Формування мотивації навчальної діяльності учнів як засобу підвищення якості знань

Зміст

 

Вступ			2
І.	Формування мотивації в психолого-педагогічній науці		5
	1.1	Роль мотивації учнів у початковому навчанні	5
	1.2	Принципи, що формують позитивну мотивацію в   навчанні	13
ІІ.	Формування позитивної мотивації навчання  у педагогічній діяльності		20
ІІІ.	Формування  мотивації навчальної діяльності як засобу підвищення якості знань		27
	3.1	Формування мотивації навчання як засобу підвищення знань учнів	27
	3.2	Формування мотивації як фактору успіху навчальної  діяльності молодших школярів	31
	3.3	Використання творчих  вправ  як  засобу   мотиваційного забезпечення процесу  навчання  рідної мови	35
	3.4	Формування та корекція мотивації учіння молодших школярів	46
	3.5	Рекомендації по формуванню мотивацій спільної навчальної діяльності школярів	54
Висновок			58
Додатки			59
Список використаних джерел			130

 

 

 

Вступ

 

    Основне завдання школи – навчати і виховувати дітей, забезпечити їх протягом навчального періоду якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. У нинішніх умовах перед сучасною школою, як українською, так і зарубіжною, постала проблема втрати інтересу учнів до навчання.

Актуальність дослідження. Мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості. У Національній доктрині розвитку освіти особлива увага звертається на формування світогляду, розвитку творчих здібностей. Зауважимо, що мотиваційний компонент є одним з найважливіших елементів будь-якого навчально-виховного процесу при вивчені школярами різних навчальних предметів, і особливо у початковій школі.

Психологічні дослідження використання різноманітних засобів мотивації проводились багатьма вченими, зокрема Л. В. Занковим , І. М. Соловйовим, Ж. І. Шиф, Б. І. Пінським, Г. М. Дульньовим, В. Г. Петровою, М. М. Нудельманом, М. П. Феофановим та ін. У педагогіці проблемі  мотивації школярів до навчання великого значення надавав ще К. Д. Ушинський. Пізніше цю проблему вивчали такі педагоги як В. І. Лозова, Г . В. Троцко, Г. І. Щукіна та ін.

Сьогодні педагоги відмічають значне зниження інтересу і низьку мотивацію учнів до навчання. Це спостерігається вже і у учнів початкової школи. Формування мотивації навчання є важливим чинником успішного вирішення завдань гуманітарної освіти, спрямованої на загальне піднесення духовності, виховання української ментальності.

 Міцне підґрунтя для реалізації цих освітніх завдань закладається у початковій ланці освіти. Багаторічний досвід роботи над проблемою формування мотивації навчальної діяльності учнів спонукає нас ще і ще раз повертатися до настанов і орієнтації сучасного вчителя. Саме тому я ставлю за мету розкрити можливість підвищення рівня мотивації в учнів початкових класів. Тому виникає потреба й необхідність дослідження обраної мною проблеми, вирішення якої є важливою умовою початкової освіти.

Об’єкт дослідження: формування  мотивації навчальної діяльності учнів як засобу підвищення якості знань.

Предмет дослідження: роль, принципи, форми, методи мотивації навчальної діяльності учнів.

Мета: обґрунтувати та розробити методи формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи .

Гіпотеза дослідження: формування мотивації навчальної діяльності учнів як засобу підвищення якості знань буде ефективним за таких умов:

• врахування вікових особливостей учнів початкової школи;
• створення цілісної системи навчальної роботи з формування позитивної мотивації;
• вчитель оволодіє системою методичних прийомів;
• використання на уроках інтерактивних завдань .

Завдання дослідження:  проаналізувати проблему формування мотивації навчальної діяльності учнів як засобу підвищення якості знань; 

• дослідити педагогічні умови формування позитивної мотивації;
• на основі узагальнення існуючого досвіду розробити методи;
•               формування в учнів початкової школи позитивної мотивації до навчально-пізнавальної діяльності .

Методи та організація дослідження: а) теоретичні: вивчення та аналіз психолого – педагогічної літератури з проблеми формування в учнів початкової школи позитивної мотивації, шкільних програм і підручників; б) емпіричні: спостереження за навчально – виховним процесом, експериментальне дослідження; в) статистичні: кількісний і якісний аналізи одержаних експериментальних даних.   

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І.

ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ

 

1.1. Роль мотивації учнів у початковому навчанні

 

   Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається .

  Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, але впливають на її успішність, є зовнішніми. До них, наприклад, можна віднести:

• позитивне ставлення дитини до школи;
• допитливість;
• довіру до вчителя;
• прагнення бути дорослим;
• прагнення мати шкільні речі тощо.

  Внутрішні мотиви пов’язані безпосередньо із самим процесом учіння, його результатами.   Внутрішня мотивація учіння в молодших школярів нестійка, інтерес виявляється переважно до результату. Вольові зусилля до подолання інтелектуальних труднощів, наполегливість у досягненні навчальної мети молодші учні виявляють залежно від ситуації: цікаве завдання, підтримка дорослих, товариша тощо.

      Мотиви учіння в кожної дитини - глибоко особистісні, індивідуальні. Зовнішня поведінка учня, його ставлення до школи, товаришів, оцінювання багатьох подій - це все «вершки» від багатьох корінців, що живлять бажання дитини вчитися, долати труднощі.

   Живильні сили для всього дерева учіння йдуть насамперед від почуттів маленького школяра, від того, як його зустрічає школа і перший учитель .

   Якщо надії малюка на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності. У малюків, які вступають до школи, відмінності в підготовці разючі: один почав читати ще в 5 років, для іншого - книжка лише іграшка; один нетерпляче чекає першого вересня, а другий - як злякане пташеня, що потрапило в клітку. Як же орієнтуватися у цій різноманітності?        Я користуюсь своїми безвідмовними інструментами - умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів .

   Мій досвід, помножений на чуйне ставлення до дитини, робить мене гарним діагностом, допомагає розібратися в мотивах, які характеризують дії тих чи інших дітей, бачити „зону найближчого розвитку", тобто „проектувати” особистість.

   Психологічні дослідження Мухіної В.С., Проскури О.В. та ін. дають змогу виявити як сприятливі, так і несприятливі передумови формування в молодших школярів позитивних мотивів учіння. Серед сприятливих назву ті, що в більшості дітей 6-9 років переважають:

• позитивне ставлення до школи;
• повна довіра до вчителя, навіть абсолютизація його як     людини, що все знає і має велику владу;
• готовність сприймати й наслідувати;
• гостра потреба у нових враженнях;
• природна допитливість.

   Водночас відомо, що інтерес до навчання в дітей цього віку вкрай нестійкий, більшість із них не виявляє вольових зусиль до подолання навчальних труднощів. Чимало першокласників тривалий час цікавляться зовнішнім боком шкільного життя, їх хвилює лише новизна статусу школяра; багато дітей з готовністю беруть участь у наслідувальних діях, проте, коли треба щось робити самостійно, чекають підказки вчителя, нервують, тобто вони охоче працюють на уроці лише тоді, коли впевнені в успіху.

   Отже, мотиваційна сфера глибоко індивідуальна. Тому в її формуванні  орієнтуюсь не на молодшого школяра взагалі, а на конкретні типи ставлення дітей до навчання, які визначилися саме в цьому класі. Звідси висновок: у навчальному процесі слід використовувати широкий діапазон стимулів, щоб впливати на мотивацію кожного учня .

   У кожному класі є щонайменше п’ять груп дітей з різним ставленням до навчальної діяльності.

   Як правило, майже половина учнів - добрі виконавці. Вони з готовністю сприймають те, що я говорю і показую , їхня постійна навчальна установка - уважно слухати й виконувати всі вказівки незалежно від змісту діяльності. Ці діти на уроці сумлінні й старанні, але здебільшого безініціативні. Провідний мотив їхньої навчальної діяльності - опосередкований інтерес: прагнення порадувати батьків, завоювати авторитет у класі, заслужити похвалу вчителя. Отже, засвоєння знань - тут лише засіб досягнення іншої мети, яка виходить, власне, за межі навчальної діяльності.

  З перших днів навчання виділяються діти з інтелектуальною ініціативою - з яскраво вираженим бажанням виявити своє ставлення до всього, що відбувається на уроці, поламати голову над складним завданням. Вони уникають підказок, прагнуть працювати самостійно, все їм треба помацати, перевірити, дослідити. Ці діти особливо жвавішають, коли я запитую про щось незвичне; рішення, як правило, приходить їм у голову відразу, і вони ледве стримуються, щоб його не вигукнути. Здебільшого в класі буває 4-5 таких учнів .

   Серед сильних учнів є діти, які інакше виявляють своє ставлення до напруженої навчальної діяльності. Зовні вони не дуже активні, і розум у них не такий швидкий, але вони майже весь час перебувають у стані розумового напруження: несподівано для всіх оригінально вирішують завдання, придумують цікаві загадки, уміють знайти аналогію у житті до вивченого. Хоча за зовнішнім ставленням до навчальної діяльності вони помітно відрізняються від попереднього типу, але за мотивацією їх  об’єдную в одну групу. Адже головне, що властиве тим і другим, - інтерес до нового, потреба розібратися в ньому, засвоїти. Помічаю, що такі діти не бояться помилитися; процес роботи їх цікавить більше, ніж оцінки. У „доброго виконавця" і в „інтелектуального лідера” можуть бути однакові оцінки за навчання. Однак це зовсім не означає, що вплив учіння на розвиток особистості кожного з них теж однаковий.

   Серед молодших школярів є невелика група дітей (приблизно 4-5 у класі), які майже ніколи не можуть самостійно виконати навчальне завдання. Це по-різному проявляється на уроці. Один охоче слухає, жестами, мімікою показує, як „напружено” думає, піднімає щоразу руку.

   Майже в кожному класі є діти, які засмучуються, зіщулюються, коли розуміють, що їм робота не під силу, хочуть зробитися непомітними. Для них головне, щоб я їх не питала, щоб урок закінчився якнайшвидше. Серед них є і пустуни, які вже не бояться показувати байдужість до сумлінної роботи, пошук нових знань їх відверто не цікавить, а погані оцінки надовго не засмучують.

Причини тут різні:

• незрілість дитини;
• слабка підготовка;
• глибока занедбаність та ін.

   Цих дітей об’єднує негативне ставлення до навчання, бо воно потребує значних розумових зусиль. Вони вчаться тому, що цього вимагають дорослі, і на уроці лише „присутні".

   Дослідження психологів (В.С. Мухіна, О.В. Проскури, С.Л. Коробко, Н.П. Зубалій, О.Л. Кононко та ін.) свідчать, що на початку навчального року більшість 6-річних учнів надає перевагу дошкільним видам діяльності. У дітей з різним рівнем розвитку і дошкільної підготовки ставлення до навчання дуже різниться, а в цілому розвиток мотивації проходить кілька етапів: несвідоме і нестійке спочатку, це ставлення поступово (за сприятливих умов) стає довільним і цілеспрямованим .

   Із сказаного зрозуміло, що, працюючи з різними групами дітей, я ставлю різні виховні цілі. Найбільш значущою для ефективності навчальної діяльності є мотивація, зумовлена інтелектуальною ініціативою і пізнавальними інтересами, її сила - в зосередженості, захопленні роботою, вольових зусиллях дитини, почутті задоволення від цього. У „виконавців" великі резерви для розвитку більш зрілої мотивації, а „присутніх” можна поступово довести до рівня „добрих виконавців".

  Моє завдання як вчителя щодо забезпечення мотиваційного компонента учіння - створити для всіх дітей передумови виховання позитивних рис характеру, бажання і вміння навчатися.

   У позитивному ставленні до навчання начебто задіяні дві найважливіші пружини навчальної мотивації - „хочу" і „треба". Вміле, гуманне використання цих засобів ефективне, але недостатнє, щоб сформувати в усіх молодших школярів стійкі пізнавальні інтереси, потреби, бажання самостійно мислити, зосереджено й цілеспрямовано працювати на уроці.

   Як сонце потрібне всьому живому, так і розвитку мотивації учіння потрібні стимулююче середовище і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів. Тому загальні умови педагогічного стимулювання я поєдную із застосуванням різноманітних методичних прийомів, які прямо працюють на мотиваційний компонент уроку .

   Чим більше оновлюється початкова школа, тим очевиднішою стає не перспективність опори лише на почуття обов’язку або на оцінку-бал у вихованні мотивації учіння. Це - зовсім не універсальні засоби; надмірне, невміле їх використання зумовлює, як правило, протилежні дії учнів.

   Щоб розширити і спрямувати мотиваційні стимули учіння, важливо знати, що є рушійною силою учіння школярів. Мотиви, які визначають ставлення дітей до навчання, різноманітні за змістом, тривалістю дії, силою впливу.

   Навчання молодших школярів полівмотивоване, тобто дитиною керують, залежно від ситуації, різні мотиви, але серед них є визначальний. Ось на нього і треба впливати. Щоб цей вплив був дієвим і різнобічним, я дбаю про відповідну організацію навчальної праці учнів на уроці й удома. Спочатку в молодших учнів (особливо в першокласників) переважає інтерес до зовнішньої сторони навчання, до нової позиції учня, нових форм спілкування. Потім з’являється і закріплюється мотив досягнення результату навчальної праці .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мотиви учіння молодших школярів
	почуття обов’язку
	бажання заслужити похвалу вчителя
	страх перед покаранням
	звичка виконувати вимоги дорослих
	пізнавальний інтерес
	честолюбство
	прагнення утвердитися в класі
	бажання порадувати батьків
	бажання одержувати високі бали
	прагнення заробити винагороду

 

    І лише з часом, за сприятливих умов виявляється інтерес до самого процесу учіння, до способів пізнавальної діяльності. Для учіння цінніша мотивація, зумовлена пізнавальними потребами, інтересом до способів пізнання.

  Для формування повноцінної мотивації учіння молодших школярів  забезпечую такі умови:

• збагачую зміст особистісно-орієнтованим цікавим матеріалом;
• утверджую справді гуманне ставлення до всіх учнів, бачу в дитині особистість;
• задовольняю потреби в спілкуванні зі мною та однокласниками під час навчання;
• збагачую мислення інтелектуальними почуттями;
• формую допитливість і пізнавальний інтерес;
• формую адекватну самооцінку своїх можливостей;
• утверджую прагнення до саморозвитку, самовдосконалення;
• використовую різні способи педагогічної підтримки, прогнозую ситуації, коли вона особливо потрібна дітям;
• виховую відповідальне ставлення до навчальної праці, зміцнюю почуття обов’язку.

   Реалізація кожної з цих умов вимагає тривалої, узгодженої роботи вчителя, вихователя і батьків. Насамперед, я відмовляюся від спокуси все пояснювати зовнішнім впливом, сподіватися на швидкі зміни в мотивації учіння. Організація навчання, тобто зовнішні умови, опосередковано впливають на мотивацію учіння, яка є глибоко індивідуальною і не може бути негайним наслідком ізольованого використання навіть дуже ефективного засобу (скажімо, дидактичної гри). Я долаю шаблон у педагогічному мисленні - зводити складне до простого. Стосовно формування мотивації учіння таке спрощення призводить до поспішних висновків: наприклад, не вивчив учень вірша - лінивий; ніяк не запам’ятає правило - не хоче вчитися; не виконує швидко моїх вказівок  - просто вперта дитина. Бажання  „розкласти по поличках” учнів на гарних і поганих обмежує мої пошуки найточніших і найгуманніших засобів впливу на дитину. Особливо сприяє цілеспрямованому формуванню допитливості, активності дитини постановка пізнавальних запитань. „Добивайтеся того, щоб учні ваші побачили, відчули незрозуміле - щоб перед ними постало питання, - писав В.О. Сухомлинський. - Якщо вам удалося цього досягти, маєте половину успіху. Адже запитання збуджують бажання знати" .

  У навчальній діяльності для самостійного досягнення результату потрібна особлива зосередженість розумових і вольових зусиль. Це відбувається, коли діяльність учня цілеспрямована, коли він усвідомлює і „приймає” мету, а не йде лише у „фарватері цілі, яку намічає вчитель" .

1.2. Принципи, що формують позитивну мотивацію в навчанні

 

Серед пізнавальних мотивів керованим і найзначнішим є пізнавальний інтерес, який виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Тому, якщо перед учнями ставлю лише готові цілі, а знання лише повідомляю і закріплюю, активність згортається, інтерес згасає. Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття, їх потужним джерелом є емоційність навчального змісту.

Принцип мотивації навчання

    Цей принцип має важливе значення для активізації процесу навчання. Він передбачає реалізацію мотивів навчання, тобто тих внутрішніх імпульсів, які спонукають учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності.

    У психології і педагогіці виділяється декілька груп мотивів, які, в свою чергу, об’єднуються в соціальні і пізнавальні мотиви.

    Соціальні мотиви покликані виховувати в учнів позитивне ставлення до учіння, щоб зробити свій внесок у національну розбудову нашої України або ж заслужити похвалу, схвалення в колі друзів, сім’ї і т. д. Ці мотиви формую як класовод.

    Пізнавальні мотиви формую у процесі вивчення різних навчальних предметів, з метою розширення і поглиблення знань, умінь і навичок, прищеплення інтересу до знань і процесу їх набуття (зацікавленості, допитливості, кмітливості та ін).

    Отже, для формування мотивів навчання я раціонально організовую навчально-виховний процес, при якому школярі виступають  активними учасниками пізнавального процесу. У дітей з’являється внутрішня потреба до учіння, позитивне ставлення до навчального процесу в тому випадку, якщо вони мають можливість зайняти активну позицію у навчально-пізнавальній діяльності. Для цього я зрозуміло викладаю матеріал, вміло організовую самостійну роботу для оволодіння знаннями, уміннями й навичками, показую практичну значимість навчального матеріалу, добираю цікаві тексти з різних стилів рідної мови, формую життєво важливі вміння (написати твір, скласти діловий документ, план прочитаного твору та ін.), вміло поєдную різні методи і прийоми, навчання та способи навчальної роботи, створюю проблемні ситуації, використовую елементи зацікавленості, вдаюся до гумору, викликаю емоції, переживання подій тощо .

Отже, основні вимоги до процесу навчання при використанні принципу мотивації навчання:

1. Формування в учнів мотивів навчання.
2. Прищеплення дітям інтересу до мовних та мовленнєвих знань, умінь, навичок і до процесу їхнього набуття.

Принципи активності й самостійності

                            (при керівній ролі вчителя)

Питання активності й самостійності навчання школярів привертало увагу відомих учених - К.Д. Ушинського, Т.Г. Лубенця та ін.  Вони залишили цінну педагогічну спадщину. У подальшому розробкою цієї проблеми займались педагоги, психологи, методисти: Г.С. Костюк, В.О. Онищук, О.Я. Савченко, А.М. Медушевський та ін.

Так, більшість методистів вважають, що принцип активізації учнів на заняттях  слід здійснювати запровадженням розумових операцій, організацією самостійного застосування знань на практиці; створюванням проблемних ситуацій тощо.

При вивченні будь-якого  матеріалу діти повинні повністю проявити свої пізнавальні здібності; а тому завдання полягає в постійній активізації розумової діяльності учнів; у формуванні вмінь і навичок самостійної роботи.

Активність школярів на уроках може бути високою тільки в тому разі, коли їх діяльність не зводиться до самого лише слухання вчителя, простого відтворення вивченого, а включає спостереження над фактами, їх осмислення і зіставлення, застосування знань на практиці. Значить, я мушу розвивати активність дітей не тільки при відтворенні засвоєного матеріалу, але й на основі їх самостійного підходу до розв’язання пізнавальних завдань, тобто розвивати творчу активність, яка проявляється в їх бажанні усвідомити суть завдання, підібрати відомі способи його розв’язання, застосувати їх у нових умовах, знайти необхідний ілюстративний матеріал .

Активізація мислительної діяльності підвищує ефективність процесу пізнання і значно прискорює його. Більшість лінгвістичних визначень і правил створюються на основі узагальнення, яке є продуктом роботи думки. Тому при вивченні їх  виділяю істотні і неістотні ознаки, створюю проблемні ситуації, показую протиріччя між відомим і невідомим і т.д.

Важливою передумовою активізації учнів у процесі навчання є пробудження інтересу, ініціативи в роботі, спрямованої на розширення знань і підвищення грамотності в широкому розумінні цього слова .

Як свідчить досвід, значний інтерес в учнів викликає цікавий ілюстративний матеріал, спрямований на активізацію пізнавальної діяльності .

Активну розумову діяльність учнів передбачає розвиваюче навчання . Щоб зацікавити дітей процесом здобуття знань, я створюю проблемні ситуації шляхом постановки питань, на які учні дають відповідь після спостереження конкретного  матеріалу, порівняння й аналізу  категорій і т.д.

   Великий інтерес викликає застосування технічних засобів навчання. З цією метою я систематично застосовую технічні засоби навчання на уроках. У практиці школи для цього здебільшого використовуються звукозаписи (магнітофон, грамзаписи та ін) і екранні посібники (кіно, телефільми тощо).

Вищою формою прояву свідомості й активності школярів є їх самостійність. Самостійна діяльність учнів завжди складається із мислительних операцій і практичних дій, а тому її  здійснюю як для набуття знань, так і для закріплення знань, умінь і навичок. При цьому я дбаю про те, щоб діти навчилися спостерігати  явища, робити висновки і узагальнення. В процесі узагальнення і конкретизації  розкриваю причинно-наслідкові зв’язки, користуюсь відповідними питаннями. В такому випадку буде розвиватися не тільки мовлення, а й мислення. Розвиток навичок самостійного мислення школярів сприяє підвищенню їх загальної культури. Таким чином, самостійна робота тісно пов’язана з розвитком мислення і стимулює його .

Самостійна робота на різних етапах уроку має свої особливості.   Школярі можуть самостійно сприйняти і усвідомити багато тем шкільного курсу, читаючи підручник, виконуючи практичні завдання. Проте керівна роль належить учителеві.

В умовах самостійної роботи школярів, яка проводиться з метою закріплення нового матеріалу чи повторення вивченого, є великі можливості для диференціації завдань. Цьому значною мірою сприяють додаткові завдання, які подаються у підручниках під текстами вправ. Сильні учні виконують усі завдання, а слабші - лише деякі з них. Крім того, вміло підібраний і добре підготовлений роздавальний матеріал сприятиме диференціації завдань. Цей роздавальний матеріал доцільно використовувати і для перевірки знань школярів у класі, і для домашньої роботи. На необхідність індивідуалізації домашніх завдань неодноразово вказували педагоги, методисти.

Добре знаючи підготовку учнів, а також прогалини в їх знаннях, я готую картки з питаннями і завданнями практичного характеру для класної і домашньої роботи.

У сучасних умовах урок як основна організаційна форма навчання набуває нового змісту, нової структури. А тому посилюється вимога до активізації навчально-пізнавальної діяльності всіх учнів на уроці і разом з тим до обліку індивідуальних особливостей, які необхідно добре знати. Як же забезпечується активна робота класу на уроці ? Пояснюючи дітям нову тему, я формулюю пізнавальну задачу для всіх учнів, серед яких одна група дає відповідь на поставлене питання; друга - наводить приклади, третя - робить висновок. Краще підготовлені школярі розповідають першими і позитивно впливають на інших. Однак на цьому робота не припиняється. Усі учні виконують те ж саме завдання, відповідно пояснюють (і сильніші, і слабші). Далі  диференціюю завдання для закріплення теми самостійною роботою .

Отже, основні вимоги до процесу навчання при застосуванні принципів активності й самостійності (при керівній ролі вчителя):

• Запровадження розвиваючого навчання.
• Пробудження інтересу до процесу набуття знань.
• Вироблення навичок самостійної роботи учнів на всіх   етапах навчання.
• Застосування технічних засобів навчання.

Принцип наочності

Принцип наочності тісно пов’язаний з принципами свідомості і доступності, оскільки реалізація його дає змогу в доступній формі викласти навчальний матеріал і свідомо його засвоїти.

Як відомо, в пізнанні має місце чуттєве і абстрактне мислення: перше відображає лише зовнішній бік явища, а друге - суть явища. Пізнання йде від чуттєвого, конкретного до абстрактного, щоб потім перейти до мисленого конкретного на більш високому рівні.

Принцип наочності передбачає використання насамперед таблиць, схем, а також технічних засобів навчання (звукозаписів, екранних посібників тощо).

 Найбільш поширеними засобами унаочнення є таблиці з дидактичним матеріалом, що ілюструє ті чи інші  правила, визначення. Таблиці можуть бути різноманітними:

• таблиці з виділеними елементами (іншим кольором, підкресленням і т. д.);
• таблиці з пропусками тих чи інших елементів;
• таблиці з матеріалом для трансформації і конструювання.
• Крім того, на таблицях можуть передаватися визначення, правила з ілюстративним матеріалом.

У навчанні досить часто використовую і схеми. Вони зручні для пояснення правил та явищ. Таблиці і схеми можуть мати узагальнюючий характер і виконувати функцію допоміжного засобу для повторення, узагальнення і систематизації матеріалу.

Виділені  принципи, що формують позитивну мотивацію в навчанні вказують на комплексність використання дидактичних засобів для формування того чи іншого компоненту. Отже, лише використовуючи методи взаємопов’язано для організації пізнавальної діяльності молодшого школяра можна досягти певних успіхів у їх використанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ  У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Демотивація виражається в типовій скарзі вчителів: «Учні не хочуть учитися, батькам байдуже, як навчаються їхні діти». Ще якихось два-три десятиліття тому це питання не стояло так гостро. Школа мала найбільший важіль впливу на дитину — контроль (читай: примус), який виражався в оцінці на уроці та суворій перевірці з боку батьків. Нині оцінкою злякаєш мало кого з учнів, так само, як і батьків. Як наслідок — тривожні дані статистики: частка учнів, які успішно опановують загальноосвітню програму до закінчення основної школи, зменшується в Україні до 20%.  На сьогоднішній день вирішується проблема зацікавленості школярів до навчання, над якою працюють провідні педагоги та психологи сучасності. Відомо, що найкращий учитель той, хто пробуджує в учнів бажання вчитися. Щоб навчити дитину, треба не просто передати їй знання і вміння, а й викликати в неї відповідну активність, пізнавальну чи практичну. Важливим структурним елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання.

Мотивацію в навчанні можна вважати державою під назвою УСПІХ. Природа успіху така, що, відчувши її солодкий смак один раз, людина прагне повторити це відчуття багатократно. Умовно замкнений цикл мотивації можна представити у вигляді схеми:    

                                                              У сучасному мінливому, динамічному світі на першому плані не просте навчання учня предметних знань, умінь, навичок (деякі з яких можуть виявитися або застарілими, або незатребуваними), а особистість учня як майбутнього активного діяча, який забезпечуватиме суспільний прогрес, збереження й розвиток життя на Землі. Саме індивідуальність та особистість людини із властивими їй характеристиками є результатом освітнього процесу. Виховання особистості полягає насамперед у розвитку системи її потреб і мотивів.

Характер мотивації навчання й особливості особистості є, по суті, показником якості навчання.

  Фактор мотивації для успішного навчання є сильнішим, аніж фактор інтелекту. Усвідомлення високої значущості мотиву навчання для успішного навчання сприяло виокремленню принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу.

Мотивація у педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості. З вітчизняних дидактів, що займалися цією проблемою, слід відзначити перш за все К.Д. Ушинського.

Особливо слід зауважити, що мотиваційний компонент є одним з найважливіших елементів будь-якого навчального процесу в різноманітних навчальних дисциплінах. Це чітко ілюструють дані про засвоєння навчальної інформації дітьми 6-10 річного віку. Це зобов'язує мене шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення. Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, шаблонності, сприяє ширшому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

«Навчання є найінтенсивнішим, коли відбувається в контексті підтримки, заохочування і помочі... хто пояснює і уточнює – вчиться. Що діти зроблять разом сьогодні, вони зможуть зробити завтра   ... самостійно», – ці слова Виготського сьогодні, як ніколи раніше, актуальні в освітньому процесі шкіл України. Науково-технічний прогрес за останні роки зробив черговий ривок уперед, діти випереджають нас за швидкістю освоєння нових технологій. Але, щоб вони стали гармонійними особистостями, ми маємо застосовувати нові форми і методи, які допоможуть співпрацювати з дитиною.

Основним завданням убачаю потребу розвитку в учнів свідомого ставлення до навчання, сприяння позитивній мотивації до пізнавальної діяльності, потребі у самопізнанні, самореалізації та вдосконаленні, створенні самодостатньої особистості, яка не загубиться на складних життєвих шляхах. Саме тому працюю над методичною проблемою   

Проблема формування позитивної мотивації навчання завжди була актуальною у психолого-педагогічній діяльності. Як відомо, зміст навчання, його значимість для учнів лежать в основі мотиваційної сфери. Від змісту навчання залежить спрямованість учня, тобто мотиви навчання.                                           

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя. Для підсилення мотивації діяльності дуже корисними, на мою думку, є використання інтерактивних технологій. Саме застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів  (О.І. Пометун):

 

Тому у своїй роботі на різних етапах уроку використовую технологію опрацювання дискусійних питань; інтерактивні методики (робота в парах, «мозковий штурм», ділові ігри, «асоціативний кущ», «мікрофон», взаємне навчання, інсценізація); блочний метод викладання матеріалу; кооперативну форму навчання (урок-практикум, урок-пошук, урок-дискусія, урок-мандрівка, урок-панорама).

При здійсненні диференційованого підходу підвищується інтерес до навчання, тобто виникає мотив праці, відчуття власної значущості, а також відбувається інтелектуальний ріст кожного учня у відповідності з його навчальними можливостями.

Індивідуальна форма роботи сприяє виявленню вміння учнів працювати самостійно, визначати труднощі у засвоєнні матеріалу, сприяє виробленню самостійності, відповідальності учнів, отриманню реальної картини рівня засвоєння матеріалу кожним учнем. Зважаючи на очікуваний результат при індивідуальній формі роботи, використовую знову ж таки різні завдання.

   На уроках розвитку зв'язного мовлення навчаю різноманітних видів усних і письмових робіт: переказ прочитаного тексту, написання творчих робіт, різних за змістовим типом, спонукаю учнів до так званих творчих дискусій «Якби автором був я».

На практиці переконалася у тому, що підвищенню пізнавальної активності учнів сприяє проведення так званих нестандартних уроків, а саме: урок-казка, урок-подорож, урок-диспут, урок-дослідження і т.п. Велику увагу приділяю домашньому завданню. Дуже важливо не переобтяжувати учнів. Намагаюсь давати їм цікаві завдання, одне з яких має бути творчого характеру. Практикую також домашні завдання, які треба виконати усім учням обов'язково і такі, які виконуються за бажанням. На наступному уроці результати виконання обов'язково перевіряються, обговорюються і оцінюються.              

Вважаю, що для вчителя початкових класів неабияку роль відіграє позакласна робота, саме вона допомагає учителеві у повному обсязі розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. На позакласних заходах продовжую роботу щодо формування мотивації навчання . З цією метою  проводжу такі заходи: «Свято казки!», родинне свято «Тепло татусевих долонь», «Свято рідної мови», мовно-літературна гра «Щасливий випадок», турнір лицарів ввічливості.

 

 

 

 

   Намагаюся, щоб такі форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських якостей, усвідомлення національних традицій нашого народу.              

Крім традиційних для кожного навчального закладу предметних тижнів, вікторин, конкурсів , проводжу консультації, індивідуальні заняття. Цей час використовую також для підготовки учнів до предметних олімпіад, конкурсів.

Позитивна мотивація впливає на ­підвищення ефективності навчально-виховного процесу на уроках, на зацікавленість учнів матеріалом уроку, стимулює їх до навчання. Таким чином, учні готуються до повноцінного життя в новому інформаційному суспільстві, озброївшись знаннями, успішно синтезуючи у собі високу естетичну культуру, досконалий інтелект, творчий потенціал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ.

ФОРМУВАННЯ  МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЗАСОБУ ПІДВЩЕННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ

 

3.1 Формування мотивації навчання як засобу підвищення знань учнів

 

Головна мета школи на сучасному етапі — створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися упродовж життя. Тому завданням у початковій школі має бути підготовка дітей до систематичного та цілеспрямованого навчання у старших вікових періодах, формування позитивної мотивації навчання, забезпечення морально-духовної зрілості особистості.

Зосереджую свою увагу на системі мотивів та мотивації навчальної діяльності молодшого школяра.

Найбільш цінною є пізнавальна мотивація. Вона зумовлена бажанням учитися, інтелектуальною ініціативою дитини. Я організовую навчальний процес так, щоб зацікавити дітей, викликати бажання вчитися. Навчальний матеріал повинен стимулювати мислення учнів, поставлене завдання — підштовхувати до пошуків шляхів його розв'язання. Надмірно спрощені завдання є нецікавими для учнів, а це призводить до втрати мотивації засвоєння навчального матеріалу. Дитина має радіти тому, що вона про щось дізналася. Тільки тоді можна сказати, що в неї розвивається мотивація, адекватна структурі особистості.

Мотивація досягнення успіху — це бажання якісно і правильно виконати завдання, отримати потрібний результат. Вона орієнтує дитину на якість і результативність навчальних дій (незалежно від оцінки), сприяє формуванню саморегуляції. При формуванні такого виду мотивації я створюю ситуації успіху, використовую похвалу, заохочення до діяльності.

Мотивація престижу найбільш характерна для дітей із завищеною самооцінкою і схильністю до лідерства. Вона спонукає школяра навчатися краще за однокласників, виділитися серед них, бути першим. Але постійне суперництво з однолітками, зверхнє ставлення до них заважають формуванню здорових стосунків дитини з колективом.

Мотивація уникнення невдачі, як правило, виявляється в учнів, які не встигають у навчанні. Діти намагаються у будь-який спосіб уникнути негативної оцінки і тих наслідків, які вона за собою тягне. Ця мотивація надає навчальній діяльності негативного емоційного забарвлення, викликає у дитини почуття страху і тривоги. Щоб запобігти формуванню такої мотивації, я підтримую дітей в їхніх найменших успіхах, хвалю за виконання проміжних дій, а не оцінюю тільки кінцевий результат.

Саме мотивація навчання спонукає дитину до певної діяльності з метою розширення й поглиблення знань, і є основним засобом підвищення успішності навчання. Перебудова позиції вчителя в забезпеченні мотиваційного компонента уроку передбачає таку організацію навчання, щоб для всіх дітей були передумови виховання позитивних рис характеру, бажання і вміння навчатися.

Для розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів. Тому загальні умови педагогічного стимулювання на уроках я поєдную із застосуванням широкого діапазону методичних прийомів, які "прямо працюють" на мотиваційний компонент уроку.

До мотиваційного компоненту уроку я підбираю цікавий матеріал, який стимулює емоції та почуття учнів, використовуючи рольові, сюжетні, дидактичні ігри. Гра у навчальному процесі створює мотивацію, збуджує інтерес, розвиває комунікативні навички. Перевага гри ще в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для дитини.

Навчальні завдання уроку добираю з елементами новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання; стежу за тим, щоб завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали рівень оптимальної складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності школяра; регулюю рівень складності завдань, щоразу підвищуючи його; надаю дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому її свободу; наповнюю зміст навчання цікавим, особистісно значущим матеріалом; намагаюсь підтримувати позитивні емоції, стимулювати інтелектуальні почуття молодших школярів.

Досвід переконує, що емоційні переживання в учнів викликає все нове, яскраве, цікаве, насичене живими образами. Той навчальний матеріал, який віднайшов емоційний відгук в учнів, викликав у них інтелектуальні почуття, запам'ятовується краще і міцніше.

Для формування повноцінної мотивації, яка в свою чергу є засобом підвищення якості знань учнів, використовую роботу творчими групами. Учні працюють на уроці як справжні дослідники, науковці. Мотивація навчальної діяльності проводиться у вигляді розумової розминки, ситуації вільного вибору, створення проблемної ситуації. Вирішальним фактором у розвитку мотивації навчання є використання мною активних методів навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, надання можливості розвитку власної індивідуальності, самореалізації, залучення учнів до виконання конструктивних, перетворюючих, фантазійних, творчих завдань засобами слова, образу, моделі, практичної дії. Це метод тестування, групової роботи, дидактичної гри, метод евристичної та мотиваційної бесіди.

Виділяю наступні умови формування в учнів повноцінної мотивації:

• Використання на уроці особистісно орієнтованого цікавого матеріалу.
• Підтримка прагнення до саморозвитку і самовдосконалення.
• Формування допитливості та пізнавального інтересу.
• Збагачення мислення інтелектуальними почуттями.
• Стимулювання появи емоційного задоволення від процесу навчання.
• Формування адекватної оцінки власних можливостей.
• Використання різних способів педагогічної підтримки.
• Виховання почуття обов'язку, відповідального ставлення до навчальної роботи.
• Установлення  по-справжньому гуманних стосунків з учнями, повага до особистості дитини.
• Задоволення потреби у спілкуванні з учителем і однокласниками під час навчання.

 

 

 

 

3.2 Формування мотивації як фактору успіху навчальної  діяльності молодших школярів

 

Успіх будь-якої діяльності залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації, тобто від прагнень самоутверджуватися, досягати високих результатів. Адже чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають дитину до діяльності, тим більших результатів вона може досягти.

Кожен учитель хоче, щоб його учні добре навчалися, з інтересом і бажанням ходили до школи. У цьому зацікавлені і батьки учнів. Але часом учителям і батькам доводиться з жалем констатувати: "не хоче вчитися", "міг би добре навчатися, але немає бажання". Це свідчить про те, що в учня не сформувалися потреби в знаннях, немає інтересу до навчання.

На сучасному рівні психологічної науки ми не можемо просто констатувати, що учень не хоче вчитися. Необхідно з'ясувати, чому саме він не хоче вчитися, які сторони мотивації в нього несформовані, в якому випадку він не хоче вчитися, чи це ми, дорослі, не навчили його так організовувати свою поведінку, щоб мотивація до навчання з'явилася.

Тому перед школою стоїть завдання — розвинути в дитини позитивну мотивацію до навчальної діяльності.

Адже для того, аби учень по-справжньому включився в роботу, потрібно, щоб завдання, які ставляться перед ним під час навчальної діяльності, були не тільки зрозумілі, а й прийняті школярем, тобто були для нього значущі.

Термін мотивація, в широкому сенсі, використовується в усіх галузях психології, які досліджують причини та механізми цілеспрямованої поведінки людини. Це один із найважливіших факторів, поряд із здібностями, знаннями, навичками, який забезпечує успіх у діяльності. Це сукупність спонукальних факторів, що викликають активність в організмі та визначають його спрямованість. Продуктивність діяльності, її процес і результат визначаються, по-перше, спрямованістю мотивів і змістом, по-друге, силою й активністю мотивів.

Мотив - реальне спонукання, яке змушує людину діяти у певній життєвій ситуації, за певних умов .

Вивчення мотивації та її формування — дві сторони того самого процесу виховання мотиваційної сфери цілісної особистості учня, виявлення її реального рівня і можливих перспектив, зони найближчого розвитку в кожного учня і класу в цілому.

Водночас у процесі формування мотивації розкриваються її нові резерви. Саме по собі формування є цілеспрямованим, якщо я порівнюю отримані результати з тим вихідним рівнем, що передував формуванню, і з тими планами, які були намічені.

Навчальна мотивація визначається рядом специфічних для цієї діяльності факторів. По-перше,— вона визначається самою освітньою системою, освітнім закладом, де здійснюється навчальна діяльність; по-друге, — організацією освітнього процесу; по-третє, суб'єктними особливостями школяра (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, самооцінка, взаємодія з іншими учнями та ін.); по-четверте, — суб'єктними особливостями педагога і, насамперед, системою ставлення його до учня, справи; по-п'яте, специфікою навчального предмета.

Психологи та педагоги виділяють п'ять рівнів навчальної  мотивації  :

Перший - високий рівень шкільної мотивації, навчальної активності. У таких дітей є пізнавальний мотив, прагнення найуспішніше виконувати всі запропоновані шкільні вимоги. Учні чітко виконують усі вказівки вчителя, сумлінні і відповідальні, переживають, якщо одержують незадовільні оцінки.

 Другий рівень — гарна шкільна мотивація. Учні успішно справляються з навчальною діяльністю. Подібний рівень мотивації є середньою нормою.

Третій рівень — позитивне ставлення до школи, але школа приваблює таких дітей позанавчальною діяльністю. Такі діти досить добре почуваються в школі, щоб спілкуватися з друзями, з учителями, їм подобається бути учнями, мати гарний портфель, ручки, пенал, зошити. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані меншою мірою і навчальний процес їх мало приваблює.

Четвертий рівень — низька шкільна мотивація. Ці діти відвідують школу неохоче, воліють пропускати заняття. На уроках часто займаються сторонніми справами, іграми. Мають проблеми в навчальній діяльності. Важко адаптуються до школи.

П'ятий рівень — негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація. Такі діти мають труднощі у навчанні: вони не справляються з навчанням, мають проблеми в спілкуванні з однокласниками, вчителем. Школа нерідко сприймається ними як вороже середовище, перебування в ній для них нестерпне. В інших випадках учні можуть виявляти агресію, відмовлятися виконувати завдання, дотримуватися тих чи інших норм і правил. Часто у таких школярів спостерігаються нервово-психічні порушення.

Серед причин спаду мотивації молодших школярів до навчальної діяльності слід зазначити наступні:

• ставлення учня до вчителя;
• ставлення вчителя до учня;
• особиста значущість предмета;
• розумовий розвиток учня;
• продуктивність навчальної діяльності;
• нерозуміння мети навчання;
• страх перед школою .

Відомо, що розвиток мотивів навчання відбувається: через засвоєння учнями суспільного змісту навчання, або через саму навчальну діяльність школяра, що має чимось його зацікавити.

Головне завдання вчителя полягає в тому, щоб, з одного боку, донести до свідомості дитини ті мотиви, що суспільно незначущі, але мають досить високий рівень дієвості. Прикладом може бути бажання одержувати гарні оцінки. Учневі необхідно допомогти усвідомити об'єктивний зв'язок оцінки з рівнем знань та вмінь. І в такий спосіб поступово підійти до мотивації, пов'язаної з бажанням мати високий рівень знань і умінь. Це, у свою чергу, має усвідомлюватися дітьми як необхідна умова їхньої успішної, корисної суспільству діяльності. З іншого боку, необхідно підвищити дієвість мотивів, що усвідомлюються як важливі, але реально на їхню поведінку не впливають.

Слід зазначити, що мотивація навчання має багато сторін, що змінюються і вступають у нові відносини одна з одною (суспільні ідеали, зміст навчання для школяра, його мотиви, мета, емоції, інтереси та ін.). Тому становлення мотивації - це не просте збільшення позитивного чи негативного ставлення до навчання, а й ускладнення структури мотиваційної сфери та спонукань, що входять до неї, встановлення нових, більш зрілих, іноді суперечливих відносин між ними. Ці окремі сторони мотиваційної сфери (і складні, діалектичні відносини між ними) мають стати об'єктом керування вчителя.

 

 

 

 

3.3 Використання творчих  вправ  як  засобу   мотиваційного забезпечення процесу  навчання  рідної мови

 

Вправа — метод навчання, що припускає багаторазове, свідоме повторення розумових і практичних дій з метою формування, закріплення й удосконалення необхідних навичок і умінь.

Функція методу вправи полягає у трансформуванні частини знань учня в навички й уміння з метою сформувати в нього готовність до вмілих практичних дій, відтворювальну і творчу активність у різних умовах. Діагностичне значення вправи в тому, що тільки глибоке розуміння дитиною набутих знань забезпечує можливість оволодіння міцними уміннями і навичками.

 Навчальний результат вправ виявляється в опануванні системи прийомів, способів практичної дії в інтелектуальній сфері.

За О.Біляєвим, сучасна методика розрізняє вправи репродуктивні (відтворення вивченого за зразком), конструктивні (перебудова, заміна одних мовних моделей іншими) і творчі, пов'язані з творчою уявою й розраховані на варіантність та індивідуальність виконання (складання речень, редагування тексту, написання переказу, твору тощо).

 Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички в змінені умови, застосовувати їх у нестандартних обставинах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях.

 Проте, як засвідчує аналіз літературних джерел, питання впливу творчих вправ з мови та мовлення на розвиток мотивації навчання молодших школярів ще не було предметом дослідження, хоча більшість науковців розглядає творчу діяльність учнів як вирішальний фактор у розвитку мотивації навчання.

Тим часом із цією проблемою тісно пов'язано чимало практичних питань педагогіки, зокрема таких, як формування у. дітей позитивного ставлення до навчальної діяльності, до учнівських обов'язків та багато інших, які можна звести до одного: як пробудити в учнів бажання вчитися, прагнення набувати знання, уміння, навички, іншими словами, як розвивати повноцінні мотиви навчання.

Побудова уроку сприяє успішній інтелектуальній ігровій діяльності. Останньою керую так, щоб вона, за можливості, проходила через дві стадії — дослідницько-спостережувальну і комбінаторно-конструктивну.

Комбінаторно-конструктивні дії удосконалюють операціональні вміння молодших школярів. Одночасно саме на цій стадії з'являється внутрішня мотивація — зацікавленість об'єктом, вторинна, глибока децентрація. На цій .стадії скасування зовнішніх ігрових умов, у які входили різні види змагань, не знижує активності дітей та їхнього мислення.

   Проводжу уроки різних типів, але завжди створюю необхідний емоційний настрій, обов'язково включаю перегляд ілюстрацій, слухання і малювання музики, розповіді за малюнками з включенням уяви та фантазії.

На першому етапі формулюємо і розв'язуємо творче завдання, пропонуючи дітям тільки роль виконавців моїх вказівок . На цьому етапі діти глибоко засвоюють загальні поняття, які не повинні бути "мертвими", їх необхідно наповнити змістом і "оживити" в дитячій уяві. „Оживити" поняття, зробити його наочним, доступним для прийняття дитиною допомагають вірші, розповіді та казки. Одночасно з поняттям формується розуміння.

На другому етапі завдання даю я , але варіанти рішень дітям пропонується знайти самостійно.

На третьому етапі учні отримують творчі завдання і самі формулюють проблему, знаходять шляхи її вирішення, проходять всі пошукові етапи, які наштовхують їх на наступні висновки.

Однією з найважливіших умов успішного виконання творчих вправ є особливий тип спілкування вчителя та учня, за якого зберігається взаємна рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках один одного. Якщо ж у класі психологічна ситуація визначатиметься авторитарним спілкуванням, творчі вправи вилучатимуться з процесу навчання і втрачатимуть будь-яке значення.

 

Види вправ

І. Творчі вправи за аналогією.

Мета. Сприяти розвитку уваги, вмінню точно запам'ятовувати окремі приклади, запропоновані вчителем, щоб власний текст відповідав поставленим вимогам: був подібним до зразка або відрізнявся від нього за певними ознаками.

Вправа 1. Використовуючи приклади текстів, опиши предмет (тварину, рослину, пору року) по-своєму.

 

Заєць

 

Заєць має двоє вух.                      

Так пасеться він собі

Як одним він рухає,                     

У ліску зеленому

Другим слуха вітерець,                 

І працює цілий день

Що за полем дмухає.                    

Вухами — антенами.

Одним вухом чує спів                  

А коли настане ніч,

Миші під копицею.                   

Спатоньки вкладається —

Другим чує, як іде                      

Одне вухо стеле він,

Дядечко з рушницею.                  

Другим накривається.

                                                                   Д.Павличко

 

Білочка

Хвіст трубою, спритні ніжки —

Плиг із гілки на сучок!

Носить білочка горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,

У дуплі живе вона.

                                          Г.Бойко

Зозуля

Сьогодні зозуля

У лузі широкім

Мені накувала

Аж тисячу років.

Я хочу зозулю

Оту попрохати —

Нехай накує

Ще і мамі, і тату.

                             Є. Гуцало

Соняхи

На городі, в гарбузинні

Соняхи, мов хлопчаки,

Ловлять сонячне проміння

В золоті свої шапки.

                                        Л. Ребро

 

Січень

Подивись: з початку року

На землі лежать сніги.

Скрізь, куди сягає око,

Кучугури навкруги.

Вітер снігом б'є в обличчя,

Засипає снігом дах,

І ведуть між себе січу

Хуртовини у степах.

Звір в цю січу попадеться —

Геть тікає ледь живий.

І по праву січнем зветься

Місяць перший, зимовий.                            Н. Забіла

Березень

Трудився лютий до світанку

І заморозив геть струмок,

А березень підкрався ранком

І схрумав нишком весь льодок.

Мороз і другу ніч старався,

Припорошив льодок сніжком,

А березень над ним сміявся

Удень злизав все язиком.

Хоч на річках льоди кололись,

Зима трусила ще сніги,

І лютий з березнем боролись,

Боролись, наче вороги.

Зима ще злиться, бідолаха,

А вже весна бере своє,

У березні бурульки з даху,

Немов цукерочки, жує.

                                             М.Лисич

Вправа 2. Ознайомся з текстами і придумай власний про товариша або про себе.

Юрасик любить працювати,

Він — юний садівник, юннат.

З юрбою малюків завзятих

За школою він садить сад.

                                             Л.Ярешко

У киці лапка перев'язана,

У пса — зеленкою намазана.

Лікував їх Едик —

Славнозвісний медик.

                                           І. Оробець

Вимила підлогу Еля.                    Потекла у мишки стеля.

У кутках стоїть вода.                   Елі — жарт, а їй — біда.

                                                                     Володимир Орлов

Вправа 3. Прочитай нісенітницю і створи власну.

 

Три ведмеді вухаті                        І вирубувать жито,

Пішли сіно копати                      Поливати будинки

І картоплю косити,                      Й будувати ялинки!

                                                                                 Р. Підбережний

Вправа 4. Повправляйся у римуванні разом з героєм вірша А. Костецького "Дивна звичка".

Що б мені не говорили

Хто з батьків чи вчителів, —

Я на все шукаю рими,

Ніби хтось мене завів...

Скаже тато: — Як уроки? —

Я йому: — Летять сороки!

Скаже мама: — Ти поїв? —

Я їй тут же: — Сто корів!

Вчитель каже: — Йди до дошки! —

Я і тут: — Варення ложка! —

Вчитель: — Що учив ти вдома? —

Я у відповідь: — Солому!

—  Ставлю „два"! — підводить очі.

—  Ква! — кажу я, хоч не хочу...

Зрозуміло: мама — в сльози, каже:

—  Ти мене тривожиш!..

Ось і лікарю мене

Вчора показали.

Але він сказав:

—  Мине. Хвилювання — зайві.

Хай хлопчак побільше спить...

Ну а я йому за мить:

—  Зайві хвилювання?

Знайде Коля Ваню!

Мама — в сльози знов:

—  Пробачте! — Ну а лікар їй:

—  Не плачте! — і злякався

Раптом сам —

Адже в риму він сказав!..

Вже й мені це все набридло,

То чомусь до голови

Знову лізуть рими й рими,

Хто б і шо б не говорив...

Ви питаєте: що ж буде?

Я і сам багато думав

І скажу вам по секрету:

Мабуть, буду я поетом!

 

II. Придумування казок, фантастичних історій.

Мета. Сприяти розвитку уяви та фантазії, мовленнєвого чуття.

1. Ось деякі приклади цікавих текстів, які спонукають дитину створювати свої фантастичні сюжети.

 

Що трапилось?

Знаєте, що трапилось, малята?

З неба збігло сонце погуляти!

Кажуть, ніби в лісі на світанку

Бачив хтось руді його веснянки,

Вгледів на стежині з козубочком,

А у козубку були грибочки.

Хтось підслухав, як воно сміялось,

Хтось підгледів, як в ріці купалось.

А на берег вийшло із водички,

Вижимало золоті косички.

Знаєте, що трапилось, малята?

Натомилось сонечко гуляти,

Натомилось зморене золотокосе

І під ковдру спати уляглося.

Пташка змовкла. Вітерець не віє.

Опустилися руденькі вії.

Вийшли в небо зірочки тихенькі.

— Сонечко моє! — сказала ненька.

                                                 В.Орлов

Іванко любить пасти хмари

Іванко любить пасти хмари:

Лежи, дивись, не треба завертати...

Так добре, як не темні ще отари.

Не йдуть у шкоду — можна і поспати.

Та сон бариться. На очах поволі

Чорніють хмари, уявити можна,

Як доїть спека їх, десь дощ у полі

Запечені уста землі зволожує.

                                        В.Василенко

Дядько дощ

Дядько Дощ стоїть над лісом —

Неба велетень сяга.

Він сміється, мов залізом,

Дудонить: — Га-га! Га-га!

Одягнувся, мов на свята,

Запорізький в нього шик:

Тучі — шапка сивувата,

Блискавки — червоний шлик.

Довжелезні срібні вуса

Люто вітер розвіва.

І тремтить пшениця руса,

І втіка за горб трава!

                                     Д.Павличко

2. Скористайся досвідом героя вірша А.Костецького і назви предмети по-своєму.

Імена

Я хотів би страшенно,

Як хочете знати,

Все у світі по-своєму

Знову назвати.

Я назвав би волошку

Тоді голубника,

Щоб дорослі ще більше

її полюбили.

А хлоп'ят і дівчат

Я б назвав любенята,

Щоб іще веселіше

Було їм гуляти.

Я б ласкаву тополю

Назвав лопотуля,

Щоб вона для птахів

Дарувала притулок.

А бабусю назвав би тоді я

Любуся,

Щоб світилася ніжністю

Кожна бабуся.

І цвіли б любенят

Голубникові очі,

І любусі гуляли б

Із ними охоче,

А над ними співала б собі

Лопотуля,

і цю пісню її

Всі б навколо почули!

Та речей безіменних

На світі нема.

Жаль, що є вже для цього

Давно імена.

                              А.Костецький

 

III. Творчі вправи, пов'язані з перевтіленням.

Мета. Сприяти розвитку образності, незвичності зіставлення, нестандартності мислення. (Учням необхідно "оживити" предмет або перевтілитися і розмовляти від його імені).

Гра

Я уявив, що я — не я,

А справжній кран

Підйомний:

Схотів —

І запросто підняв

Вантаж багатотонний.

Та тільки я підняти встиг

Будинок у повітря,

Як раптом —

Вийшов мій сусід

Гуляти на подвір'я.

— Ха! Теж мені

"підйомний кран"!—

сказав сусід кирпатий. —

Та ти, напевне,

Й кілограм

Не здужаєш підняти...

Тоді я взяв — І уявив, що я —

Швидка машина,

Яка чимало вантажів

У кузові возила.

І тільки я двигун завів,

Щоб їхать на будову,

Аж раптом чую —

Поруч він,

Кепкує з мене знову.

- Ха-ха! -Регоче мій сусід. —

Такого ще не бачив світ,

Щоб на ногах машина

Чесала, мов людина!..

Він довго ще

Сміявся б так,

Та я не чув нічого:

 Я уявив, що я — літак,

І — полетів од нього!

                                           А.Костецький

IV.   Складання  творів  за  поданими  початком, кінцівкою, назвою.

Мета. Сприяти прищепленню інтересу до роботи з текстом, розвитку композиційних умінь, закріпленню знань про будову тексту.

Прочитай вірш і придумай кінцівку, а потім порівняй з оригіналом.            

          Навіщо плаче хлопчик?

Як бурулька плаче —                      Трави підростають.

То весна надворі.                               А навіщо хлопчик

Як роса заплаче —                             Плаче —

То вже ранок скоро.                          Я не знаю.

 Як заплаче дощик —                                                                                         А.Костецький

Важливе значення надається взаємозв'язку у свідомості дітей процесам емоційного сприйняття, уяви і розуміння, а отже, вміння узагальнювати й оцінювати елементи тексту відповідно до їх ідейно-естетичної значущості. Чим більше продумані й узагальнені життєві враження учня, тим ефективніше відбуваються у нього процеси асоціативного мислення. Результати сприйняття виявляються у власному мовленні дітей. Розуміння образної мови твору веде до збагачення мовлення самого учня, його активного й пасивного словника, здатності до образного відтворення життєвих явищ і фактів, вживання конкретних мовних асоціацій, порівнянь, метафор та інших художніх прийомів у зв'язній усній і писемній мові.

Творчі вправи сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва, передбачають завдання для групової, фронтальної, індивідуальної роботи, завдання на вибір, самоконтроль, різні види відповідей та міркувань.

 Це дає змогу формувати особистісний досвід творчої діяльності молодших школярів, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу в цілому і до мовленнєвої діяльності зокрема, суттєво підвищуючи мотивацію навчання.

 

3.4 Формування та корекція мотивації учіння молодших школярів

Мета. Сприяти активізації, формуванню позитивної мотивації учіння та позитивного ставлення до навчальної діяльності, розвитку півкульної взаємодії головного мозку, розвитку дрібної моторики рук, психічних функцій.

Психотехнічні прийоми

    Дзеркальне копіювання рухів чи пози ведучого. Спочатку я показую, як слід виконувати завдання, а потім передаю роль ведучого учневі, який сам придумує нескладні вправи для рук, а весь клас їх повторює. Ведучих слід змінювати 3—4 рази протягом гри.

Учням з низькою самооцінкою навчальної діяльності пропоную уявити ровесника іноземця, який не знає та не розуміє української мови. Учні стають у коло і по черзі кажуть, чого б вони не могли навчити "іноземця". Дітям пропоную завдання: навчити "іноземця", наприклад, прочитати вказані слова, порахувати, додати чи відняти (завдання добираються відповідно до заявленої проблеми учня).

Далі діти по черзі, повторюючи фразу "Я не можу, але я спробую ...", розповідають, як вони вчитимуть "іноземця".

Вправа виконується у два етапи. На першому етапі гри уявний дзвоник лунає на початку уроку.

    На другому етапі — уявний дзвоник лунає в кінці уроку. Учні мають показати засвоєні правила поведінки в цих ситуаціях.

    Вправа. Дітям пропонують покласти обидві руки на стіл. Одна, права, стиснута в кулак, а друга, ліва, — лежить вільно. По ко-манді положення рук змінюються: тепер навпаки, ліва стиснута в кулак, а права - вільна. Поступово темп прискорюється. Вправу краще виконувати під музику.

 Всі пальчики, по черзі, з'єднуються з великим пальцем, утворюючи кільце. Вправа спочатку виконується повільно, а після того, як дитина вивчила її, темп прискорюється. На початку вправа виконується кожною рукою окремо, потім — разом, двома руками.

    Учні ділять аркуш паперу навпіл. З одного боку вони мають написати, що чи хто допомагає виконувати домашні завдання, з другого, що заважає їх виконувати. Відповіді обговорюються у групі.

    Вправа "Я — школяр" пропонується учням перших класів з метою формування позитивного ставлення до навчання та учням 2—4 класів для коригування негативного ставлення до навчальної діяльності.

    Учні мають уявити ситуацію, коли до школи прийшли на екскурсію дошкільнята, аби дізнатися про шкільне життя. Вони, відповідно до вже отриманих знань, мають розповісти про улюблені предмети та довести необхідність вивчення тих, що не дуже подобаються.

    Запитання для відповідей.

• Чому потрібно вчитись?
• Для чого нам знання?
• Що треба, аби гарно навчатися?
• Для чого в школі перерви між уроками?

     Кожній дитині дається можливість відповісти на запитання. Відповіді мають бути зафіксовані та обговорені з групою.

     Положення рук — на поверхні столу. Спочатку вправа виконується однією рукою, потім — іншою, коли дитина добре виконуватиме просту вправу — її ускладнюють, виконуючи двома руками одночасно. Перша частина виконується так: долоня на поверхні столу. По команді "кулак" дитина стискає її в кулак, по команді "долоня" дитина розпрямляє руку, потім команда "кулак" повторюється.

     Учням пропонується скласти режим дня, значну увагу приділяю позаурочному періоду навчання.

Засіб допомоги: пропоную учням визначати чіткий час у ситуаціях.

1.  Виконання домашніх завдань.

2.  Читання додаткової літератури.

3.  Виконання домашніх справ.

4.  Перегляд телевізійних передач.

5.  Гра на комп'ютері.

6.  Справа, яку виконуєш самостійно.

     Це учні можуть зробити вдома, а під час виконання вправи в аудиторії можна тільки обговорити кількість витраченого часу на необхідні справи.

     Діти мають відмічати, як вони виконували вказані справи протягом тижня. На наступному занятті дітям потрібно намалювати день, який приніс найбільше задоволення — ідеальний день, поряд — день, який минув не дуже вдало. Після цього слід провести аналіз вдалого та типового дня. Обов'язково зупинитись на досягнутому успіху та невдачах.

      Коротке інформаційне повідомлення про необхідність відпочинку та зміни діяльності. Відповіді учнів на запитання: як провели минулі вихідні, що зробили, що хотіли зробити. Учням роздаю чистий папір, де вони мають описати одну справу, яку необхідно було неодмінно виконати та оцінити її виконання.

    Далі учні перераховують обов'язкові, необов'язкові та незвичайні справи. На карточках вони помічають по 2—3 справи, які б хотіли виконати. Список справ читається один раз, учні не повинні робити виправлення, коли їх зацікавила не схожа на попередню справу. Я збираю всі картки, зачитую обрані справи. Руку піднімають всі учні, які обрали цю справу, потім — ті, хто впевнений, що виконає цю справу відмінно. Можна запропонувати учням обгрунтувати свій вибір.

     Учні зручно влаштовуються на стільцях, заплющують очі, роблять три глибокі вдихи... уявіть, що ви сидите за письмовим столом вдома і виконуєте домашні завдання. Тепер уявіть, що ви відчуваєте та бачите все, що вас відволікає. Запам'ятайте це. А тепер, щоб вам це не заважало, уявіть щит із жовтого шумопоглинаючого скла або інший міцний предмет, який захищає вас і не дає відволікатися.

    Учні вдома виписують чи малюють свої мрії, їх можна обмежити до 5.Я наголошую, що це мають бути 5 найзаповітніших мрій.

    Під час виконання вправи я записую на дошці, розділеній на кілька частин найближчі, віддалені перспективні мрії. Записуються мрії всіх учасників. Проводиться детальний аналіз у вигляді роздумів учнів.

 Ліву руку складіть у кулак, великий палець відведіть у сторону, розверніть кулак пальцями до себе. Праву руку тримайте маєте доторкнутись до мізинця лівою. Після цього одночасно змінити положення рук.

     Пошкоджена рука важко піддається дитині під час виконання третьої вправи, тому багато часу потрібно приділити запам'ятовуванню ходу вправи та стежити за станом дитини.

      Дітям пропонується невелика розповідь про відчуття незадоволення від якоїсь діяльності чи розмови. Наприклад, "Я не вмію малювати", "Знову мені не вдалось виконати гарно вправу", "Я зробив багато помилок у контрольній". Пропоную пригадати, як обтрушується мокрий собака. Діти розходяться по аудиторії, щоб не заважати один одному та почати "струшувати" долоні, лікті, плечі, уявляючи, як усі погані думки, відчуття покидають їх. Потім діти "струшують" ноги, голову, голосно видихаючи повітря. Учням постійно нагадую, що весь негативний тягар падає з них.

 

      Додому учням задаю завдання самостійно чи з допомогою батьків, залежно від терміну навчання учня, знайти навчальний матеріал за певною темою (теми можна добирати відповідно до навчальної програми, наприклад, тема: "Написання шиплячих звуків", учні мають знайти і саме правило написання, але не з підручника, та інформацію про походження звуку (вірш)).

     На наступному занятті, працюючи в мікрогрупах, учні розповідають один одному знайдену інформацію та роблять загальний висновок.

  Учням ставиться завдання перемалювати графічні зразки. Завдання ускладнюється за рахунок перемальовування малюнків різної складності.

 

      Учні за допомогою фігурної лінійки мають намалювати сніговика, спочатку - велике, потім — середнє і маленьке коло та заштрихувати за відповідними вказівками кожне коло, одне — косими лініями.

 

Ця вправа — для постійного домашнього, самостійного аналізу досягнень учня під час виконання домашніх навчальних завдань та батьківських доручень. Кожне заняття варто починити з аналізу досягнень дітей за тиждень. Вправа допоможе дітям зрозуміти результати власних досягнень, визначити свою оцінку навчальній діяльності.

 

     Учні по пам'яті мають намалювати дорогу до школи та в усній формі описати шкільне подвір'я. Завдання виконують всі учасники по черзі, доповнюючи один одного.

    Завдання складається з двох розділів.

1.  Учні записують 5 своїх позитивних рис які здатні забезпечити успіх у навчанні.

2.   Записати слова-схвалення, якими хвалять батьки за успіхи в навчанні.

 

     Учням протягом 10—15 хвилин (для першокласників — гра по колу) пропоную скласти кілька речень про позитивні успіхи в учінні в теперішньому, минулому та майбутньому часі. Бажано зберегти ці твори до кінця тренінгового періоду і проаналізувати відповіді та досягнення кожного.

 

     Діти малюють дерево-символ розвитку учня — з корінням та плодами. "Плоди" треба підписати, оскільки вони мають проективний зміст: чого хоче досягти учень, навчаючись у школі. Стовбур вказує на дилему "хочу досягти, можу досягнути та досягаю".

      Я роздаю по 2 картки, на яких написано певний емоційний стан (радість, смуток, спокій, щастя), інша картка чиста. За 2—3 хвилини кожний учасник має на чистій картці написати по 3 досягнення за останній час та емоційний стан, який цим викликається. Через кілька хвилин кожний має пантомімікою його зобразити. Попередньо обираю одного учасника для ролі контролера, який, розставляючи учасників, створює певні "емоційні" сходинки. Потім порівнюються напис на картці і місце учасника.

     Учням пропоную скласти рекомендації щодо навчання для учнів майбутніх 1,2,3,4-класів.

    Обов'язковими умовами є: вступне слово вчителя для налаштовування на позитивний лад, для цього, відповідно до віку групи, я повідомляю мету завдання у вигляді цікавої оповіді чи історії; рефлексія в кінці кожного заняття: обмін почуттями, емоціями, які супроводжували учня протягом заняття, можна також використовувати "малюнок настрою", коли учням пропонується намалювати обличчя з відповідними емоціями.

     Для формування пізнавальної активності учнів молодших класів необхідною умовою є позитивна мотивація, яка в учінні виступає як пізнавальний інтерес до запропонованих, ще не знайомих завдань.

     Після циклу таких занять слід провести повторну діагностику мотивації та визначити її динаміку через  кілька місяців після закінчення занять.

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5 Рекомендації по формуванню мотивації навчальної діяльності школярів

• Ефект цікавості

    Особу увагу учні проявляють до нових та невідомих обставин. Увага падає, коли учням підносяться відомі їм знання. Якщо навчальний матеріал містить мало нової інформації або взагалі її не має, то швидко досягається «психологічне насищення». Учні не уважні, наступає у них «рухове занепокоєння» 

Через один інтерес до нового інтересу

     Подібне відбувається у тому випадку, якщо учням немає за що «зачепитися» у своєму минулому досвіді пізнання.

     Л.С. Виготський писав:

 

 

 

• Ефект загадки

    Учні охоче займаються різноманітними хитромудрими проблемами. Вони залюбки розгадають загадки. Якщо вам вдалось у канву занять вплести цей ефект, вважайте, що вам вже вдалось пробудити у ваших учнів бажання рішати ті задачки, які ви перед ними поставили. 

Підштовхування до пошуку об’явлень з допомогою протиріччя.      

    Коли учні стикаються з протиріччями, вони стараються дати їм пояснення. Якщо вам вдалося поставити під сумнів доступну учням логічність пояснення, розкрити або продемонструвати у навчальному матеріалі протиріччя, тоді ви пробудите в учнів інтерес до пізнання істини.

Використання «ефекту виклику»

    Існує природне прагнення у всіх людей до постійного розвитку своїх здібностей. Тому люди, як правило, «шукають виклик». Але, приймаючи його, вони ризикують не впоратися з ним (ризик провалу). Якщо на ваших заняттях учні стикаються з проблемами, які представляють для них реальні перешкоди, то у них виникає бажання прийняти виклик та піти на цей ризик.

• «Ефект ризику» слідує використовувати обережно, порівнюючи можливості учнів з їх бажанням; часте прийняття зводить цей ефект до нулю.
• Запобігання втрати інтересу до навчання, що може бути пов’язано з підвищеною спрямованістю, зі стресом, блокуючи мислення  та пізнавальну діяльність, з появи ряду комплексів; не слід  доводити ситуацію до критичного рівня.

• Створення ситуацій постійного пошуку у процесі навчання.
• Створення ситуацій для підтримки у учнів загального позитивного відношення до навчання, педагога, освітнього  закладу.
• Індивідуальне цілепокладання, або планування мети та задач навчання самим науковим – перевіреним способом мотивації. Тільки тоді, коли учень сам ставить індивідуальну мету навчання, у нього виникає довіра до себе, що забезпечує успішність навчання. Почуття «успішності» підсилює мотивацію. Щоб учень зміг обґрунтувати та поставити мету, зіставити план її досягнення, організувати та направити свою діяльність, його необхідно підготовити, розвинути на попередніх етапах виховання.   
• Закріплення впевненості в особистих силах учнів – найбільш ефективна форма мотивації. Усі розглянуті прийоми мотивації спрацьовують тільки тоді, коли учні почувають себе впевнено. Вони повинні бути переконані у тому, що достигли потрібного рівня вимог та очікувань. Чим більше учням довіряють, тим охоче вони співпрацюють з вчителем у процесі навчання і тим менш їх бентежать невдачі.
• Використання «самопорівняння» або оцінки «невиконаного резерву».

    Учні повинні мати зворотний зв’язок відносно своїх успіхів в навчанні. При цьому корисно використання реальних результатів і тих результатів, які учні могли б мати при належному відношенні до навчання.

    Питання, на які учні віддали найбільшу кількість голосів:

• отримую гарні оцінки – 83%;
• учитель мені довіряє – 78%;
• батьки говорять, що  про мої успіхи  вчитель  каже на батьківських зборах – 87%;
• учитель мене хвалить  – 78%;
• учителя записують подяку у щоденник – 74%;
• рішаємо усім класом яку - небудь  проблему – 78%;
• під час вивчання теми використовуємо приклади із життя – 74%.

    Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що  оцінка, заохочення, мотивують навчальну діяльність. Але, користуючись цими  методами, ми повинні враховувати вікові та індивідуальні здібності  учнів.

    Негативне відношення до навчання може бути викликано різноманітними причинами.  А саме:

1. Здібності самих учнів (немає бажання вчитися, не розуміють, навіщо  їм це потрібно). Якщо з’являється інтерес та бажання, вони не можуть досягнути позитивних  результатів -  немає знань з  початку, немає  сили волі.
2. Навчальний матеріал однотипний, нецікавий; учитель загрожує та ставить 2 , а у  учнів немає тих знань, щоб виконати  завдання. Їм потрібно   ще раз пояснити та, заохотити, щоб  зрозуміли.

    Все це повинні знати вчителі, щоб формувати в учнів позитивну  (високу) мотивацію у навчальній діяльності.

        Рівні мотивації учнів                       Рівні мотивації учнів

                  3-х класів                                             4-х класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Яким же професіоналізмом повинен володіти вчитель, щоб підтримувати мотив інтересу, навчаючи так, щоб забезпечити життєвий успіх наших учнів в майбутньому? 

    Наука одну із причин пониження мотивації бачить в недостатній теоретичній розробці стимулів навчальної діяльності, далеко не в повному арсеналі використання їх під час уроків,  адже тільки вони і формують мотивацію успіху.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

    Якщо надії малюка на радість шкільного життя справджуються, зміцнюється допитливість, виникає інтерес, який і є сильним мотивом учіння. Коли ж мотив, заради якого учень вчиться, змінюється, це принципово позначається і на усій його навчальній діяльності. У малюків, які вступають до школи, відмінності в підготовці разючі: один почав читати ще в 5 років, для іншого - книжка лише іграшка; один нетерпляче чекає першого вересня, а другий - як злякане пташеня, що потрапило в клітку. Як же орієнтуватися у цій різноманітності? Вдумливий учитель користується своїми безвідмовними інструментами - умінням спостерігати, створювати ситуації, що потребують саморегуляції поведінки дитини, спонукають до висловлювань, виявлення своїх почуттів .

    Досвід, помножений на чуйне ставлення до дитини, робить багатьох учителів гарними діагностами, допомагає розібратися в мотивах, які характеризують дії тих чи інших дітей, бачити „зону найближчого розвитку", тобто „проектувати” особистість.

    Таким чином, мотивація - це одна з найважливіших умов, що забезпечує успішне формування в учнів знань, слугує для них джерелом отримання нової інформації та осмислення її, розвитку мовлення та самостійного розуміння матеріалу.

    У процесі сприйняття об’єкту поряд зі сприйманням беруть участь пам’ять і мислення. Перед загальноосвітніми школами стоїть одне з першочергових завдань: забезпечити успішне вивчення предметів, домогтися вільного володіння набутими знаннями. В цьому допомагає формування  мотивації навчальної діяльності як засобу підвищення якості знань учнів.

ДОДАТКИ

 

РОЗРОБКА УРОКУ МАТЕМАТИКИ У 2 КЛАСІ

Тема. Таблиця множення числа 3. Приклади і задачі  на дії різного ступеня.

Навчальна мета. Допомогти вивести разом з учнями таблицю мно­ження числа 3 шляхом дослідження і застосувати її під час розв'язування задач та прикладів на дії різно­го ступеня.

Розвивальна мета. Сприяти розвитку  умінь і навичок са­монавчання, самоконтролю й самооцінювання.

Виховна мета. Сприяти ви­ховання свідомого громадянина, який шанує тради­ції українського народу.

Тип уроку: Урок з використанням інтерактивних технологій

Обладнання:

• план уроку у вигляді віночка;
• демонстраційна таблиця з різнокольоровими многокутниками;
• індивідуальні картки для виведення таблиць множення числа 3;
• індивідуальні картки для самостійної роботи;
• демонстраційна схема до розв'язання задачі;
• індивідуальні картки "Квітка успіху";
• індивідуальні картки:                                    .

 

Хід заняття

І. Мотиваційий етап

  1. Забезпечення емоційної готовності до заняття

Перший етап базової моделі: створення мотивації та спільне визначення мети для планування майбутньої діяльності.

    У дитинстві я полюбляла плести ві­ночки. За українськими народними традиціями віно­чок — це символ краси й молодості. (Учитель відкри­ває план уроку, який записано у вигляді віночка).

2. Актуалізація і аналіз суб’єктивного досвіду

1. Усні обчислення

— Поєднайте вирази праворуч із їх значенням лі­воруч.

    Завдання записане на дошці. Його виконання ор­ганізовується в робочих зошитах, де діти пишуть значення виразів і показу­ють учителеві. Разом із дітьми вчитель виконує зав­дання на набірному полотні.

1) 2 + 2                       16

2) 2 • 7 - 5                   15

3) 2 • 9                         9

4) 2 • 8                         8

5) 2 • 5 + 5                   4

6) 2 + 2 + 2 + 2           18

                                     6

— Яке число залишилось без виразу? (6)

— Добутком яких чисел є число 6? (Чисел 2 та 3).

— Які знання повторили під час виконання цього завдання?

2. Бліц-турнір

1) Скільки крил у чотирьох горобців ?
2) Скільки ніг у п'яти страусів ?
3) Скільки вух у шести мавп ?
4) Одне яйце вариться 5 хвилин. Скільки хвилин варитимуться 2 яйця?

 

    Учитель читає задачу, а діти записують вираз до неї на листочках. Особливу увагу слід звернути на розв'язання четвер­тої задачі.

— Хто виконав без помилок?

— У кого одна помилка?...

— Які знання повторили під час виконання цього завдання?

II. Етап цілевизначення і планування

1. Повідомлення теми

— Сьогодні ми будемо вплітати у віночок нашого уроку стрічки математичних завдань. Тому і план уроку записано на стрічках.

  Учитель повертає стрічки, на яких з іншого боку написано етапи уроку, і погоджує план з учнями.

  На початку уроку вчитель попереджає, що кожен учень вирощуватиме свою "Квіточку успіху" (така робота проводиться з метою розвитку в молодших школярів умінь і навичок самоконтролю та самооцінювання своєї навчальної діяльності).

2. Визначення очікуваних результатів

3. Формування цілей

ІІІ.  Етап опрацювання навчального матеріалу

Етап уроку, де учні здобувають основну інформацію щодо теми уроку.

1. Хвилинка  каліграфії.

— Напишіть цифру 3 стільки разів, скільки вам років.

2. Пояснення вчителя. Цифра 3 складається з двох елементів: верхнього меншого й нижнього більшого правих півовалів. Починаємо писати так, як і двійку, нижче середини верхньої сторони клітинки; заокруг­люємо у правому верхньому куточку клітинки, не до­водячи трохи до її середини, пишемо більший піво­вал, доводячи до середини нижньої сторони клітин­ки, не зачіпаючи правої. Пишемо без відриву ручки від паперу.

3 3 3 3 3 3 3 3   24

    Учитель дописує в кінці рядка число 24.

— Як з'явилося число 24 у цьому рядку? (Число 24 — це сума записаних чисел).

— Чи однакові доданки в цій сумі? (Так).

— Якою дією можна замінити суму однакових до­данків? (Множенням).

— Що означає перший множник? (Число, яке повторюється).

— Що означає другий множник? (Скільки разів це число повторюється).

— Назвіть вираз, який утворився. (З • 8).

— Ось ми і підійшли до теми нашого уроку: "Таблиця множення числа 3. Приклади і задачі на дії різного ступеня." (учитель зні­має з віночка стрічку з темою уроку і вивішує на дошці).

    Учитель повідомляє навчальну мету уроку і звер­тає увагу учнів на наступні завдання, які допоможуть її досягти.

3. Виведення таблиці множення числа 3 проводить­ся методом дослідження.

— Прочитайте, будь ласка, вірш на картці.

(Учитель у цей час вивішує таблицю з геометрич­ними фігурами).

Один учень читає вголос.

                              Жили на вишиваночках

                              Фігури кольорові:

                              Трикутники, квадрати.

                                         Ромби та ще й кола.

                                         Бабуся вишиваночку

                                         Онучці вишивала.

                                         Наталочка периметри

                                         Уважно обчисляла.

    Ось такі фігури вишила бабуся на вишиваночці для своєї онучки. (Учитель звертає увагу на дошку, де зображено геометричні фігури). Такі ж самі інди­відуальні картки із зображенням геометричних фігур отримують учні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— Як можна назвати всі ці фігури? (Многокутники).

— Які ознаки многокутників? (Це фігури, які ма­ють сторони, кути, вершини).

— Як називаються ці многокутники? (Трикутник, чотирикутник, ...).

4. Робота в  парах.

— Виміряйте лінійкою довжини сторін многокут­ників.

— Яка довжина кожної сторони? (З см).

— Що можна сказати про всі ці многокутники? (Що довжини їх сторін однакові).

— Запишіть у середині кожної фігури кількість її сторін.

— Наталочка виміряла периметри многокутників. Підкажіть їй, як знайти периметр?

— Візьміть прості олівці і на картках обчисліть пе­риметр спочатку додаванням, а потім множенням. (Так у кожного на аркушах з'являється таблиця множення).

Діти виносять свої картки і вивішують на дошці.

Перевірка.

— Який спосіб обчислення раціональніший?  (Множення).

— Для чого ми використовуємо раціональні спо­соби обчислення? (Щоб зручніше було розв'язувати приклади та економити час).

• Яку таблицю ми з вами вивели під час дослід­ження?
• Яких чисел немає у нас в таблиці? (2, 7, 9)
• Давайте запишемо ці приклади

5. Засвоєння та формування знань, умінь і навичок

   На цьому етапі відбувається поступове осмислення нової інформації.

Завдання 1.

    Спочатку кожен учень мовчки повторює таблицю множення числа 3, потім один учень вголос читає таблицю, далі читають ланцюжком, сусіди по парті один одному.

Хвилинка здоров'я.

Дівчинка в українському костюмі читає вірш:

                                         Піду у гай зелений я

                                         І назбираю квітів.

                                         З тих квіточок сплету вінок,

                                         Покличу я подружок.

                                         І будем ми співати,

                                         І будем танцювати

                                         Та неньку – Україну

                                         Щиро прославляти.

• Зараз пограємо в народну гру «Подоляночка» (Діти водять хоровод).
• Бачу, всі в нас добре вміють співати, хоровод водити.

Вправи  на релаксацію.

   Учитель показує дітям певні точки на обличчі, і вони разом роблять по 3 оберти за і проти годинни­кової стрілки у вигляді масажу, щоб покращити іму­нітет під час застуди.

Завдання 2 (на вибір).

Легко

Вставте потрібне число.

       •2 = 12                       • 3=15                                         • 7 = 21

 

       • 3 = 12                       • 3 = 18                                      • 3 = 9

 

Неважко

Порівняйте вирази.

 

З • 4        З + 4                                      3 •  7          З • 8

 

З • 5        З • 9                                       3 + 3 + 13         З • З

 

Важко

Із записаних виразів складіть чотири інших вира­зи зі знаком >.

2  •  2               3 •   5               3   • 7

3  •  6               3  •  4               3  •  8

Завдання 3 (на вибір).

Неважко

Виберіть серед записаних задач тільки ті, які мож­на розв'язати дією множення.

Задача 1. На 3 тарілки розклали пиріжки, по 8 на кожну. Скільки всього пиріжків поклали на тарілки?

Задача 2. З першого дерева зібрали 18 кг слив, а з другого — у 2 рази менше. Скільки кілограмів слив зіб­рали з другого дерева?

 

Важко

Виберіть серед записаних задач тільки ті, які мож­на розв'язати дією множення.

Задача 1. На 4 тарілки розклали пиріжки, по 3 на кожну. Скільки всього пиріжків поклали на тарілки?

Задача 2. 8 пиріжків розклали на тарілки, по 2 на кожну. Скільки було тарілок?

 

Дуже важко

Склади і розв'яжи свою задачу на множення числа 3.

Перевірка розв'язання завдань (легко, неважко, важко, дуже важко) здійснюється в зошитах, де учні їх виконували.

Завдання 4. Розв'язання задач.

Задача. Господиня заготовила сік у 5 банках, по 3 л в кожній, та 7 л у сулії. Скільки всього літрів соку за­готувала господиня?

 1. Учитель (або учень) читає задачу.

2. Діти читають задачу мовчки.

3. Учитель робить повний аналіз задачі (аналітич­ним способом).

4. Після такої роботи діти приступають до самостійного розв'язання задачі.

1 варіант.

— Дайте сигнал, хто може розв'язати задачу са­мостійно.

Розв'язати задачу виразом.

2 варіант.

— Кому потрібна підказка?

Учитель дає картку-підказку.

1)       •          ;

 

2)       +      .   .

3 варіант.

— Кому потрібне додаткове пояснення?

Ці діти підходять до дошки, і вчитель ще раз їм пояснює задачу, а потім вони самостійно записують розв'язання у зошит.

Перевірка розв'язання задачі.

1 варіант.

— Із двох виразів виберіть той, який підходить до розв'язання задачі.

3 • 5 + 7                           3  • 5 - 7

2 варіант.

— Із двох схем виберіть ту, що підходить до розв'язання задачі.

 

а)        •         +          ;

 

б)        •          -          .

 

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

     1. Оцінювання

Завершальний етап уроку, його мета — узагальнен­ня й рефлексія.

— Яку таблицю вивчали на уроці?

— Розкажіть один одному таблицю множення числа 3.

• Де ми її використовуємо?
• Чи всі таємниці таблиці множення нам відомі?

Завдання 5.

Учитель пропонує учням завдання, яке розраховане на пошук закономірностей таблиці множення числа 3 у прикладах першого, другого і третього стовпчиків.

3  •  1 = 3            3  • 4 = 12                   3 • 7 = 21

3  •  2 = 6            3  • 5= 15                    3 • 8 = 24

3  •  3 = 9            3  • 6 = 18                   3 • 9 = 27

— Чому дорівнює сума цифр добутків 1, 2 і 3 ряд­ків? (З, 6, 9.)

Учитель дає дітям час, щоб оцінити себе "Квіткою успіху". (У кожного учня, залежно від того, як він працював, буде своя кількість пелюсток).

— Чи вдалося нам виконати план уроку, тобто до­сягти мети?

— Яке завдання було найцікавішим? Найважчим?

— Де згаяли час?

— Які будуть пропозиції до наступного уроку? Діти виходять до дошки і демонструють "Квітки успіху".

2. Домашнє завдання (на вибір)

Учитель коментує, як раціонально його виконати.

Легко

Вибери у підручнику на с. 119 завдання, яке стосується множення числа 3, та виконай його.

Важко

Вибери у підручнику на с. 119 задачу, подібну до розв'язаної у класі, та розв'яжи її. 

Учитель завершує урок словами:

               Дякую вам, діти,                               Виростили "Квіточку

              За ваші старання                                Успіху" чудову,

              І прийміть від мене                            Будете ви мати

              Гарні побажання.                               Міцні знання нові.

 

РОЗРОБКА УРОКУ ЧИТАННЯ У 2 КЛАСІ

Тема уроку: Урок – телепередача „В світі природи”

Матеріал уроку: Василь Чухліб „Повінь”. Прислів’я

Мета уроку:

• навчальна – допомогти розвинути навички виразного       читання, уміння орієнтуватися в тексті;                                                                    
• розвивальна - сприяти  збагаченню словника учнів;

• виховна – сприяти розвитку спостережливості, бажання допомогти, любов до природи.

Тип уроку: Урок у формі публічного спілкування

Обладнання: картини „Повінь”, мікрофон, назви студій,

                        роздатковий матеріал, картки з завданнями,

                        анаграми, зашифровані слова, “Читанка” 2 клас,

                        тести, прості олівці, комп’ютер, диск.                              

 

Хід заняття

 

І. Мотиваційний етап

    1. Забезпечення емоційної готовності до заняття

   Вчитель. В ефірі – дитяча телепередача „В світі природи”.

(+ презентація, слайд 1, 2)

 З вами її ведуча – Наталія Григорівна.

 Я рада вітати всіх присутніх у студії.

(+ презентація, слайд 3)

                         Доброго ранку! Доброго дня!

                         Доброго – вечора, сьогодні, щодня...

                         Хай не псується годинник на вежі,

                         Хай буде все на землі, як належить:

                         Сонце – як сонце, літо – як літо,

                         Дощик – як дощик, діти – як діти.

                         Кожному дому щастя бажаю.

                         Маку – цвітіння, житу – врожаю,

                         Небові – миру, голубу – неба,

                         Кожній дитині – всього, що треба.

                         Хай усміхаються діти щодня.

                         Доброго ранку! Доброго дня!

    Сьогодні у нашій телепередачі беруть участь діти, які хочуть стати постійними учасниками цієї програми.

(+ презентація, слайд 4)

І ми будемо спостерігати за їхньою роботою в різних студіях і визначимо хто як працював.

   Наша передача монтуватиметься з різних телестудій.

   2. Актуалізація і аналіз суб’єктивного досвіду

 Отож, сьогодні у передачі:

1. Розвиток навичок читання із „Комп’ютерної” студії.

(+ презентація, слайд 5)

2. Знайомство з новим твором із студії „Явища природи”.

(+ презентація, слайд 6)

3. Робота над оповіданням із „Інформаційної” студії.

(+ презентація, слайд 7)

4. Вироблення і вдосконалення навичок читання із студії „Дикторів”.

(+ презентація, слайд 8)

5. Робота в „Комп’ютерній” студії.

(+ презентація, слайд 9)

1. Орфоепічні вправи

Вчитель. Якщо ви хочете бути справжніми акторами,

працювати будемо за всіма акторськими правилами. Актори, ведучі повинні багато читати, швидко орієнтуватися в запропонованому тексті, чітко і виразно промовляти слова. Адже по телебаченню вас не тільки бачать, а й чують.

(+ презентація, слайд 10)

Промовте за мною: га – ха, зі – сі, ву – фу, аб – ап, ти – ши, гу – ку.

2. Чистомовка

(+ презентація, слайд 11)

 

                       Шу – шу – шу – чистомовки я пишу.

                       Ят – ят – ят – їх пишу для всіх малят.

                       Ки – ки – ки – і говорять залюбки.

                       Ло – ло – ло – щоб чисте мовлення було.

3. Гра „Переплутанка”

Читання анаграм (робота в парі)

                       Повінь (віньпо)

                       Верба (бавер)

                       Острівець (ріоствець)

                       Вухань (ханьву)

                       Човен (нвечо)

                        Берег (гребе)

(+ презентація, слайд 12)

4. Вправа „Вузлики”

  Вчитель. Прочитайте назви тварин, які тут зашифровані. Щоб прочитати ці слова, необхідно в кожному горизонтальному рядку закреслити однакові літери. Працювати будете в групах по 3 чоловіки. Кожен виконує завдання, тоді перевіряєте один одного і лідер читає відповіді.

                         ПЗВОАПОЄВТЦТИЬИ       (заєць)

                         ЧКАРСІАЛСЬЧ                    (кріль)

                          БЩІУБІКМАМ                    (щука)

(+ презентація, слайд 13)

ІІ. Етап цілевизначення і планування.

Робота в студії „Явища природи”

1. Повідомлення теми

Вчитель. Сьогодні ми з вами за допомогою оповідання Василя Чухліба познайомимось з явищем природи, яке буває навесні. Це повінь.

• Чи знаєте ви , що таке повінь?

1)Метод „Мозковий штурм”

(Кожен висловлює свою думку, по черзі, записується вчителем на дошці, не критикується і не коментується)

2. Визначення очікуваних результатів

2)Вправа „Очікування”

(+ презентація, слайд 14)

(Учні оголошують свої очікування від уроку, починаючи фразою „Я очікую...”)

• Я очікую дізнатись більше про повінь
• Я очікую дізнатись щось цікаве
• Я очікую дізнатись що відбувається під час повені і т. д.

3. Формування цілей

ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу

1. Словникова робота

а) лексико – орфоепічна

   (читання слів після тексту з підручника)

Гілці, гойдається, зблиснуло, острівець, зіщулився, затишніше, ткнувся.

б) лексико – семантична

(+ презентація, слайд 15)

    Ремез – це найменша пташка серед синичок, цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю (діти розглядають малюнки пташки і гнізда).

    Корч – розгалужене коріння дерев, кущів або пень з корінням.

    Десна – ріка, притока Дніпра, що впадає у нього поблизу Києва.

    Роздолля – відкритий широкий простір або місцевість.

в) мовно – лексичне завдання

    - Прочитайте слова в колонках, з’єднайте лініями близькі за значенням (робота в парах).

                     Завирувало                              зігнувся

                     Чкурне                                     закрутило

                      Зіщулився                               дремене

                      Зблиснуло                               прив’язав      

                      Прип’яв                                   мигнуло

(+ презентація, слайд 16)

2. Вправа „Мікрофон”

Читання оповідання підготовленими учнями (2 учні). Звучить сигнал „Прямий ефір” і учень береться до роботи (з мікрофоном).

3. Перевірка первинного сприймання. Вправа „Два – чотири - разом”

Вчитель. Виконаємо тест „Так чи ні” . (Діти на картках

ставлять знак „+”  - відповідь „так” або  „-” – відповідь „ні” ).

Спочатку працюємо в парах – обговорюємо і ставимо знаки. Потім об’єднуємось дві пари в четвірки, обговорюємо попередньо досягнуті рішення, приймаємо спільне рішення, щоб були знаки однакові.(Діти працюють).

• А тепер обговоримо всім класом.

(+ презентація, слайд 17)

Тест

1. У човні – Тетянка з дідусем.
2. Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку.
3. Тетянка на острівці рвала молодий щавель.
4. У кущах дівчина побачила лисичку.
5. Зайчика на роздоллі випустили на волю.

Відповіді: 1) -; 2) +; 3) +; 4) -; 5) +.

4.           Результати „Мозкового штурму”

• Давайте подивимося, які висловлювання на дошці були правильні, а які хибні.

(+ презентація, слайд 18)

5.                  Читання оповідання. Гра „Небо - земля”

• За командою „Земля” – ви нахиляєтесь до книжки і читаєте текст. За командою „Небо” – піднімаєте голівки вгору, прибираєте вказівки від тексту. Знову „Земля” – очима знаходимо, де ви закінчили і читаємо далі. Почали.

6.           Фізкультхвилинка

                         Засиділися в гостях у оповідання.

                         Встали дружно

                         Лінь, як пил, стряхніть із себе,

                         присідання зробити треба –

                         раз, два, три, чотири, п’ять

                         Руки – крила піднялися

                         Тужно – дружно в небо.

                         Політали, покружляли,

                         дружно сіли й тихо стало.

7. Робота в „Інформаційній” студії

   Аналіз змісту. Вибіркове читання

- Прочитайте, як автор описав повінь?

- Що здивувало Тетянку?

- Чия то була рукавичка?

- Який ремез?

- Чому злякалася Тетянка?

- З чого весело сміявся тато?

- За чим припливли Тетянка з татом?

- Для чого їм щавель?

- Чому вони взяли зайця на човен?

- Чому він не втікав?

- Чому дівчинка хотіла взяти зайця додому?

- Що сказав на це батько?

- Куди подівся вухатий?

8. Вправа „Доповни речення”

(+ презентація, слайд 19)

    Поміж вербами човен ... (пливе).

    Тато голосно засміявся, ... (аж луна покотилася).

    З молодим щавликом ... (борщ смачний).

    А куди ж ... (йому тікати).

    Тут човен ткнувся ... (носом у берег).

9. Робота з прислів’ями

(Клас ділиться на 2 групи по 5 – 6 чоловік. Кожна група отримує завдання).

Завдання 1

1. З поданих слів утворити прислів’я

                     квітчає, Квітень, землю,

                     пташок, з, стрічає, вирію.

2. Пояснити це прислів’я.

Завдання 2

1. З поданих слів утворити прислів’я

                     квітень, Коли, з, водою,

                     травою, з, травень.

2. Поясніть це прислів’я.

(Представник кожної групи звітує про виконання завдання. Діти, що працювали у іншій групі дають оцінку виконаному завданню).

(+ презентація, слайд 20)

10. Вироблення і вдосконалення навичок читання. Робота в студії „Дикторів”

(+ презентація, слайд 21)

1. Гра „Дощик”

Вчитель. Будемо читати хором:

• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно);
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ перестав (читання припиняється).

2. Гра „Бджілки”

Вчитель. Далі читаємо текст напівголосно, кожен у своєму темпі. Зупинились.

3. Гра „Рибки”

Вчитель. Читаємо  мовчки, кожен у своєму темпі, тільки ворушимо губами. Закінчили.

4. Гра „Губи на замку”

Вчитель. Читаємо так само мовчки, тільки губами ворушити заборонено. Закінчили.

5. Гра „Засічка - кидок”

Вчитель. Візьміть прості олівці. За командою „Кидок” ви всі починаєте читати напівголосно текст. За командою „Засічка” – зупиняєтесь і олівцем відмічаєте останнє прочитане вами слово.

(Цей самий текст таким чином читаємо 3 рази, кожен раз відмічаючи останнє слово. При повторному читані діти замічають, що прочитали більший обсяг – „засічка” поставлена вже далі. З кожним рядом результати покращуються.)

6. Гра „Диктор телебачення”

Вчитель. Читаємо текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Оцінювання

                 Запитання:

1. З яким явищем природи ми познайомилися?
2. Хто став другом природі?
3. Чи ваші очікування від уроку виправдались?
4. В якій ситуації вам найбільше сподобалось працювати?

Вчитель. Дорогі діти! Я вам дуже вдячна за любов до рідної природи, бажання допомогти, за виразне читання оповідання. Бажаю вам подальших успіхів у навчанні та у підкоренні вершини Країни знань.

(+ презентація, слайд 22)

                               Передача закінчилась.

                               Мабуть, ви уже стомились.

                               То ж великі ростіть, здорові будьте.

                               Себе – не хваліть, а інших – не гудьте.

2. Домашнє завдання

 

 

 

РОЗРОБКА УРОКУ МАТЕМАТИКИ У 3 КЛАСІ

 

Тема уроку: Письмове додавання і віднімання двоцифрових

                      чисел. Складені задачі на зменшення суми двох            

                      чисел на кілька одиниць.

Очікувані результати.

 Після цього уроку учні зможуть:

• впевнено додавати і віднімати двоцифрові числа;
• досконаліше аналізувати і розв’язувати складені задачі, знаходити значення числових виразів зі змінною;
• впевненіше співпрацювати та спілкуватися з однокласниками.

Тип уроку: Урок з використанням інтерактивних технологій

Обладнання: маршрутна карта, машинка,(крейда, дошка),

                       очікувані результати, правила проведення „Міні

                       ажурної пилки”, скарб, предметні малюнки, листки

                                                   з прикладами, уявний мікрофон, картки з завданням,

                       підручник, зошити, зразки завдань, тестові вправи,

                       шкала оцінювання.

План заняття

І.  Мотиваційний етап(10 хв).

   1. Забезпечення емоційної готовності до заняття

   2. Актуалізація і аналіз суб’єктивного досвіду

ІІ. Етап цілевизначення і планування

1. Повідомлення теми
2. Визначення очікуваних результатів
3. Формування цілей

ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу (25 хв).

ІV.  Рефлексивно-оцінювальний етап (5 хв)

    1. Оцінювання

2.Домашнє завдання.

 

Хід заняття

І.Мотиваційний етап

1. Забезпечення емоційної готовності до заняття

                  Сьогодні у нас незвичайний урок

                  Сьогодні ми зробимо ще один крок

                  В країну відому, в країну чудову

                  Яка розвиває математичну мову.

                  Країна цікава, тож парти свої

                  Перетворіть у машини малі!

                  Всі сядьте рівненько, працюйте уважно

                   Потрапить туди щоб було нам не важко.

                   Тож, друзі, поскоріш

                   Зберемося у путь,

                   Щоб у скарбницю знань

                   Нам ще раз зазирнуть.

2. Актуалізація і аналіз суб’єктивного досвіду

а) Бесіда

- Отже, ми з вами у цікавій країні Математики. Сьогодні ми

будемо шукати скарб і щоб не заблукати у пошуках скарбу, використаємо карту. А допоможе нам у подорожі ця весела машинка (машинка зроблена з паперу, переставляється під час уроку по пунктах маршрутної карти.

• Вирушаємо в путь по „Дорозі непояснених прикладів”.

  б) „Навчаючи вчуся”

        Учитель, заготувавши завчасно достатню кількість різних, вирізаних з кольорового картону предметів (тваринки, геометричні фігурки) та роздавши кожній дитині по одному з них, звертається до дітей:

• Усім пропоную таку роботу. Для цього вийдіть із – за парт і поспілкуйтеся з кожним учнем таким чином: підходите до одного з учнів і пояснюєте йому спосіб обчисленого вами вдома приклада за №459. а він вам пояснює розв’язання свого приклада, тоді ви обмінюєтесь листочками і предметами, які я вам роздала, і рухаєтесь до наступного учня. Зустрівшись з ним, ви  пояснюєте розв’язування приклада попереднього напарника з його листочка, а він вам з того листочка, що у нього в руках. Після спілкування знову обмінюєтесь листками і предметами і шукаєте нового напарника, орієнтуючись за предметами, щоб не зустрітися з тими, що у вас були вже. Якщо цього не дотримуватись , то до одного і того ж учня може потрапити приклад, який він уже розв’язував.

        Працюєте до того часу, поки не побувають у вас усі предмети. Це означає, що кожен учень ознайомиться з різними прикладами на письмове віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток (діти працюють).

     в) „Мікрофон”

Вирушаємо далі. А тепер нам потрібно проїхати „Міст найкращих пояснень”. Будемо використовувати уявний мікрофон (якийсь предмет). Скажіть, чиє пояснення було вам найкраще, найбільш повне і зрозуміле (діти передають мікрофон, відповідаючи на запитання, це враховується під час оцінювання). Молодці.

• Рухаємось далі. Попереду нас „Урвище міркувань”.
• Подумайте в групах (по 5 – 6 чоловік), як би ви обчислили приклад

                  1 група                                        2 група

             65 – 27 = 38                                    26 + 55 = 81

А тепер в „загальному колі” повідомте свої  пропозиції.

 ІІ. Етап цілевизначення і планування

1. Повідомлення теми

- Рухаємось далі. Попереду „Драбинка очікуваних результатів” (Зачитуємо очікувані результати з дошки).

2. Визначення очікуваних результатів

3. Формування цілей

ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу

• Рухаємось далі. Попереду „Печера каліграфії”. Послухайте віршик і відгадайте число.

                        Ненажера лис лютує

                        У ліску.

                        Півень курочок рахує

                        В курнику.

                        П’ять біленьких, дві рябенькі –

                        Разом ... (7).

                        Тож гарнесенько писати треба всім.

• Які числа прозвучали у віршику? (5, 2, 7) Напишемо їх каліграфічно.

                         Зошит навскіс кладемо,

                         В руки ручки беремо,

                         Сіли рівно всі на диво,

                         Дітки пишемо красиво!

• Рухаємось далі. Попереду „Перевірна галявина”.

„Міні ажурна пилка” (7 хв)

Учитель. Перевіримо, чи правильно знайшли суми і різниці чисел автори нашого підручника у завданні №461. Для розв’язання цього завдання об’єднайтесь у четвірки з учнями, що сидять попереду (позаду) вашої парти.

 

1 – й крок. Учитель пропонує першій парі (1 – й і 2 – й учні) , що сидять за однією партою, розглянути 1 – й і 2 – й приклади і спосіб їх обчислень (1 хв), а тоді за його вказівкою, розказати один одному в встановленому вчителем порядку вірне обчислення приклада. Друга пара (3 – й і 4 – й учні ) – 3 – й і 4 – й приклади (1,5 хв). (Робота в домашніх групах).

 

2 – й крок. Учитель говорить учням, щоб 1 – й учень з 3 – м, а 2 – й учень з 4 – м обмінялися інформацією наголосивши, що після того, як, наприклад, 1 –й учень розповість про правильність обчислення свого приклада, то його напарник має повторити це пояснення (як він його зрозумів) і, навпаки. (Робота в експертних групах), (1,5 хв).

 

3 – й крок. За вказівкою вчителя кожен з учнів повертається до учня, з яким працював на першому кроці, і, у встановленому вчителем порядку, переказують обчислення прикладу, про який вони дізналися в експертних групах. (Робота в домашніх групах), (1,5 хв).

 

4 – й крок. На дошці завдання №461. Право представити пояснення надається учням, які, на думку вчителя, потребують мовленнєвого розвитку або удосконалення вмінь логічно висловлюватися (доказово міркувати), (1,5 хв).

 

• Попереду дорожній знак „Відпочинь”. Що ми будемо робити? (проведемо фізкультхвилинку), (1 хв).

          „Їхати” ми перестали і тепер всі дружно встали.

          Будем ми відпочивати, нумо вправу починати:

          Руки – вгору, руки – вниз, і легесенько прогнись.

          Покрутились, повертілись, на хвилинку зупинились.

          Пострибали, пострибали, раз – присіли, другий – встали,

          Всі в машини посідали й знову їхати почали.

• Ми під’їджаємо до „Математичної вежі”, у якій повинні знайти значення числових виразів зі змінною за завданням №463.

„Мікрофон” (3 хв)

Учитель. Для того, щоб знайти значення виразу зі змінною а , треба підставити значення а в вираз (вивішую на дошці).

               46 – а, якщо а = 10,

                                     а = 6,

                                     а = 16,

                                     а = 5.

Передаю учням мікрофон, пропонуючи знайти значення виразу. Представлення пояснень починаємо словами:

„Я вважаю, що перша відповідь 36, тому що 46 – 10 = 36;

                           друга відповідь 40, тому що 46 – 6 = 40;

                          третя – 30, тому що 46 – 16 = 30;

                          четверта – 41, тому що 46 – 5 = 41.”

Молодці. Справилися з завданням. Їдемо далі. Попереду „Хатинка задач”.

„Робота в групах”, (6 хв)

Об’єднаємось в групи за назвами зимових місяців. Це виглядатиме так:

       „Грудень”                                          „Січень”

 

 

 

 

 

                                   „Лютий”

 

 

 

 

 

Всі групи отримують однакове завдання – розв’язати задачу за діями за завданням №465.

„На шкільній клумбі росло 25 білих айстр, 43 червоних, а рожевих – на 12 менше, ніж червоних і білих разом. Скільки рожевих айстр росло на клумбі?”

            Білих – 25

            Червоних – 43

            Рожевих - ?, на 12 <

                                   Розв’язування:

1. 25 = 43 = 68 (айстр)
2. 68 – 12 = 56 (айстр)

Відповідь: 56 рожевих айстр.

          Після завершення даної роботи кожна група отримує окреме завдання, пов’язане з перевіркою розв’язку задачі. Це можуть бути тестові вправи, а також творчі завдання, записані на великих аркушах паперу різнокольоровими ручками. Виконання запропонованої роботи дає можливість перевірити, наскільки міцно учні засвоїли алгоритм розв’язування задач і вміють застосовувати його в тестових і творчих роботах.

 

 

1 група „Грудень”

Яка з даних схем підходить до міркування над опрацьованою задачею?

а)                               б)                                 в)

       +                                       +

 

 

             -                                    -

 

 

 

 

 

2 група „Січень”

Підкреслити вираз, який є розв’язком даної задачі:

             25 + (43 - 12) =

             (25 + 43) – 12 =

             25 + (43 + 12) =

3 група „Лютий”

Який схематичний вираз підходить до розв’язку даної задачі:

 

   (          +          )  -         =                               +  (         +        ) =

 

               + (         -         )  =

 

        Кожна група повинна представити результати своєї роботи. Найдоцільніше це зробити у вигляді презентації: від кожної групи виходить представник із виконаним на аркуші паперу завданням. Він звітується про пророблену групою роботу.

 

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

    1. Оцінювання

Учитель звертає увагу учнів на очікувані результати уроку, передаючи мікрофон:

• Що ми робили на уроці?
• Чи досяг кожен з вас особисто очікуваних результатів? (чи навчилися додавати і віднімати 2 – ві числа, розв’язувати задачі, вирази зі змінною)
• А тепер кожен з вас оцінить власну участь в роботі вашої групи. Оцініть себе та виставте за кожним з визначених напрямів від 0 до 2 балів.
  1. Ви брали активну участь у роботі групи_______.
  2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група____.
  3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи______.
  4. Ви висунули нову ідею (новий підхід до розв’язування), що сподобалось іншим_______.
  5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед______.
  6. Ви доповідали класові про результати групової роботи________.

                                       Всього балів______________.

(Участь дітей у самооцінюванні дає змогу зважити: чи вміють вони здійснювати перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, давати самооцінку й об’єктивну оцінку знань товаришів, чи вміють обгрунтовувати свої думки щодо оцінювання)

 2.Домашнє завдання

• Спробуйте уважно вдома виконати аналогічні приклади самостійно №467 і задача №468.
• А ось ми і доїхали до справжнього скарбу. Давайте подивимось, що у нас в скриньці (хтось з дітей виймає лист від королеви Математики).

Вчитель зачитує: „Школа – острів скарбів. Найбільший скарб учня – знання. І сказати своє слово в житті зможе той, хто багато знає і вміє.”

                            Збіг урок наш, як коротка мить.

                            (Дуже швидко час біжить)!

                            Ще попереду у нас багато кроків:

                            І цікавих, і важких уроків.

                            Завдання покличуть у майбутнє,

                            Найскладніше ж завдання – життя.

                            Тож старайтесь вправно все вивчати

                            Пам’ятайте: учня скарб – знання!

 

 

 

 

 

 

 

 

НЕТРАДИЦІЙНИЙ УРОК  МАТЕМАТИКИ В 3 КЛАСІ

 

Тема. Письмове віднімання трицифрових чисел без переходу   через розряд. Задачі, що передбачають суми трьох і двох  доданків.

Мета:

• навчальна-допомогти застосовувати прийом письмового віднімання трицифрових чисел без переходу через розряд, коментувати свої дії під час виконання обчислень; допомогти  розв’язувати прості задачі на дію віднімання та задачі, що включають суми трьох і двох доданків,   знаходити периметр трикутника;
• розвивальна -  сприяти розвитку уважності, уміння аналізувати, порів­нювати, робити висновки, навичок самос­тійної роботи;
• виховна -  сприяти розвитку любові до птахів, бажання допомогти їм узимку.

Тип уроку: Нетрадиційний урок. Урок у формі суспільної практики

Обладнання: зображення "віконечка", до шибочок якого прикріплені малюнки птахів: снігура, шишкаря, синички, горобця, дятла, омелюха. Малю­нок годівнички, картки.

Хід заняття

 

 

 

 

 

 

 

 

І.Мотиваційний етап

  1. Забезпечення емоційної готовності до заняття

•               Яка зараз пора року?
•               Назвіть зимові місяці.
•               Лютий — останній місяць зими.

Снігопад вкриває

Килимом поля,

І весни чекає

Матінка-земля.

Та нелегко пташкам

Розшукать зерна.

Хто їм допоможе

Як не ти й не я?

    У пошуках їжі пташки наближаються до людських осель. І до нашого казкового віконечка злетілися птахи. Вони знають, що в цьому класі навчаються діти з              добрим серцем і завжди допоможуть їм у біді.

•                    Діти, як називаються ці птахи? Чому?
•                    Що цим птахам найстрашніше взимку?
•                    Як ви допомагаєте птахам взимку?
•                    Пернаті вдячні за допомогу і прилетіли подяку­вати вам, але й заодно перевірити, як ви вмієте швидко мислити, безпомилково робити обчислення, вибирати правильні дії.

2. Актуалізація і аналіз суб’єктивного досвіду

    (На дошці висить малюнок годівнички).

•                    До нас завітала пташка, яка своїх пташенят виво­дить взимку, бо в цей період для них багато їжі. А їжа для пташенят — насіння ялинових і соснових шишок. Це темно-червоні птахи з темними крилами. Дзьоб у цих птахів великий. Верхня частина його загнута вниз, а нижня - угору. Яка ж пташка знесла це яйце?

1. Усні обчислення

1.                 Гра "Хто в яйці?”

•                    Знайдіть ланцюжок прикладів, відповідь якого написано на яйці 0. (Ланцюжки прикладів написані на таблиці).

24 : 4               24 : 3             36 : 4             32 : 4

     : 3                    +4           +9                  +8

      -2                    : 3           : 3                   :4

(Із зворотного боку "яйця" написано слово шишкар).

2.                 Гра "Назви сусідів числа".

•                    Шишкар пропонує вам пограти у гру.

   Вчитель називає різні числа, а учні повинні назвати сусідів.

 506    453     900    999     101      333       645       779

Висновок учителя. Шишкар переконався у тому, що ви уважні, вмієте точно й швидко вико­нувати усні обчислення.

 

ІІ. Етап цілевизначення і планування

1. Повідомлення теми

Письмове віднімання трицифрових чисел без переходу через розряд. Задачі, що передбачають суми трьох і двох доданків.

2. Визначення очікуваних результатів

•                    А це до нас завітав червоногрудий снігур. Ко­лись люди самостійно вели спостереження за пого­дою, записували результати спостережень і передава­ли їх із покоління в покоління. Народ помітив, якщо заспіває снігур, то чекай заметілі.

   Снігур допоможе вам на уроці навчитися письмово віднімати трицифрові числа без переходу через розряд, удосконалити вміння розв’язувати прості задачі на дію віднімання та задачі, що включають суми трьох і двох доданків, закріпити вміння знаходити периметр трикутника.

3. Формування цілей

   Будьте уважними, спостережливими, щоб змогли виконати завдання кожної пташки, яка завітає до нас на урок. Ви зможете письмово віднімати трицифрові числа без переходу через розряд, розв’язувати прості задачі на дію віднімання та задачі, що включають суми трьох і двох доданків, знаходити периметр трикутника.

 

• Якою цифрою на письмі позначається число 4?

Снігур пропонує вам відгадати загадку.

Загадка. Цифра ця зібралася в танок,

                    Ручку праву на бочок,

                    Горда дуже й неговірка,

                    Всі вгадали? – це (четвірка).

•               Напишіть рядочок цифри 4.
•               А яке число ми запишемо , якщо візьмемо три рази  цифру 4?
•               На другому рядку напишіть число 444.

Перевірка виконаної роботи.

Висновок учителя.

ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу

•               До нашої годівнички завітала синичка. Ця пташ­ка дуже боїться морозів. З 10 синиць до весни доживає тільки одна. Синичка хоче разом з нами навчитися письмово віднімати трицифрові числа без переходу через розряд

 

1. Підготовча робота

•               Прокоментувати приклади

                  85          98

                  32          57

2. Пояснення нового матеріалу

         - впр. 674 (самостійно розглядають приклад)

3. Первинне закріплення

    а) вправа 675;

    б) фронтальна робота над задачами 676

Першу задачу – на дошці, решту – самостійно в зошитах.

                      457            675              248

                      124            324              125

                      333            351              123

4.Розвиток математичних знань

    1) Гра «День і ніч»

   Уявіть, що настала ніч. Пташки відпочивають. Відпочиньте і ви. (Гра "День і ніч”). (В той час, коли діти "відпочивають", вчитель виставляє короткий запис задачі. Учні після відпочинку складають задачу на віднімання і усно дають відповідь).

Висновок учителя.

  2) Фізкультхвилинка

•               А ось і горобчик зацвірінькав у нас під "віко­нечком". А цвірінькають горобці під вікном — на від­лигу. Якщо ж ховаються в солому — на мороз.

Руки на пояс поставили всі.

Будем стрибати, мов горобці.

Скік вперед і скік назад (6 разів).

Крильця вниз всі опустили

І на місці походили.

   3) Рівняння 673 (усно)

Гра. Вчитель кидає м’яч учневі,  а дитина читає рівняння, обчислює , повертає м'яч учителеві, промов­ляючи відповідь.

890         170            640

   4) Обчислення периметра (вправа 677)

- До нашої годівнички завітав омелюх. Ця пташка полюбляє ягоди калини і горобини.

- Яке твердження правильне?

"Прямокутний трикутник – це трикутник, у якого всі сторони рівні".

"  Прямокутний трикутник – це трикутник, у якого є прямий кут". Виконання зав­дання № 677.

•               Чому дорівнює прямий кут?

•                    Який трикутник прямокутний?

•               Як знайти периметр трикутника?
•               Вимірюємо і записуємо в зошит. (Діти викону­ють завдання).

   5) Самостійна робота

•                    А ось і дятел завітав до нас на урок.
•                    Як називають дятла?
•                    Так, його називають лікарем лісу, бо знищує він величезну кількість комах-шкідників. Узимку, коли немає комах, він їсть насіння сосни, ялини. Роздовбує шишку, вставляючи її в щілину кори. Під деревами нагромаджується купа вилущених шишок. Це місце називається "дятлова кузня".

•               А зараз у дятла велике бажання дізнатися, як ви вмієте працювати самостійно.

Самостійна робота на листочках.

(Взаємоперевірка виконаної роботи).

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

    1. Оцінювання

- З якими птахами ви зустрічалися на уроці?

Усі вони вдячні вам за гарну роботу .

   Життя і поведінку птахів вивчає наука орніто­логія (робота з тлумачним словником). Ви підгодову­вали пташок, а навесні вони вам співатимуть пісні.

    2.Домашнє завдання

 

 

 

НЕТРАДИЦІЙНИЙ УРОК  МАТЕМАТИКИ В 3 КЛАСІ

 

Тема уроку. Письмове додавання трицифрових чисел без переходу через розряд. Прості задачі на додавання і віднімання. Розв’язування рівнянь.

Мета уроку :

• навчальна - допомогти застосовувати прийом письмового додавання трицифрових чисел без переходу через розряд; вміння  розв’язувати прості задачі на додавання і віднімання; вміння розв’язувати рівняння;
• розвивальна -  сприяти розвитку  пам’яті, мислення;
• виховна -  сприяти розвитку  інтересу до математики.

Тип уроку. Нетрадиційний урок. Урок у формі суспільної практики

Обладнання. Малюнки казко­вих героїв, картки,   записи на дошці , підручник.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття

І. Мотиваційний етап

  1. Забезпечення емоційної готовності до заняття

•               Урок сьогодні буде незви­чайний. Кожен з вас, мабуть, має друзів. Одні товаришують з хлопчиками, інші з дівчатками, але кожен з вас, напевне, любить тварин. І одним з найвірніших друзів людини є собака.
•               Згодні ви зі мною? А чи знаєте ви, чому соба­ка вибрав собі у друзі саме людину, а не когось з лісових звірів? Хто знає, той буде мені допомагати, а хто ні, той дізнається, якщо сьогодні на уроці буде уважно слухати і старанно працювати.

  2.  Актуалізація і аналіз суб’єктивного досвіду

   Колись давно собака жив у лісі сам.

«Недобре жити одному, — думає собі. — От коли б знайти когось найсміливішого! Я б став йому другом...».

   І пішов собака шукати собі друга. Аж тут зустрів він вовка. «Давай, вовче, з тобою дружити!» — сказав собака. Вовк погодився лише за умови, якщо собака допоможе йому виконати ряд завдань.

    І перше, що хотів вовк — це щоб собака знайшов таких помічників, які вміють і писати, і рахувати, і гарно міркувати.

   Собачка довго думав, до кого звернутися і вирішив прийти до нас. Тож допоможемо йому?

А тепер вже нам пора

Взятися і до пера.

Числа оці записати,

Знання свої показати.

•               А які цифри та числа будемо писати, ви самі відга­даєте, якщо розв’яжете такі задачі.

1) Розв’язування задач

1.                 Три лисички, три сестрички

Заплели по дві косички.

Скільки разом у лисичок

Є заплетених косичок? (2x3 — 6)

•               А звідки ви дізналися? Чому множимо 2 на З?

2.                 Змерзли вісім поросят,

Зіщулились і тремтять.

Щоб могли їх відігріти,

Скільки валянок купити?, (4x8 = 32)

•               Чому множимо 4 на 8?

2) Каліграфічна хвилинка

 Отже, сьогодні повторимо, як каліграфічно пишуться цифри 8, 3, 2 і запи­шемо найменше число, яке можна утворити за допомогою даних трьох цифр. (238)

- А зараз скажіть, скільки сотень, десятків і оди­ниць містить число 238?

     - Ви допомогли нашому собачці, і вовк погодився з ним дружити. Але прийшов вечір, і полягали вони спати. Опівночі со­бака раптом почув якийсь шелест, схопився і голосно загавкав. Вовк перелякався й говорить собаці:

«Тихо! Тихо! Не гавкай, бо ведмідь почує, прийде і розшматує мене...».

   Побачив собака, що ведмідь сильніший від вовка і вирішив подружи­тися з ним. Ведмідь погодився, але дав собачці теж свої завдання.

 

3) Опитування

     1) Робота з індивідуальними катками.

Картка № 1.

•               Розв’язати приклади.

а) 170 - (30 + 60)

б) 120 - 5 х 8

•               Задача.

   У бідоні 24 л молока, а у глечику у 8 разів менше. Скільки літрів молока у бідоні і глечику разом?

Картка № 2.

- Розв’язати приклади.

 а) 120 - 90 + 40 

 б) 600 - (200 + 300)

- Задача.

   У бідоні 24 л молока, а у глечику у 8 разів менше. На скільки літрів молока більше у бідоні, ніж у глечику?

4)Робота з класом

• Кругові приклади

352 - 52                     60 + 90                          500 + 60

80 - 28                       52 + 300                          50 + ЗО

560 - 500                   300 + 200                           150 - 100

• Гра «Точні стрілки»

    Провести стрілки від числа до відповідної йому суми розрядних доданків

           1 ряд                                                      2 ряд

563            500 + 3                                373           300 + 7

804            800 + 40 + 4                        605           900 + 50 + 5

503            500 + 60                              307           300 + 70 + 3

844            800 + 40                              955           200 + 80

560            500 + 60 + 3                       280             700 + 20

840            800 + 4                               720              600 + 5

• Гра «Хто швидше?»

                                     28+3                                      28+8

                             27+8                                    29+4

                     15+9                                    19+7

              18+4                                    17+5

       17+5                                   15+6

 8+6                                     9+7

 

•               Молодці, дітки, ви знову допомогли нашому собачці.

   ІІ. Етап цілевизначення і планування

1. Повідомлення теми

Письмове додавання трицифрових чисел без переходу через розряд. Прості задачі на додавання і віднімання. Розв’язування рівнянь.

2. Визначення очікуваних результатів

   Так знову прийшов вечір, і полягали вони спати. Уночі со­бака почув, що десь зашелестіло, і загавкав. А ведмідь перелякався та й каже: «Цить, не гавкай! Тихо, а то тигр почує і розшматує нас з тобою!». «Е, ні! — подумав соба­ка. —Що ж воно за товариш: якогось тигра боїться». Побіг тоді собака до тигра і каже: «Чуєш, тигре! Хочу з тобою дружити!». Тиф подумав трохи і згодився. Але теж собаці дав завдання: ознайомитися  із прийомом письмового обчислення трицифрових чисел без переходу через розряд; Довго мислив собачка і зно­ву звернувся до вас. А ми ще й самі не вміємо. Тому не­гайно беремося за роботу, щоб допомогти собачці.

3. Формування цілей

Будьте уважні. Ви зможете…

ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу

1. Підготовча робота

а) назвати, скільки одиниць, десятків і сотень є у числах

293, 508, 362.

          б) прокоментувати   розв’язування прикладів:

                         24           47

                         35           52

      2. Пояснення нового матеріалу

             Учні самостійно розглядають приклад на додавання трицифрових чисел без переходу через розряд (вправа 663).

    Пригадати, з яких розрядних одиниць починаємо виконувати письмове додавання.

3.Висновок. Засвоєння правила

4. Фізкультхвилинка

Уважно слухаєте всі,

Бо знання потрібні всім.

Ми з вами гарно потрудились

І, мабуть, трохи притомились.

Тепер настав час відпочинку —

Проведемо фізкультхвилинку

5. Застосування набутих знань

1) Приклади 664

Номер в книзі ви знайдіть,

Приклади ці розв’яжіть.

Прийшов час вже показати,

Чи вмієте ви рахувати.

1, 2 – біля дошки

3 – пояснюють з місця, коментуючи

4 – самостійно

 

       2) Завдання

Оленка і Петрик приклад 344 + 54 записали так :

                 344                  344

                   54                  54

Хто з них записав правильно? Чому? Розв’яжіть.

 

       3) Розв’язування задач 665

                1) 346 + 412 = 758 (к.)

                 2) 650 + 234 = 884 (кг)

                 3) 527 + 242 = 769 (ов.)

•               Ми допомогли нашому собачці виконати завдання тигра, і він подружився з ним. А вночі побачив, що тигр боїться лева. Тоді собака побіг до лева і запропонував свою дружбу. Лев погодився, але теж дав свої завдання.

Рано, діти, вам радіти,

Слід задачу ще зробити.

Добре треба міркувати,

Щоб її нам розв’язати

6. Розвиток математичних знань

1. Задача 666

Прочитати задачу. Повторити її зміст за запитаннями. Скласти план.

План

1.Скільки м тканини пішло на 1 дитяче пальто?

2.Скільки м тканини пішло на 1 доросле пальто:

3. Скільки м тканини потрібно для пошиття 6 однакових пальт для дорослих?

   Сильніші учні – самостійно, слабші - за схемою.

1. 18 : 9 =      (м)
2.       +      =       (м)
3.      х     =        (м)

2. Рівняння 667

Прочитати рівняння. Пригадати, як називаються компоненти у цих рівняннях, як знаходити невідомі компоненти. Розв’язати усно.

•               Молодці, ви допомогли нашому собачці, і він вико­нав завдання лева.

Стали вони товаришувати, але вночі собака побачив, що лев боїться людини. Побіг собака шукати людину і зустрів молодого юнака. Він запропонував юна­кові собачу дружбу. Юнак погодився, привів собаку додо­му і вирішив перевірити, яку пам’ять має собачка

6. Рефлексивно-оцінювальний етап

    1. Оцінювання

•               Чому ми вчилися сьогодні на уроці ?
•               Яке правило ми використовуємо при письмовому додаванні  трицифрових чисел?
•               Знайти приклади,  які записані правильно.

                 623              331                 432                            211

               234                 444                333                            121

•               Знайти помилки, які допустив собачка при розв’язу­ванні прикладів.

              365              225            551

              412              224            123

              768              449            675

2. Домашнє завдання

Правило, приклади № 670; задача № 671.

•               Молодці! Ви допомогли виконати собачці всі завдан­ня юнака.

   Стали вони дружити. Вночі собака почув шелест, го­лосно загавкав. Юнак схопився, взяв рушницю і побіг шукати, на кого гавкає собака. Так собака впевнився, що люди найсміливіші. З тих пір собаки стали найвірнішими друзями людей і ми дружимо з ними і сьогодні.

   А ще ви, мабуть, зрозуміли, що ми повинні бути сміли­вими, вірними своєму другові, завжди готовими прийти на допомогу своїм товаришам. А допомогла нам дійти та­кого висновку бурятська народна казка «Як собака собі друга знайшов».

 

 

 

УРОК  ПРИРОДОЗНАВСТВА У 3 КЛАСІ

 

Тема. Корисні копалини в рідному краї. Пр. р. (розпізнавання корисних копалин рідного краю). Дослід (виявлення властивостей корисних копалин рідного краю).

Навчальна мета. Допомогти мати уявлення про найважливіші корисні копалини, їх видобу­вання, економне і раціональне використання; розкрити способи добування корисних копалин: від­критий і шахтний; визначити властивості торфу і кам'яного вугілля, встановити їх характерні ознаки, ознайомити з їх найбільшими родовищами.

Розвивальна мета. Сприяти розвитку навичок самостійної роботи з додатковою пізнавальною літе­ратурою; розвитку уміння вести пошукову роботу, знаходити нове, досі невідоме; класифікувати й гру­пувати вивчений матеріал, знаходити причино-наслідкові зв'язки; доводити правильність певного судження та власної думки.

Виховна мета. Сприяти розвитку  поваги до людей праці, дати відомості про різні професії, пов'язані з видобуванням і перероб­кою копалин; виховання дружних стосунків, заохочу­вання до співробітництва.

Тип уроку: Урок з використанням інтерактивних технологій

Обладнання: колекція "Корисні копалини"; карта "Корисні копалини України"; Конституція Ук­раїни; продукти переробки корисних копалин; таб­лиці, ілюстрації; роздавальні картки з інструкціями для роботи в групах; склянки з водою, коробочки з торфом і кам'яним вугіллям, спиртівка (для вчителя), демонстраційний стіл.

Словникова робота: корисні копалини, ге­олог, шахта, кар'єр, родовище. Донбас.

Хід заняття

I. Мотиваційний етап

   1. Забезпечення емоційної готовності до заняття

                                  ...Буває, часом сліпну від краси.

                                  Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—

                                  Оці степи, це небо, ці ліси,

                                  Усе так гарно, чисто, незрадливо,

                                  Усе як є — дорога, явори,

                                  Усе моє, все зветься Україна.

— Доброго дня, дорогі учні! Ми продовжуємо вив­чати курс природознавства. Запрошуємо вас у телес­тудію 4 класу на програму "Цікавий і дивовижний світ природи". До вашої уваги «Прогноз погоди» з … (прізвище дитини), "Скарбниця", "Таємниці приро­ди", "Музичний канал запрошує" та "Дорогами України"(звіт про виконану роботу).

2. Актуалізація і аналіз суб’єктивного досвіду

1. Хвилинка спостережень.

— Доброго дня, шановні телеглядачі. В ефірі прог­рама "Прогноз погоди" і з вами я,... Сьогодні у Рівному та області збережеться сонячна (похмура погода) та прохолодна погода. Температура повітря +5, вітер помірний (сильний, поривчастий), опадів не перед­бачається. З вами була... До нових зустрічей. І пам'ятайте, що найважливішою є погода у вашому домі. Всього найкращого.

2. Мотивація навчальної діяльності.

— Погода в домі надзвичайно важлива, як і саме житло. Ви. мабуть, неодноразово спостерігали, як зводиться будинок, уявляли, як у ньому житимуть люди, як їм буде затишно і зручно. Спостерігали за роботою будівельників. Пригадаймо, що потрібно для того, щоб побудувати будинок.

3. "Мозковий штурм".

(Земельна ділянка, пісок, цемент, цегла, глина, дошки, фарби, скло, екскаватор, бетономішалка, під­йомний кран та вантажівки).

    Ви ще багато чого можете додати до цього пере­ліку. Але коли ми й зберемо все потрібне, будинок "не збудується". Потрібні ще будівельники — люди, котрі мають знання й уміння для цієї справи.

     Пригадайте, як в економіці називається все необ­хідне для виробництва товарів та надання послуг? (Ресурси).

    Чи можна всі виробничі ресурси поділити на пев­ні групи?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    В економіці природними ресурсами називають усе те, що людина знаходить у навколишньому середовищі і перетворює за допомогою своєї праці в продукт для задоволення власних потреб.

    До природних ресурсів належать: земля та її родю­чість, корисні копалини, рослинний і тваринний світ, водойми, сприятливі кліматичні умови.

 Запам'ятайте! Усі природні речовини ста­ють ресурсами тоді, коли їх застосовують для вироб­лення благ і докладають працю люди.

III. Етап цілевизначення і планування

1. Повідомлення теми

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з корисни­ми копалинами. Як ви думаєте, що таке "корисні ко­палини"? Яку користь вони приносять людям? Чи потрібно нам про це знати?

2. Визначення очікуваних результатів

3. Формування цілей

ІІІ. Етап опрацювання навчального матеріалу

1. Гра "Скарбниця". (Вчитель демонструє корисні копалини).

— Подивіться навколо. Вулицею мчать машини. З чого зроблено деталі до них? (З металу, який виплав­ляють із залізної руди).

— З чого зроблені гума, бензин, пластмаси? (З нафти).

— Стоять цегляні будинки. А цегла — це... (Глина).

— Без неї не може працювати жоден учитель. (Крейда).

— Так, вапно, пісок, глина — все це теж із землі. Ми опалюємо свої будинки кам'яним вугіллям чи га­зом, що теж добувають із землі. Тому їх називають корисними копалинами, бо приносять людям велику користь. Сьогодні людина не уявляє собі життя без великої кількості різних корисних копалин. Всіх їх можна поділити на основні групи: горючі, рудні і нерудні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

Більш детальну інформацію ви зможете отримати від наших наукових консультантів.

    Науковий консультант 1: Пошуками корисних копалин займаються геологи. Місце, в якому вони знаходять велику кількість корисних ко­палин, називають родовищем. (Слова виставляємо у "Словничку"). Всього в Україні розвідано понад 80 різних корисних копалин. Відкрито більше 4 000 ро­довищ. Вони бувають відкритого типу (кар'єри) та закритого типу (шахти).

    Науковий консультант 2. "Гео" - з грецької мови означає земля. А "логос" — наука. Ге­ологія —наука про землю. Геологи — це ті люди, які вивчають, з чого складається наша планета. Геологів ше називають розвідниками земних глибин.

    Науковий консультант 3. Родовища корисних копалин залягають у надрах на різній гли­бині. Щоб добути ті, які залягають неглибоко під землею, риють великі ями (кар'єри). У кар'єрах ко­рисні копалини добувають відкритим способом. Там працюють потужні машини-бульдозери, екскаватори, якими викопують корисні копалини.

    Для того, щоб добути корисні копалини, що схо­вані глибоко під землею, будують шахти або бурять свердловини. Сучасні шахти схожі на підземні заводи.

- Як ви думаєте, чи потрібно охороняти родови­ща? Дія чого? (Корисні копалини утворювались мільйони років. І з часом вони можуть бути повніс­тю використані людиною. Тому їх слід витрачати економно, щоб вистачило наступним поколінням).

- Що може статися, якщо ми не будемо оберіга­ти родовища? (Це може призвести до закриття бага­тьох родовищ).

    Довідка юриста. Наша країна багата на найрізноманітніші корисні копалини, але розроблені родовища не відновити, тому прийнято закон про охорону і їх раціональне використання. (Зачитується стаття з Конституції України).

- Які корисні копалини видобувають у Київській області? (Граніт, глину, каолін, або білу глину, пісок, торф).

- Чи можете ви зробити свій внесок у справу бе­режливого ставлення до корисних копалин? (Береж­ливе ставлення до корисних копалин — це бережли­ве ставлення до речей, які з них виготовлені, збудо­вані, змайстровані).

- Які речі навколо нас зроблені з корисних ко­палин?

2. Дослідницька групова робота.

   Запрошуємо вас до наукової лабораторії передачі "Таємниці природи". У нас є змога краще ознайоми­тися з такими корисними копалинами, як торф і кам'яне вугілля. (Вчитель демонструє зразки). Уявімо себе геологами. Вони не тільки знаходять корисні копалини, а й досліджують їх властивості. Попрацю­ємо в групах. Пригадаємо правила роботи в групі:

 1. Обрати лідера групи.

2. Уважно читати завдання-інструкцію.

3. Працювати так, щоб не заважати іншим.

4. Вислуховувати думки кожного члена групи.

5. Дотримуватись відведеного часу.

6. Презентувати дослідження можуть усі члени групи.

7. Дотримуватись правила "Піднятої руки". (Діти вибирають конверти з малюнками, шукають партнерів та свої робочі столи, обирають лідера).

— Завдання, які отримали ваші лідери, дослід­ницькі, тому вам потрібно обережно поводитись із матеріалами. На дану роботу відводиться 5 хвилин. (Рекомендація групам: розділити завдання).

— Подумайте, чому у вашої групи така емблема?

Завдання групи "Сфагнум".

1. Дослідіть запах та колір торфу. Дані запишіть у таблицю.

2. Киньте шматок торфу у склянку з водою. Зро­біть висновок: торф важчий чи легший за воду?

3. Потисніть шматок торфу монеткою: він твер­дий чи крихкий?

Завдання групи "Папороть".

1. Дослідіть колір та запах кам'яного вугілля. Дані запишіть у таблицю.

2. Киньте шматок кам'яного вугілля у склянку з водою. Зробіть висновок: кам'яне вугілля важче чи легше за воду?

3. Потисніть монеткою: воно тверде чи крихке?

Завдання  групи "Картографи".

1. Знайдіть на карті найбільші родовища торфу. Позначте їх прапорцем.

2. Знайдіть на карті найбільші родовища кам'яно­го вугілля. Позначте їх прапорцем.

Завдання групи "Науковці "Сфагнум".

1. Знайдіть у додатковій літературі, як утворився торф.

2. Як добувають і використовують торф?

Завдання групи "Науковці "Папороть".

1. Знайдіть у додатковій літературі, як утворилось кам'яне вугілля?

2. Як добувають і використовують кам'яне вугілля?

Музична пауза від Музичного каналу (діти пра­цюють під легку музику).

3. Презентація робіт. Оцінювання.

   Під час звіту учасників групи "Сфагнум" інші гру­пи заносять дані про торф у свої таблички і навпаки.

4. Дослід на горючість (проводить учитель).

   У вас залишилась незаповненою одна графа: го­рючість. Подивимось, що станеться з торфом і кам'яним вугіллям, якщо їх запалити.

Висновок: кам'яне вугілля горить яскравіше, дає більше тепла, торф горить тьмяно, кіптяво.

— Чи сподобалося вам проводити досліди? З якою метою ми проводили досліди?

 ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап

     1. Оцінювання

— Що нового ви дізналися про корисні копалини? (Як позначаються, де добувають, як використовують).

— Які корисні копалини запам'ятали?

— Подивіться на свої таблиці, що є спільного у торфу і кам'яного вугілля? (Утворились на болотах, використовують як паливо, нечітко виражений запах).

— Для чого знадобляться вам ці знання? (Щоб піднімати економіку України, щоб берегти природні запаси).

Економічна казка.

    Біля одного великого міста, в лісі, жив чоловік. Були у нього шматочок поля, діляночка лісу і велике болото. Зане­дужав чоловік, відчув, шо не проживе довго. Покликав він тоді синів і розділив своє багатство. Старшому віддав поле, середньому — ліс, а найменшому дісталось велике болото, що межувало між лісом і полем братів. Побачив батько, що найменший син зажурився, одержавши такий спадок, і ска­зав тоді: "Коли будеш мати мудру голову і працьовиті руки, то й болото зробить тебе багатим".

— Як би ви порадили найменшому синові розпо­рядитись спадком?

(Продати болото; видобувати торф і продавати на поля; осушити болото, продати торф і розводити культурні рослини; розчистити болото, зробити став, розводити рибу).

   Протягом уроку ви добре попрацювали, виявили самостійність, здатність міркувати, приймати пра­вильне рішення. Я певна, що ви виростете діяльни­ми людьми, розумними господарями.

2. Домашнє завдання.

   Опрацювати статті у підручнику та завдання у зо­шиті. Розглянути свою кімнату і сказати, з яких ко­рисних копалин виготовлені предмети побуту.

— Телестудія 4-го класу завершує свою роботу. Дякуємо за увагу. До наступних зустрічей в ефірі.

Таблиця для запису результатів спостережень

 

Корисні копалини	Колір	Запах	Твердість	Горючість	Легше чи важче за воду	Утворення	Використання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Родинне свято для учнів початкових класів)

 

Мета. Сприяти розвитку у дітей позитивного емоційного  настрою.

           Сприяти виховуванню почуття колективізму та взаємоповаги, любові, поваги до батька, чуйності, доброти, вдячності.

          Напередодні свята кожна дитина готує роз­повідь про свого тата. Діти розпитують у мами, у бабусі, дідуся та родичів про те, яким він був у дитинстві, що любив, в які ігри грався,   чим   захоплювався.   Готують   ма­теріал про сьогоднішню професію тата, його захоплення, цікаві моменти з життя — це буде сюрпризом для кожно­го тата. А також хлопчики і дівчатка для своїх татусів готують подарунки: малюнки, аплікації та інше. Зал, де проходитиме свято, гарно прибраний кульками, прапорця­ми, сердечками, дитячими малюнками «Мій тато». Роди­ни будуть сидіти за окремими столиками, на яких сервет­ки, квіти.

Вчитель. Сьогодні незвичайний день. Ми зібралися на родинне свято, яке присвячуємо дорогим людям — на­шим татусям. Як і без мами, без тата не може з'явитися у світі людина, без тата дуже важко у цьому світі, без та­та не може бути повноцінної сім'ї, а діти будуть обділені любов'ю і ласкою. Свято мами є, а от свята тата ще не ввели у наш святковий календар. Але діти так люблять своїх татусів, що дуже хочуть висловити палку і щиру лю­бов дорогим людям, бо знають, що тато в сім'ї — голов­ний, він забезпечує її матеріально, створює моральний клімат доброти і сердечності, дисципліни і вимогливості, працьовитості, миру та злагоди. Отже, починаємо свято, яке ми назвали «Тепло татусевих долонь».

1-й учень.

Я з'явився на світ із любові та мрії,

Із щасливих татусевих й маминих снів.

Ще були в тата й мами високі надії.

Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

 2-й учень.

Народилось дитятко, маленька кровинка,

Що від тата і мами життя поведе.

Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,

Але виросте скоро, час швидко іде.

 3-й учень.

От ми вже й підросли. Ходим в школу щоднини.

Любим дуже книжки, ігри різні, свята.

Але дуже важливо ще те для дитини,

Коли тато є й мама, родина свята.

 4-й учень.

Тоді легко і просто, завжди є порада,

Є підтримка і ласка, любов, доброта.

Пригорнутись до тата і мами я рада,

І тоді найскладніша проблема — проста!

5-й учень.

Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,

Він уміє, напевно, все в світі робить!

Я люблю свого таточка рідного дуже!

Ну, та як же мені татуся не любить?

6-й учень.

Він зі мною читає, задачки рішає,

Водить в поле ранкове стрічати зорю.

І в футбол разом з нашими хлопцями грає.

І, звичайно, за все це я тата люблю.

 7-й учень.

А зі мною татусь мій частенько майструє,

Я від нього майстерності з радістю вчусь.

І завжди він щось робить: пиляє, будує.

Я роботи ніякої теж не боюсь!

8-й учень.

Самостійними бути нас тато навчає.

Бути мудрими, добрими тато нас вчить.

Бо життя непростим часом дуже буває,

А тому треба вчитися в світі цім жить.

Вчитель. А тепер заспіваємо й пісню про тата.

 

ПІСНЯ ПРО ТАТА І МАМУ

Щастя зовсім близенько — біля тата і мами.

Словом гріють серденько, пригортають руками.

Тата сильні долоні піднімають у небо!

І сміється дитина — буде все так, як треба!

 

Та життя простеляє нам тернисті дороги.

Часто буря стрічає за батьківським порогом.

Але треба піднятись у нерівнім двобою.

Очі тата і мами вслід ідуть за тобою.

 

Тобі затишно буде, доля стріне крилато,

Поки є рідні люди, дорогі мама й тато.

Щоб тебе захистити у важкому двобої,

Душі мами і тата полетять за тобою.

 

Будь уважним і добрим ти до мами і тата

І тепла та любові подаруй їм багато.

Бо вони найдорожчі, найдобріші у світі.

Поки є тато й мама — ми любов'ю зігріті!

Вчитель. Коли ми повернулися у дитинство наших батьків, то, мабуть, цікаво буде провести ігри та конкур­си, щоб показати своє вміння і спритність.

Змагання

1 конкурс

    А тепер можна погратися-позмагатися і зі своїми діть­ми. Команда дітей і команда батьків будуть бігти у мішках. Побачимо, хто переможе!

 

 

2 конкурс

    Можна ще подивитися, як батьки вміють грати у фут­бол. Два учасники будуть змагатися між собою. До кож­ної ноги учасника гри прив'язані повітряні кульки. Без допомоги рук обидва учасники одночасно починають гру: їм треба знищити кульки супротивника, зберігши свої. Переможе той, у кого хоч одна кулька залишиться цілою.

Учень.

У кожній грі татусь наш завжди з нами.

Він нас навчає в шахи й шашки грати.

Нас пригортає добрими руками,

І з дітьми любить книжку почитати.

 Учениця.

А в вихідні бере мене за руку

І ми йдемо в кіно або у парк.

Запам'ятаю я татусеву науку,

На все життя. І кожне слово й жарт.

Учень. А пожартувати мій тато любить! Ось послухайте, як це часом буває. Я сиджу перед телевізором, а череви­ки мої стоять немиті. Підходить тато, зітхає і каже: «Або ти, синку, йди помий черевики, а я посиджу і подивлюсь футбол, або я дивитимусь, а ти помий черевики. Комусь же треба ті черевики помити». Ну, і що ти тут зробиш — іду та й мию свої черевики.

Учениця. А мій татусь теж уміє жартувати. Оце, як ми починаємо голосно розмовляти, то він обов'язково ска­же: «Так, ви помовчіть, а я буду слухати!».

2-й учень. А мій тато колись подивився на мою роботу, головою похитав, а потім сказав: «Так воно б дуже добре, та нікуди не годиться». І все стало мені зрозумілим.

3-й учень. А мій тато одного разу прийшов з роботи натомлений, став на порозі та й каже: «Дайте води напити­ся, бо так їсти хочу, що не маю де переночувати». Ми всі дуже тоді посміялися і швиденько приготували татові їсти.

3 конкурс

Солдати в армії повинні вміти марширувати. Ось зараз тато з сином будуть марширувати.

 

4 конкурс

   В армії потрібно вдягатись за 45 секунд. Тому зараз батько вдягне свого сина до школи (куртка, шапка, рюкзак). Хто швидше?

5 конкурс

   Солдати дуже сумують за домівкою і часто пишуть листи своїм рідним. У мене багато листів. Кожен батько повинен відшукати лист свого сина, тобто впізнати почерк свого сина.

Вчитель. «Де є мама й тато, там і хата багата» — каже народна мудрість, бо в тій родині тато дбає про добробут сім'ї, старається її матеріально забезпечити, створити у сім'ї дисципліну, привчати дітей до роботи, а мама ство­рить затишок і порядок у домі, там радісно і добре жи­веться, спільно вирішуються всі проблеми. І коли тато довго на роботі, діти чекають його, стараються все зроби­ти, щоб татові було добре. Татові руки багато працюють.

6 конкурс

Син повинен впізнати руки свого тата.

 

 

 

 

 

 

 

7 конкурс

Найбільше солдати люблять поїсти. Одночасно вдягнути фартушки і косинки і почистити картоплину. Хто швидше впорається, той і переміг.

Вчитель. Від повсякденної праці наших батьків, від їхньої відваги і мужності, сили і розуму світлішає наша Вітчизна, набирається сили, стає квітучою і житимемо ми у ній щасливо, тому що вони відстояли її незалежність і славу, вони турбуються про її завтрашній день, своєю працею примножують її багатства. А ви, діти, підростете і теж будете трудитися на благо Вітчизни і людей, які тут живуть, а треба буде, то кожен стане на її захист, щоб збе­регти волю і незалежність, бо ми всі безмежно любимо свою Батьківщину, батьківську землю, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів, які так само любили і захи­щали свою милу Україну, трудилися, не покладаючи рук, щоб вона була квітучою і щасливою.

Учень.                               

Все від звитяги, честі, слави:

І воля, й мирні дні.

Добробут і престиж держави,

І радісні пісні.

Учениця.

Від батька — слово Батьківщина,

Вітчизна — від отця.

Вона для кожного — єдина

І рідна до кінця!

Учень.

Все це батьки для нас зробили,

Щоб в радості жили.

І щоб до школи ми ходили,

І мріяти могли.

Учениця.

Любов несімо у серденьку,

Всі діточки малі.

За все вклонімося низенько

Батькам аж до землі.

8 конкурс

   Солдати в вільний час люблять в щось пограти.

Учасникам зав'язують очі, і вони повинні перенести свої  шашки з одного стільця на інший, причо­му не на чужий стілець, а на свій. Хто швидше і правиль­но перенесе, той переможець.

 

 

 

 

 

 

 

9 конкурс

    А тепер гра тільки для татусів на спритність. Кожен повинен з'їсти своє яблучко. Хто швидше, той і переміг.

10 конкурс

   І останній конкурс. Протягом служби солдати готують свій „дємбельський” альбом. Тому наші батьки будуть художниками. Їм потрібно розмалювати свого сина в клоуна. Хто швидше і гарніше.

Вчитель. Що ж, цікаво і   весело   сьогодні   на нашому святі.   Батьки впевнилися у тому, що їхні діти їх дуже люб­лять   і хочуть зробити життя    своїх   татусів цікавим і радісним. Для    повного    щастя треба радість і впев­неність у тому, що тебе дуже люблять рідні діти, дружина і всі навколо, що ти усім потрібен і без те­бе  не  було  б  цього нічого.

 

Учень.

Татусю, ти такий красивий!

Я щиро так тебе люблю,

Тобі я небо прихилю,

Щоб ти здоровий був, щасливий!

Учениця.

Нестиму в серденьку довіку

Тепло татусевих долонь,

Любові чистої вогонь,

І щастя, й радості без ліку!

 Учень.

Бо з татом новий день встає,

І починається робота,

Та за усю сім'ю турбота,

І з татом спокій в домі є.

 Учениця.

І впевненість в прийдешнім дні,

Бо тато за усіх нас дбає,

І лихо дім наш обминає,

Ми з татом в світі не одні!

 

Вчитель. Ось і завершилося наше свято для татусів. Діти розповіли про свою любов до вас, про розуміння того, яку роль у сім'ї відіграє тато. І ви сьогодні відчули, як вас люблять, як стараються зробити для вас все, щоб вам краще жилося. Щастя вам і здоров'я, усяких гараздів та удачі, світлої радості кожного дня!

 

 

СВЯТО КАЗКИ

 

  Мета. Допомогти підготуватися дітям до Тижня казки у початковій школі, сприяти розвитку творчих здібностей у дітей, сценічної  майстерності, інтонації, дикції. Сприяти розвитку  поваги до усної народної творчості, бажання читати казки та інші літера­турні твори.

 Обладнання. Казкові герої, казкові телеграми, казкові предмети.

 

 Вчитель: «Забута казка — це золоте намисто, яке впало на морське дно» — кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй пам'яті перлини народної мудрості, розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам'яті безліч казок, народних оповідок, пісень та прислів'їв.

                       Дорогі хлопчики й дівчатка!

                       В нас сьогодні — свято казки.

                       Будем його разом відзначати.

                       Казку-друга шанувати.

Зустріч з казкою — це свято.

Не було б її у нас,

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час.

                       В кожнім домі, в кожній хаті,

                       І у місті, і в селі —

                       Хто навчився вже читати,

                       Має казку на столі.

Сьогодні ми Казку сюди запросили,

 Щоб бачити Казку і слухать гуртом.

 А Казка у залі десь там заблудилась,

Давайте її пошукаєм гуртом.

                      Прийди, прийди, Казко, до нас на свято,

                      Щоб ми веселі і радісні були.

                      Розкрий нам широкі простори довкола,

                      Щоб світ ми пізнали й щасливі були.

(Заходить Королева казок).

Ведучий.

                    Заходь, заходь, Казочко, до нас,

                    В нас тут хлопчики й дівчатка

                    Уже ждуть тебе давно.

                    Та про себе розкажи спочатку

                    І порозважайся з нами заодно.

Королева казок. До вас я прийшла із далеких країв. Ви всі, напевно, мене добре знаєте. Я часто приходжу до вас перед сном, щоб ви спокійно спали, щоб на вашому обличчі не зникала усмішка.      

 В палацах і хатах малих

                         Мільйони підданих моїх.

                         На всіх полицях струнко

                         Стоять, зімкнувши палітурки.

                         Я Королева всіх казок

                         Й мені цікаво знати, хто з моїх підданих —

                         Ваш улюблений дружок,

                         Якого вам дуже приємно

                         Завжди зустрічати?

Разом зі мною до вас завітали казкові герої.

 (Ведучий  приносить телеграми від казкових героїв).

Ведучий. Діти, допоможіть розібратися від кого прийшли повідомлення.

1.  Ніяк не витягнемо ріпку, тому прибути не можемо. (Дід, баба, внучка ...)

2. Дорогі гості! Виручайте! Павука-злодія зарубайте! (Муха-Цокотуха)

3.  Моя риболовля закінчилася погано. Мене побили, а хвіст залишився в ополонці. (Вовк-панібрат)

4. Прибути до вас не зміг. Від мене втекли штани. (Бруднуля з казки «Мийдодір» К. Чуковського)                                                                                              

(Заходить Баба Яга з мішком).

 Баба Яга.

                       Сумно жить одній у лісі:

                       Ні подружок, ні кіно.

                       Лапки курячі від хатки

                        З'їли з Вовком ми давно.

                      Доброго дня, милі й хороші

                      Я — добра ласкава бабуся.

                     Дозвольте хоч здалеку

                     на вас подивлюся.

Діти. Дозволяємо.

Баба Яга. Це про мене сказано:

                  «Ішла баба з горба,

                  За плечима торба»

А що в тій торбі? Але зачекайте, усе по порядку. От тільки присяду на стілець, бо літа вже не ті, що колись. Я дістану із торбинки казкові предме­ти, а ви, дітки, повинні назвати казку, з якої цей предмет.

Дзеркало (Білосніжка і семеро гномів)

Яблуко (Казка про мертву царівну та сімох богатирів) Колосок (Колосок)

 Рибка (Казка про рибака та рибку)

 Шкаралупа від горіха (Дюймовочка)

 

(Вбігає Червона Шапочка з Котигорошком і співає).

Червона Шапочка.

                               Дівчатко симпатичне —

                                Шовковий фартушок,

                                У кошику новенькому

                                Несу я пиріжок.

Котигорошко.

                            Розкотились горошини,

                            То побільше, то потрошки,

                             І відтоді завелися у казках котигорошки.

                            Кожен з нас із булавою

                            І, звичайно, з головою!

                           Адже як без голови, якщо хочеш булави?

                           Дорогі дівчата! Дорогі хлоп'ята!

                           Я так поспішав на ваше свято,

                           Але зі Змієм Гориничем бився,

                           Тому трішки я спізнився.

Червона Шапочка. А я для діток у кошику принесла цікаві питання, щоб переконатися, чи справді вони знають казки.

1.  Князівна і взяла собі те на думку, й думає, як би їй вісточку додому по­дати і на волю до батька дістатися. («Кирило Кожум'яка»)

2.  Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї. («Казка про липку і зажерливу бабу»)

3.  Який ти щасливий, що так швидко бігаєш! Ти можеш втекти з-під носа у найстрашнішого ворога. («Бик та заєць»)

4.  Я довіку жила б у вас, якби ви не спалили мого гніздечка та не підгля­дали за мною.. («Кривенька качечка»)

5.  Поведи воли та й продай, справимо собі коня та воза, будемо самі до міста та родичів їздити. («Калиточка»)

6.  Дзяв-дзяв! 'Дідова дочка — як ясочка, а бабиної дочки і слуху не чуть! («Кобиляча голова»)

Червона Шапочка. А мій охоронець — Котигорошко — підготував казкові загадки.

 Котигорошко.

- У якому з предметів знаходиться смерть казкового персонажа? (Яйце)

 - За допомогою якого предмету казкова героїня могла побачити усе, що діється навколо? (Дзеркало)

- За допомогою якого предмета можна сховатися так, що ніхто не знайде? (Шапка-невидимка)

- У якому предметі сховалося найбільше казкових героїв? (Рукавичка)

 - Який предмет, завдяки тому, що був загублений, допоміг вийти заміж го­ловній героїні? (Кришталевий черевичок)

- Хто з казкових героїв висловлював таку пораду: «Якщо Ви послухаєтеся цієї поради, то будете щасливі все життя. Вам треба лише викупатися у річці в то­му місці, де я покажу, а все інше я влаштую сам»? (Кіт у чоботях)

 (Заходить Лисичка).

 Лисичка.

                      Я — Лисичка, я — сестричка.

                      Хитрувати маю звичку.

                      Загубила свою казку.

                      Підкажіть мені, будь ласка.

 

Ведучий. Діти, допоможіть Лисичці знайти свою казку. Пригадайте казки, у яких героїнею є Лисичка. (Діти називають казки).

Ведучий.Лисичко, ти можеш обрати будь-яку казку? Яку ж ти обираєш?

Лисичка.

                Всі казки, звичайно, гарні,

                Я ж піду до... журавля!

                Нагодую його смачно,

                Стану товаришувать,

                Хитрі звички я забуду,

                Звірів буду шанувати.

                 Дякую вам, діти,

                За велику допомогу.

(Заходять Буратіно і Мальвіна).

Буратіно.

                       Я — веселий Буратіно.

                      До вас прийшов я із кіно.

                      І хоч трішки неслухняний,

                      Але сміливий, добрий,

                      І дуже хоробрий.

 Мальвіна.

                       А мене зовуть Мальвіна,

                       Я подружка Буратіно.

                       Хоч я дівчинка маленька

                      Та вже знаю, що гарненька,

                      З святом казки вас вітаю

                      І удачі всім бажаю.

Буратіно. Я, шановні друзі, підготував вам завдання пов'язані із числом три.

- Як звали трьох ведмедів із казки Л. Толстого «Три ведмеді»? (Михайло Потапович, Настя Петрівна, Мишко)

- Як звали трьох поросят із англійської народної казки «Троє поросят»? (Ніф-Ніф, Наф-Наф, Нуф-Нуф)

- Як звали трьох російських билинних богатирів? (Ілля Муромець, Добриня Микитович, Альоша Попович)

- Як звали трьох товстунів із повісті О. Олеші «Три товстуни»? (Імен не ма­ли)

Мальвіна. А я буду говорити загадками. Спробуйте здогадатися, про яких казкових героїв іде мова.

• Ох, не люблять мене люди! Голос мій не подобається і очі, кажуть, негарні. Вважають, що я приношу горе. А чи так це? Якщо б не я, дехто б сидів без хліба. Так добре поміркуйте, ображати чи поважати мене треба? (Сова)

 

• Сама знаю, що не красуня я. Деякі люди не терплять моєї присутності, на­магаються втекти, а то ще й камінці шпурляють. За що? Не всім бути гарни­ми. А користь від мене велика. (Жаба)

Королева казок. Молодці, дітки, ви добре впоралися з усіма завданнями, які підготували для вас мої помічники. І хоча наше свято наближається до кінця, ми ще цілий тиждень будемо зустрічатися з казкою.

 

 

                        Любі хлопчики й дівчатка!

                        Закінчилось наше свято!

                        А вам хочем побажати —

                        Казок багато прочитати.

 

 

 

ТИ НАШЕ ДИВО КАЛИНОВЕ

Свято рідної мови

 

Мета. Допомогти дітям усвідомити  красу і багатство української мови за допомогою народної творчості, творів письменни­ків і поетів.

Обладнання. Сцена святково прибрана вишитими рушниками, жовто-синіми  кульками. В центрі — назва свя­та. По боках - плакати:

                 "Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла".

                                                                                           С. Шелунін

    "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова".

                                                                                      Панас Мирний

 

    Діти в українському одязі. Хлопчик - у костюмі мака.

Спечений коровай на рушнику на вишитій скатертині на столику.

Виставка книжок: збірки загадок, скоромовок, прис­лів'їв, приказок; народні ігри.

У руках дітей — квіти (під час музичної композиції).

Хлопчик і дівчинка у національних костюмах тримають коровай на вишитому рушнику.

                1.   Добрий день вам, милі люди!

    Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

 А на довгий-довгий вік.

2.   Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати,

І рідну мову прославляти!

Разом. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

            Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

Діти вклоняються і віддають коровай присутнім батькам.

(Звучить пісня "На калині мене мати колихала", муз. В.Верменича, сл. А.М'ястківського). Додаток 1.

Вчитель. 21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі вперше відзначили Міжнародний день рідної мови, аби привернути увагу світової спільноти до то­го факту, що з 6000 мов, які зараз існують, більшість пере­буває під загрозою зникнення у найближчому десятилітті. В Україні свято рідної мови запровадили у 2002 році.

1.   О слово, ти як дивная сопілка,

То звеселяєш, то хвилюєш нас.

Тобі вклонялись Леся Українка

Й благословенний батько наш Тарас.

2.    Пісенна, ніжна і дзвінка

Мова Шевченка і Франка.

Разом. Гостинно просимо на свято рідної мови!

                                         3.  О слово рідне! Шум дерев!

                                             Музика гір блакитнооких,

                                            Шовковий спів степів широких,

                                            Дніпра між них левиний рев.

                                        4.    Бог нам гарну мову дав,

                                               щоб ми не мовчали

                                               І всі звуки, і слова

                                               гарно вимовляли.

Вчитель: Наш народ має дуже багато свят – державних, релігійних, народних. Кожне з них супроводжується певними обрядовими діями. То чому ж не започаткувати ще одне свято – Свято рідної мови, попри те що ми вже маємо державне свято – День української писемності та мови, що відзначається 9 листопада. Хай прославляє воно нашу найріднішу, наймилішу – українську мову.

5. Мова моя українська — батьківська, матері

Я тебе знаю не вивчену — просту, домашню, звичну.

Не з-за морів прикликану, не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня — полем мені наговорена.

 

6.  Дзвоном коси прокована, в чистій воді смакована.

Болем очей продивлена, смутком багать продимлена

З хлібом у душу всмоктана,в поті людськім намокнута

З кров'ю моєю змішана і аж до скону залишена.

Разом. В серці моїм.

7.  Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче і миліш, і дорожче в час недолі?

Рідна мова! Рідна мова! Перші матері слова,

перша пісня колискова.

8.  Як розлучимось з тобою, як забудем голос твій.

І в Вітчизні дорогій говоритимем чужою?

Краще нам німими стати, легше гори нам нести,

Ніж тебе розіп'ясти, наша мово, наша мати!

9. Ні! В кім думка прагне слова, хто в майбутнім хоче жить,

Той всім серцем закричить в рідній школі рідна мова!

І спасе того в недолі наша мрія золота,

Наші гасло і мета: рідна мова в рідній школі!

Разом. Мово рідна, слово рідне! Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько, тільки камінь має.

10.  Як ту мову можна забути, котрою учила

Нас всіх ненька говорити, ненька наша мила?

От тому плекайте, діти, рідну нашу мову.

І учіться говорити своїм рідним слово

Вчитель: Чарівність мови пізнаємо щораз, коли її чуємо. Милуємося нею, тішимося. Бо мудра вона, як і наш народ. І ми з вами мусимо відродити її, дати змогу залунати їй у кожному байдужому серці, донести до задумів і вчинків усіх людей.

     Як важко тобі було, мово, упродовж віків! Скільки разів тебе забороняли наказами, циркулярами і законами, не дозволяли говорити українською мовою тому, хто тебе любив і тобою пишався. Намагалися підкорити, зламати, знищити гордість за тебе. Та … не вдалося! Бо ти жила у серцях і душах волелюбного народу, у його думах і піснях, у його діяннях. Не скорилась, не зламалась, а підвелась, гідно розпрямивши плечі і піднявши голову.

11. Впала з неба в землю сонячна краплина,

Із краплини тої виросла калина,

Стали до калини завертать дівчата.

Білим цвітом коси почали квітчати.

12.  Солов'ї змостили гнізда на калині,

Із тих пір по світу диво-пісня лине,

Солов'їна пісня, мова калинова.

А від них і наша українська мова.

Вчитель: Важкі часи минули. Роки невпинно летять уперед, змінюючи все навколо. І мова наша, наче весняна природа, пробудилася від зимового сну, пустила нові паростки і потяглася до такого жаданого теплого сонечка.

13.  Мовонько моя ти калинова,

Звита з любові й тепла.

                 Ти матусі щира колискова —

                 Первоцвітом в серці розцвіла.

14.  Ти тополі тихая розмова,

В сонячному просторі луна,

Ніжна, як сопілонька вербова

Музика в століттях чарівна.

15. Ти — привітна пісня журавлина,

Срібне щебетання солов'я.

Ти - від серда і до серця линеш,

Мовонько, пораднице моя!

Вчитель.А зараз послухайте висловлювання про мо­ву відомих усьому світові людей.

16.  "Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово", — писала Любов Забашта.

 

17.  "Мова - то цілюще народне джерело, і хто не при­паде до нього вустами, той сам всихає від спраги", — заува­жив Василь Сухомлинський.

18.  "Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою", — писав Андрій Малишко.

19. "Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від то­го, як ревно ми всі плекатимемо її", — говорив Олесь Гончар.

20.  "Як парость виноградної лози, плекайте мову.

Пильно й ненастанно політь бур'ян.

Чистіша від сльози вона хай буде.

Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям", — закликав Максим Рильський.

21. Українська мова - давня й молода.

Світить рідне слово, як жива вода.

Звідки воно взялось — діло не просте...

В душу засівалось, із душі росте.

Вчитель: За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а подарував козакам в обмін на обіцянку берегти і збагачувати рідний край, дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову. Ми прагнемо дотримуватися слова, даного нашими пращурами, дбаємо, щоб вічне українське слово звучало у кожному українському серці вірного сина своєї Вітчизни. 

22.  Солов'їну, барвінкову, колосисту — на віки —

Українську рідну мову в дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина — так, як мати — мова в кожного із нас.

23.  Наша мова калинова, і ласкава, і медова,

І багата, і не бідна — от що мова наща рідна!

 

24.  Розцвітай же, слово!

І в родині, і у школі, й на заводі, і у полі

Пречудесно, пречудове — розцвітай же, слово!

 

(Звучить пісня "Наша мова", муз. М.Ведмедері, с/г. В.Кленца). Додаток 5.

Вчитель. До перлин української мови належать скоро­мовки, прислів'я і приказки. Віками їх складав народ, вони навчали людей мудрості. Пригадаємо деякі з них.

 

• Гостре словечко коле сердечко.

•Не кидай слова на вітер.

•Голова без розуму, як ліхтар без світла.

•Праця годує, а лінь марнує.

•Земля чорна, а хліб білий родить.

•Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.

•Орел на горі, перо на орлі

Вчитель. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. Перевіри­мо, чи кмітливі ви?

•Що то за пані у білім жупані?

Дружить з рогачами, горщиками, казанами.

 В роті в неї смакота.

 Що ж за пані то така? (Піч).

•Без рук, без ніг, кланяється в кожний бік. (Колиска).

 •З усіх боків - горб, ніг не має, а замість голови — дір­ка. (Горщик).

Рогатий, а не віл, їсть-їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток іде. Роги дужі має, ними у вогонь літає, горщи­ки з печі витягає. (Рогач).

 

Вчитель. Любов до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати, заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, доносить до маленького дитячого сердень­ка слова рідної мови.

25.  І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові.

 

(Звучить пісня "Мамина мова", муз. В.Лазаренка, сл. Л.Пилип юк). Додаток 6.

Вчитель. Як тільки сходив сніг, дівчата і хлопці ви­ходили на лужок і починали водити хороводи, бавитися у різноманітні ігри. Є дуже багато ігор із співанками. Ви вже знаєте "Подоляночку", "Зайчика" та інші. А зараз подивіть­ся народну гру "Мак".

(Дівчатка у вишитих блузках ходять колом, співаючи. В центрі — хлопчик у національному костюмі. Під час запитан­ня дівчатка зупиняються, "козачок" їм відповідає, а в кінці одягає на голову корону з маку).

 

Ой на горі мак, під горою мак.

Мак, маки, маківочки, золотії голівочки,

 Станьте ви так, як на горі мак.

(Співають по колу, пов­торюючи).

1) Козачок, чи виорав на мачок?   Виорав.

2) Козачок, чи посіяв мачок?        Посіяв.

3) Козачок, чи посходив мачок?    Посходив.

4) Козачок, чи цвіте мачок?          Цвіте.

5) Козачок, чи поспів мачок?        Поспів.

(Дівчатка всі разом трясуть "мачок").

Вчитель. Український народ любить жартувати. Хоч би якою стомленою була людина, але, почувши дотепний жарт, - усміхається. Пожартуємо і ми.

26.  Гумореска М. Білецького "Коли краще".

Коли, спитали, краще рвати з баштана дині й кавуни, — Як в них хвости зеленуваті, чи як засохли вже вони? В розмову встряв малий Кузьма: - Тоді, як сторожа нема!

27.  Гумореска М.Ярового "Лисиця".

Лисиця в школу вчитися прийшла,

А як вона ледачою була,

То щоб уроки не робити —

 Надумала учительку дурити!

Напише нишком на хвості

Таблицю множення чи приклади прості

 І вгору лапу піднімає!

— Я знаю! Я піду до дошки! —

 Озветься так, помнеться трошки,

 Хвоста до носа піднесе

 І прочита, як з книги, все...

 Отак знання у неї ті не в голові були, а на хвості!

Учителька помітила це діло — .

На хвіст ногою наступила:

— Тепер відповідай! —

Лисиця — так і сяк — не зна нічого й край.

• Шановні друзі, учні й учениці, а поміж вас нема по­дібної лисиці?

28. 28.  Мужай, прекрасна наша мово,

Серед прекрасних братніх мов.

Цвіти над нами веселкове,

Як мир, як щастя, як любов!

30.  Друзі, шановні матусі і тата,

Вдячні ми всім, хто прийшов на це свято

. Ми — українці — велика родина,

Мова і пісня у нас — солов'їна.

Зріє в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх — Україна!

 

Вчитель. Наше свято завершується. До ваших сер­дець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність укра­їнської мови — нашої гордості. А на закінчення спробуємо всі разом дібрати слово у вірші про чарівну мову.

Щоб розумним і мудрим стати,

треба рідну мову... (знати).

А щоб вміти говорити,

треба рідну мову ... (вчити!).

 

Знає кожен з нас чудово –

не прожити нам без ... (мови).

Рідна ж мова пелюсткова,

мудра, світла, ... (світанкова).

 

І дзвенить щодня і в свята,

бо вона така... (багата).

І така джерельне чиста

наша мова ... (промениста).

 

Чарівна і калинова

наша мова ... (веселкова).

В ній такі слова чудові,

хліб і сіль на ... (рушникові).

 

В ній в віках батьки і діти,

як без мови в світі ... (жити)?

Понад світом хай лунає,

хай ніхто ... (не забуває)

 

Рідну мову українську,

мудру, щедру... (материнську).

Своєї мови не цурайтесь,

ні в грізні, ні в щасливі дні.

 

Любіть її завжди, пишайтесь,

хай долі будуть у вас ясні!

(Звучитьмузична композиція пісні "Веселкова"). Додаток 7.

   У сценарії використано вірші Олександра Олеся, С.Воробкевича, П.Тичини, Д.БІлоуса, В.Сосюри, В.Коломієць, В.Василашко, Л.Дирковець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список

використаних джерел

 

1. Подмазін С. Психологія особистісно-орієнтованого навчання // Сучасні шкільні технології Ч 1 / Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц - К.: Ред. загальнопед. газ., 2004 - С.50-63.
2. Гин А. Конструктор урока // Відкритий урок - 2002 - № 5-6 - С.11-19.
3. Освітні технології. Навч.-метод. посіб / За заг. ред. О.М. Пєхоти - К.: А С К, 2001 - 256 с.
4. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Ґенеза, 1999.
5. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Вища школа, 1984.
6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. - Т.2 - М.: Просвещение, 1979.
7. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под. ред.В. В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991.
8. Щукина Г.І. Мотивация учения - М.: Научное образование, 1980.
9. Ушинський К.Д. Вибрані пед. твори в 2 т. - К., 1988.
10. Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках читання // Початкова школа. - 1990. - № 3. - С.18-26.
11. Лазаренко Н. Розвиток пізнавальної активності першокласників у період навчання грамоти // Початкова школа. - 1999. - № 5. - С.13-16.
12. Алексєєва М. Мотиви навчання учнів / М. І. Алексєєва. – К.: Рад. школа, 1974. – 116 с.
13. Власова О. Педагогічна психологія : навч. посіб. / О.І.Власова. – К.: Либідь, 2005. – 400 с.
14. О. Пометун, Л. Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с.
15. Н. П. Наволокова / автор-укладач, Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій – 2-ге вид. – Х.: Вид. группа «Основа», 2012. – 176с.
16. О. Поментун. Л. Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.2004
17. Усе про мотивацію. Уклад. А.Г. Дербеньова. – Х.: У 74. Вид. група «Основа», 2012
18. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2012
19. Інтернет-ресурси:

www.ex.ua

http://images.yandex.ua/

http://uk.wikipedia.org/wiki/

www.mind-map.ru