Година спілкування "Хрестоматія людяності"

                                                      На фоні музики

                Сталося з душею щось людини.

                Думаєш: ну як це може бути?

                Мати підкидає комусь дитину,

                Син відвозить батька до приюту.

                Ми рятуєм нині землю й води,

                Бо дійшли до крайньої межі.

                Та в святих турботах про природу

                Забуваєм  про відновлення душі.

Лунають дзвони.

 Із давніх-давен церковні дзвони, окрім служби в церкві, всюди використовувались і як набат для сповіщення про якесь лихо, пожежі або ворожий напад. Сьогодні дзвони б'ють на сполох, закликаючи нас до людяності. Бо тільки вона робить нас справжніми людьми. Тож тема години спілкування «Хрестоматія людяності». Вона присвячена проблемі вибору моральних цінностей. Ми будемо говорити про те, якою людиною треба бути, щоб дійсно відповідати слову „Людина”, обиратимемо якості, необхідні для гармонійного життя. Сьогодні ми з вами спробуємо скласти своєрідну хрестоматію моральних і духовних цінностей людства. Ця проблема надзвичайно актуальна в наш час, бо соціологи стверджують, що в сучасній молоді переважають особистісні життєві мотиви, а не загальнолюдські.

Розпочати наше спілкування я хочу з загадки: « Вона  нічого не коштує, але створює багато чого. Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона триває мить, а в пам’яті залишається надовго. Немає багатіїв, хто міг би прожити без неї, і немає таких бідних, які не стали б багатші її милістю. Вона створює щастя в домі,  атмосферу доброзичливості у справах і є паролем для друзів. Водночас її не можна ані купити, ані випросити, ані позичити, ані вкрасти, бо вона – це цінність, яка не принесе жодної користі, якщо не йтиме від чистого  серця» (посмішка.)

Усміхайтеся ! І люди, зігріті вашою посмішкою, прихиляться до вас. Усміхайтеся, бо посмішка – це  найкоротша відстань між людьми. Усміхайтеся! Адже посмішка має ефект дзеркала... Усміхнись – і ти побачиш посмішку.

Перед вами лежать смайлики. Давайте їм намалюємо велику посмішку. І нехай вона супроводжує нас протягом усієї години спілкування.

Зверніть увагу на епіграф уроку. Як ви його розумієте? Епіграф: «Моральне начало в людині – найбільша таємниця і  найбільше диво»  Софокл          

Відповіді (Коли народжується дитина, ніхто не знає, якою людиною вона стане. Зовнішню красу видно, а внутрішню – ні, тому вона й таємниця. Часто під некрасивою зовнішністю криється прекрасна душа). А яка краса важливіша? Чому?

Висновок: В. Сухомлинський писав: « Ідеал людської краси – це водночас і ідеал моральності».

Давайте з’ясуємо, які критерії об’єднують людей. У даному випадку – нас із вами.

Гра «Що нас єднає?»

Учитель. Підніміть руки:

-   у кого темне волосся;

-   блондинки;

-   хто народився навесні, влітку.

Це нас єднає? (Ні, так — відповіді учнів). Але це не спільна ознака всього кла­су. А зараз підніміть руки ті, хто:

-   хоче бути щасливим;

-   бажає здоров'я собі та рідним.

-   прагне працювати на престижній роботі.

-   хоче мати справжніх друзів.

Це нас єднає?

 Так, нас об'єднують загальнолюд­ські цінності (які?): життя, здоров'я, спілкування, любов до близьких, самореалізація.

 

 

Проблемна ситуація « Допоможіть містеру Ікс».

Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, у школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам… Обираємо товаришів, друзів, коханих, професію... І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про порядність,  справедливість, честь і безчестя.

Як важко жити в цьому світі.

Життя — це вибір: «так» чи «ні»,

І зводиться усе до тої миті,

Коли сам твориш шлях собі.

У нашого гостя Містера Х виникла проблема, і він до нас звернувся за допомогою. У нього є власний проект, як досягти вершини життєвого успіху. Чоловік побудував незвичайні сходи. Будівельний матеріал для них вибрав найблагородніший – свої  життєві цінності. А їх у нього всього три: гроші, за які можна купити майже все, влада, яка дасть те, чого не можна купити за гроші, і слава – символ суспільного визнання, коли в захоплених поглядах людей бачиш відображення свого успіху. Але наш гість дізнався про інші сходи життя, які описав православний монах Іоан Лествичник у своїй книзі. Він також рекомендує людям підніматися вгору сходами життя. Але на кожній сходинці людина обов’язково має побороти якийсь із своїх недоліків і набути певних позитивних якостей. Тільки за такої умови людина по-справжньому досягне життєвого успіху.

Учитель. Містера Х цікавить ваша думка, які сходи будуть міцнішими? Його чи монаха? Якими з них можна піднятися на вершину життя? Де справжні цінності, а де фальшиві? Давайте розберемо кожну сходинку окремо.

Відповіді. Гроші – це неміцна сходинка, адже найбагатша людина може розоритися й збідніти. Тому це невічна цінність, фальшива.

Влада – президентів переобирають, з престолу скидають царів, а найжорстокіших тиранів навіть убивають. Тому й це несправжня цінність.

Слава – це також нестійка цінність, бо найвідоміші люди дуже часто, особливо в старості, почуваються забутими й самотніми. 

А чи згодні ви з монахом? Чи можна, спираючись на такі моральні цінності, про які він говорив, стати справжньою людиною? Доведіть свою думку.

То що ми порадимо Містеру Х?

Відповідь. Містеру Х краще використовувати сходи Іоанна Лествичника. Його власний проект дуже хиткий. Нехай змінює матеріал для них, інакше  в певний момент він виявиться не на вершині, а внизу життя. А які сходи обрали б ви?

Висновок. Антон Павлович Чехов вважав, що «людині потрібні не три аршини землі, не садиба, а вся земна куля, де на просторі вона могла б показати всі свої властивості душі». А що таке душа? (Відповіді учнів)

Кажуть, що людина – єдність розуму, серця і душі. Як ви це розумієте? Правильно. А тепер прослухайте, як про це розповідає одна притча.
Притча про душу. Відео.

Згодні з притчею?

Хвилина вільних думок. На фоні музики.

А тепер попрацюймо творчо й проведімо «Хвилину вільних думок».

Уявіть, що слово ДУША – це абревіатура. Складіть пояснення до неї. Або ж спробуйте скласти акровірш із цим словом.

Зачитування учнями створених висловлювань.

Учитель. Душа кожної людини наповнена різними якостями: як позитивними, так і негативними. Назвіть лише негативні. Молодці, багато знаєте недоліків. А тепер назвіть кращі риси душі.

Відповіді. (Милосердя, щирість, мудрість, шляхетність, правдивість, гідність, совість, любов, вірність, благодійність, ввічливість, шанобливість, співчуття, безкорисливість, патріотизм, віра, доброта, скромність).

Учитель. Правильно. Радує те, що позитивних якостей ви знаєте більше. Очевидно, саме вони є у вашому характері. Давайте ми ці моральні цінності внесемо у  свою хрестоматію людяності.  У вас є стікери, напишіть на них одну з позитивних якостей і наклейте їх у книгу.

Проблема Людини й людяності хвилювала суспільство в усі часи. Ще в V ст. до н.е. китайський філософ Конфуцій писав про те, що «потрібно виховувати в собі людяність та доброзичливість».

Пригадайте, у яких творах  літератури вказується на основні моральні цінності людини.

Відповіді:

Учень1. Уже 2000 років існує вічна книга людства – Біблія та викладений в ній духовний закон, що дає пораду – як людині жити, що вона повинна робити і чого уникати.

Божі Заповіді:

 Шануй батька свого й матір.

 Не вбивай.

 Не чини перелюбу.

 Не кради.

Не свідчи неправдиво на ближнього твого.

 Не пожадай ніякого добра, що є в твого ближнього. І основна заповідь -

Люби свого ближнього, як себе самого.

Учень 2. У Біблії є «Повчальне слово Апостолів». Апостол Павло написав:

«Хто сіє скупо, той і пожне скупо, а хто сіє щедро, пожне також щедро».  Більше того сіяч має бути щедрим не тільки на руку – щедро сипати зерно, а щедрим душею – зичити врожаю не лише собі, а й кожному, хто сіє. Кожний багатий щедрістю своєю.    Не втомлюйся творити добро. Всяка справа може втомити. Після всякої праці, яка втомлює, хочеться відпочити. Та в головному не може бути втоми – не можна втомлюватись творити добро.                                                                                                                              Учень 3.Не сурми про милостиню. Хай ліва рука не знає, що робить права. Коли правою рукою даєш милостиню, то нехай ліва не знає про це. Не треба оголошувати про свою добру справу, вона добра сама по собі.

Учень 4. Князь Володимир Мономах у своєму «Повчанні дітям» закликав:

- не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть вдову;

- не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте;

- не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово мовте;

- на світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, дай мені віку до ліку, щоб я честю, совістю й добром виправдав життя своє».

Як одним словом назвати все те, що ви щойно сказали? Відповідь: духовність.

         Робота з глосарієм Глоса́рій (лат. glōssarium — «словник глос ») — словник до тексту, що пояснює маловідомі або застарілі слова, неологізми чи, як мінімум, незвичайні .   Прочитайте, що за глосарієм означає духовність.                                                                                                                                            Духовність — індивідуальна вираженість у системі мотивів особис­тості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання й соціальної потреби жити, «діяти для інших».

 Правда, якось неемоційно звучать ці слова! Подивіться, як чітко це поняття визначав

 Т. Г. Шевченко.

(Учні зачитують слова, які написані на дошці.)

Духовність — властивість особи, що проявляється в необхідності жити, творити згідно з ідеалами істини, добра та краси. (Т. Г. Шевченко)

Учитель. Діти, підкажіть, духовність – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також згодна з вами: людина повинна постійно вдосконалювати себе протягом життя. Тільки від нас самих залежить, якими людьми ми будемо.

                                                   Притча про двох вовків

Висновок: Душа подібна до глини, людина – до скульптора.  Скульптор ліпить із глини людську подобу. Так само й людина ліпить зі своїх душевних рис і здібностей або людську подобу, або звірячу.

Для того щоб адекватно оцінювати себе, свій характер виконаймо одне завдання. Я сподіваюся, що воно стане програмою вашого саморозвитку на май­бутнє. Недарма кажуть, що людина тоді стане кращою, коли ви покажете їй, якою вона є.

На картці в кожного учня записаний ряд слів-характеристик, що описують якості людини: чесність, егоїзм, чуй­ність, хитрість, милосердя, щирість, шляхетність, балакучість, пунктуальність, неохайність, співчуття, патріотизм, підлість, доброта, скромність, брехливість.

Учитель дає завдання: «Зафарбуйте жовтим ті якості, які, як ви вважаєте, характеризують вас сьогодні. Обведіть зеленим ті якості, які вам подобаються. Можливо, деякі з них уже сьогодні є в вас, а інші ви виховаєте в собі з часом. Обведіть червоним ті якості, які не подобаються і які вам не хотілося б мати ніколи».
                           Учні виконують завдання на фоні музики.

Слово вчителя.
Погляньте на свої картки. Покажіть їх мені. Вони у вас різнокольорові. А це тому, що на світі немає жодної ідеальної людини, яка мала б тільки позитивні якості. У кожній людині є щось хороше і щось погане. В однієї людини більше позитивних рис, а в іншої – негативних. Важливо, щоб ви могли чесно зізнатись собі у своїх негативних якостях і почали виправлятись, змінюватись, позбуватись поганого й набувати доброго.

Можливо, хтось із вас хоче чесно розказати про риси свого характеру? Ну що ж, назвемо цю розповідь «Хвилиною відвертості». (Учні розповідають про свій характер). Дякую за відвертість.

Учитель. Запам’ятайте, що життя – це бумеранг. У залежності від того, якими ви станете, отримаєте те, на що заслуговуєте.

        Одного разу хлопчик із батьком вирушили в гори. Несподівано хлопчик спіткнувся і впав. Боляче вдарившись, він закричав: «О-о-о-о-й!» На свій подив почув, як десь далеко в горах якийсь голос вторив йому: «О-о-о-о-й!» Зацікавившись, він прокричав: «Ти хто?» І у відповідь почув: «Ти хто?» Розгніваний такою відповіддю, хлопчик голосно вигукнув: «Боягуз!» До нього долинула відповідь: « Боягуз!» Хлопчик поглянув на батька й запитав: «Що це таке?» Батько усміхнувся і сказав: «Синку, а тепер послухай уважно». І він прокричав у напрямку гір: «Я в захваті від тебе!» Голос відповів: «Я в захваті від тебе!». Він знову прокричав: «Ти переможець!» Голос відповів: «Ти переможець!» Хлопчик здивовано подивився на батька. Тоді батько пояснив синові: «Люди називають цей голос ВІДЛУННЯМ, а насправді це – ……...ЖИТТЯ».

А відгадати, що це, нам допоможе кросворд.

1.Близькі стосунки, засновані на взаємній довірі, спільних інтересах (дружба).

2.Хлібний злак, з якого печуть чорний хліб (жито).

3.Діяльність, направлена на благополуччя когось, увага, піклування, догляд (турбота).

4.Велика кількість матеріальних цінностей, грошей (багатство).

5.Риса, гідна людини, чуйність, гуманність (людяність).

По вертикалі отримали слово „життя”.

Висновок: Життя повертає тобі назад усе, що ти говориш і робиш. Наше життя – просто відображення наших вчинків. Воно поверне тобі все, що ти дав йому.

Вірш «Життя дається раз»

Життя дається раз, а більш не буде,

Ніщо ніколи не повернеться назад.

Чого б не жити нам у мирі, добрі люди,

Щоб все привести на планеті в лад!

Навести лад в душі, щоб війн не стало,

Нагодувати  досита весь люд.

А то комусь всього бракує, мало!

І процвіта насилля, війни, блуд.

А жити ж так чудово, так прекрасно,

І щастям повниться новий прийдешній день.

Встає на сході сонце ясне-ясне

І стільки ще неспіваних пісень!

Ми всі живемо, сонечку радієм

І спів пташиний любим навесні.

У кожного є мрія і надія,

А між людьми взаємини тісні.

Усі ми жити мріємо щасливо

І до душі робота щоб була.

І прагнемо завжди якогось дива,

Щоб між людьми було як можна менше зла.

І щоб було взаєморозуміння,

І спис над головою не  висів.

Ще мати дар якогось провидіння,

Напевно, кожен би із нас хотів.

Звичайно, ще талант до чогось мати,

Натхнення щоб приходило умить.

Щоб рівним серед рівних почувати…

Усе це, мабуть, треба заробить.

А як? Не знаю, та й ніхто не знає,

Як нам прожити краще дані дні.

А хто про себе думає, що знає,

Той дуже швидко впевниться, що - ні!

І добре все б було, і ясно всюди,

Аби ми розуміли саму суть.

Що у житті і у бажаннях, люди,

Ніяк не можна палку перегнуть.

Нам треба зберігати рівновагу

І прагнуть лиш того, що заробив.

Нести любов у серці і відвагу

Та засівать добром до самих жнив.

 Життя складне, але чудове,

Ми робимо в нім відкриття.

Й завжди ідемо в невідоме,

 Тим цікавіше нам буття…

Привабливіше, яскравіше,

Є для фантазії політ.

 І манять вдаль путі світліші….

І ти не йдеш – летиш у світ!

Робота над текстом.  Корисні поради.

Щоб життя складалося щасливо, потрібно дотримуватися певних правил. Послухайте їх.

Стежте за своїми думками - вони стають словами.

Стежте за своїми словами - вони стають вчинками.

Стежте за своїми вчинками - вони стають звичками. 

Стежте за своїми звичками - вони стають характером. 

Стежте за своїм характером, бо він визначає вашу долю. 

Знайдіть ключові слова.

Думка – слово – вчинок – звичка – характер – доля.

Поясніть їх зміст.

Висновок. Будьте уважні до своїх думок — вони початок вчинків.  Тільки від нас самих залежить наша доля, наше майбутнє. Щоб не було, як у вірші «Людських бажань стає все більше…»

Людських бажань стає все більше й більше –

То те нам спати не дає, то се…

Придбай одне – і вже дивись, за іншим

Помчав: А раптом знову повезе?

У морі в шторм, а ще й при лютій стужі,

І аж уже в останнім сподіванні,

Розпачливо луна сигнал-благання:

«Ми тонемо! Рятуйте наші душі!».

Житейське море -  теж підступне дуже,

І теж, бува, шукаєм ми спасіння,

Бо тонуть у глибокім збайдужінні,

У черствості й безвір’ї наші душі.

Є поміж нами і багаті, й бідні,

Кому що треба – доля не пита,

Та є другії речі,  всім нам необхідні:

У світі – мир, а в душах доброта.

«Народ скаже, як зав’яже».

 Учитель. Духовною скарбницею українців є фольклор, що в перекладі означає — народна мудрість. Давайте долучимося до скарбнички мудрості й доповнимо прислів’я.
Як проживеш, так і …..(прославишся).

Краса до вечора, а доброта ……(навіки).

Добре ім’я – найкраще..... (багатство).

У чужому оці порошинку бачить, а у своєму …..(і колоди не помічає).

Усяку людину слід судити за …..(її справами).

Без доброго діла немає……..(доброго імені).

Пташка красна пір’ям, а людина…… (вчинками).

Учитель. Молодці. Ви чудово впоралися з цим завданням.

Із давніх-давен оцінювали роль справжньої людини  й філософи. Вони шукали людський ідеал. Вислови про нього я зашифрувала. Тож вам доведеться на кілька хвилин стати шифрувальниками. Спробуйте  розшифрувати вислови й пояснити їх значення. Шифр такий: читаємо справа наліво.

Шифрограма

І група. Володіти собою — найбільша влада. Сенека

               Адалв ашьлібйан —  юобос итідолов.

ІІ група. Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних. Конфуцій

                Хинбідоп ібос єакуш анидюл акьзин а, амісу з ідогз у евиж анидюл антехялш.

ІІІ група. Та людина є порожньою, яка наповнена собою. М. Лермонтов.

                   Юобос аненвопан акя, юоьнжороп є анидюл ат.

Висновком до всього сказаного можуть бути слова:  «Людину, як і байку, цінують не за тривалість, а за зміст». Сенека

Я хочу провести з вами один експеримент.

Експеримент «Повна посудина».

Сьогодні  на урок я принесла дві посудини. Одну почала заповнювати великим камінням. Чи повна вона?

У мене є менші камінці, якими я її заповню. Чи повна посудина?

У мішечку я принесла пісок. Спробуємо заповнити  посудину.

Чи повна вона?

         У другу посудину я насипала піску. Чи повна вона?

Ці посудини відображають людське життя.

Велике каміння – це найважливіші речі вашого життя: сім'я ,здоров’я ваших рідних, друзі, однокласники, оточуючі вас люди. Тобто це речі настільки важливі й необхідні, що навіть якби все інше зникло, то ваше життя залишалося наповненим.

Менші камінці – це речі, які стануть важливими особисто для кожного з вас: будинок, робота, автомобіль, здібності, захоплення, мрії.

Пісок – символізує все решта, геть не важливе. Усі інші дрібниці, що оточують нас у житті. Якщо спочатку наповнити посудину піском, тоді не залишиться місця ні для щебеню, ні для граніту. Так і в нашому житті: якщо витрачати свій час, свою енергію на дрібниці — тоді не залишиться ні місця, ні сил на те, що є справді важливим.

Висновок. Тому звертайте увагу на важливі речі. Займайтеся саме тим, що приносить щастя: пізнавайте світ, здобувайте знання, реалізовуйте себе, спілкуйтеся з батьками, друзями, ведіть здоровий спосіб життя. Займайтеся в першу чергу великим камінням, тобто найважливішими речами вашого життя, визначте свої пріоритети, бо все інше — це тільки пісок. Діліться з людьми своєю щирістю, відданістю, добром.

Притча про відро з яблуками    Є одна історія.                                                                                                                          Купив собі чоловік новий дім — великий, гарний — і садок із фруктовими деревами поряд. А у старенькій хатинці неподалік жив заздрісний сусід, який завжди намагався зіпсувати настрій: то сміття викине під ворота, то ще якусь капость утворить.

Прокинувся одного разу чоловік у доброму гуморі, вийшов на ґанок, а там — відро з помиями. Узяв він його, помиї вилив, відро вишкріб аж до блиску, назбирав у нього найбільших, стиглих і смачних яблук та й пішов до сусіда.

Той, зачувши стукіт у двері, зловтішно подумав: «Нарешті я йому допік!». Відчиняє, сподіваючись на скандал, а чоловік протягує йому відро з яблуками і каже:

— Хто чим багатий, той тим і ділиться!

Учитель. Погляньте на нашу книгу. Вона заповнена моральними цінностями. І тільки за умови, що ми час від часу будемо переглядати її сторінки, ми зможемо правильно побудувати своє життя.                                                                                                                                           На завершення нашої розмови я хочу звернутися до вашої душі. Вона — це сховище таємниць і почуттів, спогадів, усього доброго та злого. Найважчий і найпочесніший обов'язок на землі бути людиною.  Рости, відкривати себе, учитися любити, пізнавати людей — це складна робота. А тому основне ваше завдання, поряд із тим, що ви повинні здобувати знання, ви повинні вчитися жити в цьому великому світі за законами людяності. Я хочу сказати вам, що ви дорослішаєте, змінюються ваші погляди на життя, проходить переоцінка цінностей. У вас усе попереду. І ще є час, щоб виявити свої можливості, використати їх, щоб знайти себе, творити своє «Я». Але головний висновок буде робити саме ваше життя. Закінчити сьогод­нішню розмову з вами я хочу сло­вами Стендаля, які, власне кажу­чи, об'єднують все сказане вами сьогодні: «Щоб добре жити серед людей, не треба жити для себе». Людина повинна жити для людини!

                                                 Відеокліп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Хрестоматія людяності.

Мета: навчати учнів розумінню моральних цінностей у житті людини; формувати духовні основи учнівської особистості, уміння розрізняти істинні та фальшиві цінності; розвивати навички творчого підходу до виконання завдань, асоціативне та критичне мислення дітей; виховувати потребу в самовдосконаленні та самовихованні, сприяти вихованню відповідального ставлення до свого життя.

Обладнання: Смайлики, фігурка Містера Х, макет книги, аркуші паперу з написаними рисами характеру людини, кольорові олівці, посудини, велике й мале каміння, пісок, відеопритчі, мультимедійна дошка, презентація, музика.

Форма проведення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чесність	егоїзм	чуй­ність	хитрість
милосердя	щирість	шляхетність	балакучість
пунктуальність	неохайність	співчуття	патріотизм
підлість	доброта	скромність	брехливість

 

 

 

 

 

чесність	егоїзм	чуй­ність	хитрість
милосердя	щирість	шляхетність	балакучість
пунктуальність	неохайність	співчуття	патріотизм
підлість	доброта	скромність	брехливість

 

 

 

Як ви думаєте, такі люди, якими стануть Тарас і Поліна, будуть подобатися іншим?

А хочете дізнатися, чи подобаєтеся людям ви?

Тест: Чи подобаєшся ти людям?

Ти зумієш упродовж п’яти хвилин прихилити до себе людей? А може, потрібні місяці, щоб тебе прийняв новий колектив? Чи подобається твоєму оточенню спілкуватися з тобою, покажуть результати тесту…

1. Твій співрозмовник помилився, вимовляючи якесь слово. Ти виправиш його?
а) Звісно. Якщо я не зроблю цього, він і далі так казатиме.
б) Якщо це близька мені людина, я виправлю її. Але з чужою так діяти некоректно.
в) Ні. Це нечемно.

2. Ти перебуваєш у веселій компанії, але в тебе зовсім не радісний настрій. Як ти будеш себе поводити?
а) Сидітиму в куточку, аби не привертати до себе увагу. Навіщо псувати людям свято?
б) Я завжди прагну, щоб моя поведінка відповідала настрою компанії.
в) Я не приховую свого настрою. Нехай усі знають, що в мене щось не так.

3. Якщо другові потрібна допомога, що ти робитимеш?
а) Я не вагаючись допоможу.
б) Не варто робити занадто багато послуг іншим, тому що дуже небагато людей належно оцінять це.
в) Друзям треба допомагати, адже і тобі може знадобитись їхня допо мога.

4. Хтось розповідає анекдот, який ти вже чув(ла). Твоя реакція?
а) Я перериваю оповідача і сам доказую останню найсмішнішу фразу.
б) Коли я впізнаю анекдот, я завжди повідомляю про те, що знаю його, але суть не розкриваю.
в) Я можу навіть посміятися разом з усіма, особливо якщо анекдот вдалий.

5. Під час розмови з’ясувалося, що хтось має погляди, протилежні твоїм. Як ти будеш обстоювати свою думку?
а) Гадаю, що ніяк. Навіщо витрачати сили? Краще я прийму його точку зору.
б) Я неодмінно скажу, в чому полягає моя позиція, але до хрипоти сперечатися не буду.
в) Я вважаю, що кожен має наполегливо захищати свої переконання.

6. Як ти поведешся, якщо з тебе почне кепкувати твоє оточення?
а) Якщо це мені образливо, то я так і скажу. Та зазвичай мені самому(ій) стає смішно – і я веселюся разом з усіма.
б) Я завжди контролюю себе! Інакше з мене тут-таки почнуть насміхатися й виставляти в смішному вигляді.
в) Я нізащо не покажу, що мені прикро. Проте я неодмінно відповім чимось таким же злим.

7. Як ти поводишся, коли зустрічаєшся з незнайомими людьми?
а) Я так само уважно вивчаю їх, як вони мене. Стараюсь ніяк себе не проявляти, адже треба спершу розібратися в цих незнайомцях.
б) Я намагаюся демонструвати свої найкращі якості, щоб мене належно оцінили і схвалили.
в) Зазвичай я багато жартую, розмовляю. Це майже завжди справляє приємне враження.

Результат тесту

Запитання	Відповіді
	а	б	в
1.	5	10	15
2.	10	15	5
3.	15	5	10
4.	5	10	15
5.	10	15	5
6.	15	5	10
7.	15	10	5

Сума балів покаже результат

ДО 55 БАЛІВ
Тебе ні з чим вітати. Як правило, ти не подобаєшся незнайомим людям, та й друзі вважають тебе не дуже приємною людиною. Проте не варто втрачати надії! У справі оволодіння мистецтвом спілкування у тебе все попереду. Відкриємо тобі головну таємницю: єдине, що тобі треба робити, – бути уважнішим до людей, які тебе оточують, хоча це якраз найважче. Решта вийде само собою в процесі спілкування.

60–80 БАЛІВ
Твій результат цілком достойний. Ти вже вмієш спілкуватися з різними людьми, не втрачаючи власної гідності. Це непогано. Люди розуміють, що з тобою не до жартів і до тебе слід ставитися з обережністю. Проте, на жаль, це не повага, оскільки вони, швидше за все, тебе побоюються. Треба вчитися зберігати не тільки власне обличчя, а й поважати співрозмовника. А це тобі робити дуже важко.

ПОНАД 85 БАЛІВ
Вітаємо! У тебе дуже добрий результат. У компанії тебе всі дуже люблять, а незнайомі люди відзначають, що з тобою приємно побалакати. Можливо, ти від природи така чарівна й симпатична у спілкуванні людина. А може, це батьки навчили тебе бути уважним(ою) і люб’язним(ою). Тільки не треба силувати себе – тоді ти можеш зірватись і все піде шкереберть. Досить важко довго бути “гарненьким і добреньким”. Краще поводитися природно.

Висновок: Отож, бути людяним— це значить оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємної допомоги, радіти успіхам ближніх; любити й жертвувати, плакати та сміятися, переживати та сподіватись, ділитися добром.

 

 

.

 

Лист до себе в майбутньому

 У майбутньому я,  звичайно, буду  __________________________людиною — це означає______________________________________________________________.

Я буду працювати _____________________________________________________.

На роботі я буду намагати­ся працювати так, щоб людям зі  мною було ______   

______________________________.  А для цього важливо пам 'ятати про те, що__________________________________________________________________.  

У мене буде сім 'я. Я хочу, щоб взаємини між усіма __________________________.        

У своїй поведінці з ними я буду_____________________________________________.               Особливу увагу, турботу я буду приділяти _________________________________ ____________,  тому що _________________________________________________.

У мене будуть друзі, з якими я___________________________________________.

Але головне, до чого я буду прагнути у майбутньому,—  це______________________...

Учитель. Можливо, хтось із вас хоче прочитати свій лист?   (Відповіді учнів.)

Учитель. 

 

Той, хто живе у світі моральних цінностей, із малих років почуває себе сином Батьківщини

Уявіть ситуацію: ви їдете своїм автомобілем буряної, ураганної ночі - і раптом бачите трьох людей, які чекають на зупинці автобуса. Ці люди: 1. Бабця, яка виглядає так, ніби ось-ось віддасть Богу душу; 2. Давній приятель, який колись врятував вам життя; 3. Жінка / чоловік вашої мрії. Кого з них ви візьмете з собою, якщо ваш автомобіль двомісний? Подумайте і дайте відповідь, перш ніж прочитати завершення історії. Відповідь: Ця морально-етична дилема, насправді, була запропонована як тест при прийомі на роботу в одній компанії. Ви можете підвезти бабцю, яка погано себе почуває, адже насамперед зобов'язані врятувати її життя. А може, ви виберете старого друга, тому що одного разу він врятував вам життя, і це буде відмінним шансом віддячити йому? Однак, коли ще вам підвернеться випадок зустріти свою другу половинку? З 200 претендентів на посаду лише у одного кандидата не виникло проблем з відповіддю, і він був прийнятий на роботу. Рішення його було таким: «Я б віддав ключі від автомобіля своєму старому другові і попросив би його відвезти бабцю до лікарні. А сам же в цей час залишився б із жінкою моєї мрії». Іноді нестандартне мислення та творчий підхід до справи дає нам ключ до вирішення проблеми будь-яких складнощів.