Година спілкування «Бджола мала, а й та працює»

Година спілкування «Бджола мала, а й та працює»

Мета:поглибити уявлення учнів про різноманітність професій, про важливість і значення кожної з них; прищеплювати бажання працювати (на прикладі бджілки); розвивати допитливість, творчу фантазію, винахідливість; збагатити словниковий запас учнів; виховувати повагу до людей праці.

Хід заняття

1. Вступна бесіда

1.1.Відгадування загадки.

Цілий день вона літає,

І з квіток нектар збирає.

Буде в місті й на селі

Мед солодкий на столі.

(Бджола)

- Що ви знаєте про бджілку?

1.2. Перегляд презентації «Бджілка»

Існує близько 20 тисяч видів бджіл.

Бджоли харчуються пилком та нектаром квіток, який вони висмоктують довгим хоботком.

Нектар - це солодкий прозорий сік, який має квітка.

У кожної бджілки на передній лапках є щіточки на які вони збирають пилок. А на задніх лапках - спеціальний кошик для його перенесення.

Бджоли відіграють найбільшу роль в опиленні квітів. А через опилення, квіти розмножуються. Це означає, що без бджіл квітів би взагалі не було.

Тому там де літає багато бджіл, отримують великий врожай овочів і фруктів.

Коли пилок та нектар змішуються разом - утворюється в'язка рідина, яку бджілки складають у стільники. Там формується мед.

Бджола здавна вважалася символом працелюбства, старанності та пильності.

Життя цієї комахи справжній подвиг. Вони мусять працювати все своє недовге життя (від 40 до 200 днів). Бджоли ніколи не сплять, навіть узимку, бо якщо вони не будуть рухатися, то помруть від переохолодження.

Бджоли не тільки великі працівники, але й
гарні помічники людям. Адже мед, який виробляють бджоли, є найдивовижнішим продуктом у світі!!!

Для того щоб зробити 100 г меду, бджола повинна взяти нектар з мільйона квітів і пролетіти тисячі кілометрів.

Мед - справжній порятунок для людини майже від всіх хвороб!.

Бджілка - трудівниця

2. Бесіда про працю

- Діти, чи можна сказати, що бджілка – трудівниця? Доведіть свою думку. (Відповіді дітей).

- Вона перелітає з квіточки на квіточку і, хоч така маленька, а працює без відпочинку. Навіщо це їй треба, як ви гадаєте? (Відповіді).

- А якби бджілка лише поласувала, а потім весь час відпочивала, то що б трапилося? (Відповіді).

- Як ви, діти, думаєте, навіщо треба працювати людям? (Відповіді).

- Чому дітям потрібно вчитись працювати? І чи це потрібно? Доведіть свою думку.

- Чи могли б люди жити на землі і не працювати, як ви гадаєте? Чому ви думаєте саме так? Доведіть.

3. Розповідь вірша вчителем. (слайди)

Послухайте вірш.

Все від праці у світі цьому:

Залізниці, шляхи, мости.

Пам'ятай! На шляху земному

Вік трудитись повинен ти!

Бо у праці є дужі крила,

Що підносять людину ввись!

Ось поглянь навкруги, дитино, —

Всюди люди доклали рук!

Мчить ракета до зір невпинно,

Чути ніжний сопілки звук.

Всюди праця, важка робота,

Щоб в житті досягти мети.

Як трудитися є охота,

То людиною станеш ти!

Куй залізо, поки гаряче,

Змалечку працювати вчись!

Де б не був, як не жив, одначе,

У житті своїм не лінись!

Бесіда за прочитаним. Ознайомлення з різними видами професій.

- До чого закликає нас цей вірш?

- Як називають людину, яка любить працювати?

- А яку роботу виконуєте вдома ви?

- Чи постійно ви допомагаєте старшим?

- А чи знаєте ви, ким працюють ваші батьки?

- Хто з вас вже обрав для себе професію? Яку? Чому саме таку?

- Яка професія, на вашу думку, найважливіша? (Вчитель підводить дітей до висновку, що всі професії потрібні, кожну працю потрібно шанувати).

4. Робота над прислів'ями. (слайди)

Завжди працювати учить нас і народна мудрість.

- Прочитайте прислів'я:

● Тяжко тому жити, хто не хоче робити.

● Бджола мала, а й та працює.

● Маленька праця краща за велике безділля.

- Як ви розумієте дані прислів'я?

5. Аналіз ситуацій морального змісту.

а) Два товариші — Миколка та Петрик — разом робили із деталей конструктора великий підйомний кран. Раптом почувся дзвінок. Це прийшла Миколчина мама. В руках у неї були важкі сумки. Вона сказала: «Синку, допоможи мені». Миколка подивився на маму і відповів: «Не можу. Ми дуже зайняті».

 Що ви думаєте про поведінку Миколки?

 А що мав би зробити Петрик?

б) Прийшов Сашко вранці до школи й одразу повідомив дітям: «А я мамі допомагав». А коли у класі з'явився його друг Василь, він і йому сказав: «А я мамі допомагав». Трохи пізніше Сашко ще й вчительці сказав: «Я допомагав мамі. Вона мене по­хвалила».

 Чи добре всім розповідати про свій гарний вчинок?

 Чи можна назвати Сашка скромним?

 Як називають тих, хто робить так, як Сашко?

►► Фізкультхвилинка (музична)

Пісня «Жу-жу-жу маленька бджілка» Аліна Гросу.

6 . Робота над українською народною казкою «Про працьовиту бджілку і безтурботну муху».

Читання казки вчителем

Летить якось муха садом. Знічев’я по сторонах зирить. Дивиться, а на одній яблуні, чомусь цвіт аж тремтить.

„І що воно таке? Начебто вітру не має, а квітка мов жива?” - міркує.

Сіла вона на край пелюстки. В середину заглядає. Бачить, аж там бджілка порається. З ніг до голови у квитковому пилку вимазана.

- Агов шановна! Що це ти ні світ, ні зоря, вже у квітках риєшся?

- А це ти мухо! - підводить голову бджілка. – Вибачай мені ніколи! - говорить заклопотано. – Роботи повно!

- Робота не вовк, у ліс не втече! - філософствує муха. – Та й навіщо так перероблятись? Летимо зі мною. Он люди якраз снідають. Щось і нам перепаде.

- Я так не можу. Це ж не для нас уготовано. Я звикла своєю працею їжу собі здобувати.

- Ну хай і так. Але навіщо мед ще й у вулик носиш?

- Так це ж я на зиму запаси роблю.

- Дивачка та й годі! - сміється муха. - Нинішнім днем треба жити. Я ось поїла та й полетіла куди хочу, і роблю що хочу. А коли знову зголоднію, то люди вже й обід накривають, а там і вечеря не за горами. Живи собі й у вус не дуй.

- Але ж люди тебе гонять від їжі. Навіть убити можуть, - дивується такій легковажності бджілка.

- Скільки того життя? - пхинькнула муха. – Та й тебе убити можуть.

- Можуть, та не вбивають, бо я корисну справу роблю. Яблуню запилюю аби яблука рясно вродили. Та й мед до вулика ношу.

- Але ж люди мед відберуть і не стане у тебе запасів?

- Мають право, бо зате мені теплий вулик змайстрували.

- Тож вони не про тебе турбуються, а про мед який у тебе заберуть.

- Заберуть та не весь. Скільки мені потрібно, залишать. А коли б його не вистачило, то ще й мені принесуть аби не вмерла з голоду. Адже не можна лише брати, а взамін нічого не давати.

- Я так зрозуміла, що ти не летиш зі мною? - перепитала муха.

- Ні!

- Тоді, як знаєш! - фиркнула муха та й полетіла, а бджілка знову взялася до справи…

От пройшло декілька місяців. Надворі похолодало. Якось, вилізла бджілка з вулика, щоб перед зимою, ще хоч трохи на сонечку погрітись. Дивиться муха летить. Та така зажурена, геть на себе не схожа.

Побачила бджілку, присіла біля неї.

- Чому ти похнюплена така? - запитує знайому.

- Ах! - падкає муха. – І не питай! Не маю чому радіти. Люди на зиму з дачі у місто переїжджають. Їжу з собою усю забирають. І чим я буду харчуватися, голови не приложу. В будинку холодно стало? Мабуть замерзну. Нікому до мене діла немає. Що робити? Кому я потрібна?...

Послухала її бджілка. Жаль стало їй безтурботної мухи.

- Гаразд! - каже бджілка. – На цю зиму я дам тобі їжу і притулок у вулику, а наступного року думай наперед, як тобі далі жити...

- Дякую! Добра ти бджілко! - розчулено відказує їй муха. - Коли б не ти загинула б я ні за цапову душу.

…Цілу зиму думала муха, як їй на весну бути. Та так думала, що аж заснула. Прокинулась, а тут вже й весна на дворі. Люди на дачі появились, їжа на столах. Стрімголов полетіла на запах сніданку, що розносився з хати…

Все йшло за звичним сценарієм. Настанови бджілки геть вилетіли з її голови, бо вона й далі жила нинішнім днем. Проте чи наступної зими пустить її бджілка у свій вулик і не думала. Та якось пролітаючи через сад помітила, що пасіки нема. Нема і знайомого вулика. Де їй було знати, що люди вже давно перевезли пасіку на поле, на якому у той час цвіла гречка…

Сіла муха і заплакала….

„Права була бджілка - зітхаючи розмірковувала муха, - не можна жити тільки нинішнім днем, і їду потрібно навчитися самому добувати...”

Раптом почулися людські голоси.

«Люди!» - подумки вигукнула муха. – А у них напевно і їжа є?! Отож не помремо!” - зраділа вона і геть забувши про недавні роздуми полетіла до них, на запах їжі..

“Життя налагодилось!” - тішилася муха вже кілька місяців розкошуючи за людським столом…

Закінчувалась осінь…

Бесіда за змістом прочитаного

— Як ви думаєте, чим закінчилася казка?

— Хто головні герої казки?

— Яка була муха? Бджілка?

- Чого повчала бджілка муху?

- Чи прислухалася муха до порад бджілки?

- Як зимувала бджілка? Муха?

- А якими є ви? Працьовитою бджілкою чи лінивою мухою? Доведіть свою думку.

7. Читання віршів учнями.

Маленькі діти ще не все вміють робити гарно, тому з ними трапляються різні смішні випадки. Ось послухайте вірші, які підготували діти. (Вірші читають діти).

«Лежебока» (Г. Пономаренко)

Із Юрком сама морока,

Це не хлопець - лежебока.

Цілий день лежить, лежить...

Як такому в світі жить?

Ми копаємо грядки,

Ми обкопуєм дубки.

А дідусь гукає збоку:

– Гей, невтомні малюки,

Обкопайте й лежебоку.

«Бабусин вихідний» (Н. Дергач)

Сьогодні – неділя, бабуся ще спить,

Не буду я рано бабусю будить.

Насмажу картоплі сама на сніданок,

Сама підмету я і сіни, і ґанок,

Пиріг із повидлом спечу я сама...

А то ж вихідних у бабусі нема!

...Картопля парує, букет на столі,

А де це бабуся? Немає її.

– Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю!

– Лушпиння з картоплі на кухні збираю!

Змиваю повидло зі стелі, зі стін,

Змітаю розсипаний цукор і кмин;

Ще зараз з воріт повишкрябую тісто

І сяду з тобою, онучечко, їсти.

«Всеумійко»

Всеумійко майстер Павлик

Змайстрував швидкий кораблик,

І на річці, біля броду

Він пустив його у воду.

У кораблику спочатку

Любо плавало качатко,

Потім жабка в нього сіла,

Синя бабка прилетіла,

І метелик, склавши крила,

Притулився до вітрила.

Так пливуть вони малі

До зеленої землі

І за руки золоті

хвалять Павлика в путі!

8. Малювання.

Я думаю, що ви всі дітки працьовиті! Тому зараз кожен з вас отримає символ працьовитості, нашого уроку – розмальовку, бджілку - трудівницю

Розмалювати бджілку – трудівницю.

9. Підсумок

-Що є основою життя? (Праця).

-Уявіть собі, що раптом усі люди на землі перестали працювати. Що б тоді сталося?

(Відповіді дітей).

Вчитель: Так, дійсно. Машини не їздять, потяги не ходять, фабрики, заводи стоять, їсти нічого, вдягти нічого, бо тканину ніхто не робить, одяг не шиють, не печуть, не варять, а все, що було раніше — скінчилося... Таке навіть страшно уявити! Краще нехай такого ніколи не буде, а ви, дітки, теж привчайтеся змалку працювати, бо праця — всьому основа.