і загальнокультурною. Життя переконує нас, що основний результат роботи не можна виміряти лише цифрами, навіть, якщо вони говорять про те, скільки випускників вступило у педагогічні та медичні вузи…
Результат реальний в іншому: виховувати справжніх інтелігентних, думаючих людей, що відчувають зв'язок поколінь, які бережно відносяться до природи, морально чистих, ціле направлених. Щоб можна було сказати, що ми виконали свій вчительській обов’язок.
Шкільна біологія важлива як і предмет, який сприяє формуванню і збагаченню духовного світу людини, вселяє в серця школярів добро і милосердя, без яких немає особистості, немає людини.
Тому і позакласна робота з предмета має бути систематичною і сприяти викликати бажання вивчати біологію в учнів.
Багато років я відповідала за екологічні роботу в школі, залучаючи до неї вчителів географії і хімії. В школі створилася ціла система заходів, спрямованих на виховання в учнів любові до рідної природи, вироблення навичок поведінки в природі. В цьому, в першу чергу сприяють екологічні екскурсії, які допомагають виявити об’єкти природи, що потребують охорони, знайомлять із цікавими місцями в природі нашого краю. Учні не тільки знайомляться з природою рідного краю, ай збирають насіння дерев і кущів, лікарські рослини. Причому екскурсії плануються з урахуванням вікових особливостей учнів. Наприклад, в 5-7кл. «Природний комплекс нашого краю», «Рослинний світ Острожчини», в 8-9кл. «Охорона природи – всенародна справа», «Очисні споруди і їх значення в охороні природи». Лектори народного університету «Природа» із своїми лекціями і виступами у класні колективи: «Нове екологічне мислення» (10-11кл.),
«Найголовніші причини розвитку глобальної екологічної кризи» (9 кл.), «Екологічна оцінка військової діяльності» (11кл.), «Заповідники України» (6-7кл.).
Учні школи оформили тематичні папки «Рідкісні рослини Рівненщини», «Заповідники України», «Червона книга краю». Вони зберігаються в кабінеті біології. Стало традицією проведення конференцій з природоохоронної тематики. Наприклад, «Головні етапи формування взаємовідносин людини і довкілля» (10кл.), «Екологія і здоров’я людини» (8кл.), «Основні засади нової філософії життя людства у ХХІ ст.» (11кл.), «Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє себе« (11кл.). Учні люблять приймати участь у конкурсах творчих робіт, малюнків, плакатів:
а) «Більшість людей на Землі, що не зайняті своєю головною справою – прикрашенням землі, двору, вулиці, берегу річки» під такою темою відбувся конкурс-захист екологічних проектів, наукових учнівських робіт, присвячених вирішенню проблем охорони навколишнього середовища в м. Осторозі (учні 10кл.)
б) «Художнє слово захищає нашу природу» (конкурс художніх композицій 6 кл.)
в) виставки з природного матеріалу «Природа – очима дітей» (6-
7кл.)
г) виставки виробів з природного матеріалу «Природа - очима дітей» та виставки композицій із живих квітів та зимових букетів.
Традиційними в школі стало проведення вечорів: «Безмежно з дитинства кохаю красу рідного краю» (5-6кл.), «За все треба платити» (10-11кл.).
В останні роки вчителі біології у випускних класах практикують проведення захисту учнівських робіт на тему: «Роль біології у збереженні навколишнього середовища». Підсумком проведення екологічної роботи в школі є місячник екології, який викликає великий інтерес серед учнів. В минулому році починався він з ранку для учнів 5-6 класів на тему: «Учись жити в гармонії з природою». На відкриття тижня запрошувалися вчителі-
предметники шкіл міста, працівники міського відділу освіти. Учням молодших класів сподобалася гра «Виготовляємо морозиво». Цікавою і змістовною була конференція для учнів 7 класів «Рослини нас лікують». Під час конференції учні дізналися про нові лікарські рослини нашого краю. На протязі тижня учні школи проводили зустрічі з лікарями на тему: «Екологія і здоров’я». цікаво пройшов і екологічний бумеранг, проведений учнями 9 класу «Екологія – біль і турбота наша». Учні дізналися як забруднення навколишнього середовища впливає на життя людей.
Із задоволенням учні 7-8 класів готувалися до «Клубу кіноподорожей» на тему: «Заповідники України». Знайшли цікаві матеріали, фотоальбоми, кінофільми. Під час місячника проходили конкурси плакатів. Малюнків, учні розгадували кросворди, проводили вікторини, ігри. Часто на засіданнях методичного об’єднання вчителів природничих предметів школи та класних керівників обговорюємо «Проблеми екологічної освіти учнів».
Існують різні форми екологічної освіти учнів як на уроках, так і в позаурочний час. Досвід роботи по екологічному вихованню з учнями понад 20 років я маю.
За ці роки в школі проводилися свята, бесіди, конференції, виставки, зустрічі, КВК і т.д. Оформлено багато матеріалу: тематичних папок, творчих робіт. Силами учнів зібрано матеріали для «Червоної книги краю» і т.д. Предметні тижні. Досвід поширився на область. Оформлено буклет «З досвіду роботи» ще у 1989 році.
Але сьогодні вже для всіх не є секретом той факт, що школа переживає кризисну ситуацію. Нас Вже не можуть і не повинні задовольнити методи навчання і виховання в школі, і в першу чергу тому, що вони перетворюють учня в пасивного об’єкта.
У вихованні екологічного грамотних учнів ми, вчителі, стараємося їх направити на самостійний пошук знань, на творчу дослідницьку роботу.
У виховному процесі намагаємося проводити цікаву роботу у розвитку творчих здібностей школярів та їх інтелекту.
Розповім про роботу університету «Природа», який допомагає перш за все розкрити потенційні можливості учнів, повірити в себе і свої можливості. Це ще один етап їх творчого пошуку, пошуку свого шляху у пропаганді біологічних знань.
Кілька слів з історії… Спочатку в нашій школі працював лекторій «Природа». Тематика лекцій, бесід, виступів була сто природоохоронного напрямку. Враховували ми лише вікові особливості аудиторії слухачів, ну і, звичайно, тему виступаючого. Часто їх запрошували на виховні години, на урок, на конференції. В останні роки ми створили університет «Природа». Працюємо з таких напрямків:
1. «Ми зв’язані з усім живим»
2. «Така вже доля їм судилася»
3. «Здоров’я, добро і краса»
4. «Природа знає краще»
5. «Природа і фантазії»
Наш університет ставить собі за мету пропаганду екологічних знань, медичних. Моральних цінностей людини, формування відповідального відношення до навколишнього середовища і до самих себе.
І напрям «Ми зв’язані з усім живим».
Всім відомо, що у природі всі живі організми зв’язані між собою. Серед якостей, що характеризують екологічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства і природи. Специфіка засвоєння екологічних знань визначається складністю природних об’єктів, багатогранністю взаємозв’язків та залежностей між компонентами природних систем, навколишнім середовище і суспільством.
Тематика виступів, розроблені вікторини, ігри, задачі і вправи відповідають цьому завданню.
ІІ напрям «Така вже доля їм судилася».
Як часто ми даємо відповідну оцінку заслугам людині, якої вже немає. Оцінюємо належно вже тоді, коли втрачаємо. Ми хочемо роботою учнів і вчителів (керівник Сидорчук А.С.) змінити цей життєвий стереотип. Діти і слухачі від цього стають добрішими.
ІІІ напрям «Здоров’я, добро і краса».
Усі люди хочуть бути здоровими, але не кожен усвідомлює, що своєю поведінкою він повсякчас або руйную, або зміцнює своє здоров’я. Кожна людина сьогодні повинна мати медичну освіту. Лекції. Що підготували учні змістовні, матеріал потрібний для кожного із нас. Будуть люди здорові, то і будуть вони красивими і добрими. (керівник Кухта Н.Т.)
ІV напрям «Природа знає краще».
В умовах загострення взаємодії людства й природа перед педагогами постала низка невідкладних завдань, пов’язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній практиці якомога більше. Робота напрямку направлена на те, щоб показати залежність між окремими компонентами природи. Зміна одного компонента природи (вирубування лісу, осушення болота) приводить до зміни всіх інших і цілого природного комплексу.
V напрям. «Природа і фантазії»
Мета, яка стоїть перед роботою у цьому напрямку – дати можливість розвивати в учнів творчі здібності, свій талант.
Роботою університету керує організаційний «ректорат» вчителів природничого циклу.
Можливо не всі учасники чудового дійства – шкільний урок – мають позитивні результати, та не можливо ставити дитину в залежність від сьогодення.
«Не хвилюйся, наступного разу буде краще, ми навчаємося».
Педагог – головний скульптор дитячої душі, який пробуджує потяг до знань, повагу до нації, культури, світи.
В.Сухомлинський
ЗНАЧЕННЯ НАРОДОЗНАВСТВА
В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ БІОЛОГІЇ
Національний компонент змісту освіти — це та його частина, яка відображає специфічно національні елементи культури, а саме: мова, національна історія, суспільний і державний лад, міжнародне становище, населення, природні умови і природні ресурси, економіка, екологія, народні знання, освіта, наука, усна народна творчість, література, народне мистецтво, звичаї, традиції, типові риси та ідеали народу, громадські організації, творчі спілки та ін.
На нашу думку, шкільні предмети природничого циклу (біологія, природознавство, географія) дозволяють найбільш повно використати такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні і думи, прислів'я та прикмети.
З сивої давнини дійшли до нас чудові легенди, цікаві казки, перекази, бувальщини про наших супутників – рослин і тварин. А скільки пісень створено про наших зелених друзів! У народній творчості рослини живуть, як і люди, розмовляють, відчувають біль і радість, просять розради і допомоги.
Щоб зберегти себе і наступні покоління, мусимо повернутися до своїх правічних джерел – відновити народові його ж духовні традиції у ставленні до природи як джерела буття.
За свою багатовікову історію народ нагромадив колосальну суму знань. Охопити їх в повному об'ємі одній людині неможливо. Але передати усьому поколінню цілком можливо і потрібно. Знання людина засвоює частково, а покоління – в цілому. Щоб скарбниця народних знань збагачувалась, народ передає їх кожному новому поколінню. Створене народом невичерпне джерело народних знань є вічним, як вічне саме древо життя.
Краса навколо нас, краса природи – це гармонія форм, кольорів, звуків, запахів. Треба намагатись, щоб наші діти відчули і полюбили її, щоб їм була зрозуміла мова природи: кольори вечірнього неба, ніжна зелень весняного листя, барви різноманіття квітів, чарівність лісової сунички на сонячному горбочку. І святий обов'язок дорослих навчити дітей дивитись і бачити красу навколишнього світу, створювати для них можливості одержувати нові враження. На уроках біології, зокрема, вивчаючи теми «Квітка як видозмінений пагін», «Весняні явища в житті рослин», «Різноманітність рослин», дітям треба допомогти помічати прекрасне, звертати їх увагу на сполучення барв і форм, на неповторну красу квітів (Див. додаток № 1, 2).
Людина здружилася з землею з незапам'ятних часів. І хоч час та прогрес багато змінили в спілкуванні з землею, але хліборобство залишилось головним джерелом багатства і могутності нашого народу. Агрономічні знання передавалися з покоління в покоління. Відображені в прикметах, прислів'ях та інших пам'ятках усної народної творчості, вони стали джерелом науки про землеробство. А цю народну мудрість треба донести до школярів. У цих прикметах відображена синівська любов до рідної землі, природи, необхідність їх збереження.
Народні спостереження допомагають передбачити і врахувати життєві явища, події. Прикмети, наприклад, зв'язують строки посіву тих чи інших культур з явищами природи. За основу взято живий календар природи. І вибір зроблено правильно, бо цей індикатор – найнадійніший. Наприклад:
1. Овес сій, коли березовий лист стане розпускатися.
2. Сій овес до розпускання осики.
3. Коли розпускається дуб, починають сіяти горох.
4. Гречку сій, коли трава хороша.
5. Ластівки прилетіли – пора сіяти просо.
6. Посій у пору – будеш мати зерна гору.
Спостережливий селянин побачив, що зволожена на значну глибину земля створює добрий запас вологи, що сприяє ранньому посіву ярини. Народна прикмета говорить з цього приводу: Якщо весною дружно тануть сніги і біжить вода, то краще вродять ярі хліби раннього посіву. Велику цінність для нас мають народні прикмети, пов'язані з усіма явищами природи (Див. додаток № 3).
Прикмета – це зафіксована людиною розпізнавальна ознака предмета, обставина, що вказує на наступну появу якихось явиш або на зв'язок з іншими явищами, подіями. Прикмети бувають правильні і марновірні. Правильні прикмети — це, по суті, висновки із народних спостережень за явищами природи. В них сконденсовано характерне й особливе, те, що має важливе значення для господарської діяльності людей, в них – узагальнений віковий досвід народних мас і в стислій формі підведені підсумки пізнання. У прикметах фіксується взаємозв'язок майбутніх змін в явищах природи з їх станом на даному етапі, послідовність змін, періодичні сезонні явища тощо. Наприклад: «Перший сніг за сорок днів до зими падає»; «Чекай негоди, якщо вранішня зоря червоного кольору, а вечірня – блідо-жовтого»; «Чекай гарної погоди, якщо при заході сонця на небі сріблясте сяйво».
Народні прикмети виникли як засіб перетворення дійсності, передбачення наслідків людської діяльності, майбутніх подій. Сама виробнича діяльність вимагала з давніх часів вміння передбачити результати своєї праці («Не помічати, то й хліба не їсти»). У народі зберігається чимало корисних прикмет з таких галузей як землеробство, скотарство, бджільництво, рибальство. Протягом багатьох років народ створив погодознавство, своєрідний календар природи, спостерігаючи за квітами і травами, деревами і кущами (Див. додаток № 4).
Народне погодознавство – це не тільки самобутнє джерело знань, це елемент вашої культурної спадщини, справжня скарбниця національного фольклору – однієї з ланок, яка з'єднує минуле з сьогоденням.
Життя природи, залежність рослинного, тваринного світу від стану атмосфери яскраво відображені в народних прислів'ях і приказках, які можна систематизувати за сезонними ознаками (Див. додаток № 5).
Зародження календаря, з яким пов'язана багатовікова історія людської культури, можна порівняти по значимості з виникненням писемності і ліку.
Етнографічні джерела підтверджують, що в різний час у різних народів з'явились відмінні один від одного календарі.
Вже у древніх греків з'явились своєрідні календарі природи. В Британському музеї зберігається глиняна плита-пам'ятник вавілонського календаря. Фрагмент напису, зробленого 400 років до н. е., говорить: «Коли Сонце оточене кругом, то випаде дощ». Це передбачення правильне і сьогодні, але час дав можливість наступним поколінням доповнити його. Сьогодні воно звучить так: «Якщо вінець навколо сонця з'явився літом – до дощу, зимою – до великого снігу».
В Росії найдавнішим рахується календар, датований 1670 роком; в 1702 році з'явився перший друкований календар; в 1709 році вийшов вигравіруваний на мідних пластинах настінний календар. Другий «Московський календар» на 1712 рік і всі наступні роки дуже схожі між собою. Починаючи з 1717 року, в них давались календарні прогнози погоди на всі 12 місяців. З 1728 року календарі та місяцеслови почали видаватись Російською Академією Наук під назвою «Календар, або місяцеслов на літо від Різдва Господа нашого Ісуса Христа 1728, який вказує сонячні затемнення, місячні народження і повний місяць з четвертями».
З 1864 року почав видаватись «Київський народний календар» з передбаченнями погоди на кожний місяць.
Люди давно помітили, що численні природні явища припадають на певні дні в році. З появою християнського церковного календаря в народі широко розповсюдилось позначення примітного дня іменем святого. Ще на початку сторіччя цей календар мав велике практичне значення. За ним складали довгострокові і поточні прогнози погоди, намічали строки проведення сільсько- господарських робіт. Для сучасного покоління календар є, перш за все, пам'яткою духовної культури, взірцем народного фольклору, хоч в певній мірі – і практичним керівництвом, що увібрало багатовіковий народний досвід спілкування з природою (Див. додаток № 3, 6).
Для того, щоб з більшою достовірністю судити про зміни в погоді, спостерігач повинен звертати увагу на комплекс ознак: колір неба, хмарність, стан небесних світил, швидкість і напрям вітру, поведінку тварин, стан рослин і т. д. Всі прикмети, прислів'я, народні знання можна об'єднати єдиною назвою – народна метеорологія.
На уроках біології можна успішно використовувати народні прикмети, прислів'я, загадки.
1. Використання елементів народних знань у процесі вивчення біології.
Глибокими були уявлення українців у галузі ботаніки та зоології. Вони знали понад тисячу видів рослин, близько 600 тварин, понад 10000 комах, риб та земноводних. Для означення багатьох з них характерні оригінальні назви, які сформувалися внаслідок підмічених народом якостей і особливостей, властивих конкретним рослинам і тваринам.
На Україні особливою шаною й популярністю користувалися такі дерева як дуб, береза, тополя, явір, верба, липа, ялина. Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Використовували дуб у будівництві. Саме дубова кора вважалася найкращою у чинбарстві та кушнірстві при вичинці шкір. Вважалося, що дуб має велику силу. Тому, щоб хлопець був міцним, як дуб, йому в першу купіль клали три листочки, але із вершка дуба. Коли народжувався хлопець – коло хати садили дуба. А дубовими гілками заквітчували хату, встеляли долівку з весни до осені, там, де є син. Ліжко теж збивали з дубових дощок, щоб на ніч чоловік набирався від нього моці. Саме цим велетом позначив український народ як довговічною віхою, певні етапи своєї славної історії. Запорізький дуб... Дуб Палія... Дуб Шевченка...
Скільки ж їх, могутніх велетів, пережили віки й лихоліття, постали перед нами свідками подій, припорошених пилом історії! Велична краса дуба викликає захоплення у кожнім селі і міському парку. У спеку його могутня крона дає жадану прохолоду і затримує пилюку, а в дощ служить надійною парасолею.
На відміну від дуба березу любили як декоративну рослину, хоча і її деревина використовувалася як будівельний матеріал і для виготовлення столярних виробів. Пеньки і кора берези, з яких «гнали» дьоготь, а також бруньки та листя, використовувалися в народній медицині. Березовий сік, який збирали навесні, був одним з найпопулярніших напоїв. Його дає береза навесні, до появи листя.
Береза милує наш зір у будь-яку пору. Та найпривабливіша вона ранньою весною, коли тільки розвинуться ніжні, жовтаво-зелені, ще липкі листочки її, і повітря сповнять п'янкі березові пахощі. Своїми приємними пахощами березовий гай завдячує ефірній олії, що виділяється листям. Окрім неї, листя виділяє й інші речовини, згубні для хвороботворних мікроорганізмів – фітонциди.
Росте на березі й гриб-чага, з якого готують препарат бефунгін, який може поліпшити самопочуття хворих з різними пухлинами. З якого боку не глянь, що з берези не візьми – все в ній на здоров'я людини. Треба шанувати її, нашу білокору красуню і рятівницю.
Тополю також найбільше цілували як декоративну рослину. Рівна і м'яка деревина тополі йшла на виготовлення способом видовбування і випалювання човнів, жлукт, дуплянок. З тополі одержували жовту фарбу, а кору використовували при вичинці шкір.
За здатністю очищати повітря від хвороботворних бактерій та інших мікроорганізмів тополя, зокрема, пірамідальна, займає одне з перших місць серед деревних порід нашої країни. За один літній сезон доросле дерево може очистити повітря від 20-30 до 50 кілограмів пилу і сажі. Листя тополі вкрите тонюсінькою плівкою клейких речовин, і пил та кіптява прилипають до них, а потім дощ змиває їх на землю. Тополя є однією з тих деревних порід, яку люди культивують з часів сивої давнини, коли вони стали жити осідло і займатися сільським господарством. Уже давні греки надавали цій породі певної ваги. Про це свідчить міф про Фаетона – сина бога Сонця Геліоса. Він випросив у свого батька дозволу проїхати по небу в його золотій колісниці, яку тягнули четверо крилатих коней. Він не зміг впоратися з управлінням крилатими кіньми і загинув. Сестри Фаетона – геліади гірко плакали за ним. Горе дівчат було невтішне, і бога перетворили їх у стрункі тополі.
Тополя на Україні – символ жіночої долі, незрадливого та, на жаль, нещасливого дівочого кохання. Вчені-лісівники переконливо довели, що для швидкого одержання деревини потрібно створювати плантації тополі з найкращих її форм, різновидностей і гібридів. У 20-25 років тополя вже дає будівельний матеріал.
Найпоширенішим елементом українського пейзажу є верба. Селяни за розташуванням вербових дерев визначали підземні джерела і місця, де вода знаходиться ближче до поверхні. У народі знали лікувальні протизастудні якості кори верби, особливо такого її виду як верболіз. Верба – ніжне дерево, миле й дороге серцю українця, тісно пов'язане з його життям і побутом. У язичеські часи наші пращури вірили, що вона охороняє людей і їх житло від злих духів і береже худобу від нечистої сили. У слов'ян ця порода символізувала щасливе сімейне життя. У давні часи наречених обов'язково водили навколо верби. Як стверджує релігія, саме вербові гілки кидали під ноги Ісусу Христу, коли він останній раз ішов у Єрусалим. В ознаменування цієї події християнська церква встановила напередодні Паски свято – Вербний тиждень. В кінці цього тижня віруючі несуть у церкву вербову гілочку, де її освячують і потім саджають на садибі або біля річки.
З давніх часів український народ шанував вербу і оспівував її у чудових ліричних піснях, богатирських поемах-билинах, предивно чарівних героїчних думах. З усіх деревних порід, які ростуть на Україні, мабуть після калини найбільше пісень складено про вербу. ...В кінці греблі шумлять верби, Що я посадила. Нема мого миленького, Що я полюбила...
Верба тут символ самої України, її чарівної природи і трагічної долі. З особливою шаною і теплотою оспівував вербу і великий син українського народу Т. Г. Шевченко. У далекому казахському степу вона нагадувала йому рідну Україну.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі, Горами хвилі підійма...
Багато натхненних рядків присвятили вербі такі видатні українські письменники і поети як Л. І. Глібов, Б. Д. Грінченко, І. С. Нечуй-Левицький та інші.
Чим же пояснюється така популярність верби? Очевидно, її красою, великою користю, яку приносить вона людям, невибагливістю до ґрунту і кліматичних умов, легкістю розведення. Народ давно переконався, що без верби малій, а, отже, і великій річці вижити важко. «Верба зелена, яка пустила свої коси на тихі води весняні» — це не лише поезія, а й запорука чистоти і повноводності річок. Недарма народні прислів'я кажуть: «Де верба, там і вода», «Верба водою живе, верба воду й береже».
Вербу вважають вісницею і радісним символом весни. Вона першою серед інших деревних попід одягається весною у ніжнозелене вбрання. Найбільш приваблива верба у період цвітіння. З усіх деревних порід верба біла найбільш «голосиста», тому вона й використовується для виготовлення бандур.
Треба доводити школярам різноманітні користі верби, переконувати їх в потребі садити і берегти її.
Цей та інший матеріал (додаток № 6) можна використати до проведення уроків, позакласних заходів, що стосуються світу рослин.
Народне прислів'я каже: «Без верби й калини нема України». Калина коло хати – здавна найперша і найзначніша ознака оселі українця, як символ надійного життєвого щастя, родинного благополуччя і достатку. Калина здавна вважається символом чарівної непорочної дівочої краси і долі. Червоного називають калину за колір достиглих плодів. Про виникнення цієї назви народ склав багато цікавих легенд (додаток № 8).
Отже, як бачимо, наша калина і всі її форми і різновиди заслуговують на пильну увагу. Нехай же красуються калинові гаї скрізь, де вони можуть і повинні рости.
Стало традицією в наших школах проводити позакласні заходи на тему: «Без верби і калини нема України», «Калина так хизується красою...».
Вивчаючи теми «Зимові явища в житті рослин», «Пристосованість рослин до життя в лісі» можна використати матеріал про ялину «Влітку і взимку вбрання одне».
З давніх-давен на Україні неабияким талантом вважалося вміння збирати, заготовляти, настоювати і заварювати різні трави, готувати чаклун-зілля. То ціла наука – фітотерапія, яка заснована на знанні людського організму, рідної природи, рослин, їх особливостей залежно від пори року, їхньої цілющої сили. До цього слід додати багаторічний досвід, знання, передані у спадок від предків, що також займалися лікуванням різними травами.
Українська хата у вишневому садку, а на подвір'ї – чорнобривці, любисток, м'ята. Такою вона оспівувалась здавна, такою вона запам'ятовувалась із раннього дитинства.
Гілками м'яти, чебрецю, любистку вистелювали долівку в дні свят. М'ята – одна з найпоширеніших лікарських рослин у народі.
Але м'ята цікава ще однією своєю властивістю, а саме властивістю фотосинтезу. Ще у 1771 році стало відомо, що гілочка м'яти має властивість виправляти «зіпсуте» повітря. Вона стала доказом взаємовідношення двох світів: рослин і тварин. Листочок м'яти — скарбничка цілющих речовин, які заспокоююче діють на людину, тому вона була бажаним гостем у хаті, кожна господиня вирощувала її на подвір'ї.
У районах українського Полісся, на території Львівської,
Рівненської, Житомирської областей з давніх-давен вирощують хміль. Плоди цього куща використовувались у народі для приготування напоїв, і сьогодні використовуються пивоварами. Навіть назви сіл вказували про традиційне вирощування цієї рослини: Хмільники, Хмелеве, Хмелева і багато інших.
Хміль – кущ із тонким лазячим стеблом. Для нас ця рослина цікава своєю швидкістю росту. Як росте стебло? Переможцем у рості стебла ми вважаємо наш хміль. Адже його стебло виростає за рік у довжину до 4 метрів. Ця рослина – «акробат». У маленького проростка стебло росте прямо, але вже після 3-4 листочка його верхівка активно рухається, описуючи кола, його чутлива верхівка підшукує опору, по якій легко обвивається. Посаджений кущик біля будинку за рік легко досягає висоти другого поверху. Що цікаво: стебло завжди рухається тільки вправо, за годинниковою стрілкою. Хміль – рослина світлолюбна і вологолюбна. Верхівка його стебла робить повний виток навколо опори за 2 години 8 хвилин, а ввечері його рух припиняється.
За його буйний ріст, та за легкість лазання по опорах, швидкість руху (бо за світловий день стебло робить 5-6 витків навколо опори), народ полюбив цю рослину, оспівуючи її в своїх жартівливих піснях.
Різноманітні і досить оригінальні народні знання українців у галузі медицини. Лише в Карпатах близько 350 видів дикоростучих рослин мають лікувальні властивості. На Україні здавна добре знають лікувальну дію багатьох культурних (часник, цибуля, морква, кавуни) та дикоростучих (горицвіт, подорожник, полин, м'ята, материнка, валеріана, підбіл, конвалія, чебрець, кропива, лопух, оман, чистотіл, безсмертник, золототисячник) рослин, у тому числі дерев – цвіту, бруньок, листя, коріння або плодів берези, липи, черемхи, дуба, калини.
Горицвіт використовувався при хворобах серця, при гіпертонії, звіробій – завдяки його протибактеріальним властивостям, листя капусти – як жарознижуючий засіб. При лікуванні найрізноманіт- ніших хвороб широко використовують тирлич жовтий – рідкісну гірську квітку; при простудних захворюваннях – відвари трави алтею; як ранозагоююче – листя деревію, подорожника, гірчака; настої кореня лопуха вважалися ефективними при лікуванні початковим форм раку.
Крім трав, широко використовувалися ліки іншого рослинного походження: морква – при курячій сліпоті, соки цибулі, часнику, хрону, квашеної капусти – при цинзі; кавуни, петрушка – при кам'яній хворобі нирок, тощо.
Цінними є народні методи профілактики захворювань, які впливають з погляду народу на хвороби та причини їх виникнення. Так, добрим профілактичним засобом при інфекційних недугах (чумі, холері) вважали часник, цибулю, їх рекомендували під час епідемії вішати в хаті, під стелею, вважаючи, що вони очищують повітря. Певне раціональне, зерно мав розповсюджений в Карпатах звичай скурювати житло гілками ялівцю з метою охорони від епідемічних захворювань чи розкладати вогнища на дорогах, що вели з заражених місць.
Цілий ряд мудро підмічених профілактичних заходів підкреслювався в народі формулою «гріх». Гріхом вважалося їсти яблука до Спаса (19 серпня). Звичай дуже раціональний, адже лише в середині серпня яблука належно дозрівали, а споживання недозрілих плодів могли викликати шлунково-кишкові захворювання. Не годилося також купатися до Івана Купала. Варто згадати про поширений звичай обов'язково закривати посуд з їжею, щоб туди не потрапив чорт, на заборону їсти кільком однією ложкою, щоб не посварилися між собою. Хоч пояснення таких профілактичних засобів в народі було наївним, доцільність їх очевидна.
2. Типові питання та завдання для учнів на засвоєння народних знань.
Основним критерієм класифікації видів пізнавальних завдань для засвоєння народних знань ми обрали характер пізнавальної діяльності учнів. Дані завдання представлені трьома групами: I- завдання репродуктивного характеру; II - завдання перетворювально-репродуктивного характеру;
III - завдання пошукового характеру.
Завдання першої групи потребують від учнів репродуктивної діяльності: відтворення всієї системи понять, явищ, процесів, включених в питання чи завдання. Наприклад:
1. Які ви знаєте народні назви зимових місяців року?
2. За якими ознаками можна судити про зміни вологості повітря і до яких змін погоди це може привести?
3. За якими народними прикметами можна передбачити зміни температури повітря?
4. Які ви знаєте рослини, що стали символами України? За що народ так шанує ці рослини?
5. Які ви знаєте рослини-провісники?
6. Як можна скласти прогноз погоди, спостерігаючи за березкою польовою?
7. Про що свідчить поява крапельок соку («сліз») на листі верби, осокору, канн? Які ви ще знаєте рослини-плакуни?
8. Як реагує кислиця на зміни погоди?
9. Які рослини закривають свої квіти перед дощем?
10. Розгляньте цибулину і складіть довгостроковий прогноз погоди.
11. Про що свідчить поява вранішньої роси?
12. Якщо взимку з димаря дим стовпом, то це говорить про...
13. Які зміни погоди ми можемо передбачити, якщо дим стелиться вниз по землі?
Виконання другої групи завдань вимагає від учнів виконання таких самостійних дій, як порівняння явищ, встановлення їх ознак, співставлення, встановлення відмінних і подібних рис, причини наслідкових зв'язків, обґрунтування висновків. Завдання перетворювально-репродуктивного характеру пов'язані з самостій- ним перегрупуванням вже наявних знань, вмінь. Оскільки при цьому вноситься елемент пошуку, рівень пізнавальної активності і самостійності учнів підвищується.
1. Чим характеризується стан відомих вам рослин-провісників перед негодою?
2. Проаналізуйте залежність погоди від типу хмар на небі?
3. Порівняй поведінку різних представників типу членистоногих перед дощем. Наведи приклади.
4. Пригадай відомі тобі народні прикмети, в яких йдеться про птахів і зроби висновок про особливості поведінки представників даного класу при змінах погоди. Як за допомогою птахів можна встановити довгострокові зміни погоди?
5. Порівняй поведінку різних хребетних тварин: -перед стихійними явищами природи?
- перед настанням холодної погоди (холодної зими); -перед дощем; перед відлигою.
6. Прогулюючись парком, діти звернули увагу на те, що не зважаючи на полуденний час, Сонце вкрите синіми хмарами, подув різкий вітер, мати-й-мачуха закрила свої квіти, нагідки розгорнули свої листочки, риби вискакують з води, качка лопотить крилами, чиститься, хлюпочеться у воді. Про що свідчать ці прикмети?
7. Під час екскурсії в осінній ліс учні звернули увагу на те, що рясно вродила горобина, дуб, ліщина, мурашники великі, грибів у лісі мало. Зробіть висновок, якою буде зима?
Третя група в системі пізнавальних завдань має на меті пошукову діяльність учнів і потребує самостійного відбору і виконання практичних дій і розумових операцій з числа вже відомих. Наприклад:
1. Поспостерігайте за небом, небесними світилами, відомими вам рослинами та тваринами-прогнозистами, складіть короткотерміновий прогноз погоди.
2. Користуючись відомими вам народними прикметами та за наслідками спостережень, складіть довгостроковий прогноз погоди.
3. Користуючись знаннями з народної агрономії та здійснюючи спостереження, визначте строки висіву сільськогосподарських культур з метою дотримання цих строків при проведенні сільськогосподарських робіт на шкільній навчально-дослідній ділянці.
4. Дайте наукове обґрунтування таким народним прикметам: -«Перед дощем ластівки низько над землею літають».
- «Конюшина перед дощем складає листочки: нахиляє голівки».
- «Листя на деревах перевертається верхнім боком униз – на дощ».
- «У тиху погоду з дерев падають сухі гілки – дощ не забариться».
- «Перед дощем «плачуть» канни, клен, осокори».
5. Спілкуючись з старшими членами вашої сім'ї та іншими жителями вашого села (міста), дізнайтесь і запишіть нові, раніше вам невідомі прикмети, згадки, пов'язані з живою і неживою природою.
Квіти – це супутники нашого життя. Вони супроводжують людину на протязі всього її життєвого шляху: зустрічають при народженні, прикрашають свята і трудові перемоги, оживляють похмуру осінь і вселяють радість в домі зимою. Квіти в житті людини, мов звучання музики, створюють піднесений настрій, кличуть її до краси.
Один з кращих проявів людського характеру — любов до природи. Чи може бути щось красивіше за квітку, що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки? Що може бути красивішим від пелюсток, що тягнуться до сонця, вкриті, мов намисто, краплинами роси?
Скільки чудових творів присвятили письменники, композитори, художники квітам! Скільки любові, тепла, уваги вони приділяли їм. Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Леся Українка не тільки любили квіти самі, але несли їх в своїх творах до людей. А скільки пісень про квіти склав народ! З кожним рядком про квіти великі митці дарували людям пісню про невимовну красу рідної природи. Часто вона виражає любов до найближчої людини – матері (чорнобривці). Зірвеш квітку чорнобривців і ніби відчуваєш в ній материнську любов і ласку. Втратила мати сина на війні. Він ніколи не може зігріти її своїм синівським теплом. І ці материнські почуття уособлюються в квітах. Мабуть не знайдеться людини, яка була б байдужою до квітів. Багатство барв, неповторна краса не тільки чарують нас, а й пробуджують найкращі поривання.
Айстра – сум.
Верба – відвертість.
Вереск – самотність.
Волошка – простота.
Гвоздика – мужність, стійкість.
Гіацинт – біда.
Дзвоник польовий – вдячність.
Конвалія – приховане кохання.
Лавр – успіх, слава.
Лілія біла – чистота.
Лілія саранка – хоробрість.
Мак – краса, молодість.
Мальва – краса, холодність.
Нарциз – гордість, самозакоханість.
Первоцвіт – кохання, що минає.
Піон – довголіття.
Пролісок – ніжність, чистота, вірність, Ромашка – кохання і мир.
Троянда – кохання, здоров'я.
Тюльпан – кохання.
Фіалка – сором'язливість.
o Червоний – енергійний, найактивніший. Символізує життя, свободу, урочистість, кров. oЖовтий – теплий, веселий. Символізує світло, життя, радість, повагу до старості. o Зеленувато-жовтий – символізує зраду, ревнощі, заздрість. o Жовтогарячий – веселий, життєрадісний, полум'яний. Символі- зує владу, розкіш, сонце, радість, марнославство.
o Зелений – спокійний. Символізує мир, спокій, надію, сум. o Блакитний – холодний, пасивний. Символізує вірність, ніж- ність, легкий сум, далечінь. o Синій – спокійний, сентиментальний, серйозний. Символізує довір'я, безкінечність, сум. o Фіалковий – повний життя, але в той же час викликає сум. Символізує дружбу, довір'я, гідність. o Білий – нейтральний, все збільшує, підкреслює. Символізує невинність і чистоту.
Навесні в ліс приходить особлива святкова пора, коли зацвітають конвалії з родини лілійних.
Мабуть, немає людини, яка була б байдужою до чарівної краси цих найдивовижно ніжних, витончених, дуже ароматних квітів. Вони здаються виготовленими з якоїсь особливо прозорої, ніжної порцеляни надзвичайно майстерними руками лісових гномів. Наче якісь зачаровані сріблясті дзвіночки, повисають квітки на зелених струнких квіткових стрілках посеред зеленого листя.
Конвалія – багаторічна рослина. Вона має два, іноді три великих широкоовальних листки з дуговим жилкуванням, що виростають з підземного повзучого кореневища. Щороку на кореневищі біля основи стебла утворюється невелика брунька. За літо вона поволі перетворюється на довгий підземний паросток. Навесні кінець паростка починає викидати зелені листочки. Але стебло з квітками з'явиться ще не скоро. Мине 2-3 роки і на кореневищі утвориться велика брунька. Власне з неї проросте зелена гнучка квіткова стрілка з кулястими перлинами-пуп'янками, з яких розвинуться прекрасні квіточки конвалії. Потім рослина відпочиває. Нові рослини на ній з'являться через 2-3 роки. Кожен окремий екземпляр конвалії з'єднаний товстим кореневищем з усіма іншими, що ростуть на певній галявині чи ділянці, і становлять одну велику сім'ю, члени якої тісно пов'язані між собою. Це результат вегетативного розмноження – розростання підземного кореневища. Буває, що досить пошкодити хоч незначну частину кореневища, і вся сім'я може загинути.
Один з давньо-
грецьких міфів твердить, що конвалії виникли з краплин поту богині мистецтва Діани. Коли богиня під час полювання забралася у глухі хащі лісу, то на неї напали фавни. Вони були безтямно закохані в Діану і хотіли полонити її. Діана кинулася тікати. Вона бігла так швидко, що з неї рясними краплинами стікав сріблястий піт, який перетворився на чарівні запашні квіточки конвалії.
І в українському фольклорі є чудова поетична розповідь про квітки конвалії і їх виникнення. В ній говориться, що ці квіточки, подібні до перлин, є не що інше, як застиглий сріблястий щасливий сміх лісової русалки Мавки, яка вперше відчула радість великого, щирого взаємного кохання.
Один із старовинних російських переказів говорить, що квітки конвалій – це сльози гордої водяної царівни Волхви, яка побачила, як Садко, якого вона палко кохала, обіймає і голубить її щасливу суперницю Любаву.
Ніжні квіти конвалій – одні з найулюбленіших в багатьох інших народів, і в них з конвалією пов'язано чимало різних легенд.
В старовину в Німеччині під час цвітіння конвалій в лісах відбувались народні гуляння. Навкруги вогнища танцювали дівчата й хлопці з букетиками конвалій у руках. Пізніше ці букетики кидали у вогонь, як жертву, богині весни. Там же, в казках, розповідалося, що в квітках конвалій живуть чудесні маленькі крилаті істоти – ельфи, а самі квітки є ліхтариками для лісових карликів – гномів. В іншій казці розповідається, що квітки конвалій – це намистинки з намиста Білосніжки, яке розірвалося, коли вона тікала від злої мачухи. Ще одна з легенд розповідає, що красень Ландиш сильно покохав красуню Весну і благав, щоб та назавжди з ним залишилась. Але Весна залишитись не могла. Коли вона пішла, то юнак плакав такими палючими слізьми, що кров виступала із серця і забарвила зелені сльози у червоний колір. Так легенда пояснює, чому зелені плоди конвалії після достигання стають червоними.
В давні часи в Норвегії конвалія вважалась квіткою богині ранкової зорі Остаури.
У Франції ще до початку нашого століття в першу неділю травня проводилось веселе свято конвалій з гучними гуляннями і танцями. Напередодні, в суботу, всі люди – старі й молоді – йшли в ліси, щоб назбирати чарівних квіток конвалій. Ними щедро прикрашали житло. В цей час хлопець запрошував дівчину до танцю, даруючи букетик конвалій. Якщо дівчина була згідна, то відповідала юнакові тим же. Обмін букетиками конвалій міг означати навіть згоду на одруження. В такому разі дівчина приколювала букетик собі на груди. Коли ж вона була проти, то кидала букетик на землю. Відгомін цих традицій зберігся у Франції до наших днів. Досить часто день Першого травня називався днем конвалії.
Взагалі, в рослинній символіці квіти конвалії пов'язують з найкращими почуттями людини, такими, як ніжність, вірність, щирість, кохання, чистота бажань та думок, шляхетність.
Наукова назва роду походить від старої латинської назви рослини, що в перекладі означає «Лілія долин». У цій назві відображено те, що конвалія найкраще росте у долинах. Відомо три види. Майже по всій Україні зустрічається конвалія травнева. Вона росте на родючих ґрунтах у широколистяних та мішаних лісах, по чагарникових заростях, на лісових галявинах та схилах, узліссях, заплавах річок, вибалках.
Та не тільки своєю декоративністю славиться конвалія. Вона дуже цінна лікарська рослина, яку знають з давніх-давен. Правда, в минулі часи конвалії приписували значно більше лікувальних властивостей, аніж вона має насправді. Застосовували її проти багатьох різноманітних недуг. Входила вона і до складу любовного зілля.
Після всебічного вивчення виявлено справжній діапазон лікувальних властивостей цієї рослини. Конвалію іноді називають квітками хворого серця, і в цій назві найбільш повно відбиті її найцінніші лікувальні властивості. Препарати з конвалії вживають при серцевій недостатності, серцевих неврозах і пороках серця.
Квіти конвалії знаходять широке застосування у парфумерній промисловості. Ароматна, ефірна олія квіток входить до складу найкращих парфумів.
Потрібно відзначити, що конвалія належить до отруйних рослин. Бувають випадки отруєння худоби. Відомі також випадки отруєння людей внаслідок того, що вони випили воду, в якій стояли конвалії. Тому слід бути обережними і уважними з букетами цих чарівних квітів.
Звичайно, від цього конвалії не стають менш прекрасними й завжди радуватимуть нас своєю неповторною красою.
Треба завжди пам'ятати про необхідність бережливого ставлення до природи, особливо до тих рослин, які користуються дуже великим попитом. Слід дбати про те, щоб не зникли з наших лісів ці чарівні квіти – перлини сріблястого, щасливого сміху Мавки і разом з тим – цінні ліки для хворих серцем.
Хмари, блискавка, грім, райдуга, вітер, роса, сніг та інші природні явища активно впливають на погоду.
Темно-синювате небо, середня або добра видимість вказують: добра погода триватиме, принаймні, півдоби.
Білясте небо, видимість середня або погана – протягом шести-дванадцяти годин погода погіршиться.
Сіре небо вранці буває перед ясною погодою. Сіре небо в вечері і червоне – ввечері – перед негодою і вітром.
Короткі присмерки - можна чекати ясної, тихої погоди. Тривалі – настане волога вітряна погода.
Ранкова зоря швидко гасне – на холод, влітку – на вітер.
Чистий блакитний колір неба взимку – ознака стійкої, ясної погоди.
Якщо після ясної, морозної погоди небосхил стає каламутно-
хвилястим і вкривається дрібними хмарами, чекайте снігопаду.
Ясні сутінки – на холоднечу.
Передвісником осінньої негоди, опадів може бути тривале яскраво-червоне забарвлення вечірньої зорі.
Небо в перисто-купчастих хмаринках-баранцях – буде ясний ранок, але пізніше буде дощ.
Посиніє над лісом повітря – настане потепління. Багряна зоря – на вітер.
«СИГНАЛІЗУЮТЬ» СОНЦЕ, МІСЯЦЬ, ЗОРІ
Якщо зимою сонячний захід пурпурового кольору – до великого снігу або бурану з морозами.
Якщо навколо сонця з'явиться біле коло – до сильної бурі.
Якщо зимою навколо сонця туманне коло – до заметілі.
Якщо зимою сонце сідає в хмару – до бурану, а якщо над хмарою видно перисті хмари – до зміни погоди.
Якщо в тиху погоду сонце сильно пече – до зливи або граду, в хмарний день або після дощу – до вечірнього дощу.
Якщо диск сонця має сильно спотворену форму – до сухого малохмарного дня.
Якщо під час заходу сонця небо має бліде або жовте забарвлення – до зміни погоди, можливі дощ і вітер.
Якщо ранкове сонце пурпурного кольору – влітку буде вітряна погода, зимою – до бурану, а якщо воно оточене синюватим, білим або чорним колом – до сильної бурі.
Якщо перед заходом сонця випала роса, а нічний і ранковий тумани пропали із сходом сонця – до хорошої погоди.
Якщо ранком сонце вкрите хмарами і його промені пробиваються догори або тільки зсередини – до дощу.
Якщо сонце сходить в тумані – до ясної і задушливої погоди.
Якщо сонце сходить при чистому небі і здається менше звичайного, але з чіткими краями а промені дуже яскраві – до сухої погоди.
Якщо під час сходу сонця веселка з'явиться на сході – до сухої
дощу, на заході – до стійкої хорошої погоди.
Якщо під час сходу сонця душно (парно) – до дощу ввечері.
Якщо вдень при яскравому сонці парить, але вітру немає, - до зливи, а якщо його промені темнішають – до сильної зливи.
Якщо літній молодий місяць з гострими кінцями – до ясної погоди, з тупими – до дощу.
Якщо навколо місяця на близькій віддалі з'явиться коло – завтра чекай дощу, а якщо зимою два червонуватих кільця – до сильних морозів.
Якщо місяць здається більше звичайного розміру і червонуватого кольору – до дощу.
Блідий колір місяця – ознака поганої погоди, зимою це обіцяє
сильний снігопад.
Якщо місяць сліпучо-білий – до холоду, а червонуватий – до вітру. Поява туманного кола навколо місяця – до заметілі.
Якщо місяць ясний і круторогий влітку – до хорошої погоди,
зимою – до холоду.
Якщо з народженням місяця стоїть вітряна погода – вона
збережеться протягом місяця.
Якщо молодий місяць здається «товстим» і має жовтий колір – до сирої погоди, а світлий і тонкий – до ясної протягом місяця. Ясний місяць – на іній.
Якщо місяць народився і водою облився (вночі був дощ), то дощі надовго, якщо ж молодик з'явився без дощу, то довго буде сухо.
Багато зірок – на гарну погоду, мало – на дощ. Зірки стають тьмяними, розпливчастими – перед дощем.
Чумацький шлях повен зірок і світлий – на ясну погоду, взимку – на мороз. Мерехтять зорі – кілька днів буде сухо і ясно. Швидка зміна яскравості зірок – на дощ чи сніг.
Багряні зорі – на вітер. Рясний зорепад – буде сніг. Якщо зорі в тумані – до дощу. Зорі падають – до вітру.
Північний вітер – суха погода, південний – на тепло, західний – на дощ, східний – на ясну погоду.
Якщо вітер посилюється на ніч – чекай погіршення погоди.
Якщо влітку теплий вітер подув після тривалого затишшя до дощу.
Сильний вітер під час дощ – до хорошої погоди.
Дме північно-східний вітер і розлітаються метелики – чекай негоди: дощу чи бурі.
Вітер народжується у золотавих хмарах, дощ – у рожевих.
Зустрічні вітри несуть дощ.
Тривалий час було тихо, а подув вітер – буде дощ.
Коли вітер сильнішає, майже не змінюючи напряму, а тиск при цьому падає, то невдовзі вітер послабшає, а потім посилиться і змінить напрям на протилежний.
Грім гримнув – вітер стих.
Слідом за дощем посилюється вітер – чекайте шквалу.
Коли вітер посилюється при заході сонця і змінює напрям, слід чекати погіршення погоди, тривалих опадів. Квіти здалеку пахнуть – буде вітер.
Сині хмари – буде тепло.
Перисті хмари з'являються з того боку, звідки наближається
негода. Перисті хмари «насіли» на верхівки купчастих – менш як за півдоби буде злива з сильним вітром.
Перисто-купчасті хмари нагромаджуються – посиляться вітри,
будуть зливи, похолодання.
Купчасті хмари набувають різких обрисів – ознака ясної і теплої погоди.
На високих купчастих хмарах видно високі «вежі» – буде гроза.
Під обід по небу пливуть кругленькі пухнасті хмарки – на гарну днину. Якщо ж хмаринки не круглі, а стають наче стовпчиками – увечері чекайте грози.
Поява у купчастих хмарах темно-синього забарвлення свідчить про наближення зливи.
Велика купчаста хмара розширюється у вигляді гриба, ковадла – через кілька годин будуть гроза, злива, сильний вітер, а то й шквал.
Поява високошаруватих хмар, що втрачають чіткість обрисів, а окремі хмарини розпадаються, зближуються – ознака того, що за півдоби будуть опади, можливий сильний вітер.
Якщо відразу за перистими і перисто-шаруватими хмарами з'являються висококупчасті з розпливчастими краями, що поступово зливаються – через кілька годин занегодиться, завітриться.
Поява висококупчастих хмар у вигляді великих валів, що заволікають все небо, повідомляє про наближення шквалів, грози.
Сині хмари – на сонце, білі – на дощ.
Погода поліпшиться, коли шарувато-дощові хмари переходять у високошаруваті чи висококупчасті.
Якщо в суцільному покриві шарувато-купчастих хмар з'являються просвіти, що поступово збільшуються – протягом півдоби можна сподіватись на чудову погоду.
Увечері по небу пливуть великі купчасті хмари – назавтра буде
чудова погода.
Збіглись хмарки докупи – «змовляються» на дощ.
Зранку хмари у вигляді гір – увечері дощ, як з відра.
Якщо напрям руху хмар повільно обертається проти сонця – вітер стихне, похолодає.
Швидкий рух хмар із заходу чи півдня – настане негода з вітром.
Взимку хмари рухаються низько – наближається холод. Змінює хмара колір – зміниться й погода.
Гримить довго, надривно – на негоду, уривчасто і нетривале - буде ясно, безперервно – на град, глухо – на тихий дощ, лунко - на зливу.
Перший грім при північному вітрі – холодна весна, східному – суха і тепла, південному – тепла, західному – мокра.
Якщо ранньою весною побачите блискавку, а грому не почуєте – літо буде сухим.
Грім навесні на «голе» дерево – погано вродять зернові, у квітні – на шкоду житу і ячменю.
У вересні часто гримить – осінь буде довга й тепла, у жовтні – до безсніжної, теплої, короткої зими, у листопаді – до малосніжної зими, грім узимку – до сильних вітрів, снігу.
Чим вологіше повітря, тим імовірніша гроза. Вона рідко буває у холодну погоду. Найчастіше спостерігається у купчасто- дощових хмарах. Найчастіший попередник – задушливе марево.
Вода темніє у ріках, ставках – перед грозою.
Темніють промені сонця – до сильної грози. Перед грозою затихає ліс.
ЗАРАЗ ОПАДИ, А ЩО ДАЛІ?
Погода поліпшиться, якщо надвечір опади послаблюються.
Сильний дощ або сніг уночі чи вранці при слабкому вітрі чи штилі провіщають сонячний день. Проясниться опівдні. дощ
атмосферного тиску, холодний – при його підвищенні.
Сильні опади вранці при сильному чи штормовому вітрі – ознака поганої погоди на весь день.
Злива при сонячному сяйві — наступного дня знову буде дощ.
Від крапель дощу на воді утворюються бульки – негода
триватиме довго.
Глибокий сніг узимку – на дощове літо.
далеко – незабаром похолодає.
Тиск протягом шести-дванадцяти годин різко падає – перед
вітром, опадами.
Якщо зранку тиск починає повільно падати, а температура і вологість повітря одночасно підвищуються, можна чекати опадів.
Протягом кількох годин тиск підвищувався і зупинився на місці – поліпшення погоди буде короткочасним.
Зниження абсолютної вологості повітря проти відповідного
періоду попередньої доби – на поліпшення погоди.
Дуже мала відносна вологість вранці і підвищення її надвечір провіщає на півдоби чи й добу ясну погоду.
Погана видимість віддалених предметів – протягом чверті, а то й півдоби опадів не буде. Якщо предмети видно добре і відстань до них здається меншою, ніж насправді, слід чекати погіршення погоди.
Велика прозорість повітря й далека видимість – до прохолоди.
Гулкий день віщує дощ.
Вранці в низинах трава суха – наступної ночі чекайте дощу.
Шибки вікон пітніють взимку – на тепло, влітку – на дощ. Овеча вовна волога на дотик – перед дощем. Цукор відсирів, сіль зволожилася, тютюн обм'як – перед негодою.
Веселка вранці і перед полуднем провіщає зливу, великий
вітер зі шквалом, часто – з грозою; після полудня ввечері – ознака припинення дощу, встановлення тихої, ясної погоди.
Висока, кругла веселка – на поліпшення, низька, полога,
смугаста – до погіршення погоди.
З'являються дві чи три веселки яскравих кольорів – буде тривалий дощ.
Веселка з навітряного боку – день буде дощовий, з
підвітряного – проясниться, опади припиняться.
Веселка пролягає зі сходу на захід – на погожу днину, з півночі на південь – до негоди.
Суцільний туман, що утворився після заходу сонця при слабкому вітрі чи штилі і розсіюється вранці чи до полудня - добра погода протримається більш, як півдоби.
З туману – чи дощ, чи роса.
Вранці туман стелиться по воді – на чудову погоду, піднімається вгору – на дощ. стійкої чудової погоди.
Після сходу сонця туман падає вниз чи зникає на місці – на ясну погоду; довго не розходиться – скоро настане мінлива погода.
Літній туман – на погоду, осінній – на дощ. Взимку опускається на землю – на відлигу, високо – на ясну погоду. Парує туман над лісом – час іти за грибами.
ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ
Підвищується температура повітря ввечері і вночі – протягом найближчих шести-дванадцяти годин погода може погіршитись. Під час негоди різко знижується температура – погода поліпшується.
Увечері, вночі і вранці у лісі значно тепліше, ніж у полі, на пагорбі, долині – чудова погода утримуватиметься не менше доби.
Влітку вранці дуже парко – надвечір буде дощ.
Перед відлигою шкіряні речі стають гнучкими і м'якими.
Крига тріщить – мороз стоятиме довго. Під час морозу на ній проступає вода – слід чекати потепління.
Сильна тяга в печі – на мороз, слабка – на сиру погоду.
Дрова горять з тріском – на мороз, ясну погоду; жар у печі швидко гасне – на відлигу. Дрова димлять, погано загоряються – на тепло. Червоний вогонь – на мороз, білий – на відлигу. Дим стовпом – на мороз, ясну погоду; стелиться вниз по землі
– на потепління, відлигу.
Велика роса чи іній, що утворюється слідом за заходом сонця й зникають лише після його сходу – ознака настання чудової погоди.
Іній, що утворюється після заходу сонця й зникає до його сходу, свідчить про наближення негоди, що станеться протягом півдоби.
Рясний іній на деревах до Нового року – на добрий урожай
озимини, після Нового року – вродить ярина.
Взимку багато інію – влітку буде багато роси.
Якщо в січні звисає багато бурульок – бути щедрому врожаю, особливо, коли вони довгі.
Перед дощем розкриваються, виділяють багато нектару квіти
акації, бузку, жасмину, левкою, буркуну та інших рослин.
Берізка польова щільно закриває свої квіти-грамофончики – наближається негода, розкриває їх в похмуру погоду – попереду гарні сонячні дні.
У стійку погоду колючки будяка набирають горизонтального положення, а в похмуру – вертикального. Голки майже не колються – на дощ. Відігнулися від голівки в боки, стали колючими – бути теплу.
З'явилися крапельки на листі верби, осокора – бути негоді.
Горобине просо закриває квіти вдень – наближається дощ.
Листя на деревах перевертається верхнім боком униз - на дощ. У тиху погоду з дерев падають сухі гілки - дощ не забариться. Менш як за півдоби до початку дощу на листі канни виступають крапельки соку. Подібні «сльози» з'являються на листі каштанів за добу й дві перед затяжною негодою. Кінський каштан розгортає листя – буде гарна погода, стягує – дощ, «плаче» – за добу-дві занегодиться. Перед дощем плачуть і осокори. До «плакунів», що провішують погоду, належить клен. За три-чотири доби, до настання негоди у нього з черешків листків, де вони прикріплюються до гілок, починають текти «сльози» – маленькі краплі рідини.
Кислиця перед гарною погодою закручує листочки, перед погіршенням – загинає догори. Про наближення негоди попереджує за 15-20 годин.
Куряча сліпота і кострець широко розкривають свої листочки – погода буде чудовою, зближують – надходить холод.
О сьомій-восьмій годині ранку з води піднімається і розкривається лілія – буде ясно, коли ні – вдень буяє дощ. Взагалі не піднімається – затяжна негода, похолодання.
Весною листя літії густо вкриває поверхню води – заморозків уже не буде.
Перед дощем квіти мати-й-мачухи, козельця, мальви, смілки пониклої, фіалки, берізки, гвоздики-трав'янки, латаття закриваються.
Не сідають метелики на меландрій. жимолость – завтра буде гарна днина. Поспішають до квітів, жадібно п'ють сік – на дощ. Молочай відкритий уночі – день буде мокрий.
Хвоя модрини перед ясною погодою розгортається, ширшає,
перед негодою стискується, стає круглішою.
На суху, теплу погоду листки папороті-орляка закручуються донизу, перед настанням негоди випрямляються.
Якщо з десятої до сімнадцятої години пелюстки пролісків складені, ніжки злегка нагнуті – бути негоді.
У чеканні дощової погоди не розкривають своїх бутонів троянди, шипшина.
Спливає на поверхню водойми лист – нічних заморозків більше не буде.
Сіно на лузі відвологло – незабаром буде дощ.
Блищить листя ліщини – на дощ.
Квіти заячої капусти (кислиці на ніч залишаються відкритими – вранці буде дощ.
Хмари зачепилися за гай — буде грибів урожай.
Стиглий овес другий раз зеленіє – осінь буде дощовою.
Жолудів, горіхів багато, а грибів мало – зима буде холодна.
Пізній гриб – пізній сніг.
Дружній падолист віщує сувору зиму.
До половини жовтня з берези не опало листя – сніг ляже пізно. Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене – тепла осінь.
Листя берези починає жовтіти з верхів'я – буде рання весна, зажовтіє знизу – пізня. На початку жовтня березовий лист ще не опадає – сніг ляже пізно.
Улітку багато польового осоту – зима буде холодною, багато щавлю – теплою.
Шкуринка на цибулі тонка – зима буде тепла, груба – чекати великих морозів.
Влітку цвіте багато дикої моркви – на теплу зиму.
На сосні багато шишок – добре вродить ячмінь.
Багато пролісків – на врожай картоплі.
З берези тече багато соку – на дощове літо.
Осика у розкішних сережках – на врожай вівса.
Вишні пишно цвітуть – і жито рясно квітуватиме.
Розвинувся дуб – час сіяти горох.
Зацвіла ліщина – час сіяти моркву, петрушку.
Зацвіла калина сійте огірки, гарбузи, кукурудзу.
Осиковий лист стане завбільшки з трикопійчану монету – садіть картоплю.
Якщо літнє цвітіння різних бур'янів закінчилося в середині серпня, чекайте сніжної зими з частими завірюхами.
Чорна бузина достигла раніше звичайного – на холодну зиму.
Рано цвіте горобина – на врожай льону, пізно – на довгу осінь.
Дуб раніше ясеня розпустить листя – літо буде сухим.
Багато ягід – холодна зима.
РОСЛИНИ-ПРОВІСНИКИ ПОГОДИ
1. Батоги Петрові (цикорій) відкривають свої суцвіття-кошики зі сходом сонця – дощу в цей день не буде.
2. Великі листки білокрильника, схожі на крила птаха, які огортають суцвіття, відгинаються вбік і стають під прямим кутом до стебла – негода в дорозі.
3. Будяк коле боляче – сонячна погода утримається, а якщо коле слабо – ждіть дощу.
4. Жовтоквітний буркун пахне різко, його обсідають комахи – на дощ.
5. Горицвіт увечері пахне сильніше, ніж звичайно, – чекайте дощу.
6. Голівка їжака починає плакати – буде дощ.
7. Білі і лілові квіти жерухи лугової, звичайно стулюються і схиляються на ніч, якщо ж це роблять удень – бути дощу.
8. Квіти жовтецю стискуються докупи на вечір і схиляються, а вранці знову займаються жовтим полум'ям – стійка добра погода триватиме.
9. Золотисто-жовті квітки звіробою звичайного розкриті – гарна погода триватиме й далі, а якщо стулюються – буде негода.
10. Квітки зірочника не розкриваються цілий день – погода настає нестійка.
11. Блідо-рожеві квіти калачиків лісових (алтеї лікарської) згортаються докупи – погода погіршиться.
12. На загострених кінцях листків канн з'являються прозорі краплини соку, знайте: через півдоби почне падати дощ.
13. Розсада капусти добре п'є воду – буде сухий сінокіс, погано вбирає воду – сінокіс буде мокрий.
14. Листки каштану кінського рясно виділяють «сльози» – липкі краплини соку – через добу-дві почнеться дощ, довгий і нудний. Квасоля звичайна закриває свої квіти – ще за дня погода зіпсується.
15. В саду чи в лузі дуже запахли квіти – без дощу не обійдеться.
16. Клопогін смердючий розкриває свої коробочки – настане сира погода.
17. Якщо вдень жовті суцвіття козельців стулюються – погода погіршиться.
18. 3акриваються суцвіття колючника (карлини) ще задовго до
19.Конюшина зближує докупи свої трійчасті листочки і схиляє головку суцвіття – не виходьте з дому без плаща: незабаром настане негода.
20. Білі квіткові кошики королиці звичайної змикаються ще задовго до ночі – буде дощ.
21. Кострець широко розкриває свої листочки – буде гарна погода, а зближує їх докупи – надходить мороз.
22. Якщо листочки костяниці закручені донизу – буде ясно, сонячно, якщо догори – треба подумати про схованку від дощу.
23. Якщо до куколиці летять комахи, обліплюють її, то це ознака дощу.
24. Кульбаби рясно вкрили всю долину – на ясну погідливу днину.
25. Кульбаба стулює свою пухнасту голівку, наче парасольку, ще до вечора - погода погіршиться.
26. Левкої пахнуть дужче, ніж звичайно, – наближається негода.
27. Вранці не вийшли із води квіти латаття білого – після обіду буде дощ.
28. Лядвенець хилить донизу листочки і стулює пелюстки жовтих квіток ще за дня – буде негода.
29. Квітки льону зі сходом сонця розкриваються і голубіють – день буде ясний, не розкриваються – буде сирий і похмурий.
30. Якщо вдень при чистому небі мальва стулює свої пелюстки та ще й схиляється, ніби в'яне, через деякий час настане негода.
31. Білі квітки маргаритки схиляються так низько, що майже торкаються землі, – на негоду, випрямляються – на добру погоду.
32. Якщо комахи, в тому числі й метелики, летять увечері до квіток меландрію, але не затримуються на них, чекайте завтра погожого дня, а якщо обліплюють буде дощ.
33. Квіти мокричника зранку закриті – наближається дощ.
34. На кінцях листків монстери (кімнатна рослина) виступають краплини вологи – влітку буде дощ, а взимку – відлига.
35. Суцвіття моркви - сім'яна парасолька – схиляється додолу, ніби слабне, – чекайте дощу або холоду, а випрямляється вертикально – на добру погоду. Квітки нагідок вранці повністю відкрили свої віночки – мандрівнику можна вирушати в дорогу, погода буде ясна.
36. Квіти настурції лучної схиляються – про дощ попереджають.
37. Жовті квіти нечуйвітру волохатого закриваються – дощ наближається.
38. Білі листочки-покривала в образків спрямовані вгору, як стріли, – ознака доброї погоди, а відігнуті вбік – слід чекати негоди.
39. Лимонно-жовті квітки ока волового (купальниці європейської) за дня закриваються – буде дощ.
40. Оман листяний удень закриває свої квіти – на дощ, негоду.
41. Листки орляка (папороті) закручені вниз – на суху, теплу погоду, а розпрямлені і ледь загнені вгору – віщують негоду.
42. 3олотаво-жовті квітки очитка на ніч стулюються – буде гарна погода, а якщо залишаються розкритими – зранку може задощити.
43. Квітки панича крученого не вранці, а пізніше розтулюються – буде дощ або гроза.
44. Розквітають золотаво-жовті дзвіночки первоцвіту – на сонячну погоду.
45. 3апах петунії посилюється – негода не забариться.
46. Синювато-голубі квітки печіночниці закриваються і схиляються раніше, ніж перед настанням ночі, - настане сира погода.
47. Квітки півонії пообсідали мухи і ніби зімліли на них – дощ не забариться.
48. 3олотаво-жовті квітки підбілу (мати-й-мачухи) зацвіли на проталинах – чекайте потепління.
49. На листочках плакун-трави з'явилися крапельки роси – невдовзі буде дощ.
50. У похмурий день повитиця зовсім не розтулює свої квітиграмофончики – негода триватиме далі.
51. Суцвіття потурлака городнього закрилися ще за дня – попередження про дощ, якщо ж вони відкриті – погода не зіпсується.
52. Просо горобине закриває свої віночки вдень – наближається дощ.
53. На різаку водяному з'являються крапельки роси – буде дощ.
54. Квітки сон-трави вдень закриваються і схиляють дзвоникоподібні голівки, ніби засинають – погода погіршиться.
55. Білі або рожеві квітки строкатки багаторічної розкриті – ваш відпочинок не буде перерваний негодою.
56. Тютюн посилено пахне – погода погіршиться.
57. Квітки фіалки стулюються і схиляють голівки додолу – буде холодно і мокро, а якщо відкриті, дивляться на світ фіолетовими очима – будуть тішитися сонцем і теплом.
58. Жовте суцвіття череди зі сходом сонця відкривається – дощу не передбачається.
59. Листки щавлю згортаються, а стебла згинаються – на негоду.
60. Щириця рожевіє зранку – гарний день буде до останку.
1. На акації під час цвітіння більше, ніж звичайно, бджіл – не пройде й доби, як буде дощ.
2. Якщо вранці квітки акації жовтої різко пахнуть, знайте: це на грозу.
3. Навесні береза раніше, ніж клен, вкривається листям, чекайте сухого літа, а якщо пізніше – то мокрого.
4. Береза раніше вільхи розпустить листя – небо влітку буде ясним, повітря теплим, якщо пізніше – літо буде холодним і сльотавим.
5. Запах бузку посилюється – на дощ.
6. Якщо на вербових гілках стікає сік, за день чекайте дощу.
7. Вишні достигли – великого тепла вже не буде.
8. Вишні довго скидають листя – зима прийде пізно.
9. На кінчиках листків вільхи з'являються крапельки соку – гарна погода зміниться на дощову.
10. Горіхів та жолудів багато, а грибів мало – зима буде холодна.
11. Горобина вкрилась білим цвітом – тепло стало надійним.
12. Бджоли роєм гудуть на квітучій горобині – завтра ясний день.
13. У лісі рясно вродила горобина – осінь видасться дощовою.
14. Кругом червоно від горобини – на сувору зиму.
15. Сухі гілки з дерев у тиху погоду падають – буде дощ.
16. Листопад у дерев проходить дружно і минає хутко – на сувору зиму.
17. Зашуміла дібровонька – буде негодонька.
18. Зимова діброва почорніла – на відлигу і сильний вітер.
19. Дуб зеленіє раніше від ясеня – чекайте сухого літа, а якщо пізніше – мокрого.
20. Кущі жасмину сильніше пахнуть, ніж звичайно, – на дощ.
21. Кущі живокосту (деревника) обліплені бджолами – на дощ, якщо бджіл дуже мало – суха погода триватиме далі.
22. На листках верболозу з'явилися і падають на землю крапельки роси – дощу – не проси: він у дорозі.
23. Калина рано зачервоніла – зима буде рання й люта.
24. На листі каштанів з'являються сльози – через добу чи дві почнуться затяжні дощі.
25. Якщо з черешків листків клена, а саме з того місця, де вони прикріплені до гілочок, стікають краплини соку, то це означає, що через три-чотири доби збереться на дощ.
26. Клен вчасно опадає – гостру зиму заповідає.
27. Над липою в період цвітіння більше, ніж звичайно, бджіл – не пройде й доби, як буде дощ.
28. Ліс шумить і гуде – взимку буде відлига, влітку – дощ або злива.
29. Ліс шумить у горах – зачиняйте вікна: наближається гроза.
30. У вечірньому лісі тепліше, ніж у полі, – буде ясно й тепло.
31. Листя ліщини блищить – незабаром буде лить.
32. Малина вродила рясно – зима буде холодна.
33. Хвоя модрини розгортається, робиться ширша, з жолобком посередині – на ясну погоду, стискається, стає круглою – на дощ.
34. Восени модрина скидає хвою – через два-три дні випаде сніг.
35. На листках осики виступають крапельки роси – буде дощ.
36. Якщо осика рясно цвіте, то літо буде скупе на опади, і навпаки.
37. На листі осокорів з'являються крапельки рідини – через декілька годин буде дощ.
38. Квітки рожі рожевої закриваються – на дощ, не закриваються – гарна погода триватиме далі.
39. На смереках рясно вродили шишки – запасайтесь на зиму добрими кожухами.
40. Затріщали смереки – буря недалеко.
41. Запах смородини посилився – на негоду, якщо він ледь вловимий – день буде без дощу.
42. Якщо бджоли обліпили смородинник, у ліс не йдуть: буде дощ. 43. Бічні гілки сосни звичайної дугоподібно згинаються в бік стовбура на відлигу, розгинаються – на мороз.
44. Лусочки соснових шишок розчепірені – триватимуть сухі, гарячі дні, стулюються докупи настане сира погода.
45. Троянди не розкривають свої пуп'янки – чекайте дощу або вітру.
46. На квітучій черемсі бджоли гудуть роєм – завтра день буде ясний.
47. Коли цвіте черемха, завжди буває холодно: настає черемховий холод.
48.На кінчиках листків черемхи з'явилися краплини соку – гарна погода зміниться дощовою.
48. Шипшина свої пуп'янки не розкриває – дощової погоди чекає.
49. Крона ялини піднімається догори – на добру погоду, опускається вниз - на дощ.
50. Сухі гілочки ялини осипають білу порошу – ждіть погоду хорошу.
51. Бічні гілки ялівцю козацького зігнуті вбік стовбура донизу – на відлигу, вигинаються, приймаючи горизонтальне положен- ня, – на мороз, на ясну погоду.
52. Ясен пізніше дуба листя розпустить, а не так, як звичайно, літо передбачається сухе.
Якщо весною при таненні снігу на дахах утворюються бурульки – до затяжної весни.
Якщо весною вода в річці не прибуває – до спекотного літа.
Якщо довкола дерева краї снігу, що тане, круті – до холодної весни,
пологі – до довгої весни. Якщо в середині березня
тепло – до теплого літа.
Теплий березневий вітер – до теплого дощового літа.
Холодна весна – до градобійного літа.
Якщо сніг скоро стане, і вода біжить дружно – до дощового літа.
Якщо сніг почав танути з північної сторони мурашника – до
теплого і довгого літа, а якщо з південної – до холодного.
Рання весна нічого не варта.
Чайки прилетіли – лід піде, а журавель – тепло принесе.
Скільки проталинок, стільки жайворонків.
З берези тече багато соку – на дощове літо.
Березень береже хліб в землі, а серпень – в засіках.
Була б квітнева водиця, а зелень народиться, а зелена травичка – молока прибавка.
Сніг з поля – плугу воля, а пар пізній – стодола пуста. Дуб одягається – скотина наїдається.
Земля годує, але й сама їсти просить,
Весняну годину втратиш – роком не наздоженеш.
В червні коса по луках іде, а в липні серп по хлібах біжить, а пере-
стоялась трава – не сіно, а труха.
В червні першу ягідку в рот кладуть,
а другу додому несуть.
Липень косить і жне, довго спати не дає.
В липні в полі густо, а в стодолі ще пусто.
Не те зерно, що на току, а те, що в стодолі.
З'явились опеньки – літо закінчилось.
Грозовий серпень – на тривалу осінь.
Літо дощове – зима сніжна, морозна.
Якщо навесні налетить багато павутиння – літо буде гаряче.
Літній день рік годує.
Влітку пролежиш – взимку з торбою побіжиш.
Завчасно лист на деревах жовтіє – на ранню осінь.
Пізно розквітла го-робина – осінь буде довгою.
Весною дощ із хмари, а восени із чистого неба.
Восени гуси летять – до дощу, а лебеді – до снігу.
Якщо осінь непогожа, буде дощова весна.
Якщо вересень теплий і сухий – очікується пізня зима.
Якщо вересень холодний – в березні зійде сніг.
Великі мурашники восени – на сувору зиму.
Бджоли восени щільніше воском вічко заліплюють – на холодну зиму, залишають його відкритим – на теплу зиму.
ЗИМА
Осінь багата хлібом – а зима – снігом.
Зима без трьох підзимків
не буває.
Зимою сонце крізь сльози посміхається.
Яка зима, таке і літо.
Зимове сонце, як мачуха світить, та не гріє.
Ранній сніг – до ранньої
весни.
Мало снігу взимку – літо з рідкими дощами.
Сильні снігопади на початку зими – сильні дощі на початку літа.
Якщо перший сніг випав на мокру землю – залишиться, а на
суху – скоро зійде.
Рано замерзне – довго не розтане.
На горобині й дубі багато плодів – чекай суворої зими.
Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки не було б
снігу, він не вляжеться – відлига його з’їсть.
Якщо на ялинах виросли шишки знизу – на ранні морози, а зверху – на ранній кінець зими.
Щедро вродили горіхи на ліщині – зима має бути сувора і
сніжна.
Осінь бідна на гриби — зима має бути сувора і сніжна.
Сніг глибокий – гарний хліб.
У лютому зима з весною вперше зустрічаються.
Якщо в січні гілки дерев гнуться під тягарем снігу – чекай хорошого врожаю, бджоли будуть добре роїтись.
Дерева вкриті пухнастим інеєм – завтра буде ясний морозяний день.
Січень – місяць, багатий на народні свята, звичаї, обряди і, звичайно, прикмети. Здавна різдвяно-новорічні свята відзначалися на Україні з особливою врочистістю. Всі три свята (з 7 по 19 січня) неодмінно супроводжували дідух і кутя. Дідух (сніп з жита чи пшениці) постійно стояв на столі, а кутю варили з пшениці чи ячменю до кожного свята окремо. Відтак вона мала свої назви: багата – на Різдво, щедра – на Новий рік та голодна – на Водохреща (Йордань).
Саме в січні селянин все частіше виходив надвір, заглядав до стодоли і прикидав, скільки залишилось хліба, чи вистачить кормів до свіжої трави; задумувався над тим, ранньою чи пізньою буде весна? За січневою погодою часто судять про те, якими будуть весна та літо. Так, наприклад, здавна говорили: «Якщо в січні березень, бійся в березні січня». Якщо на Василя (14.01) сильний мороз і малий сніг – до хорошого літа, а якщо тепло і немає снігу – до холодного літа. Якщо на Водохреща (19.01) ясна і холодна погода - до посушливого літа, похмура і снігова – до хорошого літа. Якщо на Григорія (23.01) іній випаде на скирти – до сирого холодного літа. А якщо на Феодосія (24.01) видається теплий день – на ранню весну вказує. Якщо на Тетянин день (25.01) сонячна погода – до раннього прильоту птахів, снігова – до дощового літа, а мороз і сонце – до хорошого літа.
Крім офіційної назви місяця «лютий» у народі існує чимало інших назв. Більшість їх характеризує сувору і вередливу вдачу місяця – «сніжень», «лютий», «крутень», «зимобор», «бокогрій», «криводоріг», «межень» (тобто той, що межує з весною), «казибрід», «казидорога» (від слова «казитися»).
Лютий – останній місяць зими і, звичайно ж, саме цієї пори селяни вивозять на поле гній, перевіряють на схожість зерно, лаштують хліборобський реманент. Тому в лютому дуже важливо передбачити погоду, бо від неї залежатиме майбутній урожай.
На останній місяць зими припадає декілька свят, в які й намагалися завбачити погоду. Одне з них – це Юхимів день (10.02). Якщо в цей день було вітряно, то літо передбачалося дощовим. Тому народне прислів'я твердило: «Якщо мокре літо, то тримай корівку, а сухе – то купуй бджілку».
Та найбільше вірили у пророчість Стрітення. За сивої давнини це свято мало інші назви – Зимобор, Громовиця. За повір'ям, саме
15 лютого зима зустрічається з весною – звідси й назва свята:Стрітення. Люди щиро вірили: яка погода буде цього дня, такою виявиться й весна. Тепло і відлига у цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення йшов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, коли день був похмурим, без сонця – ще дошкулятимуть морози... Крім того, селяни стежили за. розміром бурульок. Вважалося: якщо увечері вони короткі – до весни снігу випаде небагато, і якщо довгі – ще будуть рясні заметілі. Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали, як капатиме із стріхи водичка, так прибуватиме і мед.
На останній місяць зими припадає і свято Власа (24.02), теж глибоко шановане у селян. Цим праслов'янським ім'ям називали покровителя домашніх тварин. Тому на Власа майже в кожній родині з особливою увагою доглядали тварин. День Власа. вважалося, обов'язково має бути теплим. В народнім прислів'ї говориться: «Якщо до дня Прохора (22.02) баба охала: «Ой, холодно», то як прийшов Влас, скрикнула: «Уже весна в нас!».
Старослов'янська назва березня Березоль. Називається так від білої берези, яка в цей час уже тече своїм солодким соком. На Україні відома ще одна назва березня — Чернець – через великий піст, який в цей час триває.
Хоч за календарем початок весни датується
першим березня; народ здавна вважав, що її приносять на своїх крилах граки, що повертаються з теплих країв.
Весна лише вступає в свої права, а хлібороб хоче знати, якою вона буде, коли з'явиться трава, чи будуть дощі в травні і, звичайно, яке його чекає літо. Він пригадує старі прикмети: «По холодній весні градобійне літо», «Березневий сніг вартує половини добрив». Здавна підмітили, якщо на Федота (4.03) сніговий занос – до пізньої трави.
14 березня, на Євдокії першим вісником весни вважається степова тваринка бабак: ще до сходу сонця, на Євдокії, він свисне. За ним наступний вісник весни – вітер. Якщо теплий, то й літо буде тепле; якщо обертає млини, то буде й снопи в полі перекидати; якщо віє з Дніпра (з заходу), то буде риба ловитись: якщо зі сходу, то буде добре на бджоли; якщо з півдня, то буде врожай на хліб. Помічають, в який бік віє вітер на Євдокії ще для того, щоб в ту сторону і пшеницю сіяти. Український селянин вважає, якщо перший грім загримить з заходу, то буде врожайне літо; якщо ж загримить на голе дерево, то слід чекати неурожаю. До першого грому українці не сідають вечеряти на вулиці.
В день весняного рівнодення говорять: «З Сорока Святих - сорок морозів буде», і якщо не всі сорок бувають на протязі весни, то останніх чекають на літо. Ще в народі кажуть: «На Сорок Святих сорока сорок паличок у гніздо вложить, а глухар заспіває сорок пісень».
Сучасна назва «березень» раніше стосувалася квітня. Тільки десь сто п'ятдесят років тому, коли з української мови випало латинське слово «март» перший місяць весни стали називати березнем.
Народні назви цього місяця: «цвітень», «красень», «лялечник», А ще «лукавець» (від слова «лукавий»), «снігогін», «дзюрчальник» і «водолій» тощо. Цікаво і влучно передає назву квітня таке прислів'я: «Цвітень - переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа».
Квітень – місяць хліборобських турбот і надій. Народна мудрість нагадувала: «Минув марень (березень) – готуй у поле ярець (ячмінь)». Там, де підсохла земля, починали висівати ранні ярі. Тож і квапить ячмінь селянина-сіяча у прислів'ї: «Кидай мене у болото – виросту, як золото, топи мене у грязь – будеш, як князь!». Вважалося також, що від погоди у квітні залежав майбутній врожай: «Сухий квітень – голодний рік, мокрий май – буде у стодолі рай».
На квітень часто припадає одне з найбільших християнських свят – Великдень – свято Воскресіння Ісуса Христа. Великодню передує Великий піст. Наші предки дуже сумлінно дотримувалися приписів посту: протягом цього часу не їли (особливо по п'ятницях) ні м'ясних, ні молочних страв.
7 квітня відзначають ще одне величне свято – Благовіщення Пречистої Діви Марії. До Благовіщення не розпочинали сівбу на нивах, а поспішали закінчити оранку на ярину. Особливо благоприємним вважається цей день для капусти, і господині намагалися посіяти хоч трохи насіння на розсаду. Неблагоприємний цей день для народження тварин. Вважалось, що від теляти, народженого в цей день, добра не чекати, і його поспішали зарізати. В цей день не підкладають під квочку яєць. Про погоду говорять, то якою вона була на Благовіщення, такою і на Великдень буде, що ластівки не прилетіли на Благовіщення – чекай холодну весну Якщо на Благовіщення сніг ще лежить на дахах, то він протримається в полі до Єгора (6.05). Якщо в цей день гроза прогримить – до теплої весни і хорошого літа, а буде сонячне і безхмарне небо – до грозового літа.
Після Благовіщення обробляли в першу чергу ниви сиріт і вдів, про що йдеться в прислів'ї «На Благовіщення тиждень – вдовиний плуг».
За тиждень до Великодня святкують Вербну неділю. В цей день святять у церкві вербові гілочки. Вважалося, що свячена верба має силу оберігати людей від хвороб, усіляких напастей. Тому був звичай «бити» свяченою лозою кожного зустрічного і особливо дітей, примовляючи при цьому:
Не я б'ю - верба б'є, За тиждень - Великдень, Недалечке - красне яєчко.
Будь здоров, як вода, Будь батат, як земля, Будь плодний, як лоза!
У Вербну неділю не сіють буряків, а то будуть гіркі. Тиждень перед Великоднем називають Великим або Страсним, оскільки на цей час припадали страсті (муки) Христові. В страсну суботу сіють буряки. Городину сіють після того, як повипалюються хати, щоб і грядки на городі були такі повні, як повні горшки в печі.
А ще він і травник, і місяць-громовик, і пісенник. Наші предки назвали цей місяць травнем (травником) не тільки за його «шовкову травицю». Люди були переконані, що саме у травні рослини мають чудодійну лікувальну силу. Тому заготовляли їх о цій порі, та ще мала за правило це робити саме 10 травня (за старим стилем). Цілюще зілля годилося збирати лише вдосвіта, до схід сонця. Цілющою у травні вважалася й роса. Батьки нагадували дітям, що треба ходити босоніж, дівчата теж не цуралися роси – вмивали нею лице, щоб воно було красним та рум'яним.
Виганяючи із стайні коней, господарі уважно стежили, чи качаються вони в росі, бо «травнева роса краща від вівса». Якщо тварина не робила цього, значить мала хворобу, або старілася. Тож і казали тоді: «Коли кінь у росу – ти його в шлею, а коли без роси – фельдшера проси». Гнали пасти на росу й корів, бо «якщо хочеш масла – треба, щоб корова з росою паслась». 6 травня відзначають день святого Юрія – захисника свійських тварин і звірят, покровителя молоді, війська. І саме на це свято випадав один давній звичай – збирання роси. Свято Юрія було важливим для селян ще й тому, що після нього можна було виводити коней на нічний випас, а корів – на толоку. Український селянин примічав на Юрія висоту своєї озимини: «Коли сховається в жито ворона, то буде урожайне літо, а як горобцю по коліна, то буде лихе літо». Провісницею урожаю служила і зозуля: «Коли закує до Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на листя, то буде урожай». Якщо у травні з'являється велика кількість хрущів, то це прикмета багатого урожаю проса. В травні сіється гречка на цвіт для бджоли: «Годуй мене до Івана, то одягну тебе, як пана».
На 22 травня припадає свято Миколи. «Не хвались на Юрія посівом, а хвались на Миколи травою», — повчає народне прислів'я. Цей день згадується і в інших хліборобських порадах та спостереженнях: «По Миколі не сій вівса ніколи», «Як не вбачиш
до Миколи колосу – буде плачу й голосу» тощо.
У травні-червні святкуються Зелені свята (Трійця. П'ятидесятниця) – свята зіслання Святого Духа на апостолів. У ці дні люди прикрашають оселі, церкви клечанням, або маєм-гіллям клена, ясена, липи, пахучим зіллям і квітами. Цей звичай і назва свят зародилися ще до прийняття християнства. Вважалося, то широколистяні дерева оберігають людей, житло від мавок, русалок тощо.
Народом підмічено, що якщо «Травень холодний – рік хлібородний», «Тумани в травні - до родючості», «Травень створює хліба, а червень – сіно».
Свій початок назва цього місяця бере не від ягідно-квітковосонячних барв, а від червленої давньоруської фарби. Адже саме шостого місяця з'являється комаха червець, з якої наші предки русичі добували славнозвісний барвник. Він так і називався – червець. Ним фарбували вовну, тканини, з нього виготовляли рум'яна для красунь. Фарба була настільки приваблива і стійка (не змивалася водою і не вигоряла на сонці), що по неї спеціально приїздили купці з багатьох європейських держав.
Та, окрім основної назви, цей місяць мав ще декілька інших назв. Ще за часів Київської Русі його називали креснем або кресником. Слово «крес» означало «жи-
вий вогонь». І оскільки нього місяця
найяскравіше і найдовше світить сонце, а
день удвічі триваліший за ніч, то й постала ця назва.
Червень звався також гедзнем – надто ж бо надокучають о цій порі ґедзі та сліпаки. У деяких місцях червень ще називають «червивим місяцем», бо починається пора розвитку гусені та шашеля. Тому в червні намагалися не заготовляти деревину для житла, бо вона швидко псувалася.
На червень найчастіше припадають Зелені свята, після яких надходив русальний, або мавський, тиждень. За народним повір'ям, русалки та мавки причаровували співом хлопців і дівчат, загадували їм загадки. А тих, хто не відгадав, могли й залоскотати. Тож годилося мати при собі полин або часник – оберіг, що віднаджував їх.
З 29 червня починається Петрівка – двотижневий петрівський піст. «На Кирилу (21.06) віддає земля сонечку всю свою силу. Настає «час косити і сіно сушити». З Петра (25.06) Сонце повертає на зиму, а літо - на спеку».
Як і решта місяців, липень теж має декілька народних назв. Добре вибілювалося о цій порі полотно, то й назва не забарилася - «білень». Ішли часті зливи та дощі - маємо «грозовик» і «дощовик». А назва «липень» походить від липи, яка цвіте в цей час, В народі говорять: «Липень - маківка літа, втоми не знає, все прибирає», а липневі дощі «краще золотої гори».
7 липня святкується Івана Купала, з яким пов'язано багато повір'їв, легенд. Одна з них – про цвіт папороті, що цвіте лише у святкову ніч з 6 на 7 липня. Охороняє цей цвіт сила-силенна усякої нечисті. Зате кому вдалося перебороти всі труднощі і здобути цвіт, то йому відкривалися очі на закопані скарби.
Святом Петра і Павла (12.07) закінчується петрівський піст. Якщо зозуля перестане ітиги до Петрова дня – до ранньої зими, а якщо після – до затяжної осені. З 29 липня яжінчуються жаркі дні, і ночі стають прохолодніші.
В народі серпень величають хлібосолем, жнивнем. Жнива в цей час у повному розпалі. Про те, яка буде осінь, можна судити по тому, яким буде день 1 серпня. Якщо в цей день мокро – до мокрої осені, сухо - до сухої. В народі говорять, що якщо в цей день немає дощу, то суха жеода часто встановлюється на шість тижнів, а якщо дощ, то з перервами може продовжуватися такий же строк.
На першого Спаса (14.08) – проводи літа, ластівки і стрижні залишають свої гнізда і відлітають в теплі краї. Тому говорили: «Ластівки весну розпочинають, а осінь накликають», а бджоли перестають носити взяток – прийшла пора холодних рос і проводів літа.
На Степана-сіновала (15.08) – яка погода, такий вересень.
14 серпня починається двотижневий піст – Спасівка. Цього ж дня відзначають свято Маковія, Цього дня святять у церкві квіти, хліб, а також маківки. День 14 серпня вважається також днем хрещення Київської держави князем Володимиром.
На 19 серпня припадає свято Спаса (Преображення), одне з най-
значніших і релігійних, і хліборобських свят. У цей день люди несуть святити до церкви дари природи: яблука, груші, овочі, мед, хліб, тощо. Святили квіти на свято Першої
Пречистої, або його ще, називають Успіння Богородиці, котре святкується 28 серпня. Вважалося, що квіти мають після освячення лікувальну силу. 28.08 закінчується відліт ластівок, розпочинається молоде бабине літо. Якщо в ці дні з'явиться райдуга – до затяжної, теплої осені. В народі говорили: «Успіння проводжай, а осінь зустрічай».
Якщо журавель відлетить до Успіння, то на Покрову (14.10) буде морозно, а якщо ні, то мороз буде пізніше.
Цей місяць називали «листопадом», «літопродавцем». Це пора цвітіння вереска – вічнозеленого низького чагарника, який часто зустрічається на Поліссі.
Починаючи з 5 вересня, настають перші заморозки. Гванполітний (11.09) гонить птахів в південні краї. Синиця просить осінь в гості, гуси зимоньку на хвості тягнуть, а журавлі на крилах тепло забирають – до ранньої зими.
Якщо на Семена-літопроводця (14.09) ясна погода – бабине літо буде тепле і вся осінь погожа, а поганою буде погода – до сухої осені.
На Пріснодіви Марії (21.09) – літо закінчується, осінь починається, початок дощів.
На Воздвиження (27.09) – «останній віз з поля рушив, пташки відлітають». Ведмідь залізає у лігво. «Осінь зимі назустріч рухається».
В народі говорять: «В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі підбирайся». На Покрову
(14.10) часто землю покриває сніг. Якщо ж він покриє землю на Сергія послушного (20.10), то за народною прикметою, через місяць треба чекати справжньої зими.
Жовтень відмічений не лише прислів'ями, але й різноманітними народними прикметами, які дозволяють передбачити, яка нас чекає зима, і що нас чекає весною.
Якщо 01.10 журавлі полетіли на південь, то через два тижні, звичайно, настають морози, а якщо ні – то зима буде пізня.
«На Покрову (14.10) до обіду – осінь, а після обіду – зима». До цього дня утеплювали будинки та стайні. «На Покрова напали хату без дров». Якщо журавлі відлетять до Покрови – до ранньої зими. Якщо в цей день подує північний вітер – до холодної зими, південний – до теплої, західний – до сніжної. При змінному вітрі і зимі бути непостійній. Якщо ж до цього дня береза і дуб залишаються без листя – до теплої зими, а якщо ні, то до холодної. Якщо на Сергія-зимового (20.10) випадає перший сніг – зима встановиться на Михайлів день (21.11). Грім у жовтні – на малосніжну, м'яку і коротку зиму.
Погода в листопаді нестійка, а короткі сірі дні схожі один на одного. Для землероба настає пора відпочинку.
По нестійкій листопадовій погоді роблять прогноз на наступні димові місяці і на весну.
Якщо 4 листопада буде дощ, то скоро настане зима. Якщо 8.11 буде тепло – до вологої зими.
Якщо на Якова (14.11) дороги розвезе болотом – не чекай морозів до початку грудня.
Якщо на Павла(19.11) випаде сніг – до снігової зими.
Якщо на Михайла (21.11) іній – чекай великих снігів, коли день почнеться туманом відлизі бути.
Якщо на Антона (22.11) дерева покриються інієм – до морозу; з'явиться туман – до тепла.
Якщо на Григорія (30.11) хороша погода – до хорошої зими, погана погода – до поганої зими.
Грудень завершує рік, розпочинає зиму, додає світла і холоду. Його прозвали «студень» – така назва говорить сама за себе, але це не означає, що він найхолодніший місяць, хоча він буває і сніговим. Найкоротший світловий день і найдовша ніч припадають на 22 або
23 числа – на десь зимового сонцестояння. З цього часу день починає поступово збільшуватися, забираючи час уночі. «Сонце на літній шлях виїжджає», – говорили в народі.
З 5 грудня встановлюється хороший санний шлях. Якщо 12.12 лежить сніг – будуть заметілі до зимового Миколи (19.12), а якщо зійшла багряна зоря – чекай великих вітрів. З 17.12 часто настають сильні морози.
Якщо на Ганну зимову (22.12) світло – до ясного і морозяного дня 31 грудня, похмуро і жа деревах іній – до похмурого і теплого новоріччя. З цього дня нерідко міцно встановлюється зима, і «Сонце на літо, а зима на мороз повертає».
Якщо на Агея (29.12) день буде із світлим інієм – чекай завтра ясного дня. Якщо ж на Агея сніг до парканів щільно привалить – прикмета поганого літа.
Отже, завершилося річне коло. Крім цих прикмет наші предки дали нам хорошу пораду: «Календарним теплом не зігрієшся», «Працюй скоро – будуть хліба гори».
ПРОЕКТНА ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ В СИСТЕМІ
КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
Характер відношення людей до живої природи, до свого здоров'я багато в чому визначається глибиною екологічних знань, основи яких повинні бути закладені в школі. Одним з провідних завдань екологічної освіти школярів в даний час стало формування відповідального відношення до навколишнього середовища. Для його вирішення вимагається організація не тільки теоретичних знань, а й практичної діяльності, в процесі якої ми повинні володіти вмінням і навиками правильної поведінки в природі, навчитись оцінювати стан навколишнього середовища, найближчого природного оточення – подвір’я, вулиці, пришкільної ділянки; вносити свій практичний внесок у зберігання і покращення природи. Найбільш цікавим аспектом діяльності старших школярів є, на наш погляд, участь у роботі по вивченню і оцінці екологічного стану школи і прилеглих територій.
Дану практичну роботу доцільно проводити з учнями 9-10 класів в позакласний час. Ії мета – звернути увагу школярів на екологічний найближчого оточення, поглибити їх знання про вплив навколишнього середовища на здоров'я людини; сформувати вміння і навики, необхідні для вивчення і оцінки екологічного стану навколишнього середовища; продовжити виховання відповідального відношення до природи і здоров'я людини; мотивувати необхідність по впорядкуванню шкільних приміщень і пришкільної території.
В зміст цієї роботи увійшли завдання по двох темах: "Вивчення екологічного стану шкільних приміщень" і "Вивчення екологічного стану пришкільної території". Вся практична робота розрахована на 5-6 годин і може проводитись в два етапи: по першій темі - у будьяку пору року, по другій – в осінньо- весняний період при сприятливих погодних умовах.
На першому занятті вчитель ознайомлює школярів з завданням практичної роботи, з методикою проведення основних досліджень, роботою приладів: термометра, шумометра, гідрометра, компаса, формує групи по 2-3 учні і видає їм інструктивні карти по проведенню роботи. В зміст картки входить текст і завдання, опис методики проведення досліджень, норми оцінок досліджуваних об'єктів, план складання звіту.
При виконанні завдання по першій темі кожна група учнів вивчає екологічний стан одного із шкільних приміщень – кабінету, майстерень, столової. Учні дають оцінку емоційного сприйняття даного приміщення; досліджують його санітарно - гігієнічний стан: визначають площу і кубатуру об'єкту, вологість повітря, вентиляційний режим, освітленість приміщення, рівень внутрішньої і зовнішньої шумової нагрузки; описують якість і розташування меблів і обладнання, покраску стін, підлоги, визначають їх відповідність естетичним вимогам; вивчають озеленення приміщень і описують його естетичне оформлення.
Після закінчення всіх досліджень на основі всіх результатів учні під керівництвом вчителя складають паспорт школи, в який вносять всі результати і загальну оцінку екологічного стану шкільних приміщень і прилеглих територій. За висновком роботи рекомендуємо провести конференцію. В її роботі можуть прийняти участь представники як педагогічного, так і учнівського колективу. На конференції заслуховуються не тільки звіти учнів, але й дається критична оцінка діяльності по упорядкуванню школи, обговорюються конструктивні пропозиції по озелененню та оформленню кабінетів. Пропозиції учнів по упорядкуванню школи і пришкільної ділянки зазвичай стають предметом дискусій, висновки якої враховуються при складанні загально-шкільного- плану навчально-виховної роботи на наступний рік.
З метою координації цієї роботи рекомендуємо створити сектор з екології в школі.
Досвід проведення науково-дослідницьких робіт з екології показав, що подібна форма діяльності викликає в учнів великий інтерес до проблем екологічного характеру, сприяє формуванню в них навичок дослідницької роботи, розвитку пізнавального інтересу, вироблення вміння і навичок з вивчення навколишнього середовища, застосуванню теоретичних знань на практиці, виробленню активно - життєвої позиції.
Наведемо приклади кількох завдань, запропонованих учням для вивчення екологічного стану шкільних приміщень.
школи» (з досвіду роботи).
Дайте оцінку емоційного сприйняття всіх шкільних приміщень і визначте рівень екологічної комфортності. З результатів досліджень з'ясуйте, які із приміщень одержали найбільшу кількість позитивних і негативних оцінок. Складіть доповідний опис цих приміщень, напишіть звіт про роботу.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Оцінка емоційного сприйняття будь-якого досліджуваного об'єкту виражає емоційне відношення людини до нього, яке виникає в процесі первинного ознайомлення з ним, ще до детального вивчення і обговорення його естетичного вигляду. Така оцінка допомагає визначити- рівень екологічної комфортності приміщення. Оцінку емоційного сприйняття кожного досліджуваного об'єкту допомагає дати тест "тепло-холодно". Під час тестування учням і вчителям, прцймаючим в ньому участь, запропоновується виразити відчуття, які виникли у відношенні названого об'єкту за допомогою слів "тепло", "холодно". На початку опитування його учасникам потрібно пояснити, що з терміном "тепло" повинні бути пов'язані позитивні емоції, що виникають при згадуванні досліджуваного об'єкту, з терміном "холодно" - негативні емоції. Оцінка "теплохолодно" не повинна співвідноситися з температурою повітря, а виражати тільки позитивні і негативні відношення до об'єкту. Попередьте опитуваних про недопустимість при оцінці емоціонального сприйняття об'єкту асоціації з предметом, який викладається, або працюючим в цьому кабінеті вчителем.
Визначити рівень екологічної комфортності шкільних приміщень допомагає інтерв'юровання і анкетування вчителів і учнів. Для цього потрібно підготувати і обговорити з вчителями біології всі питання, які ви хотіли б задати опитуваним. Ваші запитання повинні бути направлені на виявлення їх відношення до досліджуваного об'єкту.
НАПРИКЛАД: яке приміщення, на ваш погляд, найбільш комфортне в школі? В якому кабінеті вам подобається (не подобається) бувати, працювати?
В анкетуванні та інтерв'юванні по визначенню рівня екологічної комфортності кожного кабінету повинна прийняти участь однакова кількість людей (наприклад, 40-
50 чол.). Це допоможе виявити найбільш об'єктивну картину і дасть можливість порівняти результати досліджень.
За допомогою рулетки виміряйте довжину, ширину, висоту навчального кабінету, визначте площу і кубатуру. Підрахуйте, яка площа припадає на одного учня (по кількості сидячих місць). Порівняйте одержані результати з санітарно-гігієнічними нормами, прийнятими для шкільних приміщень. Всі результати записуйте в щоденник досліджень.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Площа навчального кабінету, розрахована для роботи 40 учнів молодших класів і 35 учнів старших класів, повинна бути біля 55 кв.м. На кожного учня повинно припадати від 1,25 до 1,5 кв.м. площі класу (без урахування місця, зайнятого стінними шафами) і не менше 4-5 куб.м. При кабінетній системі нормативи площі, необхідної для навчання 1 учня, збільшуються від 1,78 кв.м. у молодших класах, до 2 кв.м – в старших. Площа рекреаційних приміщень на 1 учня повинна бути не менше 0,6 кв.м., гардеробні разом з вестибюлем - 0,25 кв.м, туалетних кімнат - 0,2 кв.м, їдальні - 0,65 - 0,75 кв.м. Кабінети фізики, хімії, біології повинні мати 2 приміщення: клас - лабораторію (площа не менше 66 - 70 кв. м.) і лаборантську - 18 кв.м.
Опишіть розміщення меблів і обладнання в кабінеті. Подумайте, чи раціонально використовується площа приміщення, що зайве, заставлене, необхідно забрати, переставити. З'ясуйте у вчителя, чи все обладнання, необхідне для навчального процесу, є в кабінеті.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
В кабінетах - лабораторіях фізики, хімії, біології до учнівських столів повинна бути підведена електроенергія, в хімічних лабораторіях – вода, зливна раковина повинна знаходитися всередині кришки учнівського стола. В хімічному кабінеті повинна бути витяжна шафа. Основна кількість учнівських посібників і технічних засобів навчання повинна зберігатися в лабораторних кімнатах. Загальний корисний об'єм шаф в лаборантській повинен бути не менше 20 куб.м.
Визначте і опишіть, з якого матеріалу зроблені і яким кольором пофарбовані підлога, стіни і стелі приміщення, клас та дошка, як поєднується колір меблів з кольором приміщення і його оформлення. Зверніть увагу на відповідність кольорової гами та орієнтацію приміщення відносно сторін горизонту.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Для шкільних приміщень рекомендується використовувати фарбу стійких тонів слабкої насиченості. Вони забезпечують кращу адаптацію зору до письма, читання. Несприятливий вплив на роботу виявляють яскраві тони. При підведеній орієнтації приміщення для фарбування вибирають більш холодні тони — світло-сірий, світлоблакитний, зеленуватий, а при північній більш теплі — жовтооранжеві, світло-рожеві. Бажано, щоб класна дошка мала темно зелений колір, менше використовувати коричневий колір, недопустимий колір - чорний. Робоча поверхня класної дошки повинна бути рівна, міцно утримувати крейду при написанні тексту, забезпечувати легке витирання крейди. Колір стіни на якій розміщена класна дошка, повинна бути більш світлою, ніж решта стін.
Визначте температуру повітря в досліджуваному приміщенні. Встановіть термометр на дерев'яну поверхню в 1,5 м від підлоги і 1,2 м від стіни на 20 хв. Порівняйте одержані результати з нормами: температура для навчальних приміщень не повинна бути нижче 1618 градусів. Для спортивного залу, майстерень - 16 град., норма рекреацій, коридорів, їдалень - 14 град. Зміна температури на 3,4 град не бажана.
Використовуючи гідрометр, визначте відносну вологість повітря досліджуваного приміщення. Порівняйте результати з нормами: відносна вологість для шкільних приміщень не повинна бути 30-60 %.
Вивчіть вентиляційний режим приміщення. Для цього обдивіться всі вентиляційні люки, порівняйте, чи діють вони. Визначте загальну площу вентиляційних люків і розрахуйте по формулі коефіцієнт аерації.
КА-П:п/п де, КА коефіцієнт аерації, П - площа всіх вентшяційних люків, П/П - площа підлоги.
На протязі 2-3 днів простежте як проводиться провітрювання досліджуваного вами приміщення.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Коефіцієнт аерації для навчального приміщення повинен бути не менше 1/50 площі підлоги, для решти приміщень — не менше 1/55, при умові, що вентиляційні люки відчиняються не рідше 1 разу на годину, на 10 — 15 хвилин.
При наявності в кабінеті фізики шумометра визначити рівень шумового навантаження на приміщення. При визначенні рівня зовнішнього шуму всі вікна і двері відчиняють. При визначенні рівня внутрішнього шуму - зачиняють.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Нормативно рівень шуму для навчальних кабінетів, читальних залів рівний 40дБА, для спальних приміщень — 30 дБА, для їдалень, рекреацій, вестибюля - 60 дБА.
Підрахуйте кількість декоративних рослин в досліджуваному приміщенні. Опишіть їх стан, догляд, розміщення. Чи достатня, на ваш погляд, кількість рослин в даному приміщенні? Які поради щодо їх розміщення ви могли б дати? Запропонуйте декілька ескізів щодо розміщення рослин в шкільних приміщеннях, використовуючи багато кімнатних квітів.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
Рослини в приміщенні можуть встановлюватися на підставках,
на підлозі, або підвішуватися на стінах, при чому вони неповинні закривати натуральне світло.
Опишіть розташування школи. Визначте, на якій відстані школа знаходиться від виробничих і комунальний підприємств, житлових будинків, шляху.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
За санітарно-гігієнічними нормами виробничі підприємства, лазні, магазини, ательє повинні знаходитися не менш, ніж на 50 метрів від школи; житлові будинки — не менш, ніж на 10 м; автошляхи не менш, ніж на 25 м.
Підрахуйте, яка кількість автомобілів проходить по автошляху біля школи за 1 годину, за добу (завдання виконується в тому випадку, якщо автошлях розміщений на відстані не далі, ніж за 100 м від школи). Визначте приблизно, яка кількість вихлопних газів від автомашин надходить в атмосферу мікрорайону вашої школи на добу, коли відомо, що 1 легковий автомобіль протягом доби викидає до 1 кг вихлопних газів, в склад яких входить біля 30г чадного газу,
6 г оксидів азоту, сполучення свинцю, сірки.
Зелені насадження відіграють велику роль в утворенні мікроклімату, умов для відпочинку на відкритому повітрі, запобігають від надмірного перегріву землі, стін будинків, тротуарів. Вивчіть рослинність пришкільної території. Починайте з захисної сторони. Вона повинна складатися із дерев і чагарників шириною не менше 1,5 м, а зі сторони вулиці - не менше 6 м. Визначте видовий склад рослин і опишіть їх розміщення.
Підрахуйте кількість дерев і визначте площу чагарників (по периметру крони), які ростуть на території школи. Підрахуйте скільки дерев і яка площа чагарників приходиться на 1 учня вашої школи.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
За даними Всесвітньої організації Міністерства охорони здоров’я на 1 жителя міста повинно припадати 500 кв.м. зелених насаджень.
Визначте, на якій відстані від школи розташовані дерева і чагарники. Порівняйте одержані результати з вимогами до озеленення школи.
На пришкільній ділянці відстань між деревами і будівлею школи повинна бути не менше 10 м, а між чагарниками і школою -5м.
Визначте, на якій відстані один від одного ростуть на вашій ділянці дерева. Відстань між вузьколистими формами дерев повинна бути 5-6 м, між широколистими - 8-10 м. В міських умовах на 1 га повинно рости від 90 до 150 дерев.
Відома роль зелених насаджень в очищенні повітря. Так, дерево середньої величини за 24 год. відновить стільки кисню, скільки необхідно для дихання 3 чол. Запиленість житлового мікрорайону на озеленених ділянках на 40 % нижча ніж на відкритих майданах. Зелені масиви уловлюють 70-80% аерозолі і пилу.
Визначте, яку кількість пилюки здатні затримувати зелені насаджевання вашої пришкільної ділянки. Для цього підрахуйте кількість і опишіть видовий склад дерев і чагарників.
Зробіть висновок про роль зелених насаджень вашої школи в покращенні мікроклімату.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ
На листову поверхню дорослої рослини береста шершавого осідає за літній період до 23 кг пилюки, на вербі - до 28 кг, на клені - до 33 кг, на тополі - до 34 кг, на ясенові - до 27 кг, на бузку - до 16 кг, на акації - до 0,2 кг.
Відомо, що з 1 кв.м. газонної трави за год. випаровується до 200г води, що значно зволожує повітря. В гарячі літні дні на доріжці газону температура повітря на висоті 1,5 - 2,0 м нижча на 2,5 градуси, ніж на асфальтовій. Газон затримує завиваючу вітром пилюку, біля нього легко дихається.
Визначте, яку площу займають газони вашої школи. Опишіть їх стан і догляд.
Опишіть ділянку пришкільної території, яка вам сподобалась більш за все. Намалюйте її і малюнок покладіть до звіту. У звіті покажіть, що вам подобається, а що не подобається на пришкільній ділянці.
ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ: ПРИНЦИПИ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ВЧИТЕЛЯ
Виховання творчої особистості учня – це одне із стратегічних завдань сучасної школи.
Одним із напрямків реалізації даної стратегії є впровадження творчого навчання учнів, їх самореалізації.Не талановитих людей немає, кожний талановитий по своєму!
Ось чому і створеношкільне ініціативне наукове товариство “Ерудит». Засідання цього товариства допоможуть учням повірити в себе, бо всім відомо, що політ починається із бажання летіти.
Існує билина, а, може, оповідь чи легенда, що мудрець древності Діоген бродить серед білого дня із запаленим ліхтарем у руках і пояснює свою поведінку словами: “Шукаю людину!”...
Згадайте свій прихід на урок. Ви відкриваєте двері 5-го, а, можливо, 7- го чи 8-го класу — суть не в цьому — і перед вами ряди хлопців та дівчат. Таких схожих і разом із тим таких різних. Непосидючі і тихоні, такі собі зразкові хлопчики та дівчатка, щедрі та скупі, акуратні й неохайні. Одні старанні, тягнуться до знань, інші легко й бездумно відносяться до навчання. Одні начитані, роздумують нестандартно, інших сором’язливість або незнання змушують мовчати, а якщо вони і говорять, то лише повторюють думки інших.
Пройдуть роки, і ким вони стануть… Чи є серед них майбутні таланти, непересічні обдаровані особистості? А чому, взагалі, майбутні? Хіба нема з них уже зараз чогось такого, що з часом проросте, зміцніє, закріпиться й засяє самобутністю? Адже талант треба розгледіти, вгадати. Як це зробити? Запитання, запитання, запитання...
Педагогічна думка вчить: період дитинства — дуже важливий період формування особистості, ідеалів, совісті. Для дитячої нестійкої психіки аж ніяк не байдуже, на яку сферу спрямований вплив вчителя. І не байдуже тому, що світ дитячих почуттів ще дуже тендітний. Нетактовність, насмішка, приниження — і в результаті втрачається віра у себе, а багатство, приховане всередині, тьмяніє, черствіє, вмирає. І наші вихованці ховають свої можливості у собі, припиняють активно цікавитись дивовижним розмаїттям світу, стають “як усі”.
Навчання у школі — особливий етап у людському житті, етап дуже важливий і необхідний для розкриття можливостей і творчого потенціалу особистості, усвідомленого вибору життєвих цінностей, самовизначення й самоствердження. А тому що, як не школа, повинна виявляти й розвивати обдарованість, здібності, таланти. Досягається це диференціацією та індивідуалізацією навчання. Тільки так можна “знайти людину”.
Пам’ятаєте, в Тургенєва? “...Ніхто не може сказати про себе, чи є в нього талант і до чого саме, - це повинно дозріти у людині, як плід на дереві, але будь-кому, навіть позбавленому творчої праці, необхідно зосередитись і надати собі відомий напрям, бо неодмінно розсиплешся і не збереш себе потім”. Гарно сказано — зосередитися й надати напрям. Ось це і покликаний зробити вчитель і педагог, розуміючи, що у нього в класі такі схожі і такі різні учні.
1. З досвіду роботи ініціативного наукового товариства «Ерудит»
У школі працює створено ініціативне наукове товариство “Ерудит», куди залучені діти різного віку. Клуб працює за таким планом:
Засідання №1
Вересень
1. Талант дитини. Психодіагностика інтелекту та творчого потенціалу обдарованих учнів.
2. Рольова гра. Лікар відповідає.
Засідання №2
Грудень
1. Практикум. Діагностика когнітивних психологічних процесів (уява, пам’ять, сприймання, мислення).
2. Захист науково-реферативних робіт “Хімія, біологія, медицина”.
Засідання №3
Березень
1.Інтелектуальна гра “Найрозумніший учень школи”.
2.Тренінг на розвиток когнітивних процесів.
Засідання №4
Травень
Тема: “Valetudo bonum optimum”
(«Здоров’я — найвище благо»)
Мета: встановити фактори здоров’я.
Епіграф: «Людина розумна, але лінива й жадібна. Вона не призначалася для ситого і легкого життя. За задоволення розкішно і смачно поїсти та відпочити вона має платити хворобами. Якщо переважає перше, тобто задоволення, то плата може бути надто великою. Тілесні страждання поглинуть всі задоволення, одержані від благ цивілізації. Не можна сподіватися на те, щоб усі дотримувалися суворого режиму здоров’я, але можна спробувати переконати людей бути помірними.» (Амосов)
Засідання працює за такими правилами спілкування:
1. Уважно слухати, не перебивати.
2. Відповідати за бажанням.
3. Обговорювати дії, а не людину.
ВСТУПНЕ СЛОВО
Вчитель. До нас надійшов лист лікаря:
“Я лікар, а тому найбільше непокоюся тоді, коли бачу, що хтось легковажить або не вміє берегти власне здоров’я. За кілька десятиліть медичної практики не раз доводилося мати справу з драматичними, а той трагічними випадками, які виникли через невміння людини повестися у доволі нескладних, здавалося б ситуаціях. Недостатньо освітлений письмовий стіл у кімнаті і зіпсувався зір у старшокласника... Дівчина надміру ласувала солодощами — і нині лікується від грізної недуги... На вулиці стався серцевий напад літньої людини — юнак не зміг надати потерпілому елементарної допомоги..
Щоразу після таких випадків довго не можу заспокоїтись: адже біди не сталося б, якби...”
Ось так і визрів задум поговорити з вами про такі різноманітні “якби”, нагадати про найнеобхідніші медичні істини, що допомагають оберігати здоров’я, працездатність, а то й життя людині.
Усі люди хочуть бути здоровими, але не кожен усвідомлює, що своєю поведінкою він повсякчас або зміцнює, або руйнує своє здоров’я. Здоров’я – скарб, що містить усе.
Учням пропонується назвати вислови, прислів’я приказки, в яких говориться, про здоров'я.
Життя вимагає руху.
Аристотель
Помірність— союзник природи і страж здоров'я. Абуль Фарадж
Існують тисячі хвороб, а здоров'я тільки одне. Д. Берне Здоров'я —мудрих гонорар.
П.Беранже Доля людини в її характері.
Гераклід Пусте життя - це передчасна старість. Й.Гете
Єдина краса, яку я знав — це здоров’я.
Г.Гейне
Рух може замінити ліки, але всі ліки світу не здатні замінити рух.
Гесс Пращ необхідна для здоров 'я.
Гіппократ
Здоров’яне цінують доти, поки не приходить хвороба. Г.Фуллер
Усе прекрасне на землі від сонячного проміння і молока матері.
М.Горький
Я визнаю рух найефективнішим засобом боротьби зі старістю.
В. В. Гориневський
Жоден ледар не дожив до глибокої старості. Всі, хто дожив до неї, вели дуже активний спосіб життя. Х.Гуфеланд
Гімнастика продовжую молодість людини Дж.Локк Здорове тіїо— продукт здорового розуму.
Б. Шоу
Учні працюють у чотирьох групах:
1. Прес-центр.
2. Дослідники-науковці.
3. Мозковий штурм.
4. До вашої уваги.
І. І так, починає працювати перша група. У них було завдання по збору і аналізу статистичних даних про найбільш поширені хвороби нашого регіону.
А) Поширеність захворювань в Острозькому районі.
Кожного дня ми приходимо додому: вмикаємо телевізор, готуємо їсти. І ми навіть не здогадуємось, що все це результат прогресу. Ми радіємо, що наука досягла таких вершин. Цікаво, але й медична наука досягла неймовірних вершин. Люди навчилися боротися з хворобами, які донедавна вважалися невиліковними. Створюється багато нових препаратів, згубний вплив яких не відчувається, зокрема гомеопатичних. Розробляються багато нових методів дослідження, діагностики.
Але чому, незважаючи на все де, людство не здатне побороти такої хвороби, як СНІД, онкологічні захворювання? Проте з розвитком науки прогресують і хвороби. Наведемо статистику захворювання в Острозькому роайоні.
№ з/п |
Назва, захворювання |
2006 |
2007 |
І |
Серцево-судинні |
320,32 |
341,7 |
II |
Дихальної системи |
183,5 |
198,4 |
III |
Травної системи |
108,17 |
111,4 |
IV |
Сечостатевої системи |
29,5 |
37,1 |
|
2005 |
2006 |
2007 |
Всього |
10293 |
1104,2 |
1190 |
Серед дорослих |
1049,3 |
1149,1 |
1227,6 |
Серед дітей |
964,6 |
952,1 |
1028,9 |
Гіпертензії |
196,4 |
200,6 |
203,6 |
Ішемічна хвороба серця |
1472,7 |
150,1 |
149.6 |
Стенокардія |
89,1 |
90,6 |
913 |
Онкопаталогії (на 100 тис.) |
1311,2 |
143,25 |
1469,7 |
Туберкульоз (на 100 тис.) |
191,1 |
180,8 |
282,1 |
Травми (на 1000) |
36,5 |
32,3 |
33,8 |
Психічні розлади (на 1000) |
56,6 |
59,4 |
53,8 |
В чому ж причина такого різкого зростання захворювань серед населення переважають серцево-судинні захворювання?
Багато хто вважає, що це повязано з недалеким розміщенням ХАЕС. Але як сказав один з відомих українських письменників: "Шукайте цензора в собі!". Ми звикли знаходити причини наших недуг де завгодно, лише не в собі. Наш страх породжує недуги. А електростанція не має до цього ні найменшої причетності.
Стреси, переживання, неповноцінне харчування, надлишкове вживання їжі з високою енергетичною цінністю, обмеження рухової активності, тобто сидячий образ життя, психічно-емоційне перенапруження, шкідливі звички (куріння, алкоголізм, які особливо поширені серед підлітків та молоді), - все це є факторами, які впливають на стан нашої статистики, який, як ми бачимо, постійно погіршується. За рахунок цього збільшується чисельність хворих серцево-судинними захворюваннями.
Основними медико-соціальними проблемами кардіології в Україні на сучасному етапі є:
• зростання захворювання та поширеності найбільш соціально значущих хвороб системи кровообігу: атеросклерозу, артеріальної гіпертензії (АГ), ішемічної хвороби серця (ІХС);
• висока первинна інвалідизація, спричинена хворобами системи кровообігу;
• висока смертність хворих працездатного віку; зменшення тривалості життя населення.
Це відповідним чином впливає на демографічну ситуацію в Україні. Так, тривалість життя становить: чоловіків — близько 62 років, жінок — близько 73 років.
Така ситуація значною мірою пов’язана з недостатньою профілактикою хвороб системи кровообігу та формуванням здорового способу життя. Зокрема, в Україні палять 51,1% чоловіків і 20,5% жінок, що мешкають у містах, ожиріння виявляють у 22,1% дорослого населення; порушення ліпідного спектра за даними епідеміологічних досліджень у 27,5% осіб працездатного віку; про наявність у них АГ знають лише 62% пацієнтів, лікуються 23%, причому ефективно – тільки 12,8%; рекомендації щодо профілактики хвороб системи кровообігу та здорового способу життя отримують близько 10% хворих. Таким чином, встановлено:
- зростання поширеності хвороб органів кровообігу, насамперед тих, що потребують профілактики;
- велика поширеність інсульту, ІМ у населення працездатного віку;
- високі показники тимчасової непрацездатності, первинної інвалідності, летальності та смертності у хворих працездатного віку тяжкі ускладнення хвороб, зменшення тривалості життя населення;
- великі розбіжності показників захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу у різних областях України;
- недостатня робота щодо масових оглядів населення та виявлення факторів ризику виникнення хвороб системи кровообігу, - формальне проведення диспансерного нагляду за хворими, втрата контролю ефективності, диспансеризації;
- зменшення кількості працездатного населення, яке
оздоровлюється на базі санаторіїв та профілакторіїв;
- недооцінка лікарями ролі профілактики та формування здорового способу життя;
- відсутність чіткої стратегії та взаємодії лікарів щодо лікування та реабілітації на різних етапах спеціалізованої медичної допомоги (район, область, країна).
Зазначені медико соціальні проблеми на державному рівні повинні вирішуватись в декількох напрямках:
- організація профілактики хвороб системи кровообігу;
- вдосконалення методів діагностики;
- впровадження нових методів лікування;
- взаємодія і послідовність у роботі терапевтичної та спеціалізованих служб на етапах надання медичної допомоги хворим кардіологічного профілю;
Виходячи з викладеного, основними напрямами роботи і розвитку кардіологічної служби в Україні повинні бути:
- визнання пріоритетності і підтримки фундаментальних досліджень у кардіології, оптимізація їх проведення, впровадження результатів у практику;
- подальший розвиток та впровадження результатів епідеміологічних досліджень з метою вивчення поширеності хвороб, які слід активно виявляти під час масових оглядів населення;
- розробка методів та програм профілактики хвороб внутрішніх органів, зниження факторів ризику, формування здорового способу життя;
- вивчення впливу зовнішнього середовища на частоту виникнення, перебіг та віддаленні наслідки хвороб внурішніх органів;
- розробка та впровадження вітчизняних, реальних для широко застосування лікарських засобів для використання в лікуванні хвороб внутрішніх органів;
- розробка медичних стандартів діагностики та лікування хвороб внутрішніх органів на етапах спеціалізованої медичної допомоги (район, область, країна);
- реалізація "Програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні";
- розробка критеріїв діагностики та профілактики ІМ та інсульту у хворих працездатного віку;
- розробка критеріїв відбору та забезпечення системи надання кардіохірургічної допомоги (аортокоронарне шунтування, ангіопластика) пацієнтами з ІХС;
- обгрунтування та впровадження на рівні амбулаторноклінічної служби програм активного виявлення атеросклерозу та ІХС (проби з навантаженням, холтерівське моніторингування, визначення вмісту холестерину та його фракції тощо);
- впровадження нових фармакотерапевтичних програм
лікування хвороб системи кровообігу;
- вивчення механізмів порушення ритму, широке впровадження імплантації штучних водіїв ритму, розробка нових програм лікування;
- вдосконалення ранньої діагностики серцевої недостатності, розробка і впровадження нових методів її профілактики лікування;
- розробка критеріїв діагностики, профілактики та лікування некоронарогенних хвороб серця;
- координація роботи кардіологічної та кардіо-хірургічної служби щодо забезпечення лікування ІХС, вад серця, кардіоміопатії, порушення ритму серця;
- забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівцівкардіологів, подальший розвиток післядипломного вдосконалення кардіологів;
- вдосконалення державної статистичної звітності класу хвороб системи кровообігу як з огляду на їх структуру, так і вірогідність;
- уніфікація підходів у роботі кардіологічної служби, патологоанатомів та судово-медичних експертів щодо визначення діагнозу та причини смерті пацієнтів з хворобами системи кровообігу;
- впровадження нових форм надання медичної допомоги хворим кардіологічного профілю: страхова медицина, сімейні лікарі, приватна практика тощо;
- активне вдосконалення діючої системи санаторно-курортних закладів, санаторіїв-профілакторіїв, відділень і кабінетів профілактики з метою забезпечення превентивних і реабілітаційних заходів;
- вдосконалення медико-соціальної експертизи працездатності пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.
Таким чином поки ми до кінця не усвідомимо цю жахаючу статистику і не почнемо піклуватися про своє здоров’я, медики можуть не розраховувати на покращення статистики та зменшення кількості роботи.
Б) Статистичні дані, одержані на станції Швидкої допомоги.
Як в Україні так і в нашому місті Служба Швидкої Медичної Допомоги (СШМД), займає все вищу сходинку в загальній системі охорони здоров’я.
Основою цієї надзвичайно важливої служби є чергова бригада, до якої входять: чотири лікаря, чотири водія, та один черговий фельдшер-диспетчер. При собі кожен із чергових лікарів має мати сумку, в якій є: медикаменти, прилад для вимірювання тиску, термометр, перев’язуючий матеріал та одноразові шприци.
Від раціональної організації Служби Швидкої Медичної Допомоги, її діяльності залежить ефективність роботи.
Як відомо, нещасні випадки, травми і несподівані захворювання, часто виникають при різних обставинах: на вулиці, різного роду підприємствах, в транспорті, в житлових будинках тощо. При цих, не рідко незвичайних обставинах, лікарі та фельдшери Швидкої Медичної Допомоги за якнайкоротший час вирішують питання діагностики і надання екстреної допомоги в залежності від важкості травми і захворювань; від їх знань та вмінь залежить життя хворого та подальше його існування.
Найважливішим завданням Швидкої та невідкладної Медичної Допомоги є якнайшвидше доставити хворого чи потерпілого до лікарні.
В нашому невеликому місті є лише один пункт Швидкої Медично: Допомоги, але, як я думаю, всім відомо, не рідко буває, що карета швидкої не приїздить відразу ж після виклику. Хоча, як інші працівники будь-якої організації, фельдшери та лікарі сумлінно виконують свої обов’язки.
За даними статистики, найбільша кількість викликів припадає на січень місяць. В цей період найбільше звертаються з гострими респіраторнимн вірусними інфекціями. Також, впродовж року найбільше звертаються з проблемами серцево-судинної системи. За даними статистики за 2002 рік кількість викликів становила 14 тис. Та з кожним роком викликів стає все більше.
Так коротко я ознайомила вас з статистичними даними та розповіла про найголовніші обов'язки Служби Швидкої Медичної Допомоги.
II. Продовжує нашу роботу друга група. У житті діє сувора закономірність. Найчастіше потерпають у ньому невмійки і незнайки. Учні цієї групи висвітлюють питання впливу різних факторів на наше здоров’я та дають рекомендації здорового способу життя.
1. Їжа – друг, їжа – ворог.
Їжа - друг і їжа — ворог. Свого часу академік Павлов відзначив: “Коле надмірне захоплення їжею — тваринність, то повна неуважність до неї — принаймні нерозсудливість”. Тому треба знайти межу в харчуванні. Дискусії про спроби харчування ведуться вже дуже давно. Що їсти й пити, коли й скільки, у якому поєднанні, що корисне – на ці запитання існує безліч відповідей. Коротко зупинимося на правильному поєднанні їжі.
1. Кислі фрукти корисні, якщо їх не поєднувати з крохмалем, адже вони загнивають.
2. Білок їсти слід перед крохмалем.
3. Білки не слід їсти з жиром.
4. Зменшуйте споживання жирних сортів м’яса.
5. Зменшуйте кількість жиру при приготуванні їжі.
6. Не захоплюйтеся жирними сирами.
7. Вибирайте їжу, багату на овочі, фрукти та крупи.
Отже, ви помітили, що для здоров’я потрібний вдалий і розумний відпочинок, їжа, бідна на жири і вуглеводи, але багата на вітаміни. А вітаміни потрібні для здоров’я і краси.
Збереженню і зміцненню здоров’я українців сприяє традиційне харчування. Повсякденною їжею українців були страви з продуктів рослинного і тваринного походження. Найбільшого поширення набула їжа із зернових – проса, гречки, кукурудзи, ячменю вівса, а також бобових – квасолі, гороху, тощо. Другим хлібом вважалася картопля. Серед овочів найбільше споживали гарбузу, огірки, кавуни, дині. З коренеплодів — столовий та цукровий буряк, редьку, моркву, з ягід – вишні, сливи, терен, шипшину. Також полюбляли їжу з продуктів тваринного походження (молоко, яйця, сало, м’ясо, риба).
Здавна в Україні існували харчові заборони: переїдання, споживання конини. З часів хрещення Київської Русі поширення набули пости: сім тижнів' Великого посту перед Великоднем, від трьох до шести тижнів – Петрівки, два – Спасівки, шість – Пилипівки і щотижневі пости в середу та п’ятницю.
Харчувалися українці залежно від режиму праці, селяни харчувалися три-чотири рази на день: сніданок, обід, полудень, вечеря. Окремо готувалася обрядова їжа: для родин, для весілля, поховальних обрядів. їжа українців була багата на білки рослинного походження, вуглеводи, жири, вітаміни, мікроелементи. Вона сприяла зміцненню здоров’я.
1. Вживайте моркву, гарбузу, печінку тварин і риби, рослинну олію і сири – і ваш організм отримає вітамін А, який покращує зір, створює тканини шкіри, сприяє росту, захищає від інфекційних хвороб.
2. Вживайте шипшину, лимони, солодкий перець, цвітну капусту, салат, помідори, ріпу і вітамін С завжди з вами. Він захищає від інфекційних хвороб, заліковує рани, зберігає здоровими ясна, зуби, кістки, зміцнює кровоносні судини.
Макро елементи та добова |
Властивості та роль в організмі |
Джерела надходження до організму |
потреба в нихКальцій (Са) 0,8-1,5г |
Входить до складу кісток, зубів; бере участь у процесах збудження, гальмування в корі головної о мозку та нервовій системі; необхідний для зсідання крові; регулює проникність кровоносних капілярів. |
Молоко та молочні продукти, овочі, фрукти, листяні рослини, зерно- бобові та зернові культури (капуста, квасоля, горох, гречка, кріп, петрушка, морква, помідори, цибуля, салат, виноград, вишні; черешні, смородина), морська риба. |
Фосфор (Р) 1,3-1,5г |
Входить до складу кісток та зубів; бере участь у енергетичному обміні (входить до складу АТФ) |
Молоко та молочні продукти, м'ясо, риба, перлова, гречана, пшоняна крупи, зернобобові, фрукти й листяні рослини (квасоля, горох, морква, буряк, петрушка, кріп, часник, хрін, редиска). |
Магній (Mg) 0,4-0,5г |
Бере участь у регуляції функції нервової системи (знижує збудливість, підвищує процеси гальмування в корі головного мозку); має антиспастичну дію: знижує рівень холестерину в крові; входить до складу ферментів, які регулюють синтез білка і нуклеїнових кислот, а також утворення енергії в клітинах. |
Хліб з висівками, гречана, вівсяна, пшоняна і перлові крупи, кавуни, квасоля, горох, листяні рослини (петрушка, ща вель, морква, капуста, банани).
|
Натрій (Na) 6-7 г |
Бере участь у регуляції водносольового обміну (затримує воду в організмі), процесах передачі нервового імпульсу; створює осмотичний тиск у міжклітинній рідині й цитоплазмі, підтримує кислотно-лужну рівновагу. |
Столова сіль (NaCI), хліб, м'ясні вироби.
|
Калій (К) 2-4г |
Бере участь у регуляції водносольового обміну (стимулює виведення рідини з організму через нирки з сечею), процесах передачі нервових імпульсів; регулює внутрішньоклітинний осмотичний тиск; підвищує тонус гладкої й попереково- смугастої (скелетної) мускулатури; підтримує кислотнолужну рівновагу (підвищує лужність). |
Квасоля, горох, картопля, хрін, кріп, абрикоси (курага), щавель, пет рушка, виноград.
|
2. Дослід “Виявлення нітратів в рослинах”.
Останнім часом досить глобальною стала проблема, пов’язана з контролем вмісту нітратів в сільськогосподарських рослинах. Серйозна розмова по цьому питанню сьогодні ведеться на сторінках преси, по радіо, телебаченню. Висока зацікавленість нею і школярів. В зв’язку з цим ми вважаємо необхідним проведення в школі на уроках біології лабораторної роботи по визначенню нітратів в рослинах,
Ось деяка коротка інформація: кореневі системи рослин добре засвоюють нітрати. В рослині проходить перетворення нітратів до аміаку:
Нітрат (N03,) — нітрит (N02) — гіпонітрит (N0) — гідроксилам і н (NH2OH) —> аміак (NH3).
В перетворенні нітратів беруть участь ферменти і вуглеводи.
Аміак, утворений в результаті цього процесу, реагує з деякими органічними кислотами (піровиноградною, щавлевооцитовою і т.д.). В результаті такого сполучення утворюється три амінокислоти: глутамінова, аспарагінова аланін. Цей процес називається первинним амінуванням. Амінокислоти, як: утворилися, і їх похідні – аміни, є матеріалом для утворення останніх 17 амінокислот в процесі переамінування. Якщо з будьяких причин зв’язок цих перетворень порушується, то нітрити не встигають повністю перетворитись на амінокислоти. Частина може пройти через паренхіму кореня, піднятися із збільшуючим потоком і відкластися в різних органах рослин. Амінокислоти нешкідливі, вони є будівельним матеріалом для білків, з яких побудовано все живе на Землі. Нітрати в великих кількостях шкідливі. В кишково- порожнинному тракті вони перетворюються в солі азотистої кислоти – нітрити, які отруюють організм.
Ми пропонуємо вам, за допомогою лабораторної роботи визначи: вміст нітратів в листі капусти, в моркві, а також картоплі.
Для цього ми беремо частинку рослини і розтираємо її в ступні Краплину отриманого рослинного соку вносимо на лабораторне скло капаємо декілька крапель дифеніламіну. При зміні забарвлення можна судити про вміст нітратів (дифеніламін в присутності іона N03 дає синє анілінове зображення). Кількість нітратів оцінюється за наступною градацією: при відсутності нітратів рослинний сік не змінює кольору: при невеликій кількості нітратів крапля рослинного соку набуває світло-блакитног: забарвлення; при великій кількості нітратів з’являється темно-синій колір.
3. Режим дня.
Режим дня, тобто розпорядок; дій з врахуванням оптимальних біоритмів організму, необхідний кожному з нас. Свій час найкраще розподілити такич чином.
Вік (роки) |
Класи |
Уроки в школі |
Навчання вдома |
Прогулянки, ігри, заняття спортом |
Інші види дозвілля: читання, заняття |
Ранкова гімнастика, харчування, туалет, сон |
|
|
Кількість годин музикою, |
||||
7 |
1 |
3-4 |
1 |
3,5 |
2,5 |
11-10 |
8 |
2 |
4 |
1-1,5 |
3,5 |
2,5 |
11-10,5 |
9 |
3 |
4 |
1,5-2 |
3,5 |
2,5 |
11-10,5 |
10 |
4 |
4-6 |
1,5-2 |
3,5 |
2,5 |
10,10 |
11 |
5 |
5-6 |
2 |
3 |
2,5 |
10-9 |
12 |
6 |
5-6 |
2 |
3 |
2,5 |
10-9 |
13 |
7 |
5-6 |
2,5-3,5 |
2,5 |
2 |
9,5-9 |
14 |
8 |
5-6 |
3-4 |
2,5 |
2 |
9,5-9 |
15 |
9 |
5-6 |
3-4 |
2,5 |
2 |
9-8,5 |
16 |
10 |
5-6 |
3-4 |
2,5 |
2 |
8,5-8 |
Ось який режим дня рекомендують школярам вчені:
Види занять і відпочинку |
|
|
В годинах |
|
7-8 років |
9-10 років |
11-18 років |
14-17 років |
|
Підйом Ранкова гімнастика, водні процедури, прибирання постелі, |
7.00
7.007.30 |
7.00
7.00-7.30 |
7.00
7.00-7.30 |
7.00
7.00-7.30 |
туалет |
|
|
|
|
Сніданок |
7.30- |
7.30-7.50 |
7.30-7.50 |
7.30-7.50 |
прогулянка перед початком занять |
7.507.50- 8.20 |
7.50-8.20 |
7.50-8.20 |
7.50-8.20 |
Уроки Гарячий сніданок у школі або фрукти Повернення зі школи чи прогулянка |
8.30- 12.20
12.2013.00 |
8.30-13.30
13.30-14.00 |
8.30-14.00
14.00-14.30 |
8.30-14.30
14.30-15.00 |
після уроків |
|
|
|
|
Обід заняття на свіжому повітрі |
13.00- 13.3013.30- 16.00 |
14.00-14.30 14.30-17.00 |
14.30-15.00 15.00-17.00 |
15.00-15.30 15.30-17.00 |
В оточуючому нас світі все знаходиться в русі: стрімко мчать в космічному просторі галактичні зірки, планети; величезні хвилі піднімаються над морями та океанами; періодично вивергаються вулкани. Всі ці види руху виникають стихійно. І тільки живі істоти керують своїми рухами і з їх допомогою досягають своєї мети.
У наш час соціологи встановили, що переважна більшість школярів, особливо в старших класах, проводять дозвілля без активного руху. А згідно з гігієнічнихми нормами він повинен займати 50-60% вільного часу.
А зараз я хочу запропонувати виконати декілька вправ. Вони нескладні, не заважають перегляду програми і водночас послаблюють вплив гіподинамії, вирівнюють поставу, покращують координацію рухів.
Для таких занять достатньо звичайного стільця з прямою спинкою. Сядьте па ньому прямо, не сутулячись. Розведіть руки в боки, стуліть долоні над головою, потім опустіть донизу. Трохи підніміть п’яти, не відриваючи носків від підлоги. Виконайте рухи, імітуючи їзду на велосипеді. Опираючись руками на сидіння, а п’ятами об підлогу, нахиліть тулуб вправо, потім — вліво.
Такі вправи ’’сидячої зарядки слід проводити по 10-12 разів повільно, плавно, постійно контролюючи дихання. Але хочу підкреслити, що такий комплекс вправ аж ніяк не повинен замінювати ранкову гімнастик}, прогулянки, фізичні вправи на свіжому повітрі.
4. Шум. Звуки.
Усім добре відомо, як багато негативного вносить в наше життя шум. Він впливає на здоров’я людини, її настрій, працездатність.
Людина завжди жила в світі звуків. Вона внесла в світ звуків мову та музику, зробила звук своїм помічником. Та минали роки — людина працювала, творила. В світі з’являлися все нові і нові джерела шуму, зростала їх сила.
Сучасна, так звана «шумова симфонія» міста складається з багатьох факторів: гуркіт залізничних доріг, шум літаків та фабричних шляхів Виявилось, що шуми природного походження, тобто морського припливу, дощу, шурхіт листя позитивно впливає на організм людини, заспокоює його. А ось транспортний шум втомлює, заважає сконцентруватися. Дослідження довели, що шум знижує здатність організму до фізичної праці на 30-60% Будь-який шум достатньої довжини може призвести до погіршення слуху. Втрата слуху є професійним захворюванням для токарів, машиністів, шахтарів. Вкрай негативно впливає на слух голосна музика. Група спеціалістів обстежила молодь, що голосно слухає сучасну музику. В 20% хлопців і дівчат, що захоплюються рокмузикою, слух такий, як у 85-річного дідуся чи бабусі. Важливе місце у вирішені проблеми шуму займають зелені насадження, що регулюють шумовий фон міста. Так, листяні породи дерев поглинають 25% звукової енергії, а розсіюють 74%. Активно поглинаюють звукову енергію і хвойні дерева. Ось чому у містах на вільних від будівництва ділянках, у мікрорайонах утворюють шумозахисні насадження.
І, звичайно ж, ми, школярі, не повинні стояти осторонь від цієї важливої справи.
5. Стреси
Всі ми різні й одночасно такі схожі! Наша різність найбільше виявляється у екстремальних ситуаціях. Одні люди різко реагують, а інші навпаки. За допомогою тесту подивись, як ти поведеш себе у незвичній ситуації, чи зможеш правильно відреагувати. Тест. "Чи зможеш ти впоратись із важкою ситуацією?”.
Спробуй за допомогою цього тесту визначити, наскільки ти винахідливий.
1. На екзамені випав білет, відповіді на який ти не знаєш. Твої дії: A) скористаєшся шпаргалкою чи звернешся за допомогою до сусіда;
Б) напишеш перше, що спаде на думку;
В) покладеш білет на стіл викладача і вийдеш.
2. Ти підійшов до будинку і виявив, що загубив ключі. Твоє рішення:
A) спробуєш потрапити у помешкання через балкон чи вікно;
Б) підеш до когось у гості;
B) терпляче будеш чекати поки хтось з рідних прийде з роботи.
3. Батьки налаштовані на перегляд старого фільму, а тобі кортить подивитися фантастичний бойовик. Як ти збираєшся вчинити?
A) непомітно висмикнеш шнур із розетки і скажеш, що телевізор зламався, а коли батьки ляжуть спати, спокійно сядеш дивитися;
Б) підеш дивитися кіно до друга;
В) підеш спати або читати книжку.
4. Ти вирушаєш на зустріч і виявляєш, що забув вдома гаманець.
Як ти вчиниш?
A) попросиш грошей у випадкового перехожого;
Б) поїдеш ’’зайцем”; B)повернешся додому.
5. Сьогодні – вихідний, магазин зачинено, а ти щойно згадав, що у мами день народження. Ти...
A) подаруєш їй квіти, зірвані на найближчій клумбі;
Б) купиш квиток до театру;
B) вибачишся і зізнаєшся, що забув про свято.
6. Хочеш поїхати на море, але у тебе немає коштів, щоб здійснити свою мрію. Яким чином ти роздобудеш гроші?
A) продаси деякі свої речі; Б) знайдеш можливість підробити;
B) попросиш у рідних чи друзів.
За кожну відповідь ”А” - 3 бали, за відповідь ”Б” - 2 бали, за відповідь ”В” - 1 бал.
17-18 балів – ти зумієш вийти з будь-якої складної ситуації, оскільки сміливості, рішучості, винахідливості тобі не позичати. Проте чи не занадто безцеремонно ти добиваєшся мети? Адже на цьому шляху ти ризикуєш втратити друзів, що не здатні тебе зрозуміти.
9-16 балів – ти цілком зможеш вийти зі скрутного становища при цьому дотримаєшся своїх інтересів та не знехтуєш інтересами інших. Це гідне похвали.
9-6 балів – на жаль, життя не можна сприймати як шкільну програму, де досить вивчити урок. У житті немає готових відповідей, їх доводиться придумувати самим. Дай волю фантазії, будь сміливішим і активнішим, тоді все вийде.
6. Депресія Чума XXI століття.
Саме під таким страшним ім’ям вона крокує по планеті. За прогнозами ВООЗ до 2020 року депресія вийде на І місце у світі, випередивши сьогоднішніх лідерів - інфекційні та серцево-судинні захворювання. Саме вона буде вбивцею №1. Вже сьогодні більше половини всіх самогубств на планеті чинять люди в стані депресії. Статистика знає багато чого але вона може лише підраховувати втрати або скласти прогноз. Зазирнути в душ\ кожного, хто пережив хоча б один депресивний епізод, вона не спроможна. У кожного свій біль, свій страх, своя причина для страждання свій спосіб виходу і повернення в лоно життя.
Перші ознаки депресії:
1.Втрата спроможності радіти життю.
2.Невмотивоване почуття туги, суму, горя зі схильністю до сліз. 3. Розлади настрою, дратівливість, занепокоєність, невдоволення.
4. Нерішучість.
5. Відчуття сповільненого плину часу.
6. Зниження концентрації уваги.
7. Порушення апетиту і сну.
8. Відчуття, що життя не вдалося.
9. Недбалість в одязі і зовнішньому вигляді.
”У мене депресія..." Найчастіше ми вимовляємо ці слова, ве замислюючись над їхнім змістом. А, що таке депресія?
Депресія – це не просто поганий, пригнічений настрій. Людині властиве: відчувати емоції, які ми називаємо негативними, - смуток, зневіра, пригніченість, скорбота, сум. Це цілком нормально для здорової психіки. Життя не стоїть на місці — ми сумуємо і радіємо, плачемо і сміємося, іншими словами – живемо. І, як завжди, “після радощів - неприємності” за теорією ймовірності. У цілому ж, незважаючи на коливання у той чи інший бік, рівень настрою тримається біля позначки, яку ми називаємо “нормою”.
У разі депресії пригнічений стан може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Втім, у випадках затяжних депресій цей термін може розтягтися на роки. Одна з ознак депресії – це відсутність надії. Так, іноді людині в силі обставин може бути як завгодно погано, але вона знає, що це тимчасове явище. Вона знає, що колись вийде сонце і висушить сльози. Вона зможе посміхатися і радіти життю. Але під час депресії здається, що це назавжди. У цьому стані майбутнє бачиться у вкрай темних тонах. Здається, що так буде продовжуватися вічно. Депресія не є ознакою слабкості характеру – це справжнісінька хвороба, яка нерідко потребує медичного втручання. У результаті депресії порушуються біохімічні процеси, що відбуваються в організмі. Зокрема зменшується рівень медіаторів (серотоніну – норадреналіну й ін.), що і передають інформацію між нервовими клітинами мозку — нейронами.
Медицина виділяє три основні ознаки депресії: ослаблення рухової активності, повна байдужість до усього і поганий настрій. Депресія починається зі слова "не хочу”. Не хочу займатися роботою (іноді улюбленою), не хочу зустрічатися і спілкуватися з людьми, не хочу робити сотні повсякденних речей, які раніше робилися самі собою. Світ потьмянів, життя зблякло начебто дивишся на нього крізь курне запльоване скло провінційного вокзалу, а повз тебе проходять, не зупиняючись; поїзди, наповнені вогнями і веселою музикою. Душа, в якій ще нещодавно панував спокій, гармонія, світло, наповнюється липким страхом, непевністю, затхлістю.
Що далі? Далі на вислів “не хочу накладається важче - “не можу”. І дійсно не можеш робити безліч речей, бракує сил, бракує бажання. Ранковий підйом перетворюється на подвиг, коротка ніч не приносить заспокоєння. З кожним днем коло стикається. Ті ролі, що так легко було грати тоді, коли усе було добре і нормально, зараз грати важко або навіть неможливо. Усе валиться. Життя перетворюється на кошмар...
В основному причиною депресії є стреси (психогенна депресія). До депресії можуть призвести різноманітні ситуації, починаючи від найважчих: смерті близької людини або втрати роботи, і закінчуючи повсякденними дрібницями: конфліктами з близькими, колегами, начальством, самітністю, нездійсненими мріями, особистими проблемами. Звичайно, у разі втрати близької людини туга і сум природні, але іноді їхня глибина і тривалість бувають настільки великі, що доводиться вдаватися до медичної допомоги. І що там казати – стреси і дрібнішого масштабу не минають безслідно для нашої психіки – вони поступово накопичуються і затискають людину в лещатах депресії, звільнитися з яких найчастіше буває дуже складно.
У 2-4% людей депресія розвивається без зовнішніх причин на тлі повного благополуччя (ендогенна депресія). Це таке жхронічне захворювання, як туберкульоз або гіпертонія; тільки зумовлює зету не фізичні, а душенні страждання. Досить поширеною формою депресії є сезонні афективні розлади, що виникають в осінньозимовий період.
Нерідко депресія супроводжує деякі захворювання, наприклад – цукровий діабет, хворобу Паркінсона та інші. Багато хто з нас зовсім не підозрює про те, що хворіє на депресію, оскільки вона часто маскується під якусь тілесну недугу, і людина все життя скаржиться на серце, а причина криється зовсім в іншому.
Існує різновид депресії, що зветься “дистимія”. При дистимії симптоми депресії виражені не так яскраво, як при сильних депресіях. Просто людина живе, немов за інерцією, роками «варячись» у «несмачному бульйоні» повсякденності. Вона живе без радощів, як автомат, поступово звикаючи до цього стану, вважаючи його нормою. Насправді це теж депресія, якої можна успішно позбутися.
У лікуванні депресії дуже важливо стати активним помічником вашого лікаря, відкрито обговорювати з ним підходи до лікування й усі ваші сумніви. На сьогодні, лікування виявленої депресії включає три основи; методи (але не обмежується ними):
• Психотерапію.
• Медикаментозне лікування.
• Електроімпульсну терапію.
"У кожної душевної печалі — сто відображень”, - так сказав колись Шекспір. Окремі люди переживають поодинокі епізоди депресії, інші – часто повторюванні, у деяких трапляються цикли, в яких чергуються депресії і піднесення. Але, незважаючи на те, що в кожного своя депресія, - достовірно одне: депресія руйнує наше життя, роблячи його нестерпним.
Вона може призвести до втрати роботи, сім’ї, друзів, ожиріння, алкоголізму, наркоманії. Але найголовніше, вона може забрати життя. Зазвичай мислення при депресії дуже перекручене – вона стає негативним, і людина думає, що добре вже не буде ніколи...
Підсумок: учні розглядають піраміду здоров'я.
На даному занятті ми розглянули лише частину факторів, розгляд яких продовжимо наступного разу. До роботи приступають учні третьої групи.
На даному занятті ми розглянули лише частину факторів, розгляд яких продовжимо наступного разу.
До роботи приступають учні третьої групи.
Найважливішою умовою підвищення пізнавальної активності учнів є, на мій погляд використання в процесі навчання конкретних прикладів, що ілюструють практичне значення знань з біології та хімії.
О.Ольжич: Захочеш- і будеш В людині, затям,
живе не відгадана сила
Учням пропонується дати відповіді на перелік питань, у яких вони зможуть на практиці застосувати набуті знання з біологи, хімії.
1. Який метал і як вкоротив життя жителям древнього Риму?
2. Чому перський пар Кір, який жив 2.5 тис. рр. тому, під час військових походів пив воду зі срібного посуду?
3. Кілька століть тому один з китайських імператорів заборонив жителям одного міста вживати в їжу морські водорості. Чому після цього серед населення почалося масове захворювання на зоб (базедову хворобу)?
4. Чому туберкульозні диспансери розташовані у місцевостях, де ростуть хвойні дерева?
5. Яка назва рослини, плоди якої називають «яблуко кохання»?
Вчитель. Відомо, що наука не завжди впевнена у всьому, але на те вона і наука, щоб скрізь шукати докази і не вірити в те, що вже відомо, поки факти не будуть безперечними.
Четверта група включає учнів, які сьогодні поділяться з вами доробками.
Талант – річ дивовижна. Він складний і непізнаний, але водночас простий і зрозумілий. Потребує лише одного: трохи тепла, трохи взаєморозуміння. Не скривдити байдужістю, не загасити необережністю. Талант – золотий фонд нації. Обдаровані діти – це діти обдаровані Божою ласкою – і їм відкривається щось особливе – мить творення.
1. “Мій апельсин”.
В природі існує багато різноманітних рослин, і всі вони мені подобаються. Тому що в кожному листочку, в кожній стеблині є живі клітини. Я люблю природу тому, що рослини очищують повітря, годують людей та тварин.
Хочу розповісти історію про рослину, яка виросла з зернини. Ця рослина — апельсин.
Мені на день народження принесли багато апельсинів та мандаринів. Я з них висушила декілька зернин і посадила в горщик. Спочатку я їх поливала та з нетерпінням чекала сходів. Але, коли пройшов не один тиждень перестала вірити в те, що вони колись з’являться. Я винесла горщик веранду та й забула про нього.
На осінніх канікулах ми з мамою, татом, молодшою сестричкою та братом поїхали в Київ до татової сестри – тьоті Люби. Там ми пробули тиждень. Та коли повернулися і тільки увійшли в коридор, мою увагу зразу ж привернув зелений листочок, який виглядав з горщика на вікні. Це зійшов мів апельсин. Зразу я точно не знала апельсин це чи мандарин. Та мама розповів що коли взяти шматочок листочка покуштувати на смак, то по смаку можиь взнати, яка в мене зійшла рослина. Я дочекалася, коли з’явився другим листочок покуштувала. Мені здається, що це апельсин. Тепер я буду чекати поки він підросте, щоб його щепити з апельсином, який уже плодоносив.
Надіюсь, що колись й на моєму апельсинчику будуть висіти оранжеві, пахучі, солодкі плоди.
2. Казка “Король Менделєєв”.
Давно-давно в одному царстві правив молодий царевич на ім’я Менделєєв. Забажалося царевичеві одружитися з найпрекраснішою за зовнішністю, найрозумнішою, найвихованішою, найдобрішою дівчиною.
Це несподіване бажання король сповістив своєму найвірнішому другові і головному радникові Оксигенуму. Це було так: одного разу, на полюванні Оксигенум підстрелив молоденьку косулю, чим одразу похвалився своєму суперникові Гідрогеніуму і особистому слузі царя. На перепочинок вони поїхали у чудове місце на схилі гір: поблизу тік невеличкий струмочок, було дуже багато квітів і птахів. Цар та його придворні після ситного обіду з дичі прийнялися відпочивати. Цар стомився і ліг просто під величним дубом у затінку і одразу заснув.
Снилося царевичу щось казкове: він був веселим, радим і щасливим, перебуваючи на прекрасній галявині саду. Аж раптом, почув веселий дівочий сміх.
Підійшов ближче, побачив чарівну дівчину, що бавилася із кумедним псом. Додивитися сон йому не дав один з його охоронців – Лютецій, що хотів передати від гінця якусь новину. Король був дуже збентежений своїм сном і вирішив спитати у друга Енштейнія, котрий займався вивченням снів, значення свого сну. На це Енштейн відповів таке: ’’Якщо тобі снилася дівчина, що сміється у саду, то незабаром буде в тебе велике кохання”.
Царевич не міг більше терпіти самотнього життя, тому порадившись з Оксигенумом, вирішив створити прийом найкрасивіших дівчат. Приїхавши у Паладій, розіслав гінців з повідомленням у різні частини світу. Через місяців два здійснився його задум. Дівчат було дуже багато. Але найкрасивіших запросили на Барій (бал). Там була красуня з острова Силіцій - Технеція, з Скандії - Титанія, з Германії - Арсен, з Індії - Ланта, з Європія - Самарія, з Америції - Кюрія, що володіла прекрасною Галій. А також була прекрасна вродою та гостра розумом - Іранія. Царевич Менделєєв був вражений красунями. Від посла Індій він взнав, що Латан славиться прекрасним голосом. Запізнившись прибула граціозна француженка - Джоліотія. Незграбна прислуга Галій Станум біля Джоліотіли, на що француженка відреагувала досить жорстко.
Спостерігаючи за красунями Царій був дуже Радій. Посол Америцію представляв Оксигенуму Кюрію з найкращих сторін, яких у неї було не так багато. Тим самим хотів покращити її шанси у боротьбі з королевою Церія.
На банкеті була присутня скромна красуня па ім'я Ідея. Йдучи до дивана, вона перечепилася, на що всі присутні її Осмій і принизили. Після цього інциденту Царій зрозумів, що всі вони пихаті, невиховані, що прагнуть грошей, влади, багатства. Коли Царій почув, що Титанія кричить на свог: посла Стронція Цинка і Осмій короля, то зрозумів, що посол Сканд справжнісінький Свинець, бо сватав його з цією пихатою грубіянкою.
Коли дві кандидатки на місце королівної Царія почали сперечатися, які з них найкраща, то це був справжній Цирконій. Мирячи їх Вольфрам двоюрідний брат Менделєєва, став справжній Прометій. Під час бальній танців цар танцював з головною претенденткою – Технецією.
До Ідеї, яка скромно і мовчазно сиділа осторонь, прибіг химернг; собака, який забруднив її сукню, руки, обличчя, бавився з нею. Вона щаслив сміялася так, як сміялася красуня в сні, і собака був такий самий. Раптом зупинилася музика і танець одночасно, всі гості звернули увагу на Ідею. В; почали кепкувати з неї, а Технеція сказала: “їй з собаками спілкуватися, бс : людьми в неї не виходить. Дикувата скромняга! Ха-ха-ха!” Ця фраза вразиг. Царія глибоко в серце.
Після балу Царій Менеделєєв мав оголосити своє рішення: дівчата, які прибули із заможних відомих країн, з цілим ескортом слуг і послів ве виправдали сподівань і бажань Церія і він обрав Ідею.
Він був задоволений своїм вчинком, бо вона була тією, котру він бачні у казковому сні, а за пророками Енштейнія, це було кохання його жиг:; Невдовзі, вони одружилися. Мали багатьох дітей: Екаалюмінія, Екабора Екасиліція, Екайода, Двомарганцида. Король Менделєєв віддав трон своїй дружині. З скромної Ідеї він зробив ’’гримучу” Систему. Сам король вивчи природу та частини з яких вона складається. Система впродовж свого правління стала Періодичною системою, бо правила і буде правити багато віків і періодів.
Правила вона країною Хімією багато-багато часу.
3. «Джафар».
Де взявся цей кіт ніхто не знав.
Одного літнього дня він несподівано з’явився у нашому дворі. І вже з перших кроків показав, що він прекрасно вихований кіт, і зачарував своїми вишуканими манерами.
От послухайте, як це було. Багіра, наша хатня кішка, саме дрімала зі колодках. Коли Джафар увійшов у двір, вона розплющила очі і не дуже привітно глянула на непроханого гостя. Наша кішка мала дуже круту вдачу і просто так знайомств не заводила, і тому незнайомець їй відразу не сподобався. Вона встала, вигнулась дугою і настовбурчила шерсть.
Джафар, побачивши Багіру, галантно мотнув кілька разів хвостом і муркнув декілька ввічливих слів господині. Певно, то був якийсь напрочуд вдалий котячий комплімент, бо Багіра потягнулась і промуркотіла: ’’Мрррау! Мрррау!”, потім сіла і почала мити собі ліву задню лапу. Цим вона дала зрозуміти Джафарові, що вважає його за свого.
Підійшов до Джафара Чопер, наш пудель. Якийсь інший кіт, не такий чемний, одразу вигнувся б підковою, настовбурчивши хвоста – показав би собаці, що ладен боронитися. Джафар і не ворухнувся, і, навіть, дав собаці обнюхати себе від носа до кінчика хвоста.
Тепер усе залежить від того, як поведеться Аза, вівчарка. Вона спала на сонечку. Але, коли з’явився кіт, розплющила одне око. Якби Аза наскочила на Джафара, був би котові кінець. Бо тоді Чопер хоч-не-хоч мусив би теж кинутися на нього, хоч би з собачої солідарності. Але Аза наїлася, розіспалася і їй не хотілось рухатись. - Що це за кіт? - тільки спитала вона сонно в Чопера.
- Так собі, звичайнісінький кіт! “Напевно, якийсь Багірин гість!” – доповів Чопер.
Аза про всяк випадок підняла губу і показала ікла. Джафар вирішив, що тепер до речі буде прикинутись, ніби перелякався, і удав, що хоче вискочити на паркан. ’’Він знає правила поведінки”, — заспокоїлась Аза і повернулася на другий бік.
Так Джафар залагодив справи на подвір'ї. Залишився ще будинок і ми. Кіт чемно підняв хвоста і, не поспішаючи, поважно зайшов в коридор. Там нікого не було і він рушив далі. На порозі зупинився, нявкнув привітно і став чекати запрошення. Він сів, як годиться в гостях, підгорнувши свого хвостика, подивився на мене і почав муркотіти. Я певна, що він розповідав мені історію усього свого багатого на події життя. В ту хвилину я пошкодувала, що не розумію котячої мови. А він, думаючи, що я його розумію, продовжував розповідати про свої пригоди.
Ось який незвичний кіт був наш Джафар.
Після нашого короткого знайомства я взяла котика на руки, занесла на кухню і нагодувала його молоком. Вдячності кота не було меж. Він терся біля моїх ніг, вигинаючи свою худеньку спинку і муркав, муркав... З цієї хвилини ми стали з Джафаром найкращими друзями і більше не розлучалися.
Минула осінь, зима і весна. Влітку до нас у гості приїхала родичка з Києва. Вона була немолода, самотня жінка, але мала золоте серце. Любила геть усе на світі, а про любов до тварин і говорити нічого. Вона відразу полюбила нашого Джафара, а він її. За той час, що прожив у нас Джафар він став товстим і лінивим. Цілими днями він грівся на сонечку. А по вечорам вмощувався в тьоті Люби на руках і починав розповідати свої пригоди. Коли прийшов час для тітки їхати, вона попросила віддати їй Джафара. Хоч мені було дуже шкода його віддавати та, зважаючи на її самотність, я відпустила Джафара до Києва. І тепер він розповідає свої історії по телефону, але вже набагато рідше.
4. Казка "Зачарована кімната".
Ми прийшли до вас, щоб розповісти про таємну загадкову і водночас дуже цікаву науку хімію. Щоб підтвердити це ми хочемо показати вам дослід на простому аркуші паперу зараз з’явиться назва вашого класу.
А зараз, щоб достатніше ознайомити вас з цією наукою ми розповімо вам казку “Зачарована кімната”.
В одному невеличкому містечку проживав дуже гарний хлопець на ім’я Астат, який дуже полюбляв вивчати хімію. Він часто закривався у своїй кімнаті і весь час щось експериментував. Одного разу він щось не розрахував пробірка вибухнула і хлопець опинився у зовсім іншій кімнаті, де познайомився з вродливою і страшно вередливою принцесою.
Невдовзі він збагнув, що вернувся на 100 років назад, вирішив залишитися і трохи познайомитися з принцесою Нікель. Але дівчина дуже вередувала, тупала ніжками і весь час плакала. Король з королевою не могли ні їсти, ні спати. Вони зовсім розгубилися і не знали, що їм робити, і як виконати неможливі прохання своєї вередливої дочки.
Але потім вона подумала, що небо може посіріти, або соне і перестане гріти так як раніше, і швидко наказала повернути все назад.
Тоді добрий чарівник Ванадій порадив королю оголосити конкурс, хто виконає усі бажання принцеси, той отримає пів королівства і мішок коштовностей. З усіх країн світу до замку з’їжалися принци та чарівники і збиралися у великій кімнаті, де сиділи на троні король та королева, а також і маленька вередунка. Всі розсілися по своїх місцях, король пояснив правила і принцеса розпочала загадувати різні загадки. Спочатку вона захотіла побачити шматочок блакитного неба у склянці. Хто як не мішав фарби, але у них нічого не виходило. Лише винахідливий Астат впорався з цим простимзавданням (до сульфату купруму додати натрій гідроксид). Тоді вона до неба захотіла побачити сонце (до фосфату натрію додати аргентум нітрат).
Тоді Нікель згадала, як вона подорожувала з батьками до моря, і як їй там було весело і вона захотіла повернути добрі спогади і наказала показати їй каплю синього моря в пробірці до того ж негайно (йони заліза + червона кров’яна сіль). Але в цій країні не було моря, тому ніхто крім Астата не справився з цим завданням. Після цього вона захотіла зробити маску для обличчя, щоб стати ще вродливішою і для цього їй був потрібен сік з алоє який теж не росте в цій країні. Астат знову справився з черговою забаганкою (сульфат форуму (II) + натрій гідроксид).
Після цього принцеса згадала, яке смачне вона пила кокосове молоко на морі, і захотіла скуштувати його знову. Наш маленький науковець виплутався з скрутного становища (до сульфату додати барій хлорид).
Тоді вона побачила за вікном прекрасну рожеву квіточку і захотіла собі мати такий прекрасний колір. Астат за допомогою простих речовин впорався і з цим. Принцеса страшно розлютилася, була не своя від злості, як це так, шо виконують всі її бажання?! Тоді вона захотіла побачити справжню кров, але для Астату це теж була не проблема (до сульфату форуму додати цианід калію).
Усі інші, що приїхали на змагання змирилися із своєю поразкою, і навіть не пробували щось виконувати, бо це їм було не під силу. Наступне бажання загадувала не принцеса, а її жадібний батько, який захотів побачити справжнє срібло (до глюкози додати аргентум оксид) – всі побачили справжнє срібло.
Спостерігаючи за всіма подіями королева собі викрикнула, що хоче побачити хоч маленький, але справжній вулкан, що недавно був у сусідній країні. Астат швидко згадав останній урок хімії і майстерно виконав останнє бажання. Тоді король сказав, що дарує йому пів королівства і мішок коштовностей. Але Астат відповів, що справжня коштовність – це наука хімія. Ось так хімія допомогла юному винахіднику.
На завершення заняття учням роздаються картки з намальованими людськими долонями. Учням пропонується на кожному пальцеві написати найкращі побажання для своїх знайомих та друзів. Після аналізу виявляють, що в кожному випадку учні бажають здоров ’я.
Вчитель. Будьмо добрими і чуйними, лагідними і щедрими, бо саме внутрішні краса прикрашає людину. І тільки людина наділена цими благородними рисам.
Забудьмо образи й негаразди. Відкриймо настіж серце і душу для друзів та рідних. Життя таке прекрасне і таке коротке, поспішаймо творити добро на землі.
Будьте здоровими!
Будьте щасливими! Будьте красивими І завжди добрими!
Відомості про автора…………………………………………. 3
Впровадження активних форм навчання на уроках біології.. 5
Значення народознавства в шкільному курсі біології……… 16
1. Використання елементів народних знань у процесі вивчення біології…………………………………….. ….. 20
2. Типові питання та завдання для учнів на засвоєння
народних знань………………………………………………………… 26
Додатки………………………………………………………….. 29
Додаток 1…………………………………………. 29
Додаток 2…………………………………………. 31
Додаток 3…………………………………………. 35
Додаток 5………………………………………… 55
Додаток 6………………………………………… 58
Проектна освітня діяльність в системі компетентнісного
підходу…………………………………………………………. 69
1. Дослідницький проект «вичення екологічного стану
школи» (з досвіду роботи)…………………………………………. 71
Творчий розвиток особистості: принципи педагогічної
творчості вчителя………………………………………………. 78
1. З досвіду роботи ініціативного наукового товариства
«Ерудит»………………………………………………………… 80
Подаруй любов тварині (Пропозиції щодо використання
міжпредметного зв’язку у викладанні аспектів захисту
тварин. Дидактичні матеріали)…………………………………. 107