Газета друкована "Великому Архімеду - 2300 років"

Слава Архімеда не згасає більше, ніж дві тисячі років, але надійних біографічних даних про нього ми не маємо. Спробуємо хоч трохи доторкнутися до життя цього світового генія, використовуючи різні історичні джерела.

Аналіз історичних даних, які містяться у працях Плутарха, Цицерона, Діодора Сицилійського дозволяють визначити дату народження Архімеда – 287 р. до н.е. Відомо, що у 297 році до н.е. до влади у Сіракузах прийшов Гієрон, людина з неабиякими здібностями, який  пройшов шлях від простого солдата до визначного правителя. Архімеду в цей час було 10 років. За свідоцтвом Плутарха батько Архімеда, математик і астроном Фідій, був родичем Гієрона.

 Достовірно відомо, що  Архімед отримав освіту в Єгипті, в Олександрії, яка на той час була культурним центром античного світу. В Олександрії було організовано так званий Мусейон – співтовариство вчених, які присвятили себе науковим дослідженням і отримували платню від царя за свої заняття і відкриття. Дослідження проводилося за такими напрямами: література, математика, астрономія та медицина. Вчені користувалися найкращою для того часу, унікальною бібліотекою, яка нараховувала біля 700 000 книг. Через деякий час Архімед повернувся у Сіракузи, проте зв’язків із колегами не перервав.   У Сіракузах він був оточений увагою і не потребував коштів .

Роботи Архімеда ставилися майже до всіх областей математики того часу : йому належать чудові дослідження з геометрії , арифметики , алгебри. Величезне значення для розвитку математики мало обчислене Архімедом відношення довжини кола до діаметру . У роботі « Про вимір кола » Архімед дав своє знамените наближення для числа π .

Так, наприклад, кожен з вас вже знає, як виміряти об'єм тіла, зануривши його в рідину. А відкриття цього способу вимірювання належить Архімеду. Як це сталося?  Легенда свідчить, що цар Сіракуз Гієрон дав обітницю пожертвувати в храм богів золоту корону. Він видав майстру потрібну кількість металу. Майстер виготовив корону, і зважування показало, що її маса дорівнює масі виданого золота. Але пізніше Гієрону донесли, що майстер вкрав частину золота, підмішавши рівну за масою частину срібла. Щоб з'ясувати, чи зроблена корона з чистого золота або із суміші - сплаву золота і срібла, Гієрон звернувся до Архімеда. 
Архімед знав, що щільність срібла менше, ніж золота. Якщо майстер для виготовлення корони використовував сплав цих металів, то його щільність повинна бути менше щільності золота. Маса корони відома. Однак, щоб розрахувати щільність матеріалу, з якого була зроблена корона, потрібно визначити її об’єм.  Розмірковуючи над цим завданням, Архімед якось зайшов у лазню. Опускаючись у ванну, він зауважив, що в міру його занурення з ванни витікає вода. І тут Архімед зрозумів, що це його тіло витісняє воду, причому за об’ємом рівно стільки, який об’єм зануреного в неї тіла. Вискочивши з ванни, вчений як був голяка з криками «Еврика!» (По-грецьки «знайшов») помчав додому. 
Завдання царя Гієрона було виконано, нечесний майстер був викритий. Але, що значно важливіше, людство отримало спосіб вимірювання, який використовується до цих пір. 

Архімед прославився багатьма механічними конструкціями. Важіль був відомий і до Архімеда , але лише Архімед виклав його повну теорію і успішно її застосовував на практиці. Спостерігаючи за роботою будівельників , які за допомогою товстих палиць рухали кам'яні блоки , Архімед зрозумів , що чим довший важіль , тим більша сила його впливу.

Він сказав Сіракузького царя Гієрона : «Дайте мені точку опори , і я зрушу Землю ». Гієрон не повірив. І тоді Архімед за допомогою складної системи механізмів зусиллям однієї руки витягнув на берег корабель , який зазвичай з води витягали сотні людей . Він залишився в історії як один з найзнаменитіших грецьких механіків , винахідників і математиків , що вражав сучасників своїми дивними машинами.

Гайка і болт . Як Архімед і " нескінченний гвинт " змінили світ .

Якщо щось треба надійно закріпити - це треба прикрутити . Напевно, так думали древні римляни. А от поки вони думали , всім відомий Архімед перевіряє і створює теорію п'яти механізмів , відомих у його час та іменованих "прості механізми" . Це - важіль , клин , блок , лебідка і нескінченний гвинт ...

Але сьогодні нашим героєм стане « нескінченний гвинт ». Адже саме він став предком сучасних гайки і болта . Цей гвинт спочатку застосовували для підйомних пристроїв.

Відомо , що Архімед за допомогою такого гвинта, важелів і блоків зняв з мілини галеру разом з вантажем та екіпажем . Цей випадок переконав усіх у тому , що винахід корисно і працездатно. 

Примітно , що перші болти з нарізкою стали застосовуватися ще в Давньому Єгипті , а болти без

неї , тобто прототипи сучасних цвяхів , були задіяні ще раніше. Такі кріпильні деталі застосовувалися в Римі в дверних пристроях , в якості болтів і осьових стрижнів. Вони представляли собою стрижень зі спеціальними прорізами , в які вставлявся клин , що перешкоджав зсуву болта.

Не виключено , що римляни першими стали використовувати гвинти для дерева , які виготовлялися з бронзи або навіть зі срібла. Різьба на гвинтах нарізалася вручну , або її заміняв дріт , накручений на стрижень і припаяний до нього. Очевидно , цей винахід було втрачено із зникненням

Римської імперії , оскільки перша згадка про гвинти зустрічається в книзі , що відноситься лише до початку XV ст .

Серед великих винаходів Архімеда особливе місце займає Архімедів гвинт. Цей механізм   історично використовувався для передачі води з низьколежачих водойм у зрошувальні канали.

 Гвинт можна представити як похилу площину , накручену на циліндр . Гвинт обертається звичайно за допомогою вітряного колеса або вручну . У той час , як повертається нижній кінець труби , він збирає деякий об’єм води. Ця кількість води буде ковзати вгору по спіральній трубі під час обертання вала , поки нарешті вода не виллється з вершини труби , постачаючи іригаційну систему.

Архимедів гвинт ( шнек ) до цих пір застосовується в техніці , наприклад , в м'ясорубці . Гвинти , болти , шурупи - все це стало можливим завдяки винайденому Архімедом гвинту в приблизно в 250 році до н.е. І ніякі досягнення сучасних технологій не можуть замінити цей геніальний винахід .

              ГВИНТОВИЙ ПРЕС

         ШНЕКОХІД

М’ЯСОРУБКА

    ГВИНТОВИЙ ДОМКРАТ

             МОТОБУР

Йшла друга Пунічна війна ( 214-212 р.р. до н . е.  ) Винаходи Архімеда допомогли громадянам Сіракуз протягом тривалого часу відбивати натиск римського війська. Великий учений створив метальні машини, здатні кидати з великою швидкістю камені масою близько 250 кг і механізми , що кидають з берега на судна важкі колоди . Римляни змушені були відмовитися від думки взяти місто штурмом і перейшли до тривалої облоги .

Давньогрецький історик Полібій так описує застосування Архімедом метальних машин: « Аппій зробив спробу наблизитися до тієї частини стіни , яка зі сходу впирається в Гексапіли , а Марцелл з шістдесятьма п’ятипалубними суднами попрямував проти Ахрадіни . Люди на кожному судні  були озброєні луками , пращами і легкими дротиками , щоб проганяти ворога з зубців стін. Разом з тим римляни зняли у восьми п’ятипалубних суден весла - у одних з правого боку , в інших з лівої , - зв'язали судна попарно бортами , і діючи веслами тільки з зовнішніх сторін , стали підводити до міської стіни штурмові трапи , укріплені на кораблях.

Однак Архімед спорудив машини , які могли викидати снаряди на будь-яку бажану відстань . Вороги були ще далеко від міста , коли Архімед зі своїх великих далекобійних метальних машин став вражати їх кораблі такою безліччю важких снарядів і стріл , що вони ніяк не могли вберегтися від них і виявилися безпорадними і бездіяльними . Коли Архімед помічав , що снаряди потрапляють надто далеко , він пускав у хід менші машини , відповідно потрібного йому віддалі.

 Городяни , сподіваючись на Архімеда , втратили пильність. Одного разу вночі римські вивідачі сходами піднялися на стіни і відкрили ворота . Воїни увірвалися в місто . Один з них заскочив у двір будинку , де якийсь старий паличкою креслив на піску. «Не чіпай мої креслення ! » - крикнув старий . Римський воїн проколов його мечем…           Так на 75- му році життя загинув

Архімед - великий учений , рівного якому не було в усьому Стародавньому світі .