Година спілкування "Дівчата! Дамо гарбуза торговцям живим товаром!"

        Тетяна Великород

       Заклад загальної середньої освіти

 І – ІІІ ступенів № 3

Тростянецької міської ради

«Дівчата! Дамо гарбуза

торговцям живим товаром!»

 (Попередження торгівлі

жінками і дітьми)

Тема. Дівчата! Дамо гарбуза торговцям живим товаром!

Мета. Пояснити учням про наслідки нелегального працевлаштування, вчити визначати групи ризику жінок, які можуть бути втягнуті в торгівлю жінками, познайомити учнів з реальним статусом емігрантів, що перебувають за кордоном і працюють нелегально; узагальнити знання учнів про діяльність державних організацій, діяльність яких напрямлена на попередження та протидію торгівлі жінками і дітьми.

Обладнання: ватмани, маркери.

Вік учасників: 14-17 років

                                                       Хід заняття

І.Ознайомлення з історіями жінок, що постраждали.

Історія Надії. 23 роки. Освіта незакінчена, вища. Приїхала в Київ із Дніпропетровська і вступила у вуз. Гарно співала, танцювала, грала на фортепіано. Два курси закінчила добре за рахунок батьків. Батько загинув у автокатастрофі. Мама із сестрами близнятами Вірою і Любов’ю залишились, а я повернулася у Київ. Мені рекомендували звернутися до нашого диск-жокея, у якого була можливість влаштувати на роботу в Германію. Туди він виїхав 3 роки назад, а у Київ їздив «у справах». Едік обіцяв допомогти. Гарантував роботу офіціантки у одному з ресторанів Германії. Він же обіцяв, усе уладнати з документами. А всі витрати я йому компенсую із першої зарплати. У Германію їхали автомобілем з Лілею і Валею з Кременчуга. Мамі я нічого не сказала. У Франкфурті ми зупинились у готелі. Паспорти Едік забрав для «реєстрації». Далі їхали з німцем. І знову готель. Наступного дня прийшов незнайомець і на ламаній російській мові повідомив, що ми в борделі і з наступного дня обслуговуватимемо клієнтів. Там я пробула більше 3 місяців. Довго відмовлялася працювати з клієнтами. Мене жорстоко били і попереджали, що шансів на втечу я не маю: паспорта немає, мову не знаю, маю борг в 1000 німецьких марок. Якщо за місяць не відпрацюю борг, мене вб`ють. Закривали у пустій кімнаті без їжі і води на кілька днів, погрожували розправитися з сім`єю.  Едіка тут називали Стасом.

 На першому поверсі цього будинку був ресторан. Там ми мили посуд, підлогу, вікна, а ввечері сиділи з клієнтами за столиками, а потім розважали їх у постелі. Клієнтів було багато і вдень. Більшість із них були водіями автофургонів. Я зрозуміла, що бордель стоїть поряд з великою автомагістраллю. Мене примусили перефарбувати волосся, а косметику використовувати лише яскраву, щоб привертати увагу клієнтів. Оплата за все це вираховувалась із заробітку. Одного вечора клієнт не хотів розплачуватись. Зав`язалася бійка, приїхала поліція, стала перевіряти документи, арештували всіх, у кого їх не було. Так я потрапила в тюрму.

 Мені дозволили зв’язатися з українським посольством, яке обіцяло допомогти у поверненні додому. Але я хочу, щоб судили всіх, хто примушував займатися проституцією. До того ж, мені дуже важко повертатися додому: моє здоров`я  підірване, я нікому не потрібна ні тут, ні вдома…

Історія Марини. Я народилась у 1981році в Тернопільській області. Батька ніколи не знала. Бабуся розповідала, що він загинув на колгоспній фермі під час пожежі. Мама померла, коли мені було 3 роки. Я росла з бабусею. Після закінчення 9 класу у клубі на танцях познайомилася з хлопцями з Києва. Ростик розповів, що є робота в Германії служанкою. Моя подруга теж зацікавилась. Я працювала в колгоспі, з грішми було важко. Надю батьки не пустили, а пообіцяла бабусі повернутися через місяць. Ростик пообіцяв зробити документи. Автомобілем приїхали в Польщу, там ночували у Стефана, вночі він нас переправив човном через якусь річку.  Ми потрапили в     Германію. Далі знову їхали машиною. Хлопці сказали, що хазяїн жде мене в будинку і з ним я домовлятимусь сама.

 Мене зустрів немолодий чоловік, ламаною російською мовою говорив зі мною. Потім закрив у кімнаті. До мене прийшла красива жінка і принесла їду. Розпитувала про рідню. Ця жінка була полькою, вона повідомила, що я маю розважати чоловіків. Я плакала… Пройшло 2 неділі. Їсти мені носила ця жінка. Я весь час плакала. Одного разу вона запитала, скільки мені років, сказала, що їй мене жаль, дала мені гроші і розповіла, куди мені тікати.

 Я потрапила в Голландію. Поліція допомогла мені повернутися в Україну.

ІІ. Обговорення ситуацій

Чому громадяни України їдуть за кордон?

Чому дівчата хочуть вийти заміж за іноземців?

Чому прагнуть знайти роботу за кордоном?

Чи хотіли б ви поїхати на роботу за кордон?

В яких сферах ви хотіли б працювати?

Чи чекають українських дівчат там?

Чому українська жінка стає рабою?

Як ви ставитеся до роботи в секс-бізнесі?

Які причини виникнення проституції?

ІІІ. Що слід знати українським громадянам, які збираються за кордон, щоб попередити торгівлю жінками, дітьми

• Нікому не довіряйте паспорт і інші документи
• Контракт повинен бути складений на зрозумілій вам мові, щоб умови, місце і час вашої роботи були чітко вказані
• Залиште вдома, друзям, знайомим детальну інформацію про своє відбуття за кордон (адреси, телефони), копію паспорта і контракту, фото своє і закордонних знайомих, їх адреси
• З’ясуйте номери телефонів українських посольств і консульських представництв за кордоном, при потребі зверніться до них
• В зарубіжних державах активно діють недержавні організації і служби, що допомагають особам,потрапившим у складні ситуації
• Період перебування на території зарубіжної держави вказаний у вашій візі. Порушення візового режиму зробить неможливим ваші наступні виїзди за кордон
• Знання хоча б елементарних слів на іноземній мові значно полегшать ваше перебування за кордоном і виручить у важку хвилину

IV. Між народні і державні законодавчі акти по попередженню торгівлі людьми

• Загальна Декларація прав людини
• Конвенція відносного рабства від 25 вересня 1926р.
• Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами
• Додаткова конвенція про усунення рабства, работоргівлі, а також інститутів і звичаїв, схожих до рабства від 7 вересня 1956р.
• Конвенція № 29 про примусову чи обов’язкову роботу
• Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок
• Декларація про знищення насильства по відношенню до жінок
• Матеріали Платформи дій IV всесвітньої конференції про становище жінок (Пекін, Китай, 4 – 15 вересня 1995р.)
• Гаагська  міністерська декларація європейських рекомендацій відносно ефективних мір по попередженню і боротьбі з торгівлею жінками з метою сексуальної експлуатації (Гаага, 24 – 26 квітня 1997р.)
• Програма попереджень торгівлі жінками і дітьми (Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2012р. № 29)

V. Виготовлення плакатів до теми

Захист плакатів. Підсумок заняття