Тектонічні форми рельєфу утворилися внаслідок тектонічних рухів земної кори. Такими є гірські хребти і міжгірні долини в Українських Карпатах (чергування складок, повернутих угору і вниз), складчасто-брилові Кримські гори, Донецький кряж (піднята складка), Придніпровська, Причорноморська і Закарпатська низовини (на місці западин) та ін.
Вулканічні форми рельєфу є результатом безпосередньої діяльності вулканів. Такими в Україні є Вулканічний хребет у Карпатах, Берегівське горбогір’я на Закарпатті, гора Карадагу Криму . Вулканічні форми виникають і внаслідок проникнення магми між шарами осадових порід. Так утворилася, наприклад, гора Аюдаг у Криму.
Великі обвали часто трапляються в горах . Вони зароджуються на ділянках скельних урвищ, розбитих густою мережею тріщин на блоки. До пори до часу ці блоки монолітні. Поштовхом до обвалу може стати проникнення в тріщини дощової або талої води, яка розм’якшує глинистий прошарок. Тоді велетенські брили й каміння летять і скочуються вниз, руйнуючи все на своєму шляху. У горах та на крутих правобережних схилах долин великих річок часто бувають зсуви.
Водно-ерозійні форми рельєфу пов’язані з руйнівною роботою водних постійних (річкових) і тимчасових потоків. Такими формами є річкові долини , каньйони, балки, яри. Водночас відбувається водна акумуляція - нагромадження відкладів, унаслідок якої виникають водно-акумулятивні форми: широкі заплави і тераси в долинах річок , дельти в гирлах Дунаю та Дніпра.
Карстові форми утворюються в результаті розчинення у воді гірських порід. Карстові печери, лійки, колодязі, шахти поширені на Волині, Поділлі, в Кримських горах, Донбасі - там, де близько до поверхні залягають породи, що їх легко розчиняє й розмиває вода (крейда, гіпси, вапняки, солі).
У Середньому Придністров’ї на Подільській і Хотинській височинах є більш ніж сотня підземних пустот, що мають загальну довжину розвіданих ходів близько 500 км. Серед них три найбільші в світі гіпсові печери: Оптимістична (240 км), Озерна (134 км) і Попелюшка (91 км). Дослідники печер - спелеологи розвідують в них нові лабіринти і відкривають нові печери.
Льодовикові форми рельєфу пов’язані з гірськими і материковими льодовиками. Безпосередньою дією льодовика створені колишні льодовикові ложа - кари (заглиблення, схожі на великі крісла) та цирки (чашоподібні заглиблення). Вони трапляються в найвищих гірських масивах Українських Карпат.
Згодом частина берега, що нависає над нею, обвалюється. Хвилі підхоплюють уламки і «бомбардують» ними новоутворений уступ, руйнуючи його з іще більшою силою. Це спричиняє зсуви та обвали. Берег поступово відступає, а морські хвилі відкладають уламки порід, утворюючи смуги наносів - пляжі та вали (вони бувають піщані, черепашкові, галечникові).
Вивчення рельєфу має велике значення для життєдіяльності людини. Ці знання важливі для пошуків нафтогазоносних площ, родовищ будівельних матеріалів. Дослідження рельєфу необхідне для обґрунтування будівництва інженерних споруд, запобігання наслідкам природних стихійних лих, проведення сільськогосподарських робіт, розв’язування екологічних проблем. Рельєф, насамперед гірський, є вагомим чинником розвитку туризму, спорту і курортно-санаторного господарства.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ • Із дією внутрішніх сил Землі пов’язані тектонічний і вулканічний типи рельєфу. • Відповідно до дії зовнішніх рельєфотвірних чинників розрізняють різні типи рельєфу: гравітаційний, водно-ерозійний і водно-акумулятивний, карстовий, льодовиковий і водно-льодовиковий, еоловий, береговий, антропогенний.