Година милування у природі «Таємниця жовтня»

Тема. Година милування у природі «Таємниця жовтня»

Мета: дати учням первинне поняпя про явища природи, сезонні явища; провести спостереження за змінами в неживій природі; учити знаходити ознаки відмінності рослин восени порівняно з літом; продовжити формування понять «нежива-природа», «жива природа»; учити спостереження за поведінкою тварин; продовжити формування вміння естетично сприймати природу навколо себе; формувати уявлення про екологіч­ні зв'язки і залежності явищ та об'єктів живої природи; виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина.

- Озирніться навколо! Яка пишність фарб нас оточує! Хочу висловити свої почуття словами Марії Хоросницької.

Нарядилась осінь в дороге намисто, золоте волосся розплела над містом.

Кольорові фарби вийняла з кишені - і малює осінь жовтим по зеленім.

Здогадатись можна в парку по деревах: є червона фарба в неї і рожева...

Ще й відтінків різних безліч осінь має, а стрункі ялини боком обминає...

Їй не шкода фарби й часу ці хвилини - колються нечемні сосни та ялини.

-  Про яку пору пише поетеса?

ІІ. Основна частина

- Що таке явища природи? (Усі зміни, що відбуваються в природі)

- ІЦо називається сезонними явищами?(Природні явища, що пов'язані зі зміною пір року.)

- Назвіть усе те, що належить до природи. (Дерево, кущ, трава, ворона, собака, камінь, небо, сонце тощо)

- Те, що ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвітьїх. (Нежива і жива природа) 

- Я загадаю загадки, а ви, не називаючи відгадок, скажіть, про яку природу в них ідеться. 

Не звір, а виє. (Вітер)      Без вогню горить. (Сонце) 

Отже, в цих загадках згадується нежива природа - вітер, сонце.

Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте? (Тепло)

- Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце світило дуже яскраво, тому було спекотно.)

- Яке положення займало сонце на небі влітку? (Воно було ви­соке.)

- Як розташоване сьогодні? (Нижче, тому і гріє слабко.)

Хтось відкрив на небі душ, повно на землі калюж.

І на нас водиця ллється. Як це явище зоветься? (Дощ)

- Порівняйте за тривалістю і температурою літній і осінній дощі. (Восени він довгий і не такий теплий,а влітку можна під до­щем купатися, радіти прохолоді, яку він дає в спеку.)

- Подивіться на небо. Чому не видно сонця?

З небокраю, з-за діброви, вийшли воли чорноброві:

Принесли водиці дзбан, полили і ліс, і лан. (Хмари)

- Чи часто пливли хмари по літньому небу? (Ні, рідко.)

- Кого вони вам нагадують?

- Про який об'єкт неживої природи ми ще не говорили? Послу­хайте підказку.

Летить коник, басує. Полем-долем пустує.

Ніхто його не впіймає і ніхто не загнуздає.

- Так, це вітер. Якщо він дме сильно, то дерева згинаються і на­віть можуть зламатися. А коли дме на воду в річці, то вона рябить. Тому його називають пустуном. (Під час відгадувапя загадок  вимагаю від дітей наводити ознаки, за якими вони знаходять відповіді.)

- Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени? (Сонце світить і гріє слабше, по небу часто пливуть хмари, посилюється вітер, часто дощить, стає прохолодніше.)

- А зараз пограємо! Я читатиму загадки про природу. Хто здо­гадається, про кого вони, той повинен бігти до своєї відгадки.

Стоять у полі сестриці, платтячка білі, шапочки зелені.(Береза)

Не з'їсть ту ягідку людина, гірка й несмачна… (горобина).

Що ж це за дівиця? Не шваля, не майстриня, зимою й літом - одним цвітом.

Нічого сама не шиє, а в голках круглий рік. (Ялина)

Дитина відповідає, що це ялина; ознака — голки, які є листям; вони опадають не одразу, а

поступово, тому дерево завжди зелене.

- Молодці, відгадали всі загадки правильно, та й бігаєте прудко! Отже, ви назвали: береза, горобина, ялина. Яким загальним словом можна їх визначити? (Дерева)

Як була молода - була біла, а як постаріла - то почервоніла.(Калина)

Червона кожушинка,- всередині вітамінка. (Шипшина)

- Яким загальним словом назвемо калину, шипшину? (Кущі)

- Зараз збиратимемо листочки, що впали з рослин. Подивіться на їх забарвлення, форму, на виїмки по краях пластинки. Намагай­теся обрати, на вашу думку, найгарніші з-поміж них. На наступних заняттях пограємо в гру «З якої рослини ці листочки?». Згодні? Тоді до роботи!             

- Під час наступних наших спостережень ми з'ясуємо, яка рос­лина останньою скине листя. Як називається це явище природи? (Листопад)

Фізультхвилинка

- А зараз пограємо! Уявіть, що ви листочки. Коли я скажу, що дме вітер, ви бігатимете, а коли скажу: «Тихо» — ви зупинитеся.

 Малювання на асфальті осінніх дерев

- Чому листя восени опадає? (Відповіді дітей.)

- Діти, справа в тому, що скидаючи листя, дерева готуються до зими. Земля під опалим листям ґлибоко не промерзне, під тягарем сніга не ущільниться, збереже повітря, що дуже важливо для меш­канців ґрунту, які спушують землю і роблять її родючою. Навесні під опалим листям земля тривалий час зберігає вологу снігу, Що розтанув. Опале листя - не сміття: воно дуже потрібно ґрунту і рос­линам. Восени рослини, готуючись до зими, не лише скидають листя, а й припиняють ріст і цвітіння. Вони також готуються не лише до зими, але й до майбутньої весни, закладаються бруньки на гілках дерев і кущів, у багатьох трав'янистих рослин утворюються бутони, з яких навесні з'являться листя, квіти.

- А тепер намалюйте кольоровою крейдою на асфальті осінні де­рева. Покажіть всю красу осінньої природи. (Малюють у групах, за бажанням дітей. Наприкінці обирають кращий малюнок.)

- Чому ми не чуємо соловейка? Куди він зник? (З похолоданням, птахи поселяються ближче до житла людини, а деякі відлітають у теплі краї.)

- З чим пов'язаний відліт пернатих птахів? (Він пов'язаний із температурою повітря: з похолоданням деякі комахи гинуть, інші забираються під кору, корені дерев, опале листя, мох. Птахи залишаються без корму, тому вони переселяються в теплі краї.)

- Як пристосовуються інші тварини до несприятливих умов зовнішнього середовища? (З настанням зими одні тварини впада­ють у сплячку (ведмідь, їжак, жаба, жаба), інші переселяються туди, де знаходять собі харчування (кочівні птахи, лосі, олені), треті запасають корм (гризуни). З настанням зими у зайця, білки змінюється забарвлення, виростає тепла світла шерсть (хутро).)

- Ось і добігає кінця наша подорож з осінню природу. Скільки різних ознак ви побачили в неживій і живій природі! Коли поверта­тиметеся зі школи додому або підете гуляти з друзями, намагайтеся постежити за омарами, за листям, що падає, за птахами, які відлітають у теплі краї, за останніми комахами, послухайте звуки кра­пель дощу і шелест листя і багато чого іншого, чим багата рідна при­рода. На наступних уроках ви розкажете про все, що добачите і почуєте в природному оточенні.

ІІІ. Заключна частина

- Про які зміни в неживій природі ми сьогодні говорили?

- Які зміни в живій природі відбуваються з настанням осені?

- Що нового дізналися про црироду?

 Гра «Я — диктор»

- Зараз я буду диктором: розкажу вам про погоду восени, а ви маєте відгадати, коли така погода буває - на початку осені чи в кінці.             

- Шановні радіослухачі! Сьогодні сонячна, тепла погода. Легкий вітерець похитує гілки дерев, небо безхмарне. Протягом усього дня на дощ не очікують. Температура повітря - 10-12 градусів тепла..

- Шановні радіослухачі! Сьогодні холодна, дощова погода, порив­частий вітер. Температура 2-3 градуси тепла.

(Перше - про вересень, ранню осінь, друге - про жовтень- листопаді пізню осінь.)

- Отже, ми завершили невелику екскурсію в наш осінній чудовий куточок природи. Що ви дізналися? Що вас уразило? Що ви по­бачили і почули в природі? Будь ласка, спробуйте вдома все це на­малювати. Можливо, хтось придумає невелику розповідь або казку, на наступному занятті ми їх послухаємо.