До розіграшу
залишилось:
15 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Конспект уроку "Клімат України"8 клас.

Про матеріал

Конспект уроку"Клімат України" 8клас.Є презентація.

Перегляд файлу

Тема: Кліматотвірні чинники - сонячна радіація,атмосферна циркуляція, підстильна поверхня,їх взаємодія та розподіл по території України..

Мета:

  • навчальна:
  • обґрунтувати поняття клімату;
  • дати характеристику основних чинників формування клімату;
  • розкрити поняття розподілу радіаційного балансу, сумарної сонячної радіації, підстилаючої поверхні на території України;
  • дати оцінку типам повітряних мас, що панують над її територією;
  • розвиваюча:
  • продовжити формувати навички  роботи з географічними картами, умінням їх  аналізувати;
  • розвивати  логічне  мислення та допитливість учнів;
  • виховна:
  • виховувати дбайливе ставлення до свого здоров`я,внаслідок впливу кліматичних чинників на нього.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: робота в малих групах  з елементами евристичної бесіди з використанням мультимедійних технологій.

Обладнання: підручник, атлас України, «Фізична карта України», «Кліматична карта України».

Технічні засоби навчання: мультимедійна дошка,  проектор.

Зміст.

І. Організаційний момент  уроку.

          - Оголошення теми уроку.

         - Формування разом з учнями мети уроку

 ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

       «Проблемне питання»

  • Чому людство постійно займається вивченням питань клімату?
  • Вислови учнів:
  • Клімат – явище, яке належить до природних умов і безпосередньо впливає на життя і здоров'я людей,яке щороку посилюється.
  • Окремі напрямки: кліматологія і метеорологія.
  •  Неконтрольована людська діяльність веде до глобальних не тільки кліматичних змін, а й в цілому географічної оболонки.

 ІІІ. Актуалізація опорних знань.

«Бліцопитування»

  • Що таке погода?
  •  Що таке клімат?
  • Чим відрізняється погода від клімату?
  • Які кліматотвірні чинники вам відомі?
  • Як ви вважаєте, які з них є основними?
  • Які типи клімату існують на Землі?
  • Які існують кліматичні пояси?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Прийом «Скарбничка»

Вчитель коментує зміст слайду, пояснює терміни

  • Клімат - багаторічний режим погоди, характерний для певної території.
  •       Кліматологія – наука, що вивчає питання кліматотворення, опису та класифікації типів клімату земної кулі, антропогенний вплив на клімат.
  •       Прикладні галузі: біокліматологія, агрокліматологія, палеокліматологія, медична кліматологія.
  •       Становлення кліматології як окремої науки – ХІХ ст. (Воєйков, Вільд, Гумбольдт, Кеппен).
  •       Випереджувальне завдання для учнів:

Підготовка даних про кожного із названих вчених .

Воєйкова, Олександра Івановича

 

Воєйков, Олександр Іванович

Російський метеоролог і географ, племінник Олександра Федоровича Ст. (див. нижче), рід. у 1842 р. у Москві. У молоді роки (1856-58) багато подорожував по Західній Європі і Азіатської Туреччини (Сирії і Палестині). У 1860 р. вступив на фізико-математичний факультет с.-петербурзького університету, але наступного року виїхав за кордон, де слухав курси в берлінському університетах, гейдельберзькому та геттінгенському; останнім університетом удостоєний ступеня доктора філософії (1865). Складаючись з 1866 р. членом Імп. русс. географ. суспільства, Ст. став приймати близьку участь в його роботах та за дорученням товариства їздив у 1869-70 р. за кордон для ознайомлення з метеорологічними станціями у Відні, Мілані, Парижі, Брюсселі та Лондоні. У 1870 р. В. (2-ий раз; 1-й раз в 1868 р.) об'їздив східний Кавказ (Дагестан, Баку і Ленкорань). В. брав також активну участь в роботах метеорологічної комісії Імп. рос. геогр. заг. як її секретаря, обробивши спостереження дощової і грозовий мережі цієї комісії за 1871 рік. Наступні 5 лт присвячені Ст. цілого ряду тривалих подорожей; в 1872 р. він об'їздив Галичину, Буковину, Румунію, Угорщину і Трансільванію, де, між іншим, займався дослідженням чорнозему. У лютому 1873 р. В. вже було в Нью-Йорку і до жовтня цього року здійснив велику подорож по Сполучених Штатах і Канаді (С.-Луї, Нью-Орлеан, через Техас, Колорадо, Міннесоту і озерним областях до Квебеку). Повернувшись до Вашингтона, Ст. до весни наступного року за пропозицією секретаря Смітсоніанського інституту доповнив здійснене інститутом велике видання під загл. "Winds of the Globe" і написав текст. В наступному році Ст. здійснив подорож по Юкатану, Мексиці та Південній Америці, де відвідав Ліму, оз. Тітікака, Чилі, Ріо-Жанейро. Повернувшись у Нью-Йорк, В. закінчив там свою роботу для книги "Winds of the Globe" (1875) і потім, після повернення на короткий час до Росії, здійснив нову подорож по Індостану, острову Яві і Японії. Наступні роки Ст. присвятив розробці матеріалів своїх подорожей і метеорологічним робіт. У 1882 р. В. вступив приват-доцентом в С.-Петербурзького університету по кафедрі фізичної географії, в 1885 році призначений екстраординарним, у 1887 р. ординарним професором по тій же кафедрі. В. складається (з 1883 р.) головою метеорологічної комісії Імп. рос. геогр. товариства та обрано почесним членом багатьох російських і закордонних вчених товариств.

З численних наукових праць Ст. ми назвемо лише найголовніші: вищеназвана велика стаття у книзі проф. Coffin'a "The Winds of the Globe" (Вашингтон, 1876); "Клімати земної кулі" (СПб., 1884, видано також з додат. на німецькому яз., Ієна, 1887); "Розподіл опадів в Росії" ("Зап. І. Р. геогр. заг.", т. VI); "Сніговий покрив, його вплив на грунт, клімат і погоду" (т. ж, т. XVIII); "Наші ріки" (2 ст. у "Рос. думки" 1877-1878); "Подорож по Японії" ("Изв. Імпер. Рос. геогр. товариства", 1S77); "Клімат області мусонів Східної Азії" (т. ж, 1879); "Нові дані про добову амплітуду температури" ("Изв. Заг. любить. естествозн.", т. XXXXI, 1881); "Кліматичні умови льодовикових явищ" ("Зап. Мінер. заг.", 1881); "Вплив топографічних умов на середні температури зими, особливо при антициклонах ("Ж. Рос. фіз.-хім. заг.", 1882); "Про деякі умовах розподілу тепла в океанах та їх відносинах до термостатике земної кулі" ("Изв. Імп. рос. географіч. заг.", 1883); "Способи впливу людини на природу" ("Русское обозрение" 1892, кн. IV); "Клімат і народне господарство" (в Збірнику "Допомога голодуючим", вид. редакції "Рос. вед.", М., 1892). - На ін. яз.: "Die atmospherische circulation" ("Ergänzungsheft Petermanns Mittheilungen", 38); "Klima von Ost-Asien" (1-я робота, яка доводить поширення області азіатських мусонів до Охотського моря і Забайкалля; в "Zeitschift. d. Oester. Ges. f. Meteor.", 1870); "Die Wald - u. Regenzonen d. Kaukasus" (т. ж 241, 1871); "Zur Temperatur von Ostsibirien" (I-e вказівка на більш низьку температуру зими в долинах Східної Сибіру порівняно з горами як на нормальне явище, т. ж, 1871); "Die Passate, die tropischen Regen und die subtropische Zone" (т. ж, 1872); "Klimat von Inner-Asien" (т. ж, 1877); "Die Vertheilung der Wärme in Ost-Asien" (т. ж, 1878); "Grösse der täglichen Wärmeschwankung, abhängig von Localverhältnissen" (т. ж, 1883); "Regenverhältnisse des malayischen Archipels" (т. ж, 1885); "Temperaturänderung mit der Hohe in Bergländern und in der freien atmosphäre" ("Meteorolog. Zeitschr.", 1885); "Klimatol. Zeit - und Streitfragen" (т. ж, 1888). Крім того, багато робіт Ст., повний список яких доходить до 200, поміщені в периодич. вид.: "Изв. Заг. люб. природознавства; "Зап. Імп. рос. геогр. заг."; "Відома. Імп. рос. геогр. заг.", "Зап. Мінерал. заг.", "Метеоролог. Віснику, видаваному Імп. рос. геогр. заг." (1891), "Журн. Рос. фізико-хім. заг.", журн. "Сільське господарство і лісівництво", "Журн. Міністер. народ. просв.", в "Працях VIII з'їзду рос. натуралістів", "Журналах Харьковск. сільськогоспода. заг." (1891), в збірнику "Мови і протоколи VI з'їзду російських природознавців і лікарів" (СПб., 1880), в "Енциклопедичному словнику" (вид. Брокгауза-Ефрона, 1890), в якому Ст. з 1891 р. взяв на себе редакцію відділу географії, в "Російській думці", "Російською огляді", в іноземних журналах: "Meteorologische Zeitschrift", "Z-t d. Ges. f. Erdkunde", "Z-t, f. wiss. Geogr.", "Geograph. Magaz.", "Bullet. de la Soc. de Géogr.", "Nature" (Лондон), "Philosophie Magaz.", "Archives des Sciences Phisiques Naturelles", "Americ. Meteor. journ.", "Quarterly journ. Roy. Meteor. Soc." (Лондон).

Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза і В. А. Ефрона. - С.-Пб.: Брокгауз-Єфрон. 1890-1907р  Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary B82 11-4.jpgBrockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary B82 11-4.jpg

 

Фрідріх Вільгельм Генріх Олександр Фрайгерр фон Гумбольдт

/Files/images/Алкесандр.jpg(14 вересня 1769 - 6 травня 1859)

Олександр фон Гумбольдт - німецький вчений- енциклопедист, фізик, метеоролог, географ, ботанік, зоолог і мандрівник, молодший брат вченого Вільгельма фон Гумбольдта. Основоположник географії рослинності.

Наукові інтереси Гумбольдта були надзвичайно різноманітні. Своїм основним завданням він вважав "осягнення природи як цілого і збір свідчень про взаємодію природних сил ", за широту наукових інтересів сучасники прозвали його Аристотелем XIX століття. Виходячи із загальних принципів і застосовуючи порівняльний метод, він створив такі наукові дисципліни, як фізична географія, ландшафтознавство, екологічна географія рослин. Приділяв велику увагу вивченню клімату, розробив метод ізотерм, склав карту їхнього розподілу і фактично дав обгрунтування кліматології як науки. Детально описав континентальний і приморський клімат, встановив природу їх відмінностей. Завдяки дослідженням Гумбольдта були закладені наукові основи геомагнетизму.

Член Берлінської (1800), Прусської і Баварської академій наук. Почесний член Петербурзької академії наук (1818).

У 1796 померла його мати, і разом з цим зникло головна перешкода його планам на подорож: мати не хотіла відпускати його в далекі країни. Негайно по її смерті Гумбольдт вийшов у відставку і, отримавши свою частину спадщини (близько 85 000 талерів), став готуватися до подорожі. Час тоді було не зовсім сприятливий для великих експедицій. Споряджаються Директорією експедиція навколо світу, в якій Гумбольдт хотів взяти участь, була відкладена внаслідок фінансової розлади Франції; приєднатися до експедиції французьких учених у Єгипет йому не вдалося, тому що поразка французького флоту при Абукире припинило зносини Франції з Олександрією. Так минуло чотири роки, протягом яких Гумбольдт жив в Єні, Зальцбурзі і Парижі. Париж сподобався йому і назавжди залишився його улюбленим містом. Він познайомився і потоваришував з найвизначнішими натуралістами і математиками того часу і придбав величезну популярність у французькому суспільстві.

Особливо близько зійшовся він з Еме Бонпланом, молодим ботаніком, теж мріяли про подорож. Нарешті в Мадриді Гумбольдту вдалося отримати дозвіл відвідати і дослідити іспанські володіння в Америці. Все-таки скористатися дозволом виявилося досить важко: порт Ла-Корунья, звідки Гумбольдт і Бонплан мали намір відплисти до Америки, був блокований англійськими кораблями. Нарешті сильна буря змусила англійські кораблі віддалитися від берега, і корвет "Пісарро", на якому відправлялися Гумбольдт і Бонплан, вночі 5 червня 1799 залишив Коруньї і щасливо минув англійські судна.

Матеріал для досліджень представився в достатньому достатку з перших же днів. Морські течії, морські тварини і рослини, фосфоресценція моря і т. п. - все це було ще ледь порушено наукою. Подорожуючі відвідали перш за все Канарські острови, де пробули 6 днів. Тут при вигляді різних рослинних поясів Піка ді Тейде, що є один над іншим у міру руху до вершини, стала у Гумбольдта думка про зв'язок рослинності з кліматом, покладене їм в основу ботанічної географії.

  •                  Отже, чи довели ми думку про доцільність та необхідність вивчення даної теми?

Учні роблять висновок.

2. Прийом «Географічна лабораторія»

Учитель розподіляє учнів на групи, кожна отримує завдання на картці, працює над ним, використовують текст  параграфа .

1 група

Клімат

2 група

Сонячна радіація

3 група

         Вітри

4 група

Рельєф

Дайте загальну характеристику клімату України.

 

Охарактеризуйте радіаційний      баланс та кількість сонячної радіації в межах території України.

Охарактеризуйте особливості циркуляції повітряних мас в межах України.

 

Охарактеризуйте особливості підстильної поверхні України.

 

3.Прийом ,,Сходинки до успіху,,

Вчитель роздає учням.аркуш А-4,на якому зображені сходинки,з тим,щоб кожна дитина сама оцінила свій внесок в обговорення і виступ у проекті

Учитель обмежує час роботи груп (5-7 хвилин).

4.Прийом «Захист ідеї»

Кожна група презентує своє дослідження  за темою Виступи груп супроводжуються презентацією, за її поясненням слідкує вчитель, основні тезиси записуються у робочий зошит іншими учнями.

V. Закріплення знань.

1.Прийом «Ти – мені, я – тобі»

Учні перевіряють один одного, задаючи питання з матеріалу уроку. І фіксують кількість правильних відповідей, аналізують помилки і неточності. Учитель корегує час виконання даної роботи.

VI. Підсумок уроку.

  • Прийом «Роблю висновок»
  • Які чинники впливають на формування клімату різних територій?
  • Від якої величини залежить нагрівання повітря?
  • Який вплив мають повітряні маси на формування клімату?
  • Як впливають особливості підстильної поверхні на клімат України?

VII. Домашнє завдання

      Опрацювати текст параграфа

      Усно відповісти на питання

     Принести календарі спостереження за погодою.

  • Підготувати додаткові матеріали про пори року.і несприятливі явища погоди.

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
28 грудня 2017
Переглядів
938
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку