„ Формування логіко-математичних здібностей у дітей засобами дидактичних ігор ”

Дата народження – 29.03.1967р. Освіта – Слов’янський державний педагогічний університет (2012),Спеціальність – “Корекційна освіта”Загальний педагогічний стаж – 25р.9м. Стаж роботи вчителем-дефектологом – 16р.5м. Кваліфікаційна категорія – "Спеціаліст вишої категорії“Підвищення кваліфікації – 2022 р. АВТОПОРТРЕТКуличева Ірина Леонідівна. Моє кредо У кожній дитині є сонце – дозвольте йому світити. Правильно навчає той – хто навчає цікаво

ТЕМА САМООСВІТИ„ Формування логіко-математичних здібностей у дітей засобами дидактичних ігор ”

Гра – провідний для дитини вид діяльності Логіко-математичні ігри розвивають у дітей: *самостійність, *здатність автономно, незалежно від дорослих вирішувати доступні задачі в різних видах діяльності, *а також схильність до елементарної творчої та пізнавальної активності.

Логіко-математичні ігри конструюються на основі сучасного погляду на розвиток математичних здібностей дитини. Дані ігри сприяють розвитку:- уваги,- пам’яті, мовлення,- уяви та мислення дитини, - створюють позитивно-емоційну атмосферу, - спонукають дітей до навчання, колективного пошуку, активності.

Гра має велике значення в житті й розвитку дітей. У процесі гри в них виробляється:- звичка зосереджуватися, - мислити самостійно,- розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись, діти не зауважують, що учаться: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, поповнюють запас представлень, понять, розвивають фантазію. Навіть самі пасивні з дітей включаються в гру з величезним бажанням, додають усі зусилля, щоб не підвести товаришів по грі.

У грі дитина здобуває нові знання, уміння, навички. Ігри, що сприяють розвитку:* сприйняття, * уваги, * пам'яті, * мислення, * розвитку творчих здібностей, спрямовані на розумовий розвиток дошкільника в цілому.

Включення дітей у гру має бути добровільним: не нав'язування гри, а залучення в неї дітей. Діти повинні добре розуміти сенс і зміст гри, її правила, ідею кожної ігрової ролі. Зміст ігрових дій має збігатися зі змістом і сенсом поводження в реальних ситуаціях для того, щоб основний зміст ігрових дій переносився в реальну життєдіяльність. У грі слід керуватися прийнятими в суспільстві нормами моральності, заснованими на гуманізмі, загальнолюдських цінностях. У грі не повинне принижуватися достоїнство її учасників, зокрема в разі програшу.

Слід зосереджуватись саме на властивих дітям у цьому віці видах мислення, звертаючи увагу на таке:- чи наявне в дитини зацікавлення в отриманні нової інформації, способів розв'язання різних завдань, в ознайомленні з новими іграми, сюжетами тощо; - якою мірою в неї сформована довільна поведінка - зосередження, увага, пам'ять; - чи здатна вона до пошуково-дослідницької діяльності, до розв'язання проблемних ситуацій; - чи проявляє допитливість, скільки і яких запитань ставить дорослому, - чи наполегливо домагається відповіді на них; - чи дитина активна, самостійна на заняттях, в іграх, під час спостережень;

- чи розвинене в неї мовлення й чи достатній словниковий запас; - чи здатна вона чітко й диференційовано сприймати довкілля, об‘єкти та явища дійсності; - чи виявляє бажання порівнювати предмети та явища; -чи може узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; - чи здійснює так звані раціональні спроби, розв'язуючи розумові завдання; - чи проявляє кмітливість, творчість у розв'язанні життєвих ситуацій, у виконанні ігрових та навчальних завдань; - чи бажає долати труднощі, докладати вольові зусилля, розв'язуючи розумові завдання.

Розвивальні логіко-математичні ігри слід використовувати в роботі з дошкільнятами, щоб допомогти кожній дитині реалізувати закладені в ній здатності мислити логічно та конструктивно. У нагоді стане різноманітний Монтессорі-матеріал. Розвивальні ігри «Логічні блоки» психолога З. Дьєнеша та «Кольорові лічильні палички» бельгійського математика X. Кюізінера

В. О. Сухомлинський писав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку, порівнював гру з величезним світлим вікном, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишнє, з іскрою, яка запалює вогник допитливості. Отже, ураховуючи розвивальний потенціал дидактичних ігор, варто докласти зусиль, щоб гра була не епізодом, а проходила б крізь усе життя дитини. Бо гра – це є творчість, гра – це є праця, а праця – шлях дітей до пізнання світу.