Фрагменти уроків математики " Розв’язання простих сюжетних задач, які є моделями реальних ситуацій»

«Фрагменти уроків математики   розв’язання простих сюжетних задач,  які є моделями реальних ситуацій»

Авторська розробка

Аннотация

          Практичні прийоми роботи над сюжетними задачами в

                                                                                            першому класі.

Виконала:                                   

                                                                     Бідна Галина Миколаївна                      

вчитель початкових класів                     

                                                               КУ «Пологівський колегіум №1»                

                                                                             м. Пологи[Адрес электронной почты     ]

     К.Д. Ушинський вказував, що мета навчання – це розвиток мислення, здібностей, це певна сума знань, необхідних у житті, а задача навчання – створити сприятливі умови для різноманітної діяльності учнів. Завдання вчителя – організувати роботу на уроці так, щоб учні отримали задоволення, радість успіхів, бажання знову і знову робити відкриття. Математика – неймовірно складний предмет, якщо все заучувати. Та, якщо дітям показати, що математика – це все, що знаходиться навколо нас і це цікаво – успіхи в навчанні забезпечені. Розв’язування сюжетних задач – це не тільки навчання, це також виховання та розвиток вольових якостей.

     Для роботи над сюжетними задачами я використовую прийом «входження в задачу», застосовую рольові ігри. Алгоритм роботи над задачею має такий вигляд:

1.   Прочитай задачу. Уяви ситуацію.

2.   Окремими кроками опиши процес, який відбувається в задачі. Пам’ятай про числа.

3.   Що треба зробити, щоб побачити відповідь на запитання задачі.

4.   Зроби можливу перевірку, відтворюючи ситуацію з рахунковим матеріалом.

5.   Прочитай запитання задачі. Подумайте, чи можете ви впевнено дати відповідь. Чому ви впевнені в своїй відповіді? 

     Та найбільше учні полюбляють роль «автора підручника», коли вони самі складають задачі. Задачі ми знаходимо в їдальні , в бібліотеці, в магазині… В 1 класі розглядаються види простих задач:

1.   Задачі на знаходження суми.

2.   Задачі на знаходження остачі (різниці).

3.   Задачі на знаходження невідомого доданка.

4.   Задачі на збільшення та на зменшення числа на кілька одиниць.

5.   Задачі на різницеве порівняння.

6.   Задачі на знаходження невідомого зменшуваного.

7.   Задачі на знаходження невідомого від’ємника. 

1. Задачі на знаходження суми. 

Виходимо на подвір’я школи. 

А) Рахуємо дерева по обидва боки від ґанку: 3 сосни, 2 берізки та 1 горобина і     ( першого разу запитання ставлю я) придумуємо запитання. А навпроти будівлі ростуть 6 тополь. І нові задачі з’являються самі собою. А якщо визначаємо групи не за місцем розташування, а за формою листя, визначаємо  хвойні і листяні дерева, а потім рахуємо. Складаючи задачу, обов’язково звертаю увагу дітей на правильну побудову речень та розташування їх в задачі. Кожного разу  пояснюємо назви компонентів, назву дії, яку вибираємо для розв’язування і вид задачі. Привчаю дітей будувати відповіді з поясненням:  « Я зроблю так тому, що …»

«Біля ґанку школи ростуть 3 сосни, 2 берізки і горобина. Скільки всього дерев росте на подвір’ї школи?»

-   Які дві групи дерев згадуються в задачі? ( Хвойні і листяні дерева)

-   Що відомо про їх кількість? ( Їх по 3 дерева)

-   Що треба взнати? (Скільки їх всього?)

-   Як ви думаєте, у відповіді число буде більше чи менше за 3? (Більше)

-   Чому? ( Бо треба порахувати 3 хвойних дерева і 3 листяних разом)

-   Тобто виконати дію… (Додавання)

-   Як запишемо розв’язування? (3+3 = 6(д.) )

-   На що вказує знак +? (Що ми виконуємо додавання і знаходимо суму чисел) - Перш ніж сказати як звучатиме відповідь, що треба зробити? (Повторити запитання задачі).

-   Озвучте відповідь ( Біля ґанку росте всього 6 дерев.)

-   Як називаються задачі такого виду? (Задачі на знаходження суми)

-   Чому так? ( Бо ми додаємо числа і знаходимо їх суму).

2. Задачі на знаходження остачі (різниці).

А) Використовуючи матеріал для обчислення, шукаємо остачу, залишок. До столу викликаю кілька учнів і кожен готує свою задачу. Або роздаю в групи конверти з фруктами, овочами, птахами, машинами…  В залежності від вибраних об’єктів, задачі починаються по різному:

«На галявині виросло 7 грибочків. Білочка зірвала 3 грибочки. Скільки залишилося грибочків?»  

-Що таке умова задачі? (Це те, що нам повідомили)

-   Повторіть умову задачі. (На галявині виросло 7 грибочків. Білочка зірвала 3 грибочки.)

-Що треба взнати? (Скільки залишилося грибочків?)

1.Предметне моделювання:

-   Викладаємо перше речення ( діти викладають 7 грибочків)

-   Повторюємо друге речення умови (Білочка зірвала 3 грибочки)

-   Що треба зробити з грибочками (Забрати 3)

-   Порахуйте, скільки грибочків залишилося ( Залишилося -4) 

2.   – А тепер покажемо задачу схемою.

-Скільки було грибочків? Обведіть стільки клітинок.

□□□□□□□

     ?

-         Скільки  грибочків зірвала білочка? Закресліть.

-         Стало більше чи менше?

-         Чому? (Тому, що 3 зірвала білочка)

Позначте на малюнку питання задачі.

-         Перевірте, чи всю задачу ми зобразили на схемі.

-         Тепер будемо розв’язувати  задачу:  треба подумати яку дію з числами треба  виконати і чому.

-         Грибочків стало більше чи менше? (Менше)

-         Яку дію треба виконати, щоб число стало меншим? (Віднімання)                - Запишемо обчислення. (7-3= 4 (гр.) )

-         Щоб відповісти на запитання « Чи розв’язали ми задачу?»,  потрібно повернутися до питання задачі.

-         Запишіть відповідь. (Відповідь: 4 грибочки)

-         Що ми знаходили, розв’язуючи задачу? (Скільки залишилося)

Згадаємо, як називаються задачі, котрі  мають в  питанні слова «Скільки залишилось?» та  розв’язуються   відніманням? (Задачі на знаходження остачі)

Якщо перші два види задач складаються і розв’язуються легко, то з наступними видами працювати складніше. 

3.   Задачі на знаходження невідомого доданка.

І етап

-         Що ми знаємо про будову задачі? ( Вона повинна мати в умові не менше двох числових даних та питання).

-         Про що запитаємо в задачі даного виду? (Скільки додали, добавили?).

-Що буде відомо в умові? (Скільки було і скільки стало).

-         Чому ви так вирішили? (При додаванні компоненти мають назви: доданок + доданок = сума. А нам невідомий доданок.)

-         Наведіть приклад такої задачі.( Діти наводять приклади своїх задач. За допомогою колективного аналізу визначаємо чи відповідає даний текст вимогам задачі на знаходження невідомого доданка.

ІІ етап.

-         Що треба зробити, щоб відповісти на запитання? (Розв’язати задачу).

-         Як розв’язати задачу даного виду? Як знайти, побачити потрібне число?

До дошки виходять Сашко і Іринка. Покладіть на стіл 7 зошитів. 

-         Іринко, скільки зошитів ти поклала? (3 зошита).

-         Покажи їх.

-         Зробіть з цієї ситуації задачу. (Сашко і Іринка поклали на стіл 7 зошитів.

Іринка поклала 3 зошити. Скільки зошитів поклав Сашко?)

-         Допоможіть мені побачити зошити, які поклав Сашко. Скільки їх. (Діти вносять всі можливі пропозиції, ми їх аналізуємо і визначаємо найбільш вдалу, яка дає правильну відповідь).

-         Якщо з столу прибрати зошити, які поклала Іринка, то залишаються зошити, які поклав Сашко.

-         Яку дію треба виконати? (Віднімання)

-         А тепер спробуйте це сказати мовою математики, використовуючи терміни. Згадайте, як розвивалася ситуація спочатку. Назвіть правильно кожне число, кожен компонент.

-         Які числа нам були відомі? (3 і 7).

-         Якою дією ми шукали невідоме число? (Відніманням).

-         Стоп! Не зрозуміла. Як звучить тема? (Задачі на знаходження невідомого доданка.)

-         Доданки при додаванні – це я знаю. А ми обчислювали відніманням.

Чому? (Тому, що ми шукали частину суми, а не всю суму. Вся сума нам відома).

-         Висновок: Щоб знайти невідомий доданок, треба від суми відняти відомий доданок.

ІІІ етап Робота в зошиті

-         Яке число позначає суму? (7 зошитів) - Обведіть 7 клітинок.

-         Зафарбуйте зеленим кольором зошити, які принесла Іринка.

Що ми скажемо про інші зошити? (Залишились зошити, які приніс Сашко. Їх чотири.)

-         Оформіть цю роботу у вигляді математичного виразу

-         7- 3 = 4(з.)

-         Згадайте запитання. Чи можемо ми писати відповідь. (Так.) -  Відповідь: 4 зошити.

-         Хто бажає накреслити схему до задачі? (Кілька учнів креслять на дошці схему, якщо є різні пропозиції. Аналізуючи, вибираємо правильну схему)

ІІІ етап «Калейдоскоп задач»

Кожна група учнів пропонує свою задачу наступній групі у вигляді схеми, малюнка, театралізації або предметного зображення. Озвучується тільки питання задачі.

 Погратися в такі задачі можна під час перерви на подвір’ї школи:

« На подвір’ї школи було 10 дівчаток. Чотири дівчинки малювали на асфальті.

Скільки гралися м’ячем?»

4.   Задачі на збільшення та на зменшення числа на кілька одиниць. І етап – задачі запропоновані вчителем: вчитель читає задачу, діти розв’язують, відповідь показують за допомогою цеглинок ЛЕГО.

ІІ етап – діти самі складають аналогічні задачі, використовуючи прийом «автор підручника» та «рольові ігри». В першому випадку вони задають умову задачі малюнком, текстом або схемою. В другому – мовчки показують умову та озвучують питання.

5.   Задачі на різницеве порівняння.

6.   Задачі на знаходження невідомого зменшуваного.

Вчитель: Допоможіть розв’язати задачу. «Петрик пригостив друзів цукерками. Коли він віддав 6 цукерок, у нього залишилось ще 2. Скільки цукерок було спочатку у Петрика».

-         Якщо віддав, то треба віднімати?.. Від 6 відняти 2, бо від 2 ми не можемо відняти 6, отримали 4. Але, якщо в нього було 4 цукерки, як він віддав 6?

Ця задача не має розв’язку. Так?

Завдання учнів не тільки розв’язати задачу, а ще й знайти причину помилки, допущеної вчителем.

7.   Задачі на знаходження невідомого від’ємника. 

-         Подумайте, які числа ми можемо використати для розв’язування задачі?  А тепер одягніть маски вовченят, відтворіть ситуацію і покажіть відповідь на питання задачі.

Важливість роботи на сюжетними задачами важко переоцінити. Задачі несуть відомості про навколишнє середовище, навчають бачити математику довкола себе та використовувати теоретичні знання на практиці, вони цікаві,  забезпечують зростання позитивної мотивації до процесу роботи, сприяють зародженню самосвідомості, допомагають розвивати навчальні можливості учнів, вчать аргументації дій, точності, лаконізму в передачі думок, прекрасно розвивають логічне мислення, вчать планувати і знаходити вихід зі складних життєвих ситуацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.   Байдакова Ю.С. «Уміння розв’язувати сюжетні задачі як один із чинників формування математичної компетентності молодших школярів» - Первомайський, 2014. 

2.   Беденко М. Серія «Хочу вчитися краще», 1000 задач, клас(збірник), Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2010 р.- 143 с

3.   Белошистая А.В. Вопросы  обучении  решению задач// Начальная школа плюс            До и После. - 2002.- № 11.- с.64-67

4.   Богданович М. В., Козак М. В., Король Я. А. Методика викладання математики в початкових класах: Навчальний посібник — 3-є вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 336 с.

5.   Богданович М. В., Будна Н. О., Лишенко Г. П. Урок математики в початковій школі:   Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 280 с.

6.   Будна, Н. З. Головко «Збірник задач і тестів з математики» 1 клас,Тернопіль, Навчальна книга - Богдан, 2012 р.- 47 с

7.   Василенко І. 3. Методика викладання математики в початкових класах / І.З.Василенко. - К., 1971. - 376 с.

8.   Гольцова О. В. Цікаві авторські задачі у віршах для 1 класу.

9.   Логачевська С. Т. Каганець «Вчись розв’язувати задачі» Початкова школа, Київ - 2015 р.-159 с.

10 Лукянова С.М. Розвязування текстових задач арифметичними способами в   основній школі: Дис.кан. … пед..наук: 13.00.02. -К., 2005.- 236 

11.   Мізюк В.А. Формування вмінь учнів початкової школи розв' язувати текстові   задачі:

12.   Скворцова С.О. Методика навчання розв’язування сюжетних задач у початковій школі. Одеса, 2011р

13.   Типові освітні  програми для  1 - 2 класу Нової української школи.