"Формування здоров'язберігаючих компетентностей учнів на уроках фізики"

Наука фізика має найбільші сприятливі  можливості для створення і реалізації методики навчання , що дозволяє реалізувати принципи збереження здоров’я.  Людина -  це частина природи, яка безпосередньо взаємодіє з природою на всіх етапах її розвитку, користується всіма можливостями природи, спостерігає, досліджує, відчуває вплив.  З давніх- давен  вона  вивчала явища, що здійснювали вплив на її здоров'я , більшість  яких мають фізичну природу. В результаті це дало можливість  пристосуватися в середовищі та перетворити середовище в інтересах свого здоров’я.  Це дозволило людині вижити і розвиватися,  знання фізичних законів природи допомогло їй перетворити навколишнє середовище в інтересах свого здоров'я.

Вивчаючи та досліджуючи фактори, що впливають на здоров’я учнів, можна виділити основні критерії здоров’язберігаючого  сучасного уроку:

Санітарно-гігієнічні:

• санітарно-гігієнічний режим: провітрене приміщення, відсутність пилу, наявність кімнатних рослин, чиста дошка;

• раціональне освітлення класу;

• відповідний тепловий режим, наявність термометра;

• відповідність парт зросту і віку учнів;

• оснащеність уроку необхідним обладнанням, задовільний його стан;

• відсутність монотонних звукових подразників.

Організаційно-навчальні:

• чергування видів навчальної діяльності учнів;

• оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку;

• профілактика втоми (зміна форм роботи з учнями, чергування навчального матеріалу з фізкульт хвилинками або окремими вправами для певних частин тіла: очей, рук, шиї та ін);

• диференційовані домашні завдання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Психологічні:

• урахування вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів (кожна дитина особистість) ;

• формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (пояснення виконання завдань, підтримка зацікавленості, успіхів учнів учителем, організація інтерактивного навчання та надання взаємодопомоги);

• раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, мови;

• оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учня не з іншими, а з самим собою;

• створення емоційно-позитивного клімату навчання (суб’єкт-суб’єктна взаємодія, наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музикального супроводження тощо);

• кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, аромотерапії, кольоротерапії, арттерапії, тощо;

• вигляд учнів у кінці уроку:

Процес навчання фізики при реалізації принципів здоров'язбереження доцільно здійснювати за трьома змістовно-діяльнісними  лініями:

- Людина - частина природи;

- Людина - об'єкт вивчення фізики;

- Людина - суб'єкт фізичного пізнання і процесу навчання фізики.

Формування знань і умінь школярів з фізики, використання яких на практиці дозволить їм зберегти і поліпшити своє здоров'я, можна охарактеризувати за такими етапами:

1 . Формулювання (коригування ) діагностичної мети навчання фізики у відповідності з принципами здоров’я збереження .

Діагностична мета виконується, якщо:

а) вказано повний опис елементів знань і рівнів їх засвоєння;  

б) є спосіб , «інструмент» для однозначного виявлення елементів знань та рівня їх сформованості;

 в) можливе вимірювання інтенсивності діагностованих знань на основі даних контролю;

 г) існує шкала оцінки знань, яка спирається на результати вимірювань.

2 .Здійснення спостереження за школярами, їх аналіз, з метою оцінення рівня знань учня про збереження свого здоров’я.  Спостереження можна виконати за допомогою опитування, анкетування. Для більш детальної інформації  щодо з'ясування рівня сформованості знань про людину як частину природи можна провести бесіди з наступних питань:

а ) поясніть твердження про те , що людина є частиною природи .

б) які фактори навколишнього середовища, що мають фізичну природу і впливають на здоров'я людини , ви знаєте? Як оцінити їх вплив?

в) вкажіть способи зменшення негативного впливу природних факторів на людину тощо.

Визначити початковий рівень сформованості знань учнів про людину як об'єкт фізичного пізнання допоможуть відповіді на наступні питання :

а ) як ви гадаєте , чи можуть знання з фізики допомогти у вивченні здоров'я людини ? Відповідь обґрунтуйте .

б) чи можете ви визначити основні фізичні параметри та характеристики людського організму ?

в) чи задоволені ви результатами вимірювань і обчислень основних фізичних характеристик свого організму ? Чи знаєте Ви способи їх зміни ? та інші .

Початковий рівень обізнаності школярів про  людину як суб'єкт освітнього процесу є можливим визначити за відповідями на питання:

а ) які види навчально-пізнавальної діяльності для вас найбільш цікаві і викликають почуття задоволення ?

б) які способи отримання нової цікавить вас інформації з фізики ви найчастіше використовуєте у своїй діяльності?

в) які способи , засоби та методи ви використовуєте для організації раціональної діяльності з метою максимального задоволення своїх пізнавальних потреб ?

г) назвіть прізвища вчених , які досліджували вплив природних явищ і факторів навколишнього середовища на здоров'я людини тощо.

3 . Відбір навчального матеріалу, складання плану та етапів виконання. При побудові змісту освіти необхідно враховувати три фактори: принципи, підстави, критерії відбору навчального матеріалу.

Принципи відбору – головні  ідеї для конструювання навчального матеріалу. До них доцільно віднести :

- відповідність змісту фізичної освіти сучасному рівню науки фізики та соціальним потребам ;

- зв'язок навчального матеріалу з проблемами здоров’язбереження ;

- гуманізація змісту фізичної освіти з метою підвищення значущості здоров'я людини, її життя ;

- єдність цільової , змістовної і процесуальної сторін навчання ;

- мінімізація обов'язкового обсягу репродуктивних знань , який повинен вміти відтворити учень при виконанні творчої діяльності .

Підставами відбору навчального матеріалу є:

- логіка вивчення науки на основі ієрархії фізичних моделей , понять , законів , теорій ;

- методи пізнань , що лежать в основі фізичної науки (моделювання , індукція , дедукція , спостереження, вимірювання , експеримент тощо);

- фізичні знання , які сприяли розвитку цивілізації , що змінили статус і значущість людини в природі .

Методологічний аналіз змісту шкільної фізичної освіти дозволяє виділити конкретно-предметні критерії відбору навчального матеріалу з фізики :

- повнота ;

- фундаментальність ( характеризується основами фізичних знань - теоретичних та експериментальних ) ;

- оптимальний обсяг навчальної інформації (визначається віковими та фізіологічними можливостями учнів у засвоєнні навчального матеріалу) ;

- здоров'язберігаюча спрямованість ( особлива увага приділяється застосуванню знань і умінь з фізики для вивчення, збереження і зміцнення здоров'я людини) .

4 . Вибір форм , методів і засобів навчально - пізнавальної діяльності школярів , що дозволяють використовувати знання та вміння з фізики для зміцнення здоров'я.

Загальні критерії , якими слід керуватися при виборі методів навчання:

- відповідність методів навчання цілям і завданням навчання і         розвитку ;

- відповідність змісту навчального матеріалу;

- відповідність реальним навчальним можливостям школяра;

- відповідність наявних умов і відведеному для навчання часу;

- відповідність рівню самоорганізації школярів , його пізнавальним потребам і психофізіологічним особливостям .

- вибір методів і форм навчання є найважливішою стороною діяльності вчителя. Основною формою навчально - пізнавальної діяльності є урок.

В якості інших форм організації навчального процесу можна перерахувати : екскурсії , метод проектів , домашня експериментальна робота , позакласна навчальна робота , зліт дослідників природи , олімпіади та шкільне наукове товариство , ведення щоденника здоров'я та ін.

5 . Моніторинг  якості  та успішності навчально - пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання фізики .

Основні принципи проведення моніторингу рівня сформованості знань учнів:

1) цілісність (система знань учнів повинна бути описана з урахуванням всіх значущих чинників і умов);

2 ) оперативність (від проведення дослідження до отримання результатів проходить тривалий час , цей принцип вимагає чіткості та відповідальності роботи на всіх етапах реалізації);

3 ) відповідність цілей моніторингу засобам його організації ;

4 ) науковість ;

5 ) прогнозованість ;

6 ) несуперечливість (отримані результати моніторингу не повинні суперечити здоровому глузду ) .

6 . Оцінка результатів діяльності учнів з використання їх знань і умінь вивчати , зберігати і зміцнювати своє здоров'я на основі фізичних законів , теорій і явищ.

Кожен учень має бути ознайомлений з  інтервальною шкалою оцінювання:

 1-3 бала – початковий  рівень ;

 4-6 балів – середній  рівень ;

7-9 – достатній рівень;

10-12 – високий.

За результатами підведеними підсумками спостережень та аналізу  діяльності школярів вчитель проводить оцінку власної діяльності.