Гальванічний елемет в природі: овочі і фрукти

Про матеріал
Гальвані́чний елеме́нт — хімічне джерело живлення, в якому використовується різниця електродних потенціалів двох металів, занурених у електроліт. Гальванічний елемент є непідзарядним хімічним джерелом електроенергії.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Гальванічний елемент з картоплі, лимону. Виконав робот. У Учень 11-Б класу. Кз «кегичывський лыцей»Прокопчук Данило

Номер слайду 2

Гальванічний елемент. Гальванічний елемент – це хімічне джерело живлення, в якому використовується різниця електродних потенціалів двох металів, занурених у електроліт.r

Номер слайду 3

Склад елементів. Як правило, такий елемент складається з двох різних металів, занурених в окремий електроліт. Кожен з електродів разом з електролітом, у який він занурений, утворює напівелемент. Напівелементи можуть бути з’єднані між собою за допомогою соляного містка або відокремлені один від одного пористою мембраною. Наприклад, це можуть бути цинковий і мідний електроди, занурені відповідно у розчини солей цинку та міді.

Номер слайду 4

Утворення електричного шару. На поверхні кожного з металів, занурених в електроліт, утворюється подвійний електричний шар внаслідок переходу частини атомів металу в розчин у вигляді іонів. Як наслідок, кожен із металів отримує електричний заряд. Якщо з’єднати електроди провідником, то заряд стікатиме від електрода з більшим потенціалом до електрода з меншим потенціалом, утворюючи електричний струм.

Номер слайду 5

При цьому потенціали електродів вирівнюватимуться, що призведе до порушення рівноваги між електродом і електролітом. Це, у свою чергу, спричиняє перехід нових атомів з електроду в електроліт. У результаті в замкненому колі підтримується електричний струм, який супроводжується зміною електродів: у зображених на рис2.зі слайда№2 прикладах відбувається розчинення цинкового електроду і відкладення міді на мідному.

Номер слайду 6

Овочі і фрукти, як елетроліти. Овочі та фрукти мають свій сік, який можна використовувати як електроліт. Якщо встромити, наприклад, у яблуко два цвяхи (один залізний, другий з міді) і під’єднати їх до електричного навантаження, почнеться процес окиснення і відновлення, в якому яблучний сік виступає електролітом, залізо – анодом, а мідь – катодом.

Номер слайду 7

Овочі і фрукти в ролі електролітів. Через хімічні процеси з’явиться напруга. Якщо взяти декілька таких елементів, то можна ввімкнути світлодіодний ліхтарик чи радіоприймач або підзарядити телефон. Такі гальванічні елементи можна реально використовувати в умовах відсутності електроенергії – у туристичних походах, експедиціях, тощо.

Номер слайду 8

Дослідження. Досліджувана проблема полягає в тому, щоб визначити оптимальний режим роботи гальванічного елемента, виготовленого з використанням овочів або фруктів, за напругою, струмом та опором навантаження.

Номер слайду 9

Картопляний годинник. В даному випадку картопля (до комплекту не входить) і металеві пластини з цинку та міді утворюють батарею. Картопля виступає в ролі гальванічного елемента і перетворює хімічну енергію в електричну. А оскільки мідь і цинк мають різні властивості, іони рухаються між ними. Таким чином виникає електричний струм. Картопля сприяє вільному переміщенню іонів. Цинк являє собою негативний полюс батарейки, а мідь - позитивний. Електричний струм тече по проводах між цинковою і мідною пластиною і запускає годинник.

Номер слайду 10

Винайдена 200 років тому найперша батарейка працювала саме на основі фруктового соку. Алессандро Вольта в 1800 році зробив відкриття, зібравши нехитрий пристрій з двох пластин металу (цинк і мідь) і шкіряної прокладки між ними, просоченої лимонним соком. Алессандро Вольта виявив, що між пластинами виникає різниця потенціалу. Іменем цього вченого назвали одиницю вимірювання напруги, а його фруктовe джерело енергії стало прабатьком всіх нинішніх батарейок, які в честь Луїджі Гальвані називають тепер гальванічним елементами.

Номер слайду 11

Фруктова батарейка. Гіпотеза знайшла своє підтвердження: різні фрукти дають різний за силою струм. Дослід: Беремо лимон (груша, яблуко) з одного боку вставляємо мідну дріт, а з іншого цинкову пластину. Батарейка готова вимірюємо напругу. Звичайна пальчикова батарейка дає 1,5 Вольта. Під час досліду дізнались такий результат: Груша – 0,90 ВЯблуко – 0,87 ВЛимон – 0,90 ВЯкщо взяти світлодіодну лампочку і під’єднати до контактів лимону, то ми наблюдаємо, що світиться лампочка.rrrrrrrrrr

Номер слайду 12

Анод – окиснення цинку (zn)А. Схематичне зображення гальванічного елемента. 1. Цинковий анод. 2. Мідний катод. 3. Водний розчин цинк нітрату (уміст солі 1 моль/л). 4. Водний розчин купрум(ІІ) нітрату (уміст солі 1 моль/л). 5. Сольовий місток (водний розчин натрій хлориду). 6. Гальванометр. Б. Фото анода і катода.

Номер слайду 13

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Окара Світлана Михайлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
29 січня 2021
Переглядів
47578
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку