ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ ЗЕМЛІ
Про матеріал
ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ ЗЕМЛІ .Геологічне літочислення. Розвиток Землі в ранні еони. Розвиток Землі у фанерозої. Кайнозойська ера.
5. З якими відділами рослин, типами тварин та класами хребетних тварин ви ознайомилися на уроках біології? Нижчі рослини (Водорості)Тіло цих рослин не поділене на органи та тканини і називається сланню (таломом). Вони мешкають переважно у водному середовищі. Зелені водорості (Chlorophyta). Налічують найбільше видів і містять переважно зелений пігмент хлорофіл (приклади: хламідомонада, хлорела, улотрикс, спірогіра). Діатомові водорості. Одноклітинні організми, вкриті міцним панциром із кремнезему (приклад: навікула, пінулярія). Бурі водорості. Багатоклітинні морські організми великих розмірів, що містять бурі пігменти (приклад: ламінарія або морська капуста, фукус). Червоні водорості (Багрянки). Переважно глибоководні морські рослини, що здатні вловлювати слабке світло завдяки червоним пігментам (приклад: порфіра, філофора).
Вищі спорові рослини. Ці рослини вже мають тканини та органи, але розмножуються за допомогою спор, а для запліднення їм обов'язково потрібна вода. Мохоподібні. Не мають справжніх коренів і провідних тканин, а до ґрунту кріпляться ризоїдами (приклади: зозулин льон, сфагнум, маршанція). Плауноподібні. Багаторічні трав'янисті рослини з повзучими стеблами, дрібними листками та спороносними колосками (приклади: плаун булавоподібний, баранець). Хвощеподібні. Трав'янисті рослини з членистими стеблами, просоченими кремнеземом, та дрібними лускоподібними листками (приклад: хвощ польовий). Папоротеподібні. Мають великі розсічені листки (вайї), підземне кореневище, а спори утворюються на нижньому боці листків (приклади: щитник чоловічий, орляк, сальвінія).
Тип Губки. Найпримітивніші багатоклітинні тварини, які не мають справжніх тканин та органів і ведуть прикріплений спосіб життя. Тип Кишковопорожнинні (Жалкі). Водні організми з променевою симетрією тіла та жалкими клітинами (медузи, коралові поліпи, гідри). Тип Плоскі черви. Двобічносиметричні тварини зі сплющеним тілом, серед яких багато паразитів (біла планарія, печінковий сисун, ціп'яки). Тип Круглі черви (Нематоди). Тварини з несегментованим округлим тілом та первинною порожниною (аскарида, гострик). Тип Кільчасті черви. Організми, тіло яких поділене на схожі між собою сегменти (дощовий черв'як, п'явки, нереїс). Тип Молюски (М'якуни). Тварини з м'яким несегментованим тілом, яке зазвичай захищене черепашкою (равлики, мідії, восьминоги, кальмари). Тип Членистоногі. Найчисельніший тип тварин із хітиновим покривом та членистими кінцівками, до якого належать ракоподібні, павукоподібні та комахи. Тип Голкошкірі. Виключно морські тварини з радіальною симетрією та вапняковим скелетом під шкірою (морські зірки, морські їжаки, голотурії). Тип Хордові. Найбільш високоорганізований тип тварин, які мають внутрішній осьовий скелет — хорду або хребет.
Історія нашої планети налічує близько 4,6 млрд років. Історію її розвитку, внутрішню будову, речовинний склад земної кори та процеси, що в ній відбуваються, вивчає наука геологія. Тому весь час від утворення планети й донині називають геологічною історією Землі. Геологічне літочислення.
Геологічну історію Землі поділяють на величезні проміжки часу — 4 еони, кожний із яких відображає етап геологічного розвитку планети, який відрізняється від суміжного. Термін еон у геології походить від давньогрецького слова αἰών (aiṓn), що означає «вік», «епоха» або «тривалий відрізок часу». У сучасній геохронології еоном називають найбільший підрозділ геологічної історії Землі, який об'єднує кілька ер.
Більшість ер, у свою чергу, поділяють на геологічні періоди. Кожний з них відповідає певному етапу розвитку земної кори та органічного світу. Кайнозойську еру (еру «нового життя») виділили через глобальне вимирання динозаврів на межі крейдового та палеогенового періодів (близько 66 мільйонів років тому) і подальший стрімкий розквіт ссавців, птахів і покритонасінних рослин. Цей рубіж став початком формування сучасного вигляду Землі, її клімату, материків та біосфери.
Разом три перші еони називають докембрієм (за назвою першого періоду наступної палеозойської ери), який охоплює майже 90% усього геологічного часу. Розвиток Землі в ранні еони. Строматоліти — це шаруваті осадові гірські породи, що утворюються внаслідок життєдіяльності колоній мікроорганізмів, насамперед ціанобактерій (синьо-зелених водоростей). Вони є одними з найдавніших відомих свідчень життя на Землі, вік найстаріших із яких сягає близько 3,5 мільярдів років.
Завдяки сучасним методам досліджень про ті віддалені часи накопичують усе більше й більше знань, що спричиняє уточнення геохронологічної шкали. Докембрій (криптозой) виділяють як окремий величезний етап геологічної історії Землі через радикальну відмінність його гірських порід від молодших відкладень — у них практично відсутні скелетні рештки організмів
Перші понад пів мільярда років тривав еон гадей (з грец. — за іменем бога підземного царства). Тоді наша планета не мала земної кори. Земля являла собою велетенську розігріту кулю. У розплавлених надрах важкі речовини опускалися до центру, формуючи ядро, а легкі піднімалися до поверхні, утворюючи мантію.
Еон протерозой (з грец. — раннє життя) тривав наступні понад два мільярди років. Тоді літосфера розтріскалася на велетенські плити. Процеси вулканізму й активного горотворення локалізувалися на краях літосферних плит. Третина поверхні України складена гірськими породами архею та протерозою.
У гірських породах початку палеозою (з грец. — раннє життя) різко збільшується кількість решток давніх тварин, що назвали «вибухом життя» Протягом усієї ери відбулося колосальне збільшення видів рослин і тварин. Але еволюція організмів супроводжувалася значною кількістю вимирання цілих груп. Палеозойська ера. «Кембрійським вибухом» (або «вибухом життя» палеозойської ери) називають різке прискорення еволюції, що відбулося приблизно 538–541 мільйон років тому на початку кембрійського періоду
Із води вийшли на суходіл велетенські земноводні — родичі сучасних жаб. Першими великими хребетними тваринами, що вийшли на суходіл, були лабіринтодонти (стегоцефали) — вимерлі гігантські амфібії, які панували на Землі в кам'яновугільному та пермському періодах. Вони вважаються далекими родичами сучасних жаб, саламандр та тритонів.
Завдання. 1. Використовуючи малюнок, назвіть послідовно еони від найдавнішого до сучасного. Зверніть увагу, що в геохронологічній шкалі давніші ери позначені знизу, так само, як у земній корі давніші гірські породи осадового походження залягають глибше. 2. Який проміжок часу називають «докембрій», чому саме? 3. Розрахуйте в роках та відсотках тривалість кожного з еонів у геологічній історії Землі. 4. Визначте, з яких геологічних ер складається еон фанерозой. Розрахуйте їх протяжність у роках та відсотках щодо всієї геологічної історії. 5. Назвіть геологічні періоди, з яких складається кожна з геологічних ер фанерозою. Роздивіться, якими індексами та кольорами їх позначають на геологічній карті. 6. Знайдіть відповідність між геологічними ерами та епохами горотворення, які в них відбувалися. 7. Назвіть еон, геологічну еру та період, у які ми живемо.
Завдання. 1. Назвіть часові межі раннього палеозою та геологічні періоди, з яких він складається. 2. За мал. 58, 1 з’ясуйте, які давні материки існували в ранньому палеозої, у якій півкулі вони переважно розміщувалися. 3. На мал. 58, 2 і 3 розгляньте, рештки яких тварин у гірських породах свідчать про їхнє формування в ранньому палеозої. Підготуйте інформацію про цих тварин та поділіться нею з однокласниками. 4. Назвіть епоху горотворення, що відбувалася в ранньому палеозої. Відшукайте на тектонічній карті світу приклади гір такого віку. Поясніть, на яких материках вони знаходяться та яку мають висоту і зовнішній вигляд. Чи є такого віку структури на території України?
Завдання. 1. Назвіть часові межі пізнього палеозою та геологічні періоди, з яких він складається. 2. За мал. 59, 1 з’ясуйте, як змінилося розташування давніх материків у цей час порівняно з раннім палеозоєм. 3. За мал. 59, 2, 3, 4 розгляньте, які групи рослин і тварин були панівними в океані та на суходолі в пізньому палеозої. Підготуйте інформацію про них та поділіться нею з однокласниками. 4. Пригадайте, яка гірська порода виникла з решток давніх деревоподібних папоротей. Який з геологічних періодів має похідну від неї назву? 5. Назвіть епоху горотворення в пізньому палеозої. Відшукайте на тектонічній карті світу приклади гір такого віку. Поясніть, на яких материках вони знаходяться та яку мають висоту і зовнішній вигляд. Де на території України є структури цього віку?
Завдання. 1. Назвіть часові межі мезозойської ери та геологічні періоди, з яких вона складається. 2. За мал. 60,1 з’ясуйте, які материки та океани існували в мезозої. Порівняйте з пізнім палеозоєм. 3. За мал. 60,2 і 3 розгляньте, які групи рослин і тварин панували на Землі в мезозойську еру. Підготуйте інформацію про різноманітність динозаврів, що завоювали всі сфери життя в мезозої, та поділіться нею з однокласниками. 4. За мал. 60,4 роздивіться, який вигляд мали перші птахи. Підготуйте інформацію про те, які вони мали ознаки одночасно птахів та плазунів. 5. Пригадайте, яка гірська порода дала назву одному з періодів мезозою. Із чим це може бути пов’язано? 6. Назвіть епоху горотворення в мезозої. Відшукайте на тектонічній карті світу приклади гір такого віку. Поясніть, на яких материках вони знаходяться та яку мають висоту і зовнішній вигляд. Чи є на території України гори цього віку?
Завдання. 1. Назвіть часові межі кайнозойської ери та геологічні періоди, з яких вона складається. 2. За мал. 61,1 з’ясуйте, які материки та океани існували на початку кайнозою. Порівняйте їх із сучасними материками. Поясніть, чому зник давній океан Тетіс. 3. За мал. 61,2, 3 і 4 роздивіться, як поступово змінювався органічний світ кайнозою. Про які зміни клімату це свідчить? 4. Підготуйте інформацію про четвертинні зледеніння та їх вплив на природу материків північної півкулі і територію України зокрема. 5. Назвіть епоху горотворення в кайнозої. Відшукайте на тектонічній карті світу приклади гір такого віку. Поясніть, на яких материках вони знаходяться та яку мають висоту та зовнішній вигляд. Де на території України є гори цього віку?
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів1 бал • 1. На які великі та менші відрізки часу поділяють геологічну історію Землі? 2. Назвіть еони, а також геологічні ери фанерозою. У якому часовому напрямі вони показані в геохронологічній шкалі? 2 бали • 3. Поясніть, за якими ознаками можна визначити абсолютний і відносний вік гірських порід осадового та магматичного походження. 4. Простежте розвиток земної кори та органічного світу в різні геологічні часи. 3 бали • 5. Поміркуйте, як за складом гірських порід та органічними рештками можна відтворити природні умови минулих геологічних часів: зміни меж морських басейнів, рельєф суходолу, особливості кліматичних умов. 6. Поясніть, яке практичне значення для людини має вивчення геологічного минулого нашої планети.