Гендерні відмінності в онлайн комунікації

Author: Anastasia Petryk, the student of the 10^th grade of Znosychi Secondary School I-III degrees of Nemovychi village Council Sarny district Rivne region

Scientific supervisor: Kateryna Kishenko, teacher of English

Gender differences in online communication

Gender has been and continues to be one of the most common forms of segmentation. In general, males and females are likely to differ in information processes and decision making. The growing predominance of Internet use has further highlighted the need for understanding online users’ attitudes and behaviors from a gender perspective.

Reflecting this research need, the purpose of this research was to examine gender differences in online communication.

The research examines the main features of men’s and women's communicative and verbal behavior in terms of the theory of gender on the Internet. The typical men communication strategies and tactics, its themes and specifity are discussed, some of the differences in the men’s and women’s use of the language units are analyzed.

Key words: gender, gender differences, communication, virtual communication, virtual reality.

ВСТУП

Стрімкий розвиток технологій популяризував так званий

«дистанційний» чи «віддалений» спосіб життя. Сьогодні, без зайвих зусиль людина не виходячи із дому може працювати, навчатися, здійснювати покупки чи оплачувати рахунки. Перелік «дистанційних» операцій є дуже великим, навіть спілкування не є вийнятком. Але варто зазначити, що спілкування, взаємодія людини із іншою людиною, є однією із найважливіших потреб людства. Людині надважливо мати можливість поділитися важливими для неї думками, ідеями, почуттями, переживаннями, здобувши повне розуміння з боку іншого, отримати підтримку, досягти довіри, не зустрівши при цьому критики, засудження.

Інтернет і соціальні мережі надають таку можливість. Завдяки анонімності, доступності та відчуттю безпеки людина може формувати довірчі відносини навіть з малознайомими людьми, не побоюючись негативних наслідків, адже в разі невдачі завжди є можливість просто відключитися від Інтернету або піти на інший ресурс. У віртуальній реальності не мають значення такі способи визначення соціального статусу як зовнішній вигляд, вік, стать. Соціальні мережі дозволяють формувати нову ідентичність, створювати новий образ і здійснити, таким чином, нереалізовані потреби. До того ж, у віртуальному просторі можна зустріти людину, з яким у реальності ніколи і ні за яких умов не зустрів. Завдяки легкості освоєння і використання Інтернет він завойовує все більшу аудиторію. Соціальні мережі і, загалом, Інтернет специфічний і мало нагадує реальне спілкування і саме тому вимагає докладного дослідження.

Дослідженню гендера присвячені роботи Є. Ільїна, Ш. Берна, різні аспекти віртуального спілкування розглянуто у працях Н. Грабара, О. Немеш, Г. Остапенко, В. Посохової, особистісні характеристики та гендерні аспекти спілкування інтернет користувачів досліджували такі науковці, як О. Горошко, Рябікіна З. та інші. Гендерні відмінності Інтернет користувачів та особливості їхнього віртуального спілкування є темою досліджень зарубіжних вчених, зокрема Jackson L., Ervin K.  Gardner P.; Ono H.  Zavodny M.; Weiser E.;

Herring S. тощо. На сьогодні існують публікації, в яких розглядаються проблеми взаємодії та комунікацій у віртуальному просторі різних соціальних груп, проте досліджень, присвячених визначенню гендерних відмінностей особистісних характеристик віртуального спілкування активних інтернеткористувачів недостатньо.

Однією з найгостріших і найболючіших соціальних проблем сучасних суспільств, є пошук цивілізованої й органічної моделі гендерних стосунків. Виникнення і бурхливий розвиток інтернет-комунікацій значною мірою позначається і на цій проблемі, впливає на широкий спектр процесів, пов'язаних з трансформацією гендерних стосунків, відкриває нові можливості для позитивних тенденцій, водночас створює нові серйозні ризики та ускладнення. Тому аналіз гендерних аспектів інтернет-комунікацій є надзвичайно актуальною науковою проблемою.

Об'єктом нашого дослідження є англомовна електронна комунікація. Предметом дослідження є гендерні особливості спілкування в віртуальному просторі.

Мета роботи вивчити та проаналізувати гендерні особливості спілкування людей в Інтернет просторі.

Завдання:

1. розглянути поняття «гендер»;

2. вивчити поняття «гендерні стереотипи;

3. вивчити форми віртуальної комунікації;

4. вивчити основні напрямки та особливості наукових досліджень гендерного віртуального спілкування;

5. проаналізувати гендерні особливості спілкування в інтернет просторі.

І РОЗДІЛ. ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩЕ: СПЕЦИФІКА ГЕНДЕРНОЇ

ІДЕНТИЧНОСТІ.

1.1.Поняття гендеру в сучасній науковій парадигмі.

Уперше проблема статі у взаємозв’язку з мовою виникла в античні часи при осмисленні категорії граматичного роду.

У психології під поняттям «гендер» розуміється сукупність стандартів і сценаріїв поведінки, котрі суспільство визначає як «жіночі» і «чоловічі», котрі виражаються у двох головних категоріях — маскулінність і фемінність . Вони, у свою чергу, проявляються у стилі одягу, способах ходіння та говоріння, у манерах, захопленнях та інших способах поводження[17 ].Поняття «гендер» і «стать» не є тотожними, оскільки гендер не обов'язково збігається з біологічною статтю , зі статтю виховання або з паспортною статтю, тому у гендерних дослідженнях використовується розуміння гендеру у широкому сенсі.

Термін «гендер» використовують для описування «соціальних, культурних і психологічних аспектів, які можна співвіднести з рисами, нормами, стереотипами і ролями, які вважаються характерними або бажаними для тих, кого суспільство вважає чоловіками або жінками»[3 ]. Аналогічне визначення поняття «гендер» можна знайти і у Вільній енциклопедії: «Гендер − соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності, цілісна психічна репрезентація статі, сповнена неповторним динамічним глибинним, когнітивним та поведінковим поняттям жіночого та чоловічого, здобута індивідом у результаті набуття індивідуального гендерного досвіду» [3 ] . Термін «гендер» з’явився для визначення соціальних, а не біологічних відмінностей між чоловіками та жінками» [3 ] .

Тому поняття «гендер» потрактовуємо як соціокультурну категорію, яка відображає сукупність соціальних і культурних норм, очікувань та уявлень, які асоціюються з особами чоловічої або жіночої статі в певному суспільстві. Л. Корнєва акцентує увагу на тому, що «гендер – це безперервний процес продукування суспільством відмінностей у чоловічих і жіночих ролях, ментальних та емоційних характеристиках, і врешті-решт ‒ у мовленнєвій поведінці» [9 ] .

На думку Ф. Бацевича, «характер мовленнєвого спілкування, його стратегія, стиль, тональність великою мірою залежать від гендерних (соціостатевих) і комунікативних статусів учасників спілкування» [1 ] .

Уперше розмежування гендеру і статі здійснено американським антропологом Маргарет Мід, яка у своїх працях підкреслила існування способів чоловічого і жіночого поводження, їх залежність від культурних традицій. Стать розглядається як біологічна характеристика людини, тоді як гендер – соціокультурна характеристика.

Другий етап розвитку поняття гендеру пов’язаний з фемінізмом першої хвилі, феміністською критикою Симони де Бовуар традиційної науки й вищої освіти. Симона констатує, що бути жінкою означає не стільки належність до біологічної категорії людей, скільки причетність до певної соціопсихічної реальності – “жіночності”. Симона де Бовуар заперечує образ жінки як істоти, що не відповідає загальнокультурному зразку [16 ].

Активний розвиток гендерних досліджень серед українських науковців припадає на 80-ті роки ХХ століття.

Сучасні дослідження в області гендерної теорії дуже великі. Інтерес до даної проблематики в наш час великий, що пояснюється високим ступенем актуальності теми й існуванням у суспільстві ще досить сильного, стійкого традиційного погляду, як на жінку, так і на чоловіка. Незважаючи на те, що багато сучасних соціальних стандартів, норм й цінностей стають більше гнучкими, сила гендерних установок — дотепер є однією з головних їхніх характеристик; суспільство в більшій своїй частині непохитно відтворює стереотипи минулого. У зв'язку із цим діагностика вивчення гендерних стереотипів представляється необхідною і досить актуальною.

1.2.Гендерні особливості в процесі мовної комунікації.

Суспільство нав'язує чоловікам та жінкам різні ролі, що стереотипно приписуються йому/їй соціумом мовою, яка є основним каналом одержання соціокультурної інформації. Залежно від того, як мова впливає на гендерні особливості, формується ставлення суспільства до чоловіків та жінок, і як результат — утворюються гендерні стереотипи (механізми, що забезпечують закріплення гендерних ролей від покоління до покоління).

Гендерні стереотипи, за визначенням Т. Говорун, – це набір консервативних, загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються статусу жінок і чоловіків, норм їхньої поведінки, мотивів їхніх вчинків і характеру потреб. Гендерні стереотипи закріплюють існуючі гендерні відмінності і взаємовідносини [4].

Гендерні особливості в процесі мовної комунікації значною мірою залежать від психічного складу, характеру професії, соціальної ролі досліджуваних. Як зазначають фахівці, відповідну роль відігравала й особлива диференційована діяльність давнього чоловіка й жінки – чоловіка як мисливця, змушеного більше мовчати, логічно мислити й орієнтуватися в просторі та жінки як домашньої господині й виховательки дітей, що потребувало відповідної вербальної активності.

Звідси й специфіка сприйняття в комунікації: чоловіче – переважно лівою півкулею головного мозку, що відповідає за аналітичне мислення людини і його вербальне втілення, жіноче – як лівою, так і правою півкулею, що відповідає за обробку інформації, яка виражена символами й образами, а не словами.

Спостереження за комунікативною поведінкою чоловіків і жінок у моногамних і гетерогамних групах надали можливість визначити деякі найбільш стереотипізовані гендерні стратегії й тактики, що залежать від різних типів інтерпретації світу й відображають гендерні особливості в комунікативних процесах.

Як показала практика, переважна більшість жінок у мовній комунікації дотримуються стилю співробітництва, а чоловіки – конкуренції, відповідно кожен з них використовує специфічні способи комунікації: жінки, як правило, дотримуються по черговості мовлення, чоловіки тяжіють до самоствердження, встановлення домінування.

Головною ж відмінністю вважають ставлення до зворотного зв’язку: існує думка, що жінка сприймає зворотне повідомлення не стільки як реакцію на повідомлення як таке, скільки як знак взаєморозуміння; чоловіки ж сприймають його як інформацію, що може не збігатися з їх розумінням, і тому як таке, що підлягає сумніву, а інколи – як помилкове.

Розрізняють відповідно й стилі мовлення чоловіка й жінки: мовлення чоловіка більш стримане, вони обдумано підбирають для свого висловлювання іменники та прикметники. Мовлення у жінок характеризується витонченістю слів, насиченістю експресивно-забарвленої лексики.

Якщо ж вдаватися до узагальнення, то можна стверджувати, що чоловікам та жінкам властиве використання двох різних стилів під час свого висловлювання. Наприклад, у чоловіків мовлення пряме, тверде, дещо грубе, різке, прямолінійне, у жінок – спокійне, довірливе, мирне, іноді наївне.

Гендерні стереотипи відбивають погляди суспільства на поведінку, яка очікується від чоловіків або від жінок. Наприклад:

• Справжні чоловіки повинні: приховувати свої переживання, бути лідерами, незалежними ні від кого, фізично витривалими, не бути сентиментальними, не розкисати тощо.

• Справжнім жінкам личить бути терплячими, мудрими, сентиментальними, ніжними, тендітними, без нахилів керівника тощо.

Таким чином, гендерні стереотипи – це наше розуміння чоловічої і жіночої традиційної гендерної ролі, суспільні погляди на те, як повинні себе поводити жінка і як чоловік; що вважати чоловічим, а що – жіночим; якими видами діяльності можуть чи не можуть займатися жінки, якими – чоловіки; які професії є жіночі, які – чоловічі тощо.

Наприклад, підсвідомість багатьох людей підтримується й живиться гендерними стереотипами: «політика – чоловіча справа», «політика – сфера не для жінок», «жінка – не для політики» тощо. Через це так мало жінок є у владних структурах, й вони не мають впливу на прийняття важливих рішень. І це при тому, що більша половина населення в нашій країні – жінки.

Особливо страждають права жінки, бо не реалізується право її вільного вибору: ким бути, як будувати своє життя, що в ньому вважати головним. Гендерні стереотипи підтримують традиційну суспільну думку, що головне призначення жінок – подобатися чоловікам, бути матір'ю, «берегинею» домашнього вогнища.

Гендерні стереотипи сприяють також дискримінації чоловіків, заважають їм ставати партнерами в сімейному житті, а також спонукають їх до насильства. Такі погляди перешкоджають новому підходу до ролі чоловікабатька біля домашнього вогнища.

Таким чином гендерні стереотипи не дають жінкам і чоловікам можливості реалізувати свій багатий людський потенціал, обмежують права людини і ведуть до гендерної дискримінації.

Гендерні особливості формуються на різних соціально обумовлених рівнях, які утворюють комунікативну поведінку індивідууму. «Під комунікативною поведінкою розуміємо сукупність норм і традицій спілкування народу, вікової, професійної та ін. групи».

Розкрити гендерні ознаки в процесі мовної комунікації можливо за рахунок детального опису комунікативної поведінки за певними характеристиками, насамперед комунікативної привітності, емоційності, здатності до підтримки комунікативного контакту, співвідношенням вербального й невербального спілкування, жестикуляцією, мімікою, гучністю, темпом спілкування тощо [15 ].

1.3.Характеристика та особливості інтернет спілкування.

За останні два десятиріччя інтернет поширився як у професійному так і в повсякденному житті мільйонів людей. Інтернет є досить вагомим чинником життя. Через інтернет відбувається пошук інформації, здійснюються покупки, розширюється коло знайомств. Якщо раніше інтернет був зорієнтований на тому, щоб отримати певну інформацію, переслати документи по пошті, то зараз найпоширенішим стало відвідування соціальних сайтів, таких як Vkontakte.ru, Facebook.com. та інші - життя у віртуальному світі. Багато людей проводять велику частину свого часу, спілкуючись чи розглядаючи фотографії, відео на цих сайтах.

Інтернет-комунікції відносно нове явище сучасного суспільства. Інтернет є особливим середовищем спілкування, що відіграє з кожним днем все більш важливу роль майже у всіх сферах діяльності сучасного суспільства. Значна популярність і підвищений доступність інтернет-технологій сприяє появі як нових можливостей, так і перспективних способів комунікації, які формують особливу сферу інформаційної взаємодії, приводять до виникнення інноваційних типів суспільних відносин. [12].

Сьогодні важко уявити спілкування без використання мережі Інтернет. Ю.І. Лащук вважає, що Інтернет-технології – це дітища сучасності, вони набувають абсолютного ступеня свободи і творять ще одну сферу людської життєдіяльності – віртуальну реальність [11].

Віртуальна самопрезентація людини відрізняється від реальної, як вказує Н.Г. Грабар, комунікації в Інтернеті дозволяють людині конструювати свою ідентичність за власним вибором [5]. Тобто можемо сказати, що співрозмовник у віртуальному середовищі може змінювати своє ім’я, стать, соціальний статус, вік та професію, навіть фото.

Варто зауважити, що у Мережі втрачає своє значення ціла низка бар’єрів спілкування. Так, людина, яка в реальному житті мала проблеми у спілкування через зовнішній вигляд, вимову або просто сором’язливість, у віртуальному середовищі почуває себе комфортніше. Приклад такої поведінки описує автор: «У віртуальному середовищі ви взагалі можете бути ким хочете, виглядати як завгодно, бути істотою будь-якої статі за вибором, словом, у вас немає обмежень, характерних для матеріального світу» [3]. У наукових працях В.В. Посохової також йде мова про те, що в мережі нівелюються вікові, соціальні, етнічні, гендерні, статусні кордони, що мають значення за межами медіапростору. Цілком очевидним, на думку вченої, є те, що спілкування за допомогою соціальних Інтернет-сервісів виявляється значно простішим, знімає напруження, позбавляє існуючих стереотипів та дозволяє вільно почуватися будь-кому, конструюючи діалог зі світом на власний розсуд та за своїм бажанням [13].

Вітчизняна дослідниця А. Косанякова доводить, що сучасні інтернеттехнології формують новий тип мислення, змінюють механізми трансляції соціального досвіду. Сучасне покоління стає досвідченішим, ніж люди старшого віку, і це збільшує розрив між поколіннями у поглядах на економіку, політику, культуру. [10].

Щодо форм онлайн-комунікації, то можна виділити наступні:

• Телеконференція .

• Чат .

• Веб -пейджери (наприклад, ICQ, Instant Messager).

• Листування електронною поштою (e-mail).

Дослідники Інтернет - спілкування зазвичай поділяють способи спілкування в Інтернеті за ступенем їх інтерактивності. Найбільш інтерактивними середовищами спілкування вважаються чати, ICQ та Messager, найменш інтерактивними - e-mail, гостьові книги, форуми і телеконференції. У форумах і при спілкуванні за допомогою e-mail спілкування відбувається в режимі відстроченого відповіді (off-line), на відміну від чату, ICQ та Messager, де люди спілкуються в режимі реального часу (on-line). Форми мережевої спілкування також розрізняються за кількістю користувачів, які беруть участь у процесі спілкування. У форумі спілкування відбувається навколо певного предмета, у той час як чат не завжди має свою тему, а якщо така є, то рідко коли її дотримуються [12].

Варто зазначити, що підчас онлайн-комунікації значна увага приділяється і психологічним особливостям інтерет-комунікацій. Так, зокрема, дослідники виокремлюють такі:

- підвищена вербальна активність (коли зникають комунікативні бар’єри й неможливість мовчки спілкуватися);

- розірваність, мозаїчність комунікації (за відсутності візуальної та слухової інформації люди здійснюють короткі та егоцентричні комунікативні

акти);

- нова мова, специфічний етикет спілкування;

- емоційність спілкування (через недостатність невербальної комунікації, користувачі пишуть повідомлення, що включають слова і значки, що означають емоції. [6].

ІІ РОЗДІЛ. АНАЛІЗ ГЕНДЕРНОЇ СПЕЦИФІКИ ІНТЕРНЕТКОМУНІКАЦІЇ.

2.1.Аналіз жіночої комунікативної поведінки у інтернет просторі.

На світогляд та вербалізацію мовленнєвої поведінки жінок та чоловіків, на думку О. Л. Бєссонової, має великий вплив гендерний фактор.

Відмінності між чоловічою і жіночою мовою проявляються на різних рівнях мови: на лексичному, фонетичному, синтаксичному та стилістичному.

Варто відмітити, що на лексичному рівні відмінності є найбільш виразними.

У даному дослідженні було проаналізовано тексти повідомлень із соціальної мережі Facebook (англомовні групи для навчання та комунікації), тексти із власної переписки за допомогою додатку HalloTalk, тексти повідомлень з мобільної гри «Game Of Sultans». В ході аналізу електронних повідомлень було відмічено певні відмінності в комунікації чоловіків та жінок.

Для більшого експресивного забарвлення мови жінки часто вживають ономатопею (звуконаслідування):

Psst, someone's coming. - Тсс, хтось іде.

Aaaah! Tomorrow is the Big Day. А-а-а-а! - Взавтра великий день!

Використання ідіом для більшої виразності характерний для фемінного типу мовлення:

A storm in a teacup, that's all. - Буря в склянці води, ось і все.

A few hours sleep and she'll be as right as rain. - Кілька годин сну і вона буде в повному порядку.

Вживання еліптичних конструкцій також більш властиве жінкам, ніж чоловікам:

(Do you) WANT TO SEE THE DIFFERENCE UP CLOSE? - (Чи ти) Хочеш побачити різницю на свої власні очі?

Жінки частіше використовують:

- розділове запитання - We are not talking about them, are we? – Ми не говоримо про них, чи не так?

- модальні дієслова (could, should, may) - He could have waited for us. Він міг би нас й почекати. Can’t you be quiet? - Ти не можеш помовчати?

- лексичні одиниці (more or less, like), що підкреслюють їх невпевненість - We need to do more to make it more relevant and effective. - Нам необхідно зробити більше для того, щоб це було більш актуально і ефективно.

Those who drive less will save. - Той, хто рідше користується своїм автомобілем – зекономить на цьому.

- кліше - It seems that he was very upset. – Здається, він був дуже засмучений.

I’m sure she is right. - Я впевнений що вона має рацію

- модальні конструкції та обставини, що мають на меті вираження невпевненості - I did everything I could to warn you of the danger.- Я зробив усе, що міг, щоб попередити тебе про небезпеку.

- оціночні висловлювання (слова та словосполучення), уникнення називання особи чи імені; No. I mean, I'm used to him being a cad.

Ні. Я маю на увазі що я звикла до того що він хам. No birdie, this is not yours.

Ні, пташко , це не для тебе.

- конструкції у вигляді «прислівник + прислівник» Sorry, that's too long without me talking. - Вибачте, але я занадто давно не говорив.

Жіночому мовленню характерна значна образність мови при розповіді про почуття, використання прислівників та прикметників, що емоційно забарвлює мовлення: [8 ]

Your cat purrs so sweetly.– Твоя кішка так мило муркоче.

У кількісному відношенні використання звертань є у 2 рази частотнішим для висловлювань жінок:

“Dear old chap, I’ve missed you!” - Старина, я за тобою сумував!

“Hey, mate, you want to hit the pub?” - Друже, пішли в паб?

Жіноче мовлення є більш емоційно забарвленим і більше використовується пунктуаційних знаків:

I called my boyfriend with my friend’s phone and he answered «hey my love» ....... He just knew it was me. I love him so much!!! - Я зателефонувала своєму хлопцеві із телефона мого друга, і він відповів: «Привіт, моя любов» ....... Він просто знав, що це я. Я так його люблю !!!

Багато дослідників займалися лексичними відмінностями в чоловічого та жіночого мовлення, відзначаючи, що певні слова або категорії слів частіше зустрічаються в мові тих чи інших. Деякі семантичні області є гендерно залежними; наприклад, колірні терміни з більшою точністю вживаються жінками. Жінка з більшою ймовірністю буде вживати слова magenta/яскравочервоний або turquoise/бірюзовий там, де чоловік обійдеться словами red/червоний і blue/синій.

But I do not like this turquoise top. – Але мені не подобається цей бірюзовий топ.

Жінки більш ввічливі, що також є частиною стереотипу про їх жіночість та ніжність, тому вони частіше використовують такі слова, як please та thanks:

I'll be fine, thanks. - Зі мною все буде гаразд, дякую.

Для жінок характерним є використання елементів “дитячого” мовлення для створення дружньої атмосфери:

You are just a teeny-weeny bit unimaginative, darling

Схильність до гіперболізації та висока концентрація експресивнооцінних слів є також характерними ознаками жіночого мовлення.

«If you ask me: What’s the most terrifying difficult emotion that we experience, I would say joy». - Якщо ви запитаєте мене: «Які найжахливіші складні емоції ми відчуваємо?» Я б відповів: «Радість».

2.2. Аналіз чоловічої комунікативної поведінки у інтернет просторі.

Чоловіки розглядають процес спілкування як спосіб обміну інформацією чи вирішення проблем. Основна тематика чоловічого спілкування це – обговорення подій чи фактів із новин, спорт або теми, які прямо не стосуються їх особистості.

Чоловіки вживають прикметники, в основному, у найвищому ступені порівняння:

«I made a decision probably the riskiest decision of my life». - Я прийняв рішення, ймовірно, саме ризиковане рішення в моєму житті.

У той час, як жінки більш схильні до вживання евфемізмів, особливостями чоловічого мовлення є використання нецензурної лексики:

I do not have a spare room for a fucking dog

У мене немає вільного місця у кімнаті через *** собаку

Чоловіки частіше вживають сленгові форми та ненормативну лексику, що характеризує їх як схильних до авторитарності та агресивності у

комунікації. [14 ]

Stop dissing her behind her back. Show some respect! (Припини поливати її брудом поза очі. Прояви хоч трохи поваги!)

Hey, I dig your new style. Where did you buy that T-shirt? (Гей, я просто балдію від твого нового стилю! Де ти купив таку футболку?)

Особливостями чоловічого мовлення є:

- повторюване використання вступних слів, а саме констатації фактів:

Finally he answered my question. - Нарешті він відповів на моє запитання. By the way... this is why I don't like to talk. - До речі ... саме тому я не люблю розмовляти.

- низька ступінь використання пунктуації при емоційному напруженню мови:

is there anything more stressful than trying to drink a cuppa in the car (?) - чи чи

є щось більш напружене, ніж спроба випити чашку чаю в машині(?)

- часте використання воєнної лексики (наприклад, to patrol, war, violence, anti-war movement, military facilities, top arms control official etc.):

What is your secret weapon? - Яка твоя секретна зброя?

- використання великої кількості абстрактних іменників (наприклад, fear, dependence, greed, irresponsibility, failure, choice, age etc.):

It is extremely important to be able to make a right choice. - Надзвичайно важливо вміти зробити правильний вибір.

- під час передачі емоцій або при наданні оцінки предмету, чоловіки, на відміну від жінок, використовують слова з найменшим емоційним забарвленням, а також використовують одноманітні стилістичні засоби (наприклад, епітети new, current, badly etc.);

- широке використання газетно-публіцистчні кліше (наприклад, to call for action):

Here, parliamentarians have a responsibility to call for action by their

Governments. - У цьому випадку парламентарії зобов'язані закликати свої уряди до дій.

- дієслова в активному стані (наприклад, has become, cannot be etc.): He has become another man since getting married. - З тих пір, як він одружився, він став іншою людиною.

Чоловіки частіше використовують наказову форму у спілкуванні: Do this now. - Зроби це негайно.

Чоловіче мовлення характеризується конкретикою та чіткістю висловлюввнь стосовно часу чи кількості:

... and get all ten done by two o'clock'

Мова чоловіків, як правило, є більш прямою, різкою і часом образливою:

That’s a half-baked idea if I ever heard one. You’re dead wrong. - Це найнепродуманіша ідея, яку я коли-небудь чув. Ви глибоко помиляєтеся.

Використання професійної лексики є притаманним вербальній поведінці чоловіків, що свідчить про бажання чоловіків демонструвати у спілкуванні з жінками високий рівень ерудиції:

One of the pistons rings has made from the alloy steel. - Одне із поршневиїх кілець виконане із легованої сталі.

Ще однією особливістю електронної комунікації в чатах є використання емотиконів – графічних засобів передачі емоцій (емотикони на позначення позитивних емоцій: « :D» - на позначення широкої посмішки сміху; « ; )» - на позначення посмішки та підмигування і т.д.), які є сигналом гумористичного наміру автора повідомлення і свідчать також про наміри комунікантів демократизувати тональність спілкування, зробити її більш невимушеною [7 ]. та використання скороченого коду спілкуванні (CU – See you!

(побачимось); Thx – thanks (дякую); KIT – Keep in touch (тримай зв’язок) і т.д.), що пов'язане з економією мовних зусиль, а також диктується прагматичними цілями зручності та швидкості [2]. Щодо використання цих елементів інтернет комунікації невдалося встановити чіткої гендерної приналожності так як обидні сторони інтернет комунікації активно використовують їх у своїх висловлюваннях.

ВИСНОВКИ

Спостереження за комунікативною поведінкою чоловіків і жінок у мережі інтернет дає змогу зробити такі висновки, що у вербальній поведінці користувачів Інтернету чітко простежуються гендерні відмінності.

Відмінності чоловічої та жіночої мережевої комунікації проявляються на лексичному, фонетичному, стилістичному та синтаксичному рівнях.

Проаналізовано, що жінки в комунікації дотримуються переважно стилю співробітництва, чоловіки – конкуренції, відповідно вони використовують специфічні комунікативні тактики: жінки, як правило, дотримуються теми розмови, почерговості мовлення, чоловіки тяжіють до тактик самоствердження, встановлення домінування.

Мовлення чоловіків зазвичай пряме, тверде, дещо грубе, різке, вимогливе, прямолінійне, жінок – спокійне, м’яке, довірливе, мирне, іноді наївне. Варто зазначити, що чоловіки надають перевагу спілкуванню в групі, що сприяє реалізації можливостей до самопрезентації, натомість жінки тяжіють до спілкування в парах, міжособистісного спілкування.

Аналізуючи тексти мережевого спілкування ми дійшли висновку, що жінки частіше, ніж чоловіки просять вибачення та вживають слова вдячності, а також, докладно пояснюють, те про що говорять.

Чоловічий стиль спілкування можна охарактеризувати як авторитарний. Для чоловіків найважливішою є інформація, результат, факти, цифри. Жінки репрезентують демократичний стиль спілкування: колегіальне прийняття рішень, заохочення активності учасників до процесу спілкування, що сприяє зростання ініціативності співрозмовників.

Типовою рисою жіночої вербальної поведінки є прагнення створити доброзичливу атмосферу спілкування, уникати засобів, що можуть образити співрозмовника, демонструвати загальну позитивну налаштованість. Саме тому жінки частіше використовують у своєму мовленні прикметники, пестливі слова. У кількісному відношенні використання звертань є у 2 рази частотнішим для висловлювань жінок. Варто зауважити, що висловлюванням жінок властива невпевненість, про це свідчать частіше вживання розділових запитань, модальних дієслів та слова типу «more» or «less», «like». Також під час дослідження ми з’ясували, що жінки частіше використовують розділові знаки, часто порушуючи пунктуаційні правила, що дало нам змогу зробити висновок, що мовлення жінок є більш емоційним.

Мережеве мовлення чоловіків характеризується лаконічністю та чіткістю але варто зауважити, що чоловіче мовлення тяжіє до перебільшень. Про це свідчить часте вживання прикметники у найвищому ступені порівняння. Чоловіки частіше вживають сленгові форми та ненормативну лексику, що характеризує їх як схильних до авторитарності та агресивності у спілкування. Також варто додати, що чоловіки частіше використовують наказову форму у спілкуванні. Мережеве мовлення чоловіків характеризується низькою емоційністю, про що свідчить низький ступінь використання пунктуації при емоційному напруженню мови.

Бажання чоловіків показати у спілкуванні з жінками високий рівень ерудиції спонукає їх до вживання професійної лексики.

Отже, дослідження гендерних особливостей вербальної комунікації в мережі інтернет сприяє визначенню універсальних ознак загальнолюдської взаємодії, а також виокремленню характеристик культурно маркованих, індивідуально специфічних.

Перспективу цієї наукової роботи становить більш детальне вивчення гендерного дискурсу в різних його проявах з метою виявлення специфіки комунікативних процесів між чоловіком і жінкою, пошуку ефективних моделей спілкування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник /Ф.С.

Бацевич. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – С.112.

2. Бергельсон М.Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации/ М.

Б. Бергельсон // Вестник Московского университета – 2002. – № 1. – Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация – С. 55 – 67. – [Электронный

ресурс] – Режим доступа : http://www.ffl.msu.ru/staff/mbergelson/14.doc – Загл. с 41 экрана

3. Глущенко О.О. Вивчення гендерних особливостей мовлення в історичному аспекті / Наукові праці. Філологія. Літературознавство.−Том 70.

−Випуск 57.− Видання ЧДУ імені Петра Могили, 2007. − С.108-109.

4. Говорун Т. В., Кікінежді О. М. Гендерна психологія: Навч. посіб. –К.:

Вид. центр «Академія», 2004. – С. 304.

5. Грабар Н.Г. Соціально-психологічні проблеми спілкування у віртуальній реальності [Електронний ресурс] / Н.Г. Грабар //

Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2012. – № 3–4. – С. 82–85. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ bdi_2012_3-4_13.pdf

6. Гулевич О. А. Психология коммуникации / О. А. Гулевич. – М., 2008.

– 384 с.

7. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И.

Карасик – М. : Гнозис, 2004. – 390 с.].

8. Кирилина А. В. Развитие гендерных исследований в лингвистике [Текст] / А. В. Кирилина // Филологические науки. – 1998. – № 2. – С. 51-58.

9. Корнєва Л.М. Гендерний аспект комунікації / Л.М.Корнєва // Філологічні науки: зб. наук. праць. – Вип.13. – Полтава, 2013. – С.107.

10. Краснякова А. О. Інтернет-комунікація як чинник становлення політичної суб’єктності особистості [Електронний ресурс] / А. О. Краснякова. – Режим доступу: http://mediaosvita.org.ua/index.php/

component/content/article/134-problemi-politichnojipsikhologiji-zbirniknaukovikh-prats-vipusk-2-16/ povni-statti-ukr-movoiu/451-internetkomunikatsiyayak-chynnyk-stanovlennya-politychnoyi-sub-yektnostiosobystost.

11. Лащук Ю. Особливості віртуального наукового спілкування:

культурологічний контекст [Електронний ресурс] / Ю. Лащук // Наукові праці

Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. – 2010. – Вип. 27. – С. 87–93. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/jpdf/npnbuimviv_2010_27_11.pdf ISSN 2222 -5501

12. Морозова О. Н. Особенности Интренет-коммуникации: определение и свойства [Электронный ресурс] / О. Н. Морозова. – Режим доступа: http:// cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-internetkommunikatsii-opredelenie-isvoystva.

13. Посохова В.В. Стилі он-лайн спілкування інтернет-користувачів в повсякденній мережній діяльності [Електронний ресурс] / В.В. Посохова // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2013. – № 3. – С. 211–215. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ Tippp_2013_3_36.pdf

14. Ставицька Л. О. Мова і стать [Електронний ресурс] / Л. О. Ставицька. –Режим доступу: http://krytyka.kiev.ua/articles/s9_6_2003. html. – Назва з екрану.

15. Токарчук О. Гендерні особливості в процесі мовної комунікації

[Електронние ресурс] – Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/2522

16. Тюріна Ю. В. Стан дослідження проблеми статі і ґендеру в психологічній науці /Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологічні науки . - 2018.

- № 1. - С. 226–239.

17. Kelly G. F. Sexuality Today: The Human Perspective / Updated 7th ed. — Boston, 2004.^].

pdf

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Кішенко Катерина Олександрівна

Пов’язані теми

Англійська мова, 10 клас, Інші матеріали

Додано

18 листопада

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні