Батьківські збори «Як бути з «почуттям дорослості»»

Батьківські збори

«Як бути з «почуттям дорослості»»

Мета: Ознайомити батьків з стратегіями виправлення поведінки підлітків; надати рекомендації щодо поведінки батьків у між особистих стосунках з підлітком; провести анкетування «Визначення своєї поведінки у міжособистісних стосунках з підлітком»

Обладнання: Роздруківки: пам'яток для батьків, тестів для батьків

   Підлітковий вік для сімейної педаго­гіки важкий. Це період, коли прохо­дить бурхливий розвиток і перебудо­ва організму дитини, зростає значення дружби й міжособистісних взаємин у колек­тиві однолітків. Провідним видом діяльності є спілкування, зокрема інтимно-особистісне (Д. Ельконін).

Психологічна криза, яка є невід'ємною складовою на цьому етапі розвитку дитини, пов'язана з тим, що у молодої людини фор­мується «почуття дорослості». Воно відобра­жається у прагненні підлітка до само­стійності, в бажанні, щоб дорослі рахували­ся з його думкою. Звідси й потяг до незалеж­ності й самостійності, часом — уражене самолюбство й образа — гостра реакція на спробу дорослих зменшити привілеї підлітка.

Підліток прагне довіряти батькам, але трапляються випадки, коли батькам склад­но перебудуватись, їм хочеться, як і рані­ше, повчати й опікуватися дитиною. Тоді сім'я перестає бути психологічною опорою для підлітка.

Тому головна проблема батьків, дорос­лих — знайти для себе правильну позицію у стосунках із підлітками. Є різні стратегії виправлення поведінки підлітків:

•   Авторитарна — передбачає приду­шення у підлітка спочуття дорослості» будь-якими методами;
•   Компромісна — шлях угод між бать­ками і підлітком;
•   Партнерська — спілкування на рівних;
•   стратегія нейтралітету — не­втручання у справи підлітка: кожний живе своїм життям;
•   полістратегічність — застосуван­ня різних стратегій відповідно до ситуації.

Відомо, як складно і важко спілкувати­ся з дітьми, особливо, коли вони вступають у

• явище закономірне для підлітково­го віку. Часто батьки у відчаї: чи можна дійти якоїсь згоди? Якою мовою розмовля­ти, аби дитина почула і зрозуміла, що їй хочуть добра?

Перш ніж відповісти на ці питання пропоную пройти тестування на тему: Визначення своєї поведінки у міжособистісних стосунках з підлітком.

Тест для батьків

ВИЗНАЧЕННЯ СВОЄЇ ПОВЕДІНКИ У МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКАХ З ПІДЛІТКОМ

На запитання тесту можна відповідати «так», «ні», «не знаю».

1. На деякі вчинки підлітка ви реагуєте емоційним вибухом, а потім шкодуєте про це.
2. Інколи ви потребуєте допомоги чи по­ради інших осіб, коли не знаєте, як реагу­вати на поведінку вашої дитини.
3. Ваша інтуїція й досвід — найкращі порадники у вихованні дитини.
4. Інколи ви довіряєте підлітку таємни­цю, яку нікому іншому не розповіли б.
5. Вас ображає негативна думка про вашу дитину інших людей.
6. Вам трапляється просити у підлітка пробачення за свою поведінку.
7. Ви вважаєте, що дитина не повинна мати таємниць від батьків.
8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини відмінності, які інко­ли дивують вас.

9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі своєї дитини.

10. Ви можете втриматися від купівлі якоїсь речі для дитини, бо знаєте, що їх у нього є в достатній кількості.
11. Ви вважаєте, що до певного віку най­кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання.
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли.
13. Ваша дитина приносить вам більше клопоту, аніж радості.
14. Інколи вам здається, що підліток може навчити вас по-новому думати й по­водитися.
15. У вас постійно виникають конфлік­ти з власною дитиною.

Підрахунок результатів тесту

За кожну відповідь «так» на запитання 2,4,6,8,10,12,14, а також «ні» на запитан­ня 1,2,3,5,7,9,11,13,15—ви одержуєте по 10 балів. Зробіть підрахунки.

100—150 балів — у вас великі здібності до правильного розуміння дити­ни. Ваші погляди й судження — союзни­ки при вирішенні різних проблем вихован­ня. Якщо це па практиці супроводжується такою самою відкритою поведінкою, спов­неною терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним наслідування. Для до­сягнення мети вам не вистачає одного не­величкого кроку.

50—99балів — ви знаходитеся на пра­вильному шляху до кращого розуміння ди­тини . Тимчасові труднощі або проблеми з нею ви можете розв'язати, починаючи з себе. Не намагайтеся виправдати себе браком часу чи вдачею вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте вплив, тому намагайтеся це використати. Й не забувайте, що розуміти — не завжди озна­чає приймати, не тільки дитину, а й влас­ну особистість.

0—49 балів — здається, можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, бо вона не має батьків — добрих товаришів і про­відників на важкому шляху здобуття жит­тєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте знайти когось, хто вам у цьому допоможе. Це буде не легко, зате згодом повернеться вдячністю й ус­пішним життям вашої дитини.

 

Можна, виявляється, дещо переглянути спілкування зі своєю дитиною, зважаючи на те, що почуття в підлітка дуже загострені, й це робить його вразливим. Тому пропоную до вашої уваги дану пам’ятку.

Пам'ятка для батьків

•   Не треба застосовувати крики, глузу­вання.
•   Не використовуйте епітети, які б при­нижували гідність підлітка.
•   Не треба ображатись на дитину й де­монструвати мовчання.
•   Не ігноруйте думки підлітка щодо власного здоров'я, кишенькових грошей тощо.

• Обов'язково згадайте, що мало відбу­тися в житті вашої дитини сьогодні — кон­трольна чи неприємна зустріч і запитай­те, як вони відбулися.

Пам'ятайте, спілкування з підлітком нагадує підтримання спортивної форми, воно потребує постійної практики.

Щоб краще зрозуміти свою дитину, зга­дайте себе в підлітковому віці, запитуючи себе: «Що б я відчував на її місці?». Замість того, щоб сваритися з підлітком, визначте, чого ви хочете: вирішити проблему чи ви-^-хлюпнути свої негативні емоції.

Все-таки, якщо в дитини виникла про­блема (чи в навчанні, чи у стосунках з од­нокласниками), краще спочатку вислуха­ти підлітка, не перебиваючи й не звину­вачуючи, потім розказати про своє бачен­ня проблеми, про свої сумніви. Важливо разом спробувати з'ясувати суть, уника­ючи категоричності (останній аргумент у спілкуванні з дитиною: «Не можна — і край» — це намагання ще раз утверди­ти свою владу). Першим свої пропозиції дайте висловити підлітку. Далі разом з дитиною слід обговорити кожний варіант: чим він прийнятний, а чим ні. Лише за умов спокійного спілкування з сином чи донькою завжди можна знайти вихід, який влаштує всіх, який мінімально об­межуватиме права й бажання кожного з вас.

 

На цьому наша зустріч добігає кінця, сподіваюсь що ви не даремно витратили свій час і поради які ви почули сьогодні стануть вам в нагоді. Бажаю щоб ви завжди чули своїх дітей, а діти в свою чергу були почуті вами. Дякую всім до нових зустрічей.

 

Додаток 1

Тест для батьків

ВИЗНАЧЕННЯ СВОЄЇ ПОВЕДІНКИ У МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКАХ З ПІДЛІТКОМ

На запитання тесту можна відповідати «так», «ні», «не знаю».

9. На деякі вчинки підлітка ви реагуєте емоційним вибухом, а потім шкодуєте про це.
10. Інколи ви потребуєте допомоги чи по­ради інших осіб, коли не знаєте, як реагу­вати на поведінку вашої дитини.
11. Ваша інтуїція й досвід — найкращі порадники у вихованні дитини.
12. Інколи ви довіряєте підлітку таємни­цю, яку нікому іншому не розповіли б.
13. Вас ображає негативна думка про вашу дитину інших людей.
14. Вам трапляється просити у підлітка пробачення за свою поведінку.
15. Ви вважаєте, що дитина не повинна мати таємниць від батьків.
16. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини відмінності, які інко­ли дивують вас.

9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі своєї дитини.

16. Ви можете втриматися від купівлі якоїсь речі для дитини, бо знаєте, що їх у нього є в достатній кількості.
17. Ви вважаєте, що до певного віку най­кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання.
18. Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли.
19. Ваша дитина приносить вам більше клопоту, аніж радості.
20. Інколи вам здається, що підліток може навчити вас по-новому думати й по­водитися.
21. У вас постійно виникають конфлік­ти з власною дитиною.

Підрахунок результатів тесту

За кожну відповідь «так» на запитання 2,4,6,8,10,12,14, а також «ні» на запитан­ня 1,2,3,5,7,9,11,13,15—ви одержуєте по 10 балів. Зробіть підрахунки.

100—150 балів — у вас великі здібності до правильного розуміння дити­ни. Ваші погляди й судження — союзни­ки при вирішенні різних проблем вихован­ня. Якщо це па практиці супроводжується такою самою відкритою поведінкою, спов­неною терпимості, вас можна визнати прикладом, гідним наслідування. Для до­сягнення мети вам не вистачає одного не­величкого кроку.

50—99балів — ви знаходитеся на пра­вильному шляху до кращого розуміння ди­тини . Тимчасові труднощі або проблеми з нею ви можете розв'язати, починаючи з себе. Не намагайтеся виправдати себе браком часу чи вдачею вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте вплив, тому намагайтеся це використати. Й не забувайте, що розуміти — не завжди озна­чає приймати, не тільки дитину, а й влас­ну особистість.

0—49 балів — здається, можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, бо вона не має батьків — добрих товаришів і про­відників на важкому шляху здобуття жит­тєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте знайти когось, хто вам у цьому допоможе. Це буде не легко, зате згодом повернеться вдячністю й ус­пішним життям вашої дитини.

Додаток 2

 

Пам'ятка для батьків   Не треба застосовувати крики, глузу­вання.   Не використовуйте епітети, які б при­нижували гідність підлітка.   Не треба ображатись на дитину й де­монструвати мовчання.   Не ігноруйте думки підлітка щодо власного здоров'я, кишенькових грошей тощо. • Обов'язково згадайте, що мало відбу­тися в житті вашої дитини сьогодні — кон­трольна чи неприємна зустріч і запитай­те, як вони відбулися. Пам'ятайте, спілкування з підлітком нагадує підтримання спортивної форми, воно потребує постійної практики. Щоб краще зрозуміти свою дитину, зга­дайте себе в підлітковому віці, запитуючи себе: «Що б я відчував на її місці?». Замість того, щоб сваритися з підлітком, визначте, чого ви хочете: вирішити проблему чи вихлюпнути свої негативні емоції. Все-таки, якщо в дитини виникла про­блема (чи в навчанні, чи у стосунках з од­нокласниками), краще спочатку вислуха­ти підлітка, не перебиваючи й не звину­вачуючи, потім розказати про своє бачен­ня проблеми, про свої сумніви. Важливо разом спробувати з'ясувати суть, уника­ючи категоричності (останній аргумент у спілкуванні з дитиною: «Не можна — і край» — це намагання ще раз утверди­ти свою владу). Першим свої пропозиції дайте висловити підлітку. Далі разом з дитиною слід обговорити кожний варіант: чим він прийнятний, а чим ні. Лише за умов спокійного спілкування з сином чи донькою завжди можна знайти вихід, який влаштує всіх, який мінімально об­межуватиме права й бажання кожного з вас.