Фрагмент уроку за технологією «Входження в картину»

   Фрагмент уроку за технологією «Входження в картину»

Перед сучасним суспільством стоїть завдання підготовки інтелектуально розвиненої людини, яка спроможна вирішувати складні проблеми. Важливий засіб в формуванні творчої активності дітей –це використання творів образотворчого мистецтва в оформленні побуту, в процесі навчання та самостійної діяльності.  Сучасною педагогічною технологією є евристична бесіда з її націленістю на діалог, обмін думками і відкриття нового знання; вона більше відповідає проблемному, то в бесіді можлива безкінечна кількість відповідей на запитання «Що відбувається на картині?» - з огляду на невизначеність, багатозначність художнього образу. Така особливість потребує від педагога не тільки майстерності у формулюванні запитань, але й готовності до педагогічної імпровізації і уміння у будь-який момент підхопити і розвинути ту чи іншу лінію обговорення: відштовхуючись від найбільш продуктивних відповідей, педагог вибудовує процес обговорення.   Мета техніки «входження в картину» — щоб у дітей з’явилася мотивація розмірковувати про твори мистецтва. «Входження в картину» одразу дає змогу відчути дух картини.       Ви  помічали з якою легкістю дитина запам'ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень. Але скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятати віршик,  правило чи іншу інформацію. До того ж, вивчений віршик дитина забуває через тиждень – два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів. В першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому – нав’язана дорослим інформація.

Численні експерименти довели, що довготривала пам’ять людини пов’язана тільки з її уявою, образним мисленням. Застосовуючи методи ейдетики (фантазування), ми підключаємо інші відчуття: слухові, тактильні, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином, відбувається розвиток усіх видів пам’яті, і, як наслідок, ефективність навчання покращується.

Основне правило ейдетики:

Уява + позитивні емоції = Секрет успішного навчання.

Одним із дієвих методів ейдетики є метод  «входження в картину». Метод «входження» в картину можна використовувати на перерві, під час гри, на будь-якому уроці. Наприкладі розглянемо з дітьми репродукцію

І.І. Шишкіна  «Ранок у сосновому лісі».

Мета: створити інтерес до живопису, до картини художника, формувати вміння уважно її розглядати, емоційно відгукуватись на її зміст; розвивати вміння аналізувати картину, виділяти виразні засоби, формувати вміння читати картину, мотивувати емоційно-особистісне ставлення до твору.

Пропоную кілька прийомів, через який дитина «ввійде» в картину.

  Методичний прийом «Асоціації»

(Дітям завжди важко запам’ятати прізвище художника картини. Можна запропонувати встановити зв’язок між назвою картини і прізвищем автора. В даному випадку це дуже легко зробити. Назва картини «Ранок у сосновому лісі», а написав її Шишкін. Встановлюємо зв’язки: ліс – сосни – шишки).

1.   Гра  « Підзорна труба»

- Діти, наведіть підзорну трубу на картину і знайдіть слова , що відповідають на питання хто? що?(ліс, дерева, ранок, сосна,небо, сонце, ведмежата, звірі).

- Хто і що зображені на картині? Що це доводить? Чому саме ранок на вашу думку? Де, хто і на якому місті з вас хотів би спостерігати цей ранок у лісі?

- А хто сховався? Кого ми не бачимо, але точно знаємо, що вони тут є?  (Діти ніби заглядають у шпаринки, під листочки, за дерева і дають повну відповідь на запитання). Звідки б ви могли побачити щось нове? А щоб відчули інше?

2. Гра «Знайди друзів»

Придивіться в трубу і доберіть до цих слів друзів( слова, що відповідають на питання Який? Яка? Яке?Які?)

 ( Густий ліс, могутні дерева, старі сосни,ранкове сонечко, веселі ведмежата, лісові звірі)

 3. Гра «Відчуй картину»

Пропонується робота в групах. Завдання для кожної групи: описати те, що відчувається завдяки одному з органів чуття:

І група – вухо,ІІ група – око,ІІІ група – язик, ІVгрупа – рука, Vгрупа - ніс

Вихователь каже: «Діти, закрийте очі і уявіть себе в цьому лісі. Зараз у вас працює тільки один орган чуття, той, який зображений на картці. Розкажіть, що ви відчуваєте?"

4. Гра «Пензлики»

(Дітям пропонуються пензлики і чорно-білий варіант картини.)

Завдання: Розмалювати один об’єкт картини, озвучивши свої дії. Важливо використовувати прикметники.

Наприклад: «Я розфарбовую небо. Воно ранкове, прозоре, чисте, блакитне, тому використовую голубий колір»

5. Гра «Віднови події».

(Вихователь пропонує повернутися в минуле)- Чи завжди ліс був таким?- Що могло трапитись? Розкажіть. – Про що шепочуть сосни.(Діти складають розповідь про те, як виглядав ліс до бурелому).

6. Гра «Зміна подій»

(Вихователь пропонує уявити, що події, зображені на картині, раптом змінилися).

Наприклад: пішов дощ; настала ніч; налетіли бджоли.

(Діти мають розповісти, як зміняться дії об’єктів, зображених на картині).

7. Гра «Буває – Не буває»

(Вихователь показує предмет, учні визначають, чи міг би художник додати його до своєї картини. Обґрунтувати свою відповідь).

Наприклад: корова, метелик, комп’ютер, їжак, машина, дятел, пінгвін.

8. Методичний прийом «Прослуховуючий пристрій»

(Вихователь пропонує уявити, що всі предмети, зображені на картині, можуть розмовляти. За допомогою  пристрою прослухаємо, про що розмовляють між собою ведмежата; сосна і сонечко; трава і вітер; небо і земля)

.- Який діалог відбувається між героями картини?

- Який настрій був у художника, коли писав картину?

- Які емоціі викликала картина у вас?

Висновок: така систематична робота дає змогу розширювати і поповнювати кругозір школярів, заохочувати дітей до творчості, стимулювати нестандартні і цікаві рішення. Завдання, що пропонуються в цій роботі, потребують творчої уяви, вимагають активного творчого мислення.  Я переконалася, що ця методика варта уваги. Дитяча фантазія — безмежна,  дитяча думка — глибинна. Діти залюбки говорили, слухали один одного, фантазували. Варіантів було дуже багато, і діти могли пояснити, чому вони так вважають. Відбувається емоційне збагачення. А щоб людина почала любити мистецтво, воно має відобразитися в ній. Виховати творчу особистість, готові свої пізнавальні можливості використовувати у житті, і є мета сучасного педагога.