Галина Малик "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоландії"

Галина Малик. НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇПОВІСТЬ-КАЗКА1

Галина Малик народилася в Бердянську Запорізької області, та разом із батьками переїхала у селище Середнє на Закарпатті. Вона добре вчилася в школі, мала веселу вдачу, хороше почуття гумору й дуже любила читати. "Навчилась я читати у п’ять років. І читала скрізь. Навіть у найменш підходящих для читання місцях… У першому класі — під партою, поклавши книжку на коліна. Моя перша вчителька Раїса Іванівна жалілася мамі: «Читають діти буквар, а Галя читає під партою книжку. Я ж це чудово бачу. Зненацька кажу їй: — Малик, продовжуй! І вона в ту ж мить продовжує!» Ще б пак! Я той буквар до семи років уже знала напам’ять." (Галина Малик) Письменниця не приховує, що перші дитячі твори написала тому, що хотіла пояснити власній донечці важливі життєві істини. Із кожним роком Галина Малик писала складніші книжки, з головними героями й героїнями яких постійно ставалися якісь неймовірні пригоди. Персонажі потрапляли в казкові країни, або жителі цих країн переносились у реальне життя. Письменниця переконана: «Для того, щоб писати для дітей, треба просто бути щасливою людиною... Адже звідки, як не із себе, можна дістати весь той прекрасний казковий світ, якого в реальності не існує?». На думку Галини Малик, література не тільки розважає, а й допомагає маленьким читачам і читачкам розв’язувати їхні проблеми, дає відповіді на важливі питання. Але не пропонує готові рецепти, а «розставляє стрілки», показує один із можливих шляхів виходу зі складної ситуації. Перегорнімо ж сторінки повісті-казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» та з’ясуймо, яка саме «стрілка» суттєво змінила життя юної героїні.2 Галина Малик(Народилася 1951 р.)

3

4 Галина Малик. НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ  Ця казка дуже-дуже цікава і повчальна. У ній розповідається про дівчинку Алю, яка завжди недороблювала свої справи і потрапила до країни Недоладії. Це країна, в якій ніколи нічого не дороблюється. Герої казки, названі такими іменами, які починаються на Недо-, тому що вони недоробляли справи. Жителі цієї країни називаються недоладяни. І тільки один герой доводить справи до кінця. Це – Кат. Він відрубує голови героям, яких приводить злий, недобрий Перший Недорадник. У кінці цієї повісті-казки Аля повертається додому, але в неї є список, до кого б вона мала завітати та попередити, щоб вони не потрапили до країни Недоладії. І питає авторка у читачів: „А до тебе вона ще не приходила?”. Про ще повість-казка?

5 Розділ перший,у якому починаються чудеса. Ще місяць тому надумала Аля вишити рушничок для бабусі, до її дня народження. І нитки дібрала, і навіть перший хрестик зробила. А згодом узагалі забула про вишивку. Бабуся розгорнула пакунок, і тут усі побачили біле полотно з маленьким хрестиком у куточку та лялечку червоних ниток.- Що це? - здивувалася бабуся.- Це... це... вишиваний рушничок... - І тоді Аля втекла до своєї кімнати. Вона чекала, що за нею от-от хтось прийде, бо час сідати до святкового столу! Але ніхто не прийшов. «То ви такі! - сказала вона сама собі. - Ось візьму голку і навишиваю вам сто півників, щоб ви не думали!..»- Еге ж, рівнесенько сто! - повторив хтось за її спиною. Аля обернулася і... На плінтусі сидів маленький чоловічок у довгому, майже до п’ят, піджачку з широкими кишенями. На голові червонів ковпачок. А на ногах у нього були величезні черевики із червоними шнурівками. Чоловічок поважно вийняв якогось папірця і почав уважно читати.- Ця дівчинка не завершила соту справу. Якраз стільки, скільки треба... Аля хотіла накрити чоловічка долонькою, наче коника. Але почула дивні слова: Недо-роби!Недо-пиши!Недо-почни!Недо-лиши!І недо-їж!І недо-ший!І в Недоладію. Мерщій!Раптом щось підхопило Алю, й вона миттю вилетіла в розчинене вікно... Анатолій Фролов, Любов Шевченко. Ілюстрація до повісті-казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Видавництво «Веселка» (1990)

6 Розділ другий,у якому Аля потрапляє в країну Недоладію. Удачу Аля мала незвичайну: нічого, ну зовсім нічогісінько не доробляти до кінця. Почне малювати - кине, бо набридло. Заплете одну кіску - а за другу й не береться. Так і ходить увесь день. Утім погляньмо, що трапилося далі... Аля опинилась у геть незнайомому місці. Сиділа вона біля ставка. Але якого ставка! У ньому зовсім не було води! Та найбільше здивувалася Аля, коли подивилася на небо. Там сяяло не кругле сонце, а рівнесенько відрізана його половина, промені від неї розходилися тільки в один бік. Зненацька в найближчих кущах щось зашаруділо й чиясь голова повернулась обличчям до Алі. Ну й очі! Одне око велике, друге - мале. Ніс набік, губи скривлені. Але, незважаючи на це, очі дивилися лагідно, тож обличчя здавалося відкритим і добродушним.- Ти хто? - спитала голова людським голосом.- Я - Аля. А ти хто?- А я Недоладько! - губи незнайомця розпливлися в усмішці. З кущів виліз кремезний, широкоплечий хлопчина, ліва нога в нього була коротша від правої. Аля згадала про стрілку на стовпчику й спитала:- Ти часом не знаєш, що це за Недоладія?Ой! Ти, напевно, щойно прибула! А я дивлюся на тебе й нічого не второпаю. Дуже ти схожа на звичайну живу дівчинку!- Я і є звичайна жива дівчинка! - обурилася Аля.- Як? Справдішня жива?! - не повірив Недоладько. Розділ третій,у якому Аля знайомиться з першим недоладянином. Щойно мандрівниця звернула за перший поворот дороги, як попереду побачила дерев’яний стовпчик, а на ньому висіла криво прибита стрілка: НЕДОЛАДІЯ.- Що за Недоладія? - голосно запитала Аля.

7 Розділ четвертий,у якому Недоладько розповідає про дивні речі- Чим же ти так завинила, що потрапила сюди? - співчутливо запитав Недоладько.- Завинила? Хіба що позавчора розбила чашку із сервізу.- Ні, ні! Знаєш, що це за країна? Тут живуть не доведені до ладу справи! Ось мене, наприклад, не домалював один хлопчик, - і він показав на те місце, де мало бути ліве вухо, - і тому я тут. А збирає сюди недороблені справи карлик Недочеревик.- А на голові в нього - червоний ковпачок, а на ногах - величезні черевики?- Так, це він! Можливо, він схопив тебе за те, що ти косу не доплела?«Напевно, це через бабусин рушничок», - подумала дівчинка. І раптом сплеснула руками, бо згадала, що всі, мабуть, уже сідають за святковий стіл.- Хто потрапить сюди, тут залишається назавжди.- Невже ніхто не знає дороги звідси? - злякана дівчинка благально поглянула на Недоладька.- Я тільки знаю, що на північ від Недоладії живуть аби-яки, на захід якоськи. А з півдня і сходу Недоладія межує з великою країною сяк-таків. Недоладією править Недороль Десятий. Кажуть, що він добрий... Можливо, він допоможе тобі вибратися звідси. Розділ п'ятий,у якому Аля вперше доводить справу до кінця- Яка безглузда країна! - З досади в дівчинки на очі навернулися сльози. Незабаром Аля побачила на квітці велику бабку.- Вона не літає, - зітхнув Недоладько. - У неї нема одного крильця.«Бідна! Їй, мабуть, так хочеться літати!» - дівчинка присіла коло бабки, обережно пришила їй крильце з клаптика червоної стрічки. Бабка знялась і полетіла! Недоладько на радощах кинувся цілувати дівчинку. І Аля зрозуміла, що вперше у своєму житті довела справу до кінця. «Так ось чому мені так радісно!» - подумала дівчинка. У широкому видолинку лежало місто.

8 Анатолій Фролов, Любов Шевченко. Ілюстрація до повісті-казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Видавництво «Веселка» (1990)Розділ шостий,у якому Аля все більше дивується диву На кривулястих вулицях безладно стояли не будинки, а якісь розвалюхи. На випадок дощу один будинок був укритий різнокольоровими парасольками. Далі стояв будинок без вікон, без дверей. По вулицях ходили перехожі. У кожного з них чогось не вистачало: або взуття, або одягу, або волосся на голові. Чи просто ґудзика, комірця, краватки, шнурка в черевиках. Та найголовніше - їм не вистачало усмішок. Усі в цьому місті були похмурі та невеселі. Нарешті Недоладько зупинився перед вивіскою, на якій було написано: НЕДОТЕЛЬ. На порозі Недотелю стовбичив якийсь товстун у шкіряній безрукавці. Одна колоша його штанів була довша за другу. Розділ сьомий,у якому Аля вперше чує про Першого Недорадника Недоладько привітно потиснув йому руку.- Здоров був, Недоштаньку! Поглянь, із ким я прийшов!- Вибирай собі кімнату й живи, - кивнув Недоштанько на будинок. - Щойно звільнилася кімната, всього-на-всього без дверей.- А кімната, у якій би все було, є?- Їй пропонують одну з найкращих кімнат, а вона ще й носом крутить! Бери, поки не пізно, і живи!- Але я хочу додому! Мені у вас не подобається!- А куди ж ти подінешся? - єхидно запитав товстун.- Ну-ну, не треба сваритися! - втрутився Недоладько. - Вона хоче йти до Недороля Десятого. Що ти на це скажеш?- Якщо дівчинці й пощастить дістатися до замку, там її неодмінно схопить Перший Недорадник і - гоп! - її розпатланої голівки наче й не було!

9 Розділ дев'ятий,у якому Недопопелюшка ризикує життям- Я хочу додому. Проведи мене, будь ласка, до Недороля Десятого. Може, він допоможе мені, - попросила дівчинка Недопопелюшку.- Не вірю, що наш Недороль зможе тобі допомогти. Але нас може спіймати Перший Недорадник!- А що буде, якщо він тебе спіймає?- Він накаже відрубати мені голову!- Ой! - злякалася Аля. Та Недопопелюшка дзвінко розсміялася:- Не бійся, ми втечемо!- Тут! - нарешті прошепотіла Недопопелюшка й показала на двері. Аля рушила до кімнати. Але Недопопелюшка схопила її за руку.- Ти знаєш, як до Недороля звертатися?- Здається, треба казати «ваша величносте»?- Ваша величносте - це до справжнього короля! А до нашого - «ваша недоречносте»!Розділ десятий,у якому Аля зустрічається з Недоролем Десятим. Посередині широченного ліжка сидів чоловічок у нічній сорочці та нічному ковпаку з китицею. Він умостився зручніше й заспівав сумно-сумно:- Ех, немає в мене друзів - є придворні!Нарешті дівчинка відважилася і тихенько прошепотіла:- Ваша недоречно-о-осте!Та Недороль Десятий заверещав і почав швидко зариватись у свої подушки.- Я зовсім не привид! Ваша недоречносте, якщо ви зараз же не вилізете, я піду собі!Купа заворушилась, і почувся голос:- Як-кщо ти не при-ри-риви-вид, то доторкнися до моєї руки! - і з-під подушок висунулася тремтяча королівська рука. Аля легенько потисла її.- То хто ж ти?- Звичайна дівчинка! - Я боюсь! - Недороль зблід, наче крейда, оглянувся довкола й додав ще тихіше: - Усіх боюся! Але найбільше, найбільше свого Першого Недорадника!

10 Розділ одинадцятий,у якому Аля дізнається про Державну Таємницю- Він зазіхає на мою корону! Мене рятує тільки те, що в нього немає голови!- Як це - немає голови?! - жахнулася Аля.- Його намалювала якась дівчинка спочатку з головою. Потім та голова їй чомусь не сподобалась і вона стерла її гумкою. От він і лишився без голови! Але про це ти, про це нікому не кажи, бо... бо... бо... Бо це Державна Таємниця! Ти нікому не скажеш?- Нікому!Недороль полегшено зітхнув. Відчинивши двері до Тронної Зали, він підняв свічку над головою і освітив заглиблення в стіні - нішу.- Бачиш оцей шолом? Щоранку Перший Недорадник приходить сюди й прилаштовує шолом собі на плечі, замість голови. Аля піднялася, пальцем обережно постукала по шолому.- Але ж там порожньо! - здивувалася дівчинка.- Кого цікавлять такі дрібниці - повна в тебе голова чи порожня! Однак те, що Недорадник безголовий, мене рятує. Не може він одягти корону на залізну каструлю! Що-що, а голова в короля повинна бути в порядку. Скільки голів він уже переміряв! Це щастя, що жодна йому не підійшла!- Як - переміряв?- Звісно як. Накаже відрубати кому-небудь голову, а потім приміряє її, чи не підійде вона йому.- А ви мовчите й дозволяєте йому робити такі жахливі речі?!- Нічогісінько ти не тямиш у королівських справах! - розсердився Недороль.

11 Розділ дванадцятий,у якому Аля дізнається, з чого побудовано Недоладію- У його руках уся моя гвардія! А всі придворні так його бояться, що навіть німіють, коли випадково зіткнуться з ним у коридорі. - Недороль погладив себе по лисині, ніби переконуючись, що його голова ще на плечах.- А з чого Недочеревик ліпить країну Недоладію, ваша недоречносте? - спитала Аля.- Як з чого? Річка висохла, ставок змілів... Люди гадають - куди вони зникли?! А вони вже тутечки!- А навіщо йому така країна, з недоробленого?- Бо йому самому теж дечого не вистачає! Душі!- А що це таке - душа?- Гм-гм, - зам’явся Недороль, - я достеменно знаю, що бути без душі - це навіть гірше, ніж бути без голови. Аля зрозуміла, що Недороль не допоможе їй вибратися з Недоладії, бо й сам він не знає дороги звідси.

12 ПЕРЕВІРЯЄМО1. На день народження бабусі дівчинка подарувала. А вишитий наполовину рушничок Б згорток полотна з одним хрестиком В гарний вишитий рушник Г чистий згорток білого полотна2. Щоб потрапити в країну Недоладію, потрібно. А гарно вчитися Б багато працювати В недороблювати справи Г бути вередливим3. На корону Недороля Десятого зазіхаєА Недоладько Б Недочеревик В Недоштанько Г Недорадник. АНАЛІЗУЄМО4. Який епізод твору «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» можна вважати зав’язкою сюжету? Чому Аля, на вашу думку, потрапила в дивну країну?5. Знайдіть у першому розділі опис чоловічка. Чи відноситься цей опис до сюжету? А до композиції твору?6. Розкажіть, що саме ви дізналися про країну Недоладію. Що в ній виявилося для вас найбільш дивним і неприємним?7. Хто такий Недоладько? Опишіть його зовнішність. Які риси характеру цього персонажа вам сподобалися?8. Яку першу справу Аля доробила в Недоладії? Як це її характеризує?9. Прочитайте вголос за особами діалог Алі та Недопопелюшки (розділ дев’ятий). Що ви дізналися про короля дивної країни? Як його розцінює Недопопелюшка?10. Визначте в розділі десятому мову автора та мову персонажів. Які слова в мові автора допомагають схарактеризувати Недороля Десятого? А як мова цього персонажа характеризує його самого?11. Про яку Державну Таємницю дізналася Аля від Недороля Десятого?12. Навіщо Недочеревику ліпити країну Недоладію? Як про це сказано в тексті?МІРКУЄМО13. Чи можна вважати, що Недочеревик покарав Алю, перемістивши її в країну Недоладію?14. Від чого, на вашу думку, Галина Малик хоче застерегти хлопчиків і дівчаток своїм твором?ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ15. Придумайте, яким способом або за якої умови, на вашу думку, Аля зможе повернутися назад додому. Пам’ятайте, що казки є не тільки цікавими, а й повчальними. Тому, очевидно, дівчинка має не просто знайти чарівну паличку, яка перенесе її додому, а й дещо змінити в своїй поведінці. Поділіться своїми варіантами розв’язки повісті-казки з однокласницями та однокласниками. Прочитайте продовження повісті-казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» та дізнайтеся, який спосіб повернення Алі додому придумала Галина Малик. Цікаво, чи подібний він до того, який обрали ви або ваші друзі й подруги.

13 Розділ тринадцятий, у якому Аля впізнає Першого Недорадника. Коли зійшло пів сонця, Недороль Десятий почав збиратися на роботу. Зітхаючи, він одягнув мантію і з-під ковдри витяг половинку золотої корони. У короні було зроблено дірочку, крізь яку протягувався мотузок.- Допоможи мені, - попросив Недороль. Аля міцно стягла мотузок у нього під підборіддям і гарненько зав’язала бантиком. От ви й готові, ваша недоречносте! А я вже, мабуть, піду. Зачекай, зачекай! - захвилювався Недороль. - Тебе схоплять гвардійці й відведуть до Першого Недорадника. А він накаже відрубати тобі голову!Раптом Недороль схопив Алю за руку й потяг до дверей Тронної Зали. - Щоранку, - схвильовано зашепотів він, - Перший Недорадник приходить сюди по свій шолом. Поки він одягне його, ти побіжиш по галереї. Там у кінці є маленькі дверцята до саду. У кущах бузку є хвіртка. Через неї ти вийдеш у місто. Тс-с-с! Я чую кроки! Це він! Аля так багато наслухалася про Першого Недорадника, що їй дуже закортіло його побачити. Вона зазирнула в щілину між одвірком і дверима - і мало не скрикнула від подиву! До Тронної Зали зайшов чоловічок, якого вона колись не домалювала у своєму альбомі!Розділ чотирнадцятий, у якому Аля вирішує йти в розвідку. Аля замкнула за собою хвіртку, а ключик поклала до кишеньки, у якій все ще лежала стрічка від другої кіски.- Ну що? - зустрів її в дверях Недотелю Недоладько.- Недороль теж не знає дороги. Але я дізналася, хто її напевно знає!- Хто? - в один голос запитали Недоладько та Недоштанько.- Недочеревик! - вигукнула дівчинка.- Та він одним словом зітре тебе на порошок!- Щось придумаємо! - сказав Недоладько. - Треба тільки дізнатися, де він живе.- Я знаю, - буркнув Недоштанько. - На пустирі, за містом, біля смітника.

14 Розділ чотирнадцятий, у якому Аля вирішує йти в розвідку. Аля замкнула за собою хвіртку, а ключик поклала до кишеньки, у якій все ще лежала стрічка від другої кіски.- Ну що? - зустрів її в дверях Недотелю Недоладько.- Недороль теж не знає дороги. Але я дізналася, хто її напевно знає!- Хто? - в один голос запитали Недоладько та Недоштанько.- Недочеревик! - вигукнула дівчинка.- Та він одним словом зітре тебе на порошок!- Щось придумаємо! - сказав Недоладько. - Треба тільки дізнатися, де він живе. Я знаю, - буркнув Недоштанько. - На пустирі, за містом, біля смітника. Розділ п'ятнадцятий, у якому Аля проникає до незвичайного будиночка. Недоладько привів Алю на пустир.- Я чекатиму тебе тут, поки ти не повернешся. Хай навіть мине сто років!Аля попростувала до будиночка з червоної цегли, що самотньо стояв на пустирі.- Якби тут з’явилися ось такі маленькі дверцята, щоб я могла в них пролізти, - сказала Аля.І раптом там, де вона провела пальцем, справді з’явилися дверцята. Дівчинка рушила коридором. З обох його сторін було багато дверей, але всі їх було замкнено. Вона вже геть знесилилась і сіла на стілець, що невідомо звідки взявся в коридорі. Раптом у голові Алі сяйнула здогадка. Встала - і стілець зник! Тоді знову захотіла сісти - і стілець з’явився.- А якщо я попрошу перенести мене додому?! - вигукнула вона. Дівчинка вже навіть відкрила рота, але згадала останні слова Недаладька й уявила, як він чекатиме її на пустирі десять, двадцять, сто років.- Я тільки хочу дізнатися, як можна вибратися з Недоладії, - і побачила клаптик паперу, на якому було написано: «Інструкцію про перенесення дивись у чарівній книзі». Аля заглянула в найближче віконце й побачила невеличку затишну кімнатку. Посередині кімнати на столі лежала велетенська розгорнута книга. А на стільці за столом... Ой-ой! На стільці сидів той самий чоловічок, якого вона вперше побачила вдома. Тільки тепер він не малесенький, а на зріст майже такий, як вона. Карлик Недочеревик!

15 Розділ шістнадцятий,у якому Аля читає чарівну книгу. Щоб перегорнути сторінку, Недочеревику щоразу доводилося підніматися із стільця. Потім він радісно потер руки й аж підскочив від задоволення. Раптом Недочеревик глянув на годинник, що, як дві краплі води, був схожий на годинник з вежі королівського замку. Тільки в нього була ще й хвилинна стрілка. Годинник показував за кілька хвилин дванадцяту. Карлик узув свого лівого черевика, і... зник. Аля підбігла до стіни й швиденько провела по ній пальцем. З’явилися дверцята. Дівчинка прочинила їх і нарешті опинилася в карликовій кімнаті... Перед очима була «Інструкція № 12. Як перенестися з країни Недоладії»: «Треба рівно о 12 годині, коли хвилинна стрілка збіжиться з годинниковою, стати перед годинником королівського замку, доробити все, що є в тебе недороблене, і проказати закляття:І до-роби!І до-пиши!І роз-почни!І не лиши!І до-їдай!І до-пивай!І з Недо-ладіїТІКАЙ!»«Ага, - здогадалась вона, - це і є та чарівна книга, куди записують усі недороблені справи, а також адреси тих, хто їх не доробив. І тоді карлик забирає недороблене в Недоладно!». Перегортаючи сторінку за сторінкою, Аля звернула увагу, що в списку проти кожного прізвища стояли цифри: дев’яносто вісім, сімдесят шість, п’ятдесят чотири. Біля Алиного імені, яка знаходилася в списку під номером один, була цифра сто й слово «перенесена». Унизу дівчинка помітила примітку: «До Недоладії переноситься лише той, хто недоробив рівно сто справ». А тепер - швидше до Недоладька. Аля намалювала на стіні двері й вийшла в коридор, потім - на пустир. А до неї, всміхаючись, уже поспішав Недоладько.

16 Розділ сімнадцятий,у якому Аля спробувала ще раз довести справу до кінця- Як довго тебе не було! - вигукнув Недоладько. - Я вже почав турбуватися.- Я теж! - обізвався Недоштанько, виходячи з темряви ще з декількома недоладянами. Усі вирушили до Недотелю. І Аля почала розповідь.- А знаєте, хто недомалював Першого Недорадника? Я! І я придумала, як позбавити вашу країну від нього! Тільки повернуся додому, одразу домалюю йому голову, і він зникне назавжди! А тепер нам треба знайти годинникаря, який би полагодив хвилинну стрілку на годиннику королівського замку!Розділ вісімнадцятий,у якому Аля потрапляє до рук Першого Недорадника. Аля з Недоладьком знову подалися до королівського замку!У кімнаті, через яку треба було переходити, хтось був. Навшпиньки підкралися вони до дверей і побачили Першого Недорадника. Він складав до високої шафи сувої королівських наказів і наспівував пісеньку: Порожня голова - не диво.І з нею можна жить щасливо. На плечах дуже легкощодня її носить!А головне - вона ніколи ні від чогоне болить!Тут Недорадник повернувся, і Аля з жахом побачила через підняте в шоломі забороло обличчя, точнісінько таке, яке вона на своєму малюнку стерла гумкою, - хиже й зле. А Недорадник підстрибнув до дверей, розчахнув їх і схопив Алю за руку.

17 Розділ дев'ятнадцятий, у якому Недороль Десятий підписує наказ про Алину страту- Ти хто така й що тут робиш? - злісно просичав Перший Недорадник. Аля вирішила краще померти, аніж виказати друзів.- Еге! - криво посміхнувся він. - Гей, сторожо!У коридорі почувся брязкіт зброї, і до кімнати вбігло двоє гвардійців.- Охороняти, як Державну Таємницю! - наказав їм Перший Недорадник, показуючи на Алю. Вони зайшли до Тронної Зали, серед якої сидів Недороль Десятий. Навколо трону ходили, стояли й розмовляли придворні. Але щойно грюкнули двері, запала тиша. Усі з острахом дивилися на Першого Недорадника. Та найбільше перекосилося від жаху обличчя Недороля Десятого. Його корона з’їхала йому аж на очі. Побачивши Алю, Недороль затремтів ще дужче. Корона раптом поторохкотіла сходинками трону. Очі в Недорадника спалахнули, і він шулікою кинувся її наздоганяти. Та Аля випередила його, схопила корону й віддала Недоролю. Тремтячими руками той знову зав’язав мотузок, полегшено зітхнув і вдячно глянув на дівчинку. Перший Недорадник почервонів від люті:- Державна зрада, ваша недоречносте! Підпишіть наказ про страту!І Аля з жахом побачила, як Недороль тремтячою рукою підписав наказ. Задоволений Недорадник гучним голосом розпорядився:- У підземелля її! Завтра, рівно о дванадцятій годині, їй відрубають голову!Розділ двадцятий, у якому Аля опиняється в підземелліКоли Перший Недорадник схопив Алю за руку, Недопопелюшка кинулася на допомогу. Та в цю мить її саму хтось боляче шарпнув за рукав, затулив долонею рота й потяг за двері. Звичайно, це був Недоладько!- Ти нічим їй зараз не допоможеш. А разом ми щось, може, придумаємо. Гвардійці замкнули за Алею залізні двері. «Дивно! - думала вона. - Той чоловічок, якому я колись не домалювала голову, тепер наказав відрубати голову мені!». Її сумні думки перервали чиїсь кроки - то прийшов кат.- Я прийшов, щоб приміряти сокиру до твоєї шиї! Хи-хи! Щоб швиденько - раз-раз і готово! Хи-хи. Я люблю свою роботу. Хи-хи! Я друга людина в королівстві після Першого Недорадника! Мене всі бояться! Хи-хи! А ще я єдина людина в королівстві, якій дозволено доводити свою справу до кінця! Хи-хи-хи-хи!Та раптом він перестав реготати й жалібно сказав:- Ти думаєш, мені тебе не шкода? Ще й як! Але що вдієш - така робота! Спи спокійно! Хи-хи-хи-хи!

18 Розділ двадцять перший, у якому Аля, якби вона не спала, могла б почути дивну розмову. Гвардійці сиділи мовчки, втупивши очі в Алю. Почувши рівне Алине дихання, один з них, намагаючись не бряжчати залізяччям, повернув голову до другого. Він мовчки дивився на товариша, покручуючи лівого вуса, бо правого в нього зовсім не було. Другий гвардієць намагався втягти голову в каструлю, що правила йому за шолом.- Бодай вона згоріла, така служба! - пошепки поскаржився він.- Та не крути, не крути, Недобородо! - сказав перший.- Вона ж зовсім ще дитина! - докірливо мовив Недовус.- Дітей почав хапати! - через хвилину з обуренням в голосі обізвався Недоборода.І тут наче змовившись, вони разом встали й пішли до залізних дверей. Недоборода встиг вставити ключ у замок, коли почулися кроки. З переляку залишивши ключ у дверях, гвардійці кинулися назад. Розділ двадцять другий, у якому в підземелля спускається Недороль Десятий. По сходах, крадучись, спускався Недороль Десятий. Гвардійці полегшено зітхнули. Боялися вони тільки Першого Недорадника. Недороль Десятий підійшов до ґрат.- Дівчинко! Звичайна дівчинко! - покликав він. Аля прокинулася і, побачивши Недороля, радісно всміхнулася: «Він прийшов, щоб випустити мене з в’язниці!»- Ви мене не випустите звідси?- Якщо я випущу тебе сьогодні, Перший Недорадник завтра ж посадить сюди мене!- А звідки він дізнається?- Та йому ж розкажуть навіть ось ці солдати!Гвардійці заворушилися, і той, що з одним вусом, голосно спитав:- Ти щось чуєш, Недобородо?- Я зовсім нічого не чую. І навіть нічого не бачу, Недовусе!- Я теж нічого не чую і не бачу!Недороль зашепотів до Алі: - Не вір, не вір їм! Вони прикидаються! Мені дуже тебе шкода, але я боюсь... боюсь... Мені ніхто ніколи так гарно, бантиком, не прив’язував корони! - і зник за дверима. Гвардійці перезирнулися і зітхнули. У підземеллі запала тиша.

19 Розділ двадцять третій,у якому Недопопелюшка приходить Алі на допомогу. Двері підземелля тихенько зарипіли, пропускаючи Недопопелюшку. Гвардійці, побачивши її, відвернулися від дверей і втупилися в протилежну стінку. Недопопелюшка навшпиньках підійшла до ґрат і покликала Алю.- Ми тебе виручимо! Недоладько пішов у місто по допомогу.- Недопопелюшко! - озвалась Аля. - Перш за все треба сховати голову Першого Недорадника. Проберись до Тронної Зали, там за троном є ніша. Шолом Недорадник щоранку прилаштовує собі на плечі замість голови, а ввечері знімає і кладе в нішу. Шолом можна переховати в інше місце. Без голови Недорадник не зможе наказати катові відрубати мені голову. Недопопелюшка підбігла до дверей. У замку стирчав ключ. Вона відімкнула двері, і дівчатка побігли до виходу з підземелля. Розділ двадцять четвертий,у якому виявляється, що полагодити годинник неможливо. Тільки місяць і зірки світили їм у величезні чорні вікна. А дівчаткам здавалося, що за ними хтось женеться. Вони поспішали. Нарешті дісталися Тронної Зали й підійшли до ніші. Шолом був на місці. Вони підкралися до королівського ліжка й відхилили завісу. На ліжку солодко спав Недороль. Аля швидко сховала шолом під подушки.- Тут його нізащо не знайдуть! А тепер - швидше до годинникаря!Годинникар Недождень уважно вислухав Алю і схвильовано заметушився по комірчині.- Яке нещастя! Яке нещастя! - приказував він і хапався руками за голову. - Я так і знав, що ця стрілка колись знадобиться! Я так беріг її! І ось тепер... тепер я нічим не можу вам допомогти! Бо вчора її в мене хтось поцупив!

20 Розділ двадцять п'ятий,у якому всі вирушають на розшуки стрілки. Та Аля підвела голову, й у її очах засвітилася надія.- А яка вона, ця хвилинна стрілка? - спитала дівчинка, бо згадала дивний спис одного з гвардійців, які охороняли її у в’язниці. - Здається, я бачила її!- Швидше туди! - не тямився на радощах годинникар. Уже сходило сонце, і починався новий день. Поминувши кілька кімнат, вони помітили, що в замку діється щось незвичайне: назустріч їм бігли гвардійці. Здавалося, що гвардійці самі від когось тікають, скидаючи з себе лати й шпурляючи зброю. Аля з друзями почала спускатися до підземелля і наштовхнулася на ката. Він прожогом промчав повз них і зник за поворотом галереї. А в підземеллі на них чекала ще більша несподіванка! Усе катове начиння було поперевернуте й розкидане, наче тут промчався ураган. А двоє знайомих нам гвардійців спокійнісінько чатували біля в’язниці. За ґратами з кутка в куток, наче розлючений тигр, бігав Перший Недорадник... без голови! Час від часу він кидався на ґрати і тряс їх, намагаючись зламати. Аля розповіла гвардійцям, навіщо їм цей дивний спис. Недоборода сам простяг його годинникареві зі словами: «Візьми, друже!»Розділ двадцять шостий,у якому ми дізнаємося, чому Перший Недорадник опинився за ґратами. Але як же Перший Недорадник опинився за ґратами? Уранці він, як завжди, пішов до Тронної Зали, щоб одягти шолом. Та шолом зник! Оскаженівши, Перший Недорадник став бігати по замку й з кулаками кидатися на всіх, хто траплявся йому на очі. Коли Перший Недорадник заскочив за ґрати, гвардійці швиденько зачинили за ним залізні двері. Тепер він був не страшний нікому! Саме в цей час у підземелля спустився кат. Але замість Алі він побачив за ґратами Першого Недорадника, та ще й без голови! Кат вирішив, що ремеслу його настав кінець, і теж дременув із замку. А Недороль Десятий зарився в ліжко, наче в копицю сіна, й тремтів від страху так, що все ліжко ходило ходором. Його довго шукали, аж поки хтось витяг зеленого від переляку маленького чоловічка, у якому ледве можна було впізнати Недороля Десятого.

21 Розділ двадцять сьомий,у якому Аля не впізнає деяких давніх друзів. Годинникар зі стрілкою спокійно повернувся на вежу. Не гаючи часу, він заліз на циферблат велетенського годинника. Аля і Недопопелюшка подавали майстру інструменти. На циферблаті відчинялися віконечка, й звідти нетерпляче визирали хвилини й секунди. Їм дуже хотілося скоріше на волю! А поважні години лаяли їх, щоб не заважали майстру працювати. І щасливий годинникар заспівав! Години, хвилини й секунди йому підспівували! А цифри танцювали... Тож кожна година - неначе людина. А коли щодня і щогодинине втрачаєш ти ані хвилини -стане другом диво-циферблат,і в ділах у тебе буде лад. Недоладько дуже зрадів, коли побачив, що дівчатка живі та здорові.- А ми прийшли визволяти тебе, - звернувся він до Алі. Аля обернулася і впізнала багатьох знайомих недоладян. Потім знову перевела погляд на Недоладька і раптом щось згадала. Дівчинка побігла на кухню, знайшла в каміні кілька холодних вуглинок, міцно затисла їх у кулаці. Тремтячою рукою дівчинка торкнулася Недоладькового підборіддя... І сталося диво! Перед Алею стояв стрункий, гарний хлопець. Його неважко було пізнати, бо на обличчі світилися щирі очі та добра й лагідна усмішка. Аля вся сяяла від задоволення. Хтось торкнувся її руки, і дівчинка побачила Недовуса, який стояв поруч і благально дивився на неї. Аля швиденько домалювала йому правого вуса. Недоладяни тісно обступили її. Знадобилися не тільки Алина голка з ниткою, але й викрутка й вуглинка та ще багато інструментів, що їх позносили недоладяни. Сонце підбилося височенько, та Аля все ще доробляла - малювала, закручувала. А недоладяни вже самі допомагали одне одному. На площі стояв гамір: там щось прибивали, там пиляли, там клепали. І всюди сяяли усмішки! Усмішки, яких раніше так не вистачало всій країні! Аля згадала про годинник. Вона побігла шукати Недоладька. Він саме щось пиляв разом з Недоштаньком, у якого штани вже мали обидві холоші.- Ходімо швидше до годинника, бо в нас обмаль часу! Кличте всіх, хто хоче покинути країну Недоладію. Та Недоладько, опустивши голову, знічено переминався з ноги на ногу.

22 Розділ двадцять восьмий,у якому настає час прощатися- Що сталося? - поспитала дівчинка.- Річ у тім, що ми вирішили не покидати Недоладію, - винувато признався Недоладько. - Коли ти повернешся додому й домалюєш Недорадника, він назавжди зникне з цієї країни. А Недороля ми примусимо тут працювати, доробимо все, що в нас ще не дороблено, і заживемо на славу! Бо це наша батьківщина! Та й не хочеться розлучатися, бо ми всі тут зріднилися! - додав він, обвівши поглядом площу, і посміхнувся. - А ти неодмінно повертайся додому. Тебе там ждуть - не дождуться. А Недопопелюшка нарешті стане принцесою. Ось, - він вийняв із пазухи кришталевий черевичок, - ось другий черевичок для неї.- Але я зовсім не хочу перетворюватися на принцесу! - вигукнула Недопопелюшка й тупнула ногою. Аля озирнулася і заніміла від подиву. Перед нею стояла чистенька дівчина в звичайних черевичках і звичайній сукні. І така гарна - у сто разів краща від найкращої принцеси!- Що ж буде з Недочеревиком? - раптом згадала Аля.- А що зможе заподіяти нам карлик, коли ми разом? - усміхнувся Недоладько. - Нехай і далі переносить сюди недороблені справи й записує адреси тих, хто їх недоробляє.- Тоді будемо прощатися, - зажурено мовила Аля. - Я б ще залишилася, але треба негайно попередити інших дітей. Не забувайте мене!

23 Вона глянула на годинник. Стрілки показували за одну хвилину дванадцяту. Аля витягла з кишені стрічку й швиденько заплела косу. Годинник почав відбивати дванадцяту.І до-роби!І до-пиши!І роз-почни!І не лиши!І до-їдай!І до-пивай!І з Недо-ладіїТікай! -проказала дівчинка й опинилась удома. Підвелася з підлоги й знайшла в книжковій шафі старий альбом з недомальованим чоловічком. Дівчинка взяла олівець і почала домальовувати йому голову і мимоволі наспівувати пісеньку, яка склалася сама: Бувають ще на світісправжнісінькі дива:під гумкою зникаєу когось голова!Комусь не вистачаєто серця, то руки,з’являються на світінедо - чере - вики. Буває, що доброз одним виходить оком!А чесність - без руки,а правда - без ноги!Буває, що і з друзіввиходять вороги!Аля дуже старалася. Однак обличчя в чоловічка знову, як і першого разу, вийшло хиже й зле. А в цей час у Недоладії Недовус і Недоборода, які все ще вартували Першого Недорадника, побачили, як той швидко-швидко закрутився на одному місці, наче дзиґа, і... зник, наче його й не було!

24 Розділ двадцять дев'ятий,останній, і хоча він дуже короткий, його не можна вважати недоробленим, бо такі вони і є, ці останні розділи, які ще називають епілогами. Карлик Недочеревик і досі тиняється по білому світу й збирає в Недоладію недороблені справи. А недоладяни негайно їх доробляють. Недороль Десятий влаштувався працювати нічним сторожем. Кат працює гострильником. Краще за нього ніхто не може нагострити кухонного ножа чи ножиці. А Перший Недорадник висить у Алі над письмовим столом, пришпилений кнопками до стіни. Він злісно дивиться на Алю. Адже це через неї він так і не став королем. Його Аля аніскілечки не боїться. Та й ніколи їй звертати на нього увагу. Адже в неї в кишеньці величезний список з адресами, куди вона неодмінно мусить завітати. А до тебе вона ще не приходила?

25 ПЕРЕВІРЯЄМО1. Установіть відповідність між персонажем та його вчинком (один учинок є зайвим). Персонаж1 Недоштанько 2 Недоладько З Недождень 4 Недочеревик. Учинок персонажа. А указує шлях до чарівного будинку Б лагодить годинник королівського замку. В збирає друзів для порятунку Алі Г підписує наказ про страту Алі Д веде записи в чарівній книзі2. Назвіть головних і другорядних персонажів твору. АНАЛІЗУЄМО3. Яку обіцянку Недороль Десятий бере з Алі? Чому? Як ви вважаєте, чи готовий правитель залишити власну країну? Із якої причини?4. За якої умови та яким способом Аля могла повернутися додому? Знайдіть і зачитайте фрагмент тексту з інструкцією для перенесення з країни Недоладії.5. Що завадило дівчинці миттєво повернутися додому? Як цей учинок характеризує героїню?6. Яким чином Аля потрапила до в’язниці?7. Прочитайте уривок від слів «Гвардійці заворушилися, і той, що з одним вусом...» і до кінця двадцять другого розділу. Чим, на вашу думку, зумовлена така поведінка Недовуса й Недобороди?

268. Доведіть, що Недороль Десятий був величезним боягузом. Наведіть 2-3 приклади з тексту.9. Хто допоміг Алі вибратись із в’язниці? Схарактеризуйте цього персонажа.10. Як саме Аля допомогла Недоладькові стати привабливим? Якої допомоги потребували інші жителі Недоладії?11. Чи можна вважати, що саме кмітливість і хоробрість допомогли Алі та Недопопелюшці перемогти Першого Недорадника? Аргументуйте свою відповідь.12. Чому недоладяни залишили карлика Недочеревика на його попередній посаді? Що саме він мав робити й надалі?13. Як саме змінилося життя недоладян після знайомства з Алею?14. Визначте основні елементи сюжету (зав’язку, кульмінацію, розв’язку) твору.15. Пригадайте характерні ознаки казки. Які з цих ознак наявні у творі «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»?МІРКУЄМО16. Чи змінилась і як саме головна героїня твору після пригод? Чим приваблює вас образ цієї дівчинки? Заповніть порівняльну таблицю.{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}АЛЯдо візиту в Недоладіюпісля візиту в Недоладіюхарактерзвичкизовнішністьставлення до тих, хто поруч17. Аля запропонувала всім, хто хоче покинути Недоладію, терміново зібратися під годинником на вежі, але ніхто, крім неї, не залишив дивну країну. Чому недоладяни так вирішили? Чи правильно, на вашу думку, вони вчинили?ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ18. Напишіть листа від імені Алі до когось із її друзів у Недоладії (на вибір).19. Мистецька хвилинка. Намалюйте комікс за мотивами повісті-казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».20. Складіть асоціативне ґроно (асоціативний кущ) рис характеру Алі.

27 Тема: пригоди дівчинки Алі, яка через те, що не доробляла свої справи до кінця, потрапляє в чарівну країну Недоладію. Ідея: засудження лінощів, жорстокості й неробства, спонукання до праці та завершення усіх розпочатих справ. Основна думка: кожна розпочата справа має бути завершена. Тільки любов і добро врятують світ. Сюжет. Експозиція: рушник для бабусі. Зав'язка: зустріч із Недочеревиком. Аля потрапляє в Недоладію. Розвиток дій: а) знайомство з Недоладьком; б) пригоди в палаці Недороля; в) пошуки інструкції з повернення додому; г) ув'язнення та знайомство з гвардійцем Недобородою. Кульмінація: ремонт годинника; допомога недоладянам. Розв'язка: повернення Алі додому. Проблематика твору: добро і зло; благородство та жорстокість; відповідальність за свої вчинки; подолання перешкод на шляху до мети.

28 ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИПОРТРЕТ. ПОРТРЕТНА ДЕТАЛЬРозповідаючи про персонажів, автор/авторка художнього твору часто вдається до їхньої портретної характеристики. Портрет у літературі - це змалювання зовнішнього вигляду персонажа: обличчя, волосся, постаті, ходи, одягу, манери триматися, характерних жестів, міміки тощо. Через портрет письменник/письменниця може передавати характер, почуття, настрої героя/героїні, висловлювати своє ставлення до нього/неї. Одяг і прикраси людини часто свідчать про її естетичні смаки, риси вдачі, майновий стан, рід занять. Міміка й жести можуть розповісти про рівень внутрішньої культури й вихованості. Портрет дає змогу глибше зрозуміти внутрішній світ персонажа. Пригадаймо, наприклад, портрет Недоладька: «Ну й очі! Одне око велике, друге - мале. Ніс набік, губи скривлені. Але, незважаючи на це, очі дивилися лагідно, тож обличчя здавалося відкритим і добродушним». Портретна деталь - це зображення однієї дуже яскравої, прикметної риси зовнішності персонажа. Наприклад, у портреті Недочеревика звертаємо увагу на величезні черевики із червоними шнурівками.