Година спілкування "Екологічний калейдоскоп"

Про матеріал

Підібраний матеріал для екологічного виховання учнів, дані настанови дітям для збереження природи, вказані головні принципи життя людини в гармонії з природою.

Перегляд файлу

Мета: Формувати в учнів бережне ставлення до оточуючого середовища, розвивати вміння і навички жити в гармонії з природою.

Обладнання: Музичний супровід «Звуки чистої природи», фанфари, відео-презентації «Ми живемо на планеті Земля» та «Екологічні проблеми Кривого Рогу», конверти з запитаннями.

                                                         Девіз:   «Природа рідна – наша втіха, ми збережем її від  лиха»

Головні принципи життя кожної людини в гармонії з природою:

1. «Не зашкодь».

2. «Пізнаючи, не руйнуй».

3. «Не бери у природи більше, ніж тобі потрібно».

4. «Перш ніж зробити, відповідай собі на три питання:

                                                                                                                4.1. Що я хочу зробити?

4.2. Навіщо мені це потрібно?

                                                            4.3. «Подумай про наслідки!»

 

Хід заняття:

Звучить музика «Звуки чистої природи»

Всі: Ми...

1 учень Ті, що стоять перед вами.

Всі: Ми...

2 учень Ті, що говорять ці слова.

Всі: Ми...

3 учень Екологічна агітбригада „ Чиста планета 

   ВСІ:      Ми прийшли агітувати ми за природу,

  ВСІ: Щоб зберегти для нашого народу.

4 учень: Ми тільки починаєм в світі жити,

ВСІ: А вже життя це маєм боронити

5 учень Від біди, яка може статися з нами в недалекому майбутньому.

6 учень Від біди, яка може статися із нашою чудовою матінкою-природою.

7 учень Від біди, яка може прийти на нашу планету , якщо людство не схаменеться.

Наш девіз:   «Природа рідна – наша втіха, ми збережем її від  лиха»

1 учень   І в цій справі ми не одні.

2 учень.  На доказ цього давайте звернемось до глядачів.

 (Ритмічна музика)

  • Якщо ви не смітите на вулицях, - сплесніть у долоні.
  • Якщо ви не спалюєте листя надворі, дим якого забруднює повітря шкідливими речовинами, - почухайте носа.
  • Якщо ви не розбиваєте скляні пляшки, не кидаєте їх на землю в траву, в річку, - погладьте себе по голові.
  • Якщо розмовляєте з батьками про екологічні проблеми міста, - підніміть обидві руки.
  • Якщо у вас болить душа, коли бачите понівечене дерево, зрубану ялинку, забруднену річку, - покладіть руку на серце.
  • Якщо хочете дружити з природою, жити з нею в злагоді, мирі, - скажіть голосно: «Свій голос віддаю на захист природи!»

Музичний супровід

Гра «Дуель». Поділ присутніх на дві команди ( вибір квіточок).

Ви повинні протягом хвилини відповідати на запитання. Яка команда бiльше дасть правильних вiд-повiдей за 1 хв та й переможе. Запитання знаходяться ось в цих конвертах.

Запитання №1

1. Комаха, яка збирає квiтковий нектар i перетворює його на мед. (Бджола)

2. Низький та колючий, солодкий, не пахучий.

 Ягiдку зірвеш – руку обдереш. (Аґрус)

З. Птахiв змушує летiти у вирiй голод чи холод? (Голод)

4. Сам маленький, а шубка дерев’яна. (Горiх)

5. Комаха, яку бояться птахи. (Сонечко)

6. Влiтку – в шубi, а взимку – голе. (Дерево)

7. Сидить кiшка на вiконцi, i хвiст, як у кiшки, а все ж не кiшка. (Кiт)

8. Сам чорний, та не ворон, є роги, та не бик, шiсть нiг без копит. (Жук)

9. Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)

10. Очi – на ногах, а будиночок – на спинi. (Равлик)

11.У чистiм полi вiн росте: на високих нiжках, в зелених панчiшках,

 квiточки блакитнi, оченьки привiтнi. (Льон)

12.У водi купалася, та все ж сухою залишилася. (Качка)

13. Пiд одним ковпаком сiмсот козакiв. (Мак)

14. Б’ється, стука молоток, поправляє нам садок. (Дятел)

15. Хто є ворогами пiнгвiнiв у морi? (Тюленi)

Запитання №2

1. Хто любить перестрибувати з гiлки на гілку? (Бiлка)

2. Метелик, гусiнь якого завиває кокон, а з нього виробляють шовкове волокно. (Шовкопряд)

3. Навеснi веселить, влiтку холодить, восени годує, а взимку грiє. (Лiс)

4. «Шуба» пiнгвiна. (Жир)

5. Сiро-зеленi комашки, яких полюбляють сонечка. (Тля)

6. Є голова, та немає волосся. Є очi, та немас брiв.

 Є крила, та не лiтає. В холодi не мерзне,

 І спеки не боїться. (Риба)

7. Скiльки нiжок у комахи? (6)

8. Хто ранiше всiх встає? (Пiвень)

9. Дихають, ростуть, а ходити не можугь. (Рослини)

10. Велика хижа морська риба. (Акула)

11.Дуже товстi ноги маю, ледве їх переставляю,

 Сам високий я на зрiст, замiсть носа в мене хвiст. (Слон)

12. Скiльки пальцiв на ногах у страуса? (2)

13.Куди зайцевi зручнiше бiгти — згори чи вгору? (Вгору)

14.Уночi гуляє, вдень спочиває, має круглi очi, бачить серед ночi. (Сова)

15. Найспритнiша тварина-бiгун. (Гепард)

Звучать фанфари.  Перегляд відео «Вісім екологічних проблем України»

 Що в країні потрібно рятувати в першу чергу? Учні інформують:

1. Неякісна вода

Як відомо, організм людини на сімдесят відсотків складається з води, тому вона відіграє одну з най-важливіших ролей у житті організму. Проте 80% населення України використовує в своєму житті воду з поверхневих джерел, а екологічний стан цих вод з кожним роком погіршується. Недостатнє очище-ння стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що сьогодні практично всі водойми країни наблизилися до 3 класу забрудненості. Але очисні спору-ди, що виробляють питну воду, розраховані на прийом води 1-2 класу забруднення. Як результат - вісімдесят відсотків проб води показують, що її якість не відповідає умовам держстандартів. Майже 75% українців п'є воду з Дніпра, якість якої погіршується вниз за течією річки. Якщо ж говорити про найчистішу воду в Україні, то її можна спробувати в Полтавській області, де майже вся вода береть-ся з підземних джерел.

2. Забруднення повітря

Щорічно в атмосферу України потрапляє понад 6 млн. тонн шкідливих речовин і вуглекислого газу. Традиційно головними забруднювачами залишаються промислові підприємства. Однак збільшення кількості автомобілів на дорогах спричинило і збільшення шкідливих викидів в атмосферу. За останні кілька років кількість відпрацьованих газів, що надходять у повітря на території великих міст, зросла на 50-70%. Більше половини шкідливих речовин викидають в атмосферу приватні авто: у 2009 році на них припало 1,7 млн. т шкідливих речовин, тоді як загальна кількість усіх автомобільних викидів склала 2,3 млн. тонн.

За версією Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства надзвичайних ситуацій України, найбільш забруднені регіони - на промисловому сході країни - це Донецька, Дніпропетровська і Луганська області.

3. Деградація земельних ресурсів

"Житниця Європи" сьогодні переживає не кращі часи. Складний стан земельних ресурсів України зумовлений тим, що 71% всього агроландшафту країни використовується для господарської діяль-ності. Але через надмірне і неправильне використання родючість землі з кожним роком падає. Еко-система ґрунту руйнується в основному через інтенсивний розвиток ерозії: останнім часом їй підда-лося більше 35% сільгоспугідь України. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих ґрунтів (на 2, 4 млн. га за останні 15 років). На врожай сільськогосподарських культур впливає і товщина гумусового шару, а вона за останнє десятиліття знизилася в середньому на 20%. До того ж, майже 40% загальної площі земельних ресурсів України належать до забруднених земель.

4. Знищення лісів

Україна належить до малолісистих країн - ліс покриває лише шосту частину її території. Але при цьо-му експорт деревини з України в 2,5 рази перевищує імпорт. Споживче ведення лісового господарст-ва призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, ура-жених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). А цінні деревні породи (дуб, бук і сосна) за-міщуються малоцінними (грабом, березою, осикою). Найскладніша ситуація в Карпатах та Криму - тут через деградацію лісових масивів розвивається ерозія ґрунтів і зсувні процеси.

Прямий наслідок нераціональної вирубки лісів - збільшення частоти та інтенсивності повеней у за-хідних областях України, особливо - Закарпаття. Однак сумна статистика катаклізмів нездатна зупи-нити знищення лісів: минулого року обсяги заготівель лісу в Закарпатській області зросли на 14,2%.

5. Небезпечні геологічні процеси

Істотна частина валового внутрішнього продукту країни пов'язана з видобутком і переробкою сиро-винних ресурсів (41-43%), сконцентрованих у гірничовидобувних регіонах Донбасу, Кривбасу, Кар-патського регіону. Між тим, екологія цих регіонів страждає не стільки від інтенсивного видобутку, скільки від неправильного закриття нерентабельних і вироблених шахт і кар'єрів. Ігнорування науко-вих підходів до цього процесу призвели до активізації процесів підтоплення міст і сіл, забруднення поверхневих і підземних водозаборів, просідання земної поверхні. Так, наприклад, тільки в межах Донецька - 61 терикон, що щорічно викидає в атмосферу близько 70 тонн шкідливих речовин. Серед них цілий букет шкідливих для здоров'я елементів: сірка, нітрати, кобальт, миш'як.

6. Побутові відходи

Однією з найбільш серйозних екологічних проблем України сьогодні можна вважати проблему утилі-зації і переробки різних відходів. У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд. т. Щорічно ця цифра зростає ще на сімсот-вісімсот тисяч тонн. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4% площі України. Речовини, які виділяються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України на одну суцільну зону екологіч-ного лиха. Адже небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в ґрунт, потрапляють в повітря та ґрунтові води, отруюючи життя на відстані десятків кілометрів від звалища.

За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України, щорічно середньостатистичний українець викидає на смітник близько 250 кілограмів побутових відходів. З цих 250 кілограмів мінімум 50 можна відправляти не на звалище, а на пункти прийому вторинної сировини, що дозволило б ско-ротити кількість твердих побутових відходів на 10 мільйонів кубометрів.

7. Об'єкти військової діяльності

Об'єкти військової діяльності та військові поселення залишилися Україні у спадок від Радянського союзу. І сьогодні стан більшості з них доволі плачевний. Системи і устаткування водогосподарського комплексу об'єктів і гарнізонів Збройних сил України на 90% морально і фізично застаріли. Екологи зазначають: вони працюють зі значним перевантаженням і становлять потенційну загрозу навколиш-ньому середовищу. Фахівці говорять, що місцеві жителі тих територій, де раніше розташовувалися військові частини, і досі відчувають присмак бензину в колодязній воді. А кораблі і судна Військово-морських сил України взагалі не оснащені системами очищення і знезараження господарчо-побутових вод, значить - є постійним джерелом зараження акваторії моря.

8. Чорнобильська катастрофа

Сумарна активність радіонуклідів, які вийшли за межі 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року і в наступні дні після аварії, перевищила 300 млн. кюрі. Аварія призвела до радіоактивного забруднення більш ніж 145 тис кв.км території України, Білорусії та Росії. На радіоактивних терито-ріях сьогодні розміщено понад дві тисячі населених пунктів, в яких проживає майже півтора мільйони людей. Українські вчені єдині в думці про те, що наслідки Чорнобильської аварії ще дуже довго бу-дуть про себе нагадувати. Станом на 2009 рік в Україні було зареєстровано 6049 випадків раку щито-видної залози у людей, які на момент аварії були дітьми і підлітками. Крім того, за час, що минув піс-ля катастрофи на ЧАЕС, зросла кількість психоневрологічних захворювань, патології серцево-судинної системи.

У той же час, за 25 років радіаційний стан територій навколо станції значно покращився. Цьому сприяли і природні процеси, і проведення дезактиваційних робіт, і відсутність людини. Так, у регіоні відновилися популяції вимираючих тварин, а українські чиновники навіть заговорили про можливість скорочення зони відчуження біля ЧАЕС.

Звучать фанфари    Перегляд відео «Екологічні проблеми Кривого Рогу»

Виступ експертів «Пропозиції щодо покращення екології в Кривому Розі»

РАЗОМ:

Почуйте кожен нас і в місті і в селі

Це в нашій владі помогти своїй землі

Ні! Не треба нам нових Чорнобилів зовсім!

Тож збережемо для майбутніх поколінь

І спів птахів, і шелест трав, і сонця світ.

Протоки дзюркіт і природи оксамит.

Перегляд  відео «Ми живемо на планеті Земля»

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Деркач Олександр Володимирович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
22 вересня 2018
Переглядів
1715
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку