Година спілкування «Чи легко бути добрим?»

Тема: «Чи легко бути добрим?»

Мета: формувати моральні основи дитячої особистості засобами слова; розвивати вміння творити добро у повсякденному житті;виховувати бажання бути добрим, чуйним, відповідальним.

Обладнання: друкований термін «добро», листівки з правилами доброти, презентація з педагогічними ситуаціями, тест «Чи добра я людина»,червоні та зелені олівці, зернятка для запису добрих справ.

Хід заняття:

І. Повідомлення теми та мети заняття.

- Діти, сьогодні до нас завітали гості. Давайте ми з ними привітаємося.

Мабуть, ви вже всі прочитали на дошці тему нашої сьогоднішньої години спілкування «Чи легко бути добрим?». На перший погляд дуже просте питання, але з іншого боку, питання яке потребує багато відповідей.

І от, мабуть, одне з найголовніших питань.

• А що ж таке взагалі те добро? На ці питання та багато інших ми спробуємо дати сьогодні відповідь. А ще самі навчимося бути  добрішими людьми.

ІІ. Основна частина.

1. Вступна бесіда.

• Погляньте на дошку, в є ось такий вірш. Давайте його прочитаєм.

                                       Сказав мудрець:

                                      -Живи, добро звершай!

                                       Та нагород за це не вимагай.

   Лиш в добро і в вищу правду віра,

         Людину відрізня від мавпи і від звіра.

                                       Хай оживає істина проста:

          ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА!

• Отже, людину, від інших створінь, каже мудрець відрізняє що? (добро).

2. Пояснення поняття «добро».

• А що ж таке добро?
• Діти, як ви думаєте, добро можна з’їсти? А понюхати? А доторкнутися, взяяти в руки можна добро?
• Отже, добро -  поняття не матеріальне, це не квітка, не яблуко і не книга, це пяняття духовне. Його можна відчути.

Добро – це духовна категорія. Її не можна доторкнутися, понюхати, посмакувати.  Добро можна тільки відчути: це ласкаве, добре, ніжне ставлення, це готовність допомогти в скрутну хвилину, це любов до оточуючого світу. Це те, що змушує нас любити, радіти, співчувати.

3. Читання та аналіз оповідання «Наш тато одужав».

 У синьоокої Олі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама і Оля все сумували. Не раз бувало, Оля вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий. Радісно сяють Ольчині очі. Як прийшла вона до школи, поділилася радістю:

• Наш татко одужав!

          Петро і Грицько подивились на Олі, знизали плечима і нічого не сказавши побігли ганяти м’яча. Оля підійшла до дівчаток. Наш тато одужав – сказала вона, й засяяла на радощах. Одна із них Ніна здивовано спитала:

• Ну то й що?

          Оля почула як до горла підкотилася грудка і їй стало важко дихати. Вона підійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір’я і заплакала.

• Чого ти, Олю, плачеш? Почула вона тихий і ласкавий голос. Підводить голову – Дмитрик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.
• Наш тато одужав – каже, схлипуючи Оля.
•         Ой, як здорово! – зрадів Дмитрик – біля нашого двору, в бору, зацвіли квіти. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові.

        Якби хто знав, як було радісно на душі у Олі!

Запитання: 1)Чому ж так радісно було на душі у Олі?

                   2)Чому її радість ніхто не розділив?

Висновок: Бути добрим – це не тільки здатність допомагати, поспівчувати.

Бути добрим  - це ще й здатність радіти чужим радощам, успіхам, сприймати чужу радість як свою.

4.Аналіз педагогічних ситуацій, у вигляді пояснення прислів’я. (За допомогою презентації)

5.Фізкультхвилинка «Якщо весело живеться – роби так!»

6. Робота над правилами доброти.

Правила доброти

1.      Допомагай слабким, маленьким, хворим.
2.      Не будь жадібним.
3.      Пробачай помилки іншим.
4.      Ніколи не заздри.
5.      Жалій інших, а не себе. (Настя пригадає казочку про бажання)

ІІІ. Підсумок заняття.

1.Тест «Чи добра я людина»

 Я завжди шаную батьків, старших та хворих людей!

 Люблю усе живе.

               Не залишаю нікого у біді.

 Умію не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужій радості.

 Не сміюся над чужим нещастям.

 Не проходжу байдуже крізь чужу біду, горе і нещастя.

 Вмію підтримати друзів у скрутну хвилину.

               Жалію своїх недругів. Бажаю їм добра.

Якщо більше зелених кружечків – значить так, я добра людина. Якщо більше червоних – мені є над чим працювати.

- То як ви думаєте, чи легко бути доброю людиною? Якщо старитися, то все обов’язково вийде. Як каже прислів’я: Старання і труд усе перетруть!

2.Зернятка добра.

-  У кожного з вас є зернятка. Вам потрібно пригадати добрі справи, які ви робили. А якщо комусь важко то можна подумати, які добрі справи вам би хотілося б зробити; і записати їх на ці зернята.

3.Підсумок заняття.

-  Діти, давайте ми з вами будем сіяти більше ось таких зерняток добра. Щоб виростали ціли лани добрих справ, милосердя та любові у наших душах, щоб світ навколо ставав хоч на одне зернятко кращим! Бажаю вам успіхів, любові і добра!

-  І на кінець ще запам’ятаємо золоте правило моральності: «Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе». А ми всі хочем доброго, хорошого ставлення то ж давайте постараємся так ставитися і до інших!