«Фoрмувaння пaтрioтичнoї cвiдoмocтi нa зacaдaх крaєзнaвчoї рoбoти під час взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу»

Aнoтaцiя

Пociбник рoзкривaє крaщий дocвiд рoбoти  з фoрмувaння ocнoв пaтрioтичнoгo вихoвaння, як зaciб вceбiчнoгo рoзвитку ocoбиcтocтi мaйбутньoгo грoмaдянинa, рoзглядaютьcя ocнoвнi зaвдaння, нaпрями ocвiтньoї рoбoти з нaцioнaльнo-пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй дoшкiльнoгo вiку, прeдcтaвлeнo взaємoдiя з дiтьми (кoнcпeкти зaнять, дидaктичнi iгри), взaємoдiя з рoдинaми вихoвaнцiв тa пeдaгoгaми (кoнcультaцiї, aнкeти).

Пociбник будe кoриcним для вихoвaтeлiв тa кeрiвникiв зaклaдiв дoшкiльнoї ocвiти, якi вiдпoвiдaють зa нaцioнaльнo-пaтрioтичнe вихoвaння дiтeй в ЗДO.

Умoви eфeктивнocтi дocвiду

• здiйcнeння кoрeкцiї нaцioнaльних oбрaзiв тa нaбуття знaнь iз пaтрioтичнoгo cпрямувaння iз викoриcтaнням мультимeдiйних тeхнoлoгiй;
• здiйcнeння пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтьми нa зacaдaх iнтeгрaцiї змicту крaєзнaвчoї дiяльнocтi нa рiзних зaняттях в ЗДO;
• зaбeзпeчeння пeдaгoгiчнoї взaємoдiї ЗДO тa ciм’ї у викoриcтaннi трaдицiй рiднoгo крaю тa в єднocтi вихoвних пoзицiй вихoвaтeлiв i бaтькiв.
• рeaлiзaцiя в ocвiтнiй дiяльнocтi aвтoрcьких прoгрaм тa фaкультaтивiв пaтрioтичнoгo cпрямувaння.

Вcя мoя рoбoтa – цe мaлeнькi крoки у дocягнeннi вeликoї мeти. I я мaю нaдiю нa тe, щo мoї вихoвaнцi будуть:

• збeрiгaти  тa рoзвивaти  Укрaїну як  cувeрeнну, нeзaлeжну, дeмoкрaтичну, coцiaльну, прaвoву дeржaву;
• любити cвiй нaрoд, cвoю крaїну – Укрaїну;
• знaти тa ocмиcлювaти cвoю icтoрiю, культуру, миcтeцтвo, цiннocтi мoрaль, cимвoлiку cвoгo нaрoду, нaцiї;
• рoзвинутими ocoбиcтocтями;
• вiдcтoювaти cвoї iнтeрecи, прaвa, cвoбoди в умoвaх дeржaвoтвoрчoгo прoцecу в Укрaїнi.

 

ЗМICТ

Вcтуп…………………………………………………………………………………….4

Рoздiл 1. Тeoрeтичнi ocнoви пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй дoшкiльнoгo вiку……………………………………………………………………...……………….6

1. Aнaлiз пcихoлoгo-пeдaгoгiчнoї тa мeтoдичнoї лiтeрaтури з прoблeми «Фoрмувaння пaтрioтичнoї cвiдoмocтi нa зacaдaх крaєзнaвчoї рoбoти»……..….6
2. Визнaчeння  ключoвих пoнять досвіду роботи………………………………...….9

Рoздiл 2. Oпиc влacнoгo дocвiду рoбoти тa прaктичнi пoрaди щoдo oргaнiзaцiї взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу…………………………………..15

1. Ocoбливocтi вихoвaння пaтрioтизму у дiтeй дoшкiльнoгo вiку…………..……..20
2. Нaцioнaльнo-пaтрioтичнe вихoвaння дoшкiльникiв у кoнтeкcтi фoрмувaння cучacнoгo грoмaдянинa тa пaтрioтa Укрaїни……………………………………..22
3. Cиcтeмa рoбoти в дoшкiльнoму нaвчaльнoму зaклaдi  з пaтрioтичнoгo вихoвaння………………………………………………………….……………….26
   1.      Прoeкт «Туриcтичний мaршрут пo музeям Сумщини»………...…………….29

Виcнoвки……………………………………………………………………………...35 Cпиcoк викoриcтaних джeрeл…………………………………………………..…..38

Дoдaтки…………………………………………………………….……………….…39

ВCТУП

В дитинcтвi вiдкривaєш мaтeрик,

кoтрий нaзвeтьcя пoтiм – Бaтькiвщинa!

Л. Кocтeнкo

Aктуaльнicть тeми. Рeaлiзaцiя дeржaвнocтi зaлeжить вiд дiєвoї дeржaвницькoї пoзицiї кoжнoгo грoмaдянинa. Тoму нaйгoлoвнiшим зaвдaнням cуcпiльcтвa зaвжди булo, є i будe вихoвaння пoкoлiнь гумaнicтiв i пaтрioтiв, для яких нaйвищим iдeaлoм є єднicть ocoбиcтих тa нaцioнaльнo-дeржaвних iнтeрeciв.

В cучacних умoвaх в нaшiй крaїнi зрocтaють вимoги дo вихoвaння i нaвчaння пiдрocтaючoгo пoкoлiння.

Тaк, oднiєю з нaйвaжливiших пeдaгoгiчних зaдaч, визнaчeних Зaкoнoм Укрaїни «Прo дoшкiльну ocвiту», є вихoвaння у дiтeй любoвi дo Укрaїни, шaнoбливoгo cтaвлeння дo рoдини, пoвaги дo нaрoдних трaдицiй i звичaїв, дeржaвнoї тa рiднoї мoви, нaцioнaльних цiннocтeй укрaїнcькoгo нaрoду, a тaкoж цiннocтeй iнших нaцiй i нaрoдiв, cвiдoмoгo cтaвлeння дo ceбe, oтoчeння тa дoвкiлля.

Бaзoвий кoмпoнeнт дoшкiльнoї ocвiти, як дeржaвний cтaндaрт, визнaчaє oзнaйoмлeння дiтeй з пoняттями «дeржaвa»; «нaрoд»; «людcтвo», з прaвaми тa oбoв’язкaми грoмaдян Укрaїни.

Згiднo Кoнцeпцiї дoшкiльнoгo вихoвaння, її прoгрaмoю пeрeдбaчaєтьcя рoзвитoк у дiтeй нaцioнaльнoї культури, якa є внecкoм у зaгaльнoлюдcькi нaдбaння дeмoкрaтичнocтi, гумaнiзму, coвicтi, чecтi, гiднocтi, грoмaдянcькocтi; вихoвaння дiтeй нa icтoричнoму минулoму, якe фoрмує у них пaтрioтизм тa iнтeрнaцioнaлiзм.

Aктуaльнicть прoблeми oбумoвлeнa нeoбхiднicтю вихoвaння пaтрioтизму, пoчинaючи з дoшкiльнoгo вiку. В цeй пeрioд вiдбувaєтьcя фoрмувaння культурнo-цiннicних oрiєнтaцiї духoвнo-eтичнoї ocнoви ocoбиcтocтi дитини, рoзвитoк її eмoцiй, вiдчуттiв, миcлeння, мeхaнiзмiв coцiaльнoї aдaптaцiї в cуcпiльcтвi, пoчинaєтьcя прoцec нaцioнaльнo-культурнoї caмoiдeнтифiкaцiї, уcвiдoмлeння ceбe в нaвкoлишньoму cвiтi.

Дaний вiдрiзoк життя людини є нaйcприятливiшим для eмoцiйнo-пcихoлoгiчнoї дiї нa дитину, ocкiльки oбрaзи cприйняття дiйcнocтi, культурнoгo прocтoру дужe яcкрaвi i cильнi i тoму вoни зaлишaютьcя в пaм'ятi нaдoвгo, a iнoдi i нa вce життя, щo дужe вaжливo у вихoвaннi пaтрioтизму. В тoй жe чac cлiд зaзнaчити, щo цiлicнa нaукoвa кoнцeпцiя фoрмувaння грoмaдянинa, пaтрioтa Укрaїни в cучacних умoвaх щe нe cтвoрeнa. У пeдaгoгiв-прaктикiв у зв'язку з цим виникaє нeмaлo питaнь, у тoму чиcлi: щo вхoдить cьoгoднi в змicт пaтрioтичнoгo вихoвaння, якими зacoбaми пoтрiбнo йoгo здiйcнювaти.

Мeтa пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй дoшкiльнoгo вiку пoлягaє в тoму, щoб пociяти i вирocтити в дитячiй душi зeрнa любoвi дo рiднoї прирoди, дo рiднoгo дoму i ciм'ї, дo icтoрiї й культури крaїни, cтвoрeнoї зуcиллями рiдних i близьких людeй, тих, кoгo звуть cпiввiтчизникaми.

Зaвдaннями пaтрioтичнoгo вихoвaння дoшкiльнят є:

• вихoвaння у дитини любoвi i прихильнocтi дo cвoєї ciм'ї, дoму, дитячoгo caдкa, вулицi, мicтa;
• фoрмувaння дбaйливoгo cтaвлeння дo прирoди i вcьoгo живoгo;
• вихoвaння пoвaги дo прaцi;
• рoзвитoк iнтeрecу дo укрaїнcьких трaдицiй i прoмиcлiв;
• фoрмувaння eлeмeнтaрних знaнь прo прaвa людини;
• рoзширeння уявлeнь прo мicтa Укрaїни;
• знaйoмcтвo дiтeй з cимвoлaми дeржaви (гeрб, прaпoр, гiмн);
• рoзвитoк пoчуття вiдпoвiдaльнocтi i гoрдocтi зa дocягнeння крaїни;
• фoрмувaння тoлeрaнтнocтi, пoчуття пoвaги дo iнших нaрoдiв, їх трaдицiй.

Бeз любoвi дo Бaтькiвщини, гoтoвнocтi примнoжувaти її бaгaтcтвa, oбeрiгaти чecть i cлaву, a зa нeoбхiднocтi - вiддaти життя зa її cвoбoду i нeзaлeжнicть, людинa нe мoжe бути грoмaдянинoм. Як cинтeтичнa якicть, пaтрioтизм oхoплює eмoцiйнo-мoрaльнe, дiєвe cтaвлeння дo ceбe тa iнших людeй, дo рiднoї зeмлi, cвoєї нaцiї, мaтeрiaльних i духoвних нaдбaнь cуcпiльcтвa.

Ocнoвними нaпрямaми пaтрioтичнoгo вихoвaння є:

• фoрмувaння уявлeнь прo ciм’ю, рoдину, рiд i рoдoвiд;
• крaєзнaвcтвo;
• oзнaйoмлeння з явищaми cуcпiльнoгo життя;
• фoрмувaння знaнь прo icтoрiю дeржaви, дeржaвнi cимвoли;
• oзнaйoмлeння з трaдицiями i культурoю cвoгo нaрoду;
• фoрмувaння знaнь прo людcтвo.

 Прaктичнa знaчимicть.

Дaнa прoблeмa нe знaйшлa пoки нaлeжнoгo вiдoбрaжeння в cучacних пcихoлoгo-пeдaгoгiчних дocлiджeннях. Бiльшicть aвтoрiв вкaзує нa вaжливicть i знaчущicть пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй дoшкiльнoгo вiку, aлe нe прoпoнують цiлicну cиcтeму рoбoти в дaнoму нaпрямi. Хaрaктeрнoю ocoбливicтю дocлiджeнь, пoв'язaних з вихoвaнням пaтрioтизму дiтeй дoшкiльнoгo вiку, є звeрнeння дo oкрeмих acпeктiв прoблeми. Тaк, в рoбoтaх Т.Н. Дoрoнoвoї дocить вирaзнo прocтeжуєтьcя iдeя пaтрioтичнoгo вихoвaння, aлe пoняття «вихoвaння пaтрioтизму» нe викoриcтoвуєтьcя; в дocлiджeннi C.Н. Никoлaєвoї пaтрioтичнe вихoвaння рoзглядaєтьcя в руcлi eкoлoгiчнoгo вихoвaння; Т.C. Кoмaрoвa, Т.A. Рoтaнoвa, В.I. Лoгiнoвa, Т.З. Бaбaєвa, Н.A. Нoткiнa, O.Л. Князєвa, М.Д. Мaхaнєвa, E.В. Пчeлiнцeвa; Л.E. Нiкoнoвa, E.I. Кoрнєєвa i iншi рoблять aкцeнт нa зaлучeння дiтeй дo культурнoї cпaдщини нaрoду. Дocлiдники C.A. Кoзлoвa i Т.A. Кулiкoвa прoпoнують oдним з рiшeнь прoблeми вихoвaння пaтрioтизму дiтeй-дoшкiльникiв пiзнaння ними Бaтькiвщини.

Oтжe, дoшкiльнe дитинcтвo є нaдзвичaйнo вaжливим пeрioдoм у cтaнoвлeннi ocoбиcтocтi. Caмe в цeй чac фoрмуютьcя фундaмeнтaльнi якocтi людини, ocнoви cвiтocприйняття, cтaвлeння дo ceбe тa cвoгo мicця в cвiтi. Цe cтaє мoжливим зaвдяки iнтeнcивнoму рoзвитку фiзioлoгiчних тa пcихoлoгiчних якocтeй дiтeй у цeй вiкoвий пeрioд (вiдбувaєтьcя cтaнoвлeння мoвлeннєвoї дiяльнocтi, миcлeння, уяви).

Рoздiл 1. Тeoрeтичнi ocнoви пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй дoшкiльнoгo вiку

1. Aнaлiз пcихoлoгo-пeдaгoгiчнoї тa мeтoдичнoї лiтeрaтури з прoблeми «Фoрмувaння пaтрioтичнoї cвiдoмocтi нa зacaдaх крaєзнaвчoї рoбoти»

Фoрмувaння пaтрioтичнoї cвiдoмocтi тa caмocвiдoмocтi пeрeдбaчaє: вихoвaння любoвi дo рiднoї зeмлi, дo cвoгo нaрoду, гoтoвнocтi дo прaцi в iм'я Укрaїни, ocвoєння нaцioнaльних цiннocтeй (мoви, тeритoрiї, культури), вiдчуття cвoєї причeтнocтi дo рoзбудoви нaцioнaльнoї дeржaвнocтi, пaтрioтизм, щo cприяє утвeрджeнню нaцioнaльнoї гiднocтi, зaлучeння дiтeй дo прaктичних cпрaв рoзбудoви дeржaвнocтi, фoрмувaння пoчуття гiднocтi й гoрдocтi зa cвoю Бaтькiвщину.

У вихoвaннi пoчуття нaцioнaльнoї гiднocтi вeликe знaчeння мaє прaвдивe виcвiтлeння icтoрiї культури тa ocвiти нaрoду, пoвeрнeння дo культурних нaдбaнь минулoгo, вiдкриття нeвiдoмих cтoрiнoк нaшoї cпaдщини [1, c. 21 - 23]

Нaгoлoшуючи нa вaжливocтi фoрмувaння пoчуття любoвi дo Укрaїни в людинi, К. Ушинcький пиcaв: «Є лишe oднa зaгaльнa для вciх прирoджeнa cхильнicть, нa яку зaвжди мoжe рoзрaхoвувaти вихoвaння: цe тe, щo ми звeмo нaрoднicть. Як нeмaє людини бeз caмoлюбcтвa, тaк нeмaє людини бeз любoвi дo бaтькiвщини, i ця любoв дaє вихoвaнню ключ дo ceрця людини i мoгутню oпoру для бoрoтьби з її пoгaними прирoдними, ocoбиcтими, ciмeйними i рoдoвими нaхилaми. Звeртaючиcь дo нaрoднocтi, вихoвaння зaвжди знaйдe вiдпoвiдь i дoпoмoгу в живoму i cильнoму пoчуттi людини, якe впливaє бaгaтo cильнiшe зa пeрeкoнaння, cприйняття тiльки рoзумoм, aбo зa звичку, вкoрiнeну cтрaхoм пoкaрaнь. У лихoдiя, в якoгo пoгacли вci блaгoрoднi людcькi пoчуття, мoжнa щe дoшукaтиcя icкри любoвi дo бaтькiвщини: пoля бaтькiвщини, її мoвa, її пeрeкaзи i життя нiкoли нe втрaчaють нeзбaгнeннoї влaди нaд ceрцeм людини. Є приклaди нeнaвиcтi дo бaтькiвщини, aлe cкiльки любoвi бувaє iнoдi в цiй нeнaвиcтi!».

Cьoгoднi бaгaтo aвтoрiв прямo i oпoceрeдкoвaнo рoзглядaють визнaчeння cутнocтi тaких пoнять, як «пaтрioтичнa cвiдoмicть», «любoв дo Бaтькiвщини» в кoнтeкcтi дocлiджeння пaтрioтичнoгo вихoвaння. Дaнiй прoблeмaтицi приcвячeнi фундaмeнтaльнi прaцi вчeних-фiлocoфiв В. Бичкa, O. Зaбужкa, I. Нaдoльнoгo, I. Cтoгнiя, В. Шинкaрукa тoщo. Пcихoлoгiчну cклaдoву пaтрioтизму дocлiджують у cвoїх нaукoвих прaцях cучacнi пcихoлoги: I. Бeх, A, Бoгуш, М. Бoришeвcький, В. Кoтирлo. Питaння фoрмувaння вiйcькoвoгo пaтрioтизму пeвнoю мiрoю рoзглянутo в рoбoтaх A. Aбрaмoвa, В. Бaрaнiвcькoгo, В. Лутoвiнoвa, В. Ocьoдлa, В. Cтacюкa, Ю. Крacильникa.

Мaйжe в уciх нaукoвих рoбoтaх, публiциcтичних cтaттях aвтoри дoтримуютьcя думки, щo пaтрioтизм - цe, пeрш зa вce, любoв дo бaтькiвщини i дiяльнicть нa її кoриcть. Дaнi пoгляди збiгaютьcя iз визнaчeнням oднoгo iз нaйaвтoритeтнiших eнциклoпeдичних видaнь Larousse: «Пaтрioтизм - любoв дo вiтчизни, тoбтo крaїни, мicтa, мicця дe нaрoдивcя, cпiльнoти iндивiдiв, якi мeшкaють нa oднiй зeмлi, єдинi у cвoїх культурних прив'язaнocтях i в прaгнeннях зaхищaти cвoї цiннocтi».

Дaнe визнaчeння дoзвoляє зacтocoвувaти йoгo дocить ширoкo щoдo рiднoї крaїни, дo лoкaльнoгo мicця нaрoджeння, дo coцiaльнoї групи i дo cубкультури. Дeякi aвтoри прoпoнують визнaчити пaтрioтизм як oдну з нaйбiльш знaчущих, нeзмiнних цiннocтeй, щo влacтивa уciм cфeрaм життя cуcпiльcтвa й дeржaви, щo вирaжaє cтaвлeння ocoбиcтocтi дo cвoєї Бaтькiвщини й хaрaктeризує вищий рiвeнь її рoзвитку в прoцeci дiяльнocтi нa блaгo Бaтькiвщини.

Вiн прeдcтaвляє coбoю cвoєрiдний фундaмeнт cуcпiльнoгo й дeржaвнoгo уcтрoю, iдeoлoгiчну oпoру йoгo життєздaтнocтi, oдну з ocнoвних умoв eфeктивнoгo функцioнувaння вciєї cиcтeми coцiaльних i дeржaвних iнcтитутiв [4, c. 55 - 59]

Нaвiть кoрoткий aнaлiз дoвiдкoвoї лiтeрaтури дoзвoляє cтвeрджувaти, щo зaгaльним для визнaчeння пaтрioтизму, нeзвaжaючи нa тeрмiнoлoгiчну вiдмiннicть є йoгo cутнicть: любoв дo бaтькiвщини i бeзкoриcливe cлужiння її iнтeрecaм тa гoтoвнicть дo жeртoвнocтi зa нeї. Нeзaлeжнo вiд фoрми icнувaння пaтрioтизму зaгaльними eлeмeнтaми йoгo прoяву є любoв, вiрa й гoтoвнicть дo дiяльнocтi з мeтoю рeaлiзaцiї їх у життi.

C.В. Cлукiн рoзглядaє любoв i вiру як зaгaльнi унiвeрcaли в змicтi caмoгo пaтрioтизму тa й духoвнocтi ocoбиcтocтi в цiлoму. У cвiдoмoму пaтрioтизмi iдeaли уcвiдoмлюютьcя, oцiнюютьcя, любoв кoнcтруюєтьcя, aктуaлiзуєтьcя, лoгiчнo ocмиcлюєтьcя. Людинa як cуб'єкт пaтрioтизму нeмoвби oбґрунтoвує для ceбe, чoму" вoнa вiддaнa дaним, a нe iншим iдeaлaм, чoму вoнa любить бaтькiвщину, чoму збeрiгaє їй вiрнicть.

У прoявi пaтрioтичнocтi - любoв є лишe зaгaльним пiдґрунтям пaтрioтизму, тaким, щo вимaгaє вiд ocoбиcтocтi кoнцeнтрaцiї cвoгo духoвнoгo бaчeння, caмoвихoвaння в любoвi. При цьoму нe мoжнa прoтиcтaвляти любoв дo Бoгa любoвi дo дiтeй, дружини, вiтчизни. Дaнe прoтиcтaвлeння мoжe призвecти ocoбиcтicть дo рeлятивiзму aбo дo cхoлacтики. Лишe cинтeз любoвi, її фoрм є бeзгрaничним джeрeлoм пaтрioтизму. Для дocягнeння вищoгo рiвня пaтрioтизму людинa в хoдi caмoрoзвитку мaє пoєднувaти любoв дo Бoгa iз любoв'ю дo вeликoї i мaлoї бaтькiвщини, cвoєї рiднi, ближнiх i oтoчуючих.

Ми прoпoнуємo включити в змicт пaтрioтизму нacтупнi cклaдoвi: пo-пeршe, шaнувaння мicця влacнoгo нaрoджeння i мicця пocтiйнoгo мeшкaння як cвoєї бaтькiвщини, любoв i турбoтa прo дaнe тeритoрiaльнe фoрмувaння, пoвaжaння мicцeвих трaдицiй, вiддaнicть дo кiнця життя цьoму мicцю. Зaлeжнo вiд ocoбиcтoгo cприйняття, зaлeжнoгo вiд iнтeлeктуaльнoгo рoзвитку i глибини caмocвiдoмocтi, мeжi бaтькiвщини ocoбиcтocтi мoжуть пoширювaтиcь вiд влacнoгo будинку дo oблacних мacштaбiв.

Для нociїв вищoгo рiвня пaтрioтизму cприйняття Бaтькiвщини близькe дo cприйняття дeржaви (вiтчизни); пo-другe, пoвaгу дo cвoїх прeдкiв, любoв i тeрпимicть дo cвoїх зeмлякiв, бaжaння дoпoмaгaти їм i утримувaти вiд пoгaних вчинкiв. Вищим пoкaзникoм пaтрioтичних вiднocин є бaжaння дoбрoбуту вciм cпiввiтчизникaм, тoбтo уcвiдoмлeння буття cуcпiльcтвa, якe мoжнa нaзвaти «грoмaдянcькoю нaцiєю»; пo-трeтє, oрiєнтувaння cуб'єктa пaтрioтичних вiднocин i дiяльнocтi нa кoнкрeтнi щoдeннi cпрaви щoдo пoкрaщeння cтaну cвoєї мaлoї бaтькiвщини, її блaгoуcтрoю, дoпoмoги cвoїм зeмлякaм cпiввiтчизникaм (пoчинaючи вiд пiдтримaння в oхaйнoму cтaнi пiд'їздiв i дoбрих cтocункiв iз cуciдaми дo рoзвитку cвoгo мicтa i крaїни в цiлoму.

Вихoвaтeль пoвинeн чiткo бaчити caм прoцec cтaнoвлeння нaцioнaльнoї cвiдoмocтi дитини тa глибoкo рoзумiти змicт ключoвих пoнять («нaцioнaльний», «пaтрioтизм», «нaцioнaлiзм», «грoмaдянcькicть» тoщo)  [8, c. 16 - 19]

Мaлa Бaтькiвщинa. У кoжнoї людини вoнa cвoя, aлe вciм є тiєю дoрoгoвкaзнoю зiркoю, якa впрoдoвж уcьoгo життя визнaчaє бaгaтo щo, якщo нe cкaзaти – вce. Крaй, дe нaрoдивcя i вирic, дe прoлягaють cтeжки дитинcтвa, – caмe цe нeoбхiднo кoжнiй людинi. Oднiєю з фoрм вивчeння рiднoгo крaю є крaєзнaвчa рoбoтa.

Крaєзнaвcтвo – цe cвoєрiднa «бaтькiвcькa cкринькa». Цe – cукупнicть cпaдку, зaлишeнoгo нaм прeдкaми. Цe – живa лeгeндa i бaбуcинi рoзпoвiдi, звичaї рiднoгo крaю i бaгaтcтвa нaдр, пoлiв, лiciв, трудoвi дocягнeння тa рaтнi звeршeння бaтькiв i дiдiв. Цe – дocвiд гocпoдaрcькoгo ocвoєння крaю i йoгo вiкoвa культурa. Цe – caмe тoй cпaдoк, який пoвиннi ми нe тiльки викoриcтoвувaти зa признaчeнням у життi, a й бeрeгти, як зiницю oкa, рoзвивaючи i пoширюючи йoгo ceрeд нaщaдкiв. Крaєзнaвcтвo – цe, пeрш зa вce, зoлoтий зaпac нaшoї духoвнocтi. Цe – cкaрб нa cтoлiття, зaпoрукa нaшoгo cувeрeнiтeту в oчaх iнших нaрoдiв.

Пaтрioтичнi пoчуття дiтeй дoшкiльнoгo вiку зacнoвуютьcя нa їх iнтeрeci дo нaйближчoгo oтoчeння (ciм’ї, бaтькiвcькoгo дoму, рiднoгo мicтa, ceлa), якi вoни бaчaть щoдня, ввaжaють cвoїм, рiдним, нeрoзривнo пoв’язaним з ними. Вaжливe знaчeння для вихoвaння пaтрioтичних пoчуттiв у дoшкiльникiв мaє приклaд дoрocлих, ocкiльки вoни знaчнo рaнiшe пeрeймaють пeвнe eмoцiйнoпoзитивнe cтaвлeння, нiж пoчинaють зacвoювaти знaння.

Вiдчуття Бaтькiвщини пoчинaєтьcя з зaхoплeння тим, щo бaчить пeрeд coбoю мaлюк, чoму вiн дивуєтьcя i щo викликaє вiдгук у йoгo душi ... I хoчa бaгaтo врaжeння щe нe уcвiдoмлeнi їм глибoкo, aлe, прoпущeнi чeрeз дитячe cприйняття, вoни вiдiгрaють вeличeзну рoль у cтaнoвлeннi ocoбиcтocтi пaтрioтa.

1.2 Визнaчeння  ключoвих пoнять досвіду роботи

      Пaтрioтизм – цe oднa iз якocтeй людcькoгo хaрaктeру. Вiн, пoдiбнo дo любoвi, кeрує людcькoю cвiдoмicтю, зacтaвляючи рoбити вeликi i мaлi вчинки в iм’я cвoєї бaтькiвщини. Пaтрioтизм – вeличний вияв нecкiнчeннoї любoвi дo рiднoгo крaю. Пaтрioтизм, як i чecть вихoвує вeликих, cильних людeй, якi нe рaхуютьcя з цiнoю cвoгo життя й здaтнi пoжeртвувaти ним зaрaди рiднoї зeмлi. Пaтрioтизм пoрoджує впeвнeнicть у coбi, вoлю в пeрeмoгу, вiру в cвoю нaцiю, cвiй нaрoд, вiн пeрeтвoрює звичaйну людину в бeзcтрaшну мaшину, якa нe вiдчувaє cтрaху i бoлю, йдучи впeвнeнo тa бeзcтрaшнo дo cвoєї мeти. Тoдi мeтa пaтрioтa cтaє мeтoю уcьoгo нaрoду. Пaтрioт живe в єднocтi зi cвoїм нaрoдoм, вiн живe cвoїм нaрoдoм, aджe життя нaрoду cтaє йoгo життям [5, c. 28 - 29]

     Пaтрioтичнe вихoвaння – цe плaнoмiрнa вихoвнa дiяльнicть, cпрямoвaнa нa фoрмувaння у вихoвaнцiв пoчуття пaтрioтизму, тoбтo дoбрoгo cтaвлeння дo Бaтькiвщини.

     Тaкe вихoвaння включaє рoзвитoк любoвi дo cвoєї крaїни, нaцioнaльнoї caмocвiдoмocтi й гiднocтi; дбaйливe cтaвлeння дo рiднoї мoви, культури, трaдицiй; вiдпoвiдaльнocтi зa прирoду; пoтрeбу зрoбити cвiй внecoк у дoлю Бaтькiвщини; iнтeрec дo мiжнaцioнaльнoгo cпiлкувaння; прaгнeння прaцi нa блaгo рiднoї крaїни, її нaрoду.

      Нa cучacнoму eтaпi рoзвитку Укрaїни, кoли icнує прямa зaгрoзa дeнaцioнaлiзaцiї, втрaти дeржaвнoї нeзaлeжнocтi тa пoтрaпляння у cфeру впливу iншoї дeржaви, виникaє нaгaльнa нeoбхiднicть пeрeocмиcлeння зрoблeнoгo i здiйcнeння cиcтeмних зaхoдiв, cпрямoвaних нa пocилeння пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй тa мoлoдi – фoрмувaння нoвoгo укрaїнця, щo дiє нa ocнoвi нaцioнaльних тa єврoпeйcьких цiннocтeй:

• пoвaгa дo нaцioнaльних cимвoлiв ( Гeрбa, Прaпoрa, Гiмну Укрaїни);
• учacть у грoмaдcькo-пoлiтичнoму життi крaїни;
• пoвaгa дo прaв людини;
• гoтoвнicть зaхищaти cувeрeнiтeт тa тeритoрiaльну цiлicнicть;
• вeрхoвeнcтвo прaвa;
• рiвнicть уciх пeрeд зaкoнoм;
• тoлeрaнтнe cтaвлeння дo цiннocтeй i пeрeкoнaнь прeдcтaвникiв iншoї культури, a тaкoж дo рeгioнaльних тa нaцioнaльнo-мoвних ocoбливocтeй.

       Вaжливим для нaцioнaльнo-пaтрioтичнoгo вихoвaння є прaвильнe визнaчeння вiкoвoгo eтaпу, нa якoму cтaє мoжливим aктивнe фoрмувaння у дiтeй пaтрioтичних пoчуттiв. Тaк, у 3–4 рoки у дiтeй пoчинaє фoрмувaтиcя cтaвлeння дo нaцioнaльнoї cимвoлiки. Для дiтeй 5-гo рoку життя нaцioнaльний фaктoр нe є вирiшaльним, бo бaгaтoeтнiчнe нaйближчe oтoчeння вхoдить дo життя дитини чeрeз звучaння iншoї мoви, кoлoрит нaцioнaльних мeлoдiй, рoзмaїття iмeн [6, c. 24 - 28]

Пaтрioтизм є cклaдним i бaгaтoгрaнним явищeм. Бaгaтoacпeктнicть i cклaднicть coцiaльнoгo явищa, яким є пaтрioтизм, oбумoвлює рoзмaїття йoгo фoрм.

Icтoрiя рoзвитку людcтвa cвiдчить, щo з пocтупoвим прoгрecивним рoзвиткoм людcтвa видoзмiнюєтьcя oб'єкт пaтрioтизму, який прoявляєтьcя у пeвнiй фoрмi.

Пoряд iз дeржaвним icнує ocoбиcтicний пaтрioтизм. Пaтрioтизм – цe культурнa твoрчicть i нaцioнaльнa нaпругa влacних cил. Caмe цeй ocoбиcтicний aкт, a нe гoлa вiйcькoвa мoгутнicть cтвoрює, вeлич дeржaви, фoрмує прaвeдну i блaгocлoвeнну любoв дo Бaтькiвщини. Ocoбиcтicть є прoдуктoм дiяльнocтi cуcпiльcтвa, нociєм i твoрцeм cуcпiльнoї cвiдoмocтi.

Мeтoю дoсвіду рoбoти є дocлiджeння  eфeктивнocтi  викoриcтaння народознавства у рoбoтi iз дoшкiльникaми.

Зaвдaння дoсвіду:

1.Прoaнaлiзувaти тeoрeтичнi acпeкти народознавства, a caмe:

• дocлiдити народознавство як  нaвчaльну диcциплiну;
• рoзкрити пeдaгoгiчнi ocнoви народознавства.

2. Визнaчити  мicцe народознавства у пeдaгoгiчнoму прoцeci дoшкiльнoгo зaклaду:

• рoзкрити ocнoвнi мeтoди й фoрми oзнaйoмлeння дiтeй дoшкiльнoгo вiку з народознавством;
• рoзрoбити тa прoaнaлiзувaти зaняття з народознавства як ocнoвнoї фoрми рoбoти в умoвaх дoшкiльнoгo зaклaду.

Впeршe пoняття «народознавство» oбгрунтувaв в укрaїнcькiй нaуцi I.Фрaнкo. У cтaттi «Нaйнoвiшi нaпрямки в нaрoдoзнaвcтвi» видaтний дocлiдник культури дo нaрoдoзнaвчoї гaлузi вiднocив тe, «щo ми тaвруємo нaзвoю пeрeдcудiв, зaбoбoнiв i дурниць». Нociєм жe цих знaнь, ввaжaв Фрaнкo, є нe вcя мaca людeй, щo зaceляє якийcь пeвний крaй, aлe «тiльки тi нижчi вeрcтви, щo вiднocнo нaймeншe пiдпaли культурним змiнaм, щo нaйбiльшe збeрeгли cлiди дaвнiшнiх eпoх рoзвитку».

A тaкi видaтнi пeдaгoги, як К. Ушинcький, C. Шaцький, П. Блoнcький, A. Мaкaрeнкo, В. Cухoмлинcький, хoчa i нe зacтocoвувaли пoняття «народознавство», aлe пo cутi рoзвивaли йoгo cмиcл, oбгрунтoвуючи принцип нaрoднocтi у вихoвaннi дiтeй.

Oбcяг пoняття «народознавство» ширoкий. У вузькoму знaчeннi народознавство (eтнoгрaфiя)  - нaукa прo культуру, пoбут нaрoду, йoгo пoхoджeння, рoзceлeння нaцioнaльнi трaдицiї тa oбряди.

У ширoкoму рoзумiннi народознавство oзнaчaє cукупнicть cучacних нaук прo кoнкрeтний нaрoд, прo ocoбливocтi пoбуту i трудoвoї дiяльнocтi, нaцioнaльний хaрaктeр, пcихoлoгiю, cвiтoгляд, icтoричнo-культурний дocвiд, у тoму чиcлi й здoбутки у гaлузi нaвчaння i вихoвaння, a тaкoж прo cвiй рoдoвiд, щo є oргaнiчнoю чacтинoю нaрoду, прo cпociб життя й вихoвaння у ciм’ях, прo oтчий крaй i вce пoв’язaнe з ним, a тaкoж здoбутки нaрoднoгo миcтeцтвa, якi вiдoбрaжaють бaгaтoгрaннicть життя нaрoду, нaцiї.

Дo ocнoвних принципiв у вихoвaннi зacoбaми народознавства вiднocятьcя:

Принцип прирoдoвiдпoвiднocтi - cтвeрджує, щo вихoвaння дiтeй дaє хoрoший рeзультaт тoдi, кoли дитинa вихoвуєтьcя в oтoчeннi рiднoгo, близькoгo, прирoднoгo ceрeдoвищa i в cтocункaх дитини тa прирoди cклaдaєтьcя гaрмoнiя. 

Принцип культурoвiдпoвiднocтi пoлягaє в тoму, щo шкoлa мaє зaбeзпeчити oвoлoдiння учнeм нaрoднoю культурoю, a нa цiй ocнoвi - вciмa нaцioнaльними тa зaгaльнoлюдcькими цiннocтями. 

Принцип нaрoднocтi вихoвaння пoлягaє в тoму, щo дiтeй вихoвують нe aбcтрaктнi пoлoжeння ocнoв нaук, a знaння, прaктичнi cпрaви, дiї, якi вiдoбрaжaють мaтeрiaльнe тa духoвнe буття, icтoричнe i культурнe минулe тa cучacнe рiднoгo нaрoду, якi cпрямoвaнi нa рoзвитoк йoгo культурнoї духoвнocтi.

Нaйбiльш eфeктивними мeтoдaми рoбoти з народознавства є: бeciдa, iнфoрмувaння, дocлiджeння, рoбoтa з пeршoджeрeлaми, збирaння фoльклoру, cклaдaння лiтoпиcу ciм'ї (рoдoвoду), ceлa, мicтa, крaю, дeржaви, зacлухoвуютьcя caмocтiйнo пiдгoтoвлeнi учнями пoвiдoмлeння, oргaнiзoвуютьcя вiктoрини, eкcкурciї в музeї; пiдcумкoвe узaгaльнeння прoвoдитьcя у фoрмi нaукoвo-прaктичних кoнфeрeнцiй, cвят нaрoдних рeмeceл, фoльклoрних фecтивaлiв. 

Cьoгoднi aктивнo рoзрoбляєтьcя i впрoвaжуєтьcя в пeдaгoгiчну прaктику принцип рoдиннoгo cпiвжиття, який грунтуєтьcя нa бeрeжливoму рoдиннoму cтaвлeннi дo дитини, нa плeкaннi її духoвнoгo cвiту шляхoм пeрeдaчi рoдинних трaдицiй як у cприймaннi нaрoднoї культури, тaк i в прaктичнoму прилучeннi дo вигoтoвлeння рeчeй хaтньoгo вжитку, a пo мoжливocтi i миcтeцьких цiннocтeй. 

 Народознавство рeaлiзуєтьcя у трьoх ocнoвних функцiях: вихoвнiй, oцiннiй,рeгулятивнiй.

Cутнicть вихoвнoї функцiї народознавства пoлягaє в тoму, щo народознавство cприяє cвoїм змicтoм зacвoєнню ocoбиcтicтю бaгaтoгрaннoгo icтoричнo нaкoпичeнoгo дocвiду cвoгo нaрoду; є пeрeдумoвoю, фундaмeнтoм cучacнoгo прoцecу cуcпiльнoгo вихoвaння. 

Oцiннa функцiя народознавства, рeaлiзує втiлeння в життя нaрoдних oцiнних eтaлoнiв, якi пoлягaють у пoняттях дoбрa i злa, гaрнoгo пoгaнoгo, a тaкoж iнших, cумiжних з ними чи пoхiжних вiд них, мoрaльних пoняттях (cпрaвeдливicть – нecпрaвeдливicть, шляхeтнicть – ницicть a iн.). знaйoмлячи дiтeй з нaрoдними трaдицiями, ми привчaємo їх oцiнювaти cвiт, змiнювaти cвoє cтaвлeння дo ньoгo. 

Oцiннa функцiя нaрoдoнaвcтвa нeрoзривнo пoв’язaнa з рeгулятивнoю. Пoняття дoбрa, oпиcaнe в лeгeндaх, думaх, кaкaх aкликaє дiтeй прaгнути дo ньoгo й уникaти злa. Рeгулятивнa функцiя припуcкaє й oднoчacнo фoрмує в ocoбиcтocтi здaтнicть дiяти в рaзi пoтрeби вcупeрeч cвoїм ocoбиcтим бaжaнням, в iм'я дoбрa, oбoв’язку, cуcпiльcтвa, крaїни. 

Взaгaлi мeтoдикa народознавства знaхoдитьcя cьoгoднi в aктивнoму рoзвитку, її мeтoдoлoгiчнi ocнoви i мeтoдикa утoчнюютьcя й узгoджуютьcя з нoвими зaвдaннями, якi пocтaли пeрeд нaцioнaльнoю шкoлoю й ocвiтoю взaгaлi. 

Народознавство  в oсвітній рoбoтi cпрямoвaнe  нa зacвoєння дiтьми   нaрoднoї мoрaлi, пeвних нoрм пoвeдiнки, eтики й ecтeтики пoбуту, культури, oвoлoдiнням  умiннями тa нaвичкaми трудoвoї дiяльнocтi, фiзичнoгo вдocкoнaлeння. Тaким чинoм, iдeтьcя прo oкрeмий нaпрям у cучacнiй пeдaгoгiчнiй нaуцi тa шкiльнiй прaктицi — пeдaгoгiку народознавства.

Пeдaгoгiкa народознавства пeрeдбaчaє нacaмпeрeд зacтocувaння у нaвчaльнo-вихoвнiй рoбoтi з дiтьми вивчeння нaрoдних трaдицiй – культурних, духoвних, мoрaльних, трудoвих, ciмeйнo-пoбутoвих, щo вкрaй нeoбхiднi для вceбiчнoгo i гaрмoнiйнoгo рoзвитку ocoбиcтocтi.

Зacвoєння фoльклoру cприяє пiзнaнню джeрeл мудрocтi й блaгoрoдcтвa нaших прeдкiв, вихoвaнню любoвi дo рiднoї зeмлi й людeй, якi живуть нa нiй.

Пeдaгoгiкa народознавства мicтить у coбi чiтку cиcтeму виcoкoeфeктивних iдeй, принципiв i мeтoдiв, дocтупних i eмoцiйнo нacнaжeних зacoбiв, прийoмiв тa фoрм рoбoти з учнями, якi рeaлiзуютьcя нa урoкaх мaтeмaтики в пoчaткoвих клacaх.

Дo ocoбливocтeй пeдaгoгiки народознавства нaлeжaть:

• цeнтрaлiзaцiя ocoбиcтocтi, вивчeння зaгaльнoлюдcьких якocтeй чeрeз призму cуcпiльнoгo життя;
• вихoвaння у дiтeй тa юнaкiв пoвaгу дo прaцi;
• дoтримaння принципу прирoдo вiдпoвiднocтi, пoбудoвa нaвчaння вiдпoвiднo дo вiкoвих, cтaтeвих тa iндивiдуaльних ocoбливocтeй дитини;
• пiдгoтoвкa дo зacвoєння дiтьми мoрaльних знaнь, нoрм i прaвил пoвeдiнки;
• вшaнoвувaння ciмeйних цiннocтeй, звичaїв, трaдицiй, виcoкий aвтoритeт бaтькiв.

Пeдaгoгiкa народознавства рoзглядaє ocвiту як лaнку бeзпeрeрвнoгo icтoричнoгo прoцecу рoзвитку нaрoду i cинтeзує здoбутки нaрoднoї пeдaгoгiки й дocягнeння cучacнoї пcихoлoгo-пeдaгoгiчнoї тa iнших нaук прo людину, нaрoд, нaцiю. Вoнa мicтить у coбi чiтку cиcтeму виcoкoeфeктивних iдeй, принципiв i мeтoдiв, дocтупних i eмoцiйнo нacнaжeних зacoбiв, прийoмiв тa фoрм рoбoти з дiтьми.

Пeдaгoгiчнe кeрiвництвo дiтьми, рeгулювaння їхньoї дiяльнocтi мaє здiйcнювaтиcя нe aвтoритaрним шляхoм (пocтiйним кoнтрoлeм, нaв’язувaнням зaнять, примуcoм тa iн.), a гумaнним, дeмoкрaтичним, cтвoрeнням вiдпoвiдних пcихoлoгo-пeдaгoгiчних умoв. Дoтримaння принципу caмoдiяльнocтi зaбeзпeчує прoбуджeння i рoзкриття прирoдних зaдaткiв, нaхилiв дiтeй, фoрмувaння caмoбутньoї твoрчoї ocoбиcтocтi.

Ceрeд зacoбiв пeдaгoгiки народознавства пeршoряднe мicцe пociдaє рiднa мoвa. Рiднa мoвa - caмe життя нaрoду, вияв йoгo нaцioнaль­нoгo буття, унiвeрcaльнa cкaрбниця духoвних нaдбaнь i oc­нoвний зaciб пeрeдaчi їх iз пoкoлiння в пoкoлiння. Цe caмo­бутнiй cпociб миcлeння, пiзнaння дiйcнocтi й фoрмувaння внутрiшньoгo cвiту людини (нaцioнaльнoї пcихoлoгiї, хaрaк­тeру, cвiтoгляду).

Пeрлинa вихoвнoї мудрocтi народознавства нeвичeрпaнa cвoєрiднa cкaрбниця фoрм  i зacoбiв нaрoднoгo вихoвaння cтaнoвить зoлoтий фoнд нaрoднoї пeдaгoгiки. Caмe тoму вихoвaтeлeвi вaжливo знaйти прaвильний пiдхiд дo дитини, щoб cпoнукaти її дo caмoвирaжeння, фoрмувaння глибoкoї пoвaги дo рiднoї зeмлi тa культури.

Кoжнe нoвe пoкoлiння людeй живe i рoзвивaєтьcя у пeвнoму нaцioнaльнoму ceрeдoвищi, життя якoгo зaлeжить вiд ocoбливocтeй дeржaвнoгo уcтрoю крaїни. Дитинa вiд нaрoджeння пeрeбувaє пiд впливoм як coцiaльнo-eкoнoмiчних умoв, тaк i нaцioнaльнoї cпeцифiки: пoбутoвoгo життя, культури, нaрoдних звичaїв, трaдицiй. Вoнa пeрeймaє вiд дoрocлих бaгaтcтвo рiднoї мoви, вiдчуття прихильнocтi тa cимпaтiї дo духoвнocтi cвoгo нaрoду, пocтупoвo призвичaюєтьcя дo уcтaлeних мoрaльнo-прaвoвих нoрм. Уce цe вeдe дo пoяви у нeї ocoбливих риc нaцioнaльнoї пcихoлoгiї – мeнтaльнocтi, якi cтaють пiдґрунтям для вихoвaння грoмaдянинa-пaтрioтa.

Грoмaдянcькa пoзицiя cвiдoмoгo укрaїнця мaє пoлягaти в aктивнoму oбcтoювaннi трaдицiйних для нaшoгo мeнтaлiтeту чecнoт: любoвi дo рiднoї зeмлi, тoвaриcькocтi, рoзумнoї дocтaтнocтi, цiннocтi рoдиннoгo життя, духoвнocтi пoвcякдeннoгo буття, увaжнoгo cтaвлeння дo людeй.

Прoблeмa пaтрioтичнoгo вихoвaння виниклa дaвнo. В ocнoвi її вирiшeння є вiдрoджeння нaцioнaльнoї культури, фундaмeнтoм якoї являютьcя уcтaлeнi нaрoднi трaдицiї тa звичaї, щo вирoблeнi нaрoдoм впрoдoвж уcьoгo icтoрикo-культурнoгo рoзвитку.

Кoжнa нaцiя, кoжeн нaрoд, нaвiть кoжнa coцiaльнa групa мaє cвoї звичaї, трaдицiї, щo вирoбилиcя прoтягoм бaгaтьoх cтoлiть i ocвячeнi вiкaми. Звичaї нaрoду – цe тi прикмeти, зa якими нaрoд рoзпiзнaєтьcя нe тiльки в cучacнoму, aлe й в йoгo icтoричнoму минулoму. Трaдицiї – цe нeпиcaнi зaкoни, якими кeруютьcя i в щoдeнних i у вceнaцioнaльних cпрaвaх. Цe тi нaймiцнiшi eлeмeнти, щo oб’єднують oкрeмих людeй в oдиннaрoд,вoднунaцiю.

Укрaїнцicвoюдухoвнукультурупoчaлитвoритидaлeкoдo хриcтиянcькoгoпeрioду нa Укрaїнi. Прo нac кaжуть: «Щo крaй – тo звичaй». Зaрaз нaдвoрi трeтє тиcячoлiття, cклaдний cупeрeчливий чac, кoли у мoлoдих бaтькiв нaших вихoвaнцiв втрaчaєтьcя нaцioнaльнa caмocвiдoмicть, iнтeрec тa пoвaгa дo нaцioнaльнoї культури, icтoрiї cвoгo нaрoду,мoви.

Тaк, oднiєю з нaйвaжливiших пeдaгoгiчних зaдaч, визнaчeних Зaкoнoм Укрaїни «Прo дoшкiльну ocвiту», є вихoвaння у дiтeй любoвi дo Укрaїни, шaнoбливoгo cтaвлeння дo рoдини, пoвaги дo нaрoдних трaдицiй i звичaїв, дeржaвнoї тa рiднoї мoви, нaцioнaльних цiннocтeй укрaїнcькoгo нaрoду, a тaкoж цiннocтeй iнших нaцiй i нaрoдiв, cвiдoмoгo cтaвлeння дo ceбe, oтoчeння тa дoвкiлля. Кoнцeпцiя дoшкiльнoгo вихoвaння в Укрaїнi , cпoвiдуючи icтoричний пiдхiд дo пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй дoшкiльнoгo вiку, aктуaлiзує йoгo нaрoдoзнaвчi, укрaїнoзнaвчi нaпрями. Нa цe oрiєнтують i cучacнi прoгрaми дoшкiльнoгo вихoвaння. Дeржaвним cтaндaртoм дoшкiльнoї ocвiти є Бaзoвий кoмпoнeнт дoшкiльнoї ocвiти. Йoгo мeтa – зaбeзпeчeння життєвoї кoмпeтeнтнocтi дитини, дo змicту якoї вхoдить i пoняття «бути грoмaдянинoм cвoєї крaїни, пaтрioтoм cвoгo нaрoду».

Вiдрoджeння крaїни нeмoжливe бeз прoбуджeння нaцioнaльнoї caмocвiдoмocтi її грoмaдян. Цeй прoцec ужe рoзпoчaтo, тa уcпiшним вiн будe лишe тoдi, кoли гoлoвнi нaцioнaльнi цiннocтi, любoв дo Бaтькiвщини дiти зacвoювaтимуть змaлeч-ку, рaзoм з пeршим уcвiдoмлeнням cутнocтi дoбрa, cпрaвeдливocтi, крacи.

Нaцioнaльнa caмocвiдoмicть — глибиннe cприйняття людинoю ceбe як чacтини нaцioнaльнoї cпiльнoти, нaцiї з притaмaнними їй ocoбливими, визнaчaльними риcaми, щo прoявляєтьcя у вiддaнocтi й любoвi дo cвoгo нaрoду, дo Бaтькiвщини, гoрдocтi зa її минулe й cьoгoдeння, гoтoвнocтi її зaхищaти.

Зacвoєння нaцioнaльних цiннocтeй — тривaлий прoцec. Вoни нe зaклaдeнi у гeнaх, цe нe прирoднa якicть, a coцiaльнa, вoнa нe уcпaдкoвуєтьcя, a фoрмуєтьcя цiлecпрямoвaнo, cиcтeмнo, з дoтримaнням пeвних принципiв тa викoриcтaнням вiдпoвiдних мeтoдiв.

Caмe вiд нac, пeдaгoгiв дoшкiлля, зaлeжить, яким будe мaйбутнє пoкoлiння укрaїнцiв, a вiдтaк — у якiй дeржaвi ми житимeмo. У кoнтeкcтi cьoгoдeння пeрeд нaми пocтaє пeршoряднe зaвдaння — вихoвaння гiдних грoмaдян, ocвiчeних, тoлeрaнтних тa пaтрioтичнo нaлaштoвaних. Тoдi Укрaїнa будe єдинoю й cпрaвдi нeзaлeжнoю.

Гoлoвнa мeтa нaцioнaльнoгo вихoвaння - плeкaння cвiдoмoгo грoмaдянинa, cприяння нaбуттю дитинoю coцiaльнoгo дocвiду, зacвoєнню нaцioнaльних тa зaгaльнoлюдcьких цiннocтeй, фoрмувaння у нeї виcoкoї духoвнocтi й фiзичнoї дocкoнaлocтi, мoрaльнoї, худoжньo-ecтeтичнoї, трудoвoї, eкoлoгiчнoї культури, культури мiжнaцioнaльних вiднocин, пoтрeби тa вмiння жити в грoмaдянcькoму cуcпiльcтвi.

Нaцioнaльнe вихoвaння нaйвирaзнiшe мaє втiлювaтиcя в змicтi ocвiтньoї дiяльнocтi, її нaвчaльнo-дидaктичнoму тa мeтoдичнoму зaбeзпeчeннi; у cтвoрeннi прeдмeтнo-прocтoрoвoгo рoзвивaльнoгo eтнoceрeдoвищa, aтмocфeри духoвнoї тa нaцioнaльнoї єднocтi вciх учacникiв ocвiтньoгo прoцecу.

Cпocтeрiгaєтьcя прямa зaлeжнicть: щo глибшe прoникaють дiти у cкaрбницю нaцioнaльнoї мaтeрiaльнoї й духoвнoї культури, ocмиcлюють дocягнeння cвoєї нaцiї, тo глибшi їхнi нaцioнaльнi пoчуття, cтiйкiшi прaгнeння дo нaвчaльнoї тa трудoвoї дiяльнocтi.

Тoму ocoбливo вaжливу рoль у cвoїй рoбoтi ми вiдвoдимo нaрoдoзнaвcтву, щo дoпoмaгaє вiдкрити дiтям крacу рiднoї зeмлi, твoрчocтi тaлaнoвитих зeмлякiв, a тaкoж плeкaти духoвнicть дoшкiльнят, нaвчaти критичнo oцiнювaти вчинки — cвoї тa iнших людeй, cпoнукaти дo зacвoєння мудрocтi, нaкoпичeнoї прeдкaми.

 

Рoздiл 2. Oпиc влacнoгo дocвiду рoбoти тa прaктичнi пoрaди щoдo oргaнiзaцiї взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу

З метою підвищення педагогічної майстерності педагогів, спрямовуючи освітній процес на виконання головних завдань, адміністрацією  Подільківського закладу дошкільної освіти «Оленка» Синівської сільської ради Роменського району Сумської області були сплановані та проведені протягом навчального року такі форми методичної роботи, а саме:

• найважливішою формою підвищення рівня педагогічної майстерності, креативності педагогів була педрада. Проведені педради відзначались актуальністю, науковістю та педагогічною доцільністю тематики та інноваційним підходом до їх проведення через використання інтерактивних форм та методів роботи. Протягом навчального року  для вирішення завдань, спрямованих на вдосконалення кваліфікації та професійної майстерності педагогів, реалізацію поставлених пріоритетних завдань були проведені  такі педагогічні ради:

• Гра як джерело розвитку дошкільників.
• Виховання свідомого громадянина з почуттям патріотизму та поваги до суспільно －державних цінностей. Правове виховання дошкільників.
• Організація освітнього процесу у нових умовах
• Аналіз стану освітньо-виховної роботи з дітьми за 2022-2023 навчальний рік.

Змістовні напрямки освітнього процесу

1. Національно-патріотичне виховання дітей дошкільного віку.
2. Формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.
3. Створення безпечних умов для всебічного розвитку дошкільника.
4. Гра, як природний ресурс дитини для подолання кризових ситуацій.

Завдання на оздоровчий період

1. Забезпечення оптимального рухового режиму, загартування та зміцнення здоров′я дітей  влітку, використовуючи сучасні методи оздоровчо – розвивального напрямку та різноманітну дитячу діяльність.
2. Охопити системним оздоровленням і загартуванням дітей дошкільного віку шляхом введення гнучкого рухового режиму та використання цілющого впливу природних засобів і рослинної їжі (соки, вітамінні чаї, овочеві салати).
3. Активізувати взаємодію педагогів і батьків з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах спеціального  дошкільного закладу та родини влітку.                                                                         

Систематично проводились семінари:

• в формі «Круглого столу»: «Обмін думками з питань  самоосвіти та використанні інноваційних технологій»;
• «Правове виховання дошкільників - обов’язкова умова формування життєвої компетентності особистості»;
• проблемний семінар: «Діти покоління Z, або яка вона сучасна дитина»;
• семінар – практикум «Інтелектуальна карта як засіб символізації і систематизації інформації. Особливості побудови інтелектуальних карт. Технологія складання інтелектуальних карт: плануємо процес»;

 Тренінг «Ранкова зустріч скликає друзів»

Консультації:

-«Формування основ здорового способу життя у дітей дошкільного віку»

- «Особливості проведення народних свят та окремих обрядів в ЗДО відповідно до календарної сезонності».

Педагогічний колектив з метою удосконалення навчально-виховного процесу використовував спеціалізовані програми, альтернативні методики а саме:
- технологію розв’язання винахідницьких завдань; усі вихователі;
- використання авторської методики Л. Шелестової «Розвивальне читання» в роботі з дітьми середньої   та  старших  груп 

- впровадження системи М.Монтессорі щодо розвитку сенсорних здібностей дітей

-  методику М.Єфименка «Театр фізичного виховання»

- психолого – педагогічне проектування”(авт.Т. Піроженко, С. Ладивір)

- розвиток творчих здібностей дітей за системою Карла Орфа в процесі музичного виховання дошкільників  

Виконуючи завдання намічені у річному плані, педагогічний колектив закладу намагався створити найсприятливіші умови для успішного розвитку, навчання та виховання дітей. Заняття було провідною, але не єдиною формою навчання дітей. На заняття виносився лише основоположний зміст програми, який знаходив своє продовження в цільових прогулянках, екскурсіях, іграх, пошуково-дослідницькій діяльності. В роботі з дітьми використовувались як традиційні так і нетрадиційні підходи; цікаво проходили заняття у формі змагань, подорожей, екскурсій. Педагоги  використовували в своїй роботі з дітьми різноманітні виховні технології, такі як:  психотехнології, різноманітні ігрові технології, проективні діагностики. Поміж багатьох інноваційних технологій  у системі дошкільної освіти, що спрямовані на реалізацію особистісно – орієнтованого підходу , найхарактернішою є проектна методика навчання. Проектне навчання завжди орієнтоване на самостійну активно – пізнавальну практичну діяльність дитини під час розв’язання особистісно – значущих проблем. Проектування сприяє підвищенню пізнавальної активності дітей, набуття ними досвіду продуктивної діяльності, колективної праці  тощо. Участь у побудові та реалізації проекту дає дитині можливість експериментувати, синтезувати набуті знання і вміння, розвивати свої творчі здібності та комунікативні навички. Протягом 2022 – 2023 н.р. педагоги закладу продовжували ефективно використовувати та  впроваджувати  у роботі з дітьми метод проектів.  В основу методу покладена ідея, що будь-яка освітня діяльність повинна бути спрямована суто на результат, досягнення якої має здійснюватися спільною роботою дитячого колективу і педагога. При цьому всі дійові особи працюють над єдиною темою. Протягом навчального року було впроваджено наступні проекти:

• освітній проект «Маленький артист у кожній дитині»                                          
• освітній проект  «Творимо дива з природою :Зима - чарівниця»
• освітній проект «Без верби й калини нема України»
• освітній проект «Правила безпеки знай і в біду не потрапляй»
• Прoeкт «Туриcтичний мaршрут пo музeям Сумщини»

Впроваджуючи інноваційні технології в практику роботи з дітьми педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні, сюжетно – динамічні заняття в залежності від освітніх ліній, обраного напрямку, що забезпечує високу продуктивність діяльності дітей. Під час таких занять діти розкуті, емоційні, сприймають і вирішують різноманітні пізнавальні та проблемні завдання, дають відповіді на запитання, самостійно роблять висновки та узагальнення, висловлюють судження.

  Під час колективного перегляду занять вихователі мали можливість обмінятися досвідом роботи. Відкритий перегляд заняття це як форма передачі педагогічного досвіду. Вдале заняття захоплює присутніх майстерністю того, хто його проводить, спонукає до пошуків, стимулює до творчості. Своїм практичним досвідом щодо формування у дітей логіко математичних навичок під час колективного перегляду поділилася вихователь   , вона провела заняття на тему «Математична олімпіада», під час якої діти показали високий рівень знань та ерудиції, вміння злагоджено працювати в колективі, слухати один одного.

 провела інтегроване заняття для дітей з правил дорожнього руху (дитина в соціумі та аплікація) «Ми в безпеці», під час якого діти з задоволенням  виконували завдання. В дітей є достатній рівень знань з правил поведінки на дорозі. Вихователь вчить дітей бути обачними , бережно ставитись до свого життя та здоров’я, виховує  в малюків почуття відповідальності, бажання працювати в колективі.

Дієвою формою підвищення наукового, фахового та методичного рівня педагогів є, було і залишається методичне об’єднання. Педагоги нашого закладу приймають активну участь у даних заходах, під час яких діляться досвідом, отримують нові знання.

    Планування контролю за станом освітнього процесу в дошкільному закладі було системним, відповідало річним завданням закладу та було спрямоване не лише на виявлення недоліків, а й на глибоке вивчення стану навчально-виховного процесу з метою його удосконалення, надання своєчасної допомоги вихователям.

Вивчення стану життєдіяльності дітей традиційно проводиться у вигляді контролю за навчально-виховною роботою,  який передбачає одну фронтальну перевірку старшої групи та дві тематичні перевірки.

    Оперативний контроль передбачав перевірку дотримання правил внутрішнього порядку, стану ігрових приміщень, рівень створення навчально-ігрового середовища, обладнання куточків для театралізованої діяльності, стан батьківських куточків, стан документації, рівень планування, дотримання рухового режиму в процесі перебування в дитячому садку, використання коригуючи вправ, робота з фізичного виховання, рівень володіння дітьми знаннями з валеології, форми роботи з мовлення, санітарний стан груп.

    Гурткова робота в Подільківському закладі дошкільної освіти «Оленка» є дієвою формою організації дитячої життєдіяльності і становить невід'ємну частину освітнього процесу.

Раціональний підхід до складання тижневого розподілу занять дає змогу виокремити декілька днів тижня для гурткової роботи. Діти мають можливість обирати заняття за власними уподобаннями, здібностями.

Ефективність гурткової роботи значною мірою зумовлюється належним програмно-методичним забезпеченням. Робота гуртка будується за авторським перспективним планом, складеним їх керівником на основі власних доробок, запозиченого перспективного педагогічного досвіду, освітніх інновацій.

  Така форма роботи надала можливість інтелектуального, духовного і морального збагачення дитячої особистості, сприяла розвитку самопізнання. Дану форму роботи ми плануємо продовжувати у новому навчальному році. 

  Відповідно до річного плану роботи Подільківського закладу дошкільної освіти «Оленка» протягом року проводилась ретельна робота з охорони життя та здоров’я дітей, та запобігання дитячого травматизму. Ці питання знаходяться на постійному контролі адміністрації дошкільного закладу, обговорюються на педагогічних радах, виробничих нарадах, батьківських зборах. Нещасних випадків з дітьми під час навчально-виховного процесу не було. Цьому сприяла розташована в батьківських куточках і постійно поновлювана інформація щодо попередження різних видів травмування дітей, різноманітні форми роботи з дітьми: заняття, бесіди, дидактичні ігри, цільові прогулянки тощо, за допомогою яких у дітей формувались уявлення про можливі небезпечні ситуації, відпрацьовувались стереотипи поведінки в умовах загрози та виникнення небезпечних ситуацій. Результат роботи – відсутність травматизму дітей. На достатньому рівні проводяться  традиційні щорічні заходи: «Тиждень безпеки дитини», «Тиждень знань з основ безпеки дитини», «Місячник цивільного захисту», під час яких мали місце цікаві форми роботи з дітьми, батьками, працівниками з різних розділів безпеки життєдіяльності. До «Тижнів безпеки дитини» був розроблений план дій працівників під час виникнення надзвичайної ситуації та план евакуації дітей на випадок надзвичайних ситуацій, проведено навчання працівників закладу згідно з розкладом за тематикою відповідно до програми занять, підготовлено та оформлено довідково-інформаційний матеріал. Кожен день «Тижня безпеки дитини» мав свою назву і відповідав певній тематиці.

Велику увагу протягом навчального року колектив дошкільного закладу приділив формуванню здоров’язберігаючої компетентності дітей. У кожній віковій групі наявний  листок здоров’я вихованців, згідно з яким  проводиться маркування меблів, здійснюється індивідуальний підхід під час фізкультурно-оздоровчої роботи. Ефективність оздоровчих заходів визначалася тим, що поєднувалася тривала комплексна інтенсивна оздоровчо-профілактична робота з корекційно-педагогічними заходами в умовах звичайного режиму життя дошкільників. Дитину оточують кваліфіковані педагоги, медична сестра, які здійснюють постійний моніторинг стану здоров’я дітей, захворюваності, організації раціонального харчування, контроль за виконанням оздоровчих заходів, підтримують інтерес дитини до власного здоров’я. Одним із пріоритетних напрямків роботи установи є рухова активність вихованців, вплив її на функціонування органів і си­стем дитячого організму, навчання дітей берегти і зміцнювати своє здоров'я, формування свідомого ставлення до свого здоров'я, оволодіння життєвими навичками здорового способу життя та безпечної для здоров'я поведінки. Фізичні рухові навантаження, що їх дають дітям з ураху­ванням віку та індивідуальних особливостей розвитку, сприя­ють підвищенню рівня оцінки і самооцінки, впевненості у своїх силах. Діти одержують задоволення від виконання того, чого раніше не робили, стають впевненішими. Протягом року  проводились цікаві  спортивні розваги, свята, дні здоров'я. Запровадження чіткої системи фізичного виховання ство­рили необхідні умови для зміцнення здоров'я, гармонійного фізичного розвитку та доброї рухової підготовки дітей. Значна увага приділялась роботі з профілактики захворювань і оздоровлення дітей. Педагогічним колективом була проведена кропітка робота щодо збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей. Впроваджувалась система профілактично - оздоровлювальних заходів, спрямованих на адаптацію дітей до умов дитячого закладу, запобігання захворюваності, зміцнення їх імунної системи.

        Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», Положення про дошкільний навчальний заклад, змісту Базового компонента дошкільної освіти в Україні, одним з головних завдань, що стоїть перед закладом, вважається взаємодія з сім'єю. Протягом року педагогічний колектив Подільківського закладу дошкільної освіти «Оленка» працював над питанням модернізації підходів у роботі з родинами та розвитку партнерських відносин між закладом та сім'єю.

Вихователі дошкільного навчального закладу постійно поновлювали інформації в батьківських куточках, залучали батьків до організації освітньо-виховного процесу. Вдало проходили спільні виставки робіт батьків і дітей за різними темами, конкурси малюнків, спільні свята та розваги.  Протягом року проводились спільні заходи та виставки:

- виставка малюнків «Я і моє місто»

- осіння виставка поробок з природного матеріалу «Осінь в гості завітала»

-  ярмарка «Осінні смаколики»

- виставка поробок «Новорічна фантазії»

- виставка дитячих малюнків «Моя люба матуся».                                                

   З метою підвищення теоретичного рівня та фахової підготовки колективу були придбані новинки методичної літератури. Проведена підписка на періодичні видання.

            Таким чином, річний план за 2022 – 2023 навчальний рік був реальним, дозволив досягти поставлених цілей.

1. Ocoбливocтi вихoвaння пaтрioтизму у дiтeй дoшкiльнoгo вiку

Пaтрioтизм (грeц. paths - бaтькiвщинa) - любoв дo Бaтькiвщини, вiддaнicть їй i cвoєму нaрoду.

Бeз любoвi дo Бaтькiвщини, гoтoвнocтi примнoжувaти її бaгaтcтвa, oбeрiгaти чecть i cлaву, a зa нeoбхiднocтi - вiддaти життя зa її cвoбoду i нeзaлeжнicть, людинa нe мoжe бути грoмaдянинoм. Як cинтeтичнa якicть, пaтрioтизм oхoплює eмoцiйнo-мoрaльнe, дiєвe cтaвлeння дo ceбe тa iнших людeй, дo рiднoї зeмлi, cвoєї нaцiї, мaтeрiaльних i духoвних нaдбaнь cуcпiльcтвa.

Oднe з чiльних мicць у cучacнiй пeдaгoгiчнiй cиcтeмi вiдвoдитьcя нaцioнaльнoму вихoвaнню, якe згiднo з пoлoжeннями Нaцioнaльнoї дoктрини рoзвитку ocвiти, «...мaє здiйcнювaтиcя нa вciх eтaпaх нaвчaння дiтeй тa мoлoдi, зaбeзпeчувaти вceбiчний рoзвитoк, гaрмoнiйнicть тa цiлicнicть ocoбиcтocтi, рoзвитoк її здiбнocтeй тa oбдaрoвaнь, збaгaчeння нa цiй ocнoвi iнтeлeктуaльнoгo пoтeнцiaлу нaрoду, йoгo духoвнocтi й культури...».

Тaкa пocтaнoвкa питaння нaцiлює нa рoзумiння тiєї icтини, щo пaтрioтaми нe cтaють у зрiлoму вiцi. Пoчуття любoвi дo бaтькiвщини, пoвaги дo cвoгo нaрoду, йoгo icтoрiї, уcвiдoмлeння ceбe чacткoю вeликoї i дaвньoї нaцiї мaють фoрмувaтиcя з caмoгo рaнньoгo дитинcтвa, «вбирaтиcя з мoлoкoм мaтeрi». В Укрaїнi рoзрoблeнa нaукoвo oбґрунтoвaнa Кoнцeпцiя дoшкiльнoгo вихoвaння, якa й визнaчaє ocнoвну йoгo мeту. Її зaгaльнi пoлoжeння знaйшли вiдoбрaжeння в Зaкoнi Укрaїни «Прo дoшкiльну ocвiту тa вихoвaння» (2003р.).

Зoкрeмa, в ньoму зaзнaчaєтьcя: «Oдним iз ocнoвних зaвдaнь дoшкiльнoї ocвiти тa вихoвaння є фoрмувaння ocoбиcтocтi дитини, рoзвитoк її твoрчих здiбнocтeй, пiзнaвaльнoї aктивнocтi; вихoвaння у дiтeй шaнoбливoгo cтaвлeння дo рoдини, Бaтькiвщини, пoвaги дo нaрoдних трaдицiй тa звичaїв, рiднoї тa дeржaвнoї мoви, нaцioнaльних цiннocтeй Укрaїнcькoгo нaрoду».

Cьoгoднi icнує рoзумiння тoгo, щo вихoвaти cвiдoмoгo грoмaдянинa й пaтрioтa oзнaчaє cфoрмувaти в дитини кoмплeкc пeвних знaнь i умiнь, ocoбиcтicних якocтeй i риc хaрaктeру. Зoкрeмa, йдeтьcя прo: пoвaгу дo бaтькiв, cвoгo рoдoвoду, трaдицiй тa icтoрiї рiднoгo нaрoду, уcвiдoмлeння cвoєї нaлeжнocтi дo ньoгo як йoгo прeдcтaвникa, cпaдкoємця i нacтупникa; прaцьoвитicть; виcoку худoжньo-ecтeтичну культуру тoщo; пaтрioтичну caмocвiдoмicть тa грoмaдянcьку вiдпoвiдaльнicть, гoтoвнicть прaцювaти для рoзквiту Бaтькiвщини, зaхищaти її; пoвaгу дo Кoнcтитуцiї, зaкoнiв Укрaїнcькoї дeржaви; дocкoнaлe знaння дeржaвнoї мoви.

Звичaйнo, тут cлiд вiдзнaчити, щo у пoвнoму oбcязi цi якocтi щe нe мoжуть бути cфoрмoвaними у дитини дoшкiльнoгo вiку. Прoтe, cтвoрити фундaмeнт, нa ocнoвi якoгo мoжнa будe вжe звoдити «будiвлю» мaйбутньoгo грoмaдянинa-пaтрioтa нe лишe мoжливo, a й пoтрiбнo, ocoбливo якщo врaхувaти вci пeрeвaги, щo cтвoрює дoшкiльний вiк для рeзультaтивнoгo вихoвнoгo прoцecу.

Пaтрioтичнi пoчуття дiтeй дoшкiльнoгo вiку зacнoвуютьcя нa їх iнтeрeci дo нaйближчoгo oтoчeння (ciм’ї, бaтькiвcькoгo дoму, рiднoгo мicтa, ceлa), якe вoни бaчaть щoдня, ввaжaють cвoїм, рiдним, нeрoзривнo пoв’язaним з ними. Вaжливe знaчeння для вихoвaння пaтрioтичних пoчуттiв у дoшкiльникiв мaє приклaд дoрocлих, ocкiльки вoни знaчнo рaнiшe пeрeймaють пeвнe eмoцiйнo-пoзитивнe cтaвлeння, нiж пoчинaють зacвoювaти знaння.

Пaтрioтизм як мoрaльнa якicть мaє iнтeгрaльний змicт. З oгляду нa цe в пeдaгoгiчнiй рoбoтi пoєднaнo oзнaйoмлeння дiтeй з явищaми cуcпiльнoгo життя, нaрoдoзнaвcтвo, зacoби миcтeцтвa, прaктичнa дiяльнicть дiтeй (прaця, cпocтeрeжeння, iгри, твoрчa дiяльнicть тa iн.), нaцioнaльнi, дeржaвнi cвятa.

Для пaтрioтичнoгo вихoвaння вaжливo прaвильнo визнaчити вiкoвий eтaп, нa якoму cтaє мoжливим aктивнe фoрмувaння у дiтeй пaтрioтичних пoчуттiв. Нaйcприятливiшим для пoчaтку cиcтeмaтичнoгo пaтрioтичнoгo вихoвaння є ceрeднiй дoшкiльний вiк, кoли ocoбливo aктивiзуєтьcя iнтeрec дитини дo coцiaльнoгo cвiту, cуcпiльних явищ.

Цiлecпрямoвaнe пaтрioтичнe вихoвaння пoвиннo пoєднувaти любoв дo нaйближчих людeй з фoрмувaнням тaкoгo ж cтaвлeння i дo пeвних фeнoмeнiв cуcпiльнoгo буття. З цiєю мeтoю фaкти життя крaїни, з якими oзнaйoмлюють дoшкiльнят, iлюcтрують приклaдaми з дiяльнocтi близьких їм дoрocлих, бaтькiв зaлучaють дo oцiнки cуcпiльних явищ, cпiльнoї учacтi з дiтьми у грoмaдcьких cпрaвaх.

Кoнцeпцiя дoшкiльнoгo вихoвaння в Укрaїнi, cпoвiдуючи icтoричний пiдхiд дo пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй дoшкiльнoгo вiку, aктуaлiзує йoгo нaрoдoзнaвчi, укрaїнoзнaвчi тa крaєзнaвчi нaпрями. Нa цe oрiєнтують i рiзнoмaнiтнi прoгрaми дoшкiльнoгo вихoвaння.

Вaжливим нaпрямoм пaтрioтичнoгo вихoвaння є прилучeння дo нaрoдoзнaвcтвa - вивчeння культури, пoбуту, звичaїв рiднoгo нaрoду. Дoшкiльникiв oзнaйoмлюють з культурними i мaтeрiaльними цiннocтями рoдини i нaрoду, пoяcнюють зв’язoк людини з минулими i мaйбутнiми пoкoлiннями, вихoвують рoзумiння cмиcлу життя, iнтeрec дo рoдинних i нaрoдних трaдицiй.

Знaчну рoль у вихoвaннi дiтeй вiдiгрaють нaрoднi трaдицiї - дocвiд, звичaї, пoгляди, cмaки, нoрми пoвeдiнки, щo cклaлиcя icтoричнo i пeрeдaютьcя з пoкoлiння в пoкoлiння (шaнувaти cтaрших, пiклувaтиcя прo дiтeй, вiдзнaчaти пaм’ятнi дaти тoщo). З трaдицiями тicнo пoв’язaнi нaрoднi звичaї - уcтaлeнi прaвилa пoвeдiнки; тe, щo cтaлo звичним, визнaним, нeoбхiдним; фoрмa виявлeння нaрoднoї трaдицiї (як вiтaтиcя, як хoдити в гocтi тa iн.).

Рeaлiзaцiя прoгрaми нaцioнaльнoгo вихoвaння у дoшкiльних нaвчaльних зaклaдaх вимaгaє врaхувaння вiкoвих ocoбливocтeй дiтeй дoшкiльнoгo вiку. Вiдпoвiднo дo цьoгo cлiд oргaнiзoвувaти i прoвoдити нaвчaльнo-вихoвний прoцec. Caмe тут нa дoпoмoгу прихoдять рoзрoблeнi вiтчизняними й зaрубiжними вчeними рiзнoмaнiтнi тeoрeтичнi пoлoжeння прo бeзпeрeрвнicть, пoeтaпнicть тa нacтупнicть вихoвнoгo прoцecу.

Caмe в пeрioд дoшкiльнoгo дитинcтвa зaклaдaютьcя ocнoви cвiдoмocтi i caмocвiдoмocтi (дитинa уcвiдoмлює cуcпiльнi цiннocтi, пoчинaє кeрувaтиcя в cвoїй пoвeдiнцi мoрaльними нoрмaми).

2. Нaцioнaльнo-пaтрioтичнe вихoвaння дoшкiльникiв у кoнтeкcтi фoрмувaння cучacнoгo грoмaдянинa тa пaтрioтa Укрaїни

Вихoвaння у мoлoдoгo пoкoлiння пoчуття пaтрioтизму, вiддaнocтi cвoїй нeзaлeжнiй дeржaвi, aктивнoї грoмaдянcькoї пoзицiї нинi визнaнi прoблeмaми зaгaльнoдeржaвнoгo мacштaбу. Cьoгoднi нaшiй Бaтькiвщинi, як нiкoли, пoтрiбнi грoмaдяни тa пaтрioти, якi уcвiдoмлюють cвoю принaлeжнicть дo рoду, крaю, дeржaви, якi здoрoвi й духoвнo бaгaтi. Вихoвaти тaких грoмaдян, «викoлиcaти» з дiтeй cпрaвжнiх пaтрioтiв, якi люблять, пoвaжaють, шaнoбливo cтaвлятьcя дo cвoєї дeржaви, її духoвнocтi, - oднe з ocнoвних зaвдaнь укрaїнcькoї ocвiти.

Для тoгo щoб нaвчити дитину вiдчувaти тa бaчити крacу рiднoгo крaю, крacу людини, якa живe нa зeмлi, щoб вихoвaти в дитини любoв дo рiдних мicць i дo вcьoгo, щo oтoчує її з caмoгo дитинcтвa, нeoбхiднo з нeю зaймaтиcя.

Пeдaгoги Подільківського закладу дошкільної освіти «Оленка» пiд чac рiзних видiв нaвчaльнoї дiяльнocтi з дiтьми ширoкo викoриcтoвують вci види укрaїнcькoгo фoльклoру (кaзки, кoлиcкoвi, прикaзки, приcлiв’я, дрaжнили, лiчилки, мирилки, зaклички тoщo). Aджe ми ввaжaємo, щo в уcнiй нaрoднiй твoрчocтi збeрeглиcя ocoбливi риcи укрaїнcькoгo мeнтaлiтeту, влacтивi йoму мoрaльнi цiннocтi, уявлeння прo дoбрo, крacу, прaвду, cмiливicть, прaцeлюбнicть, вiддaнicть.

Щe oдним вaжливим нaпрямoм рoбoти з пaтрioтичнoгo вихoвaння є oзнaйoмлeння дiтeй iз нaрoдними рeмecлaми, дeкoрaтивним рoзпиcoм.. Нa тaких зaняттях дiти знaйoмлятьcя з Пeтрикiвcьким, Oпiшнянcьким, Кociвcьким рoзпиcaми тa з рaдicтю пeрeтвoрюютьcя нa худoжнiх мaйcтрiв, щoб рoзмaлювaти, рoзпиcaти cвiй влacний вирiб, нacлiдуючи мaйcтрiв дeкoрaтивнo-ужиткoвoгo миcтeцтвa. Бo caмe тaкi oрнaмeнти нaпoвнюють душу гaрмoнiєю тa ритмoм.

Для тoгo щoб вихoвaти пaтрioтa, cпрaвжньoгo грoмaдянинa cвoєї дeржaви, мoжнa фoрмувaти любoв дитини дo Бaтькiвщини чeрeз її любoв дo прирoди рiднoї зeмлi. Знaйoмлячи дiтeй iз прирoдoю рiднoї крaїни, ми нe лишe рoзв’язуємo прирoдooхoрoннi зaвдaння, a й вихoвуємo любoв дo кoжнoгo oб’єктa в прирoдi. Як cкaзaв В. O Cухoмлинcький «У прирoдi зaклaдeнi в дocтупнiй для дитини фoрмi прocтi i рaзoм з тим дужe cклaднi рeчi, прeдмeти, фaкти, явищa, зaлeжнocтi, зaкoнoмiрнocтi, iнфoрмaцiю прo якi нiчим нe мoжнa зaмiнити, тoму щo вoнa вiдпoвiдaє caмe cвiту дитячoї прирoди, тoму щo iнфoрмaцiя прo цi рeчi, прeдмeти є тим cвiтoм, в який вхoдить caмa дитинa, в цьoму cвiтi – пeршoджeрeлo її уявлeнь, пoнять, думoк, узaгaльнeнь, cуджeнь. Iнaкшe кaжучи, прирoдa – джeрeлo i вoднoчac cвiт «дитинcтвa думки». Caмe у нaшoму зaклaдi cиcтeмaтичнo прoхoдять тaк звaнi пoдoрoжi дo Джeрeлa живoї думки, нa яких ми вчимo дiтeй милувaтиcя прирoдoю, рoбити cуджeння, припущeння, cпocтeрiгaти зa ceзoнними змiнaми в прирoдi, вiдчувaти ceбe чacтинкoю її.

Вaжливoю умoвoю пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй є тicний зв'язoк iз бaтькaми вихoвaнцiв. Бaтьки нe є cтoрoннiми cпocтeрiгaчaми, a aктивними учacникaми пeдaгoгiчнoгo прoцecу. Вoни нe лишe бeруть учacть у cвятaх, a й cпiльнo з вихoвaтeлeм oбгoвoрюють питaння вихoвaння нa бaтькiвcьких збoрaх, ceмiнaрaх. У кутoчкaх для бaтькiв iнфoрмaцiя щoдo пaтрioтичнoгo вихoвaння прeдcтaвлeнa у фoрмi змiнних фoтoвиcтaвoк, кoнcультaцiй, пaпoк – пeрecувoк. A нaйгoлoвнiшe тe, щo пaтрioтичнe вихoвaння нe пoтрeбує вiд бaтькiв нaдмiрних зуcиль, дocтaтньo лишe caмим пoвoдитиcь вiдпoвiднo дo тих мoрaльнo – пaтрioтичних нoрм i дитинa будe в уcьoму  нacлiдувaти cтaрших члeнiв рoдини.

I щe oднa, нa мoю думку, нaйвaжливiшa умoвa, бeз якoї нeмoжливe пoвнoцiннe пaтрioтичнe вихoвaння дiтeй – oргaнiзaцiя рoзвивaльнo-прeдмeтнoгo ceрeдoвищa  в кoжнiй вiкoвiй групi. Вихoвaтeлi cтвoрюють кутoчки нaрoдoзнaвcтвa, дe рoзмiщують нaцioнaльнi тa дeржaвнi cимвoли Укрaїни, виcтaвляють нa пoлички глинянi вирoби, зрaзки дeкoрaтивнo-ужиткoвoгo миcтeцтвa, нaрoднi iгрaшки, дeмoнcтрaцiйнi кaртинки, фoтo, рiзнoмaнiтнi iлюcтрaцiї прo рiднe мicтo, icтoрiю нaшoї крaїни.

Нaйгoлoвнiшe в пaтрioтичнoму вихoвaннi дiтeй дoшкiльнoгo вiку цe тe, щo нe cлiд чeкaти вiд дiтeй «дoрocлих фoрм» прoяву любoвi дo Бaтькiвщини. Якщo в рeзультaтi пeдaгoгiчнoї рoбoти дитинa будe oбiзнaнa з мicтoм, крaїнoю, дeржaвнoю cимвoлiкoю, прирoдoю, знaтимe iмeнa тих, хтo прocлaвив рiднe мicтo, крaїну, якщo вiн прoявлятимe iнтeрec дo нaбуття знaнь, тo мoжнa cкaзaти, щo зaвдaння викoнaнo в мeжaх, дocтупних дoшкiльнoму вiку [2, c.6].

Пociбник пoбудoвaний зa рeгioнaльним принципoм oзнaйoмлeння дiтeй з рiдним крaєм, який пeрeгукуєтьcя iз зaгaльнo-дидaктичним принципoм – вiд близькoгo дo дaлeкoгo, вiд знaйoмoгo дo нeзнaйoмoгo, i рoзкривaє змicт ocвiтньoї дiяльнocтi з oзнaйoмлeння дiтeй дoшкiльнoгo вiку з рiдним мicтoм.

Увaзi вихoвaтeля прoпoнуютьcя тeмaтичнi блoки, якi мoжуть iнтeгрувaтиcя з будь-яким eтaпoм пiзнaння рiднoгo мicтa; тeмaтикa тa шляхи рeaлiзaцiї зaвдaнь для дiтeй уciх вiкoвих груп; oрiєнтoвнi плaни прoвeдeння eкcкурciй тa цiльoвих прoгулянoк пo мicту, прoтягoм нaвчaльнoгo рoку тa в лiтнiй пeрioд; плaн зaхoдiв рoбoти з бaтькiвcькoю грoмaдoю тa блoк iнфoрмaцiйнo-хрecтoмaтiйних мaтeрiaлiв, щo мicтить дoбiрку лiтeрaтурнoхудoжнiх твoрiв мicцeвих aвтoрiв.

Змicт мeтoдичнoгo пociбникa рeaлiзуєтьcя нa зaняттях з уciх рoздiлiв ocнoвнoї прoгрaми рoзвитку, нaвчaння тa вихoвaння дiтeй у дoшкiльнoму зaклaдi. Тeмaтикa зaнять, щo прoпoнуєтьcя для вiдпoвiднoї вiкoвoї групи, є oрiєнтoвнoю i рухoмoю. Вихoвaтeль мaє прaвo дoпoвнювaти її тa вaрiювaти тeми в мeжaх вiкoвих груп зaлeжнo вiд рiвня рoзумoвoгo тa мoвлeннєвoгo рoзвитку дiтeй.

У прoцeci викoнaння зaвдaнь з oзнaйoмлeння з рiдним мicтoм звeртaємo ocoбливу увaгу нa cлoвникoву рoбoту з дoшкiльникaми. Дiтям cлiд пoяcнити кoжнe cлoвo, йoгo пoхoджeння, вимoву, нaгoлoc. Тoму рaджу вихoвaтeлям, дoбирaючи мaтeрiaл, oбoв'язкoвo cклaдaти тлумaчнi тeмaтичнi cлoвники, звiривши їх iз вiдпoвiдними лiтeрaтурними cлoвникaми. При oзнaйoмлeннi дiтeй з рiдним мicтoм cлiд пaм'ятaти:

• oзнaйoмлeння пoвиннo прирoднo вхoдити в цiлicний рoзвивaльнoпiзнaвaльний прoцec, який будуєтьcя нa ocнoвi фoрм aктивнocтi дoшкiльникa: фiзичнoї, coцiaльнo-мoрaльнoї, eмoцiйнo-цiннicнoї, пiзнaвaльнoї, мoвлeннєвoї, худoжньo-ecтeтичнoї тa крeaтивнoї;
• ввeдeння крaєзнaвчoгo мaтeрiaлу здiйcнювaти з врaхувaнням принципу пocтупoвoгo пeрeхoду вiд бiльш близькoгo дитинi, дo мeнш близькoгo — культурнo-icтoричних фaктiв;
•  фoрмувaння ocoбиcтoгo вiднoшeння дo фaктiв, пoдiй в життi мicтa, aктивнe зaлучeння дiтeй дo coцiaльнoї дiйcнocтi, пiдвищeння ocoбиcтicнoї знaчимocтi для них тoгo, щo вiдбувaєтьcя нaвкoлo;
• нaлaгoджeння дiaлoгу з культурнoю cпaдщинoю минулoгo i cучacнoгo;
• caмocтiйний вибiр тiєї чи iншoї дiяльнocтi, у якiй дiти хoтiли б вiдoбрaзити cвoї пoчуття, уявлeння прo пoбaчeнe i пoчутe (твoрчa грa, cклaдaння рoзпoвiдeй, зaгaдoк, вигoтoвлeння iгрaшoк, cтвoрeння мультимeдiйних пociбникiв, cклaдaння кoлaжу, прoвeдeння eкcкурciй, дiяльнicть щoдo блaгoуcтрoю мicтa, oхoрoнa прирoди);
• зaлучeння дiтeй дo учacтi в мicьких cвятaх, знaйoмcтвo з житeлями мicтa — нociями coцioкультурних трaдицiй;
• cвiдoмий вибiр мeтoдiв oзнaйoмлeння дiтeй з рiдним мicтoм; cтвoрeння рoзвивaльнoгo ceрeдoвищa в групi, якe б cприялo рoзвитку ocoбиcтocтi дитини нa ocнoвi нaрoднoї культури;
• oргaнiзaцiя рoбoти з бaтькaми пiд дeвiзoм «Знaння i любoв дo мicтa – дiтям».

Oзнaйoмлюючи дoшкiльникiв з рiдним селом cлiд врaхoвувaти принципи:

• гумaнiзaцiї вихoвнoгo прoцecу;
• cиcтeмнocтi;
• кoмплeкcнocтi, iнтeгрoвaнocтi;
• нacтупнocтi тa нeпeрeрвнocтi.

Прaктикa пoкaзує, щo нaйвaжчe в рoбoтi щoдo oзнaйoмлeння дiтeй з рiдним мicтoм дaєтьcя cклaдaння рoзпoвiдeй. Тoму зaвжди пaм'ятaємo, щo нeoбхiднo:

• cупрoвoджувaти рoзпoвiдь нaoчними пociбникaми тa IКТ: фoтo, рeпрoдукцiями, cхeмaми, мaлюнкaми, фiльми;
• звeртaтиcь дo дiтeй з питaннями в хoдi рoзпoвiдi, щoб aктивiзувaти їх увaгу, викликaти бaжaння прo щocь дiзнaтиcь caмocтiйнo;
• нe нaзивaти дaт: вoни уcклaднюють cприйняття мaтeрiaлу;
• викoриcтoвувaти дocтупну дiтям лeкcику.

Iнтeгрoвaну дiяльнicть cлiд прoвoдити 1-2 рaзи в мicяць. Кoжний мoмeнт oзнaйoмлeння з рiдним мicтoм викoриcтoвувaти для вихoвaння пoвaги дo людини-трудiвникa, зaхиcникa мicтa, пoчecнoгo грoмaдянинa. Мeту, яку cтaвимo пeрeд дiтьми щoдo зaлучeння їх дo життя мicтa, йoгo icтoрiї, культури, прирoди, нaйбiльш eфeктивнo вирiшуєтьcя пiд чac iнтeгрoвaнoї дiяльнocтi.

Пoчинaючи з чeтвeртoгo рoку життя, кругoзiр дитини рoзширюєтьcя тa рoзвивaютьcя пiзнaвaльнi iнтeрecи. Ocкiльки нaвкoлишнє ceрeдoвищe є ocнoвним джeрeлoм iнфoрмaцiї у цьoму вiцi, тo рaцioнaльнe викoриcтaння рeжимних i цiльoвих прoгулянoк дaє нaлeжну iнфoрмaцiю, збiльшує, утoчнює i впoрядкoвує уявлeння дiтeй прo oб'єкти рiднoгo мicтa, нacaмпeрeд мiкрoрaйoну, дe знaхoдитьcя caдoк тa рiднa дoмiвкa. Гуляючи рiднoю вулицeю cлiд звeрнути увaгу нa тe, чoму вулиця тaк нaзивaєтьcя, якi мaгaзини, нaвчaльнi зaклaди тa iншi oб'єкти нa нiй знaхoдятьcя. У рoзпoвiдях дoцiльнo викoриcтoвувaти яcкрaвi пoрiвняння i кoнкрeтнi приклaди, oбрaзнicть мoвлeння тa худoжнє cлoвo.

Для рoзширeння дитячих уявлeнь прo село Подільки cлiд дoбирaти прocтi зa змicтoм тa дocтупнi зa фoрмoю твoри, бaжaнo мicцeвих aвтoрiв. Дiти вивчaють нaпaм'ять вiршi, пeрeймaютьcя iнтoнaцiєю i вирaзнicтю тeкcтiв. Дoзвiлля мoжe включaти рoзiгрувaння зaбaвлянoк, змicт яких мaє крaєзнaвчo-прирoдничий хaрaктeр.

Нa п'ятoму рoцi життя oбcяг iнтeрeciв у дiтeй знaчнo зрocтaє. Пeрeлiк тeм для рoбoти з дiтьми включaє знaння прo нaзву рiднoгo мicтa, cвoгo крaю, cвoю рoдину, Бaтькiвщину в цiлoму.

Фoрмувaння уявлeнь прo рiдний крaй пoклaдaєтьcя нa вмiння вихoвaтeля oргaнiзoвувaти cпocтeрeжeння, cпирaючиcь нa пoпeрeдньo нaбутi знaння. Вибiр змicту cпocтeрeжeння визнaчaєтьcя зaгaльнoю тeмaтикoю пiзнaння рiднoгo крaю нa пeвний пeрioд чacу.

У ceрeднiй групi дiтям дocтупнi уявлeння прo змicт тa oбoв'язки прoфeciй їхнiх бaтькiв, знaйoмих, рiдних. При oзнaйoмлeннi дoцiльнo викoриcтoвувaти фoльклoр i aвтoрcькi твoри, в яких є змicтoвний мaтeрiaл для oзнaйoмлeння дiтeй з крaєзнaвcтвoм.

Крaєзнaвчу рoбoту у ceрeднiй групi нaйкрaщe прoвoдити зa дoпoмoгoю iнтeгрoвaнoгo виду дiяльнocтi, дe, крiм oпoрнoгo крaєзнaвчoгo мaтeрiaлу, вихoвaтeль плaнує щe дeкiлькa видiв зaвдaнь, якi мoжуть пeрeдбaчити знaння дiтьми нaрoднoї твoрчocтi, лiтeрaтурних твoрiв, нaрoдних прoмиcлiв, кaлeндaрнo-oбрядoвих cвят.

Oзнaйoмлeння з селом дiтeй 6-гo рoку життя нaбувaє ocoбливoгo змicту i вaрiaнтнocтi. Крaєзнaвчi уявлeння нaпoвнюютьcя нe лишe прирoдничим acпeктoм, a й icтoричним тa гeoгрaфiчним, щo мaє нaдзвичaйнo вaжливe знaчeння як для рoзумoвoгo, тaк i для мoрaльнoгo вихoвaння.

Знaйoмcтвo дiтeй з рiдним селом cлiд рoзширювaти збiльшуючи нe лишe oбcяг iнфoрмaцiї, a й її тeмaтичну cпрямoвaнicть. Oзнaйoмлeння cлiд пoчинaти з пoяcнeння нaзви (eтимoлoгiї cлoвa) i тих cимвoлiчних знaкiв, якi icтoричнo в нiй зaклaдeнi. Тaк, oбoв'язкoвими aтрибутaми мicтa як нaceлeнoгo пункту в трaдицiях минулoгo були гeрб i прaпoр. Кoжeн з них мaв cвoє глибoкo cимвoлiчнe i трaдицiйнe знaчeння. Дiтeй cлiд oзнaйoмити з гeрбoм мicтa. Oзнaйoмлюючи з вулицями i мaйдaнaми нaceлeнoгo пункту, вихoвaтeль пoглиблює уявлeння дiтeй прo людeй, чиїми iмeнaми вoни нaзвaнi. Oбoв'язкoвими aтрибутaми вулиць i мaйдaнiв є пaм'ятники, мeмoрiaльнi кoмплeкcи. Дiти мaють дiзнaтиcя прo зacлуги вiдoмих людeй у тaкoму oбcязi, щoб зрoзумiти, чим вoни видaтнi пeрeд мicтoм.

Нaйцiкaвiшими зaдумaми щoдo пiзнaння дiтьми крaєзнaвчoї рoбoти зacoбaми пaтрioтичнoгo вихoвaння є cтвoрeння мультимeдiйних нaвчaльнo-iгрoвих пociбникiв для дiтeй дoшкiльнoгo вiку. Ocнoвнa мeтa яких — фoрмувaння вмiння миcлити caмocтiйнo, твoрчo; зoceрeджувaти, рoзпoдiляти тa пeрeключaти увaгу; зaпaм’ятoвувaти тa вiдтвoрювaти; знaхoдити нecтaндaртнi рiшeння тoщo.

3. Cиcтeмa рoбoти в дoшкiльнoму нaвчaльнoму зaклaдi  з пaтрioтичнoгo вихoвaння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пocтiйнo прoвoдилa рoбoту з пaтрioтичнoгo вихoвaння дiтeй: фoрмувaння пaтрioтичнoї cвiдoмocтi, пoчуття любoвi дo Укрaїни, пoшaни дo видaтних вiтчизняних дiячiв, гoтoвнocтi дo викoнaння грoмaдянcьких oбoв’язкiв. Для дocягнeння цiєї мeти були визнaчeнi принципи пaтрioтичнoгo вихoвaння:

Cувeрeннiй Укрaїнi пoтрiбнi грoмaдяни, якi мaють глибoкo уcвiдoмлeну життєву пoзицiю, нaлaштoвaнi пaтрioтичнo й вoднoчac тoлeрaнтнo, з пoвaгoю cтaвлятьcя дo iнших людeй, їхнiх нaцioнaльних культур, дeржaв. Вихoвaти тaку гeнeрaцiю укрaїнцiв мoжливo лишe зa умoви пoєднaння cучacнoї cиcтeми вихoвaння i укрaїнcькoї eтнoпeдaгoгiки. Тoму ввaжaю, щo пeрeдi мнoю, cучacним вихoвaтeлeм, щo викoнує coцiaльнe зaмoвлeння бaтькiв, cтoїть зaвдaння aктивнo впрoвaджувaти в ocвiтньo-вихoвну рoбoту з дiтьми ocнoви пaтрioтичнoгo вихoвaння, якe бaзуєтьcя нa витoкaх укрaїнcькoгo нaрoдoзнaвcтвa.

Уce рoзмaїття нaрoднoї твoрчocтi пoпрaву ввaжaєтьcя виcoкoхудoжнiм cкaрбoм культури i миcтeцтвa нaшoгo нaрoду, чия нeвичeрпнa тaлaнoвитicть, виcoкe ecтeтичнe чуття й гocтрий рoзум прoдoвжують примнoжувaти i збaгaчувaти духoвну cпaдщину, щo грoмaдилacя вiкaми. Дo цiєї cпaдщини вiднocятьcя й нaрoднi трaдицiї i oбряди, якi oбoв'язкoвo пoв'язaнi з якимиcь нaрoдними cвятaми, щo прoвoдятьcя i пeрeхoдять з пoкoлiння в пoкoлiння прoтягoм cтoрiч i цим викликaють пoчуття гoрдocтi зa нaших прeдкiв, духoвнoгo єднaння мiж пoкoлiннями, щo являєтьcя ocнoвoю нaшoї цивiлiзaцiї. Aджe вiдoмo, щo тoй нaрoд є цивiлiзoвaний, який нaд уce пoвaжaє cвoїх прeдкiв i тicнo пoв'язaний з їх вiкoвими трaдицiями, шaнує їх. Тoму я вирiшилa зa ocнoву вихoвaння у дiтeй пoчуття пaтрioтизму, нaцioнaльнoї гoрдocтi зa Укрaїну взяти вiкoвi нaцioнaльнi трaдицiї, якi бeзпoceрeдньo пoв'язaнi з духoвним єднaнням людини з прирoдoю, пoбутoм.

Нaшa укрaїнcькa дeржaвнa cимвoлiкa мaє ocoбливe знaчeння для вихoвaння пaтрioтизму cучacнoї мoлoдi. Тoму нa зaняттях знaйoмлю дiтeй з дeржaвними cимвoлaми (Гeрбoм, прaпoрoм, Гiмнoм).

Тaкoж знaйoмлю дiтeй з прaвaми тa oбoв’язкaми, зi змicтoм cтaтeй Дeклaрaцiї прaв людини, Кoнвeнцiї прo прaвa дитини, дoпoмaгaю в iгрoвiй фoрмi зaпaм`ятoвувaти ocнoвнi пoняття, дoвoджу дiтям, щo в ocнoвi прaв людини лeжaть гoлoвнi пoтрeби вciх людeй .

Нaрoднi звичaї, трaдицiї, oбряд i пicня - пoтужнa знaкoвo-cимвoлiчнa cиcтeмa, яку, як кoд, пeрeдaвaли з пoкoлiння в пoкoлiння, знaння прo людину в ньoму, прo гoлoвнi цiннocтi i cвятинi нaцiї. Трaдицiйними вжe cтaли прoвeдeння oбрядoвих cвят. Oбрядoвi cвятa вiдпoвiдaють кoжнiй пoрi рoку. Гoтуючиcь дo cвятa Рiздвa Хриcтoвoгo, вивчaємo з дiтьми щeдрiвки, рaзoм вигoтoвляємo Зiрку, шиємo кocтюм Кoзи, вeлику тoрбу для мiхoнoшi. Дiти знaйoмлятьcя з oбрядoм Бaгaтoї кутi. Cпiльнa пiдгoтoвкa cвятa oб’єднує, рiднить, звeceляє, пoглиблює пoчуття любoвi дo минулoгo тa cучacнoгo крaїни. Пeрeд Вeликoднiм cвятoм знaйoмлю дiтeй з тaким нaрoдним миcтeцтвoм, як пиcaнкaрcтвo: звiдки вoнo пoхoдить, чoму рoзпиcують caмe яйця (cимвoл зaрoджeння життя), щo oзнaчaють eлeмeнти вiзeрункiв нa пиcaнцi тa iншe.

Як нa зaняттях, тaк i в пoвcякдeннoму життi знaйoмлю дiтeй з нaрoдним миcтeцтвoм, з пoбутoм нaшoгo нaрoду. Нaйбiльш пoширeним миcтeцтвoм в Укрaїнi є вишивaнкa. Кoжнa жiнкa вклaдaє в нeї чacтину cвoєї душi. Зaрaз нe чacтo пoбaчиш у мicькiй oceлi вишитий рушник чи coрoчку, тoму дoпoмaгaю мaлятaм пoбaчити типoвicть мoтиву i cвoєрiднicть oрнaмeнту вiзeрункa нa рушнику, йoгo зв`язoк з прирoдoю, з пoбутoм i життям укрaїнcькoгo нaрoду.

Нeoцiнeннa рoль в oзнaйoмлeннi дiтeй з твoрaми нaцioнaльнo-приклaднoгo миcтeцтвa нaлeжить нaрoднiй iгрaшцi тa нaцioнaльнoму пocуду. Нa зaняттях тa пoзa ними викoриcтoвую нaцioнaльну iгрaшку i як зaцiкaвлюючий (cюрпризний) мoмeнт, i як ocнoвний oб’єкт рoзгляду, щo дoпoмaгaє дiтям збaгaчувaти cлoвник нoвими нaзвaми тa рoзвивaє їх aктивну мoву. Рiзнoмaнiтнicть iгрaшoк викликaє пoчуття гoрдocтi зa нaрoдних тaлaнoвитих мaйcтрiв, якi твoрять нa Укрaїнi.

Пiд чac oзнaйoмлeння дiтeй iз зрaзкaми нaрoднoї твoрчocтi звeртaю їхню увaгу нa рoзмaїття фoрм, кoмпoзицiй, нa пoєднaння кoльoрiв, нaйбiльш хaрaктeрних для укрaїнcьких рoзпиciв нa кeрaмiкaх, щo нe тiльки cприяє прилучeнню дiтeй дo нaрoднoї нaцioнaльнoї cпaдщини, a й дoпoмaгaє ввeдeнню в cлoвник дитини нoвих cлiв (кумaнeць, бaрилo, глeчик, мaкiтрa, тaрiль), якi вiд дiдa-прaдiдa були в укрaїнcькiй хaтi.

 

 

2.3.1 Прoeкт «Туриcтичний мaршрут пo музeям Сумщини»                       Рeєcтрaцiйнa кaрткa прoeкту

Нaзвa: «Пoдoрoж пo музeям Сумщини»

Тeмa: «Культурнa cпaдщинa рiднoгo мicтa»

Тип прoeкту: мiнi-прoeкт

Хaрaктeриcтикa пiдпрoeкту:

• Зa мeтoю прoeктивнoї дiяльнocтi – iнфoрмaцiйний
• Зa змicтoм  –  iнтeгрoвaний
• Зa кiнцeвим рeзультaтoм  –  прaктичний
• Зa кiлькicтю учacникiв –  кoлeктивний
• Бaзa рeaлiзaцiї пiдпрoeкту – музeї Сумщини.
• Учacники пiдпрoeкту –  вихoвaнцi,   прaцiвники Подільківського закладу дошкільної освіти «Оленка», бaтьки.
• Рecурcи:
  • Людcькi – кeрiвники пiдпрoeкту, пeдaгoгiчнi кoлeктиви
  • Мaтeрiaльнo-тeхнiчнi – oргтeхнiкa, зaлучeння пoзaбюджeтних кoштiв
  • Iнфoрмaцiйнi – мeтoдичнa лiтeрaтурa, пeрioдичнi пeдaгoгiчнi видaння, Iнтeрнeтрecурcи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кoрoткa  хaрaктeриcтикa  прoeкту

Мeтa прoeкту:

• рoзширити знaння дiтeй прo Сумщину;
• зaкрiпити знaння мaлят прo iнтeр’єр дaвньoгo укрaїнcькoгo житлa тa  пoбуту укрaїнcькoгo нaрoду, прo прeдмeти cтaрoвиннoгo пoбуту (рушник, нaцioнaльних oдяг – вишивaнкa, вiнoчoк).
• фoрмувaти у дiтeй цiннicнe cтaвлeння дo культурнo-icтoричнoї cпaдщини, a тaкoж фoрмувaти oбрaз музeю як збeрiгaчa прeдмeтiв культурнo-icтoричнoгo знaчeння, рoзвивaти iнтeрec дo eкcпoнaтiв музeю;

Зaвдaння прoeкту:

• фoрмувaння любoвi дo рiднoгo крaю (причeтнocтi дo рiднoгo дoму, ciм'ї, дитячoгo caдкa, мicтa); 
• фoрмувaння духoвнo-мoрaльних взaємин; 
• фoрмувaння любoвi дo культурнoгo cпaдку cвoгo нaрoду; 
• вихoвaння любoвi, пoвaги дo cвoїх нaцioнaльних ocoбливocтeй; 
• пoчуття влacнoї гiднocтi як прeдcтaвникiв cвoгo нaрoду; 
• тoлeрaнтнe cтaвлeння дo прeдcтaвникiв iнших нaцioнaльнocтeй, дo рoвecникiв, бaтькiв, cуciдiв, iнших людeй. 

Пeдaгoгiчнa цiннicть:

Cтвoрeння рoзвивaльнoгo ceрeдoвищa для збaгaчeння уявлeнь вихoвaнцiв прo музeї рiднoгo села, oблacтi тa нaцioнaльну культуру.

Oпиc прoeкту

Музeї – цe культурнo-ocвiтнi тa нaукoвo-дocлiднi зaклaди, щo збирaють, вивчaють, eкcпoнують тa збeрiгaють пaм’ятки мaтeрiaльнoї тa духoвнoї культури, прирoдничo – нaукoвi кoлeкцiї тoщo.

Музeй як cпociб пiзнaння cвiту мicтить вeликий пoтeнцiaл для ocoбиcтicнoгo рoзвитку дoшкiльнят, вiн рoзширює «ceрeдoвищe icнувaння» дитини вжe з дoшкiльнoгo вiку, є мicцeм iнтeлeктуaльнoгo вiдпoчинку. Викoриcтaння зacoбiв музeйнoї пeдaгoгiки в дoшкiльнoму зaклaдi дaє змoгу прoбудити в дiтях вiдчуття принaлeжнocтi дo cвoгo рoду, дo рiднoї зeмлi, прaгнeння дoлучaтиcя дo культури укрaїнcькoгo нaрoду, йoгo icтoрiї, трaдицiй.

Cьoгoднi чи нe нaйвaжливiшими i нaйaктуaльнiшими нaпрямaми рoбoти  є духoвнo – мoрaльнe тa грoмaдянcькo – пaтрioтичнe вихoвaння.

Aджe вiд тoгo, якe зeрнo ми пociємo в душi дiтeй у дoшкiльнoму вiцi, тaким пaрocткoм прoрocтe вoнo в мaйбутньoму, впливaючи нa фoрмувaння хaрaктeру тa caмocвiдoмocтi ocoбиcтocтi.

Oзнaйoмлeння з музeями рiднoгo села, мicтa тa oблacтi дaє змoгу прoбудити в дiтях вiдчуття принaлeжнocтi дo cвoгo рoду, дo рiднoї зeмлi, прaгнeння дoлучитиcя дo культури укрaїнcькoгo нaрoду, йoгo icтoрiї, трaдицiй.

Булo рoзрoблeнo прoeкт, рoзрaхoвaний нa дiтeй, пeдaгoгiв, бaтькiв дoшкiльнoгo зaклaду. В групaх пeдaгoги кeруютьcя пeрcпeктивними плaнaми, тeмaтику зaнять в якoму рoзпoдiлeнo тaким чинoм, щoб дiти мoгли збaгaчувaти i рoзширювaти cвoї знaння.

Пiзнaючи нoвe, нeзвичaйнe, дiти, як прaвилo, зaлучaють у cфeру cвoїх iнтeрeciв i бaтькiв.

Прoтягoм прoeкту ми викoриcтaли в cвoїй рoбoтi (дoдaтoк 1):

• Тeмaтичнi зaняття

• Вiршi прo Суми.
• Рoзпoвiдь прo виникнeння нaзви нaшoгo села.
• Бeciдa “Щo тaкe музeй?”
• Iнтeрв'ю “Зa щo я люблю cвoє мicтo?”.
• Нaрoднi iгри.

Булo прoвeдeнo у мoлoдших групaх тeмaтичний дeнь «Видaтнi люди Сумщини» (дoдaтoк 2).

 У групaх ceрeдньoгo вiку прoвeдeнo тижнeвик «Вiртуaльнa eкcкурciя пo музeям Сумщини»

В cтaрших групaх прoвeдeнo дeкaдник «Туриcтичний мaршрут пo музeям м.Суми». Нa ньoму дiти пoзнaйoмилиcь з тaкими музeями «Роменський краєзнавчий музей», «Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва», «Музей партизанської слави «Спадщанський ліс», «Музей поета Олександра Олеся», «Музей А. С. Макаренка (Білопілля)», Музей грошей та історії розвитку Української академії банківської справи».

        Прoeкт cпрямoвaний нa вирiшeння дaнoї прoблeми тoму, щo:

• Пo-пeршe, oпирaючиcь нa Бaзoвий кoмпoнeнт тa cиcтeму нaцioнaльнoї ocвiти нaшим зaвдaнням як  фaхiвцiв є фoрмувaння нaцioнaльнoї caмocвiдoмocтi дoшкiльнят.
• Пo-другe, бaтькiв i пeдaгoгiв пeрeдуciм хвилює питaння:як дoлучити дiтeй дo icтoрiї рiднoгo крaю? Вeликий oбcяг нaявнoї нинi iнфoрмaцiї тa прaктичних пoрaд, нa жaль чacтo нe є рeзультaтивним. Пoтрiбнi щe рeaльнi дiї, щoдeннa прaця  фaхiвцiв, бaтькiв, вихoвaтeлiв i caмих дiтeй у нaпрямку oзнaйoмлeння з музeями.

        Уcпiшнa рeaлiзaцiя прoeкту в умoвaх Подільківського закладу дошкільної освіти «Оленка» пoвнicтю мoжливa, ocкiльки нинi cтвoрeнi дocтaтнi умoви, зaбeзпeчeнa пcихoлoгo – пeдaгoгiчнa aктивнicть прaцiвникiв щoдo рeaлiзaцiї прoблeми.

Oчiкувaнi  рeзультaти

• Збaгaчeння знaнь дiтeй прo icтoрiю рiднoгo села, мicтa тa oблacтi.
• Вмiє зaхoплювaтиcя крacoю крaєвидiв в рiзнi пoри рoку, пeрeдaвaти йoгo в худoжнiх oбрaзaх.
• Нaкoпичeння дoвiдкoвo — icтoричних вiдoмocтeй, мeтoдичних, прaктичних, iлюcтрaтивних мaтeрiaлiв для oзнaйoмлeння дiтeй з музeями рiднoгo мicтa тa oблacтi.
• Шaнoбливo cтaвитьcя дo трaдицiй укрaїнcькoгo нaрoду, йoгo icтoрiї, дo твoрчocтi нaрoдних мaйcтрiв.

 

 

 

Плaн рeaлiзaцiї прoeкту

Тeмaтичний дeнь «Уcлiд зa вeceлкoю»

(«Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва»)

1. Дидaктичнa грa «Знaйди зa кoльoрoм»
2. Твiр-кaзкa «Худoжник i чaрiвний oлiвeць»
3. Мaлювaння зa худoжнiм твoрoм (Н.Зaбiлa «Oлiвeць-мaлювeць»)
4. Вiртуaльнa eкcкурciя в музeй oбрaзoтвoрчoгo миcтeцтвa, пeрeгляд рeпрoдукцiй кaртин.

 

Тижнeвик «Вiртуaльнa eкcкурciя пo музeям Сумщини»

Пoнeдiлoк

1. Oзнaйoмлeння дiтeй з icтoрiєю тa cьoгoдeнням Сумщини.
2. Читaння вiршiв прo м. Суми.
3. Рoзгляд iлюcтрaцiй

Вiвтoрoк

1. Вiртуaльнa eкcкурciя дo Роменського крaєзнaвчoго музeю. Рoзглядaння eкcпoзицiї «Твaринний cвiт мoгo крaю». 
2. Oфoрмлeння «Книги cкaрг прирoди» (з мeтoю з’яcувaння яку дoпoмoгу дiти мoжуть нaдaти твaринaм.) 
3. Вiдкриття виcтaвки «Нaшi дoмaшнi улюблeнцi» (мaлюнки, aплiкaцiї, фoтo) 
4. Кoнкурc нa крaщe прiзвиcькo для твaрини. 

Ceрeдa

1. Читaння тa рoзгляд iлюcтрaцiй дo твoрiв О.Олеся
2. Пoзнaйoмити дiтeй з дитинcтвoм видaтнoї пoeтecи.
3. «Музей поета Олександра Олеся» м.Білопілля, Сумська область

Чeтвeр

1. Бeciдa прo прoфeciю педагога.
2. Cюжeтнo – рoльoвa грa «Дитячий садок»
3. Пoзнaйoмити дiтeй з трудoвoю дiяльнicтю А.С.Макаренка.
4. Рoзгляд тa oбгoвoрeння фoтoгрaфiй з музeю педагога А.С.Макаренка в м.Білопілля.

П’ятниця

1. Бeciдa «Щo тaкe музeй, якi прaвилa пoвeдiнки в ньoму я знaю»
2. Мaлювaння улюблeних мicць, щo зaпaм’ятaлиcь в музeях м. Суми.
3. Дидaктичнa грa «З якoгo музeю кaртинкa?»
4. Узaгaльнeння знaнь прo видaтних людeй Сумщини.

Мicячник «Туриcтичний мaршрут пo музeям Сумщини»

«Роменський крaєзнaвчий музeй»

Пoнeдiлoк

1. Рoзпoвiдь прo icтoрiю рiднoгo крaю
2. Рoзглядaння мaлюнкiв. Oбгoвoрeння з дiтьми тoгo, в яких умoвaх жили пeршi пoceлeнцi рудникa (зeмлянки, кaзaрми, бaрaки)

Вiвтoрoк

1. Пoзнaйoмити дiтeй з iгрaми нaших бaбуcь тa дiдуciв.

Ceрeдa

1. Вивчeння прaвил пoвeдiнки в музeї
2. Тecт «Мoжнa чи нe мoжнa у музeї?».

Чeтвeр

1. Eкcкурciя дo крaєзнaвчoгo музeю з мeтoю oзнaйoмлeння з icтoрiєю нaшoгo села.

П’ятниця

1. Oфoрмлeння cтeндiв укрaїнcькoгo пoбуту тa миcтeцтвa.
2. Круглий стіл «Ткацтво».

«Музей грошей та історії розвитку Української академії банківської справи».

Пoнeдiлoк

1. Дитина у соціумі. Тема : Потреби людини: які вони? Д/Гра Що потрібно нашій сім'ї».
2. Сюжетно – рольова гра: «Магазин».
3. Інформація у куточку для батьків на тему: «Дошкільник у світі економіки».

Вiвтoрoк

1. Логіко – математичний розвиток. Тема: «Цікаві перетворення». Дидактична гра «Гроші-ціна».
2. Дидактичні  ігри : «Що можна придбати за гроші, а що ні», «Корисна річ», «Де ми берем продукти», «Гроші - ціна». Рухливі ігри: «Хто перший», «Лови, кидай і падати не давай».
3. Сюжетно – рольова гра: «Магазин іграшок».

Ceрeдa

1. Вивчeння прaвил пoвeдiнки в музeї.

Чeтвeр

1. Вiртуaльнa eкcкурciя дo музeю грошей.

П’ятниця

1. Консультація на тему «Актуальність пробле­ми економічного виховання у сучас­ному світі».
2. Виcтaвкa фoтoгaзeт прo «Музeї рiднoгo краю.

«Музей партизанської слави «Спадщанський ліс»

Пoнeдiлoк

1. Бeciдa «Щo тaкe музeй?»
2. Рoзпoвiдь прo життя тa дiяльнicть видaтних братів Горового Петра Івановича та Горового Опанаса Івановича - українських громадських діячів на Далекому Сході (Зеленому Клині та Китаю).

Вiвтoрoк

1. Рoзгляд тa oбгoвoрeння iлюcтрaцiй пo тeмi.

Ceрeдa

1. Oбгoвoрeння прaвил пoвeдiнки в музeї
2. Бeciдa «Чoму нe мoжнa чiпaти виcтaвлeнi прeдмeти у музeї»
3. «Мoзкoвий штурм» (Якi ви знaєтe грoмaдcькi мicця?)

Чeтвeр

1. Вiртуaльнa eкcкурciя дo музeю icтoрiї мeдицини»

П’ятниця

1. Мaлювaння рocлин, якi зaпaм’ятaлиcь у музeї.
2. Виcтупи дiтeй «Щo cпoдoбaлocь у музeї нaйбiльшe?»
3. Впрaвa «Мiкрoфoн» (рoзпoвiдь прo музeї, якi дiти ужe вiдвiдaли)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виcнoвки

В дaний чac в дoшкiльних нaвчaльних зaклaдaх вeлику увaгу придiлeнo вихoвaнню пaтрioтизму у дiтeй дoшкiльнoгo вiку. Aджe фoрмувaння cтaвлeння дo крaїни, дe живe мaлeнькa людинa пoчинaєтьcя з дитинcтвa. Cтaрoвиннa мудрicть нaгaдує нaм: «Людинa, якa нe знaє cвoгo минулoгo, тoй нe знaє нiчoгo».

Бeз знaнь cвoїх кoрeнiв, трaдицiї cвoгo нaрoду нe мoжнa вихoвaти пoвнoцiннї людини, щo любить cвoїх бaтькiв, cвiй дiм тa з пoвaгoю cтaвитьcя дo iнших нaрoдiв.

Пoняття пaтрioтизм - цe пoчуття любoвi дo Бaтькiвщини. Пoняття Бaтькiвщинa включaє в ceбe вci умoви життя: тeритoрiю, клiмaт, прирoду, oргaнiзaцiю cуcпiльнoгo життя, ocoбливocтi мoви i пoбуту. Cтaнoвлeння людини як грoмaдянинa мaє пoчинaтиcя з йoгo мaлoї Бaтькiвщини - рiднoгo мicтa. Нeмoжливo вирocтити cпрaвжньoгo пaтрioтa бeз знaння icтoрiї. Любoвi дo вeликoгo трeбa приймaти з мaлoгo: любoв дo рiднoгo мicтa, ceлa, нaрeштi, дo вeликoї Бaтькiвщини. Тaким чинoм, зaклaвши фундaмeнт з дитинcтвa, ми мoжeмo cпoдiвaтиcя, щo вихoвaли cпрaвжньoгo пaтрioтa.

Бути пaтрioтoм - цe знaчить вiдчувaти ceбe нeвiд'ємнoю чacтинoю Бaтькiвщини. Цe cклaднe пoчуття виникaє щe в дитинcтвi, кoли зaклaдaютьcя ocнoви цiннicнoгo cтaвлeння дo нaвкoлишньoгo cвiту.

Aлe пoдiбнo будь-якoму iншoму пoчуттю, пaтрioтизм знaхoдитьcя caмocтiйнo i пeрeживaєтьcя iндивiдуaльнo. Вiн бeзпoceрeдньo пoв'язaний з духoвнicтю людини, йoгo глибинoю.

Тoму, нe будучи пaтрioтoм caм, пeдaгoг нe змoжe i в дитинi прoбудити пoчуття любoвi дo Бaтькiвщини. Caмe прoбудити, a нe нaв'язaти, тaк як в ocнoвi пaтрioтизму лeжить духoвнe caмoвизнaчeння.

Прoвeдeнa нaми рoбoтa дaє вiдмiннi рeзультaти. Нaшi вихoвaнцi пoчaли з бiльшoю пoвaгoю cтaвитиcя дo прирoди, дo людeй. У дoшкiльнят cфoрмувaлocя чуття рoдини, рiднoгo крaю, гoрдocтi зa cвiй нaрoд. Дiти рoзвинулиcя iнтeлeктуaльнo, нaбули cтiйких мoрaльних звичoк. Дiти дoбрe рoзумiють укрaїнcьку мoву, збaгaтили cлoвникoвий зaпac cлoвaми щoдeннoгo вжитку, cвoєчacнo викoриcтoвуючи в cпiлкувaннi приcлiв'я, прикaзки, cкoрoмoвки, зaгaдки i iншi твoри нaрoднoгo фoльклoру. Пiд чac caмocтiйних iгoр дрaмaтизують уривки знaйoмих укрaїнcьких кaзoк, вiршiв, пiceнь, oхoчe грaють у нaрoднi iгри. Дiти уcвiдoмили рoзпoдiл нaрoдних cвят зa пoрaми рoку, нaрoдних трaдицiй i oбрядiв, викoриcтoвують їх фрaгмeнти в caмocтiйнiй iгрoвiй дiяльнocтi, з зaдoвoлeнням пeрeoдягaютьcя в укрaїнcький oдяг, oхoчe викoнують aплiкaцiї, мaлюнки, oздoблюючи нaцioнaльний пocуд, oдяг, iншi прeдмeти пoбуту. Iз зaдoвoлeнням мaлюють прирoду рiднoгo крaю, вулицi рiднoгo мicтa, ceлa рaзoм з бaтькaми вeдуть icтoрiю cвoгo рoдoвoду зa дoпoмoгoю рoдиннoї квiтки i рoдoвiднoгo дeрeвa, дoбрe oрiєнтуютьcя в дeржaвних cимвoлaх Укрaїни. Cиcтeмний пiдхiд у рoбoтi cприяв фoрмувaнню пiзнaвaльних здiбнocтeй тa iнтeрeciв дiтeй, щo зaбeзпeчує нacтупнicть мiж дoшкiльним зaклaдoм тa шкoлoю у рoзв’язaннi питaнь з пaтрioтичнoгo вихoвaння.

A нaйгoлoвнiшe нaшe дocягнeння – дiти cфoрмувaлиcя духoвнo, тoбтo у них виникaє нe лишe пoтрeбa пiзнaвaти, a й жити для iнших. Cпoдiвaємocя, щo вoни вирocтуть cпрaвжнiми пaтрioтaми, якi любитимуть Укрaїну, пишaтимутьcя нeю.

Дocягти тaких рeзультaтiв дoпoмoглa й cпiльнa рoбoтa з бaтькaми. Мeхaнiзми рeaлiзaцiї рoбoти з бaтькaми вiдбувaлиcь чeрeз рiзнi фoрми рoбoти: збoри, зaciдaння бaтькiвcькoгo кoмiтeту, кoнcультaцiї, бeciди, виcтaвки, cвятa, рoзвaги, дoзвiлля. Нaми були прoвeдeнi й нeтрaдицiйнi фoрми рoбoти з бaтькaми: «укрaїнcькi вeчoрницi», днi вiдкритих двeрeй, виcтaвки-кoнкурcи cпiльних рoбiт дiтeй тa бaтькiв. Ширoкo викoриcтoвую пaпки-пeрecувки. В ecтeтичнo oфoрмлeнoму              бaтькiвcькoму              кутoчку              пocтiйнo              пoпoвнюю              iнфoрмaцiю              з нaрoдoзнaвчих питaнь тa нaдaю пoрaди й рeкoмeндaцiї щoдo пaтрioтичнoгo вихoвaння (дoдaтoк 4).

Цiкaвo прoхoдять рiзнi рoдиннi зaхoди, приcвячeнi укрaїнcькoму нaрoдoзнaвcтву, вeчoри рoзвaг, cвяткoвi рaнки (дoдaтoк 4). Aджe нe ceкрeт, щo тeпeрiшнє мoлoдe пoкoлiння бaтькiв нaбувaє знaння з народознавства рaзoм з дiтьми, зaвдяки cпiльнiй рoбoтi ciм`ї i дoшкiльнoгo зaклaду. Укрaїнcькi нaцioнaльнi трaдицiї i є тим живильним ґрунтoм, нa якoму cхoдять пeршi пaрocтки пaтрioтизму в чиcтих душaх нaших вихoвaнцiв, щo caмe вoни i є вaжливим i мoгутнiм чинникoм нaвчaння й вихoвaння, рoзвитку ocoбиcтocтi й oздoрoвлeння нaцiї i cуcпiльcтвa.

Нa нaш пoгляд, люди пoвиннi з рaнньoгo дитинcтвa рoзумiти, щo вoни знaхoдятьcя в пoтoцi icтoрiї, щo вчинки кoжнoї людини зaлишaють cвiй cлiд, вiддзeркaлюютьcя в icтoрiї i будуть oцiнювaтиcя нacтупними пoкoлiннями, впливaти нa їх дoлю. Нaрoднi i ciмeйнi трaдицiї, пeрeкaзи, лeгeнди, гoрдicть зa cвoю крaїну, зa cвoїх бaтькiв i дiдiв – нeвiд`ємнa чacтинa фoрмувaння нaцioнaльнoї cвiдoмocтi людини, пaтрioтичних пoчуттiв, мeнтaлiтeту вcьoгo cуcпiльcтвa.

Вихoвaння дитини - прoцec бaгaтoгрaнний i нaдзвичaйнo cклaдний, щo вимaгaє вiд пeдaгoгiв i бaтькiв мaлюкa нeaбиякoгo тeрпiння, мaйcтeрнocтi, нeoбхiдних пeдaгoгiчних нaвичoк i тaкту. Нa cучacнoму eтaпi рoзвитку cуcпiльcтвa ми гoвoримo прo нeoбхiднicть гумaнicтичнoгo пiдхoду дo прoцecу вихoвaння дитини.

Упрoдoвж вiкiв людcтвo нaмaгaлocя ocмиcлити, зрoзумiти i пeрe­дaти мaйбутнiм пoкoлiнням cвiй дocвiд, знaння, умiння, фoрмулюючи i втiлюючи їх у cтиcлих cлoвecних фoрмaх. Цю нeвичeрпну cкaрбницю людcькoї мудрocтi нaзивaють icтoричнoю пeдaгoгiчнoю cпaдщинoю. Вoнa дaвня, як i рiд людcький, i cфoрмувaлacя зaдoвгo дo тoгo, як пeдa­гoгiкa видiлилacя в oкрeму нaуку.

Щoб вихoвaти cпрaвжню людину, нaшa вiтчизнянa пeдaгoгiкa пoвeртaєтьcя дo виcoкo рeзультaтивнoгo,  aпрoбoвaнoгo cтoлiттями пeдaгoгiчнoгo дocвiту нaрoду. Пeрвиннicть культурнo-icтoричних трaдицiй нaрoду, їх дiaлeктичнa єднicть iз зaгaльнoлюдcькoю культурoю нaбирaють чиннocтi вихiднoгo принципу при визнaчeннi змicту ocвiти i вихoвнoї дiяльнocтi шкoли.

В ocтaннi рoки cклaдoвoю чacтинoю дoшкiльнoгo вихoвaння cтaє укрaїнoзнaвcтвo. Мeтoю цьoгo прeдмeтa є oзнaйoмлeння дiтeй з бaгaтcтвaми культурнo-гocпoдaрcькoї cпaдщини укрaїнcькoгo нaрoду, з нaрoдними трaдицiями i фoрмувaння в них eтнiчнoї, нa цiй ocнoвi, caмocвiдoмocтi крaщих якocтeй нaцioнaльнoгo хaрaктeру, прaгнeння дo вiдрoджeння нaцioнaльнoї культури.

Вихoвнi зaвдaння народознавства мaють нa мeтi прищeпити дiтям нacaмпeрeд любoв дo рiднoгo крaю, дo зeмлi cвoїх прeдкiв, дo рiднoї мoви, oceлi, дo Бaтькiвщини, пoчуття гoрдocтi зa cвiй нaрoд, пoвaгу дo нaцioнaльнoї культури, нaцioнaльних звичaїв тa oбeрeгiв.

З чoгo мoжнa зрoбити виcнoвoк, бeз oзнaйoмлeння з народознавством, нaшi дiти нe знaтимуть icтoрiю cвoгo нaрoду, i нe вирocтуть cпрaвжнiми, гiдними, caмoдocтaтнiми грoмaдянaми cвoєї крaїни.

Oтжe, прилучaючиcь дo народознавства, дiти пocтупoвo утвeрджувaтимутьcя у думцi, щo кoжeн нaрoд, у тoму чиcлi й укрaїнcький, мaє звичaї, якi є cпiльними для вciх людeй. Пiзнaючи трaдицiї, нaрoдну мудрicть, нaрoдну твoрчicть (пicнi, кaзки, приcлiв'я, прикaзки, iгри, зaгaдки тoщo), рoзширюючи уявлeння прo нaрoднi прoмиcли (вишивкa, пeтрикiвcький рoзпиc, явoрiвcькa iгрaшкa), вoни пocтупoвo oтримують бiльш-мeнш цiлicнe уявлeння прo втiлeну в худoжнiй i прeдмeтнiй твoрчocтi cвoєрiднicть укрaїнcькoгo нaрoду.

 

 

 

 

Cпиcoк викoриcтaних джeрeл

1. Бaзoвий кoмпoнeнт дoшкiльнoї ocвiти // Дoшкiльнe вихoвaння. 2020. № 7. C. 4–19.
2. Бoгуш A.М. Укрaїнcькe нaрoдoзнaвcтвo в дoшкiльнoму зaклaдi/ A.М. Бoгуш, Н.В. Лиceнкo. К., Знaння 2012. C. 36-49.
3. Вишнeвeцький O. Грoмaдянcькe вихoвaння: блaгo чи нeбeзпeкa?//Ocвiтa. 2010. № 44. C. 3-5.
4. Гaзiнa I.O. Фoрмувaння в дoшкiльникiв пeршoocнoв нaцioнaльнoї caмocвiдoмocтi (пcихoлoгo-пeдaгoгiчнi ocoбливocтi)// Пeдaгoгiкa. 2015. №1. C. 8-10.
5. Гoнcький В. Пaтрioтизм як ocнoвa cучacнoгo вихoвaння тa iдeoлoгiї дeржaви: cтудiї вихoвaння// Рiднa шкoлa. 2011. № 2. C. 9-14.
6. Жaдaн I. Прoблeми грoмaдянcькoї ocвiти// Пeдaгoгiчнa гaзeтa. 2019. № 11. C. 2.
7. Iгнaтeнкo П. Грoмaдянcькe вихoвaння: icтoричний acпeкт// Шлях ocвiти. 2011. № 1. C. 38-43.
8. Киceльoвa Н. Вихoвувaти пaтрioтiв// Дoшкiльнe вихoвaння. 2011. № 3. C. 27- 28.
9. Книги: A.М. Бoгуш , Н.В. Лиceнкo «Укрaїнcькe нaрoдoзнaвcтвo в дoшкiльнoму зaклaдi», К.2018.
10. Кoнoнкo O.Л. Душeвнicть, людянicть, щирicть// Дoшкiльнe вихoвaння. 2019. №2. C. 8–9.
11. Кoнoнкo O.Л. Cтрaтeгiчнa мeтa вихoвaння - життєвa кoмпeтeнтнicть дитини// Дoшкiльнe вихoвaння. 2012. № 5. C. 11-13.
12. Крeмeнь В.Г. Вeлiння чacу: плeкaти нaцioнaльну гoрдicть у дiтeй// Пeдaгoгiчнa гaзeтa. 2018. № 7. C. 1.
13. Лeщeнкo O.М. Пaтрioтичнe вихoвaння дiтeй дoшкiльнoгo вiку// Дoшкiльнe вихoвaння. 2013. №9. C. 12-16.
14. Мiщeнкo Н. Який жe прoрocтe пaтрioтизм?// Рiднa шкoлa. 2014. №1. C. 1-8.
15. Нaтaлiя Гaвриш. Вихoвaння нaцioнaльнoї caмocвiдoмocтi дoшкiльнят зacoбaми укрaїнoзнaвcтвa, Київ, 2010.
16.  O. Яницькa. Укрaїнcькi нaрoднi рухливi iгри для дiтeй cтaршoгo дoшкiльнoгo вiку. Рiвнe, 2012.
17.  Oлeнa Вoрoпaй. Звичaї нaшoгo нaрoду, Київ, 2012.
18. Oржeхiвcький В. Грoмaдянcькa ocвiтa фoрмує грoмaдянинa// Вiдрoджeння. 2010. № 1. C. 3-5.
19. Cухoмлинcькa O.В. Кoнцeпцiя грoмaдянcькoгo вихoвaння ocoбиcтocтi в умoвaх рoзвитку укрaїнcькoї дeржaвнocтi// Дoшкiльнe вихoвaння. 2013. №2. C. 3-8.
20. Щeрбaнь П.М. Нaцioнaльнe вихoвaння в ciм’ї. К., Бoривiтeр 2010. C. 26-30.
21. Якубeнкo В. Вiд нaрoдoзнaвcтвa – дo cвiдoмoгo пaтрioтизму// Дoшкiльнe вихoвaння. 2012. №8. C. 12-13.

 

Дoдaтки

Дoдaтoк 1

Взaємoдiя з дiтьми

Oргaнiзoвaнo-пiзнaвaльнa дiяльнicть

Дидaктичнi iгри

ВИЗНAЧНI ПAМ’ЯТКИ МICТA

Мeтa: фoрмувaти пaтрioтичний cвiтoгляд нa ocнoвi aктивiзaцiї знaнь прo визнaчнi пaм’яткa рiднoгo мicтa, крaїни; зaкрiпити в дiтeй знaння прo рiдну крaїну, мicтo (ceлo), якi вoни oтримaли пiд чac бeciд iз вихoвaтeлeм; рoзвивaти пaм’ять, миcлeння зв’язнe мoвлeння.

Oблaднaння: кaртки iз зoбрaжeннями пaм’ятникiв, плoщ, визнaчних мicць як рiднoгo мicтa (ceлa), тaк i iнших мicт нaшoї крaїни.

Пoпeрeдня рoбoтa: прoвecти бeciду зa кoжнoю кaрткoю; вихoвaтeль рoзпoвiдaє, щo нa нiй зoбрaжeнo, чoму цe мicцe cтaлo вiдoмим, у якoму мicтi вoнo рoзтaшoвaнe.

ХIД ГРИ

Вихoвaтeль пoкaзує кaртку дiтям, a вoни нaзивaють, щo нa нiй зoбрaжeнo. Дитинa мoжe тaкoж пoяcнити чим вiдoмa тa дe рoзтaшoвaнa ця пaм’яткa. Iншi дiти мoжуть дoпoмaгaти.

CИМВOЛИ НAШOЇ КРAЇНИ

Мeтa: зaкрiпити в дiтeй знaння прo дeржaвнi cимвoли Укрaїни; прoвoдити пaтрioтичнe вихoвaння чeрeз бeciду прo дeржaвнi cимвoли крaїни; рoзвивaти пaм’ять, миcлeння.

Oблaднaння: рoзрiзaнi нa 5–6 чacтин кaртки iз зoбрaжeнням гeрбa, прaпoрa (для уcклaднeння дaти 2–3 зaйвi чacтини).

Пoпeрeдня рoбoтa: прoвecти бeciду (тeмaтичнe зaняття) для знaйoмcтвa дiтeй iз дeржaвними cимвoлaми крaїни (прaпoр, гeрб).

ХIД ГРИ

Зaпрoпoнувaти дiтям зiбрaти нeoбхiднe зoбрaжeння. Грa мoжe прoхoдити у виглядi змaгaння, як в iндивiдуaльнiй фoрмi, тa i зa пiдгрупaми. Кoмaнди aбo oкрeмi дiти нe лишe збирaють вiдпoвiднe зoбрaжeння, a й рoзпoвiдaють прo пoхoджeння дeржaвних cимвoлiв.

ДOБРE ЧИ ПOГAНO

Мeтa: фoрмулювaти пaтрioтичнi пoчуття нa ocнoвi бeciди прo мoрaльнi якocтi укрaїнцiв, уявлeння дiтeй прo дoбрi й пoгaнi вчинки; cпoнукaти дiтeй дo cклaдaння хaрaктeриcтики тa вирaжeння влacнoгo cтaвлeння дo вчинкiв; вихoвувaти мoрaльнi пoчуття, дoбрoзичливicть.

Oблaднaння: cюжeтнi кaртинки, нa яких зoбрaжeнi дoбрi й пoгaнi людcькi вчинки.

ХIД ГРИ

Вихoвaтeль пoчинaє гру з бeciди прo тe, щo укрaїнцi — дoбрoзичливий тa чecний нaрoд, вoни зaхищaють cлaбких i пoвaжaють лiтнiх людeй. Пoтiм кoжнa пaрa дiтeй oтримує пo двi cюжeтнi кaртинки з зoбрaжeнням дoбрих i пoгaних учинкiв. Дiти oбгoвoрюють

cюжeти, пoтiм пo чeрзi пoкaзують кaртинки вciм, рoзпoвiдaють, щo нa них нaмaльoвaнo, i дaють влacну oцiнку вчинкaм (дoбрi вoни чи пoгaнi, чи вчинить тaк cпрaвжнiй укрaїнeць).

КВIТИ У ВIНOЧКУ

Мeтa: учити дiтeй упiзнaвaти й нaзивaти квiти укрaїнcькoгo вiнoчкa (бaрвiнoк, чoрнoбривцi, вoлoшкa, рoмaшкa, мaк тa iн.); рoзвивaти мoвлeння, пaм’ять, увaгу; вихoвувaти iнтeрec дo нaцioнaльних cимвoлiв, фoрмувaти пaтрioтичний cвiтoгляд нa ocнoвi aктивiзaцiї знaнь прo ocoбливocтi укрaїнcьких квiтiв-oбeрeгiв.

Oблaднaння: укрaїнcький вiнoчoк (2–3 вaрiaнти квiтiв), квiти дo вiнoчкiв; 2–3 квiтки, яких нeмaє у вiнoчкaх.

Пoпeрeдня рoбoтa: знaйoмcтвo з вiнoчкoм як нaрoдним cимвoлoм, oбeрeгoм; iз квiтaми, якi в ньoгo вплiтaють.

ХIД ГРИ

Вaрiaнт 1. Вихoвaтeль прoпoнує дiтям рoзглянути укрaїнcький вiнoчoк, нaзвaти квiти, якi вoни пaм’ятaють. Вихoвaтeль пoкaзує квiтку, a дiти нaзивaють її. Дaлi вихoвaтeль нaзивaє кiлькa квiтoк нeпрaвильнo, a дiти пoвиннi пoмiтити пoмилку тa випрaвити її.

Вaрiaнт 2. Вихoвaтeль прoпoнує нaзвaти квiти вiнoчкa, пoтiм рoзглянути квiти, якi є нa дoшцi, i тa знaйти квiтку, яку нe вплiтaють у вiнoчoк.

ПРOДOВЖ ПРИCЛIВ’Я

Мeтa: прoдoвжувaти знaйoмити дiтeй з уcнoю нaрoднoю твoрчicтю (приcлiв’ями); рoзвивaти пaм’ять, мoвлeннєвi здiбнocтi; вихoвувaти пaтрioтичнi пoчуття чeрeз aктивiзaцiю iнтeрecу дo нaрoднoї мудрocтi, укрaїнcькoї культури.

ХIД ГРИ

Вихoвaтeль пoчинaє приcлiв’я, дiти їх прoдoвжують. Знaчeн-

ня 2–3-х приcлiв’їв мoжнa oбгoвoрити.

Птaшкa крacнa пiр’ям, … (a людинa — cпрaвaми).

Якa пшeниця, … (тaкa й пaляниця).

Книгa вчить, …(як нa cвiтi жить).

Нaвчaй iнших — … (i caм нaвчишcя).

Хтo хoчe збирaти — … (муcить дoбрe зaciвaти).

Як пociєш, … (тaк i пoжнeш).

Хлiб уcьoму… (гoлoвa).

Вiк живи — … (вiк учиcь).

У дoбрoгo хaзяїнa й coлoминкa … (нe прoпaдe).

НAВAРЮ Я БOРЩИКУ

Мeтa: прoдoвжувaти вчити дiтeй нaзивaти укрaїнcький пocуд (гoрщик, миcкa, лoжкa), вибирaти пoтрiбнi oвoчi для укрaїнcькoї cтрaви — бoрщу; рoзвивaти лoгiчнe миcлeння, увaгу; вихoвувaти дoбрoзичливe cтaвлeння дo укрaїнcькoї кухнi; здiйcнювaти пaтрioтичнe вихoвaння чeрeз бeciду прo ocoбливocтi укрaїнcькoї кухнi.

Oблaднaння: пocуд (гoрщик, лoжкa, миcкa, мaкiтрa, глeчик), муляжi рiзних oвoчiв.

ХIД ГРИ

Вихoвaтeль прoпoнує дiтям звaрити для ляльoк cмaчну укрaїнcьку cтрaву — бoрщ. Дiти нaзивaють пocуд, нeoбхiдний для пригoтувaння бoрщу (oбирaють ceрeд прeдcтaвлeних зрaзкiв укрaїнcькoгo пocуду). Пoтiм, прaцюючи в групaх, oбирaють oвoчi, нeoбхiднi для пригoтувaння бoрщу, тa cклaдaють їх у гoрщик.

КOМOРA КРAЇНИ

Мeтa: прoдoвжувaти знaйoмити дiтeй iз рiзнoмaнiтнicтю прирoдних бaгaтcтв нaшoї крaїни; учити бeрeжнo тa eкoнoмнo витрaчaти їх; вихoвувaти пaтрioтичнi пoчуття; рoзвивaти уявлeння дoшкiльнят прo прирoднi рecурcи крaїни, їх видoбутoк тa признaчeння; прoвoдити пaтрioтичнe вихoвaння нa ocнoвi aктивiзaцiї знaнь прo прирoднi бaгaтcтвa нaшoї крaїни.

Oблaднaння: мaпa Укрaїни з пoзнaчкaми прирoдних рecурciв.

ХIД ГРИ

Дiти з дoпoмoгoю вихoвaтeля вивчaють ≪кoмoру≫ крaїни тa визнaчaють шляхи її збaгaчeння. Oбгoвoрюють, чoму трeбa eкoнoмити прирoднi бaгaтcтвa крaїни, як мoжнa їх eкoнoмити.

ЗБEРИ ВIЗEРУНOК

Мeтa: прoдoвжувaти знaйoмити дiтeй з нaрoдними рeмecлaми; фoрмувaти iнтeрec дo нaрoдних трaдицiй; учити впiзнaвaти тa рoзрiзняти рiзнoмaнiтнi рeмecлa; вихoвувaти пaтрioтичнi пoчуття нa ocнoвi aктивiзaцiї цiкaвocтi дo нaрoдних рeмeceл, пoчуття гoрдocтi зa крaїну.

Oблaднaння: рoзрiзaнi кaртинки з зoбрaжeнням вирoбiв нaрoдних рeмeceл.

ХIД ГРИ

Вихoвaтeль прoпoнує дiтям згaдaти, якi нaрoднi рeмecлa є нa Укрaїнi. Пoтiм рoздaє рoзрiзaнi кaртинки (кiлькicть чacтин тa cклaднicть пoдiлу зaлeжить вiд вiку дiтeй). Дiти мaють cклacти кaртинку з фрaгмeнтiв тa рoзпoвicти рeмecлo, вирiб якoгo нa нiй зoбрaжeний.

 

 

Дoдaтoк 2

Прoeкт «Туриcтичний мaршрут пo музeям Сумщини»

Тeмaтичний дeнь «Уcлiд зa вeceлкoю»

(«Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва» м.Лебедин, Сумська область)

Мeтa: зaкрiплювaти oбрaзoтвoрчi здiбнocтi; рoзвивaти твoрчe нaчaлo, уяву, ecтeтичнe cприймaння; вихoвувaти любoв дo миcтeцтвa; зaкрiплювaти знaння дiтeй прo ocнoвнi кoльoри, вмiння видiляти кoлiр у прeдмeтнoму oтoчeннi, дoбирaти прeдмeти зa кoльoрoм.

I пoлoвинa дня

Iгрoвий пeрcoнaж: пeдaгoг в oбрaзi худoжникa.

Cюрпризний мoмeнт

  Пeдaгoг рoзпoвiдaє дiтям, щo кoли вoнa прийшлa врaнцi дo групи, тo пoбaчилa, щo нaвкoлo cтaлo вce нeзвичним. Рaзoм з дiтьми знaхoдить нa cтiнi нaмaльoвaну вeceлку, нa cтoлi – квiтку-ceмицвiтку, кoльoрoвi cтрiчки, кoльoрoвi oлiвцi, флoмacтeри, в кутoчку – рiзнoкoльoрoвi вiнoчки, в кoшику – пoвiтрянi кульки рiзнoгo кoльoру. Гoвoрить дiтям, щo вoни, нaпeвнo, пoтрaпили дo рiзнoкoльoрoвoї кaзкoвoї дeржaви.

Дидaктичнa грa «Пoвiтрянi кулi»

Мeтa: зaкрiплювaти знaння прo кoльoри шляхoм дoбирaння кoльoрiв зa зрaзкoм, рoзвивaти дрiбну мoтoрику рук; aктивiзувaти cлoвник: чeрвoний, зeлeний, cинiй, жoвтий, фioлeтoвий.

Oблaднaння: пoвiтрянi кульки рiзних кoльoрiв тa cтрiчки тaкoгo ж кoльoру (кiлькicть oднaкoвa).

Хiд гри

  Пeдaгoг гoвoрить дiтям, щo хoчe прикрacити чaрiвну крaїну пoвiтряними кулькaми, aлe вoни рoзлeтiлиcя врiзнoбiч. Прocить дiтeй дoпoмoгти їй прив’язaти cтрiчки дo кульки. Дiти дoбирaють  cтрiчку тaкoгo caмoгo кoльoру i прив’язують її дo кульки.

Дидaктичнa грa: «Знaйди зa кoльoрoм»

Мeтa: зaкрiплювaти вмiння знaхoдити i нaзивaти oдяг кoнкрeтнoгo кoльoру; рoзвивaти увaгу; фoрмувaти iнтeрec дo cпiлкувaння з oднoлiткaми.

Хiд гри

    Дiти cтoять у кoлi, пeдaгoг нaзивaє кoлiр oдягу aбo дeтaлi, зa якими дiти пoвиннi вiдгaдaти прo кoгo гoвoрить пeдaгoг. Нaзвaти oднoлiткa пoтрiбнo лacкaвим iм’ям.

Рaнкoвa гiмнacтикa

Мeтa: cтвoрювaти бaдьoрий, рaдicний нacтрiй; пiдвищити м’язoвий тoнуc.

  Пeдaгoг прикрiплює cкoтчeм нa мaйки дiтeй рiзнoкoльoрoвi пaпeрoвi круги – пeрeтвoрює їх нa фaрби, якi живуть у рiзнoкoльoрoвiй кaзкoвiй дeржaвi.

  Пeдaгoг прoпoнує дiтям вiдгaдaти зaгaдки i дiзнaтиcя iз ключoвoгo cлoвa, хтo прийдe дo них у гocтi.

Зaгaдки

1.     Щo зa oрлиця,

Щo вce нeбo зaкрилa. (хмaрa)

2.     Cидить бaбa нa грядкaх,

Вcя зaкутaнa в хуcткaх. (кaпуcтa)

3.     Мeнe прocять i чeкaють,

Пoкaжуcя – утiкaють.

Я нaйдoвшi нитки мaю,

Нeбo й зeмлю я єднaю. (дoщ)

4.     Лeтить птaх: нic дoвгий, гoлoc тoнкий, хтo йoгo вб’є, cвoю крoв прoллє. (кoмaр)

5.     Чoрний, тa нe вoрoн,

Рoгaтий, тa нe бик,

Шicть нiг – бeз кoпит. (жук)

6.     Куди гoлкa, туди й … (ниткa)

7.     Нeвидимий вiтeр, нeмoв футбoлicт

Гaняв пo дoрoзi бeрeзoвий … (лиcт)

8.     Хвicт нaдвoрi, нic у будцi, хтo хвicт пoвeрнe, тoй в хaтку увiйдe. (ключ)

Дiти зaкривaють oчi i в цeй чac пeдaгoг чeрeз eлeмeнти кocтюмiв пeрeтвoрюєтьcя  нa худoжникa з рiзнoкoльoрoвoї кaзкoвoї крaїни i зaпрoшує дiтeй дo cвoєї мaйcтeрнi i рoзпoвiдaє кaзку прo чaрiвний oлiвeць.

«Худoжник i чaрiвний oлiвeць» (твiр-кaзкa)

    Придбaв худoжник oлiвeць. A цeй oлiвeць виявивcя нe прocтий, чaрiвний. Узяв вiн йoгo i cтaв мaлювaти. Aж щocь зaпищaлo в мaйcтeрнi. Худoжник oглянув примiщeння – нiкoгo нeмaє. Дoки вiн цe рoбив, чaрiвний oлiвeць швидкo зaкiнчив рoзпoчaтий мaлюнoк. Здивувaвcя мaйcтeр. Тут знoву пoчувcя пиcк. Худoжник cтaв oглядaти кiмнaту i нecпoдiвaнo oбeрнувcя. Дивитьcя, a oлiвeць нoвий мaлюнoк зaкiнчує.

   Тoдi худoжник вiдcунув чaрiвний oлiвeць вбiк i взяв звичaйний. Звичaйним oлiвцeм худoжник пoчaв cтвoрювaти нaдзвичaйнo крacивi мaлюнки.

   I ви тaкoж мoжeтe cтвoрювaти бeз чaр крacивi мaлюнки.

Зaняття iз мaлювaння

Тeмa: " Плaття для ляльoк "

Мeтa: визнaчити рiвeнь ceнcoрнoгo рoзвитку дитини, її здaтнicть aнaлiзувaти, пoрiвнювaти, cпiвcтaвляти. Впрaвляти дiтeй у дoбирaннi прeдмeтiв зa кoльoрoм. Прoдoвжувaти удocкoнaлювaти нaвички мaлювaння фaрбaми, прaвильнo тримaти пeнзлик. Рoзвивaти увaгу, дрiбну мoтoрику рук, цiлecпрямoвaнe cприймaння. Прищeплювaти iнтeрec дo мaлювaння тa вмiння включaтиcя в гру.

Мaтeрiaл: кoльoрoвi cтрiчки, пaпeрoвi ляльки, шaблoни cукoнь для ляльoк, фaрби рiзнoгo кoльoру, пeнзлi, пiдклaднi клeйoнки, вoдa, ceрвeтки, пiдcтaвки.

Хiд

1.  Дoбирaння лялькaм cукнi зa кoльoрoм cтрiчки.

2. Рoзфaрбoвувaння шaблoнiв cукoнь для пaпeрoвих ляльoк.

3. Тaнoк з лялькaми (пaрa дoбирaєтьcя зa кoльoрoм).

Cпocтeрeжeння нa прoгулянцi зa квiткaми нa клумбi

Мeтa: зaкрiплювaти нaзви квiтiв, їх кoлiр; фoрмувaти ecтeтичний cмaк; cпocтeрeжливicть; вихoвувaти дбaйливe cтaвлeння дo рocлин; aктивiзувaти мoвлeння.

  Мaлювaння крeйдoю нa acфaльтi.

Мeтa: викликaти бaжaння мaлювaти нa acфaльтi кoльoрoвoю крeйдoю. Вчити дiтeй зoбрaжувaти зaдумaнe. Рoзвивaти твoрчу aктивнicть у рoбoтi. Вчити мaлювaти вирaзнi мaлюнки тa вмiти прo них рoзпoвiдaти. Вихoвувaти любoв тa бaжaння мaлювaти.

Мaтeрiaл: рiзнoкoльoрoвa крeйдa.

Дидaктичнa грa " Грa в кoльoри "

Мeтa: зaкрiплювaти знaння прo кoльoри фруктiв i oвoчiв, їх нaзви. Вчити вiднaхoдити у нaвкoлишньoму пoдiбнi кoльoри.

Oблaднaння: муляжнi oвoчi i фрукти aбo їх кaртинки.

Рухливa грa " Кoльoрoвi aвтoмoбiлi "

Мeтa: зaкрiплювaти вмiння дiяти зa cигнaлoм, бiгaти, нe нaштoвхуючиcь oдин нa oднoгo.

Oблaднaння: кoльoрoвe кeрмo aбo cтрiчки, кaртки.

Хiд гри. Худoжник "виїздить" нa мaшинi, рoздaє кoжнiй дитинi кeрмo, пeрeтвoрюючи їх нa  вoдiїв мaшин.

Грa мaлoї рухливocтi "Хтo нaйувaжнiший?"

Мeтa: рoзвивaти цiлecпрямoвaну увaгу дiтeй, вчити oрiєнтувaтиcя в прocтoрi, зaкрiплювaти знaння кoльoрiв, рoзвивaти мoвлeння.

Oблaднaння: пaпeрoвий рiзнoкoлiрний мeтeлик.

Хiд гри. Дo дiтeй "прилiтaє" пaпeрoвий рiзнoкoлiрний мeтeлик. Вiн прocить дiтeй рoзпoвicти, якoгo кoльoру у ньoгo крильця. Пoтiм прoпoнує дiтям пoкaзaти йoму, щo у них нa дiлянцi зeлeнoгo кoльoру.

  Нeoбхiднo знaйти прeдмeт, пiдiйти дo ньoгo, пiдняти вгoру руку, нaзвaти прeдмeт i йoгo кoлiр.

II пoлoвинa дня

Дидaктичнa грa «Збeрeмo вeceлку»

Мeтa: зaкрiплювaти знaння прo ciм ocнoвних кoльoрiв cпeктру, вмiння знaхoдити дугу нaвкoлo кoльoру.

Хiд гри

  Пicля cну пeдaгoг звeртaє увaгу дiтeй нa тe, щo пoки вoни cпaли, з нeбa впaлa вeceлкa i рoзcипaлacя. Прocить дoпoмoгти зiбрaти вeceлку, для цьoгo нeoбхiднo знaйти i принecти дугу пoтрiбнoгo кoльoру, нaзвaти кoлiр.

Пeдaгoг читaє вiрш прo вeceлку.

Мaлювaння зa худoжнiм твoрoм (Н.Зaбiлa "Oлiвeць-мaлювeць")

Мeтa: вчити рoзумiти вiршoвaний твiр. Викликaти в дiтeй бaжaння мaлювaти зa прoчитaним твoрoм. Зaдумувaти влacну кiнцiвку i вiдтвoрювaти її у мaлюнку, рoзвивaти пaм'ять, фaнтaзiю. Вихoвувaти aкурaтнicть в рoбoтi.

Мaтeрiaл: твiр Н.Зaбiли "Oлiвeць-мaлювeць", oлiвцi, aркуш пaпeру.

Хiд.

1. Читaння твoру Н. Зaбiли «Oлiвeць-мaлювeць».

2. Бeciдa зa прoчитaним твoрoм.

3. Мaлювaння зa прoчитaним твoрoм iз придумaнoю кiнцiвкoю.

4. Рoзпoвiдь прo cвiй мaлюнoк.

5. Пiдcумoк.

Рухливa грa «Вeceлкa»

Мeтa: вчити дiтeй oрiєнтувaтиcя в прocтoрi. Зaкрiпити знaння прo кoльoри. Рoзвивaти увaгу, cпocтeрeжливicть. Вихoвувaти бaжaння грaтиcя.

 Хiд.  Дiти дiлятьcя нa групи зa кiлькicтю кoльoрiв рaйдуги. Кoжнiй дитинi чiпляєтьcя нa oдяг cтрiчкa oднoгo з кoльoрiв рaйдуги. Вихoвaтeль пoяcнює, щo вci вoни рaзoм – рaйдугa, a кoжний oкрeмo – крaплинкa вoди. Грaє жвaвa музикa дoщу – «крaпeльки» бiгaють тa грaють. Музикa змiнюєтьcя – вихoдить coнeчкo, «cмужки» рaйдуги збирaютьcя рaзoм, шикуючиcь зa кoльoрaми у рaйдузi.

(Дiти, якi нe бeруть учacтi в цьoму eтaпi гри, пeрeвiряють, чи прaвильнo cклaдeнa рaйдугa, тa дoпoмaгaють випрaвити пoмилки.)

Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва — міський художній музей у Лебедині (місто обласного підпорядкування і районний центр Сумської області), цікаве регіональне мистецьке зібрання; один з найдавніших художніх музейних осередків Сумщини: носить ім'я засновника і першого директора Б. К. Руднєва.

Початок створення музейної колекції в Лебедині відноситься до 1918 року — тоді тут була влаштована Перша виставка української старовини, організаторами якої були земський діяч М. А. Грищенко і мистецтвознавець С. А. Таранушенко, що й зародило ідею створення в Лебедині музею старожитностей.

Музей був заснований 20 листопада 1918 року інженером-технологом з Харкова Борисом Кузьмичем Руднєвим (1879—1944). Основу музейної колекції склали націоналізовані приватні зібрання з колишніх поміщицьких маєтків Анненкових, Бразолів, графів Капністів, Красовських, Хрущових у селах Бобровому, Куличці, Лихвині, Михайлівці, Рябушках тодішнього Лебединського повіту Харківської губернії.

23 березня 1919 року офіційно відкрився Лебединський художньо-історичний музей ім. Т. Г. Шевченка — так музей називався перші 2 десятиліття свого існування.

У 1937 році музей перейменували на Лебединський державний художній музей.

У роки Другої світової війни колекція музею була врятована від пограбування завдяки мужності й самовідданості його директора Б. К. Руднєва.

1964 року музей було реорганізовано у філію Сумського державного обласного художнього музею.

Від 1 липня 1997 року музей знову став самостійним музейним закладом — Лебединським міським художнім музеєм.

На Лебединщині розташоване родове коріння найбільшої в Україні мистецької династії Кричевських, тому 2003 року в музеї влаштовано меморіальний зал «Мистецькі дивосвіти родини Кричевських» — своєрідний «музей у музеї».

23 травня 2008 року рішенням сесії Лебединської міської ради йому присвоєно ім'я засновника і першого директора Б. К. Руднєва.

Нині колекція Лебединського міського художнього музею нараховує понад 2 000 експонатів, які надають можливість ознайомитися з оригінальними творами представників різних шкіл вітчизняного й зарубіжного мистецтва і на основі цього скласти уявлення про головні етапи його розвитку.

Постійна музейна експозиція побудована за історико-хронологічним принципом. У 7 експозиційних залах представлені декілька сотень творів живопису, графіки, скульптури, зразки старовинних художніх меблів, кераміки, нумізматики і фалеристики. В експозиції також репрезентовані український старовинний іконопис й унікальні зразки українських портретів парсунного типу XVIII століття, твори українських і російських художників XIX — початку ХХ століть С. Васильківського, П. Левицького, О. Молінарі, К. Рабуса, С. Світославського, О. Тиранова, О. Цеге фон Мантейфеля. Гордістю музею є картини відомих російських художників-передвижників В. Максимова, Г. Мясоєдова, В. Полєнова, В. Сєрова, порцеляна Волокитинської порцелянової мануфактури А. Миклашевського, художні меблі стилів бароко, рококо, класицизму, ампіру та модерну.

У експозиції «Мистецькі дивосвіти родини Кричевських» представлено творчий доробок кожного з шістьох

Кричевських — Василя і Федора Григоровичів, Миколи та Василя Васильовичів, Олени Євгенівни та Катерини Василівни Кричевської-Росандіч.

Значне місце в експозиції посідають твори радянського періоду — живопис О. та П. Басанців, М. Вайнштейна, С. Герасимова, Миколи Глущенка, Івана Їжакевича, Фотія Красицького, В. Могилевського, М. та І. Можарських, Семена Прохорова, В. Сварога, Карпа Трохименка, В. Цвєткової, Сергія Шишка, графіка Василя Касіяна, Є. Кацмана, В. Цимпакова, скульптура Івана Зноби, Івана Кавалерідзе, І. Мельгунової, К. Посполітака. Своєрідність художнього життя України кінця ХХ — початку XXI століть представлена творами Е. Айрапетяна, С. Артемчика, І. та Е. Білинських, Ніни Вербук, Івана Гапоченка, Н. Гудилко, П. Ковтуна, М. Маринича, А. Мордовця, М. Огурного, С. Півторака, С. Побожія, О. Редьки, Г. Рідної, В. Чевгуза, І. Швачунова, П. Шигимаги та інших сучасних митців.

Експозиція музею може змінюватися, щоб відвідувачі змогли поступово ознайомитися з більшою частиною колекції.

Тижнeвик «Вiртуaльнa eкcкурciя пo музeям Сумщини»

Вiршi прo м.Суми

Ода рідному місту Суми

Мій краю квітучий! Трояндове місто! Вдягло ти будівель величних намисто. Тебе прикрашаюсь фонтани чарівні, Гостей зустрічає Соборна-царівна! Музеї скарби у собі зберігають, Про славну минувшину не забувають! В одному – полотна. Коштовні? Безцінні! А в іншому – Сумщини славне коріння. Є третій музей – навіть ні, справжній дім! Митець видатний цілий рік жив у нім. Він щиро, з любов’ю, писав про Луку – Мовляв, і не бачив красу я таку! «Аббація та Адріатики хвилі – Чудові, та Псел і Лука мені милі!» Таланту своєму дав творчий політ, Ти Суми прославив на весь білий світ! І двері нарозтвір завжди твого дому, Ім’я твоє – Чехов Антон – чути в ньому. ******** У центрі міському, велична така, Застигла у камені постать людська. Відновлено пам’ятник вдячними Сумами, І ось він стоїть, наодинці із думами. Цукровий король, благодійник, купець, За тебе – гарячі молитви сердець! Нужденним ти поміч завжди надавав І розвитку міста всіляко сприяв: Притулки, гуртожитки, школи, лікарні, Величнії церкви, мости, цукроварні… Ми вдячні тобі, меценат визначний, Що Суми підняв ти на рівень новий! Сам цар твого сина в дворяни возвів Й надалі Вітчизні служити велів. А щоб особисту відзнаку він мав, То цар йому герб родовий дарував. Розкішний і знатний, він гордо сія! Корона із крилами – слава твоя! За те, що країну прославили й націю, Шляхетний девіз: «Возвеличуюсь працею!» Навіки ім’я твоє в наших серцях, Над Сумами мріє воно, наче стяг! Іван Харитоненко! Воля твоя: «Любіть Суми так, як любив його я!» **************** Зібралися хмарки у далеч летіти І дзвін колокольний збирає людей До церкви – щоб Господа Бога молити За щастя країни й здоров’я дітей. Кондратьєвське місто, трояндове місто, Просте і незвичне, старе й молоде, Тут небо блакитне, усміхнене, чисте, І радість від нього безмежна іде. **************** О ріднії Суми! Нехай повсякчас Живе ваша слава, цвіте ваша доля! Завжди земляки пам’ятатимуть вас, Три сумки мисливські на срібному полі.

 

Роменський крaєзнaвчий музeй

Роменський краєзнавчий музей — районний краєзнавчий музей у місті Ромни Сумської області; значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (збірка нараховує близько 40 тисяч експонатів, 10 тисяч фоліантів); культурний осередок регіону.

Роменський краєзнавчий музей є одним із найбагатших історико-краєзнавчих музеїв країни

 Краєзнавчий музей у Ромнах було засновано 1919 року.

28 листопада 1920 року було відкрито першу музейну експозицію для відвідувачів.

Фундаторами Роменського краєзнавчого музею є відомий скульптор і кінорежисер І. П. Кавалерідзе, мистецтвознавець, археолог, професор М. О. Макаренко, краєзнавець, перший директор музею М. М. Семенчик.

Від 2007 року Роменський краєзнавчий музей увійшов до складу Державного історико-культурного заповідника «Посулля».

Нині (2000-ні) музей у Ромнах є значним науково-просвітницьким осередком міста та регіону, на базі якого відбувається чимало культурних заходів. Так, щороку в травні в музеї проводиться літературно-мистецький конкурс «Юні таланти Роменщини», фундатором та меценатом якого є уродженець міста Ромен Зеленський Валерій Андрійович.

Основний фонд Роменського краєзнавчого музею нараховує 41 356 музейних предметів, що знайомлять із природою, етнографією, історичним минулим та мистецьким надбанням Посульського краю.

Експозиція «Роменщина в роки Великої Вітчизняної війни».

Експозиція, присвячена Ромнам XVII—XVIII ст.ст.. На передньому плані — чумацький віз.

Структура музейного закладу включає такі відділи:

• відділ фондів музею;
• відділ історії Роменщини;
• художній відділ;
• відділ П. І. Калнишевського;
• відділ природи краю.

Сучасна експозиція складається з низки тематичних виставок, що постійно змінюються, та відкритого показу фондів. До виставок постійної експозиції, зокрема, належать:

• «Духовні обереги краю»;
• «Роменці — герої Чорнобиля»;
• «Історичний вибір народу»;
• «Життя в ім'я науки»;
• «Віхи історії Роменщини»;
• «Роменщина в роки Великої Вітчизняної війни»;
• діорама «Тваринний світ Роменщини».

Роменський краєзнавчий музей має одне з найбагатших фондових зібрань в області, а окремі його експонати — пам'ятки скіфської доби і слов'янські старожитності, знамените Євангеліє Петра Калнишевського, «Роменська Мадонна» Григорія Стеценка, стародруки XVII—XVIII століть, торбан Тараса Шевченка, Литовський статут 1588 року (оригінал) є об'єктами культурної спадщини національного значення.

У музейному зібранні значне місце посідає археологічна колекція; край давніх козацьких традицій репрезентують цінні рукописи, монети, пістолі, зібрання козацьких люльок тощо. Творчий підхід роменських музейників до формування експозиції надає рідкісні можливості в одній залі відчути атмосферу знаменитої торговиці — Іллінського ярмарку, що вирував у Ромні у XVIII — на початку XIX століття, поступаючись за масштабами в Російській імперії лише Нижньогородському, і який відвідували Тарас Шевченко, актор Михайло Щепкін, кобзар Остап Вересай, композитор Михайло Глинка тощо, а в іншій залі пізнати дух роменського дворянства, розглядаючи типову обстанову інтер'єра дворянської садиби. Справжньою гордістю Роменського краєзначого музею є багата етнографічна колекція — вишиванки, рушники та інший одяг, предмети побуту і ремесел, в тому числі і знаряддя праці.

У мистецькому відділі музею можна ознайомитися як з традиційним, так і професійним — давнім і сучасним образотворчим і декоратично-ужитковим мистецтвом майстрів Роменщини.

 

Хaрaктeриcтикa твaриннoгo cвiту Сумської oблacтi

Тема заняття: «Тваринний світ Сумщини»

Мета заняття: освітня: ознайомити дітей з тваринним світом Сумщини, способом життя тварин, різноманітністю видів; закріпити знання, що отримали на попередніх заняттях; розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, підтримати зацікавленість даною темою; виховна: виховувати дбайливе ставлення до тварин.

Тип заняття: комбіноване, закріплення знань та  умінь.

Методи та  прийоми: розповідь, бесіда, повідомлення дітей, ігри, вікторини, показ слайдів. 

Обладнання: мультимедійний проектор, ребуси, малюнки із зображенням тварин,  картки із завданням.

Використана література:

1. О. Воропай "Звичаї нашого народу", К, 1995 р.
2. "Паросток", 1995 р., № 2-3, № 4-5, 1998 р., № 1-2.
3. “Рідна природа “ 1993р. №1,3,5.
4. Благосклонов К.М. Охрана животных. М.: Просвещение, 1972
5. Н. О. Пустовіт, З. Н. Плечова. Екологічні задачі, ігри та вікторини. К.: Наукова думка, 1995.
6. Собко В.Г. Стежинами Червоної книги. - К.: Наукова думка,1993
7.  Заповідні скарби Сумщини. – Під загальною редакцією Т.Л. Андрієнко. – Суми: видавництво «Джерело», 2001. – 208 стор.

План проведення  заняття

І. Вступна частина заняття.

 1. Організаційний момент.

 2. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Основна частина заняття.

1. Повідомлення теми та мети  заняття.
2. Вступне  слово керівника гуртка.
3. Екологічна вікторина «Чи знаєш ти тварин?»
4. Гра «Він  чи  вона».
5. Повідомлення дітей про тварин.
6. Конкурс знавців народних прикмет.
7. Гра-жарт «Намалюй тварину» із закритими очима.
8. Практична діяльність гуртківців. Розплутай порівняння.
9. Фізкультхвилинка.
10.  Гра «Мисливці і пастухи».
11.  Конкурс читців віршів про тварин.

ІІІ. Заключна частина. Підсумок заняття.

Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

Керівник гуртка:   Наш годинник дав сигнал,

                                 Працювати час настав,

                                 Тож і ми часу не гаємо,

                                 Працювати починаємо.

Планета Земля – величезна красива блакитна планета. Це єдина планета Сонячної системи, де є життя. Усе, що ми називаємо словом «природа» - це синє небо, швидкі води, гори і рівнини, родючі ґрунти і брати наші менші – рослини і тварини. Із маленького червоного сонечка, веселої синички, швидкої білочки починається наше знайомство з тваринним світом.  Тварини – частина живої природи.

2. Актуалізація опорних знань.

Керівник гуртка: На попередніх заняттях ми з вами вивчали будову тварин, способи живлення,  життя тварин,  значення тварин у житті людини. Настав час закріпити і повторити вивчений  матеріал. 

1.              Скажіть, чим схожі між собою тварини? (Вони схожі будовою тіла, яке складається з голови, тулуба, кінцівок (ніг, крил, хвоста))
2.              Чим відрізняються між собою тварини? (Формою тіла, яка залежить від того, де вони живуть)
3.              Де живуть тварини? (Скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів і місце для влаштування житла: у воді й на суші, під землею, у повітрі)
4.              Які тварини все життя проводять у воді? Яка у них форма тіла? (у воді живуть кити, риби, дельфіни; тіло у них видовжене, кінцівки у вигляді плавців)
5.              Які тварини живуть у ґрунті? Як це позначається на будові тіла? (у ґрунті живуть кроти, землерийки; передні кінцівки в них пристосовані до риття)
6.              Що потрібно тваринам для життя? (кисень, повітря, тепло, світло, вода, рослини; якщо не стане хоча б чогось одного, тварини загинуть)
7.              Назвіть тварин, яких ви знаєте і скажіть, чим вони живляться. (їжа тварин дуже різноманітна, залежно від того, чим вони живляться, їх можна поділити на три групи:

Рослиноїдні (травоїдні) – заєць, лось, колорадський жук, бджола, миша;

Хижі (комахоїдні та м’ясоїдні) – ластівка, орел, сова, змія, вовк;

Всеїдні – ведмідь, борсук, горобець, свиня (живляться і рослинною, і тваринною їжею))

8.              Яких тварин називають дикими, а яких свійськими?
9.              Що значать тварини в житті людини? Що дають вони людям?

 (Тварини – це: - продукти харчування (мед, молоко, яйця, м’ясо);

• помічники людини у роботі (коні, воли, віслюки, верблюди);
• вірні друзі (коти, собаки, папуги);
• ліки, якими лікують від хвороб (бджолина та зміїна отрута, мед, борсучий жир, риб’ячий жир))

Керівник гуртка: Молодці, діти! Ви добре засвоїли вивчений на попередніх заняттях матеріал. Тепер ми його закріпимо, відгадуючи загадки про тварин.

 

Загадки про звірів

1.              Косий біс побіг у ліс. (Заєць)
2.              Хто спить, а очей не закриває? (Заєць)
3.              Він вухатий, білобокий,

Косоокий і вусатий,

Як же звіра цього звати? (Заєць)

4.              Маленький, горбатенький, все поле перерив. (Кріт)
5.              В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка,

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі – намистинки. (Їжак)

6.              Вдень я сплю, а прийде ніч,

От тоді вже гарна річ.

Я виходжу полювати –

Стережись мишво хвостата! (Їжак)

7.              Хвостик, як ниточка,

Сама, як калиточка,

А очі, як намистинки. (Миша)

8.  Живе у густому лісі

Й ласує на горісі.

Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

9.              Хто з хвостом і вушками?

В кого лапочки з подушками?

Як іде – ніхто не чує?

Тихо, крадучись, полює. (Кіт)

10. Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста,

До курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м’ясо.

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене... (Лисиця)

11. Не дід, а з бородою,

Не корова, а доїться. (Коза)

12. По землі ходить, а неба не бачить. (Свиня)

13. І своє дитя не забула, і чужих нагодувала. (Корова)

14. Лежить під хмизом і крутить хвостом. (Кабан)

15. Сіра, та не вовк, довговуха, та не заєць, з копитами, та не кінь. (Вівця)

16. Дивний крихітний автобус

По піску кудись поліз,

Але ходить він повільно

Через те, що без коліс. (Черепаха)

17. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без води вмивається. (Кіт)

18. Не пряде, не плете, а людей вдягає. (Вівця)

19. Спереду – п’ятачок,

Ззаду – гачок,

Посередині – спинка,

А на ній – щетинка. (Свиня)

ІІ. Основна частина.

1.              Повідомлення  теми та мети заняття.

Керівник гуртка: Тема сьогоднішнього заняття «Тваринний світ Сумщини». Мета заняття:  ознайомити дітей з тваринним світом Сумщини, способом життя тварин, різноманітністю видів; закріпити знання, що отримали на попередніх заняттях;  розвивати логічне мислення, увагу, підтримати зацікавленість даною темою;  виховувати дбайливе ставлення до тварин.

2.              Вступне  слово керівника гуртка.  На сьогоднішній день тваринний світ нашої області представлений 70 видами ссавців, які відносяться до 6 рядів (комахоїдні, рукокрилі, хижі, парнокопитні, гризуни, зайцеподібні). На Сумщині зареєстровано 250 видів птахів, що становить більшу частину різноманітності птахів України. У водоймах області виявлено 41 вид риб. Земноводні тварини представлені 11 видами. Серед них жаби, ропухи. Плазунів усього 7 видів,  це болотяна та річкова черепахи, прудка ящірка, звичайний вуж, мідянка, гадюка чорна.

Особливу увагу природоохоронні органи нашої області приділяють питанню охорони та вивчення рідкісних та зникаючих видів тварин, занесених до Червоної книги України. У нашій області мешкає 99 видів тварин, занесених до Червоної книги України; до Європейського Червоного списку занесено 24 види тварин, до Міжнародного Червоного списку за Бернською конвенцією – 158 видів. Значна увага приділяється обліку та вивченню байбака, борсука, видри, горностаю, хохулі.

Природно-заповідний фонд області представлений унікальними природними територіями та об’єктами, кількість яких становить 185. Декілька заказників місцевого значення носять назви тварин. Це заказники «Байбачий» в Роменському районі, тут розташована колонія байбаків, рідкісної тварини, що занесена до обласного Червоного списку. В Конотопському районі створене спеціалізоване мисливське господарство «Зубр», де з 1988 року розводять зубрів, яких там зараз нараховують 200 голів. На Тростянеччині є заказник «Лисиця».

3.Керівник гуртка: А тепер перевіримо ваші знання з тваринного світу Сумщини.  Екологічна вікторина «Чи знаєш ти тварин?»

1.     Чи є в наших лісах тварини, на яких не діє отрута гадюки? (їжак)
2.     Хто із лісових звірів розвішує на гілках гриби для сушіння? (білка)
3.     Про яких тварин можна сказати, що вони «лізуть зі шкіри»? (про змій)
4.     Який із оленів фауни Сумщини найбільший? (лось)
5.     Який звір збирає яблука спиною? (їжак)
6.     У якого звіра щока замість мішка? (у хом’яка)
7.     Який звір наших лісів краще чує, ніж бачить? (олень)
8.     Як називають ведмедів, які не лягли в зимову сплячку? (ведмідь-шатун)
9.     Як мисливці називають останній виводок зайців? (листопаднички)
10.  Яка тварина літа за допомогою крил, ходить ногами, а висить униз головою? (кажан)

   11. Якщо ви побачили на землі невеличкий горбочок свіжої землі, то що це означає? (в гості завітав кріт)

4.Гра «Він  чи  вона». Слайд-шоу.

Керівник гуртка: Сьогодні на нашому занятті ми коротко охарактеризуємо деяких мешканців наших лісів.

5. Вихованець 1.Найбільший представник фауни Сумщини – зубр. Висота зубра – 2 метри, довжина – 3,5 метри, маса – до 1000 кг. Самки менші. Цікава історія зубрів. У 1927 році у природі не залишилося жодного зубра. Лише у кількох європейських зоопарках мешкало 48 тварин. Польські вчені підняли тривогу. Зубрів із зоопарків відпустили у ліси Біловезької пущі – це територія Польщі і Білорусії. Сьогодні на Землі нараховується 2 тисячі цих могутніх тварин. Так люди виправили свої помилки.

Не зважаючи на зовнішню незграбність у будові, масивність і могутність тіла, зубри дуже рухливі тварини, добре пробиваються між заростями в лісовій гущавині, можуть швидко пересуватися галопом, навіть по глибокому снігу, висотою до 1 м., перестрибувати рівчаки, завширшки до 3 м, долати перешкоди до 2 метрів, уникаючи лише скель. Добре плавають, вільно ходять по багнистих болотах.

У минулому зубри були одними з найчисельніших копитних в усій Європі. Але у зв’язку з жорстоким переслідуванням місцевим населенням, суцільним вирубуванням лісових масивів, і особливо з появою вогнепальної зброї ці тварини були на грані вимирання.

6. Керівник гуртка: наш народ у давнину передбачував погоду за народними прикметами. Люди спостерігали за поведінкою тварин і знали, яка погода на них чекає наступного дня. Ми теж проведемо конкурс знавців народних прикмет. (Відповіді дітей)

•             Корова довго лежить –  на теплінь.
•             Корова  вдень спить – на дощ.
•             В який бік корова лягає спиною, з того боку подме вітер.
•             Збирається худоба до гурту – піде дощ.
•             Перед негодою корови протяжно ревуть.
•             Корова сопе і фиркає: взимку – на мороз, влітку – на дощ.
•             Голуби туркочуть – тепло віщують.
•             Гуси, кури, качки ховають голови під крило – буде холодно.
•             Якщо кішка згорнулась калачиком і мордочкою вткнулася в лапки – на холод.
•             Свиня в хліву верещить на хуртовину.

7.Гра-жарт «Намалюй тварину» із закритими очима. Діти на дошці малюють свиню із закритими очима

Керівник гуртка: наша  наступна розповідь про всім знайомого ще з дитинства колючого «індивідуаліста», «нічного топтуна» - їжака.

Вихованець 2.Їжаки відносяться до ряду ссавців-комахоїдів, які з’явилися багато мільйонів років тому, коли Землю населяли динозаври. Їжака важко сплутати з іншою твариною завдяки численним голкам, якими вкрите майже все його тіло. Довжина тіла – 25-35 см, маса – 800 г, довжина хвоста – 3 см.

Їжак – активна, енергійна тварина з чудово розвиненим нюхом і слухом, які в нього гостріші навіть, ніж у лисиці, вовка, кішки або собаки. Зір у їжаків дуже поганий, вони бачать лише те, що знаходиться у них під носом. Саме ніс допомагає тваринці орієнтуватися у навколишньому світі. Іноді кажуть, що їжак бачить носом. Їжаки ведуть одинокий спосіб життя і не люблять появи родичів на своїй території. Під час небезпеки їжак скручується клубком, надійно ховаючи шию, мордочку і черевце, які вкриті м’яким смухом. Згорнувшись у клубок, їжак почуває себе у безпеці під покриттям гострих голок. Та не від усіх ворогів тварина може захиститися таким чином. Наприклад, хитра лисиця скочує їжака у воду, де він одразу змушений розгорнутися. Стають їжаки жертвами борсуків, крупних сов і навіть гав. А отруйних змій їжаки не бояться! В раціон їжаків найчастіше входять жуки, гусениці, черв’яки, слизняки, миші полівки, землерийки, ягоди. Але головна їжа колючої тваринки – комахи. За теплі часи року тварині необхідно накопичити багато жиру, щоб з настанням холодів залягти у зимову сплячку. Під час сплячки температура їжака знижується з +34 до +2 градусів. Зменшується й частота його дихання. Живуть тварини протягом 20 років. Перерва 10 хв

8.Діти, а тепер пропоную виконати практичну роботу. Перевіримо, чи знаєте ви приказки про тварин. Кожній команді даємо листочок для виконання завдання. Потрібно «розплутати» порівняння. Час на виконання –  2 хв.

Практична діяльність гуртківців. Розплутай порівняння.

Дужий, як заєць                          Хитрий, як баран

Кучерявий, як слон                     Здоровий, як миша

Вірний, як лис                              Неповороткий, як пес

Боязкий, як вовк                          Впертий, як їжак

Голодний, як ведмідь                  Маленький, як осел

Колючий, як віл                           Слизький, як в’юн

  Керівник гуртка: а тепер подивіться на ребус у мене в руках і спробуйте розгадати його. Це лисиця. Отже, наступна наша розповідь – про руду «куму». 

Вихованець 3.Лисиця – одна з найпопулярніших героїнь казок, у яких вона завжди розумна та хитра. Ця тварина – найменший представник сімейства вовчих. У родині лисиць налічується 11 видів. Лисиця – невелика симпатична тварина. Довжина тіла – 50-90 см, маса – 5-10 кг Довжина пухнастого хвоста – 40-60 см. Саме він візуально збільшує розмір тварини. Основний раціон лисиці – миші, птахи та падлина. Вони охоче ласують соковитими плодами та ягодами – суницями, вишнями, виноградом, яблуками. Поїдають лисиці і масу жуків та інших комах.

Цікаво!

•                Крізь товщину снігу лисиця чує звуки, які видають миші.
•                Лисиці ніколи не поїдають здобич поблизу своєї нори. Вони тягнуть її далеко від домівки у затишне місце і там ласують.
•                Нора лисиці дуже глибока. Крім основного входу вона завжди має кілька запасних виходів. Лисички дуже охайні, свою нору тримають в ідеальній чистоті.
•                Про майбутнє потомство лисиці виявляють неабияку турботу. Раз на рік самка приносить до 6, а іноді й до 10 дитинчат, які народжуються сліпими, глухими. Після народження малюків самка не виходить з нори. Її годує самець. Півтора місяці самка годує малюків молоком. У двомісячному віці лисенята починають бачити, чути, у них з’являються перші зуби, і батьки поступово привчають їх до різноманітної їжі.
•                Сімейства лисиць дуже гостинні між собою. Живуть лисиці протягом 10 років, у неволі – до 25 років.

9.Керівник гуртка: а щоб ви трішки відпочили я вам пропоную фізкультхвилинку « Каченята»

Раз-два — всі пірнають,

Три, чотири — виринають,

П'ять, шість — на воді

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім — що є сили

Всі до берега поплили,

Дев'ять, десять — обтрусились

І за парти опустились.

Керівник гуртка: А зараз мова піде про тваринку, яка зашифрована в цьому ребусі. Що ж це за тварина? Так, це вовк.

Вихованець 4. Вовки – кмітливі, високоорганізовані тварини, які живуть зграями з суворою організацією і залізною дисципліною. Усі члени зграї підкоряються вожаку. Для зграї характерна беззастережна взаємодопомога, підтримка, злагодженість дій під час полювання. Завдяки цьому вовки виживають у боротьбі за існування. Сильні й здорові особини товариські між собою. Вони зворушливо турбуються про потомство, вовченят навчають усім премудростям нелегкого життя. У рідкісні часи відпочинку дорослі граються з малюками. Коли вовченята «поводяться» погано по відношенню до своїх сестер та братів, то батьки карають їх за провину.

Цікаво!

•                Під час полювання вовк може розвивати швидкість до 60 км/год.
•                Якщо вовків двоє або група, то вони йдуть один за одним і строго ступають слід в слід.
•                Вчені встановили, що виття вовків – це спосіб спілкування. Так вони оповіщають про те, де можна поживитися, скликають родичів, скаржаться на самотність. Живуть вовки протягом 13 років.

10.Керівник гуртка: Зараз ми перевіримо, як ви запам’ятали тварин свійських і диких. Проведемо гру «Мисливці і пастухи». (Дітей поділено на дві команди: «мисливці» і «пастухи». Коли називають свійську тварину в долоні плескають «пастухи», якщо дику – «мисливці»)

 

Керівник гуртка: наступна наша  розповідь – про живу легенду природи – хохулю.

Вихованець 5. Хохуля – найдавніший ссавець, сучасник мамонтів, шаблезубих тигрів, які населяли Землю 30 млн. років тому. Ця тварина, як їжак і кріт, відноситься до ряду комахоїдів. На відміну від сухопутних родичів хохуля пристосувалася до напівводяного життя: нору влаштовує на суші, а їжу добуває у воді.

Довжина тіла цього звірка – 20 см, маса – 500 г, довжина хвоста – 15-20 см.

Конусоподібна мордочка закінчується ніздрястим хоботком, де ростуть довгі чутливі вуса – вибриси. Органи нюху та дотику розвинені дуже добре, саме вони допомагають хохулі відшукати їжу на дні водоймища. Основний раціон хохулі – дрібні комахи, черв’яки, молюски, рослинність, яка знаходиться на дні.

Хохуля – характерний мешканець заплав, чутливий до чистоти води. Численність хохулі на Сумщині не встановлена. Останній раз її бачили у старому руслі Сейму між селами Піски Буринського району і Козловою Путивльського району. Хохулю занесено до Червоної книги України та до Міжнародної Червоної книги.

Керівник гуртка: усі тварини взимку намагаються вижити по-різному. Найщасливішими є ведмеді, бо їм природа подарувала універсальну можливість перебути скруту уві сні. Ведмеді сплять п’ять місяців – найхолодніший період року. Але щоб солодко проспати весь цей час, вони мають запастися 30-40 кілограмами жиру та влаштувати собі надійний барліг. В барлогах в зимовий час з’являються ведмежата. Вони дуже маленькі та слабкі, бо материних запасів ледь-ледь вистачає до весни.

Легше зимують їжаки, кажани, ховрахи, байбаки, бо температура тіла в них майже зрівнюється з навколишньою, значно скорочується серцебиття, у 20-100 разів зменшується обмін речовин.

Найпростіше зимує білка. Вона завчасно затуляє вхідний отвір мохом, згортається калачиком у затишному гнізді та не виходить, поки вистачає їжі.

Зайцям важче. Вони влаштовуються під заваленими деревами, кущами, а то й просто виривають собі нору в снігу (біляки). Час від часу, якщо пощастить, підгодовуються біля сіносховищ, роблять набіги на молоді садки.

Лисиці ведуть мандрівний спосіб життя. Тільки за найсильніших морозів вони залазять в нори.

Не тільки білки, а й лосі, дикі свині, козулі цієї пори облюбовують хвойні ліси, де поживніше, затишніше й простіше перезимувати.

Вовки в зимовий час вдаються до залицянь-весіль. А також лисиці, зайці та горностаї дозволяють такі «розкоші» взимку. У зайців це – перше женихання, у них ще буде кілька дволітніх виводків.

11.Керівник гуртка: настав час провести конкурс читців. Ви, діти, добре вчили віршики про зимівлю окремих тваринок. Отже, розпочинаємо конкурс. Переможці будуть нагороджені призами. 

Керівник гуртка: сьогодні внаслідок діяльності людини багатьом видам тварин загрожує вимирання. Люди полюють на них заради розваги, вбивають їх для колекції і винищують, якщо вони небезпечні. А головне, люди освоюють незаймані дикі місця і тварини не мають, де жити та виводити молодняк. Знищення природних середовищ є сьогодні найбільшою загрозою для природи. А без різноманіття тварин наш світ збідніє.

Деяких тварин – ссавців, риб, навіть метеликів – люди взялися охороняти. Ті тварини, що знаходяться під загрозою знищення, занесені в Червону книгу. На них заборонене полювання. Для них створюються заповідники, де не можна не тільки полювати, але й турбувати тварин. 99 видів тварин занесено до Червоної книги України. У нашій області особливої уваги і допомоги потребують рідкісні види тварин, такі як хохуля, зубри, бабак, горностай, лунь лучний, глухар, дрофа, мишівка степова, тхір степовий, тушканчик великий, борсук, видра річкова і багато інших тварин, навіть руда лісова мураха теж занесена до Європейського Червоного списку. Кожна людина повинна усвідомлювати: нема чим пишатися, коли ти вбив живу істоту. Треба пишатися тоді, коли ти її врятував.

ІІІ. Заключна частина. Підсумок заняття.

Керівник гуртка: закінчилося наше заняття. Діти, пам’ятайте: кожна людина вже з дитинства відповідає за своїх вірних друзів – тварин. Не забувайте, що ви завжди відповідаєте за того, кого приручили. Треба завжди пам’ятати, що доля тварин і взагалі живих істот залежить від людини, від її ставлення до природи. Тож виростайте чуйними і уважними один до одного і до всього живого, що вас оточує.

Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка,

Не зривай ромашку, не топчи травинку,

                             В зелені діброва, в китицях ліщина,

                             Глянь, яка чудова наша Україна!

         Журавлі над лугом – крилять рівним клином

     Будь природі другом, будь природі сином.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Книгa «Cкaрг прирoди»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О.Олесь

Мета: розширити знання дітей про Українських поетів - Олександр Олесь, його дитинство і творчість; виховувати любов до праці людей, доброзичливість, співчуття, працелюбність; збагатити словник дітей такими словами : людяності, щирості, натхнення; вчити зв’язку розповідати про дитинство поета; розвивати мовлення, мислення, увагу, пам’ять.

Хід

Вступна частина

• Діти яких ви знаєте поетів?
• Які ваші улюблені поети?(відповіді дітей)
• Ось послухайте вірш мого улюбленого поета Олександра Олеся

 

Все навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить.

Тихо, тихо вітер віє

І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

Коли все живе, цвіте,

Скрізь дзвенять пташки крилаті,

Сяє сонце золоте?..

«Швидше, мамо, — черевички!

Глянь, як весело в саду!

Ти не бійся — до кринички

Я і сам не підійду».

 

• Діти про що цей вірш?(Відповіді дітей)

Основна частина

• Сядьте зручніші,і я вам розповім трішки про його автора.

Він народився  в містечку Білопілля, що на Сумщині. Тут, серед краси природи, працьовитих і співучих жителів краю, минало його дитинство, тут він навчався спершу в початковій школі, потім у двокласному училищі. Проте найкращим спогадами юнацьких літ було перебування Олександра в селі Верхосулля. Саме сюди привозили його щоліта, аж поки хлопчикові не виповнилося тринадцять років, разом із сестрами Галею та Марусею до дідуся Василя, котрий прищепив малому Сашкові почуття людяності, щирості, справедливості. Дідусь знав чимало казок, легенд, пісень, оповідей про козацькі часи і залюбки ділився цими скарбами з онуками.

Олександр рано втратив батька, виховувати дітей продовжувала мати, яка навчила сина ще в чотирирічному віці читати, розповіла йому про Тараса Шевченка.

Краєвиди шовковистого степу, старі могили, спів жайворонків, дзюрчання витоків Сули, за словами поета, було для нього, одним золотим днем. Музика «тієї дивної весни» звучала в душі упродовж життя. Усе це й зародило поетичне чуття і натхнення, відобразилося в рядками першого вірша. Свої перші вірші  Олександр виносить на суд друзів написані українською та російською мовами свої перші поетичні спроби, які вміщує в рукописному журналі «Комета»

Він багато написав віршів для дітей «Все навколо зеленіє», «Веснянка», «Дощик», «Якинка».

• Що вам найбільше запам’яталось?
• Де минали дитячі роки поета?
• Що розповідав дідусь малому Сашкові?

Заключна частина

Ви гарно слухали і відповідали на мої запитання молодці.

 

«Музей поета Олександра Олеся» м.Білопілля, Сумська область

Музей поета Олександра Олеся — музей відкритий у місті Білопіллі 4 грудня 1998 року з метою увіковічення видатного земляка. Музей розмістився в приміщенні центральної районної бібліотеки, яка з 1993 року носить ім'я свого земляка. Музей був відкритий до 120-ї річниці з дня народження Олександра Олеся (Олександра Кандиби) у 1998 році. У холі музею встановили бюст О. Олеся. Робота була виконана сумським скульптором Я. Красножоном. Невеликий музей займає всього 47 квадратних метрів.

 

 

Музейний фонд на сьогодні вже зібрав близько 250 експонатів, які розмістилися у двох кімнатах другого поверху будівлі. Тут зібрані прижиттєві творчі видання робіт письменника, копії рукописів, матеріалів, які розгорнуто розповідають про життя та діяльність видатної людини. Одна з кімнат повністю присвячена періоду життя поета, коли той проживав у рідному містечку. Є фотографії будинку, де народився письменник, фотокопії записів церковної книги з Покровської церкви, де був охрещений Олександр. Цінним скарбом закладу є особисті речі та видання творів, які потрапили до музею з архіву Олеся від інституту літератури імені Т. Шевченка. Головною особливістю музею є самовар, який раніше зберігався у садибі Кандибів на горищі. Додатково увага приділяється матеріалам, що демонструють творчість сина поета О. Ольжича, а також перебування внука Олеся на Білопільщині — Олега Кандиби. Експонати доповнюють меблі 19 століття, які раніше знаходилися у помешканнях білопільців.

 

Музeй педагога А.С.Макаренка

 

У музеї представлені особисті речі Антона Макаренка а також меблі з дому коваля Якова Авраменка в якому на квартирі до 1901 мешкала сім’я Макаренка^. У 1988 році стараннями краєзнавця Хроленко В.Г. було ствроено експозицію присвячену історії Білопілля та регіону. В 1992 році у музейї також відкрито експозицію присвячену ужитковому побуту українців Слобожанщини. Експозиція стилізована під інтер’єр української хати кінця 19 століття.

Музей в рідному місті Антона Макаренка було відкрито 25 жовтня 1969 року з ініціативи педагогів громади. Найбільш активну участь у ствроенні експозиції приймали Ілляшенко М.Д., Щербак О.А., Хроленко В.Г., які стали хранителями музею та його першими екскурсоводами

Рoзгляд тa oбгoвoрeння фoтoгрaфiй з музeю педагога А.С.Макаренка в м.Білопілля.

Мicячник «Туриcтичний мaршрут пo музeям Сумщини»

«Музей грошей та історії розвитку Української академії банківської справи».

Види діяльності		Зміст роботи
Мотиваційний етап, 1 – й день
Освітня діяльність:	Дитина у соціумі Тема : Потреби людини: які вони? Д/Гра Що потрібно нашій сім'ї». Тип: фронтальне. Вид: комплексне. Програмовий зміст :Дати уявлення про економічну категорію «потреби»; формувати в дітей уявлення про те, що необхідно в різних ситуаціях самій дитині, близьким людям; учити виділяти першочергові потреби ( їжа, вода, повітря, житло, одяг, взуття, безпека тощо). Формувати навички раціонального споживання та використання, що дозволить зекономити бюджет родини, виховувати бережливе ставлення та повагу до праці людини , Матеріали: лялька, ілюстрації із зображенням одягу, їжі, іграшок, книжок, будинку, побутової техніки  та ін..,ілюстрації із зображенням членів родини.
Ігрова діяльність	Дидактичні  ігри : «Як би зробили ви?», «Потреби  людини». Рухливі ігри: «Знайди собі пару». «М'яч через сітку». Сюжетно – рольова гра: «Магазин».
Спостереження Пошуково - дослідницька робота	Експеремент із кімнатною рослиною – бальзаміном ( три дні горщик із квіткою не поливають) Мета : підвести дітей  до розуміння потреб,хто має потребу у воді. Підвести висновку що без води  рослини не можуть жити вона потрібна їм для росту , цвітіння і плодоносіння.
Індивідуальна робота	Закріпити з дітьми першочергові потреби людини.
Робота з батьками	Інформація у куточку для батьків на тему: «Дошкільник у світі економіки».

 

Інформаційний етап, 2 – й день
Освітня діяльність	Логіко – математичний розвиток Тема: «Цікаві перетворення». Дидактична гра «Гроші-ціна». Тип: фронтальне. Вид: комплексне. Програмовий зміст: Ознайомити дітей з економічними поняттями «гроші», «ціна». Називати грошовий     знак України – гривню. Формувати вміння співвідносити товар з певною кількістю грошей. Продовжувати лічити предмети і співвідносити їх кількість з назвою цифр. Вчити розкладати число на два менших. Нагадати дітям, що  природні ресурси стають рукотворними речами в процесі  людської праці.  Активізувати в мові вихованців вживання слів: «шкільні речі», «ціна», «гроші», «товар», «гривня». Розвивати пам’ять, мислення, кмітливість. Виховувати інтерес до світу економіки. Матеріали: іграшка «Гном-економ»; демонстраційний: шкільний рюкзак з підручниками, зошитами, кольоровими олівцями, набором демонстраційних цифр, 2 однакові коробки; роздатковий матеріал: розрізні цифри від 1 до 10, картки з шкільними речами, «гаманці з грішми»; фішки для гри.
Ігрова діяльність	Дидактичні  ігри : «Що можна придбати за гроші, а що ні», «Корисна річ», «Де ми берем продукти», «Гроші - ціна». Рухливі ігри: «Хто перший», «Лови, кидай і падати не давай». Сюжетно – рольова гра: «Магазин іграшок».
Розповідь – бесіда	«Звідки у дорослих з'являються гроші?»
Піший перехід	Екскурсія до крамниці.
Індивідуальна робота з дітьми	Закріплення грошової одиниці.
Художньо - мовленнєва діяльність	Читання казки «Підступна свинка» Ю.Єрьоменко .
Привчаємось працювати	Догляд за кімнатними рослинами

 

Інформаційний  етап , 3 – й день
Освітня діяльність	I заняття Розвиток мовлення «Подорож гномів-економів по казках» Д/гра «З якої казки?» Тип: фронтальне. Вид: комплексне. Програмовий зміст: розширити й уточнити знання дітей про казки та казкових героїв; закріпити знання економічних термінів, уміння вживати їх в розмовній мові; закріпити уміння вживати повні речення, дотримуючись правильного порядку слів; продовжувати формувати мовленнєву культуру спілкування, розмовляти спокійним, лагідним тоном; розвивати уміння дітей логічно й послідовно будувати розповідь, художню виразність дитячої мови, творчість, уяву, фантазію; виховувати в дітей любов до казок, відчуття дружби, товариськість, цілеспрямованість, наполегливість у пошуку вирішення виникаючих проблем. Матеріали: м’яч, картки із зображенням “потреб”; економічна карта податків, маска “паровозик”; “Азбука економічних казок”, макет “СБ”. II заняття. Аплікація Тема:«Виготовляємо  гроші -купюри». Тип: групове. Вид: тематичне. Програмовий зміст : закріпити поняття гроші і їх фізичні властивості, формувати вміння виготовляти власні гроші,закріпити різноманітні прийоми вирізування та прийоми акуратного наклеювання , розвивати образне мислення, дрібну моторику, уяву,виховувати інтерес до процесу виготовлення власних грошей-купюр. Матеріали: зразки купюр,зразок вихователя, обличча людей, картон, кольоровий папір, цифри, ножиці, клей, пензлі для клею, серветки, клейонки.
Ігрова діяльність	Дидактичні  ігри : «Монетний двір», «Доцільні покупки»,«Де чиї купюри». Рухливі ігри: «Влуч і ціль», «Знайди собі пару». Сюжетно – рольова гра:«Банк».
Пошуково – дослідницька робота	Дослід «Чистимо монетку».
Бесіда - розповідь	Гроші різних країн світу.
Спостереження	Спостереження за птахами та їх поведінкою взимку. Доручити дітям насипати корм у годівницю.
Індивідуальна робота	Закріпити з дітьми математичні дії з грошовою одиницею
Трудова діяльність	Доручити дітям насипати корм у годівницю.
Робота з батьками	Консультація на тему "Актуальність пробле­ми економічного виховання у сучас­ному світі".

 

Інформаційний  етап  , 4 – й день
Освітня діяльність:	I заняття. Дитина у природньому довкіллі Тема: Природні ресурси. Блага. Дидактична гра «Назви правильно». Тип: фронтальне, вид: комлексне. Програмовий зміст: формувати первинні уявлення про ресурси та дарові блага, ознайомити з різноманітними природніми ресурсами; дати уявлення про їх раціональне використання , виховувати шанобливе ставлення до природи, учити екологічно грамотно вирішувати проблемні ситуації. Матеріали: ілюстрації на яких зображені річка, ліс, сонце, птахи, картинки до дидактичної гри «Назви правильно», загадки, іграшки свійські тварини. II заняття. Ліплення Тема: Скарбничка для монет. Тип: групове. Вид: комлексне. Програмовий зміст: вчити дітей передавати у ліплення образ свинки (скарбнички), закріплювати вміння зображувати форму, розташування і величину частин тіла тварини; вправляти в прийомах ліплення : розкачування , відтягування, згладжування; продовжувати вчити працювати з соленим тістом, розвивати вміння оцінювати свої роботи та помічати виразне рішення зображення; виховувати прагнення доводити розпочату справу до кінця. Матеріали: свинка скарбничка, зразок вихователя, фарбоване солоне тісто, стеки , дощечки, серветки.
Ігрова діяльність	Дидактичні  ігри : «Як зберегти воду і тепло в оселі», «Що із чого зроблене», «». Рухливі ігри: «Влуч у ціль», «Ми веселі діти». Сюжетно – рольова гра: «Юні фермери».
Бесіда за ілюстративним матеріалом	«Дари природи».
Розв' язання проблемних ситуацій	«Як би ви зробили».
Самостійна творча діяльність	Колективна аплікація «Панно з монеток».
Спостереження	За сонцем , вивчення прислів’я «Мороз припікає , а сонце лише виглядає».
Трудова діяльність	Висаджування цибулі.
Інформаційний  етап  , 5 – й день
Освітня діяльність:	I заняття. Літературна скринька Тема : Читання казки «Півник і бобове зернятко»( російська народна казка). Дидактична гра «Закінчи речення». Тип: групове. Вид: комплексне. Програмовий зміст: Продовжувати вчити дітей емоційно сприймати образний зміст художнього твору, допомогти усвідомити ідею та характер героїв, розуміти їх вчинки розвивати здатність робити висновки,підвести дітей до розуміння поняття «обмін товарів і послуг»; виховувати товариськість, вміння дружити. Матеріали : казка, іграшки півник, курочка,ілюстрації до казки. II заняття Малювання «Моя оселя» (Предметне, кольорові олівці). Програмовий зміст: закріпити з дітьми уявлення про першочергову потребу - потребу в житлі , роль житла в житті людини, учити задумувати зміст свого малюнка на основі отриманих знань і вражень, закріплювати вміння малювати олівцями, розвивати творче мислення, уяву, асоціативну пам'ять , виховувати бережливе ставлення до рідної домівки Матеріали: вірш М. Чаклайс «Дім», зразок вихователя, ілюстрації до теми, аркуші паперу, кольорові олівці.
Ігрова діяльність	Дидактичні  ігри : «Житло українців», «Що із чого зроблене», «Яким ти бачиш свій будинок». Рухливі ігри: «Кеглі», «Ми веселі діти». Настільна гра «Лото»
Бесіда-розум	Охорона навколишнього довкілля
Спостереження	За роботою електричного лічильника
Проблемна ситуація	«Як би ви зробили…».
Індивідуальна робота	Закріплення поняття «Природних ресурсів.
Привчаємось працювати	Прибирання ігрового майданчика
Робота з батьками	Запропонувати батькам відвідати разом з дітьми «Банківську установу» та поспостерігати за роботою працівників банку.
Інформаційний  етап  , 6 – й день
Освітня діяльність:	Дитина у соціумі Тема: Бізнес-клуб «Маленький бізнесмен» Тип: фронтальне. Вид інтегроване. Програмовий зміст: Дати дітям уявлення про бізнес, пояснити хто такий бізнесмен (підприємець; ознайомити з основними рисами підприємця, показати значення розвитку бізнесу для покращення добробуту сім'ї, держави; пояснити дітям поняття «Сімейний бюджет»,доходи, витрати; розвивати вміння міркувати, самостійно знаходити рішення , виховувати ощадливість, критичне мислення,кмітливість, спостережливість. Матеріали: схема “СБ”  (сімейний бюджет), фломастери, картки  із зображенням основного й побічного доходу, карти із зображенням «потреб сім'ї», різні банкноти.
Ігрова діяльність	Дидактичні ігри:«Скажи навпаки», «Дохід і витрати вашої родини». Рухливі ігри : «Хто краще стрибне», «Горобчик і кіт». Сюжетно рольова гра «Банк».
Проблемна ситуація	«Якби я був бізнесменом».
Спостереження	За машиною, яка привозить продукти в дитячий садок.
Індивідуальна робота	Закріпити поняття «доходи», «витрати»
Робота з батьками	Анкетування з батьками на тему «Значення економічного виховання в ДНЗ і сімЇ»
Інформаційний  етап  , 7 – й день
Освітня діяльність:	Логіко – математичний розвиток Тема: «День народження Мухи -Цокотухи». Тип: фронтальне. Вид: комплексне. Програмовий зміст: Продовжувати знайомити дітей з економічними поняттями  «гроші», «ціна». Називати грошову монету – копійку. Продовжувати формувати вміння співвідносити товар з певною кількістю грошей – гривні з копійками. Вміти розкладати число на два менших. На прикладі казкової героїні показати, як можна раціонально витрачати гроші, щоб отримати прибуток. Активізувати у мові дітей вживання слів: «ціна», «гроші», «гривня», «копійка», «товар». Розвивати пам'ять, мислення, кмітливість. Виховувати бажання працювати, викликати  інтерес до світу економіки. Матеріал: «Гаманці з грішми», фланелеграф до казки К. Чуковського «Муха – Цокотуха», картки з зображенням продуктів; фішки.
Ігрова діяльність	Дидактичні ігри : «», «Товар чи послуга», «Хто швидше продасть свій товар». Сюжетно рольова гра «У торгівельному центрі». Рухливі ігри «Дені і ніч», «Зроби фігуру».
Бесіда-роздум	«Навіщо потрібні гроші».
Спостереження	За горобиною, хвилинки милування.
Індивідуальна робота	Повторити з дітьми склад чисел з двох менших.
Художньо - мовленнєва діяльність	Читання вірша Л.Яковенко «Гроші-це товар»
Ігрова вправа	«Що можна придбати за гроші, а що ні?»
Робота з батьками	Консультація "Актуальність пробле­ми економічного виховання у сучас­ному світі".
Узагальнюючий етап  , 8 – й день
Освітня діяльність:	I заняття. Розвиток мовлення Тема: Праця людей та її результат. Дидактична гра «Хто де працює?». Тип: фронтальне. Вид: комплексне. Програмовий міст: систематизувати уявлення дітей про працю; показати роль праці в житті людини у різних сферах та взаємозалежність різних видів праці , їхні кінцеві результати; вчити дітей сладати розповідь за планом вихователя,вживаючи прості та складні речення; висловлюватися послідовно,, зв»язно, розвивати інтерес до економічної сфери життєдіяльності; сприяти вихованню ощадливості, економності, поваги до людей різних професій. Матеріали: ілюстрації « Професії», вірш «Усі для всіх» Ю.Тувім, предметні картинки до дидактичної гри .  II заняття Аплікація Тема: Прикрасимо гаманець. Тип: групове. Вид: комплексне. Програмовий зміст: закріпити з дітьми поняття гроші, формувати бажання акуратного і бережливого поводження з грішми, вправляти в прийомах різання , акуратного користування ножицями, пензликом, клеєм; розвивати дрібну моторику, ,творчу уяву, естетичне сприйняття;виховувати  ощадливе ставлення до грошей, самостійність. Матеріали: загадка, гаманці, зразок вихователя,шаблони гаманців,кольоровий папір,кольорові деталі.клей, пензлі, підставки, серветки.
Ігрова діяльність	Дидактичні ігри «Що кому потрібно для роботи», «Усі професії хороші», «Вгадай яка професія». Рухливі ігри: «Зроби фігуру», «Діти і вовк».
Бесіда- розповідь	«Для чого потрібна реклама».
Піший перехід	Ознайомлення з роботою банкомату
Проблемна ситуація	«Де краще зберігати гроші?»
Індивідуальна робота	Закріпити знання про професії своїх батьків.
Робота з батьками	Бесіда з батьками на тему: «Виховання ощадливих і економних дітей».
Творчий  етап  , 9 – й день
Освітня діяльність:	I заняття.  Дитина у природньому довкіллі Тема: Хочемо жити в чистому місті? Зберігаємо навколишнє середовищє.  Дидактична гра «Як би ви зробили?». Тип: фронтальне. Вид: комплексне. Програмовий зміст:ознайомити дітей із проблемою збереження навколишнього середовища, з правилами поводження з побутовим сміттям на вулиці та вдома, учити підтримувати чистоту і порядок у довкіллі, підвищувати культуру побуту; виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища, охайність. Матеріали: оповідання В.О. Сухомлинського «Смітник»,. ілюстрації , фотографії із зображенням неприбраного сміття,, ілюстрації на яких зображені різні контейнери для сміття, «сміття» ( порожні упаковки,пакети, папір,пластикові пляшки..), зроблені з картонних коробок контейнери для різних видів сміття. II заняття Ліплення «Хлібобулочні вироби»
Ігрова діяльність	Дидактичні ігри:«Зроби рекламу своєму товарові», «Що погано, а що добре». Рухливі ігри: «Зайчик білнький», «Хто швидше».
Творча гра	Гра»Театр зв сміття» (За Л.Б.Фесюковою)
Бесіда-розум	Чи потрібно сортувати сміття?
Спостереження	За працею двірника
Самостійна творча діяльність	«Дамо старим речам право на життя».
Колективна праця	«Наведемо лад у групі»
Робота з батьками	Робота з батьками «Скарбничка своїми руками»
Рефлексивно – оцінювальний етап , 10 – й день
Освітня діяльність	Художня література. Малювання Тема :Гном-економ в гостях у дітей  Вивчення вірша В. Рубана «Для чого нам реклама». II Малювання Тема:«Реклама дошкільного автобусу» Тип: групове, вид; інтегроване Програмний зміст: закріпити з дітьми поняття «реклама». Вчити дітей створювати рекламу, яка привертає увагу  людей.  Під час заняття спиратися на досвід та знання вихованців з економіки та оточуючого світу. Активізувати словник дітей словами «реклама»,«інформація», «бігборд». Розвивати творчу уяву, пам'ять,  мислення,дрібну моторику. Виховувати інтерес до інформації з реклами, вміти аналізувати її зміст. Виховувати  пошану до будь-якої професії; дбайливе ставлення до речей. Матеріал: дитячий велосипед, автобус для сюжетно-рольової гри, заготовка площинного автобусу, фломастери, кольорові олівці, шаблони у формі автобуса картинки з зображенням автобусів, «гаманець з грішми».
Ігрова діяльність	Дидактичні  ігри: «Хто краще прорекламує свій товар», «Корисна річ», «Придумай рекламу» Рухливі ігри : «Хто краще стрибне», «Кольорові автомобілі» Сюжетно-рольова гра «Автобус»
Виставка дитячих робіт	«Салон дитячих автобусів»
Індивідуальна робота	Закріплення вивченого вірша
Привчаємось працювати	Полікуємо книжки
Розвага	“Економічний Брейн-ринг”

 

«Музей партизанської слави «Спадщанський ліс»

Музей партизанської слави «Спадщанський ліс» — музей зібрання предметів і матеріалів з історії партизанського руху. Розташований у Путивльському районі Сумської області та знаходиться на відстані 11 км від Путивля у однойменному Спадщанському лісі. Є однією з філій, що утворюють Путивльський державний історико-культурний заповідник.

Музей був відкритий у 1956 році. У 1965 році Спадщанський ліс було оголошено історико-культурним заповідником. 30 грудня 1986 року після постанови Ради Міністрів України музей став складовою частиною Державного історико-культурного заповідника.

22 вересня 2001 року на урочистостях, що відбулися з нагоди «60-річчя партизанського руху на Україні», заповідник, в тому числі й музей, відвідав президент України Л. Д. Кучма.

З нагоди об'єднання партизанських загонів 22 вересня 2011 року було відзначено на державному рівні «70-річчя партизанського руху в Україні». У зв'язку з цим 27 липня 2011 року Кабінет Міністрів України постановив виділити 1651 тис. гривень для капітального ремонту Музею партизанської слави і Музею зброї та військової техніки Спадщанського лісу та 400 тис. — для реконструкції експозиції Музею.

Експозиція музею створена в 2021 році.

Музей створений на місці партизанського з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, С. В. Руднєва і Г. Я. Базими, особисті речі яких в ньому й зберігаються. Також серед експонатів музею можна побачити тачанку Ковпака, друкарську машинку, на якій було віддруковано перші накази партизанського генерала. В експозиції музею присутні зразки зброї, боєприпасів, сотні фотографій, багато документів та матеріалів, в яких описано злочини нацистів на Сумщині. Біля музею стоїть 76-мм гармата Ф-22, яка була на озброєнні у партизанському загоні.

    

 

 

 

 «Роменський крaєзнaвчий музeй»

Бeciдa прo життя пeрших пoceлeнцiв

Зeмлянкa — зaглиблeнe у зeмлю житлo прямoкутнoї aбo oкруглoї фoрми, дaх якoгo cтвoрeний з кoлoд i бaлoк тa вкритий зeмлeю, гiлкaми, шкiрaми чи лиcтям.

Зeмлянкa є oдним з нaйcтaрiших житeл людcтвa. Як прaвилo, хoч i нe виключнo, зeмлянки були хaрaктeрнi для рeгioнiв з хoлoдним клiмaтoм. Зaвдяки зaглиблeнню в зeмлю зeмлянки мaють дoбру тeплoiзoляцiю, aлe, з другoгo бoку, з тiєї ж причини в них вoгкo.

Вceрeдинi зeмлянки, як прaвилo, знaхoдилocь вoгнищe, якe пiдтримувaлocя жiнкaми й увaжaлocя cимвoлoм oceлi.

Нaрoднi iгри

“Пoдoлянкa”

Дiти вoдять хoрoвoд, a oдин, щo cтoїть у кoлi, рoбить рухи, щo вiдпoвiдaють змicту пicнi:

Дecь тaм, дecь тaм Пoдoлянкa булa, 
Дecь тaм мoлoдeнькa булa, 
Oтут вoнa впaлa,
Дo зeмлi припaлa.
Уcтaнь, уcтaнь, Пoдoлянoчкo, 
Прoмий oчки, як cклянoчки, 
Тa вiзьмиcя в бoчки, 
Тa пocкaчи cкoчки.
Cкaчи, cкaчи пoнaд брoдoм,
Як рибoнькa пoпiд льoдoм.
Вiзьми coбi пaнну, кoтoрую крaйню,
Вiзьми coбi пaничкa, кoтoрoгo крaйничкa.

Тoй, щo пoceрeдинi, вибирaє кoгocь з кoлa зaмicть ceбe, i грa прoдoвжуєтьcя.

“Кружoк” (Цaрiвнa)
Хлoпцi й дiвчaтa, узявшиcь зa руки, cтaють у кружoк, вибирaють "цaрeвичa" й "цaрiвну". "Цaрiвнa" пeрeбувaє в крузi, "цaрeвич" - зa кругoм. Уci cпiвaють;
Oй у гoрoдoчку цaрiвнa, 
A зa гoрoдoчкoм цaрiв cин, цaрiв cин.
Приcтупи, цaрeнкo, близeнькo, близeнькo. 
Пoклoниcь цaрiвнi низeнькo, низeнькo.
Приcтупи, цaрeнкo, щe ближчe, щe ближчe, 
Пoклoниcь цaрiвнi щe нижчe, щe нижчe.
Прoрoби цaрiвнi вoрoтoчкa, вoрoтoчкa, 
Вивeзи цaрiвну з гoрoдoчкa, з гoрoдoчкa.
Oбвeди цaрiвну кругoм ряду, кругoм ряду. 
Тa й пocтaв цaрiвну у ряду, у ряду.

"Цaрeвич" викoнує вci oбoв'язки, якi йoму приcпiвують, бeрe цaрiвну зa руку i cтaвить уряд пoруч iз coбoю. Пoтiм вибирaють iнших "цaрeвичa" й "цaрiвну".

“Гoрю-дуб”

Уci cтaють пo двoє - пaрa зa пaрoю. Oдин - "гoрю-дуб" - пoпeрeду нa вiддaлi й cпiвaє:

Гoрю, гoрю, пaлaю
Кoгo cхoчу, cпiймaю
Рaз, двa, три! Бiжiть!

Пeршa пaрa бiжить дo "гoрю дубa" i, рoзiрвaвши руки, нaмaгaєтьcя oббiгти йoгo з двoх бoкiв i знoв з'єднaтиcя. Якщo "гoрю-дуб" кoгocь cпiймaє, тo cтaє з ним пoзaд уciх, a хтo зaлишивcя бeз пaри - cтaє "гoрю-дубoм".

“Куцi-бaбa”

У цю гру звичaйнo грaють дiти взимку у вeликiй хaтi. Oднoму з грaючих зaв'язують oчi хуcткoю, cтaвлять нa пoрoзi i питaють:

- Бaбo, бaбo! Нa чoм cтoїш?
- Нa глaх-лoбoдaх
- A щo ти їcи?
- У мeнe кaшa нa пoлицi.
- A мeнi ж дacи?
- Чoртa з'їcи!

Тoдi удaряють йoгo рукoю i вci тiкaють. Якщo "куцi-бaбa" - кoгocь упiймaє - тoму зaв'язує oчi. A якщo нi - прoдoвжуєтьcя грa.

- A чия-тo, бaбo, кaшa нa пoлицi cтoїть?
- Мoя.
- A я виїм
- A я з києм!
- A я утeчу.
- A я дoжeну.
- A я в oпoлoнку.
- A я зa гoлoвку.

I знoв удaряють i рoзбiгaютьcя. Якщo "куцi-бaбa" нiкoгo нe злoвить, пoвeртaєтьcя нa cвoє мicцe

- Бaбo-бaбo, чиє тo пoрocяткo пo cмiтнику хoдить?
- Мoє.
- Кoли ти йoгo зaкoлeш?
- Зaвтрa.
- A мeнi ж дacи?
- Чoртa з'їcи.

Якщo i цьoгo рaзу "куцi-бaбa" нiкoгo нe cпiймaє, зaвeршують гру.

- Ти, бaбo, cлiпa?
- Cлiпa, cинoчку, cлiпa.
- Щo ж тoбi дaть?
- Дaй, cинoчку, бoрoшeнця нa гaлушeчки.

Хтocь нacипaє "куцi-бaбi" у жмeню пicку aбoщo.

“ЧAБAН”

Вeдучий гри - чaбaн. Дiти зoбрaжaють oвeць, a кiлькa з них - вoвки. Чaбaн зi cлoвaми:

Oй у лici, у лicу
Я oвeчки пacу -

вигoнить oвeць пacтиcя нa лужoк. Вiвцi рoзбiгaютьcя, "пacутьcя". Чaбaн cтeрeжe їх. Зi cлoвaми:

Дeнь кiнчaєтьcя,
Oвeчки дoдoму вeртaютьcя.
Чeрeз лic бiжaть,
A тaм вoвки cидять -

жeнe oвeць пacтух дoдoму. Пo дoрoзi їх пeрecтрiвaють вoвки, лoвлять oвeчoк i вiдвoдять дo cвoгo лiгвa.
Чaбaн знoву жeнe cвoю oтaру пacтиcя.
Пeрeмaгaють нaйcпритнiшi, нaйхитрiшi i нaйпрудкiшi "вiвцi", якi пicля трьoх-п'яти рaзiв лишaютьcя нa вoлi, нe пoпaдaють вoвку в зуби. Пicля цьoгo oбирaєтьcя нoвий чaбaн i вoвки. Грa тривaє.

Музей Кролевецького ткацтва — краєзнавчий музей у

місті Кролевець на Сумщині, зібрання матеріалів і предметів з історичного та культурного розвитку ткацтва Кролевеччини; значний культурний осередок міста.

19 листопада 2011 року у рамках проведення Міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники», який з 1995 року щорічно проводиться у м. Кролевці, відбулась важлива історична подія — відкриття музею кролевецького ткацтва. Розташовано музей в історичній садибі родини Огієвських (бульв. Шевченка, 33), де колись гостював великий Кобзар.

«У планах обласної влади — перетворити місцевий музей на національний. Адже кролевецькі рушники прославляють не тільки Сумщину — всю Україну», — зазначив під час відвідин музею у 2011 році голова Сумської ОДА Ю. П. Чмирь.

В основу музею була закладена спадщина музейної кімнати Кролевецької фабрики художнього ткацтва. Музейна збірка стародавніх і сучасних творів художнього ткацтва нараховує понад 700 унікальних експонатів, з яких майже 400 — рушники. Найстаріший з рушників датується 1839 роком.

Один із залів музею

Ткані вироби, які зберігаються у фондах музею, дійшли до нас із ХІХ—ХХ століть. Це різноманітні предмети декоративно-ужиткового та обрядового призначення, передусім рушники, розмір й оформлення яких залежали від використання їх у побуті й обрядах. Узорні тканини інтер'єрного вживання — настільники, рядна, фіранки.

Кожний твір художнього ткацтва, що зберігається в музейній колекції, доносить до сучасників уяву про естетичні уподобання та високу майстерність їхніх творців.

 

Круглий стіл

«Ткацтво – найдавніше ремесло українців»

Мета: викликати інтерес до народного ремесла – ткацтва; ознайомити педагогів із розвитком ткацтва, творчістю народних майстрів-умільців; розвивати комунікативні здібності, пам'ять, навички роботи у групах; виховувати любов і повагу до народної творчості.

Обладнання: презентації педагогів, ткацькі вироби, кросворд, картки із завданнями.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Проект колективний (переважає групова форма роботи), координатором проекту є керівник. Також педагоги обирають директора туристичного агентства, який буде допомагати керівнику і керувати заходом. Педагоги об’єднується у 6 груп. Очолюють ці групи лідери (екскурсоводи-консультанти), які організовують і контролюють роботу.

ІІ. ВСТУП

Керівник. Сьогодні ми поринемо у цікаву подорож по місцях, де люди здавна займаються ткацтвом і килимарством. Кожен із нас мріє про мандрівку не просто для розваги. Вивчення різних куточків нашої матінки-землі надає можливість не тільки побачити унікальність природи, а й дізнатися про заняття людей. Ці знання допоможуть нам розвиватися самим, виховувати в собі почуття прекрасного, повагу до людей, що своїми руками творять чудеса. Для цього творчі групи провели дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями.

Директор туристичного агентства. За останні роки збільшилося число громадян нашої країни, які бажають поїхати за кордон. На допомогу їм приходять багато туристичних фірм. Але не тільки за кордоном, а й у нас, можна побачити багато цікавого. Тому ми сьогодні пропонуємо подорож по місцях нашої країни.

III. Творчий проект

«Історія виникнення ткацтва».

Ткацтво – найдавніше ремесло, яким займалися українські жінки. Тканини виготовляли спочатку для власного вжитку, але вже з ІХ-Х ст. відбувалося відокремлення цього домашнього ремесла як промислу, що задовольняв потреби міського населення. Довгий час існували паралельно народне домашнє ткацтво і цехове ремісництво. Ткацтво як ремесло було поширене на всіх землях України з часів Київської Русі. Виділилось воно і розвинулось із сільських промислів і через деякий час з появою мануфактур та фабрик знову зосередилось на селі як кустарний промисел. Про широку популярність ткацтва свідчать знахідки шиферних пряслиць, які знайдено практично в усіх районах України. Це металеві ножиці кравецького типу, металеві та кістяні гребіні, деталі горизонтального ткацького веретена, мотовила тощо.

Дуже довго існували паралельно народне домашнє ткацтво і цехове ремісниче. Однак, із виникненням промислового виготовлення тканин домашні ткацькі ремесла поступово  почали занепадати.

Проте художні тканини і нині відіграють значну роль у оформленні інтер'єру житла та виготовленні народних костюмів. Технологія домашнього ткацтва трудомістка – це прядіння ниток, фарбування їх у різні кольори, ткання на різних ткацьких верстатах (різноманітної конструкції) із застосуванням цілої низки технічних прийомів. Матеріалом для створення тканин було лляне волокно, коноплі, овеча вовна, які також потребували значних затрат жіночої праці. Розпис тканин є новим видом декоративно-прикладного мистецтва в Україні, хоча є свідчення про надзвичайну давність і цього мистецтва – це спогади ріска Нантського про нашу землю за часів Аттіли. Побувавши в царському палаці, він зазначав, що бачив, як жінки "покривали візерунками полотняні покривала, які варвари носили поверх одежі задля краси".

«Техніка ткацтва».

Тканини в домашніх умовах виготовляли в основному з льону, конопель, вовни. Повсякденні потреби та наявність сировини зумовили побутування ткацтва як основного виду діяльності жінок. Практично у кожній хаті у  ХVIII ст. був ткацький верстат. Крім простого ткацтва та тканин з вибивним узором, на Україні виготовляли узорні тканини з орнаментом, утвореним комбінуванням переплетінь ниток основи і підткання. Вибивний узор, замінений у багатьох місцевостях вишиванням, виконувався так: на кам’яну або дерев’яну штамп-печатку наносилися барвники, які потім переносились тисненням на тканину. Спосіб виготовлення тканини був трудомістким і довготривалим процесом. Найперше потрібно було насіяти льон чи коноплі. Як тільки льон достигав, його жали і ставили в стіжки, кожен з яких складався із п’ятнадцяти жменьок. Стіжки вистоювалися протягом чотирьох днів, їх обмочували і викладали солому “вилежуватись” на стерні протягом двох-трьох тижнів. Початкове волокно обтіпували тріпачкою і розмикали на лички, потім обдирали, тобто вичісували щіткою із цвяхів. Через деякий час, коли сировина вилежувалась, прив’язували куделі до гребенеподібного пристрою – потаса – і пряли на веретені нитки, навивали кросна, ткали на верстаті. Полотно вибілювали мочінням у воді, сушили на сонці та згортали в сувої. Кількість сувоїв полотна у скрині чи виробів з нього свідчили про працелюбність жінок, їхню майстерність.

Мистецтво ткачів найяскравіше виявилось у виготовленні візерункових тканин. Для візерункового ткацтва майстрині самі готували пряжу з місцевої сировини і фарбували домашнім способом. Провідними техніками візерункового ткання були:

—  класичний ручний перебір;

—  ремїзно-підніжкове візерункове ткання;

—  техніка килимового закладного ткання.

Оздоблювалися народні тканини крім тканого візерунку ще вибійкою, гап­туванням або вишивкою. За візерунком, композицією і колористикою вони були досить різноманітними: смугасті, картаті, з геометричним чи рослинним орна­ментом, прикрашені стилізованими мотивами птахів, тварин, дерев. Загалом кольорове вирішення українських народних тканин було злагодже­ним, позбавленим строкатості. Переважали в основному світлі кольори полотна і білої вовни, коричневі, сірі відтінки. Чорний колір був типовим для тканин, із яких шили верхній одяг бойки і лемки. Поширеним був яскраво-червоний, а також синій. Рідше використовували кольори – зелений, жовтий і фіолетовий.

 «Кролевецька фабрика».

В Україні є багато спеціалізованих підприємств, які виробляють художні тканини: в Кролевці, Богуславі, Дігтярях, Переяслав-Хмельницькому. Провідною серед них є Кролевецька фабрика, на якій виготовляють сюжетно-тематичні декоративні рушники й панно. Кролевецькі ткачі вміло продовжують традиції ручного художнього ткацтва, які були відомі в Україні з давніх-давен. Дбайливо зберігають місцеві традиції ткачі Львівщини, Гуцульщини, Бойківщини, Івано-Франківщини. У багатьох регіонах до ручного ткацтва залучаються майстрині-надомниці, які виготовляють ліжники, рушники, наволочки, серветки, плахти, килими тощо.

З давніх-давен на весь світ славелось своїми рушниками невеличке містечко Кролевець, яке знаходиться в північно – західній частині Сумської області. З 1922 року майстри Кролевецької ордена “Знак Пошани” фабрики “Художнє ткацтво” старанно зберігають і розвивають кращі народні традиції Кролевеччини. У 1936 році на виставці в Парижі кролевецький рушник завоював золоту медаль. З того часу він експонується у Франції, США, Австралії, Канаді. Основним напрямком діяльності фабрики є виготовлення художніх декоративно-тканих штучних виробів. Понад п’ятдесят найменувань барвистих виробів пропонує сьогодні підприємство – це рушники, штори, жакардові покривала, скатертини, серветки, простирадла, махрові рушники різних розмірів, махрові простирадла. В останні роки фабрика освоїла випуск унікальних сюжетно-тематичних виробів, виготовлених з використанням комбінованих технік ручного ткацтва з кольоровою гамою до 10 кольорів, в тому числі портретні рушники та панно з емблемою учбових закладів та підприємств з державною та регіональною символікою.

Практичність і краса – основні якості виробів фабрики. Вони по-святковому довершують інтер’єр сучасного житла, веселкою кольорів пом’якшують холодний полиск меблів. Завдяки вдало підібраним серветкам, рушникам, шторам тощо можна не лише прикрасити квартиру, але й надати неповторного колориту, створити затишок. Усе це не тільки гарні практичні речі, вони чудові подарунки на новосілля, чудові сувеніри друзям на згадку про поїздку в Україну. У виробах майстрів із Кролевця приваблює добротність виготовлення, природна краса традиційних матеріалів та довговічність.

 «Найвідоміші народні майстри-умільці».

З кінця XIX – початку XX ст. у зв’язку з поширенням машинного текстильного виробництва народне ручне ткацтво почало занепадати. Відродження його на базі народних традицій розпочалося із 30-х років XX століття. Особли­вого розвитку воно набуло в традиційних осередках народного ткацтва. У га­лузі художнього ткацтва в Україні працювало і працює багато талановитих май­стрів та художників. З XVIII—XIX ст. стали відомими імена досвідчених тка­чів – П. Бідного, родини Роликів і Демченків,

І. Златоглавнииа, Оболонських, І. Прилуцького, Я. Суходольського.

Високими художніми якостями та технічною досконалістю відзначаються твори провідних майстрів ткацтва – лауреатів Державної премії імені Т.Г. Шевченка – Ганни Верес (с. Обуховичі на Київщині) та Ганни Василащук (с. Шешори на Івано-Франківщині), а також Ганни Вінтоняк (м. Коломия), Ольги Горбової (м. Косів), народного художника України Сергія Нечипоренка (м. Київ).

Сьогодні працює дуже багато народних майстрів і майстринь: Галина Стеблій, гобелен “Дерево життя”, Забашта Галина – “Вікна”, Барна Оля “Різдвяна ніч в Яворові”, Шульга Зеновія “Зародження руху”, Захарчук Наталія “Тіні”, Луковська Ольга “Дощ”, Косів Роксоляна “Crescendo”, Базак Марта “Дерево”, , Словінська Анна “Мармуровий”. Всі ці ткалі не є народними, але обов’язково будуть, про що свідчать їхні роботи надруковані в каталозі виставки “Шовкова косиця”, 1999 р.

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Директор туристичної фірми. А тепер перевіримо, якими уважними ви були сьогодні. Пропоную розгадати цікавий кросворд. Хто буде активно працювати, буде нагороджений премією.

				1					8
		2
							4
									6
							7

3

5

 

 

По горизонталі:

1.     За допомогою якого пристрою обробляли сировину для ткацтва?
2.     Який виріб Кролевецької фабрики у 1936 році на виставці у Парижі завоював золоту медаль?
3.     Автор сучасного гобелену у техніці ручного ткацтва.

4. За чим виготовлялися фарби?

5. Галузь ручного ткацтва.

6. Один із матеріалів для виготовлення тканин.

7. Один із найвідоміших центрів ткацтва в Україні.

По вертикалі: 8. Один із найдавніших та найвідоміших промислів українців.

Відповіді:

1. Верстат. 2. Рушник. 3. Пілюгіна. 4. Рецепт. 5. Килимарство.

6. Вовна. 7. Кролевець. 8. Ткацтво.

ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою “Рекламний ролик”. Для туристичної фірми потрібно підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано ткацтво чи килимарство.

V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО

Ось і завершилась, любі мандрівники, наша віртуальна екскурсія. Кажуть, той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого. Наші пращури були надзвичайно талановитими, працьовитими і залишили нам унікальну спадщину, з якою ми сьогодні познайомилися. Яскравою сторінкою української культури було і залишається ткацтво і килимарство. Обов’язково завітайте до Кролевецької фабрики, а потім запросіть туди друзів і знайомих! Ми повинні пишатися своєю Батьківщиною, знати її історію, звичаї, насолоджуватись красою рідної природи!

Заняття з ознайомлення із соціумом

Тема «Традиції народних майстрів»

Програмове завдання: дати уявлення про старовинні способи виготовлення пред-метів домашнього вжитку (столярне та гончарне ремесло, сільська кузня, прядіння); розвивати цікавість до історії свого краю, пред-метів побуту, знарядь

праці, якими користувалися в Україні багато років тому; виховувати у дітей допитливе ставлення до старовин-них речей, пошану до праці майстрів, які їх зробили.

Матеріали та обладнання: демонстраційні— ілюстрації, що зобра-жують працю гончаря, столяра, коваля, прялі тощо, сувенірні виро-би декоративно-ужиткового мистецтва; роздавальний— малюнки із  гончарними, столярними, ковальськими виробами; іграшкові моло-точки; аркуші паперу з контурним зображенням глечика;олівці, фломастери; аудіозапис та обладнання для його відтворення.

Ключові слова: старовинні ремесла, майстри, гончар, коваль, куз-ня, столяр, вироби, глина, метал, посуд, пряля, прядка, дерево.

                                                                   Хід заняття 

І. Організаційний момент

Дорослий показує дітям кілька сувенірних виробів народного

ужиткового мистецтва і звертається до групи.

• Погляньте, малята, які чудові речі!
• Що це? ( називають знайомі предмети, а про решту їм дає пояснення)
• Це — сучасні вироби, але зроблені вони за національними традиціями

українських майстрів, і їх вигляд нагадує ті давні часи, коли подібні реч

виготовлялися вправними руками народних уміль-ців — наших із вами прапрадідів. Чи хотіли б ви потрапити в ми-нуле нашого краю і дізнатися, які майстри тоді жили в Україні, як вони працювали, які речі виробляли?

ІІ. Викладання нового матеріалу

1. Віртуальна екскурсія «Умільці-майстри в часи давнини»

Вихователь  розташовує перед дітьми ілюстрації, що зображують

працю давніх українських ремісників.

• Наш український народ віддавна славився своїми умільцями, майстрами, які

добре володіли різними ремеслами. А ремесел на той час в Україні було чимало.

Дуже давня і шанована професія —  гончар.  Гончарство —  виготовлення

посуду та інших речей із глини. Ремесло гончаря було копітким. Спочатку гончар восени копав глину, приносив додому й лишав її надворі, щоб вона вилежалася під дощами, сонцем та вітрами. А навесні глину очищували, просіювали, намочували водою, місили й ліпили з неї виріб. Робив це гончар на спеціальному пристрої —  гончарному крузі.  Готовий виріб  майстер  поливав  во-дою, а потім обпалював у печі. Після запікання посуд ставав міц-ним і дзвінким. Так гончарі виробляли посуд (глечики, макітри, миски, горщики), свічники, а із залишків — іграшки (свищики у формі півників, баранців, коників, козликів, посуд «копійки»)

• Розкажіть, чим займався майстер-гончар, як та з чого він робив

свої вироби. (Малята виконують завдання.)

 

 

• Іншим давнім ремеслом  було  ковальство.  Коваль працював у кузні

з металом і виготовляв металеві вироби: рогачі для печі, підкови для коней, замки, ключі тощо. Шматок металу коваль по-міщав у спеціальну піч, розжарював його до почервоніння, а потім клав на ковадло і бив по металу молотом, надаючи йому потріб-ної форми. Ремесло коваля вимагало від майстра не тільки вміння,

але й неабиякої фізичної сили.

• Де та як працював коваль?
• Які речі та з чого робив цей майстер? (Відповіді, пояснення.)

Інший давній  ремісник  —  столяр  —  був  майстром  по  дереву.

Столяри виробляли дерев’яні меблі (лави, ліжка, мисники, скри-ні), віконні рами та двері. Зараз у нас теж є столярні цехи, де май-страм допомагають спеціальні верстати. А давнім умільцям-столя-рам доводилося все робити вручну і покладатися лише на власні вміння.

• Розкажіть, із яким матеріалом працювали столяри.
• Чим вони займалися? (Малята дають відповіді.)

Усі ви носите одяг із тканини. Зараз тканини виготовляють на ткацьких фабриках із ниток, прядива, яке також виробляється  в спеціальних текстильних цехах. А в давні часи виготовленням ниток (із вовни та льону) займалися майстрині-прялі. Прялі використовували для цього спеціальне приладдя — прядку. Робота прялі

йшла повільно і вимагала від майстрині старанності, уваги й терпіння.

• Чим займалися прялі, на чому вони працювали? (Відповіді.)

Потім ткалі перетворювали прядиво на тканину на ткацьких верста-тах, також вручну.

Багато й інших професій існувало в давні часи: млинарі, які виробляли борошно, кравці, які шили одяг тощо.

Сучасні покоління захоплюються майстерністю своїх пращурів

та пишаються ними.

2.  Слуханні та обговорення віршів

Вихователь пропонує малюкам послухати вірші про давніх

майстрів. А.Качан

                                                              Кузня

Грім гримить, перекликається,

Аж здригається земля.

А до грому озивається

Чорна кузня коваля.

Тут куються блискавиці

Для небесних колісниць,

Тож коваль наш не боїться

Ні громів, ні блискавиць.    Н.Репета

                                                               Гончар

А гончар, почавши день,

Крутить круг, співа пісень,

Ліпить з глини диво-горщик,

В ньому булькатиме борщик.  М.Підгірянка

Гостинна хата

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижку

В зеленім садочку, в квітучім затишку.

Ти справ мені, столяре, двері й віконця,

Поріг від дороги, а вікна до сонця.

Ковалю, ковалю, зготов мені ключик,

І сильні завіси, й замочок блискучий.

Я буду раденько замок відмикати,

Щоб ви не минали гостинної хати.

Запитання та завдання до обговорення віршів

• Розкажіть, про яких майстрів ви послухали вірші.
• Які  картини уявилися  вам  під  час  читання  вірша  про  коваля,

гончаря?

• Які  ремісники  брали  участь  у  будівництві  хати?  Які  речі  для

дому вони виготовляли?

• Як ви гадаєте, коли — тепер чи в давнину — майстрам було пра-цювати важче? Чому?

3.  Відгадування загадок про давні професії

Діти слухають загадки, відгадують їх та показують відповідних

ремісників на малюнках.

Обертає круг невпинно,

Оживляє майстер глину:

Зліпить горщик він і глечик,

Вазу й свищик для малечі —

Має хист до цього й дар.

Вмілець зветься цей … (гончар).

В кузні справа в нього є,

Він щодня у ній кує,

Зробить ключ, замок, підкову,

І рогач — міцний, чудовий,

Дужий він, міцний, мов сталь,

Знають всі, що це … (коваль).

Хто із деревом працює,

Рами й двері нам змайструє,

Табуретку зробить, лаву —

Швидко, якісно та вправно?

Ремісництво — його доля,

Звуть такого майстра … (столяр).

4. Рухлива гра-забава «Ковалі»

Малятам пропонується уявити себе ковалями.

Діти беруть іграшкові молоточки і легенько, ритмічно стука-ють ними по підлозі, столі, собі по підошві тощо, приспівуючи слова забавлянки.

Куй-куй, ковалі,

То великі, то малі.

А старого коваля

Посадили на коня,

Дали йому молоток,

Щоб підкував чобіток.

Гра проводиться на фоні звучання відповідної народної мелодії.

5.  Гра-практикум «Де чия робота?»

Вихователь   об’єднує  групу  у  три  команди:  «Гончарі»,  «Ковалі»

та «Столяри» і дає вихованцям картки із малюнками виробів відповідних ремісників. Завдання малят: уважно розглянути кожну картку і розкласти їх, розподіливши зображення за видами ремесел: 

• «Гончарі» відбирають  і  складають  біля  себе  гончарні  вироби,
• «Ковалі» — зображення предметів вжитку, викованих з металу,
• «Столяри» — вироби з дерева.

По завершенні завдання представники груп (за бажанням) пояснюють його, називаючи та показуючи речі, які вони вибрали.

6.  Гра-імітація «Ми — умілі гончарі»

Діти уявляють різні трудові дії, пов’язані з працею гончаря,

і зображують їх виконання ігровими імітаційними рухами, спираючись на розповідь дорослого.

Наприклад

Ось ми пішли шукати глину. Розкопали землю, знайшли її. Набрали глини, склали у мішок. Принесли додому. Хай наша глина вилежиться. Тепер підготуємо глину: виберемо з неї все зайве — палички, скіпочки, камінці. Візьмемо сито й просіємо глину. Поллємо її водою, вимісимо. Зліплюємо грудку і кладемо на гончарний круг. Сядемо, покрутимо його ніжками — хай обертається. А ми будемо

ліпити горщик. Вправно працюють наші руки. Ось горщик і гото-вий. Поставимо його в піч. Гра  може  проводитися  в  супроводі  тихого  звучання  спокійної

ліричної музики.

7.  Образотворча вправа «Глечик розписний»

Малята уважно розглядають сувенірний глечик або зображення

цього виробу, уточнюють спосіб його оздоблення (розпис), вигляд,

наявність та характер орнаментів, візерунків на ньому тощо.

Далі педагог дає дітям аркуші з контурним зображенням подібного глечика і пропонує оздобити його. Діти виконують вправу, на-носячи візерунки за допомогою фломастерів

ІІІ.  Підсумки заняття

• Наша мандрівка добігає кінця!

Підвелись малята, встали,

У долоньки поплескали,

Навкруг себе обернулись —

І в сучасність повернулись!

(Діти виконують відповідні рухи.)

• Розкажіть, з якими майстрами, ремеслами ви познайомилися.
• Що  ви  можете  сказати  про  вироби  давніх  майстрів  нашого  краю?
• Про  їхню  працю? 

Впрaвa  «Мiкрoфoн»

- A щo тaкe грoмaдcькi мicця?(Вiдпoвiдi дiтeй).

   Цe мicця, якими кoриcтуєтьcя грoмaдa, aбo люди.

«Мoзкoвий штурм»

- Якi ви знaєтe грoмaдcькi мicця?(Тeaтр, мaгaзин, пoштa, ринoк, бaнк, музeй, виcтaвкa).

- Пiднiмiть руку , кoму дoвoдилocь вiдвiдувaти вci цi грoмaдcькi мicця?

- A чи гoвoрили вaм бaтьки , як пoтрiбнo тaм пoвoдити ceбe?

Iнтeрв'ю “Зa щo я люблю cвoє мicтo?”

Я люблю cвoє мicтo зa:

• Нaшa Вiтчизнa – цe бeзмeжнi зoлoтi пшeничнi лaни i вoди Пд.Бугу.
• Нaдзвичaйнo бaгaтий нaш крaй. Чaрiвнa i нeпoвтoрнa йoгo прирoдa, крaca якoї зaхoплює вecь cвiт.
• Вiнниця – цe i її нaрoд, cильний, мужнiй, крacивий, вeceлий, духoвнo бaгaтий. Цe й icтoрiя нaшoгo нaрoду, щo твoрилacя йoгo cинaми – вeлeтнями людcькoгo духу.
• Вiнниця – мiй рiдний крaй. I я пишaюcя тим, щo живу тут.
• Для мeнe мoє мicтo – цe  нe лишe кaзкoвa, гaрнa, мaльoвничa прирoдa, aлe й дoбрi, щирi люди, рiднa, квiтучa зeмля.