Сьогодні на уроці: 1. Дізнаємося про особливості географічного положення Антарктиди, їх вплив на природу материка. 4. Поглибимо свої знання про історію відкриття Антарктиди 5. Познайомимося з історією відкриття Південного полюсу та досліджень Антарктиди. 6. Дізнаємося про внесок України у вивчення Антарктиди. 2. Відпрацюємо вміння знаходити об’єкти за географічними координатами та відстані за градусною сіткою. 3. Вивчимо номенклатуру берегової лінії Антарктиди.
Визначення географічного положення Антарктиди 1. Визначити положення Антарктиди відносно нульового меридіану та екватора. Антарктида знаходиться у південній півкулі, майже повністю у межах південного полярного кола. Нульовий меридіан перетинає Антарктиду посередині і ділить на Західну та Східну частини. Визначте протяжність Антарктиди вздовж меридіану 90є Зх. Д. та 90 єСх. Д. 18є + 24є = 42є 42є ∙ 111,2 км = 4 670 км За фізичною картою світу визначте, які океани омивають береги Антарктиди. Підпишіть їх на контурній карті За фізичною картою охарактеризуйте розташування Антарктиди відносно інших материків.
Знайти і нанести на контурну карту Антарктиди основні елементи берегової лінії: моря Ведделла, Росса, Беллінсгаузена. Півострів Антарктичний; шельфові льодовики Росса, Ларсена, Ронне. МОРЕ РОССА МОРЕ БЕЛЛІНСГАУЗЕНА МОРЕ УЕДДЕЛЛА Шельфовий льодовик Росса 1 2 3 4 5 Нанести на контурну карту 5 полюсів Антарктиди за заданими координатами: Піденний географічний полюс: 0є Пд. ш. Південний магнітний полюс: 63 є Пд.ш., 138єСх. д. Полюс Вітрів 74є Пд. ш., 136є Зх. д. Полюс Недоступності: 82єПд. ш., 55єСх. д. Полюс Холоду: 78є Пд. ш., 106єСх. д. П-ів Антарктичний Шельфовий льодовик Ронне МОРЕ ВЕДДЕЛЛА МОРЕ БЕЛЛІНСГАУЗЕНА
«Ця країна приречена на вічний холод і похована під потужним шаром криги і снігу, що ніколи не тануть. Кожен корабель, що зайде у гавань, ризикує залишитися там назавжди..А якщо ця земля і буде знайдена, то це відкриття не дасть ніякої користі». - так говорив Джеймс Кук про Антарктиду.
Відкриття Південного Полюсу Першим досяг Південного полюса норвезький полярник, мандрівник і дослідник Руаль Амундсен, який у січні 1911 висадився на шельфовий льодовик Росса і 14 грудня 1911 з чотирма супутниками досяг Південного полюсу. Руаль Амундсен Експедиція Амундсена встановила Норвезький прапор над полюсом
На місяць пізніше (18 січня 1912) полюсу досягла група, очолювана англійським дослідником Робертом Скоттом. Шляхи експедицій Амундсена (червоний) і Скотта (зелений) На зворотному шляху в 18 км від базового табору Скотт і його супутники загинули. Їхні тіла, а також записи і щоденники були знайдені через вісім місяців. Але якою великою була сила духу цих мандрівників можна відчути по словах, записаних у щоденнику Р. Скотта «Боротись, шукати, знайти, не здаватись»
Антон Омельченко (мал. Р. Скотта) У допоміжному загоні англійської антарктичної експедиції Скотта був і українець, полтавчанин, Антон Омельченко. В експедиції Антон Омельченко на конях провів її учасників до середини шельфового льодовика Росса. На честь першого українця, що побував на Південному полюсі, названа одна з бухт в Антарктиді
1 грудня 1959 року, 12 держав підписали договір про Антарктиду. Згідно з урядовими угодами, на континенті заборонена будь – яка господарська та військова діяльність, а роботу вчених узгоджує міжнародна Наукова Рада з дослідження Антарктиди. Американська наукова станція Амундсен-Скотт Нині в Антарктиді на 39 станціях працюють науковці із 18 країн світу.
У 1995 році дев'ять членів 36-й японської наукової експедиції провели перші дослідження на антарктичній станції "Купол Фудзі". Вчені спостерігали незвичне і досить загадкове явище. Хороший мороз, від -60 до -70 градусів нижче нуля, і слабкий вітер за допомогою електростатичних сил сформували на поверхні снігу снігові кулі правильної форми. Японські вчені досліджували процес формування кульок і назвали їх "юкімарімо".
Радянський Союз, до складу якого входила України приймав активну участь у дослідженні Антарктиди, а представники України брали участь у всіх антарктичних експедиціях колишнього СРСР. Внесок України в антарктичні дослідження вагомий — забезпечення транспортними засобами: судна «Михайло Сомов», «Вітус Берінґ», снігохід «Харків’янка», літаки АН28, АН74 Снігохід «Харків’янка важив 35 т, міг їхати з швидкістю 30 км/год, підніматись по схилу до 30є і тягнути 70 тонний прицеп. «Харків’янка» могла і плавати, занурившись на пів-кабіни. Кабіна мала площу 28 кв м. і висоту 2,1 м. Жилий салон розрахований на 6-8 спальних місць. Саме на цьому снігоході радянські дослідники вперше досягли Південного полюсу.
Після розпаду Радянського Союзу росія оголосила всі антарктичні станції своєю власністю і підняла на них російський прапор. Тоді уряд Великобританії підтримав нашу країну, подарувавши їй у 1996 році англійську станцію «Фарадей». Тепер ця станція має назву «Академік Вернадський». Станція «Фарадей» була розташована на невеличкому острові Голіндез. Заснована в 1947 р. Передача станції Україні Англійські полярники на ст. «Фарадей» 1947 р.
Згідно Меморандуму між англійською та українською академіями наук українські вчені зобов'язалися продовжувати дослідження, які раніше виконували англійські вчені. Станція використовується як полігон для розробки й апробації нових методів радіодіагностики навколоземного простору. Українська антарктична станція «Академік Вернадський»
Які особливості географічного положення «зашифровані» у самій назві материка? У перекладі з грецької мови «анти» означає проти, тобто та, що лежить проти північної полярної області земної кулі — Арктики. Назва північної полярної області «Арктика» походить від давньогрецького «арктос» — «ведмідь». Тому, що над Аркикою завжди знаходиться сузір’я Великої Ведмедиці.
