ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ « Мій товариш»

ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

« Мій товариш»

Мета: розглянути товариськість як об'єктивне явище нашого життя, як спосіб співіснування людей; визначити можливість/неможливість дружніх сто­сунків між хлопцем і дівчиною; учити зберігати ін­дивідуальність у міжлюдських відносинах.

       Обладнання:  роздавальний матеріал (роздруковані картки, на яких подані ситуації, що стосуються відносин між дівчатами та хлопцями).

Хід заняття

Бесіда.

Хто такі друзі?

Що таке дружба?

Які вчинки людини зміцнюють дружбу, а які руйну­ють?

Як ви гадаєте, що саме людина шукає в друзях? Яка друж­ба міцніша і продуктивніша — людей схожих чи різних?

Чи можуть ділові, службові відносини замінити дружбу?

Чи можуть бути друзями люди з протилежним світогля­дом, скажімо, релігійним і атеїстичним?

Чому для нас неприйнятне таке розуміння дружби: ос­новою прихильності є корисливість, те, що друзі розрахо­вують одержати один від одного?

Чи згодні ви з висловлюванням: «Сила дружби вимірюєть­ся не доброчесністю друзів, а інтересом, що їх зв'язує»?

Слово вчителя.

У суспільному житті й у трудовій діяльності, навчанні й побуті виникають, крім офіційних, службових, ділових, різні форми міжособистісних взаємовідносин: приятельсь­кі, товариські, дружні.

Звичайні норми моральності тут мають особливе зна­чення. Річ у тому, що в товаришуванні, дружбі й коханні спілкування становить головний сенс взаємин. Як тільки зникає взаєморозуміння і натомість виникає байдужість, такі відносини руйнуються, залишаючи по собі гіркі спо­гади, розчарування, страждання і душевні травми.

Приятельські взаємовідносини складаються між добре знайомими на основі якої-небудь, часто неістотної або ви­падкової, спільності інтересів і неодмінно містять частку особистої симпатії; підтримуються контактами, окремими зустрічами, хоч глибокої зацікавленості долею одне одного приятелі не виявляють. Ці взаємини покладають на людей певні, вироблені традицією обов'язки: доброзичливість, зу­стрічі, обмін думками, щирість, довірливість, взаємні по­слуги. Приятелі не ставлять один перед одним яких-небудь серйозних вимог щодо виправлення і вдосконалення особис­тих якостей, однак не терплять брехні, пліток, віроломства. Якщо через певні обставини відносини перериваються, то особливо болісних переживань це не викликає: найчастіше одні приятелі більш або менш легко замінюються іншими.

Значення приятельських взаємин полягає в тому, що вони збагачують інформацією про інших, про різні боки життя, дають можливість висловити свою думку і побачити реакцію доброзичливо настроєних людей різної статі, віку, професії, громадського становища та рівня розвитку.

Товариські взаємовідносини складаються між людьми в процесі спільної діяльності на основі єдності інтересів, життєвих завдань: між членами навчального колективу, між тими, хто систематично зустрічається протягом три­валого часу, добре знає одне одного і в потрібний момент надає взаємну, безкорисливу допомогу.

Товаришування накладає ряд моральних обов'язків — воно вимагає принциповості у відносинах, людяності, чуй­ності, взаємодопомоги, взаємної підтримки. Відносини будуть повноцінними, згуртовуватимуть колектив, якщо товариші у спілкуванні не виявляють байдужості до не­доліків, моральних вад одне одного.

Дружні взаємовідносини, або дружба, між людьми ґрун­туються на єдності поглядів, інтересів, життєвої мети. Ці взаємовідносини найтісніші. Вони виявляються не тільки в спільній діяльності та спілкуванні, які нерідко зумовлю­ються зовнішніми обставинами, а й у духовному спілкуван­ні, взаємній особистій зацікавленості. Початковою формою дружби може бути товаришування, збагачене особистою приязню.

Вам доводилося товаришувати з хлопцем/дівчиною?

Як довго тривали ваші дружні стосунки?

Ви довіряєте свої таємниці другові протилежної статі?

Як ви вважаєте, хлопці/дівчата вміють товаришувати?

(Природно, що клас поділиться на прихильників і про­тивників дружби між хлопцем і дівчиною. Мається на увазі саме дружба, а не симпатія, закоханість.)

Слово вчителя.

У житті зустрічаються дівчата, яким легше товари­шувати з хлопцями, ніж з дівчатами. Вони мотивують це тим, що друзі-хлопці більш віддані, уміють берегти секре­ти, не розпускати плітки... Але мало хто здогадується, що корені таких міжлюдських стосунків закладаються в сім'ї. Іноді дівчинку виховують як хлопця: забороняють рюмса­ти, жалітися, коли хтось образив, — це все трактується як слабкість. З часом дівчинка переймає манеру хлопців як в одязі, зачісці, так і в поведінці. Відомо ж, що зовнішня схожість полегшує спілкування. З часом манера спілкува­тися також стає «хлопчачою». Так, замість того, щоб про­являти симпатію до хлопця «жіночим» способом (кокетува­ти), дівчина вважає за краще говорити про це відкрито.

      Вправа «Мікрофон». 

Що ви думаєте з цього приводу?

      Робота в парах.

Учитель роздає роздруковані картки, на яких записані ситуації, що стосуються відносин між дівчатами та хлопця­ми, і просить учнів розібрати подані ситуації.

1. «...Мені здавалося, що бути чемною дівчинкою соромно. Я була організатором всіх розваг — від гри «Далі стрибне в калюжу» до небезпечних вилазок на дахи будинків. Саме за це мене поважали хлопці. Але... закохувалися в інших дівчат».

Хто виграє в даній ситуації? Чому? Чи втрачає дівчина свою жіночість у такій дружбі? Якими можуть бути наслід­ки для дівчини від такої дружби?

2. «Випускний вечір. Ми зустрічали схід сонця... На всіх дівчатах опинились хлопчачі піджаки, тільки я одна мерзла. «Ти у нас загартована!» — сказали мені хлопці».

Який висновок тут напрошується? Чи буде щасливою ця дівчина в особистому житті?

Колективне обговорення

Учитель формулює тему обговорення у вигляді за­питання: «Чи може бути корисною для дівчини дружба з хлопцем?» Методом «мозкового штурму» учитель вияв­ляє позитивні моменти такої дружби. Усе назване учнями записується на дошці.

Слово вчителя.

Отже, дружба між протилежними статями трапляєть­ся в житті. Проте, важливо не загубити себе в цій дружбі, пам'ятати, що ти — жінка за своєю природою. А бути жінкою — не означає бути слабкою. Це — уміння одягатися, легко спілкуватися, ставитися до себе з повагою і любов'ю.

Як зберегти дівчині індивідуальність у дружбі з сильною половиною людства? Почніть із змін у зовнішності, одязі, ма­нері ходити і спілкуватися. Через деякий час зовнішні зміни спонукають до зміни внутрішнього стану. Дівчина переста­не ганьбитися власної слабкості, оберне в достоїнство те, що раніше вважала слабкістю. Позитивні якості, що набуваються у дружбі з хлопцем, безумовно, стануть у пригоді.

А зараз саме для дівчаток я прочитаю уривок із книги А. Потапової «Поговоримо відверто».

Давайте, дівчатка, з вами посекретничаємо. Сам на сам, відверто, гаразд?

Не поспішай бути схожою на хлопчика: зухвало корот­ка стрижка, хода перевалюючись, недбалий тон, сигарета, різкі слова — іноді, прямо скажемо, зовсім не дівочі.

Тобі дістався надзвичайний дар: народитися дівчин­кою. Усе найкраще призначила природа кращій половині роду людського. Бачиш, як тебе називають — краща, пре­красна половина людського роду.

Насправді, подивися, яке в тебе красиве волосся — не поспішай його обстригти. Коси завжди підкреслювали, славили жіночність. Пам'ятаєш: Варвара краса — дов­га коса. Та ти і сама розумієш, як багато втрачає краса, якщо на дівочій голівці клапті посіченого волосся, та ще і невідомо якого кольору. Навіщо ж добровільно погіршу­вати свою зовнішність?

Не захоплюйся брюками — ти в них і ранком, і вдень, і ввечері. Адже для тебе придумано стільки жіночного, що підкреслює твою індивідуальність,— блузи, спідниці, плаття. Ти в них зовсім інша — значно привабливіша.

Адже недаремно прекрасні слова — любов, життя — жіночого роду.

Хай хлопчик побачить у тобі ніжність і доброту, тен­дітність і ласкавість. Тоді в ньому неодмінно народиться потреба захистити тебе, уберегти від біди. «Сила жінки — в її слабкості»,— сказала одна мудра людина.

І справді, навряд чи хлопчик навчиться бути «лица­рем» біля дівчинки, яка говорить, немов випльовуючи слова, ходить, як моряк по палубі в шторм, судить про все категорично, в зубах — сигарета, і кулаки в саднах. Чому ж тут дивуватися, якщо він і свариться з нею «на рівних», а захищати її — йому і в голову не прийде. Тут якраз самому під її захист ставати!

Тільки не повірю я, ні за що не повірю, що не хочеться тобі ласкавого відношення, уваги, дбайливості, а не без­пардонного виляску по плечу.

Не бійся бути соромливою і скромною. Хай більш розв'язні подружки хваляться своїми уявними «успіха­ми» у хлопчиків. Частіше за все такі «успіхи» закінчу­ються гіркими сльозами і, на жаль, запізнілим жалем. Не­рідко все життя ламається. А ти придивися: хлопці водять знайомство з легковажними дівчатками, але озиваються про них погано, відносинами не дорожать. А по-справж­ньому дружать із серйозними. Хіба не так?

Ти ж не метелик, що бездумно летить на вогонь, а мис­ляча людина. Не прагни наслідувати когось, не поступай­ся слабовіллю, виховуй у собі власну Думку. Бережи свою гідність, гордість дівочу.

Спочатку звичайно, важко* тим більше якщо подружки стануть підсміюватися. Але якщо ти стоятимеш на своє­му, звикнуть і стануть більше поважати. І друг справжній зустрінеться.

Я розумію, в житті всяке буває. Іноді найкращі поради дратують, не хочеться їх слухати. Я тебе і не примушую. Просто ми з тобою розмовляємо, а вирішувати — твоя справа. Роби як знаєш.

Але ти мені подобаєшся, і — добре б тобі бути щас­ливою!

Заключне слово вчителя.

Радість духовного  взаєморозуміння близьких і  сим­патичних одне одному людей нічим не замінити. Отже,

товаришуйте, але при цьому не втрачайте свою індивіду­альність.

Пам'ятайте, людина стає індивідуальністю, коли її осо­бистість наповнюється одиничними та неповторними влас­тивостями.