Формування життєвих компетентностей через використання інноваційних методів навчання на уроках біології З досвіду роботи

 

Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

 

 

 

Формування  життєвих компетентностей через використання інноваційних методів навчання на уроках біології

З досвіду роботи

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель хімії та біології

Озерянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Муж Світлана Тадеївна

науковий керівник

доктор біологічних наук, професор

Черняк Володимир Максимович                                                                   

                                            

 

 

 

                                                                              

Тернопіль 2019                                    

                                    Не  досить оволодіти премудрістю,

                                                    потрібно також уміти користуватися нею.

Ціцерон.

       Школа - це серцевина суспільства. На все, що відбувається в суспільстві, вона повинна реагувати. Сучасна школа має бути готовою до забезпечення потреб держави в особистостях, здатних самостійно мислити, діяти, розв'язувати гострі проблеми, досягати життєвого успіху. Навчальна діяльність на уроках покликана не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а формувати в неї компетентність, як загальну здатність, що грунтується на знаннях, досвіді, цінностях, отриманих завдяки навчанню.

    Сьогодні ж молодь, вступаючи в самостійне життя, відчуває на собі труднощі формування чітко визначених життєвих орієнтирів та суттєву розбіжність між змістом життя і змістом того,чого навчали в школі. Дослідження життєвої компетентності випускників засвідчують низький рівень ініціативи, творчості, відсутності часових перспектив.

     Саме вчитель своєю щоденною працею формує нову генерацію українців,від рівня розвитку життєвої компетентності яких залежить майбутнє нації.

  Тому проблема набуття особистістю життєвих навичок і необхідних компетентностей є однією з найважливіших з тих, які постали перед освітянами. Компетентнісно спрямований навчально-процес має бути максимально зорієнтований на формування самодостатньої особистості. Сьогодні основним виміром якості функціонування освітньої системи має бути здатність молодого покоління повноцінно жити й адекватно діяти в новому світі.

Виходячи із цих завдань, на мою думку, важливим є формування особистості та її життєвих компетентностей. Українські педагоги виділяють такі компетентності:

•  життєві(ключеві, надпредметні);
•  загальнонавчальні;
•  предметні.

Структуру компетентнісної педагогіки можна уявити як своєрідний будинок, фундаментом якого є загальнонавчальні, а дахом — життєві компетентності. Життєві компетентності визначають як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуро-доцільні види діяльності, ефективно розв'язувати різні навчальні завдання, життєві проблеми. Державний стандарт базової й повної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти на підставі міжнародних і національних досліджень в Україні визначають такі ключові компетентності:

• соціальні (характеризують уміння людини повноцінно жити в суспільстві): брати на себе відповідальність, приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвих ситуацій;

• загальнокультурні (комунікативні): уміння спілкуватися усно й письмово рідною й іноземною мовами, оволодівати досягненнями культури, з розумінням і повагою ставитися до людей інших національностей, релігій, мов, рас, культур, політичних поглядів і соціального стану;

• інформаційні: уміння одержувати, осмислювати, обробляти й використовувати інформацію з різних джерел;

• саморозвитку й самоосвіти: потреба й готовність постійно вчитися протягом усього життя; опановувати вміннями й навичками самоаналізу, самоконтролю й самооцінки;

• здоров'язберігаючі: готовність дотримуватися здорового образу життя у фізичній, соціальній, психічній і духовній сферах.

Тут також вказано ключеві компетентності, які мають  бути сформовані в процесі освітньої діяльності в навчальному закладі:

громадянська,загальнокультурна,здоров'язбережувальна,інформацій-но-комунікаційна, міжпредметно естетична, міжпредметна, предметна( галузева),преметна мистецька,  проектно-технологічна, соціальна.

Формування ключових компетентностей на уроках біології.

Основою набуття компетентності є власна активна діяльність учня і вчителя. Мій педагогічний досвід показує, що оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; проведенню експерименту ужиткового спрямування; проведенню учнівського дослідження; виконанню проектів,створення лепбуків, розв’язуванню проблемних завдань, застосуванню технології розвитку критичного мислення тощо. Впровадження компетентісного підходу створює умови для формування внутрішньої  мотивації  навчання. Чинники, які позитивно впливають на формування  мотивації, є:

• практична спрямованість мети уроку, як особисто значущої, важливої для кожного учасника навчального процесу.
• використання в процесі навчання  власного  життєвого досвіду учнів,їхніх  щоденних спостережень, досвіду практичної діяльності;
• зв'язок навчального матеріалу з життям, явищами, які  відбуваються в довкіллі;
• використання результатів навчання в практичній діяльності людини.

Незаперечним є те, що сам вчитель, як мінімум, має володіти тими компетенціями, яких навчає дітей. Вчителю важливо вміти організувати навчання так, щоб воно стимулювало інтерес, бажання разом думати і дискутувати, ставити оригінальні питання та оцінювати нестандартні ситуації, проявляти незалежне креативне мислення, формулювати ідеї, висловлювати різноманітні точки зору. Важливо, щоб це мотивувало учнів до нових, на сходинку вищих здобутків та інтелектуального зростання.

 Знайомлячись із передовим педагогічним досвідом, науково-методичною літературою, інформаційними джерелами мережі Internet з питання формування ключових компетентностей учня навчального закладу та на основі власного педагогічного досвіду, приділяю більше уваги цілеспрямованому розвитку особистості та формуванню ключових компетентностей учнів таких як: соціальні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку і самоосвіти, здоров’язберігаючі, продуктивної творчої діяльності як в урочний, так і у позаурочний час з предмету «Біологія».

Своє головне завдання вбачаю у пробудженні та розвитку інтересу до оволодіння знаннями, бо інтерес – це рушійна сила пізнання та навчання. Необхідно створити і нові умови для продуктивного навчання, результатом якого є учень, який у стінах школи набуває ключових життєвих та професійних компетентностей.

Формування особистості та її життєвої компетентності я здійснюю шляхом творчого підходу до навчання, на основі розвитку пошуково-експериментальних умінь, дослідницької проектної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час.

Зокрема, виокремлюю такі основні цілі розвитку життєвих компетентностей учнів:

• створюю умови, що сприятимуть самореалізації та особистісному зростанню учнів;
• надаю  науково-дослідного характеру  навчально-виховному процесові;
• формую в учнів життєво необхідні  вміння, зокрема:   грамотно  застосовувати знання з біології у трудовій діяльності, у спілкуванні з природою та в побуті;  виробляю навички прогнозування діяльності,  передбачення подій і їхніх  наслідків;
• формую науковий  світогляд  учнів, уміння критично мислити, здобувати  й аналізувати інформацію з метою забезпечення  ефективної  взаємодії людини з високотехнолізованим  суспільством;
• сприяю формуванню в учнів мотивованого, усвідомленого прагнення  до оволодіння  знаннями й навичками, необхідними для особистої  участі у  розв'язанні існуючих проблем у сучасному світі;
• екологізую  навчання, що передбачає  перегляд основних напрямків  розвитку сучасного виробництва з урахуванням вимог до збереження навколишнього середовища, формування в учнів  відповідальності за стан довкілля.

Формування інформаційної компетентності

Найбільшу цінність для учня становить та інформація, яку він здобув самостійно, оскільки вона добре інтегрується в уже наявну в нього систему знань. За допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, комп'ютер, тощо) й інформаційних технологій (аудіо-, відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет) формую вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її.

Важко уявити сучасну успішну людину, що не володіє інформаційною компетентністю.Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації. Застосування комп’ютерної техніки на даному етапі стало особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати інформацію і представити її у  вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм. Тому з перших уроків звертаю особливу увагу на формування інформаційної компетентності, що є важливим для учнів у період навчання у школі та упродовж життя. Невід’ємною частиною уроку є використання презентацій, відео фрагментів, творчих лабораторій та ін.. Останнім часом почала використовувати тестові завдання, розміщені на Google формі. Учні проходять Інтернет тестування, надсилають і перевіряють результати. Це допомагає їм готуватись до підсумкових самостійних робіт. А я в свою чергу за допомогою цієї програми аналізую результати, відразу бачу типові помилки учнів. 

 Формування комунікативної компетентності

Формування комунікативної компетентності є важливою складовою ключових компетентностей тому, що сприяє формуванню в учнів вміння працювати й співпрацювати в колективі (команді, ланці, малій групі); розвитку комунікативності, культури міжособистісних взаємин, здатності приймати спільні рішення, а також виховує моральні орієнтири молодого покоління. Учень вчиться презентувати себе, ставити запитання, давати відповіді, дискутувати. Тому розробляю ігри, різні за складністю, формою та часом проведення, до яких залучаються всі учні класу.

Важливими критеріями, що створюють атмосферу й визначають ефективність спілкування, на мою думку, є щирість і істинність, а головними – принципи кооперації, доцільності, достатності, ввічливості, рівної безпеки, адекватності.

Для позитивного налаштування на навчальну діяльність  на початку уроку (організаційний момент) варто проводити « хвилини позитиву». Наприклад:

•                  - уявіть собі, що ви складаєте іспит із ввічливості. Ось витягнули завдання: «Скажіть  по черзі якомога більше ввічливих слів». Давайте станемо в коло й виконаємо завдання. Перший учень називає ввічливе слово і простягає праву руку наступному, який називаючи інше слово,  бере його за руку, а називаючи друге,  пропонує праву руку наступному учневі і т. д. поки коло не замкнеться .

( Привітання вчителя).

  - А з яким настроєм ви прийшли на урок? ( учні малюють обличчя з емоціями, що відповідають їхньому настрою, вчитель слідкує за їх станом і відповідно планує особливості роботи на уроці з учнями, в залежності від їх настрою).

-  Сьогодні всі щасливі. «Щастя не залежить від того, що ви робите, чи ким ви стали. Воно залежить винятково від того, як ви думаєте і почуваєтесь», -  вважає Дейл Карнегі. Є і такий вислів: «Якщо хочеш, щоб життя тобі усміхалося, спочатку сам усміхнися життю».

  Отже, давайте  візьмемося за руки , посміхнемося один одному і побажаємо хорошого настрою, успіхів у навчанні;

•    учні вітаються плескаючи в долоні . Вчитель просить показати свій настрій. Учні піднімають картки:зелена – хороший, синя – поганий, червона – тривожний настрій. Якщо чимало синіх і червоних карток, то пропонує релаксацію із закритими очима під спокійну музику.

Надаю перевагу груповим формам роботи,бо, на мою думку:

 по-перше, групові форми роботи - це середовище для формування ключових компетентностей та розвитку критичного мислення, завдяки чому учень отримує інформацію, осмислює та оцінює її;

по-друге, у групі реалізується кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу і чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я бачу, чую й обговорюю, я починаю розуміти.

Те, що я бачу, чую, обговорюю й роблю, я одержую знання і вміння.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Формування  компетентості  саморозвитку .

Що таке вміння  думати? Це означає, що учень сам може аналізувати проблему, ставити запитання, планувати шлях розв'язання. Учень має бачити , що він не стоїть на місці і це спонукає його до подальшої праці. Для цього слід створити в класі  атмосферу доброзичливості, де учень може проявляти самостійність, не боячись поставити  "безглузде" запитання.

Ситуація розвитку особистості учня обумовлює його прагнення до самоствердження,завоювання статусної позиції серед однолітків, бажання актуалізувати й випробувати свої можливості, виявивши самостійність.

Люди, яких люблять і шанують, не обов’язково вродливі і не завжди винятково розумні. Проте вони мають такі властивості, які полегшують їм установлювати контакти з іншими людьми і допомагають знаходити собі друзів. Ці властивості можуть бути закладені в характері від народження, але їх можна й  виробити, доклавши до цього певних зусиль. Тому, вивчаючи характер і темперамент, можна запропонувати учням обговорити в групах типи стратегів розв’язання конфліктів, повідомити про їх особливості і заповнити німу схему «Типи стратегів». Для роботи групам роздати  німу схему і карточки з характеристиками типів:

Черепаха (утеча). Черепахи втікають і ховаються у свій панцир, щоб обминати конфлікти. Відмовляються від власної мети та стосунків. Вони тримаються далі як від спірних питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, до яких він причетний. Відчувають себе безпомічними. Вони переконані, що легше втекти (фізично та психологічно) від конфлікту, аніж зіткнутися з ним.

Акула (примус). Акули намагаються перемагати опонентів тим, що силоміць примушують їх приймати потрібні їм варіанти розв’язання конфлікту. Для них найважливішим є власна мета, а стосунки з людьми мають невелике значення. Вони за всяку ціну добиваються свого. Потреби інших людей їх не турбують, їх мало хвилювати те, чи вони комусь потрібні, чи проявляє хтось до них прихильність. Акули переконані, що конфлікт вирішують тоді, коли один перемагає іншого. Вони хочуть бути переможцями. Перемога, на їхню думку, дає людям почуття гордості, це–успіх. Поразка викликає почуття безсилля, це–невдача. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або загрожуючи їм з позиції сили.

Плюшевий ведмедик (згладжування).  Для ведмедиків стосунки найважливіше, а власна мета немає великого значення. Ведмедики хочуть подобатися, хочуть, щоб усі їх любили і цінували. Вони вважають, що краще уникнути конфлікту заради гармонії, і впевненості, що конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків. Вони бояться завдати болю, образити, зіпсувати стосунки підчас конфлікту. Щоб зберегти стосунки вони готові поступитись своїми домаганнями. Плюшеві ведмедики немовби кажуть: «Я пожертвую власною метою, роби все, що ти хочеш , аби тільки я тобі подобався». Плюшеві ведмедики намагаються згладити конфлікт.

Лисиця (компроміс). Лисиці невибагливі як у досягнені своєї мети, так і в стосунках з іншими людьми. Вони шукають компромісу. Вони готові пожертвувати частиною своїх домагань під час конфлікту і переконують іншу особу поступитися теж якоюсь частиною своїх домагань. Вони шукають такого варіанта розв’язання конфлікту, коли б обидві сторони мали якусь користь від цього, тобто «золоту середину» між двома протилежними позиціями.

Сова (конфронтація). Сови дуже високо цінують власну мету і стосунки. Вони розглядають конфлікт  як проблему, яку потрібно розв’язати, а також як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. Вона намагається розпочати дискусію і не заспокояться доти, доки не буде знайдене рішення, яке б задовольнило обидві сторони в конфлікті, і доки напруга не спаде і негативні емоції не будуть повністю переборені.

Кожному учневі роздати уже заповнені схеми і попросити самостійно й індивідуально виконати завдання:

•                  Знайдіть собі місце у котромусь із прямокутників.
•                  Відшукайте місця для членів сім’ї, друзів, однокласників.
•                  Подумайте про характери ваших партнерів у спілкуванні.
•                  Спробуйте пригадати  конфліктні ситуації і з позиції нових знань, оцініть їх вирішення.
•                  Ваші дії щодо вирішення проблеми змінилися?

Формуючи компетентність саморозвитку  впливаю на динамічність знань, розвиток пізнавальних інтересів, індивідуальних здібностей і схильностей, здатність учнів до рефлексії  різними формами навчально-виховного процесу.

На етапі рефлексії можна запропонувати учням різні форми висловлювань, які стимулюватимуть до оцінки власної праці та надбань.

Наприклад:

• Мені цікаво було дізнатися, що …..
• Я вмію ….
• Найцікавішим для мене було ….
• Найбільші труднощі виникли коли ….
• Мені було корисно …..
• Найбільше мене вразило те, що ….
• Мені не сподобалося …
• Для мене було недостатньо інформації про ….
• Я хочу дізнатися про …
• Мене здивувало …
• Я  зрозумів (ла) , що …
• Сьогодні я навчився …..
• Я знаю, що …..

Сучасний світ потребує людини з високим рівнем загальної культури, освіти, людини цілеспрямованої, мобільної, здатної швидко орієнтуватися і приймати оптимальні рішення в складних ситуаціях. Лише, живучи в злагоді з собою і оточуючими, можна задовольнити зростаючі вимоги суспільства.

Формування компетентності самоосвіти

   Формування компетентності самоосвіти означає мати потребу і готовність постійно навчатися  впродовж   усього життя .Тому однією з найважливіших функцій педагогічного впливу є стимулювання і підтримка процесу самоосвіти особистості.

Постійна постановка перед учнями проблемних ситуацій призводить до того, що вони не «пасують» перед проблемами, а прагнуть їх розв’язати, тим самим розвиваються творчими особистостями, завжди готовими до пошуку. Тим самим увійшовши до життя, учні будуть більш захищені від стресів. Проблемне викладання нового матеріалу здійснюю, як правило, в тих випадках, коли учні не мають достатнього запасу знань, щоб активно приймати участь в рішенні проблеми. Для активізації мислення школярів можна  створювати нереальні ситуації і розглядати  різні гіпотези на кшалт:

" Що буде, якщо..."

• Жива речовина  має властивість самозбереження та саморозвитку. Що буде, якщо ці властивості вона втратить?
• У погану погоду деякі квіти закриваються.Що буде,якщо квіти перестануть закриватись?(6 клас.Квіткові рослини)
• Рослини втратили  здатність до фотосинтезу.Якого  результату слід чекати від такої втрати?(6 клас.Фотосинтез) 

При проблемному викладанні матеріалу учні вчаться логіці наукового пізнання. Перед ними якби постає процес пізнання   в мініатюрі, його логічна структура: постановка проблеми- формулювання гіпотези-її експериментальна перевірка- висновок(нова проблема).

Творчі задачі на відміну від репродуктивних, допомагають  підняти школярів на більш високий рівень їхнього розумового  розвитку.

Наприклад,скласти вірш до теми уроку в стилі сенкану.

«Сенкан» (або сенкен) – це вірш, який складається з п’яти рядків.

Ступінь активності учнів під час уроку є реакцією на методи і прийоми роботи вчителя, показником його педагогічної майстерності. На своїх уроках  для формування ключових компетенцій, використовую такі  активні прийоми  навчання: 

•                  Приваблива мета. Перед учнями ставлю привабливу, цікаву мету.У темі Папоротеподібні:У давнину люди в ніч на Івана Купала ходили шукати квітку папороті. Чи вдалося це комусь зробити?
•                  Здивування. Для цього знаходжу такий аспект, за якого навіть буденне стає дивовижним. Наприклад: Вивчаючи  Комахи пропоную учням таке запитання: Чому із всіх рослин із червоними квітками  бджоли запилюють тільки мак?  Вправа''Уяви''. Сонце  своїм промінням пробуджує птахів і вони на всі голоси починають наспівувати. Ви чуєте, як співають пташки? Це вони радіють новому дню! Розплющіть очі.Чи ви це уявляли?( Під звуки музики  демонструється відеофільм про красу живої природи рідного краю.)
•                  Відстрочена загадка. На початку уроку задаю загадку ( дивний факт), відгадка на яку буде знайдена на уроці під час роботи над новим матеріалом.
•                  Фантастична добавка. На уроці доповнюю реальну ситуацію фантастикою.
•                  Лови помилку. Пояснюючи матеріал, навмисно допускаю помилку, але заздалегідь попереджую про це учнів. Або знайти і виправити помилки учня, який працює біля дошки.
•                  Прес – конференція. Я навмисно неповністю розкриваю тему і водночас пропоную школярам ставити запитання, які допоможуть розкрити тему до кінця.
•                    Мозковий штурм. Це один  з елементів інноваційного навчання, за якого діти працюють у групах. Учням даю завдання, для розв’язання якого необхідно користуватись додатковою літературою.
•                  Вправа «Ланцюжок». Учні по черзі швидко називають терміни з теми.
•                  Експрес – завдання. Із переліку вибрати зайве і мотивувати вибір.
•                  Закінчи думку. Необхідно логічно закінчити речення.
•                  Гра – дискусія «Мікрофон». Учні стають у коло. Той, хто з «мікрофоном» говорить і передає його наступному. Кожен висловлює думку.
•                  Упізнай за описом.
•                  Гра «Акваріум». Одна група, утворивши мале коло в центрі класу, працює окремо. Їй потрібно: вголос зачитати проблему; обговорити її в групі; за 5 – 7 хв. знайти спільне рішення.
•                  Діаграма Вена. Кола, що перетинаються. Використовується для порівняння. В частині перетину – спільні риси, а в окремих – відмінні. 

Основне кредо в моїй праці – розбудити і розвинути в кожній дитині творчий початок. Щоб добитися цього  відношення потрібно викликати  певні почуття , переживання. На уроці: Людина -частина природи. Зв'язок людини з природою.  з'ясовую причини загибелі рослин.

" Ти думаєш , деревам не болить?"Ти думаєш ,  в дерев немає серця?..

Щоб створити відповідні умови для самореалізації і саморозвитку учнів через самоосвіту  потрібно, насамперед, визначити їхні потенційні можливості, інтереси і запропонувати учням цікаві, творчі і дотепні завдання, які відшукує або розробляє сам учитель.

 

Формування компетентності продуктивної творчої діяльності

Дитина від своєї природи- допитливий дослідник, відкривач світу..

                                                                    В.Сухомлинський.

    Коли треба надати учням змогу розібратися в чомусь глибоко і всебічно, підняти їх на вищий рівень засвоєння, який передбачає практичне застосування матеріалу, аналіз і оцінку,  використовую такий метод, як проектне завдання (метод проектів). Цей метод відноситься до дослідницьких, основною тезою його є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати».

  В основі методу лежить розвиток самоосвітніх пізнавальних навичок учнів, тобто це є поєднання багатьох  ключових компетентностей школярів.

  Проектне завдання можна порівняти з написанням доповіді або здійсненням всестороннього практичного завдання. Учні працюють над презентацією певної проблеми (мети) протягом тривалого часу. Елементи проектного  навчання розпочинаю вже у 5 класі. Успішно були представлені проекти “Листопад ”,”Чому скисає молоко? ”. Однією з головних особливостей проектної діяльності, на мій погляд, є орієнтація на досягнення конкретної практичної мети – наочну презентацію результату ( окремі схеми та малюнки, графіки, діаграми, комп’ютерні вирішення). Учень, захоплений роботою над проектом зазвичай не звертає особливої уваги на отримання оцінки, а відчуває творче задоволення від процесу пізнання.   

       При підготовці до уроків використовую вітчизняні та зарубіжні розробки, наприклад: «Віртуальна лабораторія. Біологія людини. 8–9 клас», «Біологія. 6–11. Бібліотека наочностей», програмно-педагогічний засіб «Віртуальна біологічна лабораторія. 10–11 кл.», «Электронный анатомический атлас» та інші.

Формування здоров’язберігаючої компетентності

 Здоров'язберігаюча компетентність передбачає готовність дотримуватися здорового способу  життя у фізичній, соціальній, психічній і духовній сферах.

На уроках біології людини, вивчаючи системи органів, пропагую: важливість здорового способу життя, необхідність профілактики захворювань, значення раціонального харчування, дотримання режиму сну та бадьорості, важливість загартування, боротьба з шкідливими для здоров’я факторами і, звичайно, дотримання сексуальної поведінки, що впливає на функціонування репродуктивної системи, яка є запорукою майбутнього здорового сімейного життя.

 Використовую технології толерантного спілкування, які сприяють зниженню неприязні, розвитку емпатії та комунікативних здібностей, що необхідно для зміцнення психічного здоров’я, а ще використовую релаксопедичний метод, що включає в себе психологічне розвантаження, наприклад, сміхотерапію, яка створює бадьорий та життєрадісний тонус;

Важливим моментом  позитивного ставлення до себе й однолітків та зняття психологічної напруги після продуктивної творчої праці на уроці є релаксія.( Лунає спокійна приємна мелодія. Учні стають у коло та беруться за руки. Один повертається до сусіда ліворуч й усміхається йому.Той, повертається до наступного учня робить так само...Коли усмішка повернеться назад кожен " свою бере у долоні" і всі разом, протягуючи руки до центру, дарують її один одному.)

Раціональне  чергування видів діяльності допомагає уникнути зниження уваги, втоми. Сучасний урок  повинен бути здоров'я  формуючим, здоров'я зміцніючим, здоров'язберігаючим,спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

Вважаю, що в роботі вчителя без педагогічного такту неможливо, тому завжди дотримуюсь таких правил:

• природність, простота звернення, щирість тону;
• довіра без потурання;
• поради та рекомендації без  нав'язування;
• вимоги та навіювання без придушення самостійності;
• серйозність тону без натягнутості у стосунках;
• іронія та гумор , які позбавлені принизливого глузування;
• досконале  володіння почуттями та емоціями навіть в конфліктній ситуації;
• швидкість та  своєчасність навчально-виховного впливу без квапливих та необачних рішень;
• ведення бесіди з учнями без  диктату та моралізування.

Кожна людина народжується із зернятком у руці.  Тільки треба знайти поле, де це зерно найкраще проросте.

 Кожен має скласти власне рівняння життєвої компетенції: мобільність знань+ гнучкість методу+ критичність мислення= життєва компетентність.

Любити дитину такою, якою вона є, вірити в дитину, в її можливості!- кредо сучасного вчителя.

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. Х.: Вид група “ Основа” , 2003.

2. Бортнічук Т. Я. Формування ключовий компетентностей на уроках біології через використання педагогічних інновацій. Методичний посібник.http://bortnichuck.blogspot.com/2016/02/blog-post.html

3. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Кабінет біології.  Упоряд. К. М. Задорожний, С. О. Малікова. - Х.: Вид. rрупа «Основа», 2006.- С. 39-51.

4. Драненко Т. Є., Зламан С. В. Використання прийомів формування навчальної діяльності учнів на уроках біології: Методичний посібник. – Рівне, 2010. – с. 37

5. Москальчук Н. Навчальна діяльність учнів: структура і її види. Біологія. Хімія. - 2003. - №4

6. Небикова Т. Використання активних та інтерактивних технологій на уроках біології: методичні рекомендації // Біологія. – 2006. - №3.

7.  Пометун О., Пироженко Л. «Сучасний урок, інтерактивні технології навчання». К. «Видавництво А.С.К.», 2004.

8 . Пометун О.І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн /О.І.Пометун// Компетентнісний підхід в сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. К.:К.І.С., 2004.

9. Пометун О., Пироженко. Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К., 2002. – 135с.

10. Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної особистості «Управління школою», //Основа, №3, січень, 2008.

11. Пугач І.М. Творчі завдання на уроках біології як засіб формування ключових компетентностей учнів.Біологія.Хімія.-2007. -№14.

12. Томко Н.Р. Проектні технології на уроках біології. // Біологія. -2014. - №1-2.