Гендерні ознаки поетичного світу Майка Йогансена.

Про матеріал

презентувати учням життєву і творчу світлину Майка Йогансена, розкрити гендерні ознаки його лірики, ознайомити з термінологією гендеру, виховувати зацікавленість поезією, неординарними та нестандартними витворами мистецтва, потяг до пізнання нового у житті.

Перегляд файлу

Урок 12. Гендерні ознаки поетичного світу Майка Йогансена.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

(Урок-птиця).

Мета: презентувати учням життєву і творчу світлину Майка Йогансена, розкрити гендерні ознаки його лірики, ознайомити з термінологією гендеру, виховувати зацікавленість поезією, неординарними та нестандартними витворами мистецтва, потяг до пізнання нового у житті.

Обладнання: портрет М.Йогансена, книги з його віршами, стікери.

Мотто: Мов птиця, схопилось серце…

М.Йогансен

Перебіг уроку

І. Емоційне налаштування.

Учитель. Вступне слово.

Сьогодні у нас буде незвичайний «Урок-птиця». Тож наші парти стоять у два ряди у формі розкриленого птаха. У центрі – парта-серце. Чи відчуємо сьогодні його незабутнє биття?

Ми ознайомимося з цікавим і талановитим поетом трагічної епохи Розстріляного Відродження, харків’янином Майком Йогансеном, з його поезіями. Спробуємо визначити, чи існує «чоловіча» поезія як відмінність від «жіночої», якою є лірика Майка Йогансена. Проведемо дослідження гендерних ознак поетичного світу митця.

ІІ. Оголошення теми уроку і мотто.

Учитель.

Михайло (Майк – вигадане письменником ім’я) Гервасійович Йогансен народився 16 жовтня 1895 року в Харкові в сім’ї вчителя німецької мови. Батько майбутнього письменника був німцем за походженням, мати - українкою.

Михайло закінчив 1917 року історико-філологічний факультет Харківського університету. У 30-х роках 20 століття був викладачем загального мовознавства в Інституті профосвіти. Майк Йогансен був поліглотом. Знав усі скандинавські та слов’янські мови, англійську, німецьку, французьку, італійську, іспанську, старогрецьку та латинську. Був хорошим тенісистом, більярдистом та футболістом.

Перші його поезії були надруковані 1921 року у журналі «Жовтень». Тоді ж вийшла перша поетична книжка «Д’горі». Згодом побачили світ збірки: «Кроковеє коло», «Доробок», «Ясен», «Поезії» та інші. У середині 20-х Йогансен почав писати прозові твори: це збірка «17 хвилин» та пригодницький роман «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Руперта».

В епоху Червоного Ренесансу митцю не вистачало свободи і вільного мистецтва, може, тому одним із улюблених та часто вживаних образів у його поезії є символічний образ птиці.

Поезію Майка Йогансена я б представила символом розкриленого птаха у польоті, який перетворюється або трансформується у серце чи, може, полуницю. (Малює на дошці символ).

$C:\Users\OKSANA\Desktop\птаха-серце.png$

Цей символ я хочу прокоментувати рядками Йогансена:

Випливає чапля з туманiв:
Тихо крилами моя махає птиця,
Мов у листя ранiшнiх лiсiв
З серця точить кров — i кров стає суниця.
I ще тихше канула за гранi
I розтала десь за соснами далеко.
Чапля — може то була лелека —
Потонула в сутишi багранянiй.

I над плахтою картатою полiв,
Що мiцнiше, що солодше сниться
В нiч любови, край останнiх снiв
Народилось сонце — полуниця.

1928

Як бачите образ птиці неординарний, авангардний, як і сам Майк, як і його модерна поезія, яка була жорстоко обірвана Сталінсько-більшовистськими репресіями. Ось послухайте: « налетіли птиці травня/ « [37], «Криваві спалахують птиці …» [42], «Верніться!/Так голос пролунав з туману,/Мов птиця,/Схопилось серце, руки опустились в давнину…».

Хвилинка спостереження.

Випишіть у зошит з поезії слова у два стовпчики (жіночого та чоловічого роду). Яких більше? Спробуйте поміркувати , чому?

Орієнтовна відповідь.

13 слів ж.р. та 3 ч.р. Сам термін «поезія» чи «лірика» несе в собі щось сакральне, ніжне, жіноче. Йогансен – поет, а отже мав вразливу душу, тонке і чутливе сприймання світу, характерне для жінок. Але Йогансен – чоловік із сильним і відважним характером, і не дивно, що жінка для нього і є поезією, тож Майк несвідомо використовує «жіночі образи» в цьому вірші. А кожне слово – то символ. Спробуймо їх пояснити.

Чапля – мовчання, покірність ( риси, притаманні жінкам), птиця – воля, незалежність тощо.

Таким, чином, «жіночі образи» в поезії несуть ремінне начало, а «чоловічі» - маскулінне.

ІІІ. Сприймання нового матеріалу.

Учитель. Гендер - це сукупність соціальних та культурних норм, які суспільство наказує виконувати людям залежно від їхньої біологічної статі.

Досить точно поняття гендер сформульовано в канадській Хартії прав і свобод, де гендер є окресленим набором характеристик у культурному аспекті, що визначають соціальну поведінку жінок і чоловіків та стосунки між ними. Таким чином, гендер стосується не просто жінок та чоловіків, а й відносин між ними та шляхів їх соціальної побудови.

Отже, гендер як поняття визначає соціальну та культурну іпостась людини. Тобто чоловіки і жінки є культурним продуктом своїх суспільств, тому відчуття приналежності кожної людини до чоловічого чи жіночого гендеру як одиниці соціуму виховується все життя, протягом якого вони засвоюють ті поведінкові нормативи, які будуть їх характеризувати як чоловіка або жінку.

До гендеру дотичні терміни «маскулінність», «фемінність» та «андрогінія».

Маскулінність – це система традиційно чоловічих властивостей, додержання чоловічих норм, вироблення типових для чоловічої статі форм поведінки: активність,рішучість, мужність, витривалість, незалежність і под.

Фемінність – це сукупність властивостей поведінки, яких очікують від жінки в соціумі: пасивність, слабкість, ніжність, тендітність, підлеглість, емоційність тощо.

Андрогінія – це одночасне поєднання в особі жіночих та чоловічих властивостей. Андрогінний індивід усотує найкраще з обох статей.

Гра «Три дороги».

На дошці умовно намальовано три дороги: 1 – дівчача, 2 – хлопчача, 3 – спільна. У дітей на партах стікери у вигляді каменів. Учні пишуть на стікерах , чого очікують від уроку, підходять до дошки і ліплять до вибраної дороги.

Пошукова робота. Робота у групах.

І група. Завдання. Праворуч – сидять учні, які шукатимуть в поезії Майка Йогансена маскулінне начало.

ІІ група. Завдання. Ліворуч – учні, які шукатимуть у творах письменника фемінне начало.

ІІІ група. Завдання. Пошук ідеї андрогінності у творчості Йогансена.

Орієнтовні відповіді.

І група. Майк Йогансен був представником нового мистецтва. Уявімо 1921 рік. Харків. Місто. Бурхливі пореволюційні події. Нові урбаністичні образи у поезії. Експерименти зі словом.

Мабуть, невипадково у цей час маскулінне начало у поезії Йогансена реалізується через такі «чоловічі» образи, як: «город», «дощ», «потяг», «пацани», «солдати»…

Для змалювання їх автор використовує такі художні засоби: персоніфікацію - «Город устав з коня/ І гладить гриву, і дивиться: жде,/ Ждіть світового вогня» [44 ] ,«Тіки дощ/ державний дощ/ дощ/ Один керує на всесвіт» [55 ], «Ще у полях на провесні солдати/ Ідуть в воді і падають у сніг» [71], епітетні прикладки :«То город-дощ, холодний і зелений» [69], експресивну лексику (просторічні слова): «Гей!/ Єднайтесь, пацани усіх країв,/ Ви знаєте, хто ви й чого вам треба» [ 63 ].

Таким чином, використання маскулінних образів Майком Йогансеном як поетом-чоловіком невипадкове, і перш за все, зумовлене біологічно. Але це ще не дає підстави називати його лірику суто «чоловічою».

ІІ група. У поезіях Майка Йогансена жінка постає багатогранною. Ось які одухотворені «жіночі» образи притаманні поетичному світу Майка Йоганена: «весна», «річка», «книга», «мати», «Сольвейг».

Для їх змалювання автор використовує такі художні засоби, як порівняння: «Весна в заводі» :« Весна. Світлішої не було на світі./ За деревами ховається, мов учениця» [104], «1905 рік»: «Революціє - зранена Сольвейг» [104]; персоніфікацію: «я тебе прочитав до кінця» [85], «О сива країно моя./ Загорнулась в свитину/ І мокнеш» [56].

Поезію Йогансена можна назвати автобіографічною. І в цьому ракурсі можна простежити фемінність характеру автора - його слабкість: «Стаю дитиною в нудьзі» [76], «що снились колись… душі наївній моїй» [34] Воно (слово) росте, як чоловіченя, невпевненість: «Я іду по рейці і хитаюсь» [30].

Для творчості М.Йогансена притаманні гендерні ідентифікації автора як з маскулінними, так і з фемінними ролями. Проте домінує фемінний автор. Адже творчість поета перейнята централізацією постаті Жінки, що репрезентує психологічний, суспільний феномен, виступає носійкою любові й кохання. Власне, душевні стани поета у його творчості репрезентують більше жіночі, ніж чоловічі грані вияву почуттів. Йогансен є надзвичайно чутливим і сприйнятливим до краси.

Фізкультхвилинка

Я – сильна, ти – сильний,

Ти – активна, я – активний.

Ми разом – єдине ціле,

Ми разом – велика сила.

ІІІ група. Українська жінка у поета постає як яскрава андрогінна особистість. Ці рядки поезії Майка Йогансена показують гармонійність стосунків статей – чоловічої та жіночої, відсутність гендерних суперечностей:

Ми родили з тобою стільки слів,

Що ними можна місяць заселити.

Ми виснували стільки синіх снів,

На всіх планетах наші грають діти.

Ми всі з тобою обпливли моря,

Усі затоки в тихоокеані,

Шакалом місяць з хмари визирав,

Над головами лазили ліани.

То ж ми робили в рисових полях,

Нас нагаями били білі люди.

Всі рани світу – на твоїх руках,

Ввесь біль і гнів в моїх широких грудях [87].

Чоловіка теж бачимо у багатьох віршах Майка Йогансена андрогінним: «Колись рушниці калиновим соком/Наллєм – і дітям гратись оддамо»[71], Травень»( чоловік): «тихо леліючи забавивсь, /голубоокий велетень» [37 ] .

Йогансен постає перед нами як автор-пророк, що передчуває свою трагічну загибель:

Я знаю: загину високо

В повітрі чистім і синім

Мене над містом повісять:

Зорі досвітній в око

В холодне око дивитись [35].

«В борні проти цілого світу і я загину з тобою» [49].

А ось Майк Йогансен постає як чоловік, готовий на самопожертву, чоловік-мученик-Ісус: « Я їм серце на майдани кинув/ най і я в твоїм розтану плачі» [37].

Робота з текстом.

Одержаний за допомогою суцільної вибірки матеріал засвідчує, що образ «материнство» у Майка Йогансена є його одним із улюблених і вживаний щонайменше 20 разів. Материнство в українському фольклорі є символом жіночності чи святості, має фемінний позитивний відтінок.

Фемінний мотив материнства в поезії М.Йогансена виражений лексемами: «молочко», «напувати», «плід», «родити», «діти»:

То молочком чавунним напуває

Спітніла домна свої любі діти,

Сопе й парує

Черево таємне,

Ще повне плоду, і не спочиває

Бездомна мати ще дітей родити [103],

Он сховалась у тумані башта

( напувала грудьми паровози),

Молоком налився козій місяць

І розтав. Розплакався в тумані [36],

Й під кораблиними серцями

Новий заворушивсь титан.

Ще мить – і задзвенить пеан:

Пливуть кораблики морями

У неминучий океан [39].

…і моряний лан

Родить живосрібляні гори [90],

«Попроростав з-під снігу вугіль, / Блищить, неначе на світ народився» [104], «У краї цім родився вітер» [ 80], «за хмарою родився сон» [80], «вона глянула – родився вітерець» [85], «ми родили з тобою стільки слів» [87].