"Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Романовича"

Тема: Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича 

Персоналії: Лев, Шварно та Мстислав Даниловичі, Володимир Василькович, Юрій І, Андрій та Лев ІІ, Юрій ІІ Болеслав. Основні дати:1270—1301 рр. — володарювання Льва Даниловича, 1303 р. — утворення окремої Галицької митрополії, 1323 р. — припинення династії Романовичів; 1349 р. — втрата незалежності Галицько-Волинської держави; 1387 р. — припинення існування Галицько-Волинської держави.

Після смерті короля Данила Галицько-Волинська держава була поділена між його братом і трьома синами. Влада  Василька Романовича поширювалася лише на Західну Волинь. Решту земель ділили між собою сини Данила. Коли ж Василько Романович помер, його землю успадкував син Володимир. 

Лев Данилович (1264-1301 рр.)Правив у Галицькій землі. Приєднав Закарпатську Русі та Люблінську землі. Підтримував дипломатичні відносини із Німецьким орденом, Угорщиною, Чехією, Польщею, Литвою. Переніс столицю з Холма до Львова (1272 р.)Васально залежав від Золотої Орди.

Володимир (1270—1289 рр.)Однак незабаром помер Шварно, а згодом і Василько. Волинським князем став син Василька Володимир. Він був дуже розумним та освіченим правителем, займався наукою і книгами. У літописах він згадується як «великий книжник і філософ, якого ще не було і не буде". 

Землі королівства Данила Романовича зміг об’єднати онук Данила Юрій І Львович. Його правління (1301–1308рр. ) визначають як час розквіту, спокою та економічного добробуту держави. Про Юрія І сучасник написав як про «мужа мудрого і доброго, до духівництва щедрого, під час правлінням якого Русь славилася досягненнями миру і достатку».

Особливості правління Юрія ІРозквіт та економічний добробут князівства. Прийняття князем титулу «короля Русі». Відмова від завоювань, надання переваги дипломатії. Заснування Галицької митрополії (1303 р.),Із його смертю завершився розквіт Галицько-Волинського князівства

Після смерті Юрія державу наслідували його сини Андрій і Лев ІІ (1308-1323 рр.) 

Особливості правління: Були співправителями князівства. Підтримували зв’язок із Тевтонським орденом і Польщею, щоб ослабити золотоординське панування. З їх смертю припинилася династія Романовичів, князівство перейшло до Юрія ІІ Болесава.

Юрій ІІ Болеслав (1325-1340 рр.)Майже два роки галицько-волинський стіл залишався вакантним, хоча претендентів не бракувало. 1325 р. галицько-волинські бояри обрали главою держави князя Болеслава, сина сестри Андрія та Лева II, який прийняв православ’я та ім’я Юрій. 

Особливості правління Юрія ІІ Болеслава. Намагався вийти з-під боярського впливу,Поступовий занепад князівства: посилення ординського впливу,невдала боротьба з Польщею за Люблінську землю,налагодив дружні відносини з Литвою,контроль над містами іноземних купців та ремісників, відхід національної знаті від адміністративної влади, навернення місцевого населення до католицизму.

В 1340 р. через ускладнення релігійної ситуації бояри отруїли Юрія ІІ Болеслава. Оскільки дітей у Юрія ІІ Болеслава не було, бояри запросили княжити литовського князя Любарта Гедиміновича. Однак свою владу він зміг поширити лише на Волинь. На Галичині ж протягом 1340 – 1344 рр. володарював бояр Дмитро Дедько. Польський король Казимир ІІІ прагнув приєднати Галичину до своїх володінь. Врешті-решт Галицька земля опинилася під владою Польщі, а Волинь – князів литовської династії. 

Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинського князівства: посилився ординський вплив, безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю, міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками, національна знать відійшла від адміністративної влади, місцеве населення наверталося до католицизму.

Отже, в сер. XIV ст. Галицько-Волинська держава перестає існувати і потрапляє в залежність від сусідніх держав.

Дякуємо за увагу!