Україно, ти моя молитва,
ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом
люта битва за твоє життя,
твої права
Василь Симоненко
Цілі покоління українців були виховані в дусі відчуження від рідної землі та національного самозречення. В нас формували почуття національної меншовартості, покривдженості, комплексу неповноцінності, навіювали переконання в перевазі «старшого брата». Навмисне поширення російськомовної літературної та музично-пісенної продукції, висвітлення неправдивої історії, висміювання українського характеру і традицій формувало явище етноциду. Наш народ намагалися позбавити усіх ознак культурної та духовної самостійності.
Сьогодні єдиний шлях повернення державності - громадянсько-патріотичне виховання молоді. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму місті, в моєму навчальному закладі, країні мене стосується, що залежить від мене. Я – творець майбутнього своїх дітей і онуків.
Патріотизм – це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в
ім’я своєї батьківщини. Патріотизм – величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.
А що ж таке патріотичне виховання?
Патріотичне виховання – це планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго ставлення до Батьківщини.
Таке виховання включає розвиток любові до своєї країни, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальності за природу; потребу зробити свій внесок у долю Батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу.
На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:
культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
Патріотичне виховання у нашій школі здійснюється під час проведення навчальних занять, через систему виховних заходів, гурткову роботу, проведення екскурсій, написання науково-дослідницьких робіт. У своїй роботі я керуюся Конституцією України, Концепцією Національно-патріотичного виховання, Національною програмою «Діти України», нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти і науки, обласного та міського управління освіти.
Провідна роль у вихованні молоді належить українській мові як духовному стержню нації. Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді. Розуміння студентами процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму. Учні мають усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України Актуальними сьогодні є думки І. Огієнка та В. Сухомлинського про те, що до найважливіших ознак нації належить рідна мова, а з нею витворена культура , яка стає душею нації, її духом. Зокрема, В. Сухомлинський зазначав, що в руках педагога слово є могутнім виховним засобом, яке здатне піднести, звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і громадянську гідність, на все життя відкрити в її серці невичерпні й вічні джерела любові до своїх предків.
Кожний день, кожний урок, кожне слово вчителя-вихователя повинні нести посил для учнів в цьому напрямку. Це наша мова, наша віра, наша любов,наша повага до всього українського. Йдучи першими в нашій школі тернистим шляхом НУШ вчителі початкових класів є новаторами, дослід-никами, організаторами, мотиваторами, вихователями всього освітнього процесу. Ми працюємо ще і з батьківською спільнотою, для якої виступаємо порадниками , консультантами.
Моє головне завдання об’єднати ці спільноти в одну: вчитель, учні, батьки. Тільки за таких умов можна говорити про формування у дітей національно-патріотичної свідомості.
Перший раз у перший клас:вчителька,всі до одного учня і частина батьків із синьо-жовтими букетиками у вишиванках стримуючи сльози слухають Гімн України. Далі розпочинається щоденне цікаве шкільне життя. Уроки тільки українською мовою, пісні - тільки українські, малюнки - на українську тематику, мультфільми - на українській мові. Як сприймають це учні? Позитивно! Їм все цікаво! Вони все розуміють!
І поступово починають говорити рідною мовою.
У щоденній роботі велику увагу приділяю збереженню і примноженню духовних цінностей, культурних національних традицій. Свідченням цього є такі заходи, як в позаурочний час: козацькі забави,фестиваль національних традицій, «Посвята в учні», передача книжок бібліотеки,благодійна акція по збору кришечок та макулатури, свято вишиванки, уроки мужності на які приходять не просто військовослужбовці,а батьки-захисники з нашого класу.
Живим прикладом мужності і героїзму є захисники України, що боронили країну в минулому і зараз обороняють нашу державу від російської агресії. Батьки нашого класу без вагань стали на захист рідної землі. Сьогодні ми пишаємося ними. Учнівський колектив узяв участь у заходах вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, загиблих випускників нашої школи в російсько - українській війні .
У другому класі батьки і діти самі пропонують провести різноманітні заходи. Яскравими подіями в нашому класі стали колективні справи дітей і батьків: « Тато,мама, я – спортивна сім’я»,екскурсія до Давидовського парку, конкурсно - ігрова програма «Говорять діти».
6 грудня 2019 року відбулося урочисте свято до Дня народження Збройних Сил України учнівська конференція - презентація проєктів «Мої батьки-герої. » Мої учні були наймолодшими учасниками цієї конференції. Готувалися заздалегідь: зробили сімейні фото, Марійка - склала вірш і емоційно його прочитала, Михайлик доповів батькові майору, що він добре вчиться і гаряче любить свою Батьківщину. Ігор поділився почуттями, як він сумує за мамою і татом, які знаходяться в районі проведення ООС. Присутні на конференції батьки не стримували сльози радості і гордості за своїх маленьких патріотів.
Окремої уваги заслуговує сучасна волонтерська діяльність учнів.
Бажаною подією у нашому класі стала участь в акції «Подаруй солдату свято». Різні смаколики, малюнки,обереги разом з дитячою любов’ю їдуть на передову до наших захисників. І цікаво, що ми завжди отримуємо у відповідь подяку від воїнів.
Багаторічна співпраця з журналом «Куля» передається від одного класу до іншого, від одної дитини до другої.
Дитячі розповіді «Наша гордість» , «Тепло дитячих сердець»,
«Мої рідні – частина історії», «Подарунок однокласникам», «Знайти себе», «Вшануймо працю вчителів» стали прикрасою журналу. А як радісно побачити свою фотографію! Це сюрприз від вчительки.
Як відомо, велике починається з малого. Любов до України починається з любові до рідного дому, рідної малої Батьківщини.
Осередком національного виховання є куточок українського побуту в класній кімнаті, стенд державної символіки «Моя Україна - єдина країна». Учні залюбки беруть участь в годинах народознавства «Українські страви та напої», «Різдвяні дійства», «Пам’яті родоводу», «Шануймо своє – українське», «Писанка – символ життя». Вивчають стародавні та сучасні креативні техніки виготовлення великодніх писанок, крашанок, займаються пошуковою роботою з вивчення символів, змісту стародавніх українських оберегів.. Створені руками учнів великодні композиції повертають нас обличчям до нашого коріння, нашої щирої української душі і народної творчості.
У класі панує національний дух, усі урочисті заходи проводяться з використанням національної і державної символіки, українського традиційного одягу. На виховних годинах відкриваються яскраві сторінки історії української держави, розуміння і необхідності дотримання норм і принципів чинного законодавства України, поваги до прав і свобод інших людей, шанобливого ставлення до державних символів.
Проведено виховні заходи «Українська державність: сторінки історії», «Я - нащадок великих козаків», «Національні святині і символи моєї держави», «Конституція України: права і обов’язки», «І пливе наш синьо-жовтий шлях (історія символів України)», «Символіка України: минуле і сучасне».
Національно-патріотичне виховання є важливим засобом громадянської освіти. Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019 за- тверджена СТРАТЕГІЯ національно-патріотичного виховання.
Досвід свідчить про необхідність приділення особливої уваги сфері національно-патріотичного виховання, що є невід'ємною складовою забезпечення національної безпеки України. Виникає питання: що кожен з нас може зробити в цьому напрямку?