Географія 6 клас. Календарно-тематичне планування уроків.

№ з/п

Дата

Тема уроку

Очікувані результати

Види навчальної діяльності

Домашнє завдання

Вступ    (3 год)

1

Інструктаж з БЖД

Чому необхідно вивчати географію

Географія як наука про Землю.

Значення географічних знань, умінь для життєдіяльності людини.

Учень/учениця:

розуміє причини розмаїття природи та певні її закономірності;

з’ясовує і пояснює значення географічних знань у житті людини;

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

логічно структурує власне повідомлення;

презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб;

розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну географічну проблему у запропонований спосіб;

взаємодіє в групі для розв’язанням навчальної проблеми відповідно до своєї ролі;

знаходить, збирає і зберігає географічні дані різних типів;

критично оцінює географічну інформацію, отриману з різних джерел;

використовує карту, картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень.

Робота з сучасними джерелами інформації:

(Демонстрування навчальних матеріалів) «Географія в сім’ї наук про Землю».

Бесіда/твір-есе:

«Як знання про Землю вплинули на …»

(- обрання місця та форми відпочинку влітку;

- підготовка одягу і взуття напередодні навчання в школі;

- планування поїздки…).

Робота в групах

для розв’язання проблеми:

 «Що і навіщо вивчати сучасним географам?»;

«Чому корисні копалини добувають з морського дна?»;

«Навіщо досліджувати Антарктиду?».

§ 1

стор. 5-9

2

Що допомагає вивчати Землю

Методи географічних досліджень.

Наукові дослідження Землі  і винаходи людства.

Сучасні друковані та електронні джерела географічної інформації.

Робота з сучасними джерелами інформації:

«Як працюють географи-дослідники?» (методи географічних досліджень);

Віртуальна мандрівка з використанням веб-ресурсів («GoogleEarth»,

«Googlemaps» тощо).

Віртуальна подорож одним із природних музеїв України/світу.

§ 2

стор. 10-14

3

Урок-практикум

Як організувати власне спостереження

Особливості організації власних  географічних спостережень.

Практична робота

Спостереження за висотою Сонця над горизонтом.

§ 3

стор. 14-17

Розділ І. Земля на глобусі й карті   (9 год + 1 год)

Тема 1. Глобус – модель Землі   (3 год)

4

Яка форма і розміри Землі

Форма і розміри Землі.

Навколосвітня подорож Фернана Магеллана.

Учень/учениця:

розуміє зміст поняття «геоїд»;

досліджує об’єкти і явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема й цифрові;

використовує глобус як джерело інформації;

пояснює як рухи Землі впливають на її природу й життя людей;

добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань;

здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя інформації географічного змісту на глобусі.

Демонстрування глобуса як моделі Землі.

Робота в групах

для розв’язання проблеми:

 «Яке географічне значення кулеподібної форми Землі?»;

«Визначаємо форму глобуса і порівнюємо її з Землею».

Практикум

Нанесення на карту маршруту навколосвітньої подорожі Фернана Магеллана.

§ 4

стор. 19-23

5

Які рухи здійснює наша планета

Рухи Землі та  їх наслідки.

Робота з глобусом і телурієм.

Моделювання

рухів Землі

(з використанням телурію/веб-ресурсів/друкованих наочних посібників/ рисунків тощо).

§ 5

стор. 24-29

6

Урок-практикум.

Які бувають глобуси. Що і як позначено на глобусі

Глобус як модель Землі: види, умовні знаки.

Визначення напрямів на глобусі.

Робота з картографічною  інформацією:

Практикум

Материки та океани на глобусі. Співвідношення площі водної поверхні й суходолу.

Практична робота

Умовні знаки на глобусі. Визначення напрямів на глобусі.

§ 6

стор. 29-32

Тема 2. Зображення Землі на карті  (6 год + 1 год)

7

Які є способи зображення  Землі

Зображення земної поверхні на космічних знімках, глобусі, картах, планах місцевості.

Визначення напрямків на картах.

Учень/учениця:

використовує карту як джерело інформації;

використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень;

співвідносить інформацію на карті, плані, глобусі та космознімку;

добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань;

використовує вміння перетворювати

й представляти різні види  масштабів;

логічно структурує власне повідомлення;

з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення сучасних картографічних зображень в житті людини;

пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх.

Робота з топографічною картою:

 «Читання інформації з тематичної карти».

§ 7

стор. 33-40

8

Чим географічна карта відрізняється від плану місцевості

Що таке географічні карти і плани місцевості.

Компас.

Робота з умовними знаками плану місцевості

(розпізнавання умовних знаків, що відображають водні об’єкти на плані місцевості).

§ 7

стор. 33-40

9

Які бувають масштаби

Масштаб та його види.

Визначення відстаней між об’єктами на глобусі та карті.

Практична робота.

Порівняння зображень однієї ділянки місцевості на картах різних масштабів.

Вправи на переведення масштабів.

(розв’язування задач на переведення одного виду масштабу в інший).

§ 8

стор. 40-44

10

Яку інформацію можна отримати з картографічних джерел

Шкільні географічні карти, географічні атласи, картографічні онлайн-ресурси. Загально-географічні та тематичі карти.

Робота з інформацією:

Географічний диктант

«Опис місцевості за електронними картами».

§ 9

стор. 44-47

11

Як легенда карти допомагає отримати інформацію

Легенди загально-

географічних та тематичних карт.

Географічна карта в житті людини.

Квест-гра

«Навколосвітня подорож»

(за допомогою картографічних онлайн-сервісів та карт світу)

Робота з умовними знаками на географічних картах

(розпізнавання умовних знаків на картах).

Проєктна діяльність 

«Карти у житті та господарській діяльності людини».

§ 10

стор. 47-50

12

Урок-практикум

Як на планах місцевості й географічних картах визначити напрямки на об’єкти та відстані між ними

Визначення  напрямків на плані місцевості. Визначення відстаней між об’єктами за планом місцевості та географічною картою.

Практикум

Користування моделями, вимірювальними приладами.

Практична робота.

Визначення напрямків та відстаней між об’єктами на глобусі, карті, плані місцевості.

 (з використанням циркуля-вимірювача, курвіметра, нитки).

§ 11

стор. 50-52

13

Узагальнення знань з теми «Вступ», «Земля на глобусі і карті» («Глобус – модель Землі»,   «Зображення Землі на карті») 

Діагностична робота №1

Розв’язування завдань з теми.

стор. 53

повторити    § 1-11

стор 5-53

Розділ ІІ. Оболонки Землі  (52 год + 3 год)

Тема 1. Літосфера   (10 год + 1 год)

14

Яку будову має Земля та літосфера

Внутрішня будова Землі.

Будова земної кори.

Учень/учениця:

розуміє зміст понять «літосфера», «літосферна плита», «землетрус», «епіцентр землетрусу», «вулкан», «кратер», «жерло», «гейзер», «сейсмічний пояс», «ерозія», «зсув», «вивітрювання», «абсолютна і відносна висота точок», «горизонталь», «мінерал», «гірська порода»;

розрізняє гори і рівнини за висотою,види вивітрювання та ерозії, гірські породи за походженням;

знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті вулкани (Етна, Мауна-Кеа, Карадаг), гори (Гімалаї, Карпати, Кримські), рівнини (Амазонська низовина, Східно-Європейська рівнина, Бразильське плоскогір’я, Придніпровська височина, Придніпровська низовина) відповідно до навчального завдання;

використовує фізичну карту як джерело інформації;

здійснює пошук географічної інформації з різних джерел;

використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для моделювання, організації власних географічних досліджень;

створює самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження процесів у літосфері;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються у літосфері;

використовує здобуті знання і набутий досвід для збереження життя й здоров’я свого та інших людей під час  землетрусу, виверження вулкану, утворення зсуву;

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

презентує результати своєї роботи у запропонований спосіб.

Користування цифровими моделями

( «Планета Земля» і «GoogleMaps»,  ін.).

§ 12

стор. 54-58

15

Чому рухаються літосферні плити

Будова літосфери.

Рухи літосфери.

Практична робота.

Позначення на контурній карті меж літосферних плит.

Моделювання (процеси у літосфері)

Створення моделі «Рух літосферних плит».

§ 13

стор.58- 64

16

Чому бувають землетруси та ви відбувається виверження вулканів

Землетруси.

Вулканізм.

Сейсмічні пояси Землі.

Практична робота.

Позначення на контурній карті окремих вулканів, сейсмічних поясів.

Робота з інформацією:

Створення лепбуку/буклету

«Діючі вулкани світу».

Робота з інформацією:

 «Наслідки катастрофічних землетрусів» (презентування інформації з різних джерел).

Моделювання (процеси у літосфері)

Створення моделі «Вулкан».

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

 «Поведінка під час виверження вулкану, землетрусу».

(складання пам’ятки з правилами поведінки).

Розроблення пам’ятки

(жителю і туристу)

 «Ознаки наближення землетрусу (виверження вулкану)». (буклет, постер, флаєр).  

Дискусія 

«Чому люди живуть на схилах вулканів попри небезпеку їх виверження?»

§ 14

стор. 64-71

17

Як зовнішні процеси на Землі формують рельєф

Зовнішні процеси на земній поверхні.

Вивітрювання.

Ерозія.

Дослідження

Що робити в разі  загрози зсуву ґрунту?

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

 «Як попередити про загрозу зсуву місцеву громаду?».

Моделювання (процеси у літосфері)

Створення моделі «Зсув»,

«Водна ерозія» .

Розроблення пам’ятки

(жителю і туристу)

 «Ознаки наближення зсуву»

(буклет, постер, флаєр).  

§ 15

стор. 71-76

18

Як визначають висоту точок місцевості

Абсолютна і відносна висота точок.

Горизонталі.

Шкала висот і глибин.

Практична робота.

Визначення висоти форм рельєфу на місцевості за допомогою нівеліра.

Робота з інформацією:

 «Еверест «підріс» майже на один метр»;

«Найвища гора Землі Еверест чи Мауна-Кеа?». (презентування інформації з різних джерел).

§ 16

стор. 76-81

19

Урок-практикум

Як визначати форми рельєфу

Визначення форм рельєфу.

Практична робота.

Визначення  форм рельєфу, абсолютної та відносної висот.

Практикум

Опис гір, рівнин за фізичною картою України.

§ 17

стор. 81-84

20

Яким буває рельєф суходолу і дна океану

Рельєф суходолу.

Рельєф дна океану.

Моделювання (процеси у літосфері)

процесу утворення складок земної кори.

Створення фотогалереї

«Унікальні форми рельєфу земної кулі/ свого краю».

Скласти  таблицю

«Типи рівнин за абсолютною висотою».

§ 18

стор. 84-91

21

Урок-практикум

Як працювати з фізичними картами

Фізична карта світу, півкуль, України.

Практична робота

Робота з фізичною картою світу та України.

Позначення на контурній карті меж літосферних плит, сейсмічних поясів, окремих вулканів, гір, рівнин.

Гра

«Георграфічний брейн-ринг».

§ 19

стор. 91-95

22

Чим мінерали відрізняються від гірських порід

Мінерали і гірські породи.

Корисні копалини.

Експеримент

Визначення агрегатного стану тіл.

Робота з інформацією:

 «Гірські породи краю».

(скласти інформаційну листівку про гірські породи, які добувають у краї, за запропонованим планом опису).

Дослідження

«Як «народжується» граніт, базальт, пісок, вапняк, торф, кам’яна сіль?»;

«Чому глина буває кольоровою?».

§ 20

стор. 95-101

23

Як використовують корисні копалини

Види корисних  копалин.

Вплив діяльності людини на земну поверхню.

Практична робота.

Робота з колекцією корисних копалин.

Дослідження

Корисні копалини в облаштуванні житла (господарських будівель).

Робота з інформацією:

Комп’ютерна презентація

«У світі гірських порід та мінералів»   (презентування інформації: фото, цікаві факти, можливості використання тощо).

§ 21

стор. 102-107

24

Узагальнення знань з теми «Літосфера»

Діагностична робота №2

Розв’язування завдань з теми.

стор.108

повторити    § 12-21

стор. 54-107

Тема 2.  Атмосфера   (14 год + 1 год)

25

Яку будову має атмосфера

Склад атмосфери.

Будова атмосфери.

Учень/учениця:

розуміє зміст понять «атмосфера», «озоновий шар», «амплітуда температур повітря», «середні температури», «атмосферний тиск», «сила вітру», «бриз», «погода», «теплові пояси», «клімат»;

розрізняє абсолютну і відносну вологість повітря, види хмар, види опадів;

планує географічне дослідження процесів в атмосфері з допомогою вчителя; 

моделює атмосферні явища самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб;

добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань;

будує графічні моделі: графік зміни температури повітря, розу вітрів, діаграми хмарності, опадів;

виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження, фіксує одержані результати;

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

аналізує з допомогою вчителя результати досліджень атмосфери за запропонованими критеріями;

представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про погоду і клімат в різних формах;

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері;

обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми щодо погодних явищ;

використовує фізичну, кліматичну карту як джерело інформації;

використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень;

використовує термометри, барометри, гігрометр, флюгер для визначення характеристик погоди;

визначає та розпізнає самостійно або з допомогою вчителя види хмар;

використовує  самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання  життєвої проблеми, наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ і процесів;

дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до власних географічних досліджень;

добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Моделювання

Складання моделі атмосфери.

Дослід

«Чи є у повітрі кисень?».

§ 22

стор.109-114

26

Як нагрівається атмосферне повітря

Нагрівання атмосферного повітря.

Добовий і річний хід температури повітря, причини його коливання.

Середні температури, амплітуди температур. Вимірювання температури  повітря.

Практикум:

Користування вимірювальними приладами

Зняття показів термометра.

Визначення середніх температур повітря, амплітуди температур повітря за певний період часу, зміни температури повітря з висотою.

Практична робота.

Ведення та аналіз даних календаря погоди за місяць. Складання й аналіз графіка добового і річного ходу температури повітря.

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

Чому на вершинах гір холодніше, ніж біля їх підніжжя?

Моделювання процесів

Нагрівання атмосферного повітря.

Робота з інформацією:

««Озонові діри» в атмосфері: причини виникнення, вплив на здоров’я людини».   (презентування інформації з різних джерел).

§ 23

стор.114-120

27

Чому змінюється атмосферний тиск

Атмосферний тиск, його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску.

Практикум:

Користування вимірювальними приладами

Зняття показів барометрів.

(робота з барометром).

Моделювання процесів

Дія атмосферного тиску в домашніх умовах.

Робота з інтернет-ресурсами: Створення лепбуку/ буклету/ фотогалереї

««Живі барометри нашого краю».  

§ 24

стор.121-126

28

Урок-практикум

Розв’язування задач на визначення температури повітря та атмосферного тиску

Визначення температури повітря, атмосферного тиску.

Розв’язування задач

Визначення зміни температури повітря, атмосферного тиску з висотою.

§ 25

стор.126-127

29

Як утворюється вітер та яке його значення

Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість.

Бризи.

Роза вітрів.

Практикум:

Користування вимірювальними приладами

Зняття показів флюгера.

(робота з флюгером).

Практикум:

Будуємо розу вітрів

Практична робота.

Ведення та аналіз даних календаря погоди за місяць. Складання й аналіз рози вітрів.

Дослідження

Як визначити швидкість вітру за місцевими ознаками?

Робота з інформацією:

«Чому біля берегів водойм в гарячу пору прохолодніше?»   (презентування інформації з різних джерел).

 «Правила поведінки під час сильного вітру    (памятка).

Моделювання процесів

Виникнення вітру;

Проєктування місця розміщення підприємства у своїй місцевості, з урахуванням рози вітрів.

Практикум

Виготовлення флюгера власноруч.

§ 26

стор.127-133

30

Як вода потрапляє в атмосферу

Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни.

Хмари, їхні форми.

Хмарність.

Туман.

Практична робота.

Ведення та аналіз даних календаря погоди за місяць. Складання й аналіз діаграми хмарності.

Робота з інформацією:

«Визначення видів хмар за наочними посібниками»    (презентування інформації з різних джерел).

§ 27

стор.134-141

31

Урок-практикум.

Визначення абсолютної і відносної вологості повітря

Прилади для вимірювання вологості повітря.

Практикум:

Користування вимірювальними приладами

Зняття показів гігрометра.

Розв’язування задач на визначення вологості повітря

(за алгоритмом).

§ 28

стор.141-144

32

Хто живе у хмарах

Опади.

Види опадів.

Вимірювання опадів.

Значення опадів.

Практикум:

Користування вимірювальними приладами

Зняття показів опадоміра.

Моделювання процесів

Утворення хмар і опадів.

Практикум

Виготовлення дощоміра.

§ 29

стор.145-150

33

Урок-практикум

Побудова діаграми кількості опадів

Діаграма.

Практична робота.

Ведення та аналіз даних календаря погоди за місяць. Складання й аналіз діаграми опадів.

§ 30

стор.151-152

34

Як розподіляється тепло на поверхні Землі

Куляста форма Землі і розподіл тепла на її поверхні та в тропосфері.

Теплові пояси.

Погода.

Скласти  таблицю

«Характеристика теплових поясів».

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

Прогнозування погоди за сукупністю народних прикмет.

Робота з інформацією:

«Як працюють метеорологи?»    (презентування інформації з різних джерел).

Дослід

«Стеження за річним рухом Землі».

(дослід із глобусом і лампою).

§ 31

стор.152-157

35

Чому на Землі різний клімат

Клімат. Кліматотвірні чинники. Основні кліматичні показники.

Типи клімату. Кліматичні пояси.

Кліматична карта світу, України.

Практикум

Робота з кліматичними картами

Дослідження

Мінливість погоди на інтерактивних картах погоди.

§ 32

стор.157-163

36

Урок-практикум

Клімат своєї місцевості

Клімат своєї місцевості.

Ресурси атмосфери.

Практична робота.

Опис клімату своєї місцевості.

§ 33

стор.163-165

37

Які атмосферні явища є несприятливими

Небезпечні метеорологічні явища. 

Рідкісні атмосферні явища.

Розроблення пам’ятки

(водію,  туристу, літній людині)

 «Поради під час ожеледиці  (буклет, постер).  

Проєктна діяльність 

«Небезпечні/ рідкісні атмосферні явища своєї місцевості»

(Розпізнавання та правила безпечної поведінки під час несприятливих атмосферних явищ, які характерні для вашої місцевості (буклет, постер, флаєр)).

§34

стор.165-170

38

Який взаємозв’язок між людиною і атмосферою

Джерела та наслідки забруднення атмосфери.

Атмосфера і здоров’я людини.

Заходи для розв’язання екологічних проблем.

Дослідження

Як впливає парниковий ефект на розвиток овочівництва, квітникарства закритого ґрунту у своїй місцевості;

Як можна використовувати  енергію Сонця і вітру?;

Як запобігти зневоднення організму людини, теплового і сонячного удару в  умовах спекотної  погоди;

Глобальне потепління: погляди кліматологів.

§ 35

стор.170-175

39

Узагальнення знань з теми «Атмосфера»

Діагностична робота №3

Розв’язування завдань з теми.

стор. 176,

повторити§ 22-35

стор.109-175

Тема 3.  Гідросфера   (14 год)

40

Що таке Світовий океан

Гідросфера. Світовий океан. Острови в океані. Карта океанів.

Учень/учениця:

розуміє зміст понять «гідросфера», «море», «затока», «протока», «солоність океану», «річкова долина», «річкова система», «басейн річки», «вододіл», «режим річки», «озеро», «водосховище», «канал», «болото», «льодовик», «багаторічна мерзлота», «підземні води», «мінеральні води», «термальні води»;

розрізняє частини Океану, види руху води в океанах, елементи річкової долини, види живлення річок, види озерних улоговин, льодовиків, підземних вод;

знаходить, показує на картах і позначає на контурній карті Чорне, Азовське, Середземне моря; Керченську, Гібралтарську, Магелланову, Берингову протоки; Біскайську, Бенгальську затоки; острови Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Джарилгач; півострови Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан; Маріанську западину; річки Дніпро, Дунай, Ганг, Ніл, Амазонка; озера Шацькі, Каспійське, Байкал відповідно до навчального завдання; 

встановлює з допомогою вчителя взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в гідросфері, унаслідок взаємодії гідросфери з літосферою;

розпізнає з допомогою вчителя пізнавальну проблему щодо використання водних ресурсів, охорони водних об’єктів у запропонованій ситуації;

обирає самостійно або з допомогою вчителя ідеї, способи, засоби для розв’язання  життєвої проблеми щодо безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху болотистою місцевістю;

використовує  самостійно або з допомогою вчителя здобуті знання і набутий досвід для розв’язання  життєвої проблеми, наводить приклади подолання наслідків стихійних явищ і процесів у гідросфері;

з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя значення знань про гідросферу в житті людини,  підприємницькій діяльності;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до наслідків впливу людини на гідросферу;

добирає математичний апарат для розв’язання навчальних завдань.

Робота з картою океанів.

Практична робота.

Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів.

Практична робота.

Опис водного об’єкта за картою.

Скласти  таблицю

«Океанічні жолоби»;

«Острови, їх походження».

§ 36 

стор.177-185

41

Які властивості вод світового океану

Властивості вод Світового океану.

Робота в групах

Розв’язання проблеми:

Чому океанічна вода замерзає при температурі нижче 0 ⁰С?

§  37

стор.185-192

42

Чи рухається вода в Світовому океані

Рухи води у Світовому океані.

Робота з інформацією:

«Глибинами океанів»

(віртуальна мандрівка – перегляд панорамних фото і відео).

Робота з інтернет-ресурсами:

««Ревучі сорокові» - що це?».  

Практикум

Скласти опис течії за планом.

§  37

стор.185-192

43

На що багатий Світовий океан та як людина використовує ці багатства

Життя в океанах і морях.

Ресурси Світового океану.

Господарська діяльність людини у Світовому океані.

Проєктна діяльність

«Правила поведінки під час шторму, цунамі, перебування на березі водойми»

(створення пам’ятки: буклет, постер, флаєр, лепбук).

Скласти  таблицю

«Мешканці океану».

Робота з інформацією:

«Жак-Ів Кусто – видатний дослідник Світового океану».

Практикум

Прийом фішбоун

«Проблеми Світового океану».

Дослідження

Небезпечні тварини на морських пляжах світу.

§ 38 

стор.193-198

44

Що ми знаємо про життя річки

Води суходолу.

Річка: річкова долина, річкова система, басейн річки, вододіл.

Робота з картою

Річки що «загубилися».

(відшукати пересихаючі річки на карті, визначити, яким умовним знаком вони позначаються).

Робота з інформацією:

Фотокросинг

«Річки України і світу»;

Цікаві вислови, прислів’я, приказки про річку.

Практична робота.

Позначення на контурній карті назв річок.

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

Як рельєф впливає на напрямок і швидкість течії річок?;

«Річка надихає».

(сторінками  художніх творів, учнівської

творчості).

Моделювання

Виготовлення макета річкової системи

(пластилін, папір, нитки).

Дослідження

Віртуальна подорож річкою.

§ 39

стор.198-201

45

Чи «працюють» і «живляться» річки

Живлення, водний режим річки.

Робота річок.

Практична робота.

Визначення довжини річки користуючись масштабом і ниткою або курвіметром.

Проєктна діяльність 

«Правила безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, перебування на березі водойми»

(створення пам’ятки: буклет, постер, флаєр, лепбук).

Робота з інформацією:

 «Презентую водоспад».

§ 40

стор.202-206

46

Як утворюється озеро

Озера, походження озерних улоговин.

Солоність озер.

Практична робота.

Позначення на контурній карті назв озер.

§  41

стор.206-209

47

Урок-подорож

Озера України

Озера України.

Практична робота.

Позначення на контурній карті назв озер України.

Робота з інформацією:

Опис озера за картою

«Озера України і світу».

§ 42

стор.210-213

48

Як утворюються болота

Болота, особливості їх утворення та поширення.

Проєктна діяльність

«Правила руху болотистою місцевістю»

(створення пам’ятки: буклет, постер, флаєр, лепбук)).

Скласти  таблицю

«Види боліт».

Робота з інформацією:

 «Як розпізнати непрохідне болото? Яку воно несе небезпеку?».

§  43

стор.213-216

49

Які водойми створила людина.

Льодовики та багаторічна мерзлота – це одне й те ж?

Штучні водойми і водотоки. Льодовики. Багаторічна мерзлота.

Моделювання

Будуємо греблю на річці: мета, місце, наслідки

(моделююча вправа з використанням фізичної карти).

Скласти  таблицю

«Канали: Панамський та Суецький».

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

Які зміни відбудуться на нашій планеті у випадку танення льодовиків Гренландії і Антарктиди?

§  44

стор.217-220

50

Які особливості підземних  вод                   

Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі.

Термальні та мінеральні води.

Дослідження

З яких водних джерел здійснюється водопостачання твого населеного пункту?;

Чому міліють криниці?;

Куди потрапляють стічні води?;

Які води називають термальними та мінеральними?

Міні-проект

«Мінеральні води України».

§ 45 

стор.221-224

51

Як людина взаємодіє з гідросферою

Водні ресурси.

Людина і гідросфера

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

Обмін досвідом економії води в родині.

Розв’язування задач

Як заощадити на воді?

Скільки коштує вода?

§  46

стор.224-226

52

Урок-екскурсія до місцевої водойми (річка, озеро, ставок).

Екологічні проблеми водойм своєї місцевості

Гідроніми.

Екскурсія:

Екологічні проблеми водойм моєї місцевості.

§ 47

стор.226-227

53

Узагальнення знань з теми «Гідросфера»

Діагностична робота №4

Розв’язування завдань з теми.

стор.228

повторити

§ 36-47

стор.177-227

Тема 4.  Біосфера (4 год)

54

Що об’єднує біосфера

Складові біосфери

Взаємозв’язки між оболонками Землі.

Земельні ресурси.

Людина і біосфера.

Учень/учениця:

розуміє зміст понять «біосфера», «тип ґрунту», «ареал»;

використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки  об’єктів і явищ в біосфері для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми;

бере активну участь у комунікації, використовуючи прийоми  комунікативної взаємодії;

представляє самостійно або з допомогою вчителя інформацію про ґрунти своєї місцевості;

характеризує з допомогою вчителя чи інших осіб властивості ґрунтів, використовуючи відповідну наукову  термінологію;

презентує приклади власного досвіду зі збереження тваринного, рослинного світу та ґрунтів  своєї місцевості;

використовує самостійно або з допомогою вчителя уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ у біосфері для розв’язання запропонованої життєвої проблеми.

Проєктна діяльність 

«Збереження біосфери».

Акція: «Посади дерево».

(презентація участі в акції).

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

Яка роль організмів у регулюванні газового стану атмосфери?;

Чому в екосистемі важливе місце займають рослини?

Скласти схему взаємодії оболонок Землі.

Робота з інформацією:

Повідомлення/ презентація/ виступ

«Поява перших живих організмів на Землі».

§ 48 

стор.229-233

55

На які біологічні ресурси багата Земля

Біологічні ресурси та закономірності їх поширення.

Дослідження

Які біологічні ресурси використовують у господарській діяльності твого краю?

Проєктна діяльність 

«Компостування органічних відходів вдома, у шкільних їдальнях».

(презентація  досвіду).

Практична робота.

Складання ланцюга живлення для лісу, степу, лугу,  водойми своєї місцевості.

§  49

стор.234-237

56

Чому ґрунт називають «особливим природним тілом»

Типи ґрунтів,

закономірності їх поширення.

Властивості ґрунтів.

Карта ґрунтів.

Земельні ресурси.

Людина і біосфера.

Робота з інформацією:

 «Як працювати з картою ґрунтів?;

«Верміферма – що це?».

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

Як визначити тип ґрунту на дачній ділянці, та покращити його родючість?;

Яка роль організмів у перетворенні гірських порід у ґрунті?

Практична робота.

Порівняння властивостей ґрунту і гірської породи.

Дослідження

Стихійні сміттєзвалища, забруднення ґрунтів своєї місцевості.

§ 50

стор.237-243

57

Урок-екскурсія у краєзнавчий музей/ у природу

Тема 5.  Природні комплекси   (6 год)

58

У чому проявляється різноманітність природних комплексів

Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи.

Учень/учениця:

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя ті із запропонованих проблем щодо природних комплексів, які можна розв’язати дослідницьким способом;

розуміє значення співробітництва у розв’язанні навчальної проблеми;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами.

Робота з інформацією:

Скласти логічну схему

«Зв’язки окремих компонентів природного комплексу».

(навести приклади таких зв’язків).

§ 51

стор. 244-247

59

Що таке географічна оболонка

Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості.

Практична робота.

Аналіз схем колообігу води, кисню, карбону в природі.

(«ілюстрування прикладами схем колообігу води, кисню, карбону в природі).

Робота з інформацією:

Скласти  схему

«Склад географічної оболонки».

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

(складання схем взаємозв’язків у оболонках Землі)

«Літосфера – атмосфера»;

«Літосфера – гідросфера»;

«Літосфера – біосфера»;

«Атмосфера – гідросфера»;

«Атмосфера – біосфера»;

«Гідросфера – біосфера».

(інтелектуальні практикуми: квест, пазл, проєкт).

§ 52

стор.247-251

60

Які бувають природні комплекси

Природні комплекси Землі.

Широтна зональність. Природна зона. Зміна природних комплексів у горах.

Робота з інформацією:

 «Умови проживання людей у різних природних зонах».

(оцінка умов проживання).

§ 53

стор.251-257

61

Урок-екскурсія

Чим цікаве природне середовище

 Правила поведінки у природному середовищі.

Пам’ятки природи, унікальні природні комплекси (ділянка лісу, заплава, водойма, гора, печера тощо).

Проєктна діяльність 

Опис/ характеристика/ есе/ міні-розповіді пам’ятки природи, унікального природного комплексу (ділянка лісу, заплава, водойма, гора, печера тощо).

Екскурсія

до природного комплексу.

Робота з інформацією:

Приклади загадок, прислів’їв, приказок про природні об’єкти та явища.

§ 54

стор.257-259

62

Як людина охороняє природне середовище

Природне середовище та його охорона.

Навчальний проєкт

Що я можу зробити для збереження природи свого краю.

§ 55

стор.259-260

63

Урок-практикум.

Дослідження взаємозв’язків у природному комплексі своєї місцевості

Природні комплекси краю.

Практична робота.

Характеристика одного з природних комплексів своєї місцевості за алгоритмом.

 (письмовий опис, відеоролик, фото, презентація, малюнок, модель тощо).

§ 56

стор.261

Тема 6.  Антропосфера   (4 год + 1 год)

64

Що таке антропосфера

Антропосфера – географічний та соціальний простір життя і діяльності людини.

Учень/учениця:

пояснює зміст поняття «антропосфера»;

обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення  існуванню зони контакту людини з природою;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

створює самостійно / в  групі чи з допомогою  інших осіб презентації щодо впливу людини на компоненти   географічної оболонки в  запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і  пристроїв;

використовує наукові факти для формулювання власних суджень щодо  зв’язків антропосфери з іншими оболонками Землі;

оцінює взаємозв'язок людини з іншими сферами навколишнього середовища;

пропонує власні заходи зі збереження природного середовища своєї місцевості.

Робота з інформацією:

Створення лепбуку/буклету

«Світ, в якому я живу».

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

«Аукціон ідей: «Збережемо природу планети».

§ 57

стор.262-265

65

Що таке антропосфера Зв’язки антропосфери з іншими оболонками Землі.

Робота в групі

для розв’язання проблеми:

Експертна оцінка стану природного середовища своєї місцевості «Еколог, біолог, географ,  хімік. »;

Енергозбереження для мене – це … .

§ 57

стор.262-265

66

Екологічна толока

Акція «Година для Землі».

Екологічна акція у своїй громаді.

67

Урок-узагальнення

Дослідження

Земля  для людей, чи людина для Землі?;

Що чекає планету Земля в майбутньому?

Моделювання

«Людина і навколишнє природне середовище.

(створення ментальних карт).

повторити§ 48-57 стор.229-265

68

Узагальнення знань з теми «Біосфера та ґрунти», «Природні комплекси», «Антропосфера»

Діагностична робота №5

Розв’язування завдань з теми.

стор.266-267

69-70

Повторення