Мета:
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: атласи, підручник для 9 класу з географії, карта господарського комплексу України, схема.
Навчально-виховне об’єднання № 33 «Загальноосвітня школа I-III ст., дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Розробка уроку з географії
Розробила та провела
вчитель географії
Чумак Анастасія Іванівна
Кіровоград, 2016
Мета:
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: атласи, підручник для 9 класу з географії, карта господарського комплексу України, схема.
Дата проведення: 17.02.2016
Клас: 9
Хід уроку:
Доброго дня, учні. Сьогодні у нас з вами відкритий урок з географії на тему «Тваринництво, його структура та географія».
1. Яку частку продукції сільського господарства дає тваринництво?
2. Яких тварин розводять у вашій місцевості?
3. Яку продукцію виробляють у тваринництві?
4. Від чого залежить географія галузі?
5. Які види культурних рослин найважливіші для тваринництва?
6. Які галузі промисловості використовують тваринницьку продукцію?
II. Мотивація навчальної діяльності
Соціогеографічний практикум
План нашого уроку:
1. Тваринництво, його структура.
Тваринництво — друга після рослинництва галузь сільського господарства. У складі тваринництва декілька галузей: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво та ін. На структуру, розміщення і спеціалізацію тваринництва впливає характер кормової бази. Майже третину всіх посівних площ в Україні зайнято під кормовими культурами, до яких належить кукурудза на силос і зелений корм, а також соя, люпин, кормові боби. Решта кормових угідь зайнята посівами однорічних трав, багаторічних трав та озимих на зелений корм. Кормові культури вирощують повсюдно: кукурудзу, фуражне зерно, кормові коренеплоди в усіх природних зонах, багаторічні трави — на Поліссі та в Лісостепу, кормові баштанні — в Степу. Кормовою базою для тваринництва є й природні угіддя — сіножаті й пасовища.
Скотарство — одна з найважливіших галузей тваринництва. Воно поширене на всій території України (поголів'я великої рогатої худоби на початок 2009 року становило 5,16 млн голів). Найбільше великої рогатої худоби в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь — у Карпатах, лісостепу і на Поліссі, найменше — у степу.
Скотарство дає найбільший обсяг тваринницької продукції — молока і м'яса. За співвідношенням виробленої продукції розрізняють кілька напрямів скотарства: молочне, м'ясне, м'ясо-молочне та молочно-м'ясне.
Молочне скотарство розвивається переважно там, де є пасовища із соковитими травами (Полісся) або навколо великих міст, де є значний споживач свіжого молока. Для районів інтенсивного землеробства з високою часткою посівних площ кормових культур, а також сіножатей і пасовищ, властивий молочно-м'ясний напрям (Лісостеп, південь Полісся). М'ясо-молочне скотарство поширене в тих районах, де в кормовій базі переважають висококалорійні корми. Це степова, посушлива зона, де трави влітку висихають (Миколаївська, Херсонська області, степовий Крим). М'ясний напрям розвивається лише у спеціалізованих на вирощуванні молодняка господарствах, які виникли при цукрових, крохмалепатокових, спиртових заводах, відходи яких є висококалорійними кормами. Загалом в Україні переважає скотарство молочно-м'ясного напряму. Останнім часом створюють тваринницькі комплекси з відгодівлі великої рогатої худоби різних напрямів на промисловій основі.
Друга за значенням галузь тваринництва — свинарство (поголів'я на початок 2009 року становило близько 6,4 млн голів). Найрозвинутіше воно в степу та лісостепу, де є багато концентрованих кормів. На Поліссі свинарство базується на картоплі, але, оскільки цей корм дорогий, собівартість продукції свинарства тут вища, ніж у лісостепу.
Свинарство залежно від типів годівлі має певні виробничі напрями. У господарствах лісової зони та лісостепу, що базуються на картопле- і бурякоконцентратному типах годівлі, провідною спеціалізацією є м'ясо-сальна. У степу, де в кормах висока частка дешевих концентратів, відображені риси сального напряму свинарства.
Вівчарство поширене, головним чином, у степу, особливо південному, та Карпатах. У степу розвивається вовняне, переважно тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, яке дає якісну вовну. Базується воно на дешевих пасовищних і грубих кормах. Для вівчарства використовують у степу сухі вигони і пасовища. Вівці добре переносять посуху, холод і можуть добувати корм навіть з-під снігу завглибшки до 20 см. На Поліссі та в Карпатах переважає грубововняне, шубне вівчарство, що дає високоякісні, міцні, теплі овчини, з яких виготовляють кожухи.
Птахівництво розвинуте в усіх регіонах. Розводять гусей, качок, курей, індиків. Найбільшу увагу приділяють збільшенню поголів'я курей для отримання м'яса і яєць. Створено великі спеціалізовані птахофабрики поблизу великих міст, промислових та рекреаційних центрів.
Дедалі важливішого значення набуває ставкове рибництво. Розводять переважно коропа. Товарне значення має форель.
Бджільництво поширене в усіх зонах, але найкращі умови для його розвитку — на Поліссі, у широколистяних лісах та в лісостепу.
Шовківництво (розведення тутових і дубових шовкопрядів) добре розвинуте в степових і частково в лісостепових областях. Розвивається в Україні звірівництво. З хутрових звірів на спеціалізованих фермах і звірогосподарствах розводять сріблясто-чорну лисицю, норку, голубого песця, нутрію.
У лісостепових і лісових областях поширене кролівництво, яке дає вдвічі більше м'яса, ніж вівчарство.
Ставкове рибництво є перспективним напрямом розвитку. Воно розвивається на основі ставків, водоймищ Дніпра, Дністра, Південного Бугу тощо. Найбільш розвинута ця галузь у Лісостепу та Карпатах.
Води України мають близько 200 (за іншими даними — 180) видів риб: 110 у річках, 180 — у морі (близько 90 видів живуть і в прибережних частинах Азовського та Чорного морів, і в ріках, що впадають у ці моря). Переважна більшість видів риб є промисловими; кілька десятків не мають промислового значення з уваги на свою нечисленність, малий розмір чи отруйність; серед промислових ледве близько 10% має більше значення, і на них припадає більшість улову.
Риби внутрішніх водойм України трапляються такі, що постійно живуть у річках, озерах чи ставах, такі, що обмежені у своєму поширенні окремими річками, такі, що живуть водночас і в річках і в лиманах; прохідні (осетри, білуга, оселедець та ін.), що частину життя проводять у морі, частину — в річках, ще ін., що живуть в опріснених, прилеглих до гирла рік ділянках моря і входять у річки для нересту та зимівлі. Рибою, яка живе у річці, але на нерест іде у море, є вугор. Рибальство на внутрішніх водах вже не має добрих умов розвитку, бо води України все більше стають занечищені, а для їх очищення вкладається замало коштів. Ряд видів риб винищено, на що вплинув також її хижацький вилов.
Річкове рибне господарство мало в Україні до початку 19 ст. найбільше значення. Серед рік України основне рибогосподарство значення мають Дніпро (з його приток — головне Прип'ять і Десна), нижній Дунай, менше Дністер, Південний Буг і Сіверський Донець. У сточищі Дніпра налічується 66 видів риб (у пригирловій частині); основними промисловими видами є: лящ, судак, короп, лин, щука, сом, окунь. Багатий на рибу нижній Дунай — 71 вид, серед них велике промислове значення мають:білуга, осетер, севрюга, стерлядь, сом, лин, короп, щука і оселедець, що заходять з моря.
Чимало риб має Південний Буг, зокрема у пригирловій частині (70 видів; у середньому— близько ЗО), серед них найголовніші: короп, лящ, плітка, червоноперка, окунь, карась. Іхтіофауна Дністра нараховує 57 видів (у верхів'ї переважають марена, підуст, головець та інші види, що живуть у поточній воді; у нижній — плітка, краснопірка,окунь, бичок, чехоня, лящ та ін.); Сіверський Донець — 44 види (лящ, підуст, в'язь, щука й ін.). Деяку роль у відтворенні рибних запасів великих річок відіграють їхні притоки.
IV. Систематизація та узагальнення знань
1. Пропоную учням заповнити таблицю «Характеристика галузей виробництва» (кожну галузь колективно обговорюємо та аналізуємо за планом).
2. Ми визначили структуру і географію галузі, знаємо, яку продукцію дає тваринництво, яку кормову базу використовує. Складіть схему виробничих зв’язків тваринництва.
3. Уявіть, що ви — фермер. Подумайте, спрогнозуйте:
Який буде напрям вашого фермерського господарства? Чому? За рахунок чого ви плануєте отримати прибутки?
№ п/п |
Перспективи |
Проблеми |
1 |
низька ефективність сільгосппідприємств означає високу потребу в інвестиціях, оновленні технологічного оснащення виробництва; |
диспаритет цін на продукцію сільського господарства, зокрема яловичину та промислові товари; |
2 |
Факторів зміни негативних технецій небагато, та вони є: це стабільна податкова система, достатня кількість державної підтримки та прозорість її розподілу |
відсутність промислового вирощування худоби та зосередження значної частини виробництва у господарствах населення, що не забезпечує ефективності та якості продукції; |
3 |
в свою чергу тривалий термін окупності інвестицій у тваринництво на рівні 4-5 років для свинарства й птахівництва та 7-8 років для ВРХ (для порівняння, у рослинництво інвестиції окупаються за 2-3 роки) означає низьку інвестиційну привабливість галузі; |
забій населенням молочних телят через неможливість його вирощувати; |
4 |
вступ України до СОТ, зниження держпідтримки, непрогнозоване на перспективу оподаткування сприятимуть подальшому зниженню поголів’я худоби та забезпеченості м’ясопереробної галузі сировиною вітчизняного походження. |
відсутність доступної інформації про сучасні та ефективні технології вирощування ВРХ; |
5 |
|
відсутність диференціації ціни на м’ясну і молочну худобу; |
6 |
|
обмежений доступ до кормових ресурсів |
7 |
|
проблема фінансового забезпечення технологічного переоснащення ферм і тваринницьких комплексів |
IV. Підсумок уроку
Отже, ми визначили сьогодні головне завдання тваринництва. Яке?
Визначили проблеми галузі. Які?
Накреслили шляхи розв’язання проблеми. Які?
Хочеться, щоб ви цінували працю тих людей, які в холод і спеку, у свято і будень виходять у поле, щоб виростити врожай і нагодувати країну.
V. Домашнє завдання
1. Вивчити § 21
2. Використовуючи карти атласу, порівняйте розвиток тваринництва у двох областях України
3. Порівняйте спеціалізацію тваринництва на Поліссі й у степу. Якими чинниками зумовлені відмінності?
4. На високий рівень підготувати повідомлення на тему: «Тваринництво Кіровоградщини»