Година спілкування "Герої живуть поряд нами"

                          "Герої живуть поряд із нами"

Мета:познайомити учнів з учасниками АТО, які живуть в нашому селі; виховувати моральні чесноти, стоїчні риси характеру (мужність, наполегливість, цілеспрямованість), почуття гордості за свій народ, національну свідомість та патріотизм; сприяти формуванню громадянської позиції як одного з проявів духовності нації, патріотичності; дати можливість відчути особливу цінність миру і спокою у світі, важливість таких понять як милосердя, підтримка та співчуття.

Обладнання: відео про воїнів АТО, фотографії воїнів.

                                                                                 Ми з тобою одної крові.

                                                                                      Ти став рідним мені, солдате!

 Я пишаюсь, мій брате, тобою.

Ти пішов в бій - всіх нас захищати!

 

                                           ХІД ЗУСТРІЧІ

Виходять дівчина в образі України і козак.

Дівчина – Україна :

Ми є. Були. Ми будем вічно жити

І прославляти український рід,

З якого всі ми, звідки є ми діти –

Вкраїни–неньки найдорожчий цвіт.

 

Козак :

Ми є. Були . Ми завжди будем.

Не малороси ми, а нація, народ

Наш гордий дух і волю не прогнути

Ніяким „ градам ” й армії заброд.

 

Дівчина – Україна :

Ми є. Були. І будем вічно жити,

І з нами Україна – рідний край –

Розквітне в мирі й злагоді велично,

Немов весняний сонячний розмай.

 

Вступне слово вчителя.

 Вже багато  літ минуло з часів Другої світової війни, але рани кровоточать і досі, зберігаючи подвиги ниших дідів і прадідів. Та війна не обійшла нашу державу і тепер. Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо - біль утрат в зоні АТО. Антитерористична операція (АТО) розпочалася на сході Україні 13 квітня 2014 року .

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там у Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливали.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Декілька років тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Буремний лютий назавжди розділив історію України на «до» і «після» Революції Гідності. Ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумніву, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,  лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі , ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положимо за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

 Ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави і героїчно загинули – це Барський Олег Миколайович, Кунтий Євген Олександрович, Сарабін Олег Васильович, Єрошенко Сергій Миколайович.

            (учениця ознайомлює з інформацією про загиблих земляків)

Ушануймо хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя за світле майбутнє нашої Батьківщини. Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих і висловлюємо впевненість, що наш народ зробить усе можливе і не можливе, щоб у нашій країні запанували мир і спокій.

                                     Хвилина мовчання.

Але, говорять, що герої не вмирають, а перетворюються на журавлів. Тож, будемо вірити, що вони пішли в небо, щоб оберігати нас від біди.

 

Слово вчителя.

Я звертаюся до учнів, які сидять зараз за партами: незалежно від того, які у вас  плани на майбутнє, маєте усвідомити: в школі ви повинні опанувати елементарні навички військової науки, вивчаючи предмет «Захист Вітчизни». Незнання основ військової справи здебільшого позбавляє життя захисника Вітчизни.

Важка ця праця захищати мир! Багато наших чоловіків знаходяться у лавах збройних сил України. Вони залишили свої домівки і нашу квітучу землю, щоб захищати Україну, її волю, її незалежність. Багато із наших чоловіків пішли на війну добровольцями. Їм болить і боліло те, що розривають на шматки нашу землю, і ми віримо, що вони відстоять цілісність нашої держави, її волю, її пісню, золоті жита і мир.

Презентація  «Слава Україні! Героям слава!»

Нам є що захищати, нам є що берегти! І цей святий обов’язок виконують військові незалежної України.

Сьогодні до нас завітав випускник нашої школи, учасник АТО, один із воїнів нашого села, які виборювали волю та незалежність нашої держави на сході України, захищаючи нашу землю від вторгнення агресора – це Дмитрук Дмитро. Прошу оплесками привітати і подякувати за те,що боронили суверенність нашої держави.

Просимо вас ,Дмитре, до слова       (спілкування учасника АТО з учнями).

 

Заключне слово вчителя.

 Кожного дня, щогодини Україна завдяки чоловікам-героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами, російськими найманцями протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин, дітей.

 

Учениця:

І буде мир, і буде спокій,

Свободи дух підкорить Небеса.

Розпустить коси пава ясноока,

То Україна - то твоя земля!

І буде мир, і буде спокій!

У кожнім домі і родині.

Лунатиме хвала у небеса високі:

Навіки мир і слава Україні!

Вчитель.На завершення хочеться сказати : «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!». Нам всім хочеться, щоб ці молоді хлопці, які сьогодні своїм життям захищали нас, займалися своїм ремеслом. Щоб кожна людина могла навчатися, працювати для добробуту нашої країни.