Формування, розвиток та корекція розумової діяльності учнів на уроках географії з урахуванням провідних модальностей.

Формування, розвиток та корекція розумової діяльності учнів на уроках географії з урахуванням провідних модальностей.

Голуб Ірина Віталіївна

 вчитель географії Мелітопольської  гімназії №19

 спеціаліст вищої категорії  «вчитель методист»

 «… нова система шкільної освіти

повинна стати результатом спільних

 зусиль кращих педагогів, психологів

                                                                  та неврологів.» Джон Медіна.

Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Педагогічна система базується на інноваційній діяльності, формуванні і розвитку загальнолюдських цінностей, розвитку потенційних можливостей учасників навчально-виховного процесу, самореалізації особистості. Нагальна необхідність врахування провідних модальностей сприйняття учнів, допоможуть розпізнати в кожному школяреві його індивідуальні особливості та допоможе дитині швидко сприймати навчальний матеріал як йому зручно, і на цій основі виховувати у нього прагнення до пізнання та набуття різних видів компетентностей. Системне використання інтерактивних методів з урахуванням провідних модальностей учнів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.

Під час уроку разом з учнями використовую проблемну символіку, розробку опорних сигналів (за своєю провідною модальністю), розробку опорних схем і таблиць, методи фішбоун, кластер, кейс-технології, використання електронних та інформаційних засобів навчання, мультимедійних ресурсів, розробки різнорівневих практичних завдань у контексті розвитку географічних компетенцій учнів.

Статистика свідчить, що інноваційне навчання впливає на свідомість учня, його почуття і відчуття, на його дію і практику. Результати численних досліджень довели, що використання методів пасивного традиційного навчання (як то читання чи лекція) дає малоефективний результат – 5-10%, систематичне впровадження методів активного навчання з урахуванням провідних модальностей дає найбільші результати – 75-90%. Активне навчання передбачає необхідність показати учневі, як мислити й аналізувати великий обсяг матеріалу, щоб знайти власні шляхи вирішення не лише навчальних питань та проблем, а й життєвих ситуаційМій досвід переконує, інноваційне навчання з використанням провідних модальностей учнів є прогресивним, дієвим, відповідним сучасним концепціям реформування освіти.

На мою думку, основна сутність технології нейрологічного програмування (НЛП) полягає у необхідності поєднання провідних модальностей сприйняття учня з об’єктом пізнання й допомагають йому легко сприйняти, усвідомити, виробити свою стратегію мислення. У психології є класифікація провідних модальностей, за якими можна розділити всіх учнів на три групи: візуали, аудіали, кіністети. Будь-яка інформація, яка проходить через нервову систему, повинна попередньо транслюватися у провідну модальність. Використовуючи зовнішні індикатори (ознаки), які вказують яку частину мозку (сенсорна система) аудіальну, візуальну, кінестетичну використовує – учень.  Така організація процесу роботи на уроці здійснюється мною шляхом впровадження багатосенсорного навчання. Учні з різними ведучими модальностями сприймають інформацію по - різному:

•                   візуали (ілюстрації, екскурсії, демонстрація, перегляд фільмів, спостереження, опорні схеми);
•                   аудіали (бесіда, розповідь, оголошення, пояснення, питання, вказівки);
•                   кінестети ( лабораторні роботи, практика, моделювання, дидактичні ігри, практичні вправи).

При такому навчанні не розвиваються природні здібності дитини, зберігається його індивідуальність, не блокується його розвиток.

Моніторингові дослідження показали, що як мінімум  у 70% дітей,  труднощі у навчанні,  пов’язані, в першу чергу, з невідповідністю їх модального типу методам навчання. Більшість дітей, що успішно навчаються в школі, мають добре розвинені всі три модальності. Труднощі у навчанні виникають частіше  у візуалів та кінестетів. Це діти «правопівкульного» типу. Тому на уроці вчитель задіює всі канали сприйняття: аудіальні, кінестетичні, візуальні.

Застосування нейрологічного програмування висуває певні вимоги до структури уроків географії, яку я реалізую такими етапами:

1.               Організаційний.
2.               Актуалізація опорних знань, умінь, навичок. Питання складаються від най простішого (відповідь можуть дати будь які учні) до ускладнених.
3.               Зіткнення учнів із проблемою.
4.               Визначення теми і мети уроку. Часто діти формують тему уроку самі, як тільки розв’язують проблемне питання.
5.               Робота над матеріалом з урахуванням провідних  модальностей учнів.
6.               Обговорення проблеми, загальний висновок.
7.               Підсумок уроку.
8.               Домашнє завдання.

Хочу наголосити, що організаційний етап має на меті сприяти концентрації уваги й підготовки учнів до заняття (привітання, побажання гарного настрою, створення ситуації успіху), здійснюється за допомогою «розминки».  Етап займає не більш двох хвилин, але психологічно спрямовує учнів на активний процес розумової діяльності.

На етапі актуалізації вчитель сприяє відтворенню знань, умінь навичок, життєвого досвіду учнів, тим самим перевіряючи готовність до сприйняття нового матеріалу. Використовуються методи й прийоми інтерактивного навчання: «мозковий штурм», «суб-тест», «біліц-опитування», «мікрофон», «ключові слова», «асоціативний ряд».

Зіткнення учнів з проблемою нового матеріалу передбачає такі дії вчителя та учнів: учитель пропонує вирішення проблеми враховуючи провідну модальність сприйняття, яка відкриває максимальний доступ до інформації; учням пропонується інформація  для  різних каналів сприйняття.  Під час бесіди (аудіальне сприйняття) проводжу демонстрацію (візуальне сприйняття) та моделювання питання (кіністетичне сприйняття). Найефективніще на мою думку, методи реалізації цього етапу: спостереження, досліди, пошук фактів, аналіз даних, «обери позицію», «критичне читання», «маркування», «приваблива мрія», «асоціативний ряд».

На етапі визначення теми й мети уроку учні за допомогою вчителя формулюють навчальну проблему, а через неї – тему й мету уроку. Це відбувається під час короткої фронтальної бесіди, що забезпечує розуміння і усвідомлення учнями змісту їх діяльності. Визначена проблема проговорюється, записується на дошці чи презентується засобами мультимедійного супроводу.

Вивчення  нового матеріалу передбачає роботу з різними джерелами інформації (підручник, довідник, словник, інтернет-ресурси (за наявності та доцільності відповідно до конкретної проблематики уроку), атласи, тематичні карти, електронні засоби навчання), та формування свого робочого листа, проведення досліджень, вивчення графіків, діаграм, таблиць, перегляд відео сюжетів тощо.

На етапі «Обговорення, загальний висновок» учні визначають причинно-наслідкові зв’язки, за допомогою вчителя або самостійно формулюють висновки щодо проблемного питання, запропонованого на початку уроку. Дієвими засобами й методами реалізації цього етапу є побудова структурно-логічних, проблемно-логічних схем (аудіальний та відуальний типи сприйняття), формування кіл «Вена» (кінстетичний тип сприйняття), «мозковий штурм», «метод прес», «обери позицію».

Підсумок уроку  пропоную проводити у вигляді бесід, гри «морський бій», «вірю не вірю», коментарів  щодо відповідей та роботи учнів, самоаналізу уроку учнями («продовж речення», метод «рюкзак» тощо).

Задача вчителя на етапі домашнього завдання – сприяти розумінню учнями цілей, змісту, способів виконання домашньої роботи відповідно провідній модальності.

У цілому, на мою думку, для успішної реалізації розвитку розумової діяльності учнів на уроках географії необхідна системна організація  завдань з використанням провідних модальностей дітей, що дає дитині можливість легко усвідомити навчальний матеріал, перебороти комунікативний бар’єр в навчальній діяльності, розвивати свої потреби в успіху.