Формування здоров'язбережувальної компетентності дітей дошкільного віку

                                                                 «Турбота про здоров’я – це найважливіша       праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у власні сили…».

                                                                                                             В. Сухомлинський

Формування здоров'язбережувальної компетентності

Світлана КРИВОДУД

вихователь КУ Сумський НВК №16

     Здоров'я - найважливіша цінність не лише окремої людини, а й загалом усього суспільства. Щоб людина мала змогу піклуватися про своє здоров'я, про розвиток, вона повинна свідомо ставитися до життя як найважливішого дарунку природи. Тому формувати культуру здоров'я особистості, прищеплювати розуміння пріоритету здорового способу життя, надавати ґрунтовні знання про основи здоров'я потрібно дітям з раннього віку, щоб знання, вміння та навички перейшли у звичні, необхідні потреби.

     Дошкільний вік вважається найбільш важливим періодом у процесі формування особистості дитини. У цьому віці найбільш інтенсивно розвиваються різні здібності, формуються моральні якості, риси характеру. Саме в цьому віковому періоді закладається і зміцнюється фундамент здоров’я і розвитку фізичних якостей, необхідних для ефективної участі дитини в різних формах рухової активності, що у свою чергу створює умови для активного формування і розвитку психічних функцій та інтелектуальних здібностей дошкільника.

     Переважну частину дня сучасна дитина проводить у дошкільному навчальному закладі, тож створення там здоров'язбережувального середовища є життєвою необхідністю. Здоров’язбережувальне середовище є своєрідним проявом освітнього середовища, в просторі якого взаємодіють вихователі, дошкільники, батьки, спрямовуючи свої зусилля на зміцнення здоров’я дітей, формування здоров’язбережувальних компетенцій.

           Зміцнення фізичного та психічного здоров'я дошкільника шляхом впровадження в практику роботи здоров'язбережувальних технологій - один з пріоритетних напрямків роботи нашого дошкільного навчального закладу.

           Реалізація напрямку здійснюється через вирішення наступних завдань:

• охорона та зміцнення здоров'я дітей;
• формування життєво необхідних рухових умінь і навичок дитини у відповідності з її індивідуальними особливостями;
• розвиток фізичних якостей;
• створення умов для реалізації потреби дітей у руховій активності;
• виховання потреби у здоровому способі життя;
• забезпечення фізичного і психічного благополуччя;.

          Успішне вирішення поставлених завдань можливе лише за умови комплексного використання всіх засобів фізичного виховання: раціональний режим, харчування, загартовування (в повсякденному житті; спеціальні заходи загартовування) і рух (ранкова гімнастика, розвиваючі вправи, спортивні ігри, фізкультурні заняття).

          Збереження здоров'я дошкільників неможливе без дотримання відповідного режиму харчування. Як удома, так і в дошкільному закладі діти неодмінно мають харчуватися збалансовано та повноцінно.

          Формування в дітей культурно – гігєнічних навичок – чи не найголовніша умова профілактики захворювань. Діти мають розрізняти, що корисно, а що -  шкідливе для їхнього організму. Їхніми звичками мають стати вміння доглядати за власним тілом та одягом, особистими речами, культурно поводитися за столом під час вживання їжі тощо. І саме це потребує особливої уваги педагогів.       Фізичне та психологічне здоров'я невіддільні одне від одного. Психологічне здоров'я дитини дошкільного віку забезпечує повноцінний інтелектуальний, емоційно – вольовий, комунікативний, духовно – моральний розвиток її особистості. Без розвитку емоційної культури дитини, дотримання психогігієнічних вимог складно підтримувати належний стан здоров'я дошкільника.

          Для досягнення емоційного благополуччя дітей, насамперед, важливо створити сприятливий емоційно – психологічний мікроклімат в сім'ї. Зважаючи на те, що останніми роками в суспільстві спостерігається зростання рівня міжособистістної конфронтації людей та їх відчуженості, великого значення нині набуває виховання у дітей психологічної стійкості й рівноваги, а також комунікабельності. Усі ці уміння розвиваються безпосередньо під час взаємодії з дорослими і є віддзеркаленням стосунків у сім'ї. Важливо донести до батьків вихованців таку істину: протягом життя їхня дитина долатиме труднощі, використовуючи ті стратегії поведінки та спілкування, що були сформовані в дитинстві.

         Отже, в процесі формування здоров'язбережувальної компетентності дошкільників важливою є кожна деталь. І брати активну участь у цьому процесі мають як педагоги, так і батьки вихованців. Тільки спільними зусиллями ми зможемо виростити фізично та психологічно здорову молодь!

Список використаних джерел

     Лохвицька Л.В. Дошкільникам про основи здоров'я: навч.-метод. посіб./           Л.В. Лохвицька, Т.К. Андрющенко.- Черкаси: Відлуння плюс, 2004. – 208с.

      Поліщук О.В. Здоров'я – найважливіша цінність людини і суспільства/ О.В.Поліщук//Педагогічний дискурс. – 2012. – Випуск 11. – 240-244с.

        Формування здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку засобами здоров'язбережувальних технологій/ О.Кисла, А.Кошель // Проблеми підготовки сучасного вчителя.- 2014.- №9