Героїв імена у пам’яті народу

Про матеріал
Варто замислитись, варто розпитати бабусь дідусів, бо, незнаючи минулого, ми не можемо відчути дійсність, зрозуміти її, не зможемо передбачити майбутнє. У ваших очах цікавість. Справді, треба дізнатися про Велику Вітчизняну війну
Перегляд файлу

 

    Героїв імена у пам’яті народу

a0149014413014908006Мета навчальна: сприяти пробудженню національної свідомості, гордості за  здійснений подвиг, бажання вивчати історію.

Мета розвивальна: розвивати вміння учнів логічно мислити, співставляти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, оцінювати події, вчинки, робити узагальнення та висновки.

Мета виховна: виховувати в учнів свідому любов до Батьківщини, повагу до героїчного минулого свого народу, пробуджувати позитивні почуття і викликати засудження аморального, антигуманного, виховувати повагу до традицій свого народу, виховувати в учнів усі якості громадянина, який братиме активну участь у формуванні майбутнього своєї держави.

Оформлення виховного заходу: плакати, фотографії на воєнну тематику, мелодії воєнних літ, виготовлені учнями листівки «Свято зі сльозами на очах», живі квіти, свічки.

Форма проведення – «монолог минулого» 

      Хід заходу

  1. Мотивація матеріалу

Роки, обпалені війною… Чи близькі вони нам? Від слова війна пече у скронях... Оце і все? Якщо для нас це лихо тільки на словах, і ми не можемо до глибини самостійно усвідомити усю муку, біль і божевілля тих років, то це, можливо, і на краще, але історія відбулася. Живуть ще спогади і житимуть до безкінечності, бо є ще люди, яким пече від слова війна не тільки у скронях, а і у серці, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані – душі. Ці люди ще поряд з нами – це наші дідусі, бабусі, їхні батьки. Чи не замислювалися ви, чому у них очі глибокі-глибокі і сумні-сумні, чому їхня радісна посмішка швидше нагадує гримасу болі, чому на сьогоднішні життєві негаразди вони реагують незрозумілим поглядом, адже ми – нове покоління -- і не підозрюємо, що таке справжні «негаразди»?

А варто замислитись, варто розпитати, бо, незнаючи минулого, ми не можемо відчути дійсність, зрозуміти її, не зможемо передбачити майбутнє.

У ваших очах цікавість. Справді, треба дізнатися про Велику Вітчизняну війну.

 

Слово вчителя

Жовтень-листопад – осінні місяці, які чарують нас не лише різнокольоровим листям, а й славетною подією – звільненням України від німецько-фашистських загарбників.

Велика Вітчизняна війна – визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина Другої Світової війни 1939-1945 рр. – почалася після нападу Німеччини. План нападу на Радянський Союз отримав назву «Барбаросса» на честь жорстокого германського імператора Фредеріка Барбаросси, який жив у ХІІ ст., командував лицарським військом і проливав багато людської крові. Назва «Барбаросса» визначає характер війни як жорстокий винищувальний, руйнівний. Такою війна і замислювалася, але виконання цього плану було зірване героїчною боротьбою нашого народу.

1-й учень

(Виходить з квітами і палаючою свічкою; чути гул літаків)

1 вересня 1939 р. о 4 годині 45 хвилин залпи німецького броненосця «Шлезвінг-Гольштейн» по польському прикордонному укріпленні на косі Вестерплятте розпочали Другу Світову війну.

(Гул літаків змінюється звуками артилерійських вибухів, потім чути голос диктора, який повідомляє про початок Великої Вітчизняної війни, лунає куплет пісні «Священна війна», учні виносять плакат «Родина-мать зовет!»)

2-й учень

22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радянських містах і важливих стратегічних пунктах. Потім війська вермахту перейшли радянський кордон.

   Все починалося з грому небесного

   Такого жорстокого, такого нечесного.

   Із ненависного, злісного грому,

   Який на світанку вигнав із дому.

А небо світле закрили чорні хрести!

   Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!

   Крізь руки у двір гусенята малі…

   І кров на травиці… І кров на землі…

   І шипить у ставку гаряче залізо,

   І полум’я дике шугає над лісом…

   І мама мовчазно-бліді, мов стіна…

   І тато поволеньки кажуть: «Війна».

        О. Роздольський

 

 

3-й учень

«У кожного солдата був перший бій. Він, цей бій, на все життя, і в очікуванні його до людини приходить істина, прозріння, усвідомлення себе і свого місця на землі. Коли я побачив убитих – і ворогів, і наших бійців, скирти трупів – мені більше не захотілося воювати. Ніколи…» - так пише А.С. Буковський, учасник війни, кінорежисер.

4-й учень

Червень-серпень 1941 р. – тільки з України мобілізовано 2 млн. осіб, на воєний лад перебудовано народне господарство. Евакуйовано 3,8 млн. робітників, селян, службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ. Знищувалося усе, що не могли вивезти у тил.

5-й учень

Наш рідний Донбас постраждав не менше, ніж інші регіони України. Радянські війська здійснили низку операцій по звільненню Лівобережної України.

Героїчно відзначились війська у грудні 1942 р. під час звільнення першого населеного пункту на території УРСР – села Півнівка Ворошилоградської (тепер Луганської) області. Наступ Південно-Західного і Південного фронтів звільнив північну частину Донбасу (29 січня – 18 лютого 1943 р.)

4-й учень

Наступом Воронезького і Центрального фронтів звільнено Харків та східну частину Донбасу. Ця подія відбулася з 2 лютого по 6 березня 1943 р. Але не все так гладко відбувалося – контрнаступом німецьких військ було захоплено Харків та північно-східну частину Донбасу.

    Мне кажется, что вы ушли вперед:

    Случалось так, когда ходили в бой.

    Мне кажется порой: шагну – и вот

 

    

За поворотом – ваш походный строй.

    И полыхнет развернутое знамя,

    И песня бодрая коснется губ сухих.

Мне верится, что вы сегодня с нами,

    Мне верится, что вы среди живых.

         Г. Шутенко

3-й учень

Великі втрати наших земляків побачила Донеччина під час Донецької оборонної операції 29 вересня – 4 листопада 1942 р. та Донецької операції 13 серпня – 22 вересня 1943 р.

    

Безмерен гнев, и боли нету меры –

    Мой город враг испепелил в огне,

    Двуногие чудовищные звери

    Прошли ордой по нашей стороне.

    Тебе, товарищ, все запомнить надо:

    И начисто сожженные сады,

    И взорванные шахтные громады,

    Товарищ воин! Зверств врага не счесть,

    Так пусть же сердце жжет святая месть!

         В. Руденко

2-й учень

Гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недооцінила. Вистояти і перемогти в такій ситуації могло лише згуртоване, об’єднане спільністю інтересів і мети суспільство.

Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масовий трудовий героїзм людей, які працювали в тилу, забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога.

1-й учень

Свій величезний внесок у перемогу зробило мистецтво – джерело, з якого живилась велич і сила народного духу. В перші години війни була написана пісня «Священна війна», яка стала воістину народною. Текст цієї могутньої пісні вперше було опубліковано 24 червня 1941 року автором Василем Лебедєвим-Кумачем. Олександр Александров, збентежений силою рядків вірша, написав музику. Так народилася пісня-заклик «Священна війна», яка стала гімном для всіх радянських людей. Її співали і на фронті, і в глибокому тилу, вона лунала і по інший бік фронту, у фашистських таборах.

(Звучить пісня «Священна війна», на сцену виходять усі виступаючі).

  1. Заключне слово вчителя

Йшли роки, гоїлися рани, зростали повоєнні покоління. сімдесят років тому наша рідна сторона була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам’ять про героїв!

    Ми – не діти війни,

    Ми дітьми її тьми не були,

    Ми у мирі, у щасті, у тиші зросли,

    Але пам’ять про те, що творила пекельна війна,

    В дні весняні щорічно в душі ожива.

(Хвилина мовчання із запаленими свічками у руках. Потім звучить повоєнна музика.

1-й учень

(Виходить з квітами і палаючою свічкою; чути гул літаків)

1 вересня 1939 р. о 4 годині 45 хвилин залпи німецького броненосця «Шлезвінг-Гольштейн» по польському прикордонному укріпленні на косі Вестерплятте розпочали Другу Світову війну.

(Гул літаків змінюється звуками артилерійських вибухів, потім чути голос диктора, який повідомляє про початок Великої Вітчизняної війни, лунає куплет пісні «Священна війна», учні виносять плакат «Родина-мать зовет!»)

2-й учень

22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радянських містах і важливих стратегічних пунктах. Потім війська вермахту перейшли радянський кордон.

   Все починалося з грому небесного

   Такого жорстокого, такого нечесного.

   Із ненависного, злісного грому,

   Який на світанку вигнав із дому.

А небо світле закрили чорні хрести!

   Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!

   Крізь руки у двір гусенята малі…

   І кров на травиці… І кров на землі…

   І шипить у ставку гаряче залізо,

   І полум’я дике шугає над лісом…

   І мама мовчазно-бліді, мов стіна…

   І тато поволеньки кажуть: «Війна».

        О. Роздольський

3-й учень

«У кожного солдата був перший бій. Він, цей бій, на все життя, і в очікуванні його до людини приходить істина, прозріння, усвідомлення себе і свого місця на землі. Коли я побачив убитих – і ворогів, і наших бійців, скирти трупів – мені більше не захотілося воювати. Ніколи…» - так пише А.С. Буковський, учасник війни, кінорежисер.

 

4-й учень

Червень-серпень 1941 р. – тільки з України мобілізовано 2 млн. осіб, на воєний лад перебудовано народне господарство. Евакуйовано 3,8 млн. робітників, селян, службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ. Знищувалося усе, що не могли вивезти у тил.

 

5-й учень

Наш рідний Донбас постраждав не менше, ніж інші регіони України. Радянські війська здійснили низку операцій по звільненню Лівобережної України.

Героїчно відзначились війська у грудні 1942 р. під час звільнення першого населеного пункту на території УРСР – села Півнівка Ворошилоградської (тепер Луганської) області. Наступ Південно-Західного і Південного фронтів звільнив північну частину Донбасу (29 січня – 18 лютого 1943 р.)

4-й учень

Наступом Воронезького і Центрального фронтів звільнено Харків та східну частину Донбасу. Ця подія відбулася з 2 лютого по 6 березня 1943 р. Але не все так гладко відбувалося – контрнаступом німецьких військ було захоплено Харків та північно-східну частину Донбасу.

    Мне кажется, что вы ушли вперед:

    Случалось так, когда ходили в бой.

    Мне кажется порой: шагну – и вот

 

    За поворотом – ваш походный строй.

    И полыхнет развернутое знамя,

    И песня бодрая коснется губ сухих.

Мне верится, что вы сегодня с нами,

    Мне верится, что вы среди живых.

         Г. Шутенко

 

3-й учень

Великі втрати наших земляків побачила Донеччина під час Донецької оборонної операції 29 вересня – 4 листопада 1942 р. та Донецької операції 13 серпня – 22 вересня 1943 р.

    Безмерен гнев, и боли нету меры –

    Мой город враг испепелил в огне,

    Двуногие чудовищные звери

    Прошли ордой по нашей стороне.

    Тебе, товарищ, все запомнить надо:

    И начисто сожженные сады,

    И взорванные шахтные громады,

    Товарищ воин! Зверств врага не счесть,

    Так пусть же сердце жжет святая месть!

         В. Руденко

2-й учень

Гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недооцінила. Вистояти і перемогти в такій ситуації могло лише згуртоване, об’єднане спільністю інтересів і мети суспільство.

Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масовий трудовий героїзм людей, які працювали в тилу, забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога.

1-й учень

Свій величезний внесок у перемогу зробило мистецтво – джерело, з якого живилась велич і сила народного духу. В перші години війни була написана пісня «Священна війна», яка стала воістину народною. Текст цієї могутньої пісні вперше було опубліковано 24 червня 1941 року автором Василем Лебедєвим-Кумачем. Олександр Александров, збентежений силою рядків вірша, написав музику. Так народилася пісня-заклик «Священна війна», яка стала гімном для всіх радянських людей. Її співали і на фронті, і в глибокому тилу, вона лунала і по інший бік фронту, у фашистських таборах.

519318

 

 

docx
Додано
22 лютого
Переглядів
110
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку