Фрагмент уроку математики 1 клас за технологією «Входження в картину»

Фрагмент уроку за технологією

 «Входження в картину»

 Виконала:

Лякішева Юлія Володимирівна

вчитель початкових класів

Кременчуцької  гімназії № 9

Кременчуцької міської ради

Кременчуцького району

Полтавської області

Вступ

Перед сучасним суспільством стоїть завдання підготовки інтелектуально розвиненої людини, яка спроможна вирішувати складні проблеми. Тому важливим є розвиток образної пам’яті, образного мислення та уяви.

Формування та розвиток образного мислення дає можливість ефективно розвивати пам’ять і увагу, швидко і без усяких зусиль запам’ятовувати тексти, вірші, оволодівати необхідними засобами для успішного здобуття знань і умінь. Формування образного мислення у школярів здійснюється  шляхом розвитку образної пам’яті,  створення власних образів,  уяви.  Цього можна досягти шляхом колективної  діяльності із  використанням різних методів, зокрема  методу „Входження в картину”.

У школі традиційно знайомлять учнів початкової школи з картинами. На дошці — вислови, які обов’язково треба застосувати в розповіді, єдиний для всього класу план роботи. Але навряд чи в такий спосіб вдасться отримати ось такі враження: «Відчуваю, як рипить сніг під ногами, як мороз щипає за щоки, як кури квокчуть, як вітер хитає дерева» (про картину О. Сальникової «Кури»). Або: «Рипнули двері, коли в кімнату зазирнув татусь, собака загарчав, мама гримить посудом на кухні, готуючи святковий пиріг, чутно запах випічки та мандаринів» (про «На добраніч усім» Д. Дейлі).

Важливіше  щоб дитина захоплювалася творами, тонко відчувала, давала простір фантазії, а не завчила ім’я художника, назви трьох-чотирьох картин та вражала своєю ерудицією дорослих.

Мета техніки «входження в картину» — розвиток  у дітей  мотиваціїї розмірковувати про твори мистецтва, створити інтерес до живопису, до картини художника, формувати вміння уважно її розглядати, емоційно відгукуватись на її зміст, учити співчувати героям, збуджувати дитячу уяву.

«Входження в картину» одразу дає змогу відчути дух картини. В основі методу — американська програма «Стратегія візуального мислення», адаптована до українських реалій. Дітям пропонується розглянути картину як подію та відчути її як те, що відбувається тут і зараз. Немовби зробити крок за раму картини та одночасно — за рамки стереотипів, завчених від дорослих, — до особистого переживання. Саме через це учням не повідомляють до самого кінця уроку автора картини та її назву, щоб розбурхати уяву. Метод «Входження в картину» можна використовувати на будь-якому уроці.

 Наприклад:  на уроці  математики  з теми: «Склад числа 4» розглянути картину  І. Шишкіна «Ранок у сосновому лісі».

(фрагмент уроку)

-Діти, сьогоднішній урок ми завершимо казковою подорожжю в …картину. Уявіть себе героєм картини.

- Що  у ній відбувається ?

(Маленькі ведмежата, які ледь прокинувшись, уже вибігли з свого житла, щоб поніжитися під першими теплими променями ранкового сонця.)

-Де і коли відбуваються події?

(Події відбуваються ранком  в сосновому лісі.)

-Чому ви так думаєте?.

(Я так думаю тому , що вдаличині стелиться по землі туман. )

-Що ви відчуваєте?

(Я відчуваю, що ліс повністю оповитий таємничістю і загадковістю.)

-Які почуття та емоції вас переповнюють?)

 (Мені подобаються маленькі ведмежатка. Вони більше нагадують когось з ручних тварин, які пішли пограти на лісову галявину.)

-Що вас хвилює ?

(Двоє ведмежат дуже швиденько залізли на зламане дерево, тоді як третій з них все ще намагається піднятися до своїх братів. Напевно, що він наймолодший за віком. Ще один ведмедик зовсім відійшов в сторону від інших.)

- Що ви б робили, якби опинилися в картині?   -Що б змінили?

(Я б зібрав би всіх ведмежат і пограв би з ними в свою улюблену  рухливу гру «Схованка».)

 -Що  ви чуєте?

 (Я чую різноголосі звуки природи, що пробуджується. Чую голоси птахів і ревіння ведмежат, вдихаю аромат соснової кори й хвої.)

-Що ще хвилює вас?

(У центрі – повалене дерево. Може, воно не витримало сильного вітру, а може, просто висохнув від віку його стовбур.)

-Я правильно зрозуміла, ти хочеш сказати, що незвичайне місце вибрали для відпочинку бурі господарі  лісу. Стара суха могутня сосна вивернута з коренем непогодою, що розігралася колись. Падаючи, дерево вдарилося об потемнілий від часу пеньок і переломилося навпіл. Тепер верхівка лежить на землі, а стовбур з розчахненими в різні сторони замшілими коріннями усе ще дивиться, як розгойдуються в небі зелені голови його сусідок сосон.

-Дивлячись на картину, ми немов виявляємося зануреними в атмосферу лісового ранку, І все це завдяки чарівному пензлю  й величезному хисту  дивного художника   Івана Шишкіна , що створив картину  «Ранок у сосновому лісі», яку ми щойно розглянули.

Так як у нас зараз урок математики , подивіться ще раз на картину і дайте відповіді на такі запитання:

-Скільки маленьких ведмежат? (3)

-Скільки великих? (1)

Скільки разом? (4)

Когог більше, менше?  На скільки? (2)

Хто один? Кого багато?

Висновки

І так на основі технології „Входження в картину” перш за все розвивається

 образне мислення , яке сприяє всебічному розвитку учнів, покращенню їх пам’яті. Такі творчі завдання помітно розвивають креативність. Потрібно намагатися залучити до обговорення всіх дітей.

Учителю не варто заперечувати, самостійно робити підсумок, намагатися інтегрувати всі ідеї. Обов’язково знайдуться діти, які думають не так, як інші. І це — додатковий стимул, який дозволяє рухатися вперед. При цьому до кожної думки потрібно застосовувати парафразу, тобто перефразовувати: ти думаєш…, ти побачив…, я правильно зрозумів…, ти хочеш сказати…   Це важливий досвід для дитини, яка відчуває, що її думка — цінна, бо її повторює вчитель. При цьому необхідно не дослівно повторити за дитиною, а вибудувати грамотні речення. Це позитивно впливає на розвиток мовлення дітей, адже школяр вчиться оформлювати думки. А ще — допомагає донести думку учня до інших дітей.

Я вважаю, що важливим  є те, щоб наші вихованці йшли по життю з вогником любові та радості у душі. Тоді потихеньку, загальними зусиллями учень перетвориться із посудини, яку треба наповнити, у факел, який треба запалити.

                                Список використаних джерел :

1. Артихович В.В. Сходинки творчого мислення. –К.: Інститут економіки і права «Крок», 2003.
2. Богайчук Р.В. Талановита дитина. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.
3. Большакова Інна, методист Новопечерської школи

 Як зацікавити дітей візуальним мистецтвом

 Автор тексту: Аліна Мірошникова

osvitoria.media›Журнал›krok-za-ramky-yak…

4. Калачикова О. Практика ейдетики // Початкова освіта. – 2006. - №3
5. Крапівіна О. Запам’ятати з опорою на образ // Початкова школа
6. Матюгин И.Ю. Развитие памяти и внимания- М.: Рипол класик, 2009.
7. Чепурний Г., Палійчук Ю. Як навчитися легко вчитися. – Вінниця: Центр освітніх технологій «Школа ейдетики», 2005.
8. http://faqukr.ru/mistectvo-ta-rozvagi/98140-kartina-trijka-v-g-perova-istorija-stvorennja-ta.html

http://faqukr.ru/mistectvo-ta-rozvagi/100468-kartina-ranok-u-sosnovomu-boru-opis-ta-istorija.html

9. https://petrivska-zsh.webnode.com.ua/news/opis-dosv%D1%96du/