19 квітня о 18:00Вебінар: Екологічна свідомість: від теорії до практики, або як почати сортувати сміття та зіровейстити

Сценарій мітингу присвяченого вшануванню пам’яті односельця, загінувшего в зоні АТО "Лиш 20 літ на світі ти прожив..."

Про матеріал
Метою заходу є вшанування пам’яті героя-односельця, який загінув під час проведення АТО, вшанування пам’яті Небесної сотні, прищеплювання любові до Батьківщини, виховання патріотичної свідомості, розвивання бажання стати гідними громадянами України.
Перегляд файлу

« Лиш 20 літ на світі ти прожив…»

 

Сценарій мітингу присвяченого вшануванню пам’яті  односельця, загінувшего в зоні АТО  Дмитра Сирбу

 

Мета: вшанувати пам’ять героя-односельця, який загінув під час проведення АТО, вшанувати пам’ять Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

 

Учень  1 : 

Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову як духовний ополот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

 

Ведучий 1 «Історія  України  написана  не  чорнилом,  а  кровю». За  останні роки ми  у   цьому  переконалися. Хто  з  нас  міг  би   подумати,  що  вшановуючи  пам’ять  героїв  різних  історичних  епох: Героїв  Крут,  Голодомору  32-33  рр., Бабиного  Яру,  іноді, не  вникаючи  у  сутність  загальних  висловів – у   ХХІ ст..  ми  станемо свідками, учасниками, жертвами  схожих  подій.

Шановні присутні! Мітинг з нагоди вшанування памяті загиблого у зоні АТО односельця Дмитра Сирбу оголошується відкритим. (гімн)

Ведучий 2 Час…! У кожного із нас з ним свої рахунки, а в України -  особливі. Більше 350 – ти років на шляху боротьби за незалежність, український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. Останніми у цьому довгому списку стали герої Небесної сотні та воїни АТО. Пророчі слова Т.Г. Шевченка підняли їх до боротьби зі злом, до вибуху непокори і гідності проти тих, хто ціною брехні і хворих амбіцій хотів повернути Україну назад в рабство, але воля людей і прагнення до цивілізованого людського життя перемогла, та заплатили вони за перемогу надто високу ціну – власне життя. То чи може бути забутою кров героїв пролита на вулицях Києва і в зоні АТО? Чи можемо ми живі, забути невинно убієнних? Лише одна відповідь – «Ні!».

 

 

Учень 2 : 

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кровю землю святу поливали.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

 

 

Ведучий 1  Кожна війна має своїх героїв! Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. Серед них наш односелець Дмитро Сирбу.

 

Ведучий 2

11 липня 2014 року страшна й безжальна звістка за лічені хвилини облетіла весь Саратський  район: під час проведення АТО під Зеленопіллям Луганської області загинув уродженець села Новоселівка, 20 –річний Дмитро Сирбу.

 

Ведучий 1

В одну мить яскраві кольори літнього дня стали тьмяними й невиразними — двері в дім Саратщини навстіж розчинила непрохана смерть. Дмитро загинув.

Учень 3 :

Капає, капає, капає кров,

Постріл лунає знову і знов,

Очі закрилися, зблідли вуста,

В небо злітає душа молода.

Хлопці на руки його підняли,

- Друже, не здайся, тримайся, живи.

Ледь посміхнувся, він тихо шептав

- Я Батьківщину свою захищав.

Сльози не втримав зрілий борець

- Синку, тримайся, ще не кінець.

Та хлопець не чує, лине до хмар,

Життя за Вкраїну поклав на вівтар.

 

Учень 4 :

 

Горить свіча і памяті сльоза

Додолу з неї краплями стікає

Земля ридає,плачуть небеса –

Село героя з почестю ховає.

І  взяв його Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати.

Він назавжди залишиться в строю

Про нього ми пісні будем співати.

Горить свіча і памяті сльоза

Додолу з неї краплями стікає

Земля ридає,плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

 

Учень 5:

Уклін тобі, юначе золотий,

Який поклав життя за Україну

Ти в грізний час для неї непростий

Пішов на бій як і належить сину.

Ніхто не відав і не знав

Як буде сходити зоря ранкова

Із «градів» пущений вогнений вал

Тебе настигло нагло і раптово

Не досміявся ти , не долюбив

Не народив і нем домріяв вволю

Лиш 20 літ на світі ти прожив

Та ці роки – твоя й Вітчизни доля.

 

 

Ведучий 2

Воєн без смертей не буває. Проте кожна мати, відправляючи свого сина у “гарячі точки”, все ж сподівається, що її дім омине лихо, що її дитина обов’язково повернеться в родину живою та неушкодженою.

 

Учень 5 :

І вже сердець немає молодих,

Що билися за волю разом з нами.

Лиш чути материнський плач за них,

Який блукає довгими ночами.

 

 

 

 

Учень 6 :

Не плачте, мамо. Ваш син на небесах. Йому вже не болять рани. Він прийде коли ви спатиме і розкаже як любить Вас. Не плачте, тату. Дайте поплакати Україні. Вже не тече кров із ран Вашого сина. Не пече йому в грудях більше. Вже на небі стоїть він на варті. Праворуч від Бога. А ліворуч його побратими. Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо в мить останню віддали найцінніше – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, доспівали пісень, дітей за них виростили. Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові.

 

Ведучий 1

Єдине, усім нам під силу – це мовчки віддати честь Патріоту, що поклав найцінніше, – власне життя, – за Україну, за мир для своїх дітей і зробити все можливе, аби пам’ять про Героя жила вічно, щоб ця жертва не була даремною.

 

Учень 7 :

Запалим свічку пам’яті про тих,

Кого війна забрала в домовину.

Бог забирає кращих, може і святих.

У когось батька, в когось -  і дитину.

Помолимось за тих, хто ради нас,

Йшов крізь вогонь і знищував гармати.

Когось забрала куля, когось убив фугас,

І не одна ридає зараз мати.

Запалим на вікні вогонь скорботи

За тих Героїв, що не впали духом.

І не дали країну побороти.

Нехай же Вам земля всім буде пухом.

 

 

 

 Ведучий  2

Дорогі присутні! Схилімо голови перед світлою пам’яттю загиблих в зоні АТО, зокрема нашого односельця Дмитра, вшануємо героїв Небесної Сотні  і всіх українців, які віддали своє життя за самостійність  і незалежність України хвилиною мовчання. (Звучить метроном)

 

Слово надається _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведучий  1

Герої не вмирають! Вони тут з нами на Землі! Лише тихенько-тихенько сплять.  Ми плачемо, вони ж не плачуть. Їхні душі горять героїчним жовто-блакитним полум’ям!

 

Учень 8 :

Я дякую вам, хлопці, за життя,
Я дякую вам, хлопці, за свободу.
Пробачте нас. Пішли ви в небуття,
І більше не повернетесь додому.
Ви йдете в бій, йдете на вірну смерть,
Ви не лякаєтесь нікого і нічого.
Ви захищаєте своїх жінок й дітей,
Ви знаєте що робите й для чого.
Вас пам’ятати будемо завжди,
І з вами боремось за рідну країну.
За ту країну, де нема війни,
За нашу й вашу вільну Україну!

 

Ведучий  1

Допоки ми живі — житиме пам’ять про наших героїв. Вони поклали життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. Вшанування їх пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв.

 

 

Ведучий 2 Ми будемо їх пам’ятати … 
Їхній подвиг неоціненний для України. Їхньою кров’ю омита нова держава. Вони вже вплинули на душі і серця і впливатимуть надалі…
Нашим обов’язком є будувати ту державу за яку вони загинули. Нашим обов’язком є пам’ятати їхній подвиг і дякувати Богу за тих сміливих і щирих людей які були серед нас.

 

Шановні присутні! Мітинг з нагоди вшанування памяті загиблого у зоні АТО односельця Дмитра Сирбу оголушується закритим. (гімн)

Учень 10 :

Моя Україно! Ти сильна й багата,

У тебе мільйони найкращих синів,

І мова твоя, солов'їна й крилата,

Ще світу покаже величний мотив.

Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,

Добробуту, миру на довгі роки.

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 лютого
Переглядів
55
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку