Формування професійної компетентності вчителя іноземної мови

Теплухіна Н. О.,

учитель англійської мови КУ Сумської гімназії № 1,

м. Суми

Формування професійної компетентності вчителя іноземної мови

Яким має бути сучасний учитель? Що таке професійна компетентність? Якими шляхами відбувається її формування?

Сьогодні досить часто якість професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя розглядається через поняття «професійна компетентність». У теорії педагогічної освіти воно використовується паралельно з такими поняттями як «професіоналізм» та «педагогічна майстерність». Взагалі, характеризуючи одну й ту ж проблему, зазначені педагогічні категорії мають особливі змістові відтінки й вживаються в різних контекстах [2, c. 39].

Розглядаючи поняття «професіоналізм», слід зазначити, що воно має декілька значень:

•   це заняття чим-небудь як професією;
•   ступінь майстерності;
•   оволодіння основами й глибинами будь-якої професії.

У сучасній психолого-педагогічній літературі з проблеми професійної компетентності вчителя існують різні точки зору. Частіше за все дослідники визначають компетентність як одну із сходинок професіоналізму, тобто як систему знань, умінь, навичок, способів діяльності, психологічних якостей, необхідних вчителю для здійснення педагогічної діяльності, виділяючи в структурі компетентності певний склад компонентів.

Ряд дослідників визначає професійну компетентність тільки через систему знань, умінь і навичок без урахування мотиваційно-потребової сфери особистості вчителя (В.Адольф, А.Вербицький, М.Кабардов, І.Котов, Н.Кузьміна) [4, c. 17].

Так, Т.Браже вказує на те, що професійна компетентність людей, які працюють у системі «людина-людина», визначається не тільки базовими знаннями й уміннями, а й ціннісними орієнтаціями спеціаліста, мотивами його діяльності, усвідомленням самого себе у світі та світу навколо себе, стилем взаємодії з людьми, загальною культурою, здатністю до розвитку свого творчого потенціалу [2, с. 90].

Тобто професійно компетентний учитель – це той, хто здатний здійснювати педагогічну діяльність, педагогічне спілкування на досить високому рівні, досягаючи позитивних результатів навчання й виховання школярів.

Розглядаючи питання професійної компетентності вчителя іноземних мов, слід зазначити, що саме його відрізняє сформована іншомовна комунікативна компетенція.

На думку українських учених-лінгвістів, основними складовими компонентами галузі освіти «Іноземна мова» є три види компетенцій, розгалужених від поняття «комунікативна компетенція» (іншомовна), а саме: мовленнєва, мовна, соціокультурна.

Такі види компетенцій, у свою чергу, також містять цілий ряд умінь та навичок. Мовленнєва компетенція передбачає здатність сприймати й породжувати іншомовні тексти згідно з поставленим чи виниклим комунікативним завданням, яке включає ситуацію спілкування й комунікативний намір. Вона базується на чотирьох видах компетенції: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Отже, для формування мовленнєвої компетенції повинні бути сформовані вміння в цих чотирьох видах мовленнєвої діяльності.

Для формування професійної компетентності студентам педагогічних вищих навчальних закладів необхідно усвідомлювати значущість своєї майбутньої професійної діяльності. Це сприятиме розвитку мотивації навчання, оволодінню основами педагогічної майстерності, професіоналізму, прагненню до професійної самоосвіти й самовдосконалення. Особливо актуальним це питання є для майбутніх учителів іноземних мов.

Необхідним компонентом професійної компетентності вчителя є когнітивно-технологічний, до якого входять професійні знання, вміння, навики. Сучасному вчителеві також необхідно володіти широким спектром педагогічних технологій та педагогічним менеджментом.

Завданнями педагогічних технологій у сфері навчання іноземних мов є:

•   набуття міцних знань, умінь і навичок мови, яка вивчається;
•   формування соціально-цінної поведінки;
•   розвиток технологічного мислення;
•   вміння виконувати самоосвітню діяльність у сфері іноземних мов;
•   вивчення технологічної дисциплінованості в навчанні та загальнокорисній праці.

Будь-яка педагогічна технологія, її розробка та використання вимагають творчої активності як з боку вчителя, так і з боку учня, тому що вчитель залучає учнів до творчої участі в розробці технологічного інструментарію, до організації технологічно чітких форм виховання та навчання.

Під час використання педагогічних технологій важливу роль відіграє особистість педагога, що й відрізняє поняття «методика» від поняття «педагогічна технологія». Якщо перше розкриває процедуру використання комплексу методів та прийомів навчання й виховання безстосовно до діяча, який її виконує, то педагогічна технологія передбачає додання до неї особистості педагога в усьому різноманітті її прояву.

На нашу думку, формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов має здійснюватися шляхом залучення до навчального процесу нових педагогічних технологій, таких як комунікативно орієнтоване, інтерактивне, кооперативне, модульне навчання.

Ще однією умовою формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов є використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях із дисциплін циклу професійної та практичної підготовки.

Інформаційні технології пронизують усі сфери людської діяльності, і система освіти, як соціальна структура, також відчуває їхній вплив. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, різних електронних пристроїв) породжує нові можливості для застосування комп’ютера у навчальному процесі, що робить його більш ефективним, дає змогу раціонально використовувати навчальний час.

З метою формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов доцільно зробити такі узагальнення: по-перше, не тільки під час педагогічної практики і занять із психолого-педагогічних дисциплін, а й на уроках із професійної науково-предметної підготовки необхідно орієнтувати майбутніх учителів на самооцінку своєї педагогічної компетентності. Це викликано тим, що кожний учитель має бачити власну діяльність не тільки «зсередини», а зробити її предметом спеціального аналізу. Виконання завдання формування у студентів загальної структури навчальної діяльності дозволяє їм повною мірою усвідомити себе у професійній ролі, оцінити свої можливості, переваги й недоліки власної діяльності, свідомо формувати свою професійну компетентність [1, c. 29].

По-друге, впровадження модульно-рейтингової системи навчання у вищих навчальних закладах допомагає диференціювати умови формування професійної компетентності майбутніх учителів згідно з їх початковим рівнем, а також з огляду на їхні особистісно-психологічні особливості.

По-третє, використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях із дисциплін циклу професійної та практичної підготовки сприяє формуванню інформаційної культури майбутніх учителів іноземних мов, розвитку їхнього творчого потенціалу, комунікативних умінь, пізнавальної активності.

Особливостями навчання іноземної мови майбутніх учителів у вищих навчальних закладах є:

•   формування іншомовної комунікативної компетентності;
•   організація навчання іноземної мови в нових полікультурних умовах, які б дозволили педагогу реалізувати себе в побудові навчально-виховного середовища в школі, спонукаючи учнів до діалогу культур, сприйняття соціально значущих духовно-естетичних цінностей.

Отже, система підготовки майбутніх учителів іноземної мови у вищих навчальних закладах потребує вдосконалення з урахуванням новітніх підходів до викладання, які передбачають орієнтацію процесу навчання на розвиток особистості студента засобами іншомовної освіти.

Література

1. Бігіч О. Б. Формування у студентів методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи // Іноземні мови. – 2002. – № 2. – С. 27-31.

2. Браже Т. Г. Развитие творческого потенциала учителя / Т. Г. Браже // Педагогика. – 1989. – № 8. – C. 89-94.

3. Кабардов М.К. Типы языковых и коммуникативных способностей и компетенции / М. К. Кабардов, Е. В. Арцишевская // Вопросы психологии. – 1996. – № 1. – С. 34-49.

4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. / Під керівн. С. Ю. Ніколаєвої / – К.: Ленвіт, 2007. – 328 с.