Година мовних цікавинок "На етимологічному городі"

Година спілкування

 

                    

                                                       

 

 

 

Тема: На етимологічному городі

Мета: Поглибити знання учнів про овочі та походження їх назв. Розвинути

            інтерес до етимології, як науки про походження та значення слів.  

            Розвивати мислення вищого рівня через уміння об’єднувати суттєві

            ознаки в одне ціле і на основі цього робити висновок. Виховувати

            дбайливе ставлення до здоров’я та повагу до людської праці.

Обладнання: Великий кошик з овочами: капустою, кар­топлею, гарбузом,

кавуном,  динею, помідора­ми, огірками, часником, цибулею, буряком,

кукурудзою, соняшником. Зображення овочів. Стрічка ( хустина) для конкурсу 2.4.

Хід заняття:

І. Організаційний момент

Доброго дня, діти. Сідайте. До нас сьогодні завітала дивна гостя.

                                    Прийшла дівчина до хати,

                                    Узялась хазяйнувати:

                                    Вправно фрукти позривала

                                    І в комору поскладала.

                                    А городину достиглу

                                     Вже давно прибрати встигла.

                                     Що за дівчина блукає

                                     І з дерев листки зриває?                                       (Осінь)                                                                                     

- Так, діти, нашою сьогоднішньою гостею є осінь.

- Назвіть осінні місяці.

- Яку людську роботу виконала осінь у вірші?

ІІ. Основна частина

1. Вступна бесіда з елементами розповіді

Подивіться, яке багатство у нас на столі! Ці червоні помідори, смарагдові огірочки, білозубий часник, соковита капус­та, вирощені невтомними людськими руками. У цьо­му багатстві є часточка і нашої праці. Адже ми з вами трудилися на городах, удома ви допомагали батькам вирощувати го­родину. А сьогодні ми побуваємо з вами на іншому городі — етимологічному, тобто ді­знаємося, звідки прийшли до нас городні рос­лини і чому вони так називаються. Слухайте уважно, бо потім братимете участь у вікторині.

2.  Розповіді овочів.

Діти, до вас сьогодні завітали овочі. Але самі вони не можуть говорити, тому вони будуть спілкуватися з допомогою акторів – учнів нашого класу. Послухайте, що вони про себе розкажуть.

 

Гарбуз:

                                  «Ходжу собі по городу

                                  Та й шукаю свого роду.

                                  Я вже сотні літ журюсь,

                                  Бо не знаю, як я звусь.

                                  Баба й дід розповідали:

                                  «Перси гарбузом назвали

                                  Не мене, а жовту диню,

                                  Мою славну господиню».

                                  Я прошу: допоможіть,

                                  Щиру правдоньку скажіть.»

 

Вчитель

Перші гарбузи прибули до нас із далекої Персії. Там так називали дині, причому слово було складним: гарбуз — озна­чає «ослячий огірок», бо гар — осел, буза — огірок. А найближчий родич гарбуза — кавун. Слово кавун теж означає назву дині, тільки не в Персії, а у Греції. Усі ці овочі були заве­зені до нас з південних країв. За довгу доро­гу незвичні, чужі назви зовні схожих овочів переплуталися і його назвали гарбузом.

Огірочки:

                                «Ну, а ми? Ми ж огірочки,

                                 Гарбузові сини й дочки.

                                 Нас нестиглими прозвали

                                 Древні греки, бо вважали,

                                 Що коли ми достигали,

                                 То смаку уже не мали.»

Вчитель

Діти, хто з вас почув, що означає слово огірок? (Нестиглий). А ще хто до нас прийшов? Вона просить відгадати загадку:

Редиска:

                                «Я кругленька, червоненька,

                                З хвостиком тоненьким,

                                На городі мене рвуть,

                                Мене ріжуть, мене труть

                                І до столу подають.

                                Як мене в народі звуть?» (Редиска)                                                                  

                               «Я у Франції вродилась

                                В цілім світі полюбилась.

                                Означаю  корінець

                                Ось і загадці кінець.»

Гарбуз

Я також  маю загадку. Ось послухайте її:

 

                                 «Хто голівку свою влітку накриває

                                 І по двадцять хустин на голівці має?»    (Капуста)

Капуста:

                                «Ось вам відповідь жива:

                                 Капут — значить голова.

                                 Капуціо італійське —

                                 Це капуста українське.»

Гарбуз

А хто цей хлопець-молодець: сам червоний, а чуб — зелений?

Буряк:

                                «Місяць не один мине,

                                Поки виростиш мене

                                Вимагаю я турботи,

                                Звусь в арабів «батько поту».

Гарбуз

Ось до нас іде краса, наче льон, її коса. Хто ж це?

Кукурудза:

                               «Білі зуби маю, та усі ховаю,

                                Довгі коси маю, та не заплітаю.»

Гарбуз

Звідки ти до нас прийшла? Звідки назву принесла?

Кукурудза:

                                «Я з Румунії прийшла,

                                Звідти й назву принесла.

                                Наче шишка на ялині,

                                На міцній росту стеблині.

                                Звідси й назва йде моя:

                                Ялинкова шишка я.»

Гарбуз

Хто це йде до нас? Сеньйори круглолиці помідори!

Помідори:

                                  «Ми з Італії прийшли,

                                   Там і назву нам дали.

                                   Подивись, які ми гожі,

                                   З яблуками трохи схожі,

                                   Ось тому й назвались ними —

                                  Яблуками золотими.»

Гарбуз

Он часник розправив чуба, блиснув білим-білим зубом, посміхнувся і сказав:

Часник:

                                 «Всіх я слухав та мовчав.

                                  Я не яблуко, не шишка,

                                  Не капуста-білосніжка.

                                  Я походжу від чесати.

                                  А чесати — відділяти.

                                  На зубки я розділяюсь,

                                  І тому так називаюсь.»

Гарбуз

До нас завітав гість, який виріс у полі. Ось що він про себе розповідає.

Соняшник:

«На сонечко я схожий і сонечко люблю,

                                  До сонця повертаю голівоньку свою.

          Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,

                                  І золотом убрана голівонька моя.» (Соняшник)

Вчитель

Соняшник привезли в Росію з Америки майже 500 років тому. Індійці назвали «квіткою сонця», іспанці, італійці, французи — «оберне­ний до сонця», росіяни звуть «подсолнечник»,  українці — соняшник.

3. Змагання на кращу городню бригаду

Всіх учнів класу розподілити по рядах на три команди (городні бригади). Обрати почесне журі. За кожну перемогу чи правильну відповідь команді нараховується бал.

а) Конкурс «Відгадай овоч за описом»

1. Він великий та круглий. Найближчим його родичем є кавун. Першими вони прибули з далекої Персії. (Гарбуз)

 

2. Вона має білі зуби та довгі коси. Прибула до нас з Румунії. Схожа на ялинкову шишку. (Кукурудза)

 

3. Вона зелена та кругла. Її назва походить від слова «голова». Вона смачна і часто використовується в різних стравах, особливо українських. (Капуста)

 

4. Зазвичай ми бачимо його червоним. Він круглий і схожий на яблуко. Так його називали за кордоном. (Помідор)

 

5. Він зелений та довготелесий. Вкритий маленькими горбиками.  Давні греки прозвали його «нестиглим». (Огірок)

 

6. Він схожий на квітку, але набагато більший, схожий на сонце, і тому так названий. (Соняшник)

 

7. Він білий і пекучий. Його так назвали через те, що він ділиться на зубки. (Часник)

 

8. Вона кругленька, зазвичай ми бачимо її червоною, має маленький хвостик. Її части використовують у різних стравах. (Редиска)

 

9. Він великий та червоний. Має зеленого чуба. Араби прозвали його «батьком поту». (Буряк)

(Виступ журі. Оголошення попередніх результатів)

б) Конкурс «Хто сховався у кошику?»

Правила конкурсу: одному з учнів зав’язують очі і він повинен взяти один з овочів у кошику та на дотик відгадати який саме овоч він узяв. ( Кожна команда здійснює по три підходи до кошика)

(Виступ журі. Попереднє підрахування балів за другий та за два конкурси).

в) Конкурс «Всі – на картоплю!»

На задній парті лежить по 5 картоплин. Учні по черзі передають картоплини ззаду на першу парту. Передавати можна лише по одній картоплині і доторкнутися до неї повинен кожен учасник команди. За перше місце команда отримує два бали, за друге – один бал, за третє – нуль балів.

(Виступ журі. Підсумок за  останній конкурс. Визначення переможця у грі)

4. Нагородження кращої городньої бригади

ІІІ. Підсумок заняття

•                      Що нового ви сьогодні дізналися про овочі?
•                      Про який овоч вам було слухати найцікавіше?
•                      Хто зацікавився овочівництвом?
•                      Хто тепер допомагатиме мамі поратися на городі?