Розробка виховної години метою якої є розширення знаннь старшокласників про поняття «ґендер», «ґендерна рівність», сприяти їх ґендерній соціалізації, виховувати вміння толерантно взаємодіяти з особами протилежної статі у різних життєвих ситуаціях, видах діяльності.
Урок ґендерної грамотності
Мета: розширити знання старшокласників про поняття «ґендер», «ґендерна рівність», сприяти їх ґендерній соціалізації, виховувати вміння толерантно взаємодіяти з особами протилежної статі у різних життєвих ситуаціях, видах діяльності.
Обладнання: забезпечення матеріалів до вправ, зміст даних соціологічного опитування, плакат.
Хід уроку
1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань
Вправа «Гронування»
3. Глосарій
Ґендер – соціальна стать, сукупність поведінкових норм та позицій, які асоціюються з особами жіночої або чоловічої статі у певному суспільстві.
Ґендер – соціальний статус, який визначає індивідуальні можливості в освіті, в профдіяльності, доступі до влади, сімейні ролі.
Ґендерна дискримінація – нерівне ставлення до окремих працівників, які мають однакову кваліфікацію, показники продуктивності праці.
Ґендерна нерівність – така побудова суспільства, за якої різні соціальні групи (жінки й чоловіки) мають розбіжності, нерівні можливості в усіх сферах суспільного життя.
Ґендерна рівність (рівність статей) – рівність стартових умов, однакові можливості для особистісної самореалізації.
Ґендерне насильство – різновид агресивної поведінки, використання сили на основі ознак статі – від словесних образ та погроз до фізичних побоїв (та примушення до вступу в небажаний сексуальний зв’язок).
4. Вправа «Переваги та незручності»
Учні об’єднуються в малі групи, окремо з хлопців та дівчат (ідеально, коли кількість хлопчачих та дівчачих груп буде однаковою).
Всі групи хлопців складають перелік переваг та незручностей бути дівчиною. Дівчата роблять те саме щодо хлопців. В переліку повинна бути однакова кількість переваг та незручностей (10 хв. на виконання завдання).
Групи хлопців об’єднуються з групами дівчат. Кожна група дівчат подає свій перелік групі хлопців і відповідає на зауваження хлопців. Після цього кожна група хлопців подає свій перелік групі дівчат і відповідає на зауваження дівчат.
Щоб розпочати дискусію, можна скористатися такими запитаннями:
Альтернативна методика:
Таку вправу можна використати і для дослідження інших відмінностей, не тільки статевий, – наприклад, етнічних, соціально – класових, релігійних.
5. Обговорення даних соціологічного опитування
Ось дані соціологічного опитування, проведеного у США у 70‑их роках, про рівень кар’єрних намірів людей:51% – згідні підтримувати кар’єру чоловіка;
37% – переважно не згідні;
12% – не змогли дати однозначної відповіді.
Проте вже у 1985 р. лише 36% американців погодились з цим твердженням, а в 1991 р. – цей показник становив 29%.
Упереджене ставлення до можливостей жінок працювати і здійснювати кар’єру легко пояснюється дуже поширеним і усталеним переконанням, що кожна жінка – це, насамперед, матір (особа, яка задля соціальної самореалізації повинна мати дітей).
Підтримують дане переконання:
у Західній Африці – 79% опитаних;
у Східній Європі – 68%;
в Азії – 56%;
у Західній Європі – 25%;
у Північній Америці – 14%;
в Українї – 70% (для самореалізації жінка обов’язково повинна мати дітей).
Вибудовується цікавий ланцюжок соціальних ролей жінок в українському суспільстві:
Діти + сім’я з відповідним обсягом неоплачуваної домашньої праці + внесок до сімейного доходу (працювати, але не робити кар’єру)
6. Робота над поняттям «ґендерна дискримінація в сім’ї»
Педагог (психолог) пропонує старшокласникам уважно послухати зміст життєвої історії «Вона не працює»
Вона не працює
– Як багато у вас дітей? – запитав лікар.
– Народилось шістнадцять, але живе тільки дев’ять, – відповів він.
– Ваша жінка працює?
– Ні, вона залишається вдома.
– Розумію. Що вона робить впродовж дня?
– Ну, вона встає о четвертій ранку, приносить до хати воду і дрова, розпалює в кухні та готує сніданок. Потім вона йде до річки і там пере одяг. Після цього йде до міста, щоб забрати помелене зерно і купити потрібні продукти на ринку. Тоді приступає до готування обіду.
– Ви приходите на обід?
– Ні-ні. Вона виносить мені обід в поле, це кілометрів зо три від дому.
– А після цього?
– Опісля вона годує курей та поросят. І, звичайно, протягом дня вона також доглядає за дітьми. Потім вона готує нам їсти: і коли я приходжу додому, вечеря вже готова.
– Після вечері вона лягає спати?
– Ні, після вечері я лягаю спати , а вона ще виконує деяку хатню роботу допізна.
– Але ж Ви кажете, що ваша жінка не працює?
– Ні. Кажу ж вам, вона залишається вдома.
Запитання:
7. Підсумок уроку