Єгипетська держава. Історія Стародавнього світу

Тема: Стародавній Єгипет. Господарське і повсякденне життя.

 Суспільство.

Мета: дослідити зв’язок між природними умовами та особливостями господарського життя країни; познайомити учнів із суспільним ладом Єгипту; удосконалювати вміння роботи з історичною схемою; вміння виділяти головне в темі, коротко формулювати думки; виховувати культуру спілкування та співпраці.

Обладнання: підручник, атлас, картки з завданнями, мультимедійна установка.

Основні терміни і поняття: «держава», «суспільство», «фараон», вельможа», «раб», «чиновники».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Господарське життя єгиптян.
2. Повсякденне життя єгиптян та організація суспільства.

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вчитель призначає лаборантів-помічників на весь урок

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Все що ми вивчимо з вами сьогодні на уроці допоможе Вам під час написання тематичної контрольної роботи за темою «Давній Єгипет».

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

На попередньому уроці ви розпочали вивчення нової великої теми «Давній Єгипет». Почнемо наше заняття з перевірки ваших знань. Ви отримали картки з завданнями, запитання не складні 10 запитань – 10 б. За роботу на уроці ви можете отримати ще 2 бали і таким чином заробити всього 12 б.

Експрес-опитування

1. На якому континенті розташований Єгипет?
2. На берегах якої річки виник Єгипет?
3. У яке море впадає найбільша річка Єгипту?
4. Як називали правителя Єгипту?
5. Якого кольору була корона правителя Єгипту?
6. Як називаються гробниці єгипетських правителів?
7. Назвіть ім'я єгипетського царя, якому споруджено найбільшу з відомих гробниць?
8. Як називали області в Єгипті?
9. Ким для звичайних єгиптян був правитель Єгипту?
10. Коли в Єгипті виникла єдина держава?

Відповіді

1. Африка.
2. Ніл.
3. У Середземне.
4. Фараон.
5. Біло-червона.
6. Піраміди.
7. Хеопс.
8. Ном.
9. Богом.
10. У 3000 р. до н.е.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Відкрийте будь-ласка зошити запишіть: число (13 жовтня), класна робота, тема: «Стародавній Єгипет. Господарське та повсякденне життя.  Суспільство.». План уроку: 2 частини 1) Господарське життя єгиптян та 2) Повсякденне життя єгиптян та організація суспільства.

1.  Господарська діяльність.

Розповідь вчителя.

Звернімо з вами ще раз увагу на географічне положення Єгипту стародавнього і сучасного.

Проблемне запитання.

Яки ви гадаєте що впливало на розвиток господарства у Стародавньому Єгипті?

І справді. Дійсно родючий ґрунт в дельті р. Ніл сприяв розвитку землеробства. Річка поєднувала різні райони країни та створювали можливість для торгівлі усередині та поза межами країни. Але використовувати ці переваги було дуже непросто. Пониззя річки зазвичай заболочувалося, а трохи подалі земля вже висихала від спеки, перетворюючись на пустелю. Крім того, русло річки часто мінялося, а розливи легко знищували посіви. Була потрібна праця багатьох поколінь, щоб осушити болота, провести канали для рівномірного постачання водою усієї країни, вміти протистояти повеням.

Зазвичай держави на Стародавньому Сході утворювалися як міста-держави. Місто, оточене каналами та полями, ставало центром управління та релігії і контролювало сільську общину, яка містилася навколо міста.

Необхідність об'єднання зусиль міста та сільської общини призвело до посилення ролі держави й появи особливої форми держави-деспотії. Деспотія у перекладі з грецької означає «необмежена влада». На чолі держави стояв правитель, який мав всю повноту влади і вважався власником всієї землі. У правителя були помічники-урядовці, які не тільки стягуванії податки з населення, але й організовували спільні сільськогосподарські роботи, будівництво, стежили за станом каналів, набирали воїнів для Військових походів, судили. Такий державний устрій був дуже довговічним та стійким.

Проблемне запитання.

На які частини ділився рік у стародавньому Єгипті?

Єгиптяни першими розділили рік на 365 днів. Єгипетський рік складався з трьох етапів:

«ахет» — «розлив» (липень, серпень, вересень, жовтень);

«перт» — «сходи» (листопад, грудень, січень, лютий);

«шему» — «сухість» (березень, квітень, травень, червень).

1. Іригаційне землеробство.

Землеробство не одразу стало головним заняттям єгиптян. В Єгипті було мало земель, придатних для землеробства: країна затиснена з двох сторін пустелями, горами, непрохідні болота вкривали значну територію країни. Для осушення цих земель необхідна була організація великої кількості людей, координація їх дій. Крім осушення, землю необхідно було зрошувати. Особливістю землеробського господарства в Єгипті була іригація — система зрошування («зрошувати» — просочувати водою), полив за допомогою штучних каналів, гребель, водосховищ, шадуфіф та ін.

1. Посівний сезон єгиптяни проводили після розливу Нілу, коли поля були добре зволожені та вкривалися родючим мулом (листопад, грудень). Спочатку поле орали за допомогою ручного рала, яке виготовляли із заліза.
2. Поле засівали пшеницею або ячменем.
3. На засіяне поле виганяли худобу, щоб тварини своїми ратицями втоптали зерно в землю.
4. На узвишшя вода не доходила, тому її подавали спеціальними пристроями (шадуф), схожими на український журавель. Для зрошення ланів, розташованих далеко від річки, селяни викопували від русла Нілу канали, а від них невеликі канавки, які підводили воду до полів. Лани та канали перетинали земляні стіни — дамби, зроблені з глини та папірусу. Вся країна за давніх часів була вкрита густою сіткою насипів і каналів. Таке землеробство називали іригаційним.
5. Урожай збирали серпами. Жінки і чоловіки обережно зрізали колоски і складали у снопи.
6. Молотили ж колоски, кидаючи їх під ноги худобі.
7. Потім жінки провіювали обмолочене зерно, підкидаючи його вгору.

Питання

Хто за допомогою малюнку може ще раз назвати основні етапи іригаційного землеробства, а всі записують.

1. Обробка землі
2. Засівання
3. Втоптування худобою
4. Збирання врожаю
5. Обмолочування
6. Просівання

2. Ремісники

Окрім землеробів, серед єгиптян були ремісники — гончарі, ткалі, ковалі та інші.

Ковалі, додаючи до міді олово, викокували бронзові мотики, мечі, ножі.

Гончарі – займалися виготовленням керамічного посуду.

Ткацтво – виготовлення тканини та одягу.

Гірнича справа – найнебезпечніше ремесло у гірських шахтах населення Єгипту видобувало корисні копалини: руди метали.

Виготовлення папірусу.

Склярі виготовляли різнокольорове скло, успішно розвивалася торгівля.

Суднобудування – єгиптяни виготовляли невеличкі човни з очерету і використовували їх тільки під час полювання та рибної ловлі.

Полювання на крокодилів та бегемотів – було дуже небезпечною справою.

Питання.

Назвіть будь ласка види ремесел поширені в стародавньому Єгипті?

Один відповідає, всі записують.

2. Повсякденне життя єгиптян та організація суспільства.

Робота зі схемою

Кожен з учнів отримує невеликий трикутник, який символізує суспільство стародавнього Єгипту. На вершині цього трикутника буде знаходитися людина яка мала найвизначніший вплив на життя давньоєгипетського населення. В нижній частині піраміди будуть знаходитися люди які не мали жодних прав і були особисто залежні. Під час розповіді вчителя ви маєте заповнити цю схему від 1 до 6 від найвпливовішої людини до безправних.

Верстви суспільства.

• Фараон – мав необмежену спадкову владу. Фараон був законодавцем, верховним головнокомандувачем, найбагатшим землевласником, верховним суддею й жерцем, навіть сином богів і самим богом. Давні єгиптяни вірили, що фараон не просто людина, а земний бог, і називали його сином Сонця — Ра. За уявленнями стародавніх єгиптян, без фараона, як і без сонця, неможливе життя на землі. Все підкоряється волі фараона: і люди, і природа.

Під час урочистих прийомів фараон сидів на троні, тримаючи у руках батіг та жезл. Це вказувало на те, що у нього було право володарювати та карати усіх своїх підлеглих. До правителя Єгипту вони наближалися, піднявши руки на знак захоплення. Підійшовши до трону, підлеглі ставали на коліна і падали ниць, залишаючись у такій позі, поки фараон не накаже піднятися та говорити. Усі падали перед ним на землю й цілували слід його ноги. За велику честь вважалося, якщо фараон дозволяв цілувати свою сандалю. Мало кому випадала честь знаходитися перед лицеем самого фараона. Бувало, при його погляді у вельможі від хвилювання підкошувалися ноги, він втрачав дар мови й не розумів, живий він чи мертвий. Адже перед його очима сидів сам правитель Єгипту.

• Головні чиновники: вельможі, верховні жерці, державні чиновники – їх призначав фараон. Жерці поряд з фараоном. Це був стан мудреців-законників, що вершили долю країни. В історії Єгипту першочергове значення мали відносини між жерцями та фараонами. Найчастіше фараон слухняно корився жерцям, приносив богам щедрі пожертви, будував храми. Тоді він жив довго, а його ім'я та зображення, викарбувані на пам'ятниках, переходили з покоління в покоління, овіяні славою.
• Місцеві чиновники: писці, рахівники, контролери, служителі храмів – їх призначали головні чиновники. Наприклад існував вислів «Писар не буде бідним» - писар не мав начальника, працював самостійно, і звільнявся від будь-яких податків. Обов'язки сановника: слухати кожного прохача згідно з законом, що у нього в руці. Він вислуховує окружних урядовців, щоб вони доповідали йому про справи у своїх округах. Видає наділи на земельні ділянки, контролює викопування нових каналів і будівництво дамб і т.д.
• Армія – утримувала в покорі за допомогою податків і законів населення Єгипту.
• Селяни – общинники і ремісники – сплачували податки за землю, користування  водою, відбували трудові повинності на роботах у копальнях, на будівництві дамб, палаців, гробниць, служили у війську фараона. Коли людина народжувалася, вона  отримувала свого начальника: молодий хлопчик ставав  слугою воїна, хлопець-новобранець; з роками його — віддавали в землероби; якщо хлопець кульгавий каліка віддавали в  сторожі, щоб годувати худобу. Серед хліборобів, дехто мав невеличкі власні клаптики землі, але більшість орендувала поля, що належали фараонові, жерцям та вельможам. Ремісники, які виробляли одяг, меблі, посуд, діяли самостійно.
• Раби – полонені, єгиптяни – боржники, або їхні діти, які працювали в каменярнях, копальнях, на будівництві палаців та гробниць, у господарстві фараона та вельмож. Використовували рабів як тяглову силу - цілоденно черпати воду з каналів або переносити каміння з каменоломень туди, де воно було потрібне.

Перевірка схеми.

1. Хто бажає зачитати що у нього вийшло?
2. Чому саме так.

Зверніть увагу на екран та перевірте чи все вам вдалось.

Дивлячись на складену схему ми можемо зробити висновок, що населення Єгипту було неоднорідним. Але поки всі верстви суспільства працювали узгоджено, доти суспільство могло розвиватися й творити свої невмирущі справи.

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Історичний диктант. «Так» - «ні».

1. Селяни не сплачували податки. (-)
2. В Єгипті було розвинене іригаційне землеробство. (+)
3. Очолював давньоєгипетську державу вельможа. (-)
4. Армія займалася збором податків з населення. (+)
5. Єгиптяни мали централізоване водопостачання. (-)
6. Рік у Стародавньому Єгипті поділявся на чотири частини: зима, весна, літо, осінь. (-)
7. Фараона вважали сином бога Осіріса. (-)
8. Раби не мали жодних прав, і виконували найтяжчу роботу. (+)
9. Фараон слухняно корився жерцям, приносив богам щедрі пожертви, будував храми. (+)
10. Армія була потрібна для ведення чисельних війн. (-)

Робота з термінами

Раби, селяни та ремісники, деспотія, армія.

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання

Заключне слово вчителя

Завдяки постійно діючій структурі єгипетського суспільства за часів своєї величі являв собою ніби єдиний організм, в якому жерці були мозком, фараон — волею, народ — тілом, а покірність — цементом. Народ працював, фараон правив, жерці складали плани. Ця схема отримала назву «азіатський спосіб виробництва».

Виставлення оцінок

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати текст підручника § 8 (с. 49-54)
2. Підготувати відповіді на різнорівневі запитання розміщені після відповідного тексту підручника.
3. Намалюйте ієрогліф для амулету, що оберігає учня від поганих оцінок, і поясніть чому ви обрали саме цей символ і де його слід носити.