Форум "Батьки і діти"

Батьки і діти — це любов і сльози, Це вічне щастя і одвічний біль. Це — сонце і тепло, сніги й морози, Мед на вуста й на вічні рани сіль. Як на троянді — колючки і квіти, Так і в житті є радість і печаль. Високі мрії й дуже різні діти... Чомусь таке трапляється, на жаль. Всім хочеться все мати в ідеалі, Причому водночас і без зусиль. Щоб щастя без труда і без печалі Пливло саме у руки звідусіль. Та у житті такого не буває Й запам'ятати треба в чому річ: Зоря щаслива лиш тоді засяє, Якщо трудитись будеш день і ніч. А діти — це і щастя, і турбота, Відповідальність і тривога теж. Без відпочинку й вихідних робота, Любов така, яка не має меж!

Батьки і діти — різні вікові групи і між ними в усі віки траплялись непорозуміння, бо старшим здається, що вони все знають і від своїх нащадків вимагають незаперечного виконання всіх канонів, які вони створили у цьому світі. У старших є досвід і мудрість, яких вони набули, набивши на лобі не одну і не дві ґулі. І їм обов'язково хочеться, щоб молоді вчились на чужих помилках, а самі помилок не робили і не набивали болючих ґуль на своїх лобах.

А молодим хочеться простору для польоту і вони летять у світ довірливо і невпевнено, роблячи ці помилки, щоб набути свого досвіду і своєї мудрості. Та й час постійно змінюється, відкривається людині нове бачення світу, своя мудрість, сучасна мораль та інші горизонти. Старші хочуть постійно оберігати, а молоді — позбутися опіки. Тому і виникають часто між батьками і дітьми різні непорозуміння. Та все це ще нічого. Завжди можна знайти компроміс, щоб були і «вівці цілі, і вовки ситі». Але найстрашніше ге, іцо часом стосунки між батьками і дітьми заходять у глухий і темний кут, з якого ніхто не може , а скоріше не хоче, знайти виходу. І в основі цих подій лежить зло, ненависть, заздрість, безпросвітна лінь, ненажерливість, словом, усі смертні гріхи людського буття, які поглинають найкращі почуття людини. І тоді нема в душі щирості, ласки, доброти, ніжності і найбільшого — великої людської любові, яка змінює людину і світ на краще. А за тим приходить біда дорослим і дітям.

Людині треба вчитись бути мудрою, щоб уміти своєчасно змінити гнів на милість, простити і по-іншому глянути на ті обставини, в яких вона опинилась. Людині постійно потрібно вчитись жити між людьми, вдосконалювати свій характер, плекати паростки любові і доброти. І це стосується як молодих, так і старших. Що закладуть батьки у серце і душу дитини, такою вона і піде у білий світ. А світ наш складний і багатогранний, у ньому нелегко знайти свою стежину, щоб прожити життя в гармонії з природою і людьми, щоб виконати головну місію, з якою людина приходить на Землю — нести у світ доброту і любов.

Тому саме сьогодні ми поговоримо про виховання дітей у сім'ї, з'ясуємо природу конфліктів між батьками та дітьми, спробуємо зрозуміти , чого прагнуть наші діти, визначимо роль сім»ї у вихованні дітей, намагатимемося знайти спільну мову між поколіннями. Проблем як у дітей, так і батьків вистачає. Однак чи не найбільше проблем завше було у взаєминах і спілкуванні дорослих і їхніх чад. Чи поділяють сучасні діти думки й побажання своїх батьків - ось що цікаво почути і проаналізувати.

Для переважної більшості підлітків віртуальне спілкування сьогодні така сама норма, як і реальне. Але в мережі на неї чатує небезпека, причому надзвичайно серйозна. Як протистояти неконтрольованому інформаційному

потокові?

Школа намагається навчити дитину бути користувачем не розваг, а корисної інформації, задає алгоритм відповідальної поведінки. І так хочеться, щоб цей алгоритм копіювався на телебаченні, в інтернеті. І щоб

з усіх сторін - лише про гарне.

Нажаль, до освітнього простору не входять ні інтернет, ні телебачення. Вони не дають освіти, лише інформацію. До того ж чи формують особистість? І що на цю особистість сипиться і скільки, й чи може дитина цьому протистояти?.. Батьки й учителі повинні замислитися над тим, що треба виховувати внутрішнього цензора в дитині. Аби він діяв, навіть коли поруч не буде мами-тата. Щоб дитина сама могла сказати: «Ні, я не буду це дивитися». А освіту, насамперед, дають родина, школа, позашкільний

навчальний заклад.

Для обговорення проблемного питання «Особистий освітній простір. З чого він складається? . Інтернет, телебачення, гуртки, секції. Коло спілкування» запрошується ……..

( регламент виступу 2 хвилини).

Коментар щодо обговорення проблемного питання «Особистий освітній простір. З чого він складається? . Інтернет, телебачення, гуртки, секції. Коло спілкування» здійснює ……….

Цього року Український інститут соціальних досліджень імені О. Яременка на замовлення Уповноваженого Президента з прав дитини провів дослідження «Права дітей в Україні: реалії та виклики ». Опитано чотири тисячі респондентів.

Одне з питань стосувалося бажання учнів жити, як їхні батьки. Причому воно мало два підпункти: «Чи хочете ви жити матеріально так, як живуть ваші батьки?» і «Чи хочете ви жити так духовно?». На перше ствердно відповіли 58 відсотків учнів, на друге - 69. Огже, майже половина дітей не хоче жити матеріально гак, як їхні батьки. Ще одна тенденція, яку показало опитування, - чим старша дитина, тим менше вона хоче бути на них схожою у цих двох аспектах.

Дослідження також як на долоні показує ключову причину непорозумінь у сім'ях - нестачу спілкування. Як уже зазначено, 72 відсотки батьків у будні спілкуються з дітьми менш ніж годину.

Що цікаво, дорослі й діти по-різному відповідали на одні й ті самі запитання. Наприклад, на твердження «кожен у моїй сім'ї має свої обов'язки» «так» відповів 71 відсоток дітей і 90 - батьків, а на «всі члени сім'ї розуміють і підтримують одне одного» - 68 і 93 відсотки відповідно. Ще кілька цифр. Батьки 47 % дітей не знають, які проблеми турбують їхніх чад, 36 % — що дитина робить у вільний час, 26 % - де доньки й сини бувають увечері. От вам і нестача спілкування! До речі, з настанням підліткового віку дитина потроху втрачає відчуття щастя. 23 % хлопців і дівчат 16 — 17 років не вважають себе щасливими.

Конфлікти можуть підстерігати на кожному кроці. Від них ніхто не застрахований. Навіть якщо сім'я ідеальна, допускається виникнення всіляких непередбачуваних ситуацій, в яких доведеться розбиратися. Батьки і діти часто мають суперечливі відносини. Як же цього уникнути і не допустити конфлікту?

Сім'я - соціальний інститут, в якому велике значення відіграє особистісний простір. Батьки і діти часом не усвідомлюють, що порушують його. Саме тому на цьому грунті і виникають різні негаразди. Вони належать до різних поколінь, отже, мають різну психологію. Абсолютного розуміння просто бути не може.

Для обговорення проблемного питання «Що роз'єднує батьків і дітей. Претензії один до одного. Причина ( природа) конфлікту. Форми конфліктів ( не розмовляють, йдуть з дому тощо) запрошується ……

Коментар щодо обговорення проблемного питання «Що роз'єднує батьків і дітей. Претензії один до одного. Причина ( природа) конфлікту. Форми конфліктів ( не розмовляють, йдуть з дому тощо) здійснює начальник кримінальної міліції у справах дітей

Роменського РВ УМВС України в Сумській області …..

Коментар щодо обговорення проблемного питання «Що роз»єднує батьків і дітей. Претензії один до одного. Причина ( природа) конфлікту. Форми конфліктів ( не розмовляють, йдуть з дому тощо) здійснює практичний психолог ОНЗ «Великобубнівська загальноосвітня школа І-Ш ступенів»

Шановні батьки! Розмова про заохочення і покарання дитини в сім'ї не випадкова. На адресу дітей дуже часто можна почути: «Я тобі що сказав?», «Роби, що тобі говорять» тощо. Це не просто слова. Іде метод виховання. Батьки вважають, що їх справа карати, а дитина має підкорятися.

Та вони забувають, або зовсім не думають про те, що вільна особистість не може сформуватися в сімейному рабстві.

Виявляючи свою батьківську владу, вони не думають про те, що в їх силі їх слабкість: переконати свою дитину, бути авторитетом набагато важче, ніж нав'язати їй свою волю і примусити підкорятися батькам.

Насильство і примус у вихованні лише шкодять. Зовні підкоряючись наказу, дитина залишається при своїй думці, а до вказівок батьків ставиться ще більш вороже. Так у стосунки дітей і батьків приходить відчуження.

У тих сім'ях, де батьки уміло користуються у вихованні покаранням і заохоченням, рівень тривожності дитини набагато нижче, а результати навчальної діяльності набагато вищі.

Для обговорення проблемного питання «Заохочення і покарання. Моральне чи матеріальне» запрошується ……

Коментар шодо обговорення проблемного питання «Заохочення і покарання. Моральне чи матеріальне» здійснює ……..

Школа - це величезний Всесвіт, у якому є два центри - учитель і учень. Саме учні та учителі перетворюють звичайну будівлю під назвою «школа» в особливий бурхливий, галасливий, але добрий будинок, в якому з кожним роком одні стають розумнішими, а інші - мудрішими, і всі разом - ближчими і ріднішими один одному.

Для обговорення проблемного питання «Яка школа нам потрібна? Чого ми очікуємо від школи?» запрошуєть……….

Висловлюємо сподівання , що такі діалоги стануть традиційними, перший крок для цього вже зроблено сьогодні. Вважаємо, що розмова була конструктивною, адже батьки й діти дізналися багато нового.  Упевнені, що ви зробили правильні висновки.