Формуванням морально-етичних цінностей у дітей дошкільного віку засобами українського музичного фольклору

Василенко Тамара Костянтинівна, 

дошкільний навчальний заклад №19 «Світлячок»

(ясла-садок комбінованого типу)

Праця містить теоретичне обґрунтування роботи музичного керівника над формуванням морально-етичних цінностей у дітей дошкільного віку засобами українського музичного фольклору.  Надається розробка  тематичного заняття, яке спрямоване на виховання моральних норм та цінностей, закріплення й вдосконалення знань народної творчості (пісні).

 

Формування морально-етичних цінностей у дошкільників

засобами українського музичного фольклору

Формування моральних цінностей – тривалий процес, в якому дитячий садок є дуже важливою ланкою. Сенс цього процесу полягає в поступовому усвідомленні і прийнятті дитиною моральних і поведінкових норм і правил, етичних, філософських, релігійних поглядів,  звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності, прийняті в певному соціумі.

Н.І.Стефаненко, етнопсихолог: «Діти не просто базова цінність українців. У дітях збираються національні коди. Це їм через колискові пісні закладаються цінності, які залишаються в підсвідомості на все життя. Це їхні гени допомагають сприйняти все те, що є для українців святим. Це в їхніх головах звучання української мови активує щось таємниче і важливе, чого ми поки що не розуміємо, але головне – саме через особливе ставлення до дітей українці стали таким народом, яким вони є». [2. с.12]

Різноманітні напрямки у вихованні морально-етичних цінностей у дітей нерозривно пов'язані між собою і повинні бути присутніми в нашій педагогічній діяльності кожен день. Неможливо уявити собі людину, яка глибоко знає історію і культуру свого народу, його багатовікову фольклорну спадщину  і не має поваги до цієї культури, відчуття нерозривності зі своїм народом і гордості за нього. Дитина з перших років життя повинна серцем і душею полюбити свій рідний край, його культуру, а педагоги  і батьки викликати почуття національної гордості, допомогти усвідомити себе причетним до українського народу, що називається «пустити коріння в рідну землю». Дошкільний вік, за твердженням психологів - кращий період для формування моральних якостей особистості дитини.

Моральне виховання в дошкільному закладі відбувається завдяки цілеспрямованим педагогічним впливам, ознайомленню дитини з моральними нормами поведінки в процесі різних видів діяльності (ігрової, комунікативної, трудової, пізнавально-дослідницької, продуктивної, музично-художньої,  художньо-літературної). Все це є для дитини своєрідною школою, де вона набуває досвід моральних відносин, засвоює правила поведінки, елементарну культуру мовлення, в неї формується емоційно-моральне ставлення до навколишнього світу.

Головною метою педагога в процесі формування морально-етичних цінностей  у дошкільників є створення оптимальних умов для всебічного розвитку дитини через грамотну побудова цілісного педагогічного процесу в дошкільному закладі на основі поєднання досвіду традиційної системи дошкільної освіти і інтеграції принципів народної педагогіки.

Маленьким дітям ще не в повному обсязі зрозумілі поняття про моральні та етичні цінності, норми суспільної поведінки, але ми знаємо, що саме в ранньому дитинстві зароджуються основні ціннісні якості і поведінкові критерії особистості. Для дитини найголовніший приклад - це мама, близькі і рідні люди, що оточують її, це дитячий садочок з його вихователями та друзями. Від того, що бачить і чує дитина з дитинства, залежить формування її свідомості і ставлення до навколишнього.

Музична діяльність, музичне мистецтво сприяє моральному становленню людини, формуванню етичних норм і естетичного сприйняття довколишнього світу, формуванню особистості дитини. Музичне мистецтво дуже широко і глибоко захоплює найрізноманітніші аспекти людини - не тільки уяву і почуття, а й думку і волю.

Психологи відзначають, що у дошкільному віці бажано виховувати дітей на національній музиці: легке і природне її засвоєння забезпечується  наявністю так званого музичного генотипу. [3. c.3]

Виховання моральності на музичних заняттях має величезне значення, тому що мова йде про долю нинішнього і майбутніх поколінь, вони повинні стати зрілими духовно, емоційно і інтелектуально.

На основі вітчизняних творів, українських пісень, співанок, народних мелодій, обрядових ігор виховуються в молодому поколінні якості, які в усі часи відрізняли український характер: доброта, відвертість, гідність, співчуття, благородство, толерантність, готовність захищати рідну землю.

Актуальність такої роботи на музичних заняттях полягає в тому, що природне прагнення дітей до культури свого народу, його досягнень стикається з обмеженим освоєнням музичного фольклору. Саме цей фактор вимагає від нас посиленої і систематичної роботи з виховання морально-етичних якостей у дошкільнят засобами музичного фольклору, а не поверхневої, епізодичної роботи. Музичний фольклор, що володіє головною виховною функцією - формуванням морально-поведінкових культурних норм людини, виявляється поза увагою педагогів.

Який же внесок ми можемо внести в цей процес в дитячому садку, зокрема, на музичних заняттях?

Всю роботу в цьому напрямку можна розбити на чотири блоки:

а) знайомство дітей з народними обрядовими піснями («Щедрик-ведрик» в обр. Я. Степового, «По дорозі жук, жук», «Щедрий вечір, добрий вечір», «Ку-ку,ку-ку, чути в ліску» та ін.)

б) музичними народними іграми («Галя по садочку ходила», «Пішли діти в поле», «Журавель», «Яструб і курчата», «Ой, єсть в лісі калина», «Чий буде вінок», «Ой на Івана, та й на Купала» та ін.)

в) народними танцями («Український танець», «Танець хлопців-козачків», «Топчу ряску», «Українська полька», тощо.)

г) народними інструментами (бандура, сопілка, бубон, кобза та ін..) [1. 251].

При підготовці занять, спрямованих на формування і розвиток моральних якостей малюків, основним засобом виступає музичний фольклор. Вивчення календарних свят, обрядів, які передавалися в кожній родині з покоління в покоління, пов'язаних з ними пісень, я розглядаю як базу, як основу формування національної свідомості  дошкільнят. І як новий рівень, більш складний - через історичні, козацькі, обрядові пісні, героїчний епос намагаюсь  сприяти усвідомленню й розумінню старшими дошкільниками історичного минулого нашого народу.

Під час роботи над конспектом заняття я дотримуюсь такої позиції: пізнання дітьми народної культури не повинно зводитися до суми розучених музичних творів, а має передбачати створення такої атмосфери, в якій ці твори можуть виникати і існувати, коли народна мудрість глибоко проникає в свідомість. Тому, поряд з музичним фольклором, я включаю в заняття твори усної народної творчості (прислів'я, приказки, загадки, лічилки), народні промисли (гончарство, ткацтво, вишивку, мистецькі твори). Це сприяє найбільш яскравому  й повному сприйняттю музичних образів.  Заняття містять матеріал зрозумілий, доступний, розрахований на вікові особливості. Музично-фольклорні ігри також допомагають дітям зрозуміти значення і сенс народних обрядів та звичаїв, поринути в світ музичних образів.

Музичний матеріал має бути різноманітний. Одна тема логічно переходить в іншу і зачіпає життєво важливі аспекти людського життя - від предметного бачення світу до проблем етичної поведінки, моральних цінностей особистості.

Заняття включають в себе певний зміст: народний календар, народні звичаї і обряди, побут, уклад життя, різні жанри народного фольклору; і види музичної діяльності: слухання, музичне сприйняття, спів, народна хореографія, музично-фольклорні ігри, театралізація, гра на народних інструментах.

Вивчення національно-культурних традицій я розбила на три частини. Оскільки початок занять традиційно припадає на вересень місяць, то і знайомство з календарно-землеробськими піснями і святами починається з осінніх обрядів і традицій України. Друга частина - це цикл зимових свят і третя - свята весняно-літнього періоду.

У дитячому садку з боку педагогів відводиться немало часу на моральне та культурне виховання дітей: це і знайомство з культурою  рідного краю, і спостереження за природою рідного міста, і читання казок і розучування прислів'їв і приказок українського народу, і залучення дітей до суспільно-корисної праці. Але показовим моментом формування особистості дитини, що усвідомлює себе частиною  суспільства - є свято.

Дітям приносить радість не тільки свято, як таке, а й підготовка до нього, в ході якої вони знайомляться з музичним матеріалом, історією, звичаями, побутом, костюмами, усною народною творчістю. В народних святах, обрядах, іграх немає глядачів: різноманітність ролей дозволяє кожному стати дійовою особою у відповідності зі своїми вподобаннями й здібностями: хтось кращий танцюрист, і він перший в танці, хтось знає і з задоволенням виконує народні пісні, а в когось чудові акторські здібності і він виконує ролі головних героїв.

У дитячому садку проводиться безліч свят, які допомагають у формуванні морально-етичних та естетичних  цінностей у свідомості малюків. Це  обжинки та осінній ярмарок, під час яких малюки вивчають та співають хліборобські, козацькі, побутові пісні; цілий цикл зимових свят: від св. Миколая, коли всі в очікуванні подарунків, до  Різдва, Маланки й Василя, коли діти із задоволенням щедрують і колядують, Андрія – Калита, Стрітення, коли кожен вже чекає перемоги весни над зимою; весняні та літні свята, такі як Вербна неділя, Великдень,під час яких підсвідомо виникає почуття радості, бажання дарувати цю радість ближнім; Івана Купала, коли діти знайомляться з доступними їх віку піснями, обрядами та міфами пов’язаними з цим святом.

Під час підготовки до свят і розваг, їхнього проведення,  розвиваються патріотичні почуття, риси характеру, які на підсвідомому рівні зв'язують дитину зі своїм родом. Використовуються народні пісні, танці, хороводи, обрядові ігри, яскраві народні іграшки, народні інструменти, барвисті предмети декоративно-прикладного мистецтва, національний одяг. На музичних заняттях проходить знайомство дітей з народними музичними інструментами, розповідається про те, що за старих часів народні інструменти люди виготовляли своїми руками.

 Дітям дуже подобається влаштовувати народний оркестр, особливо під українські народні мелодії, де присутні різні темпи музики, яких необхідно дотримуватись, кожен інструмент вступає та зупиняється в потрібний час. Також розповідається про те, що пісні, потішки, примовки люди почали складати дуже давно, але не вміли їх записувати. І так вони передавалися з покоління в покоління, хто їх склав - невідомо. Кажуть - народ склав, тому їх і називають народними.

Звичайно, робота з формування моральних цінностей дошкільнят не залишає без уваги такий розділ музичної діяльності, як знайомство дітей з видатними класиками української музики. Діти знайомляться з творами М. Леонтовича «Щедрик»; Я. Степового «Танцювала риба з раком», «Іди, іди дощику», «Павочка ходить», «Гопак»;  М. Лисенка «Пісенька»; А. Філіпенка «Ой,хто, хто Миколая любить», «Зацвіла в долині», «Тече вода з-під явора»; Ф. Колесси «Обжинкова», В.Уманця «Веснянка і іншими творами народознавчого характеру. Уваги заслуговує і творчість таких українських композиторів як Н. Петраш, А. Демиденко, А. Морозов та інші. Це пісні про рідний край та рідну природу, про Батьківщину та звичаї українського народу, про захисників вітчизни, тощо.

Робота музичного керівника багатогранна. У процесі роботи з дітьми музичний керівник використовує різні форми, види роботи, але вся його діяльність спрямована на всебічний і гармонійний розвиток дітей. Заняття музикою впливають на загальну культуру, поведінку  дошкільника. Чергування різних завдань, видів діяльності (співу, слухання музики, гри на дитячих інструментах, рухи під музику) вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, прояву вольових зусиль: виконуючи пісню - вчасно почати і закінчити її, в танцях, іграх - уміти діяти, підкоряючись музиці, утримуючись від бажання швидше побігти, когось перегнати.

Все це удосконалює вольові процеси. Таким чином, музична діяльність створює необхідні умови для формування моральних якостей особистості дитини, закладає початкові основи загальної культури майбутньої дорослої людини.

У нашому дитсадку я намагаюся на музичних заняттях привчати дітей слухати, відчувати і любити мелодії свого народу, пишатися своєю приналежністю до нашої батьківщини. З улюбленими українськими народними піснями, танцями, іграми діти беруть участь в тематичних святах для малюків, батьків та однолітків, що сприяє поглибленому  засвоєнню норм поведінки,  звичаїв і традицій, ціннісних моральних і етичних орієнтацій.

 

Пісня – голос душі

Тематичне заняття для дітей старшого дошкільного віку

Мета: Продовжувати розвивати потяг та інтерес до української народної пісні. Формувати основні співочі вміння. Спонукати дітей творчо проявляти себе в різних видах діяльності: музична гра, драматизація, танець, спів. Виховувати повагу до людей старшого віку, гостинність, дружелюбність, любов до звичаїв і традицій українського народу.

Діючі особи: ведуча – вихователь; дівчата – веснянки, купалинки, донька, матуся, бабця, щедрувальниці; хлопці – козаки, покупці, щедрувальники, дідусь, батько, син.

Хід заняття

Ведуча: Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, найціннішим духовним скарбом, його гордістю і красою.

Українська пісня... Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями.

З давніх-давен Україна славилася піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Пісня супроводжує нас від самого дитинства, давайте хоча б пригадаємо як мати співала ці легкі, як сон, пісні над колискою своєї дитини.

І в цю хвилину ми поринаємо у чарівний світ народної пісні, з якої починається розквіт природи, весна людського життя.

Дитина: Виграє сопілонька у ліску

Красується земленька у вінку

Скрізь весняне листячко мерехтить

В колисці дитинонька мирно спить.

Пісня «Ой ходить сон коло вікон»

Дитина: Народна пісня, дума чи романс

У душу ллється і заполоняє.

Та заворожує, чаклує нас,

І в саме серце раптом проникає.

Ведуча: Пісня супроводжує українців від колиски все життя, бо нема такої  події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому, чи веселим сміхом діточок.

Пісня - гра «Подоляночка»

Ведуча: Не одна весна минає

               Дитина швидко підростає

Танець «Кривий»

Дівчинка сідає на стільчик плете вінок.

Друга дівчинка читає вірш.

На Івана, на Купала 
В лузі Наточка гуляла. 
Квіти Наточка зривала, 
У віночок уплітала.

На голівку приміряла 
І до річки поспішала. 
Там дівчата танцювали, 
По воді вінки пускали.

Ой зраділа наша Ната: 
«Ну й Купало! Ну і свято!» 
Веселилась, танцювала, 
Свій віночок виглядала

Г. Шевчук

Дівчата виконують пісню «Ой, на Івана, тай на Купала»

Ведуча: А осінь вже  постукала в вікно.

Чарівна осінь сонячна і світла

Ще гріє серце сонячне тепло,

Зелена барва на лугах не зникла.

І від краю і до краю

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов прийшла до нас пора

Під супровід пісні «Український ярмарок» виставляється стіл з крамом.

Парний танець «Ярмарок» (діти зупиняються півколом, роблячи вигляд, що торгуються)

Звучить козацький марш.

В'їзджають хлопці на конях (фітболи у вигляді коней):

Доброго дня добрим людям!

Хочемо ми щось купити,

А то й просто походити:

Подивитись, поучитись,

Заодно й повеселитись.

Дівчинка: Ми врожай зібрали – свято вшанували,

Щоб про щедрість українську ви не забували.

А щоб наш товар придбати,

Треба пісню заспівати!

Хлопці виконують пісню «Їхав, їхав козак містом»

Ведуча: Повні кошики товару

Накупили ви славу.

Час додому повертати

І покупки розглядати.

 

Звучить «Українська полька» діти йдуть зі сцени

Ведуча: Час іде, літа минають

Люди зиму зустрічають

Взимку теж чудові свята

Вже й Різдво іде до хати.

Зміна декорацій. «Родина» (хлопчики – дідусь і батько,син, дівчатка – бабця, матуся й донька) сідає до столу. Стук у двері. На сцену виходять колядники, ведуть «козу», несуть зірку, шопку.

Дитина: Добрий вечір, пане господарю!

Дозвольте колядувати!

Хлопці (дідусь і батько): Дозволяємо!

Діти співають колядку «Добрий вечір тобі..», щедрівку «Ой, сивая  та і зозуленька».(Разом з господарями, наспівуючи, йдуть)

Ведуча: Країна весну зустрічає

Пісні весняні знов співає

І лине всюди ніжний дзвін:

«Веснонько! Прийди! Прилинь!»

Зміна декорацій.

Заклички, веснянки: «Іди,іди, дощику», «Веснянка хороводна»

На сцену виходить родина (3покоління)

Співають пісню «Пісня солов’їна»

Ведуча: А пісня – це душа. З усіх потреб потреба

Лиш пісня в серці ширить межі неба.

На крилах сонце сяйво їй лиша –

Чим глибша пісня, тим ясніш душа.

 

Список використаних джерел

1. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І. Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. – Тернопіль: Мандрівець, 2013.
2. Стефаненко Н.І. Динаміка форми гармонізації переживань Українців / Н.І.Стефаненко //Вісник КНТШ. – К.:2008.
3. Грабарева О.А. Народна пісенна творчість у вихованні національної свідомості дошкільників. Парціальна програма / А.О.Горбаєва, Н.Ф. Кугуєнко. – Х.: Вид-во «Ранок», 2014. – 192 с.
4. http://osvita.ua/vnz/reports/culture/10433/
5. lina30091992.blogspot.com/p/blog-page_685.html