Г.Ф.Квітко - Основ'яненко (презентація)

Г. Ф. Квітка-Основ’яненко -зачинатель нової української прози, “оживлений любов’ю до України”(І. Срезневський)

Тебе люди поважають,Добрий голос маєш;Співай же їм, мій голубе,Про Січ, про могили…Утни, батьку, щоб нехотя. На ввесь світ почули,Що діялось в Україні…Т. Шевченко.”До Основ’яненка”

Почалася життєва дорога…

Герб роду Квіток. Одного дня 1604 року до Києва прибився звідкись дід із онуком-сиротою Григорієм. Невдовзі дід помер, а внук прижився. За ніжну вдачу і незвичайну вроду підлітка прозвали Квіточкою, а коли підріс — Квіткою. Згодом у нього закохується горда красуня, дочка київського воєводи, і парубок відповідає палкою взаємністю. Вони потай вінчаються, підмовляють гурт козаків і тікають на вільні, дикі тоді, землі Лівобережжя. На березі річки Уди засновують поселення — початок майбутнього Харкова й усієї Слобожанщини. Це був прапрадід Григорія Федоровича, що заснував рід Квіток.

Отчі пороги. Хутір Основа. Народився у с. Основі (тепер у межах Харкова). Походив із козацько-старшинського роду, здобув домашню освіту. У родині панувала глибока шана до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва. Звичаї відзначалися простотою, тут багато читали, постійними були вистави самодіяльного театру,натхненником яких був Григорій, він же виконував і головні ролі.

Із дитинства Гриць Квітка мав слабке здоров’я. Та ще й годувальниця необережно повелася із ячмінцем на оці у малого, тому воно втратило зір. Однак сталося диво: зір повернувся під час прощі в Озерянській Богородичній пустині (під Харковом).

Садиба Квіток на хуторі «Основа» сьогодніБатьки Григорія приятелювали із Г. Сковородою, кошовим отаманом Чорноморського козацького війська Антоном Головатим.

“Він сам собі дав освіту”(О. Корсун)Література: Г. СковородаІ. Котляревський. Вольтер. Дідро. Руссо. Мюссе. Мольєр. Дюма. Гюго. Бальзак

Музика: гра на клавесині та флейті;музика до духовних творів;захоплення народною піснею, грою кобзарів.

Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи... Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять... Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити... Грицю, Грицю, врубай дров! «Кахи-кахи! Нездоров...» Грицю, Грицю, роби хліб! «Кахи-кахи! Щось охрип...» Грицю, Грицю, до Марусі! "Зараз, зараз уберуся!" Грицю, Грицю, хоч жениться? "Не можу одговориться!" Грицю, Грицю, кого взяти? "Краще Галі не зіскати! Галю, серденько моє, Чи підеш ти за мене?" "Стидкий, бридкий, не люблюІ за тебе не піду!”

У 1833 році в Харкові завдяки Григорію Квітці відкрито губернську бібліотеку. Проте його суспільна діяльність не обмежується тільки рідним містом: Григорій Федорович засновує кадетський корпус у Полтаві. У Харкові Квітка стає одним із найвпливовіших людей. Він багато зробив для розвитку міста як культурного центру. Окрім благодійницької та просвітницької діяльності Григорій Федорович займається ще громадською та державною: обіймає посади судді, повітового предводителя дворянства, головує палатою карного суду.

Видавнича справа. Виступав із пропагандою рівності станів. Свої перші твори друкував у журналі «Украинский вестник», організатором якого був. Редагував журнал «Харьковский демокрит»

Приятелі, для яких Г. Квітка був взірцем свідомого громадянина. М. Костомаров. А. Метлинський

Різноманітні захоплення майбутнього письменника стали приводом до того, що засновник Харківського університету Василь Каразін адресував йому епіграму: «Был монахом, был актером, / Был поэтом, был танцором!» Працював директором танцювального клубу, опікувався харківським театром, а також заснував Харківський інститут шляхетних панянок. Там, в інституті, і знайшов собі дружину.

Перший критик – власна дружина. Сучасники свідчать, що реалізувати себе в літературі письменнику допомогла його дружина Ганна Григорівна – класна дама інституту благородних дівиць. Дружина підтримувала чоловіка на літературній ниві, була його першим та дуже строгим критиком, можна сказати, що завдяки їй він і став письменником – Григорієм Квіткою-Основ’яненком.

Походження псевдоніма. Чому Основ’яненко? Цей літературний псевдонім пояснює сам Григорій: „Взял себе прозвище по месту жительства; живу на Основе; и так, да буду Основяненко” ,– писав він в одному з листів.

Усі твори письменника сповнені любов’ю до земляків, у них багато гумору, незлої сатири. Він щиро вважав, що ідеальні герої існують і в реальному житті.

Художній хист у різних жанрахфейлетониепіграмипубліцистичні статтіісторичні нарисикомедіїводевілідрамиоповіданняповістіромани

Список найвідоміших творів Григорія Квітки-Основ’яненка«Конотопська відьма» (1833)«Маруся» (1832)«Салдацкий патрет» (1833)«Сватання на Гончарівці» (1835)«Сердешна Оксана» (1841)«Козир-дівка» (1838)«Ганнуся» (1839)«Шельменко-денщик» (1839)

Сторінки творів – “внутрішній образ українського народу”(П. Куліш)

Режисер , автор інтермедій, актор

Григорій Квітка-Основ`яненко в кінематографіЗа творами Г. Ф. Квітки знято фільми: «Сватання на Гончарівці» (1958),«Шельменко-денщик» (1910, 1911, 1957 і 1971),а за мотивами повісті «Конотопська відьма» - кінокартину «Відьма» (1990, ). Йому присвячено документальні фільми «Григорій Квітка-Основ'яненко» (1979),«Квітка-Основ'яненко» (1988).

Ім'ям письменника у 1978 названо вулицю поблизу старого харківського університету.

Ювілейна монета 2008 р. Художник: Атаманчук Володимир, Скульптор: Атаманчук Володимир

Пам’ятник (1993 р.) Поштова марка (2003р., Харків)

У харківському театріім. Т. Г. Шевченка організовано музей драматурга.

ЦЕ ЦІКАВОУ Харкові впроваджена преміяімені Квітки-Основ’яненкав галузі театральної діяльності.19 жовтня 2012 року на сцені Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка відбувся 2200-й показ вистави «Шельменко-денщик». П’єса проходила в рамках національного проекту «Книга рекордів України».

Літературна ниваІІ період(1827-1832)драмиповістіоповідання-притчаІ період(1816-1826)жартівливі віршіепіграми-”шпигачки”фейлетонианекдотиоповідки

Залунало слово рідне, слово українськеІІІ період (1833-1843)15 оповідань і повістей

«Я написав «Марусю» і довів, що від малоросійської мови можна розчулитися».«Г. Квітка-Основ’яненко — один із перших творців народної повісті в усій європейській літературі».(І. Франко)«Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як, може, ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» мені так розказала».(Тарас Шевченко, з листа до Квітки-Основ'яненка)«Ми не спроможні висловити тієї насолоди, з якою прочитали її. Загальне захоплення публіки, одностайні похвали всіх журналів цілком виправдовують враження, яке справила на нас ця чудова повість». (Віссаріон Бєлінський)

О. Овчинникова. Ілюстрація до повісті Г. Квітки-Основ'яненка "Маруся"

Джерела для написання твору. Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ століть. Народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). Від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. Герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». Майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті.

“Маруся” – живе джерело народної духовностіТема:драматичне кохання Марусі й Василя, щастю яких перешкоджають соціальні умови. Жанр: сентиментально-реалістична, психологічна повість.

Сюжет. Експозиція: знайомство з героями твору — родиною Дротів, які жили, віруючи в Бога. Зав’язка: зустріч Марусі з Василем, їх кохання з першого погляду. Кульмінація: смерть Марусі, її поховання. Розв’язка: страждання Василя-ченця в монастирі, його смерть через тугу за милою

Проблематикабатьки і дітисоціальна нерівністьжиття і смертьпошуки щастя

Лунай , рідне слово,Віками відстояне,Маєш красу й силу,І дужії крила. Як Квітка відстоював. Тебе, мово щирая,Згадаймо, вклонімося,Любов’ю зігріймося!

Підготував. Гембара Олександр. Учень 9 – А класу