"Формування та розвиток критичного мислення на уроках англійської мови

Майборода Тетяна Анатоліївна

учитель англійської мови (I категорії)

Сумської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 23

м. Суми, Сумської області

Формування та розвиток критичного мислення

 засобами інформаційно-комунікативних технологій

на уроках англійської мови

Інтелектуальний розвиток особистості визначається в наш час не обсягом знань, відомостей, які утримуються в пам’яті, а готовністю людини до відбору необхідних знань шляхом критичного аналізу, осмислення інформації та вмінням самостійно ухвалювати рішення. У цьому зв’язку розвиток критичного мислення є невід’ємною частиною модернізації сучасної школи загалом та оптимізації навчання англійської мови зокрема. Актуальність цієї теми обумовлена практичною потребою суспільства в особистості, що володіє певними якостями мислення. Ця  потреба заснована на розвитку тенденції просування країни до вільного суспільства, якому відповідає вільна творча особистість. Інноваційні погляди на навчання іноземних мов зумовлюють основне завдання вчителя – організувати продуктивну навчально-пізнавальну діяльність учня для забезпечення реалізації його особистісного когнітивного та креативного потенціалу.

Що таке критичне мислення? Критичне мислення – (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження») – це наукове мислення, головна риса якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Найбільше йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Критичне мислення – це процес, під час якого людина може охарактеризувати явище або предмет, виразити своє ставлення до нього шляхом полеміки або аргументації власної думки, знайти вихід з будь-якої ситуації. Це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності (цінності) інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини й альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем та ухвалювати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

Критичне мислення – це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різнобічно аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці. Критичне мислення – це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком та осмисленням інформації, закінчується ухваленням рішення щодо розв’язання поставленої проблеми. Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність.

Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо має індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми.

Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.

3. Ухвалення рішення.

Закінчення процесу критичного мислення – це вирішування, яке дозволить оптимально розв’язувати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість.

Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна й та сама проблема може мати декілька розв’язань, тому вона має підкріпити ухвалене нею рішення вагомими, переконливими, власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність.

 Людина живе в соціумі, тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Для чого потрібно розвивати критичне мислення? Що воно дає людині:

 1. Відчуття свободи власної волі.

2. Розширення горизонтів (бачення світу стає ширшим, глибшим, цікавішим).

3. Можливість знаходити та ухвалювати певні важливі істини для себе.

 4. Глибоке розуміння себе, своїх цінностей та потреб.

 5. Сміливість вирішувати.

 6. Гнучкість та краща адаптація до змін.

7. Урівноваженість та спокій (людина, яка мислить критично, має більше шансів зрозуміти свої потреби та робити те, що не суперечать її внутрішнім переконанням, а відповідно – менше жалкувати та розчаровуватись у зробленому).

8. Здатність протистояти інформаційному тиску – не брати на віру все, що читаєш, а перевіряти, аналізувати й ухвалювати зважені рішення.

 9. Уміння знаходити та знешкоджувати маніпуляції.

 10. Толерантність до думок іншого.

11. Екологічне ставлення до членів колективу/групи, але водночас уміння орієнтуватись першою чергою на власні цінності й не піддаватися тиску певних групових норм.

Усі ми знаємо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці чи в проектній роботі – бути в першу чергу помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнанню та осмисленню нового, генеруванню власних ідей.

 Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші?

 Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опанувати якомога більше методів розвитку критичного мислення й бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування.

Техніка критичного мислення

Техніка формування критичного мислення може застосовуватися вчителем щодня.

Її ключові етапи:

1. Виклик.

Мета – формування особистого інтересу для отримання інформації. Учні мають подумати та розповісти іншим (за допомогою індивідуальної, парної, групової роботи; брейнстормінгу; спільних прогнозувань; озвучування проблемних питань тощо) про те, що вони знають з обраної теми для обговорення – так отримані раніше знання усвідомлюються та стають базою для засвоєння нових. Задача вчителя на цьому етапі – узагальнити знання дітей, допомогти кожному визначити «своє знання» й основні цілі для отримання нових.

2. Осмислення.

Діти знайомляться з новою інформацією. При цьому вони мають відслідкувати своє розуміння й записувати у формі питань те, що вони не зрозуміли – для того, щоб пізніше заповнити ці «білі плями». Після ознайомлення з інформацією кожен учень має сказати про те, які орієнтири/фрази/слова допомогли йому зрозуміти інформацію, а які, навпаки, заплутували. Головний принцип етапу осмислення – учитель має давати учням право/установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом.

3. Рефлексія.

Учні мають обдумати те, чого вони дізналися та як включити нові поняття у свої уявлення; обговорити, як це змінило їхні думки, бачення, поведінку.

 Підготовка вчителя для застосування цієї техніки:

• Визначіть ціль занять (чого хочемо навчитись) і тему.

 • Подумайте, що ви вже знаєте про це? Що може стати корисним? До яких із цих знань ви ставитесь упереджено?

 • Які ресурси для навчання у вас є? Скільки часу для навчання у вас є?

• Зберіть інформацію: намагайтеся бути максимально відкритими та неупередженими до нової інформації.

• Спитайте: до чого автори/джерела ставляться упереджено?

• Систематизуйте зібрану інформацію, шукайте нові зв’язки – як між ключовими поняттями, так і між усією темою та повсякденним життям.

• Знову поставте питання: чи лишилось щось незрозуміле?

• Подумайте, як би ви могли продемонструвати свої знання із цієї теми? А як би ви могли скласти цікаву контрольну на цю тему, використовуючи по-новому зібрану та структуровану інформацію?

Інструментів/завдань для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо набагато більше. Їх можна легко знайти в Інтернеті або ж придумати самостійно. Важливо при цьому пам’ятати, що розвивати критичне мислення – це значить учити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові питання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії. І чим більше поле для самостійних думок та дій (з правом на деякі помилки в процесі засвоювання нових знань) отримають ваші учні – тим ефективнішим буде навчання. Одне китайське прислів’я говорить: «Скажи мені – і я забуду, покажи мені – і я запам’ятаю, дозволь мені діяти самому – і я навчуся». Навчити дитину мислити самостійно, зважувати, брати відповідальність за свої думки й рішення – чи ж не це є одним з найважливіших завдань учителя?!

Для сприяння розвитку критичного мислення учнями на різних етапах уроку демонструють учнівські презентації. Допомогають школярам обирати джерела інформації, складати сценарій та оформлювати роботу.

Щоб перевірити, як учні засвоїли матеріал або перевірити їх здатність висловлювати та захищати власну позицію, пропоную учням завдання з провокативними судженнями, відеоматеріали з іншою позицією, ніж була висловлена на уроці. Для розвитку критичного мислення пропоную завдання проблемнопошукового характеру.

Формуванню інформаційно-цифрової, соціальної та громадянської компетентності сприяє виконання домашніх завдань. Учні опрацювавши відеоматеріали з засобів інформації, мають представити своє бачення проблеми, шляхи її розв’язання. Зокрема, підготовка невеликих презентацій з показом різних позицій та захистом власної.

Написання есе з певної теми дозволяє учням, під час підготовки домашнього завдання та захисту його на уроці, висловити власні судження після, аргументувати їх. Таке завдання сприяє розвитку мовної компетенції учнів.

 Формуванню критичного мислення сприяє вміння складати порівняльні таблиці, схеми.

Основні труднощі в реалізації проблемної теми пов’язані з недостатньою кількістю розроблених дидактичних матеріалів у підручнику, добором відеоматеріалів. Багато часу витрачаю на підбор відеоматеріалів, де показана різна точка зору з проблемних питань.

Ефективність реалізації проблемної теми «Формування інформативнокомунікативної компетентності учнів як засобу розвитку критичного мислення особистості» полягає в тому, що дитина зможе застосувати набуті знання та навички на практиці, зможе вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, оцінювати інформацію під різними кутами зору, знаходити нові способи розв’язання проблем, усвідомлювати себе самодостатнім громадянином.

Список використаних джерел

1. Бойчук Ю. Д. Компетентнісний підхід як методологічна основа реформування вітчизняної сучасної вищої освіти / Ю. Д. Бойчук, А. В. Турчинов // Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. – 2014. – Выпуск 48. – (Серия "Педагогические науки"). –     С. 29–34.
2. Дорош Марина. Діти і технології : "піраміда цифрової поведінки" [Електронний ресурс] / Марина Дорош //  Media Sapiens. – Режим доступу :  https://ms.detector.media/mediaprosvita/kids/diti_i_tekhnologii_piramida_tsifro%20voi_povedinki/.
3. Концепція розвитку педагогічної освіти : наказ МОН України від 16.07.2018 № 776 [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України : офіційний веб-портал. – Режим доступу : https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-koncepciyi-rozvitku-pedagogichnoyi-osviti.
4. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки : розпорядження Кабінету міністрів України від 17 січня 2018 року № 67-р [Електронний ресурс] // Верховна рада України : офіційний веб-портал. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80.
5. Лаврентьєва Г. П. Пропедевтика формування інформаційної культури учнів у початковій школі / Г. П.  Лаврентьєва // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2013. – № 8. – С. 3–8.
6. Литвинова С. Г. Інформаційно-комунікаційні компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів / С. Г.  Литвинова //  Комп’ютер у школі і сім’ї. – 2011. – № 5. – С. 6–10.
7. Моцик Р. В. Формування готовності  майбутніх учителів початкових класів використовувати персональний комп’ютер як засіб навчальної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Р. В.  Моцик. – К., 2009. – 22 с.
8. Нікулочкіна О.В. Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.04 / Нікулочкіна Олена Василівна. – Запоріжжя, 2009. – 278 с.
9. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf.
10. Овчарук О. В. Цифрова педагогіка в підготовці вчителя XXІ століття / О. В. Овчарук // Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи : зб. тез доповідей учасників Всеукр. наук.-практ. семінару (28 лютого 2018 року, м. Київ) / за заг. ред. О. Е. Коневщинської, О. В. Овчарук. – К. : Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 2018. – С. 50–53.
11. Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України : метод. pекомендації / [В. Ю. Биков, О. В. Білоус, Ю. М. Богачков та ін.] ; за заг. ред. В. Ю. Бикова, О. М. Спіріна, О. В. Овчарук. – К. : Атіка, 2010. – 88 с.
12. Оцінювання інформаційно-комунікаційної компетентності учнів та педагогів в умовах євроінтеграційних процесів в освіті : посібник / Биков В. Ю., Овчарук О. В. та інші. – К. : Педагогічна думка, 2017. – 160 с.