«Гендерна рівність у сучасному соціумі»

Урок ґендерної грамотності

Мета: розширити знання старшокласників про поняття «ґендер», «ґендерна рівність», сприяти їх ґендерній соціалізації, виховувати вміння толерантно взаємодіяти з особами протилежної статі у різних життєвих ситуаціях, видах діяльності.

Обладнання: забезпечення матеріалів до вправ, зміст даних соціологічного опитування, плакат.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань
Вправа «Гронування»

• Що таке ґендер?
• У чому полягає суть ґендерних стереотипів?

3. Глосарій

Ґендер – соціальна стать, сукупність поведінкових норм та позицій, які асоціюються з особами жіночої або чоловічої статі у певному суспільстві.

Ґендер – соціальний статус, який визначає індивідуальні можливості в освіті, в профдіяльності, доступі до влади, сімейні ролі.

Ґендерна дискримінація – нерівне ставлення до окремих працівників, які мають однакову кваліфікацію, показники продуктивності праці.

Ґендерна нерівність – така побудова суспільства, за якої різні соціальні групи (жінки й чоловіки) мають розбіжності, нерівні можливості в усіх сферах суспільного життя.

Ґендерна рівність (рівність статей) – рівність стартових умов, однакові можливості для особистісної самореалізації.

Ґендерне насильство – різновид агресивної поведінки, використання сили на основі ознак статі – від словесних образ та погроз до фізичних побоїв (та примушення до вступу в небажаний сексуальний зв’язок).

4. Вправа «Переваги та незручності»

Учні об’єднуються в малі групи, окремо з хлопців та дівчат (ідеально, коли кількість хлопчачих та дівчачих груп буде однаковою).

Всі групи хлопців складають перелік переваг та незручностей бути дівчиною. Дівчата роблять те саме щодо хлопців. В переліку повинна бути однакова кількість переваг та незручностей (10 хв. на виконання завдання).

Групи хлопців об’єднуються з групами дівчат. Кожна група дівчат подає свій перелік групі хлопців і відповідає на зауваження хлопців. Після цього кожна група хлопців подає свій перелік групі дівчат і відповідає на зауваження дівчат.

Щоб розпочати дискусію, можна скористатися такими запитаннями:

• Чи легко ви знаходили переваги та незручності бути хлопцем чи дівчиною? Чому? Чому ні?
• Складаючи перелік переваг та незручностей, чи спіймали ви себе на тому, що деякі з них можна було б назвати дискримінаційними з точки зору статі?
• Як ви гадаєте, чи такого роду узагальнення є реальними? Чи дізнались ви про щось нове, чого не знали раніше?

Альтернативна методика:

Таку вправу можна використати і для дослідження інших відмінностей, не тільки статевий, – наприклад, етнічних, соціально – класових, релігійних.

5. Обговорення даних соціологічного опитування

• Що важливіше для дружини: підтримувати кар’єру чоловіка чи робити свою власну?

Ось дані соціологічного опитування, проведеного у США у 70‑их роках, про рівень кар’єрних намірів людей:51% – згідні підтримувати кар’єру чоловіка;

37% – переважно не згідні;

12% – не змогли дати однозначної відповіді.

Проте вже у 1985 р. лише 36% американців погодились з цим твердженням, а в 1991 р. – цей показник становив 29%.

Упереджене ставлення до можливостей жінок працювати і здійснювати кар’єру легко пояснюється дуже поширеним і  усталеним переконанням, що кожна жінка – це, насамперед, матір (особа, яка задля соціальної самореалізації повинна мати дітей).

Підтримують дане переконання:

у Західній Африці – 79% опитаних;

у Східній Європі – 68%;

в Азії – 56%;

у Західній Європі – 25%;

у Північній Америці – 14%;

в Українї – 70% (для самореалізації жінка обов’язково повинна мати дітей).

Вибудовується цікавий ланцюжок соціальних ролей жінок в українському суспільстві:

Діти + сім’я з відповідним обсягом неоплачуваної домашньої праці + внесок до сімейного доходу (працювати, але не робити кар’єру)

• Яким є ваше ставлення до такого підходу, таких тверджень? (відповіді дітей).

6. Робота над поняттям «ґендерна дискримінація в сім’ї»

Педагог (психолог) пропонує старшокласникам уважно послухати зміст життєвої історії «Вона не працює»

Вона не працює

– Як багато у вас дітей? – запитав лікар.

– Народилось шістнадцять, але живе тільки дев’ять, – відповів він.

– Ваша жінка працює?

– Ні, вона залишається вдома.

– Розумію. Що вона робить впродовж дня?

– Ну, вона встає о четвертій ранку, приносить до хати воду і дрова, розпалює в кухні та готує сніданок. Потім вона йде до річки і там пере одяг. Після цього йде до міста, щоб забрати помелене зерно і купити потрібні продукти на ринку. Тоді приступає до готування обіду.

– Ви приходите на обід?

– Ні-ні. Вона виносить мені обід в поле, це кілометрів зо три від дому.

– А після цього?

– Опісля вона годує курей та поросят. І, звичайно, протягом дня вона також доглядає за дітьми. Потім вона готує нам їсти: і коли я приходжу додому, вечеря вже готова.

– Після вечері вона лягає спати?

– Ні, після вечері я лягаю спати , а вона ще виконує деяку хатню роботу допізна.

– Але ж Ви кажете, що ваша жінка не працює?

– Ні. Кажу ж вам, вона залишається вдома.

Запитання:

• Чи є в даній життєвій ситуації щось таке, що здивувало вас?
• Чи є якісь певні види робіт, які мусять виконувати тільки чоловіки (жінки)?
• Якою може бути атмосфера у родинах з подібним ставленням до когось з членів?

7. Підсумок уроку

• Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
• Що найбільше вразило негативно (позитивно)?
• Які життєві висновки зробили для себе особисто?
• Що хотіли б порадити татам, мамам після сьогоднішнього уроку?