20 травня о 18:00Вебінар: Формування комунікативних навичок у дітей шкільного віку

Позакласний захід "Любіть Україну свою!" для 7 класу

Про матеріал

Даний позакласний захід дасть змогу привити учням любов і повагу до рідної Батьківщини; виховати у школярів почуття патріотизму, громадянських почуттів і гордості за те, що вони належать до української нації та є громадянами України, почуття відповідальності за майбутнє Батьківщини.

Перегляд файлу

1

 

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ СВОЮ!

(Виховний захід для учнів 7 класу)

Мета: привити учням любов і повагу до рідної Батьківщини; виховувати у школярів почуття патріотизму, громадянських почуттів і гордості за те, що вони належать до української нації та є громадянами України, почуття відповідальності за майбутнє Батьківщини.

Обладнання: комп’ютер, аудіозаписи пісень «Сива птаха», «Україна», «За Україну, за її волю», плакати з висловами про Україну, рушники.

(Звучить лірична українська мелодія у звукозапису, на фоні якої говорить читець)

Ведучий 1: Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша, ніж наш край?

Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре –

То мій святий, чудовий край.

Ведучий 2: Де житом ниви зеленіють,

Де пісня жалібно луна,

Де хати в вишивках біліють –

То мила, рідна сторона.

Мить сокровенна, як вишня в цвіту,

Сяють слова, золоті й нетлінні,

Рідні до болю, рівні життю:

Ми народились на Україні!

Ведучий 1: Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Ведучий 2: Ми раді вас вітати у нашій світлиці

І дарувати хліб із золота-пшениці,

Щоб хліб святий був на столі,

Щасливі були люди в місті й селі.

Серця в нас сповнені любов’ю, миром,

Бажаєм, щоб зустріч була щирою.

Ведучий 1: Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Давня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, – всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами: «Рушаймо у край!»

Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – «Україна».

Ведучий 2: Україна… В одному цьому слові й для нас і навіть для чужинців бринить музика смутку і жалю…

(Звучить пісня «Сива птаха»)

Ведучий 1: Так, немає в світі чарівнішого краю як Україна.

Ведучий 2: Через цю Україну, посеред щедротних степів і ланів пливе Дніпро-Славутич, мов та оспівана народом блакитна стрічка в русій косі. Ми любимо тебе, Україно, твою землю, стихію Чорного моря, веселі хати і зелені верховини Карпат, озера і бистрі ріки, сиві міста і села, мову і пісні, і людей – творців і мучеників твоєї вічності.

Читець 1-й: Ти чуєш, як шумить Дніпро,

Як лине пісня солов’їна?

То зве на щастя, на добро.

То наша рідна Україна.

Не згасне праведна зоря,

Не впала правда на коліна

У кожній думі Кобзаря

Живе могутня Україна.

В боях щербили ми шаблі

І воскресли на руїнах.

По всій землі, святій землі

Грішила славна Україна.

І слава Хортиці гучна,

І Берестечка кров невинна –

То все вона, для всіх одна.

То наша вільна Україна.

Тут все твоє – степи, гаї,

У небі туча журавлина.

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне наша Україна!

(Виконується пісня «Україна»)

Ведучий 1: Київ… Русь… Україна… Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії.

Читець 2-й: Україно моя, Україно!

Доля в тебе була непроста

Та для мене ти у світі єдина,

Матір рідна, пречиста й свята!

Хоч життя – не стежина у полі,

І буває нелегко в путі.

Ми з тобою пов’язуєм долі,

До кінця будем разом в житті.

Ведучий 2: Тисячі літ живе народ наш на плодючій, прекрасній землі. Розметаний по широких степах, між могутніми ріками й лісами, вимучений загарбниками без міри, без пуття, але єдиний, дужий і добрий до всього живого, до сонця, зірок, вітрів і роси, скільки було заздрісних, охочих, ворожих, які хотіли зіпхнути народ цей із його землі, погнобити, знищити, пустити в небуття. Здавався він усім чужинцям таким добрим, лагідним і безпомічним, що сам упаде в руки, як перестиглий плід. А він стояв уперто, непохитно, вороги ж гинули безслідно.

Читець 3-й: Україно мила, краю мій чудовий!

Чи є в світі ще така краса?

Весно наша рідна, в запахах бузкових,

В голубім серпанку дівчини коса.

Вся в садах вишневих, у пахучих м’ятах,

В розлогих долинах яблунь пахне цвіт.

Земле ти вродлива, земле ти багата,

Де такої вроди знайдеш дивоцвіт?

Читець 4-й: Україно. Ти для мене диво.

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік…

Одійдіте, недруги лукаві.

Друзі, зачекайте по путі.

Маю я святе синівське право

З матір’ю побуть на самоті.

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розлука світова…

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Читець 5-й: Живи, Україно, живи для краси,

І сили, і слави, і волі.

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

Довіку тебе не скують ланцюги

І руки не скрутять ворожі,

Стоять твої рідні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

(Звучить пісня «За Україну, за її волю»)

Учень читає молитву за Україну

Боже великий, єдиний,

Нашу Україну храни.

Волею світла, промінням

Ти її осяйни.

Світлом науки, знанням

Всіх нас просвіти.

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже єдиний,

Нашу країну храни.

Всі свої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Боже єдиний, світла і щастя народу

Дай на довгі літа.

Ведучий 1: Подивімося на своє небо і ми зрозуміємо, що немає кращого неба, ніж небо України. Подивімося на своє небо і думкою полиньмо аж до сонця і зірок і гляньмо на трепетну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному лику планети край, що нагадує собою серце – це Україна.

Ведучий 2: Так, як немає кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша славна Україна! І слова, які зараз прозвучать, повинні стати для Вас закликом на вірність Україні!

Читець 1-й: Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Читець 2-й: Для нас вона в світі єдина, одна

В просторі солодкому чарі…

Вона у зірках і у вербах вона,

І у кожному серця ударі.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все до загину…

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!

Читець 3-й: Дівчино! Як небо її голубе,

Люби її кожну хвилину.

Коханий любить не захоче тебе,

Коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, в бою,

Як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою –

І вічні ми будемо з нею!

Ведучий 1: Закінчуючи нашу зустріч, хочеться побажати усім вам бути гідними синами і дочками своєї Батьківщини.

Ведучий 2: А  завершити наш захід  хочеться такими словами:

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Азаренко С. Україно, колиска моя! / С. Азаренко. – Класному керівнику усе для роботи. – 2009. – № 6 (6).
  2. Боровська О. Живи моя держава, Україно / О. Боровська. – Позакласний час. – 2008. – № 1.
  3. Виховуємо громадянина України (сценарії виховних заходів з історії та правознавства) / М. Залипецький, В. Уруський. –  Тернопіль: Астон,  2002 – 192 с.
  4. Обідець К., Сидорова О. Воскреснемо! Брати і сестри! / К. Обідець, О. Сидорова. – Позакласний час. – 2008. – № 1.
  5. Щербина С. Посвята в громадяни України / С. Щербина. – Класному керівнику усе для роботи. – 2011. – № 7 (31).

 

docx
Додано
14 січня 2018
Переглядів
311
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку