"Формування професійної компетентності класного керівника"

Заступник директора з виховної роботи КСШ № 9

Скорик Тетяна Олександрівна

«Формування професійної компетентності класного керівника

засобами методології»

Виховання – це найбільш діалектична і найбільш суперечлива сфера  педагогічної діяльності.

Я думаю, ви погодитеся зі мною, що СВІТОГЛЯД людини закладається саме в школі. Саме під час навчання у школі формується особистість, її громадянська позиція та професійні якості. Школа для дитини – це не просто дім знань із предметів, а дім, де дають освіту для життя.

Цінність предметів у їх виховній спрямованості.
Адже у формулі Нової української школи зазначено, що «процес виховання має бути НАСКРІЗНИМ, тому що саме він формує основні цінності дитини». Це називається - виховання на цінностях, які ми називаємо загальнолюдськими.

У сучасному світі загальнолюдськими цінностями прийнято вважати такі:

• Любов і дружба
• Оптимізм
• Миролюбність
• Толерантність
• Чуйність
• Довіра
• Душевна щедрість
• Гідність
• Самоконтроль
• Самоповага

Відповідно до цього, на сучасному етапі ЗАВДАННЯМ  виховання є створення таких умов, за яких може розвинутися людина , яка повинна:

1. ДОБРЕ ЗНАТИ СЕБЕ,
2. ВИКОРИСТОВУВАТИ ВЛАСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ,
3. ВМІТИ СТВОРЮВАТИ СИТУАЦІЇ УСПІХУ,
4. РОЗРОБЛЯТИ Й РЕАЛІЗОВУВАТИ ВЛАСНИЙ ЖИТТЄВИЙ СЦЕНАРІЙ.

Звичайно, з цього можна зробити висновок, що за таких умов класний керівник закладу освіти МАЄ БУТИ  ГОТОВИЙ до інноваційної діяльності.

  Одне  із ключових питань діяльності навчального закладу сьогодні – це підвищення методологічної культури педагогічних працівників, головне завдання якої полягає у:

Вихователь  повинен бути відкритим для нового досвіду, наділений внутрішньою свободою з розвинутим  емоційним інтелектом.

Найголовнішим у методичній роботі з даною категорією педагогів є  надання реальної, особистіснозначущої допомоги класним керівникам у розвитку їхніх професійних компетенцій.

Ця робота має відносно безперервний характер, ґрунтується на аналізі навчально-виховного процесу конкретного колективу, надає можливості кожному класному керівнику бути активним учасником у плануванні, розробці програм підвищення педагогічної майстерності.

Важливими  компонентами підвищення методологічної культури класних керівників як цілісної системи є забезпечення змісту цієї діяльності, а саме здійснення:

дидактичної,

виховної,

психологічної

та етичної  підготовки.

У межах дидактичної підготовки класним керівникам необхідно надати можливість вивчення найбільш важливих сучасних виховних концепцій та ідей (особливо практичних рекомендацій, моделей тощо). Протягом останніх  років з метою дидактичної підготовки з педагогами проводились такі методичні заходи:

1. Педагогічна рада: «Створення сприятливого виховного середовища для розвитку особистості в умовах нових стандартів освіти (на основі стандартів НУШ)»
2. Аукціон педагогічних ідей: «Громадянська соціалізація учнів, як основа формування соціальної компетентності особистості»
3. Семінар-практикум «Організація виховної роботи щодо створення безпечного освітнього середовища».
4. Методичний вісник: «Виховна робота: принципи успішної взаємодії під час дистанційного навчання».

На останньому заході я хотіла б акцентувати вашу увагу. Цей вісник  дуже допоміг класним керівникам  у організації виховної діяльності під час дистанційного навчання. Педагогами було створено Гугл-класи з поміткою «Виховна робота». Туди додавались бесіди та відео з БЖД. Створювались і викладались  презентації, флеш-карти та відео до визначних дат. Деякі класні керівники навіть проводили Meet- конференції на задану тематику з учнями своїх класів. Як показала практика, даний захід найактуальніший із останніх, адже спілкування онлайн поширене зараз в  усіх сферах нашого життя.

Завданням виховної підготовки повинно стати спрямування педагогів на реалізацію системного підходу до виховання дітей, вибору оптимальних варіантів системи виховної роботи з конкретним колективом учнів.

З цією метою було проведено засідання ШМО для класних керівників 5-9 класів, де розглядались наступні питання:

1. Різні підходи до аналізу виховної діяльності класного колективу.
2. Нові методи вивчення учнівського колективу, обов’язково враховуючи вікові особливості здобувачів освіти.
3. Інноваційні методи роботи класного керівника з учнями 5-7 та 8-9 класів
4. Нові форми проведення батьківських зборів, у тому числі і онлайн-зустрічі.

Мета психологічної підготовки класних керівників передбачає озброєння знаннями із педагогічної, вікової та соціальної психології, знаннями особливостей педагогічної діяльності та професійного зростання педагога; ознайомити їх з окремими психотехніками. Для досягнення цієї мети були проведені такі засідання:

1. Алгоритм виявлення насилля у родині.
2. Вчасне виявлення та корекція суїцидальних нахилів у підлітків.
3. Профілактика проявів насилля у освітньому середовищі.
4. Методика дослідження самооцінки особистості.

Школа – відкрита система, у якій учитель знаходиться у різноманітних  стосунках: «учитель-учень», «учитель – батьки», «учитель-громадськість».

Ця система повністю спрямована на перевірку етичної підготовки педагога. Адже, тільки маючи правильні загальнолюдські цінності, вчитель може виконати свою виховну місію і стати прикладом для учнівської та батьківської громади.