ГОДИНА КЛАСНОГО СПІЛКУВАННЯ (7 клас) ТЕМА: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА КУХНЯ

Про матеріал

Метою даної розробки є розширити кругозір про культуру українського народу; прищеплювати і розвивати прагнення та бажання пізнавати все нове та бути різносторонньою особистістю; продовжити об'єднання класу в дружній колектив за допомогою групових та колективних завдань; виховувати ціннісне ставлення до культурних надбань українців, звичаїв та традицій свого народу.

Перегляд файлу

1

 

ГОДИНА КЛАСНОГО СПІЛКУВАННЯ (7 клас)

 ТЕМА: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА КУХНЯ

Мета: розширити кругозір про культуру українського народу; прищеплювати і розвивати прагнення та бажання пізнавати все нове та бути різносторонньою  особистістю; продовжити об’єднання класу в дружній колектив за допомогою групових та колективних завдань; виховувати ціннісне ставлення до культурних надбань українців, звичаїв та традицій свого народу.
Обладнання: учнівські повідомлення, зразки усної народної творчості (загадки, прислів'я),  презентація, ігрові картки.
ХІД ГОДИНИ КЛАСНОГО СПІЛКУВАННЯ

***Клас об'єднано в п'ять команд.Кожна команда має представити назву і девіз.
1. Вступне слово
Українська кухня — національна кулінарія, яка має свою давню історію та славиться різноманітністю,нараховує сотні рецептів: борщі й пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печені та напої з фруктів і меду, відомі далеко за межами України. Деякі страви мають багатовікову історію, як-от, наприклад,український борщ.

Українці, як нація хліборобська, звикли до важкої праці,яка потребувала ситної, калорійної їжі.Тому для української кухні характерні страви багаті і на білки, і на жири, й на вуглеводи. Примхи ж національного характеру вимагали, аби ця їжа мала бути смачною. Тим-то для більшості страв характерний складний набір компонентів (так, у борщі їх нараховується до 20), а також комбінування декількох способів теплової обробки продуктів (смаження, варіння, тушкування, запікання). Така технологія обумовлює

неповторні смакові якості, аромат і соковитість страв української кухні.

Найбільш відмітною рисою технології української кухні є комбінована тепловаобробка продуктів . Вона полягає в тому, що сирий продукт — будь він тваринного чи рослинного походження— спочатку піддається легкому обсмажуванню і відносно швидкому пасеруванню, чи "смаженню", як говорять українці, і тільки після цього — більш тривалій тепловій обробці, тобто варінню, чи запіканню.З цими особливостями готування українських блюд здавна зв'язані й особливості українського посуду — казанки для варіння, сковороди для смаження — глибокі і напівглибокі, невисока глиняний посуд для наступного напівгасіння — різного роду глечики, миски, чашки, макітри.

Як і всяка кухня з багатим історичним минулим, українська кухня в значній мірі регіональна. Так,західноукраїнська кухня помітно відрізняється від східноукраїнської. Вплив турецької кухні на буковинську,угорської на гуцульську і росіянки на кухню Слобідської України не підлягає сумніву: найбільшою розмаїтістю відрізняється кухня Центральної України, особливо областей центра Правобережжя. Популярний на Україні борщ має масу різновидів, практично в кожній області його готують по своєму, особливому рецепті. З усього сказаного видно, що наші предки з давніх часів добре вміли готувати поживну рослинну, м'ясну і рибну їжу.

Різноманітність і багатство страв української кухні описав у поемі "Енеїда" великий письменник, знавець народного побуту І.П. Котляревський:

Тут їли рознії потрави,

І все з полив'яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підлевою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

Із маком медовий шулик...

П'ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість;

Баранів тьма була варених,

Курей, гусей, качок печених,

Досита щоб було всім їсть...

Був борщ до шпундрів з буряками,

А в юшці потрух з галушками,

Потім до соку каплуни;

З отрібки баба-шарпанина,

Печена з часником свинина,

Крохналь, який їдять пани...

Там лакомини разні їли...

Сластьони, коржики, стовпці,

Варенички пшеничні, білі,

Пухкі з кав'яром буханці.

2. Прослуховування повідомлення команд
«ТОП-5 найцікавіших продуктів»

5.З напоїв для української кухні характерні молочні, особливо користується популярністю пряжене молоко, кисляк та ряжанка. Одним з улюблених напоїв є також узвар — відвар із сухофруктів, який влітку часто заміняють компотом. Ну і з давніх  давен в Україні царюють кваси: хлібний — з сухарів, фруктовий — із дичок  сирівець, а також борошняний, як-от ціберей. А такі напої ,як чай та кава, давно стали повсякденістю на усій території України.

4. Пампушки удове доповнення до борщу. Ці маленькі пухнасті булочки готуються з житнього чи пшеничного тіста, перед подачею на стіл обов'язково затовкуються часником. Скільки разів ми чули про російські «пончикі», американські «донатси», а можливо навіть і не здогадувалися, що пампушки — то майже теж саме, тільки своє, рідне.

3. Вареники на столі українців — це домашнє урочисте застілля, затишок і тепло домашнього вогнища. Ця страва завжди доречна — і в піст, і у свято. І на сході, й на заході, і на півдні та півночі України — всюди гостя зустрінуть вареничками. «Вареники на стіл — біда за поріг», — каже народна мудрість. А вже начинок для вареників не перелічити. Із сиром, м’ясом, капустою, картоплею, вишнею — це традиційні начинки. Такі варенички варять по всій Україні. Але є й особливі рецепти. На Поліссі відомі вареники з гречаною кашею, сухими грушами, ягодами чорниці. У Причорномор’ї гостей пригощали варениками з рибним фаршем. А в Західній Україні ґаздині подавали на стіл «шляхетні» вареники — з телячою печінкою, перекрученою з салом, цибулею та перцем.«Панами на всю губу» почувалися вареники на столі. Недарма в народі про багату, веселу людину казали: «живе, як вареник у маслі». І дійсно, варенички люблять поливку. «Вареник без поливки, що церква без хреста». Яка поливка? Це і сметана, і смажена цибуля зі шкварками, і масло. «За те ми вас, вареники, величаємо, що в сметану вмочаємо», — жартують українці. Великого пана цяці — так називали вареники з ягідною начинкою. Вони потребують особливої поливки, скажімо, меду або фруктового сиропу.

2. Достаток сала вважається в народі ознакою справжнього добробуту.

Сало вживають як самостійну їжу, головним чином, в сирому, запеченому вигляді, у вигляді шкварок або у вигляді різної приправи і жирової основи різних страв. Таку увага до свинини поріднює українську кухню з кухнями західних слов'ян і угорців та білорусів. Сало їдять не тільки сире, солоне, варене, копчене і смажене, на ньому не тільки готують, але ним шпигують інше м'ясо, де сало відсутнє. Сало також використовують для засмажування чи затовкування рідких страв: борщів, капусняків, юшок. Його використовують навіть у солодких стравах, поєднуючи з цукром або патокою.

1. Борщ варять у кожній українській родині. Але не всюди знають походження назви цієї страви. Між тим, історія борщу дуже давня. Історики вважають, що у приготуванні перших страв наші далекі прабабусі виявляли дивовижну винахідливість. Перша рідка їжа називалася «волок». Це і був прототип борщу. Що тільки не кипіло в горщиках господинь, які намагалися задовольнити смаки членів великої родини. Доводилося кидати у вариво все, що росло на городі, ще й додавати дике зілля. У стародавній пісній українській кухні є страви з буряків, перцю, цибулі. Усе це було стягнене докупи в посудині, тому й сама страва називалася «волоком». Чимало і цікавих традицій, пов’язаних із борщем. Традиційно селяни відзначали цією стравою родинні свята, закінчення польових і городніх робіт. Подекуди борщ є обов’язковою весільною стравою. У Карпатах на весіллі його подають після капусти. На Полтавщині жодне весілля не обходиться без капусняку (різновиду борщу). На Поділлі наступний після весілля день відомий, як «розхідний борщ» — перед тим, як розійтися по домівках, гості частуються борщем. Для борщу, який готують на Різдво, господині не шкодують найкращого м’яса — це ж обов’язкова святкова страва. А от на Усікновення варити борщ заборонено, адже не можна у цей день різати нічого круглого, що нагадує голову,— буряків, капусти, картоплі.

3.  Ігрове завдання для капітанів «Майстер-шеф»
(за три хвилини капітани  мають приготувати справжній український борщ; вони отримали карти, в яких вказано 9 інгредієнтів, усі вони входять до борщу, але в неправильній послідовності, усі ці продукти мають бути розставлені почергово, тобто в послідовності вкидання їх у страву)

Чи любите ви борщ так, як люблю його я ?

Без нього я жодного дня не можу прожити:

З часничком і пампушками,

З цибулькою і грибами,

З морквою, квасолькою,

Перцем, бараболькою.

І пісненький, і жирненький,

Ой же, який смачненький !

У далеку старовину ця страва носила назву „вариво з зілля”. Зараз лише для виготовлення червоного борщу використовують до 20 видів різноманітних продуктів. У сучасній українській кухні нараховується до 30 способів виготовлення борщу (київський, полтавський, львівський, волинський і т.д.).
Правильна послідовність
- м'ясо;
- буряк;
- картопля;
- морква;
- цибуля;
- сало;
- томат;
- капуста;
- часник.
4. «Весела хвилинка»(поки капітани готують борщ, інші учні відгадують загадки про продукти харчування)
ЗАГАДКИ
Морква, біб і цибулина,
бурячок і капустина,
ще й картопля — шусть у горщик.
Ну й смачний ми зварим … (борщик).
Лавр, укропчик, цибулина,
Жменька рису і морквина.
Рибки ще вкидаємо,
Спеції всипаємо. (юшка)
Місили,місили,
 Ліпили, ліпили,
А тоді — хіп
Та в окріп!
А вже на останку —
 Масло та сметанку,
Хто зуміє відгадати
Того будем частувати. (Вареники).
І поживне, і смачне,
 Біле, пінне, запашне.
Залюбки малята п’ють,
Здоровенькими ростуть. (Молоко)
Як навколо об’їси —
Серединки не проси.
Ми такі гостинці:
Дірка в серединці. (Бублики).
Влітку ягід так багато.
 Їх спочатку буду рвати,
Потім з цукром перетрем
Ось смачний і вийде … ( Варення )
Був зерном він у землі,
Став із сіллю на столі.
З ним їсти ми сідаємо,
І гостей стрічаємо. (хліб)
Насушили ми шипшини,
Липи цвіт, суниць, малини.
Розігріли самовар,
Пити будемо … (узвар).
І пухкенькі, і смачні.
Із пшениченьки вони.
Зі здобного тіста,
Просяться, щоб з’їсти. (Пампушки).
У воді росте кохається,
Вкинь у воду — злякається. (Сіль).

Гей із поля до села,
В кухню тітонька прийшла,
На підлозі сіла, хрусь!
Я сама не роздягнусь!
Стали тітку роздягать –
Зняли хусточок із п'ять,
Фартухи, кожух, каптан,
Аж залишився ... качан.
Як же зветься тітка тлуста?
Здогадалися?...(капуста)

Сидять злюки на грядці,
Мають латку на латці,
Мають свиту на свиті,
Ще й землею укриті.(цибуля)

Кругловидий, червонястий,
Од наруги, од напасті
Заховався дід в норі,
Лишив бороду вгорі.(буряк)
А ось іще вам загадка
Ой, смачна вона, духмяна,
Рисова, гречана, манна...
Ложку в рот – і буде наша.
Здогадалися? Це ....(каша)

5. Підбиття підсумків ігрового завдання «Майстер-шеф». Визначення найкращого кулінара.

6. Гра «ТАК чи НІ?»

  • Українці їдять борщ зі сметаною
  • Якщо ви бажаєте скинути зайву вагу,то треба їсти млинці
  • Сало-національний український продукт
  • Галушка-це фрукт
  • Пиріг готується на пательні
  • Юшку їдять виделкою
  • Капуста та буряк-популярні фрукти в Україні
  • Більшість українців- вегетеріанці

6. «Відгадай страву». Командам видається пазл, зібравши який, вони дізнаються про українську національну страву.
11. Заключне слово

Смачна наша українська кухня, щедра, як душа нашого працьовитого народу.

 РЕФЛЕКСІЯ. Напишіть на клейких аркушах ваші враження, побажання  щодо сьогоднішньої класної години.

Із досвіду Богданової Н.М.

 

docx
Додано
10 січня 2018
Переглядів
1262
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку